/l/ - Література

Чому треба мріяти під час війни:
https://dream-board.com.ua/chomu-treba-mriyatu-pid-chas-viynu/

Мрії, цілі, плани, дії, результати і досягнення під час війни:

– знищують невизначеність внутрішньо/психологічно;

– заспокоюють, дають точку опори, допомагають вийти людині з небажаного стану;

– допомагають змінити фокус зі страху, болю, відчаю, ненависті, агресії, зради на:
розвиток, користь собі, родині, країні, майбутнє, перемогу, майбутню відбудову країни, емпатію і допомогу близьким, друзям, команді, постраждалим від росії агресора;

– відображають незламність українського народу та його шлях до справжньої незалежності.



7 кроків, які допоможуть втілити ваші мрії в реальність:
https://performia.com.ua/ua/7-shagov-kotoryie-pomogut-voplotit-vashi-mechtyi-v-realnost

Філософ ХХ століття Л.Рон Хаббард з'ясував, що здатність людини здійснювати її бажання безпосередньо пов'язана з її здатністю причинно мислити.

1. Думайте по-крупному
“Наберіться сміливості слідувати поклику свого серця та своєї інтуїції.
Вони вже точно знають, ким Ви дійсно хочете стати”
(- Стів Джобс)

2. Не сумнівайтесь
"Найлегше здійснити ті мрії, в яких не сумніваються"
(- Олександр Дюма-батько)

3. Не турбуйтесь
Філософ Рон Хаббард описав вправу, яка допоможе вам упоратися з занепокоєнням.
Запитайте у себе, які неприємності у Вас є, які труднощі Ви зараз маєте.
Складіть список всіх проблем, що існують у Вас.
Прочитайте вголос першу з них і запитайте себе:
"Як я можу впоратися з цією проблемою?"
Запишіть усі ідеї, які до Вас прийшли, та переходьте до наступної неприємності з тим самим питанням.

4. Щиро цікавтеся своєю метою
Увагу можна порівняти з канатом, що з'єднує Вас з метою, яку Ви хочете досягти.

5. Правильно сформулюйте мрію
Формулюйте Вашу мрію в цей час, начебто це вже відбувається, і саме Ви є причиною того, що відбувається.

6. Дійте
"Навіть великих цілей можна досягти, якщо зробити достатньо невеликих кроків."
(- Генрі Форд)

7. Не здавайтесь!
“Я вирішив для себе, що чогось досягну.
І жодна кількість праці чи грошей не стримала б мене від того, щоб віддавати справі все.
Я завжди так чинив і завдяки цьому виграв.”
(- Гарланда Сандерс)

https://hellobio.com/blog/25-of-the-best-motivational-quotes-from-scientists.html

https://www.instagram.com/bogdana_valigura/

>>5237
Єби коні - сери у вуз.

"Усе життя я відчував себе дитиною. Чому? Бо я вчений.
Вчені—це діти, які ніколи не втрачали своєї природної дитячої допитливості щодо світу навкруж.
Діти, які втрачають цю допитливість, стають нормальними дорослими.
Але ті, хто зберігають цю цікавість, стають вченими, чи то в серці, чи то у своїй професії."
- Ніл де Грасс Тайсон

На лисий пагорб всіх нас привели.
Ми кістяки побачили в повітрі,
Позаду руки зв'язані були.
Їх рід стрибав і танцював у вітрі.

Вітанням був від них слабкий привіт,
Як ми постали поміж їх юрбою.
Волосся вмить змочив холодний піт,
Коли нас кат вперед штовхнув ногою.

Ми впали в порожнечу. Із ривком
Хребці зламались-тріснули у шиї,
Нас поступово огорнуло сном,
Майнули по мотузці в довгі мрії.

Роками на сторожі були в снах.
Їв смуток нас в повітрянім покої.
Ми прокидались в дощових ночах,
Коли віталися на мертвій мові.

Ставали лисими, за роком рік.
Насилу білі пасма проростали.
Відвисли щелепи, немов в старих,
Що вже удень від втоми позіхали.

Та мізки в бурях юними були.
Ми на мотузці вели свій танок.
І замість квітів на чолі несли
Смолу від шибениці, як вінок.

Нас бурими поволі час робив.
З мотузки одяг – нагорода нам.
Стихали ми, коли мороз нічний
На голові намотував тюрбан.

Ми бачили, як в березні зростали
Брунатні локони Земного Бога.
Весняні бурі та вітри кружляли.
Помостом вились трави, коли змога.

Вкривали схили невеличкі плуги,
Широке літо землі об'їжджало.
Нам ароматом повнилися груди,
Коли у золоті поля дрімали.

Ми порчу сіяли. У зернах – чернь,
А літня ніч холодною була.
Як ліс сосновий кропива росла.
Вставали із полів до терну терн.

Ми бачили, як села спорожніли.
Йшли ящики, хитаючись, повз нас.
Земля хапала їх відкритим зівом,
Розмелюючи щелепами враз.

Ми бачили – чума, де лісу край,
Стояла в рясі із роздутим пахом.
Ночами смерть збирала свій врожай,
Косила землі страхітливим змахом.

У липні танцювали ми вночі,
Коли у жорна йшов ланцюг гробів.
Виходив місяць золотий у мжі,
Стелилась лугом тінь танцівників.

Минулося. Від часу і штормів
Старим і сивим я давно вже став.
Росою вмиті черепи братів
У бур'яні, їх вітер розкидав.

Мотузки всі порожні та гнилі.
Чи шибениця дасть нові плоди?
В яру біліє череп на землі,
Чий рот відкритий сповнено води.

Як же самотньо одному в зорі.
У холоді я мерзну, як дитя.
Липневий жар у скроню б'є мені.
О, рвуть вітри мотузку, що моя.

