[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/u/ - Українська мова

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1679081906.926492-.PNG ( 21.65 KB , 1208x259 )

⋮⋮⋮   No. 6582 [Reply]

https://slovotvir.org.ua/
Бережіть корені української мови!
46 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 9173

File: 1765487310.397663-.jpg ( 116.86 KB , 736x1100 )

File: 1765487310.397663-2.jpg ( 153.87 KB , 1033x774 )

File: 1765487310.397663-3.jpg ( 63.81 KB , 507x800 )

File: 1765487310.397663-4.jpg ( 53.43 KB , 500x399 )

>>9170
"Книгиня"—це привілейована назва жінки, котра володіє книгами... Проте не обов'язково знається на них, чи працює у книгарні.
Коректніше було б "книгарниця" або "книгареса" (але не "книгарнюня", бо це б звучало якось по збоченому).
>>9171
Насправді будь-яка додаткова форма слова лише розширює уявлення людини про явища та речі, і отже сприяє розвитку як способу мислення, так і модусу операнді, адже всі ми чудово розуміємо, що ставлення до людини часто сприймається крізь призму її вигляду, і якщо ми будемо прозоро підкреслювати наші очікування на основі нашого ставлення, то це, з одного боку, створювало б у людини, котра виконує певну дію, прагнення відповідати вищим очікуванням, а з другого,—формувало б серед людей, котрі створюють запит, відповідну лінію поведінки... Тобто книгарниці—це свого роду "провідниці у світі літературних творів", а книгарники—це більш як "репрезентатори письменництва та видавництва" для одних; і навпаки—для інших читачів.
До того ж, вже існує багацько професій, які мають стереотипові очікування, які не завжди збігаються з професійними вимогами від працедавця чи профспілки...

⋮⋮⋮   No. 9231

>>6582
в чому нюанси і різниця у використанні термінів "хуїта" і "хуйня".

⋮⋮⋮   No. 9266

Чт дійсно западенці кажуть замість "мої співчуття" - "мої кондоленції"
"на мою думку" - "моя опінія"
Тощо.

⋮⋮⋮   No. 9274


⋮⋮⋮   No. 9378

>>9266
Коли би ви тільки знали, скільки чужих слів вам здаються українськими, але вони насправді російські чи церковнослов'янські чи польські чи турецькі, або німецькі. І навпаки купа питомих слів, що звучать як чужі.


File: 1732973545.636965-.jpg ( 41.93 KB , 469x419 )

⋮⋮⋮   No. 7842 [Reply]

Якщо всі неологізми [новослів'я](https://slovovir.org.ua/) запозичені, якщо усталені слова замінюють на перейнятки, то мова просто втрачає необхідність існування. Із такими успіхами через пару поколінь українська мова на ділі припинить своє існування.

⋮⋮⋮   No. 7843 OP


⋮⋮⋮   No. 7844

>>7842
Ми живемо у глобальному світі, проте кожна культура країни має чим пишатись, будується на досвіді і власному, і чужому.
Питання "успішності" містить в собі двояке значення: це ніби і "досягнення", а з іншого боку—"середній палець усім іншим". Тож для об'єктивності в оцінках (та шляхетності, яка теж означає "чистоту", або "правдивість" до певної міри) краще замислитись над таким поняттям як "нішовість".

Якщо в конкуренції досягнень щодо речей, ми можемо казати про об'єктивну "кращість" одного, використовувати різні параметри вимірювання, то у мовному контексті слова ідентичні за значенням, у різних перекладах, лише додають відтінків значення, відповідно до випадків їхнього вживання, а також звучності у поєднанні з іншими словами конкретної мови.

Наприклад: новотвір "кришмітка" замість "хештег" (символ #—"октоторп", "геш", "ґратка") звучить автентичніше.
Популярність вживання саме цього варіанту пов'язана як з функціональністю значення, так і з логічністю мови ("криш"—не від "кришка", а від "кришити", тобто розколювати, розбивати, дрібнити на крихти; "мітка"—відмічати; разом—"відмічати те, що роздрібнено").
І тому: "я поставив кришмітку" звучить органічніше за "я поставив хештег", і навпаки, в англійській "I tagged it with hashtag" краще за "I tagged it with kryshmitka".

