[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1582141796.342204-.jpg ( 23.31 KB , 462x479 )

⋮⋮⋮   No. 3865 [Reply]

Хочу стати математиком.

Що є хорошого почитати про математику нашою мовою?
7 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 3901


⋮⋮⋮   No. 3902

>>3901
лол, Антон ЛаВей - цікавий дядько.

⋮⋮⋮   No. 5072

Бамп, сподіваюсь цей раз хтось серйозно відповість.

⋮⋮⋮   No. 5084

File: 1611631689.778528-.jpg ( 80.2 KB , 398x565 )

File: 1611631689.778528-2.png ( 234.91 KB , 398x565 )

File: 1611631689.778528-3.jpg ( 98.1 KB , 398x565 )

File: 1611631689.778528-4.jpg ( 85.21 KB , 398x565 )


⋮⋮⋮   No. 5085

File: 1611673448.699573-.jpg ( 74.86 KB , 398x565 )

File: 1611673448.699573-2.jpg ( 78.34 KB , 398x565 )

File: 1611673448.699573-3.jpg ( 69.08 KB , 398x565 )

File: 1611673448.699573-4.jpg ( 70.09 KB , 398x565 )



File: 1609634156.252894-.jpg ( 354.08 KB , 1920x1080 )

⋮⋮⋮   No. 5061 [Reply]

п
Місто надзвичайно цікава місцина, бо в ньому так багато людей живе і воно таке мерзенне. Всюди бруд, нечистоти, сміття і сумні пики. Хоча за масками це важкувато зрозуміти. А ще непокоїть мене те, що не видно зірок.
Пам’ятаю, як в дитинстві я їздив часто до бабусі в село і коли я, противник світового масштабу свіжого повітря, виходив на божий світ і дивився вгору, то бачив прекрасне. І то було небо, вкрите міріадами зірок. Це не те небо міста, де пару десяток цяток, половина з яких це вогні вишок та літаків.
Але в оцьому всьому бетонному монстрі є й деяка… романтика. От мені особисто від усіх цих величних іржавих механізмів постійно чується звук скрипки. Особливо, коли усі ці машини кудись спішать, ввалячись усією зграєю до своїх любих цехів.
А моєму знайомому, котрий полюбляє прогулюватися по нічних вуличках міста, звуки одиноких механізмів нагадують, маловідомий мені, прибій моря. Так воно чи ні, не можу судити, бо бував я на пляжах цих безмежних просторах води пару разів. А щоб ще запам’ятати, як воно то звучить, був надто дурним.
І вся ця романтика і смуток описувалася вже й до мене. Та й після також, я впевнений, опишеться не раз і не два. Тоді навіщо витрачати сили й задовбувати людям мізки своєю писаниною? Цьому нема нормальної відповіді, окрім як того, що душа кричить з усіх сил, яка так і благає у тебе, щоб ти кинув комусь під ноги свою маленьку, крихітну журбинку.

⋮⋮⋮   No. 5063

Прев'ю нагадало високий замок. Текст гарненький, пиши ще.

⋮⋮⋮   No. 5064

>>5061
Глибина може лякати, а може приваблювати. Від чого це залежить?
В яких місцях легко заблукати? Що там можна робити?
Чи там існує якась важковловима неповторність або приємна нудьга?
Яким воно могло б бути? Хто врешті решт сильніше: "монстр", "механізми", "простір" або "душа"?


File: 1609172370.469093-.jpg ( 53.48 KB , 650x449 )

⋮⋮⋮   No. 5044 [Reply]

Коротше дивіться, берете англомовний варіант будь якого відомого українського твору і пхаєте у перекладач, отримуємо щось, що віддалено нагадує оригінал, постимо його, інші безоси намагаються вгадати назву твору.
Почну:

Розважаючи людину до могутньої доблесті,
Боріться за щастя і прогрес -
Полум'я сьогодні як колись!
Ні стійки інквізиції,
Ані в'язниця королівського деспота,
Ні військові війська не вказували,
Ані найпохмуріші побудовані гармати,
Ні торгінської торгівлі інформатором -
Нон може покласти його в могилу!
5 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5050 OP

Ні любові, ні гармонії немає,
оскільки ми втамували спрагу біля банку Жовті .
Через незгоду неврятовані.
Своїми зусиллями ми стали поневоленими.

