[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1605341964.722515-.jpeg ( 439.9 KB , 1422x1460 )

⋮⋮⋮   No. 4961 [Reply]

Чи є різниця між тим, щоб просто завантажувати книги в інтернеті, і тим, щоб брати їх у бібліотеці? Чи отримують правовласники хоча б якусь вигоду, якщо їх твори користуються попитом у таких закладах?

⋮⋮⋮   No. 4962

>>4961
Так, правовласники отримують вигоду в тому плані, що при оновленні бібліотечних фондіф - ці книжки закуповуються легально.
Завантаження книг в інтернеті - я думаю, що люди повинні мати доступ до інформації незалежно від статків і фізичних можливостей. Тому це річ хороша.
Є проєкти створення онлайн бібліотек. Де ти маєш натистути кнопку "отримати книгу" а потім маєш натиснути "повернути книгу". Думаю, це було б хороше рішення.
Але, особисто мені хотілося б реформ. Зробити піратство законним і створити можливості для монетизації контенту, який "спірачений".

⋮⋮⋮   No. 4963

>>4961
Ті автори, що зацікавлені більше у розповсюджені, а не у прибутку, особливо не проти піратства, можливо навіть дуже за. А от ті, хто прагнуть підзаробити, зазвичай займаються критикою чужих творів, трохи плутаючи питання цінності твору з темою правовласності. Сам момент монетизації є доволі важливим для творця, про це не люблять говорити, якщо основна мета—поділитись ідеєю або мати вплив на культурні процеси. Це як з подарунком—дарувати приємніше, ніж отримувати. Система донатів здається більш прийнятним варіантом. Уявляю, як в біобліотеці біля кожної полиці знаходиться інформація про автора і кошик для донатів... Щось воно не дуже. Тоді було б добре створити профсоюзи у кожному місті й таким чином винагороджувати працю авторів.

⋮⋮⋮   No. 4964 OP

>>4963
> Уявляю, як в біобліотеці біля кожної полиці знаходиться інформація про автора і кошик для донатів... Щось воно не дуже.

А мені навіть подобається ця ідея. Хоча сенсу в цьому, нажаль мало. Я сам бачу, що в бібліотеки зараз молодь майже не відвідує, а літнім чоловікам чи жінкам наврячче зрозуміла суть донейта.

⋮⋮⋮   No. 5565

File: 1647308244.585369-.jpg ( 35.44 KB , 600x415 )

>Завантаження книг в інтернеті - я думаю, що люди повинні мати доступ до інформації незалежно від статків і фізичних можливостей.

Це теоретично добре, типу за все хороше проти всього поганого, а практично пизводить до знеціненості інформації. Якби наші люди здатні були КУПУВАТИ підручники, то вони 5 разів подумали б - а чи потібно цей підручник читати взагалі, якщо він нічого не дасть, наприклад. Бомжі-бидлани мають страждати, їх за піратство треба пиздити нещадно, а для тих, хто здатен усвідомлювати прочитане, мають бути інші умови (я не кажу про піратство, хоча в деяких випадках воно єдина можливість отримати доступ до інформації), а про фінансове забезпечення умов праці та навчання для деяких людей з найкращим мозком, інші мають горбатитися, щоби отримати гідну освіту.

⋮⋮⋮   No. 5584

>>4963
>донат
ІМХО, це найкращий варіант. Автор отримує якнайширше розповсюдження своєї творчості, і гроші для заохочення до праці, користувачі -- продукт, і можливість допомогти автору. Піратства уникнути неможливо, тому треба шукати компромісне рішення.


File: 1592226269.42308-.png ( 100.09 KB , 365x480 )

⋮⋮⋮   No. 4410 [Reply]