Як час іде. Як бліднуть день та ніч.
Живе у сивих бровах скорбна осінь,
І завжди чую змахи крил та клич
Тих галок, що в'ють гнізда у волоссі.

Паліндром - Сансет

Я не хотів би почути від коханої “шоб ти здох!”

Наше лав-сторі колись поріжуть на шатерсток

Будь ласка, тільки не я, навіть якшо добре заплатять

Я вже мацав добряче на багатьох принцесах плаття

Всі так хочуть популярності, як припадок наскоком

Мені шоб читати реп не треба срати на Скофку

На Калуш, на Альону, на Івана Клименко

Мені достатньо Ляні на кухні прікольнути демку

Посеред ночі мене відвідає катарсис

Ровер давно придумано, може просто катайся?

Я тону в натовпі, стейдж-дайвінг, вільний як Брітні

Давить на мозги думка, шо ми можемо бути помітні

Для мене Глава невідомі, принцип на місці ніби

Ми записували безцінні речі за 200 гривень

Я вдячний кожному, хто шукав пасхалки скрупульозно

Ед не вернеться, реп не читають з туберкульозом.

Реальність інша - ссикливий Степан з ПТСРом

Календарик з одним днем, який ми носимо на ксерокс

Найдешевший, чорно-білий, не стягую, сорян

Від цього тягара в космосі перевернута Земля

Розлиті океани, я сиджу як Кіану десь на лавці

Жер пиво з раком, поки рак жер мою бабцю

її смерть лежить в папці з моїм тестом ЗНО

Нині рахую бали в Сінево...



Намалюй сонце!

На нашому гіпсі місце ше є

Побачити сансет!

Зможемо в бурю, прикривши лице

Намалюй сонце!

На нашому гіпсі місце ше є

Намалюй сонце!

На всіх наших ранах, поки живем



Вийти з зони комфорту чи з кавою до веранди?

Нам би не лиш до бухла навчитись бути толерантним

Не перегризтись між собою й не запхати ніж в живіт

Бо поки ми сремось – рускіє ше живі

Комусь у цьому світі не чути наш голос - ні, ми тут

Але хвилина мовчання схожа на німоту

Гірше за ядерку ми тут всі уражені масово болем

Я задихаюсь, коли спускаюсь на Марсове поле

Десь поряд чистять кеш на будівельних паспортах

Будують стадіони, ви там часом не за Спартак?

Окрім русні – світ хворий, люди б‘ють тату на свинях

Навколо стільки зрадоньки, надіюсь ти будеш сильним

Якби ми були птахами, я б хотів бути як Джонатан

Та ми мурахи - замість неба підошва чобота

Йти ще довго, як казав шановний пан Йогансен

Перемога трохи інша, без феєрверків і танців

В 15 в шлунку метелики, в 30 – хробаки

Та мій бекграунд сьогодні зелений, як хромакей

Не захлиснутись би в цьому цунамі з лайна та сцяк

Температура 40, очі як псові яйця блистять

Іноді мені хочеться прокинутися тим самим псом

Він не відстрілює, шо йде війна і повсюду іпсо

Не відволікається, дивлячись в Ікеївський каталог

А, висунувши язик, просто бігає за котами.


Намалюй сонце!

На нашому гіпсі місце ше є

Побачити сансет!

Зможемо в бурю, прикривши лице

Намалюй сонце!

На нашому гіпсі місце ше є

Намалюй сонце!

На всіх наших ранах, поки живем

MARQUIS - внутрішня дитина

Коли все змушує плисти по течії,
Обрати не своє бажання,
В котрий момент ти повертаєшся до мене,
В котрий момент чуже стає незваним—
І твої кроки, і твої думки, і все твоє—
Завжди стоїть питанням.
Іншого страх ламає руки,
Марнуючи мої старання...
Діра!

https://soundcloud.com/bohdan-malinov/fvczvjv-mp3
хмиз - вдихати запах трави
(Юрій Андрухович - "Переверзія" (1996), уривок)

Слухати реґґей, вмирати під небом, вдихати запах трави.
Слухати небо, вмирати під реґґей, вдихати листя трави.
Вдихати реґґей, слухати в небі, вмирати під запах трави.
Слухати траву, вдихати реґґей, вмирати під небом запахів.
Вмирати з небом, слухати і вдихати: реґґей, траву, запах.
Слухати і вдихати, вмирати і слухати: запах реґґей, небо трави

Падати в реґґей, вмирати під небом, вдихати запах трави.
Падати в пекло, спати під небом, вдихати запах трави.
Падати в пекло, спати без тебе, вдихати запах трави.
Падати з пеклом, спати з тобою, мацати запах трави.
Падати в тебе, спати над пеклом, мацати слину трави.
Падати в слину, снити про тебе, мацати пекло живих.

https://maysterni.com/user.php?id=107&t=1&sf=1

Yarisho - Очі

Немає сліз є тільки біль
Втомлений до нестями,
А ти мовчиш, чекаєш слів,
Безмовними місцями
Бути живим, посеред них
Поки горить це світло,
Сердце кричить, бо також міг
Зникнути непомітно

Очі твої, ледве живі
Вже не такі вразливі
Ночі твої, всі мовчазні,
Такі мінливі

Багряне життя, збиває з ніг
Крилами аж до болі
Прошу віддай серцебиття
Лиш лілії у крові

Очі твої, ледве живі
Вже не такі вразливі
Ночі твої, всі мовчазні,
Такі мінливі (х2)

Чорні сосни, чорні ріки
Чорні баби, чорні діти
Чорний Київ, чорна Воля
Чорний зад та соплі з носа
Це наш дім у горах наших
Будуєм ми для предків наших
Рано встали ми з покоса
Чорний зад та соплі з носа.
Темна ніч–не чорний зад
На москві чека парад!