Так, брати, пора переконатись,
що всі ми не можемо бути господарями!
Не всі
достатньо граціозні зі знаннями , щоб усім головувати.

⋮⋮⋮   No. 5053

>>5050
"Дума" Мазепи

⋮⋮⋮   No. 5056 OP

>>5053
Ага, треба щось трохи складніше.

На бідній сумній перелозі, що не використовується до обробки землі,
я посіяю цвітіння, блискучі відтінку,
посіяю цвітіння там, де лежить мороз, охолоджуючи,
виллю на них гіркі сльози як слід.

І ці палаючі сльози розтануть, розчиняючи
всю ту могутню кірку льоду.
Можливо, розквітне цвіт, розгортаючи
Співочу весну теж для мене, колись.

Вгору по кремезній крутій і скелястій горі
Вагомий вагомий валун, який я підніму,
І несучи цей страшний тягар, дзвінку
пісню я заспіваю, пісню радісної похвали.

⋮⋮⋮   No. 5057

>>5056
щось із репертуару Лесі Українки.

⋮⋮⋮   No. 5058

>>5056
Contra spem spero


File: 1608237608.526388-.png ( 13.18 KB , 465x172 )

⋮⋮⋮   No. 5001 [Reply]

Далі по тексту: https://www.facebook.com/omnitip/posts/3793705990687299

Пригадується оманогівно і те, як вони обійшлися з куркою, коли він їм гроші приніс, і братством, яке їх буцімто давало. От і різниця в сприйнятті справжніх діячів і хуйні собачої.
26 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5031

Коли ж ви се заспокоєте, довбні куркойобищні?!

⋮⋮⋮   No. 5032

>>5031
Люди обговорюють важливі речі національного масштабу. Вічно зосереджених на курці підорів не питали.

⋮⋮⋮   No. 5033

>>5032
Твій пост не врятує українську культуру.

⋮⋮⋮   No. 5034

>>5032
> Люди обговорюють важливі речі національного масштабу.
Добре, що не вирішують.
> Вічно зосереджених на курці підорів не питали.
От сиди і мовчи.

⋮⋮⋮   No. 5035

>>5034
Ти тут українську культуру рятуєш, чи що?


File: 1608132800.961297-.png ( 687.53 KB , 960x538 )

⋮⋮⋮   No. 4999 [Reply]