Мілітарної літератури нитка

Почну її я з відгуку на книгу В. Ананьєва "Сліди на дорозі":
Важко сказати про що саме ця книга і чим вона чіпляє, що навіть я, зі своєю швидкістю читання, прочитав її за 2 дні. Мій вердикт - це дуже цікава книга, це книга про людину, яку не встигла засмоктати цивільна рутина, яка змогла абстрагуватися і подивитися на себе зі сторони. Особисто я все більше відчуваю, що мало знаю себе і все, що я роблю - то соціальне програмування, що я це лише гвинтик, тому, прочитавши книгу людини, що знаходилася на узбережжі життя та смерті я замислився вперше за довгий час - а чи варто воно того? Чи принесе мені щастя продуктивна праця, жінка - гараж - машина? Навіщо це, коли я не буду щасливим? Чи щасливіша людина з усім цим за солдата, що вперше за 3 дні смакує щось солодке? Взагалі, це доволі глибока книга, мені важко перетравити її. Багато хто може сказати, що це прості переживання головного героя, але в цих дитячих, часто наївних переживаннях я побачив новий світ і фактично познайомився з новою людиною. Особисто я дуже рекомендую книгу до придбання. Дякую за увагу.
1 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4413

>>4412
Теж читав цю книгу. Якісна річ. Валєра якщо й далі буде писати - буде стронговим письменником.

⋮⋮⋮   No. 4510

>>4410
Багато тематичних телеграм-каналів радять творчість німецького письменника, ветерана двох світових воєн Ернста Юнгера.

⋮⋮⋮   No. 4688

File: 1599511713.394082-.jpg ( 70.3 KB , 398x565 )

« — Слухайте, — сказав він Швейкові, який байдуже розглядався навколо. — Тільки ще раз наверніться мені під руку, — довго мене не забудете! Відведіть його!

Поки Швейка відводили назад у шістнадцяту, слідчий Берніс викликав до себе наглядача Славіка.

— Аж до остаточного вирішення, — наказав він коротко, — Швейк надсилається в розпорядження пана фельдкурата Каца. Приготувати папери про звільнення і з двома конвойними відвести до пана фельдкурата.

— Чи накажете відвести його в кайданах, пане поручнику?

Слідчий грюкнув кулаком по столу:

— Йолопе! Я ж вам ясно сказав, приготувати папери про звільнення.

І все, шо назбиралося за день у душі слідчого: і капітан Лінгарт, і Швейк, — вилилось бурхливим потоком на наглядача і закінчилося словами:

— А тепер розумієте, що ви коронований осел?

Так годилося б називати лише королів і цісарів, але навіть і звичайний наглядач — особа некоронована — не був задоволений таким звертанням. Виходячи від слідчого, він кoпнув в'язня, який прибирав у коридорі.

Щодо Швейка, то наглядач вирішив залишити його бодай одну ніч у гарнізоні, хай ще зазнає втіхи.

Ніч, проведена в гарнізонній тюрмі, завжди викликає приємні спогади. Поряд шістнадцятої був карцер-одиночка, похмура діра, звідки й цієї ночі розлягалося виття замкненого в'язня, що йому фельдфебель Ржепа з наказу штабного наглядача Славіка ламав ребра за якусь дисциплінарну провину.

Коли виття затихло, в шістнадцятій стало чути тільки тріскання знайдених у білизні вошей, які попали під нігті в'язнів.

Над дверима, в заглибленні стіни, стояла гасова лампа з дротяною запобіжною сіткою. Лампа світила тьмяно і коптіла. Запах гасу змішувався з випарами людських немитих тіл і смородом параші. Після кожного користування параша відкривала свою поверхню і випускала нову хвилю смороду в, шістнадцяту.

Недоброякісна їжа утруднювала процес травлення, і більшість людей страждала від накопичення газів, які випускалися в нічну тишу. В'язні перегукувались один з одним тими сигналами під різні жарти.

У коридорах було чути розмірені кроки вартових, коли-не-коли у дверях відчинялося віконце і в нього зазирав наглядач.

З середніх нар чулася тиха розповідь.

— Мене перевели сюди після невдалої втечі. Раніше я сидів у дванадцятій камері.

Там ніби тримають за легші провини. Одного разу привели до нас сільського дядька. Він дістав чотирнадцять днів за те, що приймав до себе на нічліг вояків.

Спочатку думали — це політична змова, але потім виявилося, що він робив це за гроші. Селянина мали посадити між дрібними злочинцями, але там було вже повно, і він потрапив до нас. Якого тільки добра він не приніс із собою з дому, і чого йому не напередавали! Йому дозволили чомусь харчуватися власними продуктами в додаток до тюремної їжі. І курити дозволили. Приніс він із собою дві шинки, величезну хлібину, яйця, масло, сигарети, тютюн — одне слово, все, що душа забажає, і все тримав у двох торбах. Цей дурило збирався усе те зжерти сам.