Кожна людина проходить свій шлях освіти та отримує корисний досвід, коли випробовує свої можливості, в різних ситуаціях та з різним настроєм.
Коли настає момент Ікс, потрібно обрати те, що в тебе виходить найкрутіше, але те, за що тебе цінують, тобі не до вподоби.

Це ніби процес примірювання масок, формування моделей поведінки згідно із правилами, а потім поступове переосмислення фактичної користі від виконання функцій системи.
Без масок стає краще видно хто є хто, але коли в тебе є стиль, вміння та досвід, ти можеш досягати чудових комбінацій вчинків, репутаційної переваги та вигідних угод.
Ти вагаєшся, вирішуєш дізнатись про вибір інших, шукаєш більше можливостей для себе, усюди якісь пастки.

І поки ти в цьому стані перед вибором, ти в стані підвищеного потенціалу, а досвід отримуєш від інших.
І як тільки робиш гнучкий рух, що може означати вибір в різних позиціях, це тебе робить непереможним, і це дратує тих, хто вже обрав щось вузькопрофільне і не зміг отримати те, на що сподівався, дешево промінявся, і бажає урівняти свої шанси та винагороди.

І коли бачить прогалину в системі, якою ти скористався, в нього немає іншої думки, окрім як дискваліфікувати тебе, і стати на твоє місце, бо систему він змінити не хоче і не має змоги.
І тоді головний герой знаходить тих, кому потрібна його допомога, вирішує оновити систему, зробити її справедливішою та доцільнішою.

Серед них є той, хто також знаходиться у підвішеному стані невирішеності, але використовує це для тиранічної експлуатації вирішених.
Протагоніст знаходить різні способи корегувати систему, облаштовує суспільні блага та пропорційну систему винагород.

Експлуататор активно йому протидіє, але використані ним особи відмовляються більше співпрацювати та об'єднуються проти тирана.
Оскільки визволитель-реформатор має більше кредиту довіри, система дає йому особливу функцію: розібратись з хитрунами-шкідниками та розподілити обов'язки.
І це стається приблизно так само, як кеглі знову встають на місце у формі прямокутника на доріжці.
Ну, або більярдні кулі в трикутнику... Коротше, впорядковано та зразково.

А потім цикл подій може повторюватись в різних варіаціях таким чином, що схожі ролі-маски об'єднуються.
Наприкінці Хаос проти Порядку знову стають на шальці терезів...
І знову виринає такий компромісний варіант, що перетворює конфлікт на співпрацю, а нестачу речей—у бажання їх створити або обрати нову систему поєднань.

Імпульс та Спогади.
Терпіння подовгу концентрувати увагу на одній темі, здається, майже немає.
Раз у раз виникає потяг виплеснути, зафіксувати думки у нотатки, не морочитись з ними поодинці.
Деякі з них згодом забуваються, але певна частина все ж обростає подробицями та викристалізовується у заготовлену попередніми приготуваннями форму.

Інколи потрібно просто взяти й переробити наново, переробити знов, доповнити, замінити окремі проміжки, розкласти всі сенси по нотах, композиційно облаштувати вимір ідей.
Мрії—вони немов хвилі, з різними відтінками,
розмірами, текстурами та швидкостями.
Наче хмари, що виринають з пустоти, і знову зникають у нескінченний вирій розмитих образів.
Серед думок не так важко розрізнити мрії, або бажання того, що мало б статись раніше, але
тільки за специфічних обставин, якби не перешкоди, якби тільки вистачило сміливості та волі.


Метаформа та Генеза.
Яблуко—спокуса та знання; наче смак отримання нової інформації має стосунок до насолоди від усвідомлення рівня своєї здатності аналізувати речі та логічно доходити до чудових висновків.
Вогнекуля—їжа та праця; ніби енергія електричного ланцюга має більше стосунок до механічних рухів, а горіння демонструє поглинання ресурсів та вивільнення невгамовних намірів.
Привид—спогад або непомітність; щось на кшталт того погляду зсередини, який був раніше, все ще чекає на бодай спробу цілеспрямованих перетворень, а там вже...

Виникнення розумного життя—неуникність у безкрайності випадковостей Всесвіту.
Нема кому дякувати, нема перед ким просити вибачень, у цьому нема сенсу (коли так багато причин для виправдання та зневіри до слів).
Усі речі, які робиш—обумовлені середовищем.
Повага або призирство—лише емоційна реакція на результат ланцюгу пов'язаних подій.
Свобода без розуміння того, як влаштований світ, і без систематичності—невдало влаштована дурість, безпомічний сплав за течією чи навіть занудна зацикленість на формальностях.
Питання "навіщо" є наслідком втрати життєвих орієнтирів, пріоритетів та цінностей, зокрема природної допитливості.
Основна причина пошуку виправдань полягає у втечі від жорстокої реальності з негативними членами суспільства у комфортний простір бажаного та надійного.


Самотність, Сміливість та Вчинки.
Там, де ніхто не знає де ти, відчуваєш себе у безпеці.
Безтурботність—це певною мірою щастя, котре виникає у відносному спокої, коли навколо тихо.
Уява допомагає уникнути неприємних згадок, тому в ній завжди чогось не вистачає.
І тому слід продовжувати жити своє життя, рухатись, робити рішення, вчитись, ставати...
Без злості, без заздрості, без ображеності, без суму, без марнославства та без хитрощів. Знову і знов, дбати про своє, тому що це важливо.

