R: 5 / I:
Нитка для виправлень №5
Попередня: https://kropyva.ch/u/res/7581.html
R: 85 / I:
Скажіть будь ласка чим мотивована логіка людей які не знають української мови в Україні?
Скажіть будь ласка чим мотивована логіка людей які не знають української мови в Україні?
R: 4 / I:
Вигадуємо нові українські слова в цьому треді.
Вигадуємо нові українські слова в цьому треді.
R: 9 / I:
Просвіти тред
Я подивився відосики Підпільної Гуманітарки і тепер у мене вже вкотре настало прозріння. А у вас таке часом трапляється?
R: 265 / I:
https://kropyva.ch/b/res/337021.html#351560
*Схожа молекула
Нитка для виправлень №4
Попередня: https://kropyva.ch/u/res/7162.htmlhttps://kropyva.ch/b/res/337021.html#351560
*Схожа молекула
R: 19 / I:
Як вилікувати малоросів?
R: 5 / I:
Коли й чому вкраїнці масово почали вимовляти Щ як [шь] замість [шч]?
Коли й чому вкраїнці масово почали вимовляти Щ як [шь] замість [шч]?
R: 2 / I:
Чистота мови
Якщо всі неологізми [новослів'я](https://slovovir.org.ua/) запозичені, якщо усталені слова замінюють на перейнятки, то мова просто втрачає необхідність існування. Із такими успіхами через пару поколінь українська мова на ділі припинить своє існування.
R: 223 / I:
https://kropyva.ch/u/res/1704.html
https://kropyva.ch/u/res/3450.html
Ділимося тут своїми історіями мовної шизи, нетерпимості, кумедних випадків, новин тощо. Трошки своїх історій.
Буквально на днях ходив у заклад, де рускоговорящій бармен навіть деякі слова не розумів українською, але періодично вставляв десь одне-два слова українською в речення. 2021 рік, звідки вони лізуть - невідомо.
Якось працював з одним київським театром. Там був один парубок. З акторами розмовляв українською, зі мною і з моїм колегою - російською, при чому ми виключно українською зверталися. Потім знайшов його сторінку - це актор із Рівного.
Мовної шизи (відроджений) тред
Старі треди мовної шизи втонули ось тут:https://kropyva.ch/u/res/1704.html
https://kropyva.ch/u/res/3450.html
Ділимося тут своїми історіями мовної шизи, нетерпимості, кумедних випадків, новин тощо. Трошки своїх історій.
Буквально на днях ходив у заклад, де рускоговорящій бармен навіть деякі слова не розумів українською, але періодично вставляв десь одне-два слова українською в речення. 2021 рік, звідки вони лізуть - невідомо.
Якось працював з одним київським театром. Там був один парубок. З акторами розмовляв українською, зі мною і з моїм колегою - російською, при чому ми виключно українською зверталися. Потім знайшов його сторінку - це актор із Рівного.
R: 16 / I:
Oś i alfavit:
A - A
Б - B
В - V
Г - Ğ
Ґ - G
Д - D
Е - E
Є - Ë
Ж - J
З - Z
И - I
І - İ
Ї - Ї
Й - Y
К - K
Л - L
М - M
Н - N
О - O
П - P
Р - R
С - S
Т - T
У - U
Ф - F
Х - H
Ц - Ts
Ч - Ç
Ш - Ş
Щ - Şç
Ь - ` (ć, ĺ, ś i t. d.)
Ю - Ü
Я - Ä
(dodatkove йо/ё - ö)
hotiloś bı şçob hotoś viğuknuvsä, vkazav na pomılkı, porekomenduvav şço mojna zminıtı i td 😅
Авторська Латинка
Vsim prıvit! Hoçu predstavıtı svoü rozrobku ukraïnśkoï latınkı. Vona pobudovana na bazi türkśkıh mov, äki vıkorıstovuüt́ latınśkıy alfavit.Oś i alfavit:
A - A
Б - B
В - V
Г - Ğ
Ґ - G
Д - D
Е - E
Є - Ë
Ж - J
З - Z
И - I
І - İ
Ї - Ї
Й - Y
К - K
Л - L
М - M
Н - N
О - O
П - P
Р - R
С - S
Т - T
У - U
Ф - F
Х - H
Ц - Ts
Ч - Ç
Ш - Ş
Щ - Şç
Ь - ` (ć, ĺ, ś i t. d.)