Зайвих слів попросту не існує, бо є доречність вживання (вертикальний зв'язок, що формує логіку та сенс фраз) та пов'язаність (горизонтальна асоціативність та співзвучність).


File: 1678176183.162604-.jpg ( 118.22 KB , 1209x680 )

⋮⋮⋮   No. 6570 [Reply]

З відкритими вихідними настановами:

https://github.com/bodqhrohro/purism
2 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6592

>>6580
Смерть всім на пиришкоді добутья нашой вольности.жпг

⋮⋮⋮   No. 6609

>>6570
Граматичні нацисти.

⋮⋮⋮   No. 6666

Цікавий погляд на недосконалості англійського алфавіту:
Can we improve the alphabet?
Якими могли б бути пропозиції щодо вдосконалення української абетки?

⋮⋮⋮   No. 6806


⋮⋮⋮   No. 6818



File: 1558171410.071031-.png ( 264.28 KB , 1144x905 )

⋮⋮⋮   No. 405 [Reply]

r/ukr

Хто читає Реддіт? Там є сабреддіт reddit.com/r/ukr — пише там одна людина, але ідея нормальна мені здається. Кому цікаво долучитися?
10 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 417

>>414
>визначив
>ив
Sam takyj.

Do retci, tut jakraz prydatnyj rozdil dlja piaru mojeji initsiatyvy z uvedennja do slovjansjkyx mow nejtraljnoho rodu.

⋮⋮⋮   No. 418

>>417
Ти не він, той безос був нормальною людиною

⋮⋮⋮   No. 419

>>418
Kotryj?

⋮⋮⋮   No. 420

>>419
Той

⋮⋮⋮   No. 480 OP

>>415
Ох ці рожеві хвантазії... Нікому твій прутень окрім мамусі не потрібний. Ти ж сам навіть не миєшся, все мамуся має намилювати.


File: 1708336383.239126-.jpg ( 416.0 KB , 1784x665 )

⋮⋮⋮   No. 7021 [Reply]

30 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 8938


⋮⋮⋮   No. 8987


⋮⋮⋮   No. 8994


⋮⋮⋮   No. 9004

Задавайте ответы, пока я добрый

⋮⋮⋮   No. 9177



File: 1763333877.005474-.jpg ( 69.93 KB , 1080x1086 )

⋮⋮⋮   No. 9009 [Reply]

Тільки но дізнався про існування Української борди у стилі 4chan і замислився чи можуть тутешні користувачі поділяти мою давнішню ідеюфікс щодо мовного розвитку.
Ця ідея не полишає мене вже довгий час, але в силу(слабкість) своєї обізнаності/підкованості в необхідних навичках чи знаннях, все ж не можу навіть почати якусь роботу.
Отож, англійська мова залишається найрозповсюдженішою у світі не тільки тому, що історично так склалося, а й через щорічний внесок нових слів (навіть якщо й брейнротових, бо вони ширяться світом) і можливість мови адаптувати слова іншомовного походження.
Я б хотів, щоб українська мова поповнювалась так само, але поки все зупиняється на знаходженні замінників/перекладів русизмів і їх розповсюдженні (пон-зроз, база-грунт, спс-дяк, др/лс-дн/пп і тп). Навіть зараз я використовую терміни як "ідеяфікс", "брейнрот".
По-перше, чи можете ви порадити якусь відповідну літературу що до цього, бо я знаходив виключно адаптаційні статті/книги як от для японської, де "c" це може бути "ш", але це ж зовсім інша мовна сторона.
Найбентежніше для мене це морфологічна різниця солов'їної та англійської, бо, на мою думку, американська-англійська мова більш гнучка щодо словотворення, навіть якщо це в силу її недовгого існування. Чи можливо в українській мові вигадати слова та терміни як "rizz" "doomscrolling" "tradwife"?
Ваші думки та пропозиції?
40 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 9057

Не публікує Олисій правила, бо він і досі у деяких моментах не може визначитися, як краще писати. Навіть якби він опублікував, ви б усе одно мало чого зрозуміли через те, що повно там нестандартної лексики. Він і так із західної, а до того він ще й перекладає запозичені слова, бо це ж "словотвір".