І в процесі скоєння сміливих вчинків з'являється внутрішній образ героя, виникає передчуття всездоланності та розкриття потенціалу, сповнене надії про довгоочікуване свято світлого майбутнього на противагу темнослизьким та сумноворожим тіням антибуття.
З цієї точки зору, все навколо перетворюється на інтерактивний пригодницький майданчик з усілякими здогадайся-сам-завданнями, дивозбігами та нарешті-ось-тобі-скарбами.

Не лише взаємодії, а й самі властивості речей можуть нести конструктивний, чи деструктивний характер.
Різниця цих впливів у послідовній перспективності та виправданості наслідків.
Якщо цілий день проводити за моніторингом новин та зовнішньої активності, без визначеної цілі та намірів це змінити, інформація ніби зліплюється в одну складну проблему.


Питання та Рішення.
Але для чого ці новини потрібні?
І що тоді можна було б зробити з огляду на повний арсенал власних знань?
Чи достатньо знань для ефективної дії? Чого слід прагнути? І що взагалі можливо?
Якщо в тебе є оригінальна ідея або пропозиція, то кому б це могло сподобатись?
Які реальні очікування існують? Та які тенденції варто брати до уваги?
І ким би ти міг стати, якщо навчитись впливати на актуальні процеси?

Адже часто стається зовсім не так, як уявляєш подумки.
Проте планування неабияк важливо, не менш ніж старанність у виконанні задумів.
Якщо вчинок має на меті досягнення справедливості, то це має означати баланс можливостей.
Важливо тільки, аби не було незрозумілих винятків з правил, які руйнують цілісність.
Якщо метою є досягнення нового рівня свободи—неодмінно має бути жертва тими чи іншими ресурсами.
Важливо, аби кроки у напрямку нових обріїв можливостей дійсно були необхідними, бо за це треба нести відповідальність.


Спроби та Визначеність. Точність та Простір. Ентузіазм та Результативність.
Поєднання декількох шляхів та цілей на початку видається оптимальним, однак у процесі виникають складні, майже неможливі для розв'язання дилеми.
Тому для досягнення повноцінної здійсненності ідей варто починати з простого та поступово досліджувати та деталізувати окремі аспекти.
Аби не дратувати інших своєю недосвідченістю краще зайвий раз перевірити свої напрацювання та розвивати самокритичність.

Насправді помилки важливі для розвитку, адже це можливість отримати корисний досвід, навчитись вправності й перевірити сумнівне.
Якщо раніше перемагали індивідууми в конкурентному середовищі, то зараз перемагають групи у кооперації між собою.
Ті, хто звикли бути егоїстами, мають зрозуміти, що у дисциплінованій єдності більше доступних ресурсів, і відповідно більше впливу.

Якщо раніше треба було володіти усією доступною інформацією та підтверджувати факти, то на сьогодні важливіше фільтрувати та спрощувати дані.
Бо багатослівність не означає досвідченість, а точність не менш важлива за швидкість.

Якщо раніше важливо було добре тримати інших у незнанні щодо власних справ, то на сьогодні прозорість у відносинах має більше переваг.
Проте важливо залишати дещо утаємниченим, для мотивації та для простору уяви.

Якщо раніше довіряли претензійним та заповзятливим, то в нинішній час важливіше бути амбітними та самокритичними людьми.
Амбітні проєкти на порядок простіше втілювати, коли існує кооперація, є довіра та взаємозалежність.


Тож у підсумку: опір негативним впливам, бажання досягти кращого та обов'язкова організованість (чи організована обов'язковість, не знаю як краще).

Незначна зміна середовища суттєво впливає на настрій, свідомість, та вольову здатність.

Коли виходив на перерву, йшов з думкою про те, що багато всього треба зробити, і це важкувато робити на повний шлунок увечорі.
Але де залишити розпізнавальну позначку для того, щоб зробити порцію праці, якщо всіх змістовних подробиць не знаєш, поки не перевіриш тонкі містки з уривчатих елементів версій багатоповерхової складанки.
І на певному етапі вже почав просуватись ефективніше, бо більше приділяю уваги легкому продовженню, аби не загальмовувати на старті.

Коли підійшов до столу, налив в склянку води, подивився у вікно, все було звично: темна вулиця, вуличні ліхтарі біля проїзної частини та декілька освітлених вікон у багатоповерхівках.
Потім на стіл, роздивився записи за вчора та сьогодні—всього лише 3 короткі моменти: розбір помилки для виправлення, розмітка двох деталей, а також опис 4-ох функцій з упорядкованими характеристиками.

Далі перевірив оком зроблену сьогодні спинку стільця, це було оптимальним рішенням: закріплені два шматки проволоки крізь 7-сантиметровий плаский шмат паралону на дерев'яній перегородці.
Організація робочого простору та саморобні речі дійсно сприяють підвищенню самооцінки.

Вигадав таку формулу: https://kropyva.ch/l/res/5764.html#6278

Нарешті, стало більше часу на те, щоб розгадати та відредагувати деякі моменти своєї Curriculum vitæ.

Інколи це нагадує блукання серед зеленого гаю, де можна відчути мікроскопічне тремтіння в чистому, ледве теплому повітрі.
З кожним кроком подорожі, час ніби створює окрему ланку дослідження, в якому ти виконуєш функцію оглядача, а можливо і дещо більше можливо зробити з цим спокусливим простором ще не зовсім втрачених можливостей...
Наприклад, попіклуватись: знайти проблемну річ, доречно виправити, звільнити цей монумент від зайвостей, акуратно скласти деталі цієї затишної місцини.

І в цьому прагненні приборкати хаос можливо неочікувано для себе виявити джерело майстерності—наче колони досягнень, які виростають одна за одною з землі, по яким можна пересуватись стрибками, і навіть будувати далі уверх нові колони...
А ще збирати колекції коричних деталей, оцінювати їх, перевіряти на різних прикладах, модифікувати за допомогою доступних інструментів...