Ю - Ü
Я - Ä
(dodatkove йо/ё - ö)
hotiloś bı şçob hotoś viğuknuvsä, vkazav na pomılkı, porekomenduvav şço mojna zminıtı i td 😅
R: 17 / I:
Дізнався про закарпатську українську. Жах, ніби випускник провінційного ПТУ трахнув торгашку з Привозу і в них народився закарпатський говір. Закарпатці, краще вчіться в школі більше 5 класів, а не возіть цигарки через кордон.
Дізнався про закарпатську українську. Жах, ніби випускник провінційного ПТУ трахнув торгашку з Привозу і в них народився закарпатський говір. Закарпатці, краще вчіться в школі більше 5 класів, а не возіть цигарки через кордон.
R: 41 / I:
Один з варіантів української глаголичної системи письма.
Один з варіантів української глаголичної системи письма.
R: 20 / I:
Основною аргументацією опонента є те, що і він і ви розумієте російську, і що він виріс серед російськомовного оточення, тому йому нелегко перейти на українську.
Очевидно, що будь-якій людині, котра все життя спілкувалась мовою А, буде нелегко почати спілкуватись мовою Б, навіть якщо ця мова завжди була поруч, але практика та час долають цю проблему, тому будь-яка подібна людина здатна перейти на українську.
Але щодо першого аргументу - і опонент і я розуміємо російську, тому навіщо опоненту переходити на українську?
Особисто для мене головною аргументацією є те, що впродовж довгого часу українська спеціально заборонялась, а російська насаджувалась силою. Я вважаю росіян ворогом, відповідно, російська - це ворожа мова.
Саме усвідомлення зневажливого ставлення ворога до моєї мови запалило в мені бажання відмовитись від російської, та завжди і у всьому надавати перевагу українській мові.
Але чи є саме конструктивні аргументи щодо цього питання? Очевидно, якщо людина любить українське, та хоче, аби українське розвивалось, то така людина буде підтримувати та обирати українське, але це відноситься до сфери вподобань.
Чи існують аргументи на користь української, котрі роблять акцент не на "історичну справедливість", чи особисті вподобання, а на економію та рівень життя людей в Україні?
Ви можете відразу сказати - "подивись на Білорусь з її диктатурою, або ж на окуповані території, там все погано, і там панує російська", але ж російська не є головним чинником цих негативних умов, цим чинником є довіра та прихильність до Росії, тому теоретично можливо, щоб люди спілкувались російською, але при цьому сама країна була вільною та демократичною, чи не так?
p.s. на відео пан Маркус каже саме те, що мене цікавить, але він не пояснює, яким чином перехід на українську є корисним для економіки країни. Я в економіці не розбираюсь, тому прошу допомоги у шляхетних кропивчан (з економічною освітою, якщо такі є).
Інтелектуальної аргументації тренд
Задумуючись про свої спроби переконати якогось російськомовного хлопа, чи то дівку, що на українську таки варто переходити, намагаюсь вести внутрішній діалог, де я та мій опонент сперечаємось, наводячи логічні аргументи.Основною аргументацією опонента є те, що і він і ви розумієте російську, і що він виріс серед російськомовного оточення, тому йому нелегко перейти на українську.
Очевидно, що будь-якій людині, котра все життя спілкувалась мовою А, буде нелегко почати спілкуватись мовою Б, навіть якщо ця мова завжди була поруч, але практика та час долають цю проблему, тому будь-яка подібна людина здатна перейти на українську.
Але щодо першого аргументу - і опонент і я розуміємо російську, тому навіщо опоненту переходити на українську?
Особисто для мене головною аргументацією є те, що впродовж довгого часу українська спеціально заборонялась, а російська насаджувалась силою. Я вважаю росіян ворогом, відповідно, російська - це ворожа мова.
Саме усвідомлення зневажливого ставлення ворога до моєї мови запалило в мені бажання відмовитись від російської, та завжди і у всьому надавати перевагу українській мові.
Але чи є саме конструктивні аргументи щодо цього питання? Очевидно, якщо людина любить українське, та хоче, аби українське розвивалось, то така людина буде підтримувати та обирати українське, але це відноситься до сфери вподобань.