⋮⋮⋮   No. 9058

>>9057
> Навіть якби він опублікував, ви б усе одно мало чого зрозуміли
Нарцисизм в науковій справі заважає, а не допомагає. В наш час краще співпрацювати в групах і бути відкритим до інших

⋮⋮⋮   No. 9061

Він відкритий упринципі, є на "Словотворі" ще наймній одна людина, яка йому розуміє, але для того треба вивчати походження слів і взагалі розвиток руської мови від праіндоєвропейської до поч. XX ст. Наприклад "Історична фонологія української мови" Ю. Шевельова, Етимологічний словник української мови (ЕСУМ), Этимологический словарь славянских языков (ЭССЯ), Словник давньоруської мови І. І. Срезнівського і т. п.

Взагалі основна біда є в тім, що є багато моментів, де дуже складно визначитися, як краще писати.

Ясно, що якщо правопис буде готовий, то для його вивчення не треба буде всі ці словники, але це ж треба його оформити в зрозумілім форматі, що дуже тяжко.

⋮⋮⋮   No. 9062

> Він і так із західної, а до того він ще й перекладає запозичені слова, бо це ж "словотвір".

⋮⋮⋮   No. 9063

Ви скажете, що я 'м який с' фрик, а я же просто хочу, щоби руська (українська) си повернула престижен статус.


File: 1764436458.445025-.jpg ( 21.86 KB , 730x153 )

⋮⋮⋮   No. 9101 [Reply]

Підійде для високого стилю. Звикнути буде важко, погоджуюсь, але мені здається, що воно того варте, бо допомагає значно точніше визначити час події , її тривалість і вплив на сучасність. Наприклад у німецькій і французькій мовах у нормальному спілкуванні всі користуються спрощеною системою часів, але в вищому стилі письма використовують ускладнену.

Особливо незвично буде те, що форми слів як {несе, плете, везе, веде, рече, пече, гребе, росте, може, гра} стануть минулим часом, а в теперішнім часі буде {несеть, плететь, везеть, ведеть, речеть, печеть, гребеть, ростеть, можеть, грає}.

Я бачу, що з одного боку ви ніби хочете відродити українську, а з іншого боку ви не бажаєте її підняти з простацького рівня на поважний. На жаль не можна відродити мову до гідного рівня, не напруживши при цім дупу.

Деталі: https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/tvorennia-novykh-chasiv-v-ukrainskii-movi/
7 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 9143 OP

Коли бїх хлопцем, щодня ходих милю до школи - When I was a boy, I walked a mile to school every day.

Вона много грава (теп. граває) в тенис коли бї молодшою - She played a lot of tennis when she was younger.

Ти жи за границею? - Did you live abroad?

На каникулах много плавасмо - We swam a lot while we were on holiday.

⋮⋮⋮   No. 9144 OP

Та бляха, знову неправильно написав, наголос на перший склад у минулому, везе́ - теперішній, ве́зе - минулий. Ну що це я постійно хиблю?

⋮⋮⋮   No. 9145 OP

Словом, питайте, а я спробую розшифрувати те, що там на сайті написано, але не гарантую точності, бо ось уже кілька разів я плутаю.

⋮⋮⋮   No. 9146 OP

Веде́ - it leads, ве́де - it lead (past simple), вело - it has lead

⋮⋮⋮   No. 9147 OP

Наголос на перший склад у простому минулому - уже лешге звикнути, бо ничого не треба мїняти, а просто вивчити нову форму дїєслова.
Можу скласти таблицю, якщо хочете.