У процесі цих експериментів виникатимуть напівспівзвучні-напіввзаємодоповнені, яскраві, принадні та витривалі набори-сполучення ідеоматерії... Наче нові типи бактерій на МКС, котрі змогли пристосуватись до космічної радіації та екстремальних температур, а також виробити імунітет до антибіотиків, і це певною мірою робить їх прибульцями—реальними позаземними організмами.


...


Гомін тисячі рутинних справ зник так само раптово, як і почався—варто було лише переступити поріг квартири.
Холодний вигляд завмерлих механізмів нагадував про ті короткі насичені дні, коли в одному місці можна було чути понад три побутових діалоги одночасно.
І всі вони здавались пов'язаними між собою, що напрочуд контрастувало з виглядом сирих та, нашпигованих де-не-де лініями електрики та антенами, верхівок будівель індустріального району міста.

Тут гніздувались зграями чутливі та співучі пташки.
Вони спілкувались в обох напрямках: і від зграї до людей—коли витягували чарівну мелодію, і коли повідомляли своїх знайомих птахів про те, що вони відчули навколо—короткими серіями однотипних сигналів.
Їхні жести крилами, повороти шиї та інші рухи можна було також інтерпретувати як спроби з одного боку зрозуміти, а з іншого—оволодіти цим місцем, разом з усіма його мешканцями.

Одначе, були певні закриті локації, в яких було відносно цікаво проводити час.
Майже завжди там можна було розміститись для того, аби перепочити, зробити фото на пам'ять, або підготуватись до роботи.

Треба було якось перебороти в собі злість, перетворити її на корисний шматок енергії, або зуміти випередити необдумані вчинки та попередньо захиститись від потенційних небезпек.
Важливо було захистити не стільки тіло, скільки розум, оскільки, разом з імпульсивними вчинками, дивним чином реально зникали з пам'яті цінні думки, відчуття впевненості, безтурботності та готовності діяти.

Це те прагнення свободи, що відчайдушно кричить і наївно сварить світ навколо, що його ніхто не любить і не розуміє.
Проте єдине, що залишається світу зробити у відповідь на це—незворушно та безтактно відчинити цілу скриню правдивих історій про те, в яких межах, на даному етапі, ця свобода знаходиться, і яким може бути цей спектр можливостей, якщо його дбайливо налаштувати...

>>5747
я в дитинстві читав щось там про відьом
зараз не можу назву пригадати
але було лячно піздець

>>5750

Українська містика 2023. Буктрейлер

Творення міфу міста в ретророманах на прикладі «уманської трилогії» Дмитра Безверхнього

Усі збірки Фензіну Підвал. Великий огляд. Intelectless 6.50 #буктюб_українською

>>6264
Дякую, деякі виписав у свій "записник-зошит-словник" зі значеннями:

гаддя - сором, бруд
знаття - знання
шуга - шматки криги в річці перед замерзанням
китях(кетяг) - гроно
буйтур - дикий бик з великими рогами
застум - дика природа
прогайнути - пронестись, заблукати
квач - намотане на паличку клоччя
сокотати - видавати різкі й короткі, часто повторювані звуки
вряди-годи - десь-колись
роз'юшити - розлютувати, розізлити
шамкий - шелесткийб спритний
циндра - окисел на металі, окалина, легковажна людина
лимар - майстер ремінної збруї
мусувати - розмірковувати, пінити, шумувати
притьмом - швидко, неодмінно, дуже, абсолютно
хурдига - віхола, в'язниця
засік - відгороджене місце, загорожа


На мою думку, слова краще сортувати не за авторами творів, і не за алфавітом, а за темою чи типом, на кшталт такої класифікації (деяких цікавих слів, що мені зустрічались):


[Прикмета-(прикметник)]
авантажний - якісний, цікавий, справляє враження
масний - жирний
кунделистий - невихований, дурний
брунатний - коричневий, темно-жовтий
миршавий - нездоровий, жалюгідний
оковирний - гарний, приємний на вигляд, слух
підступний - хитрий, лукавий
побіжний - одночасний


[Дія-(дієслово)]
валандатись - вештатись
звомпити - втратити спокій від страху
отетеріти - ніяковіти
здорожитись - втомитись після подорожі
скреснути - звільнитись від криги, спалахнути, воскреснути
роз'ятрити, троюдити - повторно викликати сумні, важкі спогади
вибовкати, вибевкати, вибазікати - ненароком виказати, розголошувати
дати відкоша - дати відсіч, протидіяти
дістати відкоша - бути відшитим
гатити - робити гатку, відгороджувати воду, ударяти, стукати, стріляти, марно витрачати
скніти, нидіти - мучитись, слабшати
очманіти - одуріти
чувати - чути, слідкувати, пильнувати
кувати - віщувати
белькотіти - незрозуміло говорити
шпортатись - ритись
випростовуватись - випрямлятись, повставати
оповити, оповивати - обвивати, обплітати


[Особа/Істота -(іменник)]
демаскатор - критик, викриватель
сикофант - донощик, підлабузник
збіговисько - випадквий натовп
крижень - качка
бурлака - безпритульний, безхатько
пасербиця - падчерка
шкапа - худий кінь
крамар - продавець
щуролов - пацюколовець
барлаки, спудеї (старанні) - учні
кодло - рід, плем'я
ховрах - суслик, зламувач сейфів


