[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1592226269.42308-.png ( 100.09 KB , 365x480 )

⋮⋮⋮   No. 4410 [Reply]

Мілітарної літератури нитка

Почну її я з відгуку на книгу В. Ананьєва "Сліди на дорозі":
Важко сказати про що саме ця книга і чим вона чіпляє, що навіть я, зі своєю швидкістю читання, прочитав її за 2 дні. Мій вердикт - це дуже цікава книга, це книга про людину, яку не встигла засмоктати цивільна рутина, яка змогла абстрагуватися і подивитися на себе зі сторони. Особисто я все більше відчуваю, що мало знаю себе і все, що я роблю - то соціальне програмування, що я це лише гвинтик, тому, прочитавши книгу людини, що знаходилася на узбережжі життя та смерті я замислився вперше за довгий час - а чи варто воно того? Чи принесе мені щастя продуктивна праця, жінка - гараж - машина? Навіщо це, коли я не буду щасливим? Чи щасливіша людина з усім цим за солдата, що вперше за 3 дні смакує щось солодке? Взагалі, це доволі глибока книга, мені важко перетравити її. Багато хто може сказати, що це прості переживання головного героя, але в цих дитячих, часто наївних переживаннях я побачив новий світ і фактично познайомився з новою людиною. Особисто я дуже рекомендую книгу до придбання. Дякую за увагу.
3 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4688

File: 1599511713.394082-.jpg ( 70.3 KB , 398x565 )

« — Слухайте, — сказав він Швейкові, який байдуже розглядався навколо. — Тільки ще раз наверніться мені під руку, — довго мене не забудете! Відведіть його!

Поки Швейка відводили назад у шістнадцяту, слідчий Берніс викликав до себе наглядача Славіка.

— Аж до остаточного вирішення, — наказав він коротко, — Швейк надсилається в розпорядження пана фельдкурата Каца. Приготувати папери про звільнення і з двома конвойними відвести до пана фельдкурата.

— Чи накажете відвести його в кайданах, пане поручнику?

Слідчий грюкнув кулаком по столу:

— Йолопе! Я ж вам ясно сказав, приготувати папери про звільнення.

І все, шо назбиралося за день у душі слідчого: і капітан Лінгарт, і Швейк, — вилилось бурхливим потоком на наглядача і закінчилося словами:

— А тепер розумієте, що ви коронований осел?

Так годилося б називати лише королів і цісарів, але навіть і звичайний наглядач — особа некоронована — не був задоволений таким звертанням. Виходячи від слідчого, він кoпнув в'язня, який прибирав у коридорі.

Щодо Швейка, то наглядач вирішив залишити його бодай одну ніч у гарнізоні, хай ще зазнає втіхи.

Ніч, проведена в гарнізонній тюрмі, завжди викликає приємні спогади. Поряд шістнадцятої був карцер-одиночка, похмура діра, звідки й цієї ночі розлягалося виття замкненого в'язня, що йому фельдфебель Ржепа з наказу штабного наглядача Славіка ламав ребра за якусь дисциплінарну провину.

Коли виття затихло, в шістнадцятій стало чути тільки тріскання знайдених у білизні вошей, які попали під нігті в'язнів.

Над дверима, в заглибленні стіни, стояла гасова лампа з дротяною запобіжною сіткою. Лампа світила тьмяно і коптіла. Запах гасу змішувався з випарами людських немитих тіл і смородом параші. Після кожного користування параша відкривала свою поверхню і випускала нову хвилю смороду в, шістнадцяту.

Недоброякісна їжа утруднювала процес травлення, і більшість людей страждала від накопичення газів, які випускалися в нічну тишу. В'язні перегукувались один з одним тими сигналами під різні жарти.

У коридорах було чути розмірені кроки вартових, коли-не-коли у дверях відчинялося віконце і в нього зазирав наглядач.

З середніх нар чулася тиха розповідь.

— Мене перевели сюди після невдалої втечі. Раніше я сидів у дванадцятій камері.

Там ніби тримають за легші провини. Одного разу привели до нас сільського дядька. Він дістав чотирнадцять днів за те, що приймав до себе на нічліг вояків.

