>>242378>ці примітивні перефорси за методичками, писаними самими ж пейсатимиА знаєш, я не буду цуратися, у моєї родини є власна пам'ять та досвід. Це мені брат моєї бабці (комунячки) розповідав, він завжди мав конфлікти з радянською владою (та й з підкомуняченими родичами звісно), його навіть парторг пристрелити хотів, хоча суті конфлікту я й не знаю. Його батька, інваліда з війни, без ноги, просто тягали до сільради й били там до крові. Знаю, що лише дід тоді порвав на собі сорочку й крикнув йому "ну давай, стріляй у комсомольця!" Може через це з села потім довелося виїхати до райцентру.
Так от, щодо адіка, коли була німецька окупація, у селі з'явився колоніст а разом з ним і фельдшер, людей почали лікувати вперше, що ніколи не робилося за червоної влади, діти просто помирали через банальну ранку на нозі, бо босі бігали, й виникало зараження крові.
А що за червоної влади 8 років до то того? Три могилки на цвинтарі, дві з котрих — дитячі. Дата смерті у всіх 33-й рік. Дізнався з Книги пам'яті жертв голодомору. Моя бабця, та й ніхто з инших родичів, що залишилися живі, навіть не знала про них.
