Знайшов тут одну їбанашку на «Аркуші», Христина Холод. Сиджу, читаю її профіль. Ну, думаю, чергова графоманка з претензією. Читаю біо: «Зустрічайте. Холод, ваш гід по абсурду! ... сатира на саму сатиру... правила існують лише для того, щоб їх порушувати». Теги: #авангард, #контркультура, #інтелектуальний_екстрім. Ну, думаю, все ясно. Зараз буде черговий український Паланік в спідниці.
Дивлюся на книжки. Перша: «Каліфорнійська уша ісекайнулася в Україні». Обкладинка – якась дика суміш постапокаліпсису, кролика і трешу. Ну, думаю, база. Далі: «Донбас 1984 рік». Серйозна, похмура, явно щось антиутопічне, 18+. Думаю, ну, дівка тримає стиль. Антиутопія, хорор, гумор чорний, як моя душа. Все, як ми любимо.
І тут, бляха, я бачу ЦЕ.
«Мій бос перечитав жіночих романів».
Анони. Я, бляха, аж поперхнувся. На обкладинці якийсь зализаний хуй з трояндами і дівка у футболці з котиком. Жанр: романтична література, сучасна проза. Я сидів і дивився на це хвилини три, намагаючись зрозуміти, що за збій в матриці. Де, сука, мій #інтелектуальний_екстрім? Це він? Оце і є ламання шаблонів?
Але це ще не все! Далі йде:
«Геракліт на Дунаї» — якась наукова фантастика з аніме-дівчатами та козаками.
«Я звичайна японська школярка і я призвала богиню з України» — ну це просто база для будь-якого задрота, що тут скажеш.
«Загублена в Пентхаусі» — еротика 18+.
Якого біса тут відбувається? Це або якийсь геніальний 5D-шаховий постмодерн-тролінг, або просто клінічна графоманія у всіх існуючих жанрах одночасно. Спочатку вона тебе занурює в пекло війни на Донбасі, потім пропонує подрочити на аніме-школярку, а на десерт — ванільну історію про боса-мудака.
Анони, хтось це читав? Поясніть, що за хуйня відбувається? Це така нова форма психологічних тортур, чи я просто ніхуя не розумію в сучасному авангарді? Бо я вже й не знаю, чого чекати далі. Дитячих казок? Збірки рецептів? Інструкції з ремонту карбюратора? Це шиза чи геніальність? Допоможіть.
https://arkush.net/user/14767