Спочатку думали — це політична змова, але потім виявилося, що він робив це за гроші. Селянина мали посадити між дрібними злочинцями, але там було вже повно, і він потрапив до нас. Якого тільки добра він не приніс із собою з дому, і чого йому не напередавали! Йому дозволили чомусь харчуватися власними продуктами в додаток до тюремної їжі. І курити дозволили. Приніс він із собою дві шинки, величезну хлібину, яйця, масло, сигарети, тютюн — одне слово, все, що душа забажає, і все тримав у двох торбах. Цей дурило збирався усе те зжерти сам.

Навіть не здогадався поділитися з нами, як робили інші, коли щось діставали. А коли ми почали у нього випрошувати, він, скнара, все ні та ні. Він, мовляв, сидітиме тут чотирнадцять днів і може зіпсувати собі шлунок тією капустою та гнилою картоплею, що нам дають на обід. Він обіцяв віддавати нам усю тюремну страву і тюремний хліб, бо вони, мовляв, його не цікавлять. "Діліться, — каже, — поміж собою або міняйтеся по черзі". І знаєте, такий був панський песик, що навіть не хотів сідати на парашу, а чекав другого дня, щоб на прогулянці зробити це у вбиральні. Це розпещене створіння принесло з собою навіть туалетний папір.

Ми йому сказали, що нам начхати на ту його порцію, і терпіли день, другий, третій. Чолов'яга жер шинку, мастив хліб маслом, лупив яйця, одним словом, жив як у бога за пазухою. Курив сигарети й не хотів навіть дати комусь бодай хоч раз затягнутися. Вам, казав, заборонено курити, і якщо наглядач побачить, то йому, мовляв, нагорить. Так ми терпіли три дні. А на четвертий день вночі з ним і порахувалися. Вранці скнара прокидається, — а я вам забув сказати, що він завжди вранці, вдень і ввечері, перед тим як напхатися, молився. Довго молився. Отже, й тепер помолився і давай нишпорити в своїх торбах під нарами. Торби лежали на місці, але були сплющені й зморщені, як висушена слива. Бідолаха почав репетувати, що його обікрали, що там залишився тільки туалетний папір. Спочатку він думав, що ми жартуємо, просто все сховали кудись. І каже нам, та ще так весело: "Гей, ви, шалапути, ви ж однаково мені все повернете, але ніде правди діти, гарно у вас це вийшло".»

⋮⋮⋮   No. 4690

>>4410
Безодню Сорда з нашої 93-ї бригади читали?

⋮⋮⋮   No. 5570

Бамп. Все одно хотiв створювати тред зi "слiдами" в ОП-постi. Що є ще цiкавого про АТО?
> Чи щасливіша людина з усім цим за солдата, що вперше за 3 дні смакує щось солодке?
В мене були схожi думки коли начитався москальских книжок i сайтiв про "панятiя" та тюрму.

⋮⋮⋮   No. 5952


⋮⋮⋮   No. 5953

>>4410
Вривайся в вирішальну битву!
https://ab3.army/


File: 1699052396.925244-.jpg ( 95.12 KB , 1232x821 )

⋮⋮⋮   No. 5950 [Reply]

Таке враження, що в нас із сучасних письменників є тільки Кідрук і Жадан.

Скажіть, чому це не так

File: 1698866851.508754-.jpg ( 409.66 KB , 3089x2953 )

⋮⋮⋮   No. 5949 [Reply]

Які українські міські легенди ви знаєте? У яких, можливо, книгах чи кіно згадуються українські міські легенди? Поки знайшов лише українську SCP

File: 1505155962.761436-.jpg ( 13.92 KB , 265x190 )

⋮⋮⋮   No. 1628 [Reply]

Спонтанного графоманства нитка

Тут безосібний зливається в екстазі спільного акту творення.
Читай написане попереднім аноном та роби продовження.
38 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5816

File: 1684560991.619327-.jpg ( 63.56 KB , 507x351 )

Певні моменти оповідання можна означити як боротьбу за важливі цілі та звільнення від шкідливих впливів.