File: 1561475979.467564-.jpg ( 84.36 KB , 1280x720 )

⋮⋮⋮   No. 495 [Reply]

Скажіть будь ласка чим мотивована логіка людей які не знають української мови в Україні?
85 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 8004

>>495
я не вірю (особисто не зустрічав) в людей що НЕ ЗНАЮТЬ мову.
не вірю що є люди, які ходють вулицей і ніхуяшеньки не розуміють

хіба ті що не розмовляють нею, а то вже інше питання

⋮⋮⋮   No. 9180

Та все вони знають. Але ак не хочуть, хай не говорять, до біса йих іще измушувати.

Чергування у-в на письмі - геть. По-перше, є ще чергування о-в, наприклад, навпаки = на опаки. Потөм не забувайте за чергування и-й-∅, і-∅, де ∅ значить відсутність звуку. Та й узагалі українська ніколи не дозволяє два голосна звука підряд, тож якзраз з'явиться можливість навчити дітей правильній вимові, тобто де чергувати, де відкидати, де вставляти "г", "в", "й", "л", "н", а на письмі не треба буде задумуватися, там просто пишеш два голосна підряд. Але тоді ще треба повідкидати вставні-приставні. Тобто він - ін, вікно - ікно, вона - она, воно - оно, горіх - оріх, земля - земья, як (how) - ако, також - такоже, Європа - Европа, і так далі, а вже на вимові додавати приголосні або міняти чи й прибирати голосні, наприклад: [йевропа], [без европи], [гозеро, возеро], [над озером], [гамерика, вамерика, йамерика], [из америки], неоковирний [невковирний], паук [павук], наука [навука], Википедиа [википедийа], здоровя [здоровл'а], мяч [мн'ач, м'ач], сильний игравець [сил'ний гравец'], чого іще (ѣще, якби було ище, то так би й писав) [чого шче].

⋮⋮⋮   No. 9181

Тоже ([тож] перед голосною, теж - польська форма) може бути [йозеро]. Іще щодо "з": исходити (спускатися) ≠ взходити (як сонце); с тобою, из тебе. У дома, в домі (у та в - два різна приименника).

⋮⋮⋮   No. 9182

Хоча ні, таки "ис тобою", "из тебе". Отсі "ис", "из" тако само працюють ис префиксами, тобто ис- (лат. con-) ≠ из-

⋮⋮⋮   No. 9191

>приводити вислів
>авторства Сракса
>на українській борді
Самому не смішно?
По головному запитанню нитки, якщо дуже коротко:"Та що там вчити цю мову, вона же майже як рускій!" - говорила мені знайома похила жінка.


File: 1765551347.116993-.jpg ( 108.89 KB , 768x1024 )

⋮⋮⋮   No. 9176 [Reply]

Українська латинська абетка 2025:

А а — A a
Б б — B b
В в — V v
Г г — H h
Д д — D d
Е е — Ê ê
Є є — Ě ě
Ж ж — Ż ż
З з — Z z
И и — Y y
І і — I ı
Ї ї — I ı
Й й — J j
К к — C c
Л л — L l
М м — M m
Н н — N n
О о — O o
П п — P p
Р р — R r
С с — S s
Т т — T t
У у — U u
Ф ф — F f
Ц ц — Ț ț
Ч ч — Č č
Ш ш — Š š
Ь ь — '

Приклади:

Чужак іде в гості й почує, як дідько в пеклі танцює — Čużac ıdê v hostı j počuě, jac dıd'co v pêclı tanț'uě.
Іменем України Міністр закордонних справ України просить усіх, кого це може стосуватися, всіма можливими заходами полегшити поїздку пред'явника паспорта і надавати йому необхідну допомогу та захист. — Imênêm Ucraıny Mınıstr zacordonnych sprav Ucraıny prosyt' usıch, coho țe możê stosuvatys'a, vsıma możlyvymy zachodamy polêhšyty poızdcu prêdjavnyca pasporta ı nadavaty jomu nêobchıdnu dopomogu ta zachyst.