Навіть не здогадався поділитися з нами, як робили інші, коли щось діставали. А коли ми почали у нього випрошувати, він, скнара, все ні та ні. Він, мовляв, сидітиме тут чотирнадцять днів і може зіпсувати собі шлунок тією капустою та гнилою картоплею, що нам дають на обід. Він обіцяв віддавати нам усю тюремну страву і тюремний хліб, бо вони, мовляв, його не цікавлять. "Діліться, — каже, — поміж собою або міняйтеся по черзі". І знаєте, такий був панський песик, що навіть не хотів сідати на парашу, а чекав другого дня, щоб на прогулянці зробити це у вбиральні. Це розпещене створіння принесло з собою навіть туалетний папір.

Ми йому сказали, що нам начхати на ту його порцію, і терпіли день, другий, третій. Чолов'яга жер шинку, мастив хліб маслом, лупив яйця, одним словом, жив як у бога за пазухою. Курив сигарети й не хотів навіть дати комусь бодай хоч раз затягнутися. Вам, казав, заборонено курити, і якщо наглядач побачить, то йому, мовляв, нагорить. Так ми терпіли три дні. А на четвертий день вночі з ним і порахувалися. Вранці скнара прокидається, — а я вам забув сказати, що він завжди вранці, вдень і ввечері, перед тим як напхатися, молився. Довго молився. Отже, й тепер помолився і давай нишпорити в своїх торбах під нарами. Торби лежали на місці, але були сплющені й зморщені, як висушена слива. Бідолаха почав репетувати, що його обікрали, що там залишився тільки туалетний папір. Спочатку він думав, що ми жартуємо, просто все сховали кудись. І каже нам, та ще так весело: "Гей, ви, шалапути, ви ж однаково мені все повернете, але ніде правди діти, гарно у вас це вийшло".»

⋮⋮⋮   No. 4690

>>4410
Безодню Сорда з нашої 93-ї бригади читали?

⋮⋮⋮   No. 5570

Бамп. Все одно хотiв створювати тред зi "слiдами" в ОП-постi. Що є ще цiкавого про АТО?
> Чи щасливіша людина з усім цим за солдата, що вперше за 3 дні смакує щось солодке?
В мене були схожi думки коли начитався москальских книжок i сайтiв про "панятiя" та тюрму.


File: 1504280293.18737-.jpg ( 5.7 KB , 185x273 )

⋮⋮⋮   No. 1591 [Reply]

Атлант розправив плечі.
Варта читання писанина? По відгукам схоже що всі просто всикаються з її офіґенності, це вселяє сумніви.
Та й люблю читати з паперу - а там три недешеві томи. Не знаю чи купувати
12 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 1672 OP

>>1608
прочитав першу частину, книга вартісна. трохи дратує чорнобілість і нагнітає відчай лівацький маразм, але співпереживання героям виникає з перших сторінок

⋮⋮⋮   No. 2533

>>1672
друга частина заходить у маразм. з легкого кафкіанства переходить в марення відрубаної голови. ідея/посил ніби зрозумілі, але занадто вже правильні головні герої, якась суцільна самозреченість/жертовність при постійному рефрені про те що це насправді здоровий егоїзм.
якась антиутопія без гальм. боюсь братись до третьої. там ж має бути хепіенд, га?

⋮⋮⋮   No. 5548

File: 1642795425.391416-.jpg ( 202.29 KB , 1019x1285 )

>>1591
Атлант розтопив печі.

⋮⋮⋮   No. 5549

>>1591
https://youtu.be/eDYkOj-j9_8 Щоб не читати можна огляд кумедний глянути.

⋮⋮⋮   No. 5556

>>1591
Цікаво, що видавництво обрало ростовський розвідний залізничний міст.


File: 1643187775.89765-.png ( 134.71 KB , 300x300 )

⋮⋮⋮   No. 5550 [Reply]

Смітникові пригоди на Файначі. Резервний тред смітникового контенту імені Іскандера, щоб не загубилося. Бо він самоочищується і контент пройобується.
https://fajno.in/trash/

⋮⋮⋮   No. 5551 OP

>>5550
Пригоди на смітнику.