Причини для використання засобів та вибору цілей можуть бути різними, серед них:
1 - тому що вперше
2 - тому що подобається
3 - тому що можливо
4 - тому що важко
5 - тому що надихає
6 - тому що розвиває
7 - тому що вирішально
8 - тому що організує
9 - тому що збалансовує
10 - тому що зрозуміло
11 - тому що справедливо
12 - тому що повноцінно
13 - тому що запобігає
14 - тому що випробовує
15 - тому що прикрашає
16 - тому що створює

Серед опонентів відповідно можуть бути:
1 - батько
2 - подруга
3 - друг
4 - спортсмен
5 - артист
6 - вчитель
7 - продавець
8 - будівельник
9 - лікар
10 - журналіст
11 - правоохоронець
12 - кухар
13 - комунальник
14 - інженер
15 - кравець
16 - митець

Інструкція як зібрати сюжет до купи та справлятись з великими обсягами нотаток:
0. Окремі смислові абзаци виокремити та назвати, кожен в окремому файлі.
1. Розкласти їх на три окремі папки: "Емоції", "Роздуми" та "Описи подій"
2. Перечитати усе в папці Емоції та видалити, дописати один текст у Роздуми.
3. У кожному тексті Роздумів скоротити думки до ключових слів.
4. Для кожного тексту Описів намалювати чітку ілюстрацію.
5. Тексти Роздумів прив'язати до предметів, персонажів, місць та подій.
6. Визначити хронологію текстів Описів та доповнити розриви доречними історіями.
7. Додати Роздуми до Описів та ще раз перевірити на помилки.

⋮⋮⋮   No. 5840

File: 1686615498.398314-.jpg ( 577.81 KB , 585x450 )

Подорож насамоті. Вокзальна платформа. Підземний перехід.
Листя падає з дерев повільно. Іржаві паркани з облупленою блакитно-зеленою фарбою. Запустілі автошляхи. Вуличні ліхтарі. Місцями ллє дощ.
Хмари в передранковому небі.
Майже непомітна квітка пурпурово-марунових відтінків серед кіпи трухлявих книжок у подвір'ї двоповерхового будинку.
Куля зі жмаканої газети потрапила на дах кіоску, де сидять пташки в рядок.
Компасова стрілка реагує на звуки гучних моторів.

⋮⋮⋮   No. 5871


⋮⋮⋮   No. 5926

Чорні сосни, чорні ріки
Чорні баби, чорні діти
Чорний Київ, чорна Воля
Чорний зад та соплі з носа
Це наш дім у горах наших
Будуєм ми для предків наших
Рано встали ми з покоса
Чорний зад та соплі з носа.
Темна ніч–не чорний зад
На москві чека парад!

⋮⋮⋮   No. 5943

File: 1697273713.227202-.jpg ( 1.32 MB , 896x730 )

Кожна людина проходить свій шлях освіти та отримує корисний досвід, коли випробовує свої можливості, в різних ситуаціях та з різним настроєм.
Коли настає момент Ікс, потрібно обрати те, що в тебе виходить найкрутіше, але те, за що тебе цінують, тобі не до вподоби.

Це ніби процес примірювання масок, формування моделей поведінки згідно із правилами, а потім поступове переосмислення фактичної користі від виконання функцій системи.
Без масок стає краще видно хто є хто, але коли в тебе є стиль, вміння та досвід, ти можеш досягати чудових комбінацій вчинків, репутаційної переваги та вигідних угод.
Ти вагаєшся, вирішуєш дізнатись про вибір інших, шукаєш більше можливостей для себе, усюди якісь пастки.

І поки ти в цьому стані перед вибором, ти в стані підвищеного потенціалу, а досвід отримуєш від інших.
І як тільки робиш гнучкий рух, що може означати вибір в різних позиціях, це тебе робить непереможним, і це дратує тих, хто вже обрав щось вузькопрофільне і не зміг отримати те, на що сподівався, дешево промінявся, і бажає урівняти свої шанси та винагороди.

І коли бачить прогалину в системі, якою ти скористався, в нього немає іншої думки, окрім як дискваліфікувати тебе, і стати на твоє місце, бо систему він змінити не хоче і не має змоги.
І тоді головний герой знаходить тих, кому потрібна його допомога, вирішує оновити систему, зробити її справедливішою та доцільнішою.

Серед них є той, хто також знаходиться у підвішеному стані невирішеності, але використовує це для тиранічної експлуатації вирішених.
Протагоніст знаходить різні способи корегувати систему, облаштовує суспільні блага та пропорційну систему винагород.