Чи існують аргументи на користь української, котрі роблять акцент не на "історичну справедливість", чи особисті вподобання, а на економію та рівень життя людей в Україні?
Ви можете відразу сказати - "подивись на Білорусь з її диктатурою, або ж на окуповані території, там все погано, і там панує російська", але ж російська не є головним чинником цих негативних умов, цим чинником є довіра та прихильність до Росії, тому теоретично можливо, щоб люди спілкувались російською, але при цьому сама країна була вільною та демократичною, чи не так?
p.s. на відео пан Маркус каже саме те, що мене цікавить, але він не пояснює, яким чином перехід на українську є корисним для економіки країни. Я в економіці не розбираюсь, тому прошу допомоги у шляхетних кропивчан (з економічною освітою, якщо такі є).
R: 7 / I:
Певно, вже тепер ми можемо підсумувати діяльність Фаріон для існування української мови. Знавці, певно, тут можуть розповісти, що корисного вона встигла зробити для збереження та захисту мови.
Певно, вже тепер ми можемо підсумувати діяльність Фаріон для існування української мови. Знавці, певно, тут можуть розповісти, що корисного вона встигла зробити для збереження та захисту мови.
R: 288 / I:
Нитка для виправлень №3
Попередня: https://kropyva.ch/u/res/6692.html
R: 2 / I:
Сьогодні я дізнався в чому різниця між rock and stone
Сьогодні я дізнався в чому різниця між rock and stone
R: 10 / I:
Транслітерація Yirk
Як правильно: Їрк, Йірк чи взагалі Йїрк?
R: 0 / I:
Hi Ukrainian friends, apologies for karachan retards raiding your imageboard, they are literally glavshit FSB employees, frustrated incels and chuds, ignore them. Keep exterminating russnigger subhumans, Poland and the world is with you! ;3
Hi Ukrainian friends, apologies for karachan retards raiding your imageboard, they are literally glavshit FSB employees, frustrated incels and chuds, ignore them. Keep exterminating russnigger subhumans, Poland and the world is with you! ;3
R: 0 / I:
Сап, любі друзі! Ніяк не можу знайти значення слова "лятись" (приклад використання: "...Кров схолоне, буде лятись. Хтось зависне на гілляці..."). Гуглу таке невідоме, а з контексту можна сприйняти по різному. Тож, чи відоме це слово комусь? Напишіть значення, будь ласка
Сап, любі друзі! Ніяк не можу знайти значення слова "лятись" (приклад використання: "...Кров схолоне, буде лятись. Хтось зависне на гілляці..."). Гуглу таке невідоме, а з контексту можна сприйняти по різному. Тож, чи відоме це слово комусь? Напишіть значення, будь ласка
R: 25 / I:
Книги, кіно, музика й телебачення — в цих царинах українського дедалі більшає. Нарешті маємо забезпечення української мови у побуті (крамниці, обслуговування) і не треба через раз стикатися з нерозумінням чи зневашою. Незручних ситуацій дедалі все менше.
Але мені пригадується вислів когось із засновників Ізраїлю: "в євреїв будуть свої повії та свої злодії". Ну, а в українців, відповідно, теж мали б бути свої. Україномовні, звісно.
І якщо мова злодіїв, як я запам'ятав з передмови до словнику сленгу, що я його колись гортав, завжди мала тенденцію до строкатості й запозичень з инших мов, то от щодо мови повій в мене є питання.
Власне, не повій як таких (я їхніми послугами не користався й не планую), а дівчат, пов'язаних з сексуальною сферою в інтернеті — порноакторок та вебкам моделей, насамперед. Ну, порно знімати українською може бути нерентабельно; та й заборонено в нашій державі. А от вебкам якось існує собі. Україну вказали чимало дівчат на різних стрімінгових сайтах. Та й в ЗМІ вони фігурують: тут і журналістські розслідування, і скандал з антиукраїнськими висловами однієї харківської моделі.
Проте української мови я від моделей не чув. Боюся, що вони російськомовні здебільшого. Записи всіляких стрімів грайливих дівчат з соцмереж теж зазвичай російсько- або англомовні. Але все маю надію щось україномовне знайти.