Колись було село Файначівка і був у села смітник і не просто смітник, а ціле звалище. І зносили жителі села на смітник усе сміття, що було шкода тримати в сараях та погрібах. Смітник раз в місяць прибирався сам собою, бо на тому місці раз в місяць як по розкладу відкривався варп-портал і увесь непотріб провалювався кудись у космічний та міжчасовий простір, засмічуючи якусь далеку космічну далечінь пустими пляшками, гандонами та пачками з під цигарок Прилуки.

⋮⋮⋮   No. 5552 OP

>>5551
Жителі села – Тараси та Мустафи дуже пишалися такою передовою технологією утилізації, хоч один хій ніхто не знав як воно працює. Коли сусіди у них питали як воно працює, щось буркотіли про волю Аллаха та геніальність старости Іскандера Аль-Слободжані. Файначівка було село хоч і маленьке, але не бідне. У всіх був інтернет, кози, корови і трохи свиней. Хоча староста не дуже любив цих тварин, по зрозумілим причинам.

⋮⋮⋮   No. 5553 OP

>>5552
Поряд зі смітником у напіврозваленій хаті жив місцевий алкоголік та шиз, якого звали Тарасом (як і усіх українців в селі), але з якимось там номером. Тарас був бідний і дурний, тому колесо сансари його регулярно прокручувало на своїй осі, не даючи жодного шансу стати краще.

Тарас вважав себе особливим, незалежно мислячим і Митцем, тому регулярно навідувався на Смітник у пошуках натхнення та пляшок, щоб здавати їх у пункті прийому склотари.

⋮⋮⋮   No. 5554 OP

>>5553
Цього ранку його хворобливий розум знову десь флоатував у роздумах про вічне, поки кволе та зношене тіло на автопілоті несло його до звичного Смітника. Але тепер дещо з'явилося посеред брудного сміття. Серед поживної гнили за одну ніч виросла красива та чиста Розкішниця, яку ніхто в селі не бачив наживо, а тільки читав про неї в інтернеті і бачив сороміцькі картинки на сайтах для дорослих.

⋮⋮⋮   No. 5555

>>5550
> Бо він самоочищується і контент пройобується.
Але ж в цьому його суть.


File: 1532335594.524399-.jpg ( 321.94 KB , 843x1280 )

⋮⋮⋮   No. 2617 [Reply]

Саморобних кропивацьких хайку та танка нитка.

Я чарівна черепаха на мотузці,
Що починає тред,
Безглуздий та безмовний.
Але гучний
Посеред пустелі УБК.
76 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5476

твої помилки
на котрих вчитись можу
сподіваюсь, й ти

⋮⋮⋮   No. 5480

втрати - набуті
зміни - безперебійні
щось у цьому є.

⋮⋮⋮   No. 5481

порожнечею
заповни брак балачок
прямуй до світла.

⋮⋮⋮   No. 5506

>>5481
Вайп нічних котів
Захаращив звичні місцини.
Малолітні упиздні.

⋮⋮⋮   No. 5544

>>5506
Трохи клясики УБК.

Сидить Учан-дід на Кропиві та й думу гадає,
А що молодь зараз знає над чим угорає?
Де бомбить, а де недоля? У кого там свято?
Що там тролі зелененькі, смачно вже наїлись?

Файначівці, любі друзі, закляті братюні,
Все розкажуть та підкажуть, Кропиву врятують.
Знову сере в треді свіжім той анон, що любить,
Про хі...ок та свиняток світу розказати.

Учан-дід все бачить, знає.
Усе розуміє.
Доброго анона він вдачею покриє,
Ну а злого пройдисвіта, грішного-анона,
Вночі провідає.
Та відімкне інтернети назавжди й до краю.


File: 1589487039.897713-.png ( 112.67 KB , 189x255 )

⋮⋮⋮   No. 4309 [Reply]

Увага в /v/ відбувається розробка гри. За основу взятий міфічний персонаж з інтернету Їрк https://animorphs.fandom.com/wiki/Yeerk
Дійство в грі зав'язана на піонерках та власне їх вбивцею Їрком.