Рюджі відчинив двері своєї квартири. Після зміни на заводі сил на хатню роботу не лишалось зовсім, а хтось же мав її робити. Як несправедливо! Ясуко щовечора працювала в барі, а вдень відсипалась, тож розраховувати на неї було неможливо. Тайґа... З Тайґою вони розійшлися вже роки зо три тому. Дівчинка, що звикла витрачати щедрі батьківські кошти, не витримала жити з Рюджі на одну його зарплату, а допомогти йому не могла, бо нічого як слід робити не вміла. Після року співжиття їхні почуття одне до одного дедалі сильніше роз’їдали нудьга, безгрошів'я, а також несумісність характерів та життєвих пріоритетів. Дійшло до того, що тижня не минало без скандалу, і то не мовчазного, а гучного, з дошкульними, болючими порівняннями та прокльонами. Втомившись усе це терпіти, вони вирішили розірвати стосунки. Тайґа переїхала до батьків, а Рюджі повернувся в материнську орендовану квартиру.
Живіт Рюджі крутило від голоду. Опираючись утомі та журливим думкам, він рвучко став на ноги і пішов на кухню. Дочалапавши до неї, він протер очі, відкрив шафку і дістав з неї пакетик рису. Полоскаючи його під водою, він роззосереджував увагу і відволікався від поганих думок. Нарешті він злив воду і поніс його до рисоварки. Щойно він відчинив її кришку, всі погані думки одразу повернулися до голови. Для Тайґи він готував подвійну порцію. Для Тайґи він смажив м'ясо і додавав соус. Від Тайґи він не чув слів подяки, але радів з її задоволеного обличчя.
«Клята рисоварко! Якого біса ти нагадала мені про неї?!» — несподівано для самого себе викрикнув Рюджі. Назовні вирвався гнів. Гнів, який Рюджі довго накопичував усередині. Гнів, який призначався Тайзі, але, внаслідок його душевної доброти, доходив до неї лише в крайніх випадках, адже самого хлопця було непросто розізлити. А однак сьогодні сталося саме це.
Схоже, вивільненої агресії було забагато для психіки Рюджі.
Не голос всередині, не галюцинація, і тим паче не здоровий глузд підказали йому цю ідею. Вона виникла сама. Нізвідки.
Терпляче дочекавшись доварювання рису, Рюджі підійшов до рисоварки. На його обличчі була гнівна посмішка. Як так і треба, він скинув штани з трусами і поклав свій член у гарячий рис. Від теплоти той почав вставати. Щойно інстинкт скомандував Рюджі: «Роби!», той почав рухатися. До кожного руху він докладав свій гнів. Обличчя перекосилося. Потроху Рюджі почав гиготіти, разом з тим прискоривши свій рух. Текстура липкого вареного рису підлаштувалась під форму члена Рюджі і стала ідеальним саморобним мастурбатором. «Паскуда! Щоб ти здохла! Я хочу, щоб тобі стільки крові випили, скільки ти випила мені!». Рюджі набрав максимальну швидкість і вже почав задихатися від знемоги. Але лишалося недовго. З туманом у голові, який зазвичай лишає в людині крайня злість, він кінчив.
«Ого-го! Ого-го-го!» — стогнав 22-річний хлопець. Поволі він почав усвідомлювати, що наробив. Абсурдність скоєного змусила його посміхнутися, але то був смішок божевільного. По очах потекли сльози. Абияк відчистивши член від рису, він натягнув штани і впав на диван, ридаючи в подушку.
«Чому?! Чому я не можу просто різонути собі вени, як то зробила Мінорі?! Чому я займаюсь такими дурницями?! Чому я просто. не можу. зробити. це?!» — задекламував Рюджі. Мінорі вбила себе місяць тому. Її кинув старшокурсник, медаліст університету спорту, помінявши на кінчене стерво. Ця новина підкосила і так виснажені нерви Рюджі. Окрім болю від утрати давньої подруги він відчував ще й провину, адже першим таким випадком у її житті були його стосунки з Тайґою. «Думати не хочу про ту суку!» — зі рваною інтонацію бовкнув Рюджі. Годинник на стіні показував першу ночі.
До квартири знедолених матері й сина зазирав повний місяць, і його сяйво було геть недоречним: за потреби кімнату освітлювала електрична лампочка, а зараз він узагалі заважав, засліплюючи хлопця, що так потребував темряви. Темряви, тиші, спокою, і, вочевидь, психіатра.

File: 1604315107.463764-.jpg ( 40.27 KB , 250x380 )

⋮⋮⋮   No. 4707 [Reply]

Пишемо оповідь по реченню. Я зачну:
Одного разу...
241 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4959

>>4958
- З собою.

⋮⋮⋮   No. 4976

>>4959
Вони поїхали далеко за місто.

⋮⋮⋮   No. 4988

>>4976
І потрахались.

⋮⋮⋮   No. 4989

>>4988
надвечір у калюжі біля трамваю

⋮⋮⋮   No. 4990

>>4989
Зорі сяяли над ними


File: 1606750718.822041-.jpg ( 30.54 KB , 280x356 )

⋮⋮⋮   No. 4978 [Reply]

Corto Maltese. Трохи італійський графічних новел.
https://en.wikipedia.org/wiki/Corto_Maltese
4 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4983 OP

File: 1606751047.861659-.jpg ( 561.13 KB , 1317x2041 )

File: 1606751047.861659-2.jpg ( 615.7 KB , 1313x2044 )

File: 1606751047.861659-3.jpg ( 772.59 KB , 1310x2144 )

File: 1606751047.861659-4.jpg ( 619.38 KB , 1318x2044 )


⋮⋮⋮   No. 4984 OP

File: 1606751115.68706-.jpg ( 605.39 KB , 1318x2042 )

File: 1606751115.68706-2.jpg ( 772.08 KB , 1317x2143 )

File: 1606751115.68706-3.jpg ( 535.07 KB , 1321x2043 )

File: 1606751115.68706-4.jpg ( 667.46 KB , 1318x2044 )