З'явилося ж своє в чехів та поляків. Та й в тих самих москалів матеріалів своєю мовою вдосталь, хоч цей бум міг теоретично і не відбутися.
Що скаже шановне товариство? Чи є тема україномовного порнопростору важливою для сучасного й майбутніх поколінь? Хтось знає якихось моделей, що на стрімах розмовляють українською? Або якісь компанії, аматорів на сайтах тощо?
P.S. не був певний, де цю нитку створити — тут чи у Фап. Як на мене, української мови та суспільного значення в цьому питанні більше.
P.S.S. на зображенні перша-ліпша одягнена модель, що трапилася під час пошуку. Псевдо: milli_way (якщо раптом в когось виникне науковий інтерес)
Український вебкам існує?
В мене триває перехід до української мови. І ось, що я помітив.Книги, кіно, музика й телебачення — в цих царинах українського дедалі більшає. Нарешті маємо забезпечення української мови у побуті (крамниці, обслуговування) і не треба через раз стикатися з нерозумінням чи зневашою. Незручних ситуацій дедалі все менше.
Але мені пригадується вислів когось із засновників Ізраїлю: "в євреїв будуть свої повії та свої злодії". Ну, а в українців, відповідно, теж мали б бути свої. Україномовні, звісно.
І якщо мова злодіїв, як я запам'ятав з передмови до словнику сленгу, що я його колись гортав, завжди мала тенденцію до строкатості й запозичень з инших мов, то от щодо мови повій в мене є питання.
Власне, не повій як таких (я їхніми послугами не користався й не планую), а дівчат, пов'язаних з сексуальною сферою в інтернеті — порноакторок та вебкам моделей, насамперед. Ну, порно знімати українською може бути нерентабельно; та й заборонено в нашій державі. А от вебкам якось існує собі. Україну вказали чимало дівчат на різних стрімінгових сайтах. Та й в ЗМІ вони фігурують: тут і журналістські розслідування, і скандал з антиукраїнськими висловами однієї харківської моделі.
Проте української мови я від моделей не чув. Боюся, що вони російськомовні здебільшого. Записи всіляких стрімів грайливих дівчат з соцмереж теж зазвичай російсько- або англомовні. Але все маю надію щось україномовне знайти.
З'явилося ж своє в чехів та поляків. Та й в тих самих москалів матеріалів своєю мовою вдосталь, хоч цей бум міг теоретично і не відбутися.
Що скаже шановне товариство? Чи є тема україномовного порнопростору важливою для сучасного й майбутніх поколінь? Хтось знає якихось моделей, що на стрімах розмовляють українською? Або якісь компанії, аматорів на сайтах тощо?
P.S. не був певний, де цю нитку створити — тут чи у Фап. Як на мене, української мови та суспільного значення в цьому питанні більше.
P.S.S. на зображенні перша-ліпша одягнена модель, що трапилася під час пошуку. Псевдо: milli_way (якщо раптом в когось виникне науковий інтерес)
R: 10 / I:
От є такий вираз: "я програв". Звідки оте "програв" пішло і як воно набуло значення "сміятися, реготати"?
Бірдосленгу нитка
УЦТ будемо обговорювати різні словечка, які вживаються на бордах.От є такий вираз: "я програв". Звідки оте "програв" пішло і як воно набуло значення "сміятися, реготати"?
R: 0 / I:
https://www.youtube.com/watch?v=fSsIawZ6yvk&ab_channel=_sky_artem_%21
Переклад
Хтось зробив переклад ідеального класу математики сірно, нарешті хоть хтось його зробив, бо в останій час бачив тільки кацапську версіюhttps://www.youtube.com/watch?v=fSsIawZ6yvk&ab_channel=_sky_artem_%21
R: 335 / I:
Нитка для виправлень №2
Попередня: https://kropyva.ch/u/res/3949.html
R: 2 / I:
Кличний відмінок
Чому всі про нього повсякчас забувають? Як мені з цим жити?
R: 3 / I:
> Інформуємо Вас ,що рекомендовано робити замовлення в інтернет-магазинах,в країнах яких присутні склади партнерів.Вантаж ,замовлений в третій країні може прибути до складу з певними додатковими нарахуваннями -митні платежі чи оплата вартості доставки-такі вантажі складом не будуть прийняті.