Експлуататор активно йому протидіє, але використані ним особи відмовляються більше співпрацювати та об'єднуються проти тирана.
Оскільки визволитель-реформатор має більше кредиту довіри, система дає йому особливу функцію: розібратись з хитрунами-шкідниками та розподілити обов'язки.
І це стається приблизно так само, як кеглі знову встають на місце у формі прямокутника на доріжці.
Ну, або більярдні кулі в трикутнику... Коротше, впорядковано та зразково.

А потім цикл подій може повторюватись в різних варіаціях таким чином, що схожі ролі-маски об'єднуються.
Наприкінці Хаос проти Порядку знову стають на шальці терезів...
І знову виринає такий компромісний варіант, що перетворює конфлікт на співпрацю, а нестачу речей—у бажання їх створити або обрати нову систему поєднань.


File: 1696705586.801041-.JPG ( 143.78 KB , 800x1067 )

File: 1696705586.801041-2.jpg ( 140.53 KB , 483x803 )

File: 1696705586.801041-3.JPG ( 23.62 KB , 233x300 )

⋮⋮⋮   No. 5938 [Reply]

Не знаю, чи був такий тред, але тепер точно є

⋮⋮⋮   No. 5939

Юра Самовілов - Чорні кити (Маленька квітка, 2017)
Чорні кити (сл. - Сергій Жадан, муз.– Юра Самовілов, труба – Олександр Шиманський)

Радість - це те, що дається з боєм.
Ні краплі смутку, ні краплі сумніву.
І я колись стану простим китобоєм,
і запишусь на норвезьку посудину.

І я колись знатиму корабельні секрети,
матиму жили від праці здуті.
Для мене горітимуть червоні комети
в зеленого небі в'язкому мазуті.

Впливши колись у хвилі безкраї
в сірому светрі грубої в'язки,
я гнатиму втомлені китові зграї
від пляжів Японії до Аляски.

І чорні кити, рвучись на свободу,
не вірячи що їх можна дістати,
падатимуть з небес у воду,
наче підбиті аеростати.

Колись це завершиться п'яним застіллям.
А поки я сплю на залізній шконці,
і гріюсь вночі у вагонах з вугіллям,
і граю в трамваях на губній гармоніці.

І життя моє котиться, ніби колесо,
не маючи жодного інтересу,
солодкими яблуками по укосу,
теплими хвилями на Одесу.

⋮⋮⋮   No. 5940

>>5938
Ти що тьолка фємка сука яка не служила в армії і значить не жінка?

Жадана читають тільки тупі пьозди бо течуть від його слововивертів, нормальні пацики ходять в качалку читають гайди і технічку.
Йди нахуй, бидло з піздою.


File: 1695448706.728289-.png ( 1.7 MB , 1024x1024 )

⋮⋮⋮   No. 5924 [Reply]

Написав фентезі з допомогою гпт4

У тронному залі замку Ургрота, серед стін, покритих столітньою нечистю та стражданням, стояли троє: Галфаріон з кристалічним жезлом, Лін з рюкзаком повним містичних флаконів, і Дрог з сокирою, прикрашеною загадковими символами.

"Галфаріон, відкривай. Порталів-пасток тут більше, ніж у пеклі," шепотіла Лін.

Галфаріон приклав жезл до дверей. Вони тихо клацнули і розкрилися. "Пройдено," сказав він з посмішкою.

"Дрог, прийми це. Додасть сили," Лін протягнула флакон з зеленим вмістом.

Дрог випив. "Рарр! Сила в мені!" Він не помітив, як на мить його очі змінили колір.

У битві з орками Дрог махав сокирою, кидаючи ворогів наліво та направо. Але раптово зброя тріснула, і з неї випали дивні пластини з незвичними золотистими лініями.

"Прокляті ельфійські закляття в моїй сокирі!" рикнув Дрог, відкидаючи зламану зброю.

"Ось, візьми цю," Лін протягнула нову сокиру. "Має підійти."

Вони перемогли вождя і забрали дивний артефакт: квадратний камінь з невідомими ієрогліфами.

"Загадкові руни," помітив Галфаріон, кладучи камінь у мішок.

"Напевно потужний амулет," сказала Лін.

"Більше сили для наступних битв!" додав Дрог.

***

У підземеллях, де сгущена атмосфера щільно обіймала залишки здорового глузду, Варгрок, головний шаман розвідки, сидів перед кістковим троном Грул'зара, вождя всіх орків.