[Предмет-(іменник)]
порічки - смородина
афени - чорниця
ґоґодзи - брусниця
ґердан - шийна бісерна прикраса
хвіртка - дверцята
смальта - кольорове скло для мозаїки
товкач, тижбир, ступир - товстий стрижень-подрібнювач
ковганка, мущир - ступа, посуд для товчення
збіжжя - дрібне майно, зерно
цикля - для стругання деревини
кельма, кельня - шпатель з кривою ручкою
мастєрка - кофта, вітрівка
вішак - тремпель
толчонка - пюре
фургіта - ручка на дверях
дрюк - палиця з дерева
скирта - великий стіг сіна
дзиґлик - стільчик
коліщата - невеликі колеса для руху габаритних предметів
клямбра - скоба
імла - скаламучене повітря
цеберка - дерев'яне відро
горнятко - кухлик
ланка - деталь, організаційна одиниця
верстат - станок для виготовлення тканин
реманент - інвентар
бараболя, круплі, ріпа, крумпля, мандибурка (мандибурєнники), топтанка - картопля
тертюхи, кремзлики, кизлики - деруни
пляцки - тортики
стаффаж - наповнення картини
жаровня - дечка, жарівниця, лист, листик, бляха, пані?вка
баняк - чавунний горщик, казан
сап'янці, шкарбуни - черевики
таця - підніс, таріль
сміттярка, шуфелька - совок
біндюга - карт, вагонетка, кибитка, тачка, фургон, каретка
стріха - солом'яна покрівля
шерпеньов - ринка, глиняна миска
поприга - спеції, перець
фріга - розплавлена бринза
фургіта - ручка на дверях
устаткування - обладнання


[Місце-(іменник)]
кишло - місце перебування, гніздо
верства - шар, пласт
обійстя - садиба, двір
згарище, згар - згоріла ділянка лісу

[Ідея/Явище-(іменник/прислівник)]
вотум - прийнята голосуванням колективна думка
дзусь - годі, зась
передусім - насамперед
затерплість - оніміння
фурт - постійно
відгомін - відгук
ерзац - сурогат
веремій, кравеція - спантеличеність, заворушення, збентеження, метіж, сумбур, нестяма
здирство, здирництво - Наполегливе вимагання або домагання чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства; оббирання, грабіж
нехлюйство - незібраність, недбалість у діях, учинках
достоту - достеменно, справді, дійсно, істинно
казна-що - будь-що навмання
навздогадки - навпромацки
вдрузки - вщент
загонисто - зухвало, нахабно
ошатно - елегантно
катма - нема
опріч - осторонь
веремія - вир, вихор сніжинок
компендіум - збірник слів
фірталь - чверть
фіглі - жарти
горобина ніч - блискавка та грім вночі
оздоба, оздоблення - прикраса
химорода - химерна фантазія, утворення неясного походження, чаклунство
каверза - підступ, зла витівка

[Ідіома-(словосполучення)]
взяти за комір, за барки, за виворіт
нічтоже сумняся (сумняшеся) - без сумніву
ксоб (наліво!) <- вйо (окрик для коня: вперед!) -> гаття (направо!)

>>6266
Дякую за роботу безос

>>6264
Читати українською книги складно... Я здивований, скільки цікавих слів використовується в книгах, та яка жалюгідна кількість слів використовується у звичайному спілкуванні звичайних людей. І всім навіть байдуже. На початку повномасштабки люди намагались розмовляти красиво і правильно, а тепер я такого не виджу.

>>6294
Постійно наполягати себе красивою вимовою не кожен зможе.

>>6266

ятрувати - дратувати
грабар - могилокопач
очкур - пояс
опецькуватий - низький та товстий, недоладний, невмілий, незграба
харитативність - благочинність, добродійність
ґава - сірий крук
катма - багацько
калатайка - в тілі
дрижачка - в голосі
на поталу - на поживу, на здобич
колоквіум - оцінка студента, бесіда
ратиця - копито
афінаж - очищення металів від домішок
стріха - солом'яний дах
шпарина - щілина
заледве - хоча б
загумінок - глушина, перемістя, околиця
смага - спрага, білий наліт у роті, засмага
хвацький - показний
гаддя - сором, бруд
знаття - знання
шуга - шматки криги в річці перед замерзанням
китях(кетяг) - гроно
буйтур - дикий бик з великими рогами
застум - дика природа
прогайнути - пронестись, заблукати
квач - намотане на паличку клоччя
сокотати - видавати різкі й короткі, часто повторювані звуки
вряди-годи - десь-колись
роз'юшити - розлютувати, розізлити
шамкий - шелесткийб спритний
циндра - окисел на металі, окалина, легковажна людина
лимар - майстер ремінної збруї
мусувати - розмірковувати, пінити, шумувати
притьмом - швидко, неодмінно, дуже, абсолютно
хурдига - віхола, в'язниця
засік - відгороджене місце, загорожа


https://www.wikiwand.com/uk/articles/Ковані_слова

обритвити = поголитись
тлустінь = товща
маловартниця = дрібниця
дадій = стслв. "датель"
керуяцтво = уряд
лягівниця = спальня
набач = нагляд
віршник = поет
гойник = хірург
ма́рина = фантазія
шатоносець = броненосець
базич = базікало
виявляч = викривач
оглядність = відносність
читальність = розбірливість
літач = повітроплавець
валець = вальс
зламач = зломник
кишенник = кишеньковий злодій
обитація = житло
оборотич = кант
папірниця = портфель
честень = пам'ятник
писало = грифель
заступа = оборона
нахабець = хам
забавлянка = розвага
чутоба = чуття
численниця = математика
винець = алкоголь
страдник/-ця = жертва, мученик
загарт = стійкість, витривалість
пестовливий = пестливий
нетребство = неробство
провесна = початок весни
пломінь = полум'я
невідборонний = якого важко позбутись; невідступний
недвижно = нерухомо
прямовисно = вертикальний

>>5790
Здається пункт 1 суперечить пункту 3. Пункт 2: Еее, так, і що далі з тим?

