⋮⋮⋮
No.
8004
>>495я не вірю (особисто не зустрічав) в людей що НЕ ЗНАЮТЬ мову.
не вірю що є люди, які ходють вулицей і ніхуяшеньки не розуміють
хіба ті що не розмовляють нею, а то вже інше питання
⋮⋮⋮
No.
9180
Та все вони знають. Але ак не хочуть, хай не говорять, до біса йих іще измушувати.
Чергування у-в на письмі - геть. По-перше, є ще чергування о-в, наприклад, навпаки = на опаки. Потөм не забувайте за чергування и-й-∅, і-∅, де ∅ значить відсутність звуку. Та й узагалі українська ніколи не дозволяє два голосна звука підряд, тож якзраз з'явиться можливість навчити дітей правильній вимові, тобто де чергувати, де відкидати, де вставляти "г", "в", "й", "л", "н", а на письмі не треба буде задумуватися, там просто пишеш два голосна підряд. Але тоді ще треба повідкидати вставні-приставні. Тобто він - ін, вікно - ікно, вона - она, воно - оно, горіх - оріх, земля - земья, як (how) - ако, також - такоже, Європа - Европа, і так далі, а вже на вимові додавати приголосні або міняти чи й прибирати голосні, наприклад: [йевропа], [без европи], [гозеро, возеро], [над озером], [гамерика, вамерика, йамерика], [из америки], неоковирний [невковирний], паук [павук], наука [навука], Википедиа [википедийа], здоровя [здоровл'а], мяч [мн'ач, м'ач], сильний игравець [сил'ний гравец'], чого іще (ѣще, якби було ище, то так би й писав) [чого шче].
⋮⋮⋮
No.
9181
Тоже ([тож] перед голосною, теж - польська форма) може бути [йозеро]. Іще щодо "з": исходити (спускатися) ≠ взходити (як сонце); с тобою, из тебе. У дома, в домі (у та в - два різна приименника).
⋮⋮⋮
No.
9182
Хоча ні, таки "ис тобою", "из тебе". Отсі "ис", "из" тако само працюють ис префиксами, тобто ис- (лат. con-) ≠ из-
⋮⋮⋮
No.
9191
>приводити вислів
>авторства Сракса
>на українській борді
Самому не смішно?
По головному запитанню нитки, якщо дуже коротко:"Та що там вчити цю мову, вона же майже як рускій!" - говорила мені знайома похила жінка.