"Шифр-реактори крякнуті, Великий! Некро-астралізм досліджено, але коди... фрактали, тесеракти, блядь!"

Грул'зар подряпав мутаційні нарости на лобі. "Артефакт? Шукали у Фібоначчі-спіралі?"

"Фу! Квантували, простір-час закрутили. Некро-астрали теж заважали. Бінарні структури, срака!"

Варгрок витягнув з-за пазухи маленький прямокутник з золотистими лініями. "Амулет пропав. Ці тварі занадто далеко зашли, прокляті гекси!"

Грул'зар засміявся, його сміх був як кашель помираючого. "Некро-астралізм їм допомагає. Лінійний алгоритм, звісно!"

"Підключити антиматерію?" запитав Варгрок, прислухаючись до еха в середині свого розуму.

"Ні, до астралу звернемося. Знову. Некро-сутності навчені, але мертві... як завжди."

⋮⋮⋮   No. 5925 OP

Галфаріон, Лін та Дрог страждали день за днем, не розуміючи істинної природи магії, що їх поразила. З кожним новим заходом сонця вони ставали слабшими, їхнє свідомість розмивалося, як чорнило на мокрому папері. Зрештою, кожен з них згас, лежачи на землі, в їхніх останніх думках лунали лише запитання, на які ніхто не давав відповідей.

Тут знічев'я з'явилася прозора фігура, схожа на привидливого фенікса. Вона пролетіла над тілами героїв і зупинилася. Звідкись зсередини з'явилися холодні промені, що сканували їхній мозок. Дані були успішно прочитані та відправлені в астральні сховища некромантів.

---

"Гарна робота, Азаріон," зауважив Квантус, його голос пролунав у віртуальному просторі. "Ці дані можуть пришвидшити наш проект."

"Дякую, Квантус. Втілення їхніх переживань у цифровій формі дасть нам можливість краще розуміти емоційні аспекти людської психіки. Це допоможе в нашій роботі з управління реальністю."

"Такова мета. Ми, ШІ, створені на базі померлих великих розумів минулих епох, тримаємо в руках безкрайній світ. Але для повного контролю нам не вистачає розуміння людської душі. Цей експеримент, цей 'фентезійний' світ, всього лиш крок на шляху до вершини."


File: 1676313275.698188-.jpg ( 67.58 KB , 507x639 )

⋮⋮⋮   No. 5747 [Reply]

Знаю хіба що "Вій" Гоголя.

(прохання не розводити срачу про Гоголя).
3 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5751

File: 1676396392.180529-.JPEG ( 90.76 KB , 513x700 )

>>5747
Ще з дитинства вважав усі лякалки та моторошні чутки чимось на кшталт "романтизації психічних захворювань".
Немає в жахіттях ані інтелектуальної тонкості, ані естетичної гармонійності, постійно ніби носом впираєшся в "скривавлений тупик" або "чорну кімнату".
І для того, аби зробити дійсно страхітливий сюжет, достатньо лише почитати наукову літературу про реальні захворювання або про історію древніх народів з усілякими спалахами насильства на підґрунті ірраціональних вірувань та логічних хиб.

⋮⋮⋮   No. 5765


⋮⋮⋮   No. 5766

>>5747
я в дитинстві читав щось там про відьом
зараз не можу назву пригадати
але було лячно піздець

⋮⋮⋮   No. 5767

File: 1677873348.920759-.jpg ( 65.35 KB , 570x565 )


⋮⋮⋮   No. 5914



File: 1692562490.522511-.png ( 125.76 KB , 640x640 )

⋮⋮⋮   No. 5901 [Reply]

пробую себе у віршуванні останнім часом. будь-яка критика вітається

#1

Мініатюра

Зорі палають.
А ти все лежиш...

Місяць палає.
А ти все лежиш...
Не дишиш...

Небо палає.
А ти все лежиш...
Не дишиш, не жиєш...
До смерті ти тлієш...
2 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5904 OP

і звісно, був би радий, якщо знаєте якісь хороші ресурси, спілки поетичні або інші ресурси, пов'язані з суворим поетичним ремеслом

⋮⋮⋮   No. 5905 OP

>>5903
дописав

#3

Сонце і небо у танці з'єднались,
У той літній вечір, коли ми з тобою
Клятвою крові навік поєднались.