⋮⋮⋮   No. 4985 OP

File: 1606751166.625985-.jpg ( 630.05 KB , 1321x2043 )

File: 1606751166.625985-2.jpg ( 554.02 KB , 1318x2043 )

File: 1606751166.625985-3.jpg ( 798.81 KB , 1325x2145 )

File: 1606751166.625985-4.jpg ( 558.69 KB , 1319x2042 )


⋮⋮⋮   No. 4986 OP

File: 1606751179.588815-.jpg ( 600.74 KB , 1324x2046 )

File: 1606751179.588815-2.jpg ( 391.75 KB , 1320x2046 )


⋮⋮⋮   No. 4987

Ти, звісно ж, перекладеш всю цю хуйню?


File: 1600344591.809077-.gif ( 10.19 KB , 200x199 )

⋮⋮⋮   No. 4693 [Reply]

Мій дім — бетонна коробка
Що захищає мене від радіації гормонів інших людей
Невідчутний носом сморід яких роз'їдає шкіру
Зневага-192 і заздрість-211
Випромінювання альфа, бета, гамма, омега
В різних ізотопах розсіяна бентега
"Прощавайте", — скажеш, але ненадовго
Платити ж відсотки за неоплатним боргом
Перед всіма, в кого взяв
Коли нічого не мав

⋮⋮⋮   No. 4694

О, ви граєте в майнкрафт?


File: 1517326375.396628-.jpg ( 59.47 KB , 620x413 )

⋮⋮⋮   No. 2043 [Reply]

Обшім, жопа нєгра — це, так би мовити, замкнута система, не уязвіма до внєшніх іноземних політичних зазіхань. Тим-то я вважаю, що єдиним сприятливим майбутнім для України є жопа нєгра. Самі подумайте: температура в жопі нєгра цілий рік становить 39 градусів. Це вище, ніж, приміром, у Єгипті. Одразу пропадає потреба у закупівлях газу, зате ми можемо випускати гази на експорт! Шахтарство знову стане престижною професією, жителі Донбасу зможуть повною мірою реалізувать свою сущность і суміщати приятне с полєзним, прочищаючи анальні шахти. Причому жопа має бути імєнно нєгра, потомушо вона має характерний мускусний запах, которий одпугує нацистів, у тому числі москальських нацистів. А уявіть, як нею можна буде задобрювати чорноземи!
6 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4629

Коли трапляється якесь гівно, завжди знайдеться людина, яка скаже: "Я так і знав! Знав, що так буде! В мене було передчуття!". Це одна з властивостей гівна — народжувати людей, здатних його передчувати.
(Хліб із хрящами)

⋮⋮⋮   No. 4663

>>4628
вау. звідки уривок?

⋮⋮⋮   No. 4664

>>4663
Долучаюся до питання, не гуглиця.

⋮⋮⋮   No. 4665

>>4663
>>4664
Хліб із хрящами

⋮⋮⋮   No. 4667

>>4665
дякую тобі!


File: 1598812425.997721-.jpg ( 90.19 KB , 800x600 )

⋮⋮⋮   No. 4632 [Reply]

Я — як і всі. І штани з полотна.
І серце моє наган.
Бачив життя до останнього дна
Сотнями ран
21 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4655

>>4650
Уявив цей пиздець -
Яйця втягнулися в черевець.

⋮⋮⋮   No. 4656

І бонус: альтернативний вірш про Шідзуне.

Пізно ввечері Шідзуне
Під каштан закладку суне
І попалася, незграба:
Мент іде — не чує баба!

⋮⋮⋮   No. 4657

>>4656
Аплодую стоячи.
>>4652
Це Кропивач. Тут за все їбуть, аби було бажання, а за неправильно проставлені коми їбуть в /u/.

⋮⋮⋮   No. 4660

>>4657
І переповнився поезією Кропивач -
Настав час пісеньки складати.
Контенту треба дохія,
Але не робим - ніхія.

⋮⋮⋮   No. 4661

>>4660
Пісня взята з допоміжних матеріалів для дошкільного навчання.

Хуйкотик, Хуйкотик
Взяв піструн у ротик.
Смокче жваво,
Як шалава.
Справжній ідіотик.

Вибачте, не втримався.


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]