>>7842Ми живемо у глобальному світі, проте кожна культура країни має чим пишатись, будується на досвіді і власному, і чужому.
Питання "успішності" містить в собі двояке значення: це ніби і "досягнення", а з іншого боку—"середній палець усім іншим". Тож для об'єктивності в оцінках (та шляхетності, яка теж означає "чистоту", або "правдивість" до певної міри) краще замислитись над таким поняттям як "нішовість".
Якщо в конкуренції досягнень щодо речей, ми можемо казати про об'єктивну "кращість" одного, використовувати різні параметри вимірювання, то у мовному контексті слова ідентичні за значенням, у різних перекладах, лише додають відтінків значення, відповідно до випадків їхнього вживання, а також звучності у поєднанні з іншими словами конкретної мови.
Наприклад: новотвір "кришмітка" замість "хештег" (символ #—"октоторп", "геш", "ґратка") звучить автентичніше.
Популярність вживання саме цього варіанту пов'язана як з функціональністю значення, так і з логічністю мови ("криш"—не від "кришка", а від "кришити", тобто розколювати, розбивати, дрібнити на крихти; "мітка"—відмічати; разом—"відмічати те, що роздрібнено").
І тому: "я поставив кришмітку" звучить органічніше за "я поставив хештег", і навпаки, в англійській "I tagged it with hashtag" краще за "I tagged it with kryshmitka".
Зайвих слів попросту не існує, бо є доречність вживання (вертикальний зв'язок, що формує логіку та сенс фраз) та пов'язаність (горизонтальна асоціативність та співзвучність).