Графомани різного пошибу та майстри пера заохочуються до написання сюжету гри, діалогів та вигадування левелів.
Нитка розробника:
https://www.kropyva.ch/g/res/2154.html#2871
14 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4362

>>4361
до, оскільки гавнячити ідеї куди простіше ніж їх реалізовувати - текстів ближнім часом не буде потрібно, я так розумію.
пишіть якщо що. люблю продумувати і балансувати механіки (переважно в настолках, але хз)

⋮⋮⋮   No. 4363

File: 1590006617.163904-.png ( 16.81 KB , 342x436 )

>>4357
> їрк за ніч встиг трішки познайомитись із культурю землян

⋮⋮⋮   No. 4365

>>4362
Так, дякую, безос. Як закінчу з Їрком, що буде нескоро. Хочу щось поменше взяти. Можна буде якусь настолку реалізувати. Віртуально - простіше ніж на папері видати.

⋮⋮⋮   No. 5540

>>4309
А з ким діалоги?

⋮⋮⋮   No. 5543

>>5540
З Сократом.


File: 1639566454.131791-.jpg ( 72.74 KB , 1024x493 )

⋮⋮⋮   No. 5524 [Reply]

Порадьте актуальних літературних триллерів/шлягерів/бестселлерів тощо, котрі можна зараз придбати у інтернет-книгарнях, з метою згодом продати їх як актив, що буде користуватися попитом через недоступність у снобів можливо. Пікрандом.
4 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5529

File: 1639608071.938081-.jpg ( 49.0 KB , 800x564 )


⋮⋮⋮   No. 5531

>>5525
Абу-Касимові капці. Був навіть гурт з такою назвою, пропагував Франкові твори у своїх піснях, знайди та послухай.

⋮⋮⋮   No. 5532

>>5524
Зараз демпінг на книжковому ринку такий, що профіт буде мінімальний.

⋮⋮⋮   No. 5535

>>5524
Купляй книги по мистецтву, що виходять малими тиражами. Наприклад видавництва Родовід.

⋮⋮⋮   No. 5541

>>5528
Не Станіслав, а Борислав.


File: 1639491748.361643-.png ( 371.93 KB , 512x384 )

⋮⋮⋮   No. 5514 [Reply]

Поясніть цей мем. Де тут сміятися?

⋮⋮⋮   No. 5515

>>5514
Там де і в тореадорах з Васюківки

⋮⋮⋮   No. 5521

>>5514
Бо вони обидва підлизували радянській владі?


File: 1505155962.761436-.jpg ( 13.92 KB , 265x190 )

⋮⋮⋮   No. 1628 [Reply]

Спонтанного графоманства нитка

Тут безосібний зливається в екстазі спільного акту творення.
Читай написане попереднім аноном та роби продовження.
30 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5448

>>5446
Щодо цілісності сюжету. Герой має зростати. Якщо нема можливості зробити розвиток динамічним можна спробувати позбавити героя тих чи інших вмінь, досвіду ще на початку, і нехай левел-апить.

⋮⋮⋮   No. 5449

>>5448
От бачиш, який з мене письменник, про цілісність нічого не написав.

Спробуй план. Ну, як у школі писали, план твору. Тільки пунктів на 50-100. І в цей план запхай головну ідею.

⋮⋮⋮   No. 5450

Можна поміняти стиль. Наприклад замість допоміжного персонажа, який слухає та питає, можна використати щоденник гг.

⋮⋮⋮   No. 5451

>>5447
Так багато хто з авторів кажуть про вдосконалення текстів. Прибрати все зайве та вибудувати знов, пам'ятаючи про контекст. Якщо немає мети покращити, то можна змінити ставлення, наприклад, попередньо погодитись з написаним та відкинути на секунду звичайну упередженість. Таким чином можна спробувати згадати, якими деякі слова видавались на той час, у зв'язку з чим підібрані, у що мали б перетворитись.

>>5448
Так, це насправді великий простір для маневрів.
Як раз таким чином суміжних та послідовних перетворень мені подобається займатись.