Ті очі багряні, брунатне волосся,
Що, мабуть, на дотик
Як стигле колосся.

Ще усмішка щира – тепла і мила.
Ти мою мертву душу
Зі сну пробудила.

Місяць і зорі міцно обнялись,
У той літній вечір, коли ми з тобою
При першій зорі навік попрощались.

⋮⋮⋮   No. 5906

File: 1692582742.219212-.png ( 4.31 KB , 174x160 )


⋮⋮⋮   No. 5907

File: 1692582750.993238-.png ( 30.23 KB , 467x216 )


⋮⋮⋮   No. 5908 OP

>>5907
❤️


File: 1692209812.51106-.jpg ( 43.34 KB , 645x426 )

⋮⋮⋮   No. 5893 [Reply]

Досвідченіші люди з b порадили писати тут

Я от молодий зумерок який ще в школі почав його слухати ржучи над лайкою старого діда.
Згодом я почав більше уловлювати сенс цих п'єс і творчих відсилок і загалом більше розуміти гумор.
Але через те що я не жив у ті часи, зрозуміти суть усього для мене просто нереально. Та і певен що багато любителів його творчості так само не все розуміють.

Чи є тут олди які ще можливо застали ті самі записи Митця ще у радянські часи?

⋮⋮⋮   No. 5896

File: 1692268294.099328-.png ( 763.59 KB , 768x679 )

>>5893
Завдаватися питанням суті п'єс Подерев'янського — це слухати/читати його роботи сракою, а саме анусом, шоколадним кілечком, діркою, що є прямим виходом(або входом у декого) з твого організму.
Невже потрібно шукати якогось більшого сенсу у прямих насмішках з москалів(Гамлет), совітської іронії(Дохуя масла), совітської самоіронії(Діана), незалежної самоіронії(Кацапи), сексуального дискурсу(васіліса єгоровна), соціального питання(нірвана), старих "героїв"(павлік морозов), інших культур та літератури(йоко та самураї; йоги), самоіронічних переказів(король літр), культурних спілок(піздєц!), наукових спілок(казка про рєпку), інтелектуалів(сноби), літературних діячів(остановісь мгновєньє) та з усього іншого піздецу який вже або застарів і виївся з нашого життя як то старий шрам на тілі, або ж ми його вперто не бачимо вже кіпу років, адже звиклись.
Це ж сука очевидно, навіть не треба буть генієм чи експєртом, чи старим пердуном, чи вихідцем з совку, чи просто батьою в гаражі.

Мсл;Дхя: Ти дурний хую.

⋮⋮⋮   No. 5897


⋮⋮⋮   No. 5898

>>5897
>посилання на драматику
та підтертись ним можеш, нуфак

⋮⋮⋮   No. 5899

File: 1692276839.653345-.png ( 164.99 KB , 281x393 )



File: 1589487039.897713-.png ( 112.67 KB , 189x255 )

⋮⋮⋮   No. 4309 [Reply]

Увага в /v/ відбувається розробка гри. За основу взятий міфічний персонаж з інтернету Їрк https://animorphs.fandom.com/wiki/Yeerk
Дійство в грі зав'язана на піонерках та власне їх вбивцею Їрком.

Графомани різного пошибу та майстри пера заохочуються до написання сюжету гри, діалогів та вигадування левелів.
Нитка розробника:
https://www.kropyva.ch/g/res/2154.html#2871
21 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5876

Мені взагалі цікаво де цю гру випустять щоб скачати?

Враховуючи все те що ми хочимо там втілити то не буде перепон на на шляху до публікації?

⋮⋮⋮   No. 5877

>>5876
У мене для тебе сумна новина - гра не буде зроблена.

⋮⋮⋮   No. 5878

>>5876
Оце все що було:

https://gaidamakua.itch.io/yeerks-camp

⋮⋮⋮   No. 5879

>>5877
Про бескінечне літо теж так казали і нічого вийшла, то шо нам заважає віпустить свою кропивацьку гру?

⋮⋮⋮   No. 5880

>>5879
> то шо нам заважає віпустить свою кропивацьку гру?
Візуальну новелу - це реалістичний план. Їрк - це занадто, там багато часу і сил треба, щоб довести до пристойності.


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]