>>5792
Зазвичай спочатку пишуть багатослівні чернетки, потім переписують, викреслюють зайве та охайніше оформлюють оповідання.
В мене, наприклад, дуже рваний текст, багато логічних прогалин та того, що видається цікавим, проте нажаль залишається у "тіні".
Маю надію згодом винайти справедливий (аби кожен отримав своє у підсумку) спосіб побудови повноцінного сюжету за допомогою збалансованої системи.

Ну, якщо в сюжеті постає складна проблема, то науковий спосіб рішення видається найбільш дотичним та обґрунтованим.

Наприклад, в одному зі світів з'являється портал в паралельну реальність, звідки починають виходити страхітливі монстри.
Допустимо, що формується група активного спротиву зі штабом, в їхньому складі може бути:
1. Спеціаліст із питань безпеки, який моніторить ситуацію за допомогою різних автоматичних пристроїв та виробляє стратегічний план з помітками на мапі.
2. Лікар-біолог з досвідом надання екстренної допомоги та кулінарії.
3. Інженер, котрий будує захисні конструкції та використовує хімічні сполуки для боротьби з монстрами.
4. Оператор робототехніки, а також водій транспорту, з необхідним набором інструментів.
5. Майстер по розробці зброї та спорядження для команди, знавець фізики та тактики бою.
(...)

А ще може бути така перспективна розробка, за виготовлення якої ведеться конкурентне змагання між самодостатніми групами. Кожна група може використовувати різні підходи на своєму шляху та володіти особливим набором технічних засобів. Можу уявити, що це будуть, наприклад, групи студентів, педагогів, авантюристів, бізнесменів та службовців. Думаю, що головною мотивацією у змаганні має бути не виживання, не збагачення, а ентузіазм в напрямку результативності.
Єдине, чого хотілось би уникнути в такому контексті, то це надмірної демонстративності окремих учасників у процесі.

>>5790
[1]. Мова: Думки + Емоції. Дії: Вміння + Досвід. Локації: Явища + Об'єкти.
[2]. Одним з аспектів науки є освіта людей. Чим більше освічених людей, тим ясніше їхнє розуміння реального світу, тим кращий вибір вони роблять у своєму житті, тим кращі ті речі та умови, які вони мають.
[3]. Перед тим, як бодай щось зробити, завжди є бажання знати про все, що станеться, або можливо.
Паралельно можна виписувати варіанти вибору для поведінки персонажів в таких категоріях як:
- Підійти до...
- Поспілкуватись з...
- Використати...
- Відчинити/ Зачинити...
- Увімкнути/ Вимкнути...
- Штовхнути/ Тягнути...
- Взяти/ Віддати...
- Створити/ Знищити...
Потім, відповідно до результатів, можна обміркувати точки перетину цих вчинків з боку різних осіб та згенерувати цілісне дерево сценарію, на кшталт:

>>5700
30 секунд літератури із "Нейромант" Вільям Ґібсон
https://youtu.be/1zPAWDEjO9k

>>5790
>>5793
Одна з цілей творчості—повернення в точку минулого та переосмислення різних варіантів, щоб отримати набір гілок-каскадів розвитку подій, з відповідними цьому вибору та умовам середовища результатами.
Коли маєш вагому причину для творчості—стаєш ніби "інструментом" втілення ціннісної ідеї.
Буває "заносить по інерції" і ти затримуєшся, щось не встигаєш зафіксувати та втілити. І це є жорстока ціна вибору—щось потрібно "відсікати".
Крім того, завжди є бажання дізнатись наперед те, що ти зможеш отримати.

Важливо вхопитись за красивий момент і витягнути його на інший рівень сприйняття.
Амбітна ідея та ключові елементи твору, що отримують цікаві подробиці, поступово розкривають "єдність винятковостей" та "вистраждану мудрість", з використанням продуманих підходів та асоціативної мережі уявлення у поєднанні з тонкими спогадами.
І коли вибудовую списки та моделі—їх варто проговорити і одразу скласти в план дій з відповідними "стрілочками" та "областями".

Майстерність—це пошарове складання простих частинок сенсів у комплексний масив історії:

1. Описове торкання-проходження усіх пунктів плану сюжету.
2. Додавання діалогів та заглиблень в деталі світу.
3. Протискування "точок усвідомлення" крізь сюжет з різних позицій, аби виявляти цікаві місця для "підхоплень-продовжень".

Сам процес написання сюжету—це окремий сюжет! І він теж має значення!
Тому, чим чистіше (пропрацьованіше) та чесніше (деталізованіше)—тим вище якість у підсумку.

Деякі практики:
• Викликання спогадів / Інсинуація подій в уяві
• Режим творення "Берсерк" / Рецензія чужих творів
• Перечитування / Переосмислення
• Переписування / Редагування
• Пошук необхідного / Сортування
• Загортання порцій / Поширення.

>>6290
Влада є й буде владою лише за рахунок війни | Дроздов позиція

>>6290
А чому ти самостійно не загуглив як правильно це робити?

>>6260
> писав кацапською
Не українець /thread

>>6199
> у нас досі мало що перекладено і навіть з відомих письменників
Наше книговидавництво дещо в скрутному становищі бо і повномасштабка і, починаючи з 91 року, ми були під ковпаком видавництв рашки. І так як для 95% "кокая разніца", видавати умовного Конана Дойля українською це комерційний фейл (хоча саме Дойля ми шось видавали, в мене є). Бо російською він вже є і всі хто хотів купили.

Одна з причин чому москалі захопили наш ринок книговидавництва - піратство. Вони видавали навіть погано вичитані книги, створені ентузіастами. І, звісно ж, нікому за це не платили. Наші ж видавництва (нові, а не "Веселка", яка виховала всіх олдфагів) працюють по правилах, а тому повільніше.