⋮⋮⋮   No. 5512

File: 1639364371.790422-.jpg ( 111.52 KB , 1000x400 )

Я б хотів згадати ті дні, коли Інтернет здавався великою купою поодиноких ехо-кімнат з карколомним перебігом подій, загадковими постатями та притаманними лише деяким атрибутами та знаннями.
...
Це так само нагадує сни про дослідження загадкових аномалій серед скельних місцин,
де ти можеш зайти в одну з важкодоступних печер,
використати дзеркало, щоб освітити частину інтер'єру,
майже випадково знайти всередині сундук зі скарбами,
раптово зустріти злодійських піратів або розлючених монстрів,
в одну мить перевірити спорядження, начаклувати захисне поле,
забігти у темну схованку, там перечекати та відпочити деякий час,
підслухати розмову охоронців, роздивитись підозрілий знак,
тихесенько пройти повз малопомітні пастки,
по дорозі на вихід перечепитись, швиденько зібратись знов,
вистрибнути з небезпечного оточення,
помандрувати серед лісу,
пройти коротким шляхом крізь пустелю,
відпочити серед зарослих колючками руїн,
перепливти річку,
знайти затишний придорожній готель,
порозбирати перемішані скарби,
попідчищати брудні плями,
полагодити проблемні місця,
оцінити їх приблизну користь,
замалювати мапу пригод,
зібрати пакунки і
вирушити в нову подорож!
...
Приємно, коли є можливість докладніше розуміти ті речі, що, на перший погляд, видаються добряче знайомими, однак ти жодного разу до цього не уявляв:
- яким чином конкретний механізм з'явивсь?
- при яких обставинах її складові поєднались у обрану майстром форму?
- чи цей спосіб виготовлення можливо відтворити в деталях?
- тоді на скільки етапів можливо розбити цей складний процес?
- як саме довилось би обробляти той багатогранний елемент, щоб він міг одночасно виконувати декілька функцій?
- як краще зробити гострі кути гладкішими для економії матеріалу та красивішого вигляду?
- що робити з тією дуже загнутою скобою, якщо без неї тремтить, а з нею цвірінькає?
- і що станеться, якщо проробити отвори у мембранних стінках, чи це сильно вплине на міцність?
- чому стаються поламки підчас обертання 12-зубчастої шестерні по центру та складання розсувного комплексу на пластиковій панелі?
...
Спочатку ти відправляєш розвідника вперед.
Це може бути Стрибунець, Мисливець або Вартовий.
В них мало здоров'я, але це не заважає швидко просувається до кордону.
Він має йти посередині, або у другій, або у третій колонні, тим самим залишивши вільним місце для наступного маневру.
Коли розвідник опиниться за крок до цілі, слід випустити Фальшувальників.
Ці створіння легко піддаються перекручуванню на бік ворога, тому, якщо пощастить, їх знищать не повністю.
Коли вони стоятимуть впритул до ворожої стіни, їх можна отруїти знаряддям Лісового або Рейнджером з башти.
Таким чином наступний крок ці двічі перекручені Фальшувальники знову зроблять, вже у правильному напрямку, і жахнуть впритул.
Додатково існує можливість підживити їх моцно до отруєння, тим самим ефект буде навіть більше, аніж від плану Саботажу або Катапультованки будь-якого рівня.


File: 1636009820.07231-.jpeg ( 135.94 KB , 756x1008 )

File: 1636009820.07231-2.jpeg ( 106.63 KB , 563x750 )

File: 1636009820.07231-3.jpeg ( 108.41 KB , 563x750 )

⋮⋮⋮   No. 5497 [Reply]

Допоможіть вибрати завдання з філософії для 1 курсу, будь ласка. Думаю взяти 9 або 14. Начитаність моя тримається десь біля нуля. Читати "уривки" я в сраці мав, не миле діло, краще визначитись і взяти увесь твір, тому прошу поради. В /б/ не пишу, бо 18+. Буду дуже радий порадам і дискусії. Спасибі

⋮⋮⋮   No. 5498

>>5497
Візьми шмат сиру з великими дірками. Відріж слайс із діркою щоб був. Кинь на сторінку. Який номер потрапить у Віконце Істини, той і бери.

⋮⋮⋮   No. 5500 OP

>>5498
файно є

⋮⋮⋮   No. 5501

>>5497
Бери Лао-Дзи. Мені в студентські роки вкотило.

⋮⋮⋮   No. 5505 OP

File: 1637025967.629597-.png ( 85.85 KB , 530x706 )

>>5498
>Слайс

⋮⋮⋮   No. 5511

Не зайобуйся. Гуглиш на що є якийсь матеріал який можна скопіпастити - те і вибираєш. Зекономлений час витрачаєш на книжки, алкоголь і дівчат, в рівній пропорції.
Університет потрібен тільки для того щоб шість років не працювати, докладати зусиль треба тільки в такій кількості щоб не вилетіти раніше терміну.


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]