Коли до правопису врешті додадуть правила розстановки пробілів за машинного друку? Читати огидно.
А до дощок оголошень у пейсбуку взагалі заглядати страшно, туди бабці з лопатофонами так-сяк дописують із віртуальних клавіатур. При тому, що на папері писати всі навчені гарно. Треба заборонити імпорт до України "смартфонів" без апаратної клавіатури. І пейсбук заборонити. І вайбер. На час воєнного стану взагалі має працювати лише зона .gov.ua.
Чому не можна поскаржитися мовному омбудсменові на таке?
Якась пизда з НП не може навчитися друкувати:> Інформуємо Вас ,що рекомендовано робити замовлення в інтернет-магазинах,в країнах яких присутні склади партнерів.Вантаж ,замовлений в третій країні може прибути до складу з певними додатковими нарахуваннями -митні платежі чи оплата вартості доставки-такі вантажі складом не будуть прийняті.
Коли до правопису врешті додадуть правила розстановки пробілів за машинного друку? Читати огидно.
А до дощок оголошень у пейсбуку взагалі заглядати страшно, туди бабці з лопатофонами так-сяк дописують із віртуальних клавіатур. При тому, що на папері писати всі навчені гарно. Треба заборонити імпорт до України "смартфонів" без апаратної клавіатури. І пейсбук заборонити. І вайбер. На час воєнного стану взагалі має працювати лише зона .gov.ua.
R: 4 / I:
Bb
Cc
Čč (Ch ch) - Чч
Dd
Ee
Ff
Gg - Ґґ
Ğğ (Gh gh) - Гг
Ii
Ïï (Ji ji)
Jj - Йй, Ьь
Kk
Ll
Mm
Nn
Oo
Pp
Rr
Ss
Šš (Sh sh) - Шш
Ŝŝ (Shh shh) - Щщ
Tt
Uu
Vv
Xx
Yy
Zz
Žž (Zh zh)
Ja ja - Яя
Ju ju - Юю
Je je - Єє
θ (th)
ķ (x) - ξ
þ (ph) - ψ
í (ih) - υ
ǒ (ooh) - ω
qg - кг
ē (ieh) - Ђ
d’ (dh) - џ
w - ў
ý (yh) - ы
ö (jo) - ё
ă (ah) - **ъ
’ - ъ + йотована
e - э**
y^ (yhh) - û
ê (eh) - ê
ô (oh) - ô
û (uh) - y^
[Питання кирилично-латиничної транслітерації у контексті систематизації бібліографічних даних.pdf]
ДСТУ 9112:2021 тред
AaBb
Cc
Čč (Ch ch) - Чч
Dd
Ee
Ff
Gg - Ґґ
Ğğ (Gh gh) - Гг
Ii
Ïï (Ji ji)
Jj - Йй, Ьь
Kk
Ll
Mm
Nn
Oo
Pp
Rr
Ss
Šš (Sh sh) - Шш
Ŝŝ (Shh shh) - Щщ
Tt
Uu
Vv
Xx
Yy
Zz
Žž (Zh zh)
Ja ja - Яя
Ju ju - Юю
Je je - Єє
θ (th)
ķ (x) - ξ
þ (ph) - ψ
í (ih) - υ
ǒ (ooh) - ω
qg - кг
ē (ieh) - Ђ
d’ (dh) - џ
w - ў
ý (yh) - ы
ö (jo) - ё
ă (ah) - **ъ
’ - ъ + йотована
e - э**
y^ (yhh) - û
ê (eh) - ê
ô (oh) - ô
û (uh) - y^
[Питання кирилично-латиничної транслітерації у контексті систематизації бібліографічних даних.pdf]
R: 5 / I:
Є у нас слово «пізда», яке має кілька значень, а саме:
- жіночий статевий орган
- пункт призначення
- вигук
- назва нехорошої жінки
- стан безвиході
Якимось чином з цього утворилося слово «Піздити», от з ним і починаються проблеми.
Отож, піздити теж має кілька значень:
- бити
- красти
і проблемне
- брехати (бо ніби мало б звучати піздІти/пиздІти), але тоді не сходиться перша голосна, бо походить від слова пІзда. Також людина, яка бреше є пІздуном.