Те що в нас видають зараз, це популярні саме зараз, ще й серед хіпстерів, автори. Яких не треба додатково рекламувати. А от якогось Аспріна чи Вільямсона - треба. Бо вони, ну, занадто "старі" для пересічного. Фотками з такою книжкою багато лайків не назбирать.

>>6230
Абаба видали 2томник Шерлока Холмса, але в новоязі, котрий я ненавиджу. Щодо хіпстерів, мене здивувало, що ніхто з наших не видав ПЗТ Селінджера, хоча він вважається одним з найхіпстерськіших письменників. А на ОЛХ є кацапські повні видання. Ну і судячи з того, що видають, то наші видавництва (окрім спеціалізованих) орієнтуються більше на баб. Мені от що не подобається, що я не можу ходити до своєї улюбленої бібліотеки, а пересилати - не знаю, не пробував. У кацапів до речі і фінансово справи йшли непогано, бо орієнтувались на ринок екс-СССР, а не на суто внутрішній. Тому і можна було більше вкидувати в розвиток - зараз, наприклад, читаю І. Бенкса, його одну книгу видали минулого року, а кацапи (майже) всі його книги видали ще при пізньому Кучмі.

>>6253
> Щодо хіпстерів, мене здивувало, що ніхто з наших не видав ПЗТ Селінджера, хоча він вважається одним з найхіпстерськіших письменників

Це ще треба щоб наші хіпстери про це знали.
Це ж чергова позерська субкультура, типу як коли тиняються в футболках Нірвани бо там був якийсь модний тіпочок і хочеться ж показати шо ти теж в темі. Але жодної пісні Нірвани вони не назвуть.

> У кацапів до речі і фінансово справи йшли непогано, бо орієнтувались на ринок екс-СССР, а не на суто внутрішній.

Так кацапи на момент розвалу совка нагребли купу грошей з усіх союзних республік. Ми в 90і мали не найкращі часи для книговидавництв, за різні там точікістони та бантустани навіть не здогадуюсь.

Передумови для книжкового буму склалися ще за часів СРСР, коли вся фантастика/детективи/пригоди жорстко контролювалася, а фентезі взагалі було під забороною. Совок боровся з релігією бо не терпів конкуренції за мізки темних селюків, а фентезі це ж про чудеса та магію. Хоча Хобіта якимось дивом видали.

Коли залізний занавіс впав, ефект був схожий на прорив дамби. В колишній СРСР повалила гігантська кількість раніше недоступного/забороненого контенту. Фільми, музика, книги, так. І так як в 90х з законами було поганенько, рашка займалася тим всім на нелегалі. Я вище писав - видавалися книги з фідошних ех, з тими ж помилками що були в файлах. Причому деякі файли були створені аж в 80х. Не було часу це вичитувати - попит був гігантським. Читачі теж на то не дуже увагу звертали. Це типу як коли ти не їв три дні то не дуже будеш крутити носом якщо хліб не годину тому спекли, а вчора.

Така халява тривала років з 10, поки москалі на початку 00х не підписали конвенцію з авторських прав. І... халява закінчилась. Виявилося що книжковий бізнес не такий вже й прибутковий і багато видавництв просто зникло. Вижили найбільші та найбагатші і саме тоді починається "підйом" так званої "вітчизняної" фантастики та фентезі. Так менше мороки з авторськими правами. Годувалися там і наші автори.

Десь тоді ж на москальщині починають пресувати електронні бібліотеки. Заганяєш на сайт бібліотеки написаний щойно текст, а як тільки його апрувлять йдеш заключати договір з "товариським" видавництвом на право унікальної публікації в них. Потім з тим всім йдеш погрожувати анальними карами власникам тої бібліотеки, куди ти раніше залив текст. Профіт.

Звучить якось уїбанськи але, судячи з подій тих часів, це працювало. Багато бібліотек зникло, декого змусили "віддати" бази даних. Пізніше ті книги буде продавати один "легальний" магазин цифрових книг, який, чисто випадково, в своєму штаті має тих самих людей які влаштовували рейди на ті фанатські бібліотеки.

Отакі от книжкові "бузінеси" на рашці.

>>6254
А хіба ж не знали? Ну ніби так вважається, як раніше Коельйо вважався хіпстерським письменником. Фентезі мені не цікаве, тому нічого не скажу. І ще не варто забувати те, що і деякі українські видавці друкували книги на кацапській.

>>6257
>А хіба ж не знали?
Ти переоцінюєш розумові здатності пересічних вкраїнчиків, які, до того всього, ше й неповнолітні :)

>І ще не варто забувати те, що і деякі українські видавці друкували книги на кацапській.
Я таких книг не бачив але нічого дивного в цьому не бачу, - більше охоплення, більше заробітку.

Десь 15 років тому наше ITC (журнали) робило опитування онлайн/офлайн про те якою мовою видавати журнали (аудіо/відео, відеоігри і ше хз шо там було). Кацапська перемагала з великим відривом. Ну й до кризи 2008 року все там друкувалося москальською. Нічо особистого - просто йшли назустріч аудиторії.

>>6239
Ендіміон мені сподобався, а ось 4-та книга могла б бути коротшою на 30 відсотків, там багато води перед якісним фіналом.

>>6240
В найближчому майбутньому планую прочитати

>>6017
Прочитав 5 з 7-ми книжок про Гаррі Поттера, бо в дитинстві не читав - хотів надолужити. Хороші підліткові книги, було цікаво читати, цикл буду дочитувати.

>>6245
Харкнув тобі в їбало, підріла.

>>6247
Тут про книги нитка, так що пішов нахуй.