Абетка — Abetca
Біль — Bıl'
Влада — Vlada
Гарний — Harnyj
Думка — Dumca
Џерело (Джерело) — Dżerelo
Енергія — Energıja
Єдність — Ědnıst'
Жовтий — Żovtyj
Знання — Znann'a
Sвін (Дзвін) — Dzvın
Твердий — Tverdyj
Ім'я — Imja
Їжак — Iżac
Йод — Jod
Калина — Calyna
Ліс — Lıs
Маленький — Malen'cyj
Ні — Nı
Оповідання — Opovıdann'a
Прізвище — Prızvyšse
Рік — Rıc
Солодкий — Solodcyj
Тварина — Tvaryna
Україна — Ucraına
Фарба — Farba
Хліб — Chlıb
Центр — Țentr
Чарівний — Čarıvnyj
Шар — Šar
Щавель — Šsavel'
Юнацтво — Junațtvo
Ячмінь — Jačmın'
Хом'як — Chomjac

Максимально розповсюџуйте будь ласка!

⋮⋮⋮   No. 9178

File: 1765556365.432779-.gif ( 2.26 MB , 498x278 )



File: 1614092059.707468-.jpg ( 143.84 KB , 477x414 )

File: 1614092059.707468-2.jpg ( 67.88 KB , 1280x720 )

File: 1614092059.707468-3.jpg ( 79.17 KB , 599x1024 )

⋮⋮⋮   No. 5133 [Reply]

Старі треди мовної шизи втонули ось тут:
https://kropyva.ch/u/res/1704.html
https://kropyva.ch/u/res/3450.html
Ділимося тут своїми історіями мовної шизи, нетерпимості, кумедних випадків, новин тощо. Трошки своїх історій.
Буквально на днях ходив у заклад, де рускоговорящій бармен навіть деякі слова не розумів українською, але періодично вставляв десь одне-два слова українською в речення. 2021 рік, звідки вони лізуть - невідомо.
Якось працював з одним київським театром. Там був один парубок. З акторами розмовляв українською, зі мною і з моїм колегою - російською, при чому ми виключно українською зверталися. Потім знайшов його сторінку - це актор із Рівного.
229 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 8063

File: 1740676461.174345-.png ( 28.38 KB , 675x292 )

File: 1740676461.174345-2.png ( 123.28 KB , 960x901 )

>>8062
В наукових працях на тему листя тютюну основними характеристиками виступають розмір (size), текстура (surface texture), колір (color) та форма (shape).
Класифікація та оцінка якості листя тютюну на основі обробки зображень та нечіткої комплексної оцінки (2011):
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3231645/


Такий термін, ймовірно, закріпився за аналогією з "кріпленим" ("fortified") алкоголем.
https://www.wikiwand.com/uk/articles/Кріплене_вино

Фортифікація також є синонімічною до "збагачення" або "зміцнення", тож це не настільки безглуздий переклад.

"За фортеці поділяють: легкий (м'який), середній, важкий (міцний)."
https://tabke.com.ua/ua/tabak/


Поширеність куріння серед підлітків України зменшилась. Як закріпити цю позитивну тенденцію? (2016):
http://www.tobaccocontrol.org.ua/news/poshirienist-kurinnia-sieried-pidlitkiv-ukrayini-zmienshilas-iak-zakripiti-tsiu-pozitivnu-tiendientsiiu

Скільки та як п’ють алкоголь українці (2021):
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3260450-skilki-ta-ak-put-alkogol-ukrainci.html

⋮⋮⋮   No. 8204


⋮⋮⋮   No. 8361


⋮⋮⋮   No. 8681

https://m.youtube.com/watch?v=kOI5rRbUZVI
ПОРТНИКОВ: Російська мова змінює мислення

⋮⋮⋮   No. 9161



Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]