Чи написання через «і» є тоді неправильним і варто писати через «и»?
Шо поляки, шо чехи, шо москалота, всі кажуть через «і», але й матюки у нас різні.
Отож, чи слова пІ/Издіти, в сенсі брехати не має бути в українській мові чи просто пізда має писатись через «и»?
Правопис
Шановне безосібне товариство, є дилема.Є у нас слово «пізда», яке має кілька значень, а саме:
- жіночий статевий орган
- пункт призначення
- вигук
- назва нехорошої жінки
- стан безвиході
Якимось чином з цього утворилося слово «Піздити», от з ним і починаються проблеми.
Отож, піздити теж має кілька значень:
- бити
- красти
і проблемне
- брехати (бо ніби мало б звучати піздІти/пиздІти), але тоді не сходиться перша голосна, бо походить від слова пІзда. Також людина, яка бреше є пІздуном.
Чи написання через «і» є тоді неправильним і варто писати через «и»?
Шо поляки, шо чехи, шо москалота, всі кажуть через «і», але й матюки у нас різні.
Отож, чи слова пІ/Издіти, в сенсі брехати не має бути в українській мові чи просто пізда має писатись через «и»?
R: 2 / I:
Частка -ся
Шановні мовознавці (якщо тут є такі), поясніть мені, коли варто використовувати частку -ся у дієсловах. Я не можу зрозуміти, хіба всі без винятку її неправильно вживають?
R: 1 / I:
Правило милозвучності відіграє важливу роль.
Кажуть: Бетіс. Кажу: Бетис.
Кажуть: Кадис. Кажу: Кадіс.
Кажуть: Коста-Рика. Кажу: Коста-Ріка.
Розумію, що комусь така вимова може не сподобатись, тому й просуваю ідею орфографічного (чи лексичного?) анархізму, тобто кожен має право казати, як йому більш довподоби, що безперечно породить купу діалектів, але так було завжди і в усьому світі, то чому ми боїмось того, що наша мова матиме безліч варіацій?
Орфографічного анархізму нитка
Став помічати, що не згоден з загальноприйнятою вимовою деяких слів, зокрема географічних чи власних назв. Наприклад, дуже ріже слух, коли чую Ліван. Звучить, як калька. Так і хочеться казати Ливан. Те саме з Сінгапур - має бути Сингапур, бо так, на мій погляд, більш милозвучно.Правило милозвучності відіграє важливу роль.
Кажуть: Бетіс. Кажу: Бетис.
Кажуть: Кадис. Кажу: Кадіс.
Кажуть: Коста-Рика. Кажу: Коста-Ріка.
Розумію, що комусь така вимова може не сподобатись, тому й просуваю ідею орфографічного (чи лексичного?) анархізму, тобто кожен має право казати, як йому більш довподоби, що безперечно породить купу діалектів, але так було завжди і в усьому світі, то чому ми боїмось того, що наша мова матиме безліч варіацій?
R: 2 / I:
Чи плануєте ви відновлювати використання украдених слів?
Чи плануєте ви відновлювати використання слів, викреслених із словників совєтами? Використовувати їх самому/самій і поширювати цю тенденцію?
R: 10 / I:
Анони, потребую вашої поради. Від сьогодні я таки вирішив перейти на українську, але зіткнувся з агресією у свій бік від батьків. Я почав попереджувати їх про свої плани ще за пів року, й чим ближче було до дати, тим частіше нагадував, щоб це не стало для них несподіванкою.
Зараз коли я розмовляю з ними українською - вони мене ігнорують. В моментах коли вони змушені звернутися до мене по допомогу, їх ледь не трясе від того що я не розмовляю російською. Звісно усі ми ненавидимо ₚосію, тобто суперечка не та підставі ватності батьків. Що ви можете мені порадити, щоб зберегти добрі відносини з родиною, при тому не кинувши розмовляти українською.
А що мене найбільш пригнічує - я й сам відчуваю якусь провину, ніби зраджую родині й відмовляюся від неї.
Анони, потребую вашої поради. Від сьогодні я таки вирішив перейти на українську, але зіткнувся з агресією у свій бік від батьків. Я почав попереджувати їх про свої плани ще за пів року, й чим ближче було до дати, тим частіше нагадував, щоб це не стало для них несподіванкою.
Зараз коли я розмовляю з ними українською - вони мене ігнорують. В моментах коли вони змушені звернутися до мене по допомогу, їх ледь не трясе від того що я не розмовляю російською. Звісно усі ми ненавидимо ₚосію, тобто суперечка не та підставі ватності батьків. Що ви можете мені порадити, щоб зберегти добрі відносини з родиною, при тому не кинувши розмовляти українською.
А що мене найбільш пригнічує - я й сам відчуваю якусь провину, ніби зраджую родині й відмовляюся від неї.
R: 8 / I:
А давайте вигадувати нові українські матюки!
А давайте вигадувати нові українські матюки!
R: 7 / I:
https://github.com/bodqhrohro/purism
Мовної чистоти нитка
З відкритими вихідними настановами:https://github.com/bodqhrohro/purism
R: 9 / I:
Як називається сушене стебло кукурудзи?
Є така дилема, там де я народився називають це хмелиння, а в мого знайомого називають це лабузина. Хтось чув ці слова?
R: 12 / I:
"НІХТО НЕ ... " - ХИБНИЙ ВИСЛІВ
Чому ми кажемо "ніхто не може/знає/розуміє/ще шось"? Це ж нелогічно. Вірніше казати "ніхто може" або "всі не можуть". Ніхто - значить немає осіб, які б "могли".
"Ніхто не може літати" - за значенням те саме, що "НЕМАЄ ОСІБ, ЩО НЕ МОЖУТЬ ЛІТАТИ!" А якщо нема тих, хто не вміє літати, ТО ЛІТАТИ МОЖУТЬ ВСІ! Розумієте? "НІХТО НЕ ... " - хибне словосполучення, що по суті означає протилежне тому, що ми звикли розуміти.
Вірніше буде казати "ніхто може" або "всі не можуть". Замість хибного "Ніхто не може літати" має бути "Ніхто може літати" (тобто немає осіб, що можуть літати) або "Всі не можуть літати" (всі особи не можуть літати). Тоді це буде вірно.
Чекаю контраргументів.
"НІХТО НЕ ... " - ХИБНИЙ ВИСЛІВ
Чому ми кажемо "ніхто не може/знає/розуміє/ще шось"? Це ж нелогічно. Вірніше казати "ніхто може" або "всі не можуть". Ніхто - значить немає осіб, які б "могли".
"Ніхто не може літати" - за значенням те саме, що "НЕМАЄ ОСІБ, ЩО НЕ МОЖУТЬ ЛІТАТИ!" А якщо нема тих, хто не вміє літати, ТО ЛІТАТИ МОЖУТЬ ВСІ! Розумієте? "НІХТО НЕ ... " - хибне словосполучення, що по суті означає протилежне тому, що ми звикли розуміти.
Вірніше буде казати "ніхто може" або "всі не можуть". Замість хибного "Ніхто не може літати" має бути "Ніхто може літати" (тобто немає осіб, що можуть літати) або "Всі не можуть літати" (всі особи не можуть літати). Тоді це буде вірно.
Чекаю контраргументів.
R: 1 / I:
dasha needs mental help
Добрий день, я Микола. У мене є подруга на ім'я Дар'я, вона дуже депресивна. Я не знаю що мені робити, якого біса вона так поводиться, це просто шок. Дайте будь ласка декілька порад для неї. Ще вона не хоче нічого писати тут.
R: 1 / I:
І я не зміг найти джерело, яке би наводило аргументацію щодо цього. Можливо хтось тут мені підскаже, чому серед української інтелігенції початку-середини 20 сторіччя була думка, що Турів та Мозир то Україна?
Східні межі українського Полісся
Останнім часом я досліджував літературно для себе Полісся. Прочитав праці: І. Хміль Українське Полісся, Ф. Одрач (Шоломицький) Наше Полісся, В. Леонюк Словник Берестейщини, О. Кисілевська По рідному краю Полісся та безліч наукових праць, та вирізки з газет часів царя. По цим працям я прекрасно бачу аргументи чому Західне та Середнє Полісся на початок 20 сторіччя були питомо українські, але ніде не має аргументації щодо Східного, точніше правий берег Прип'яті від Турова до Мозиря. Хоча і етнографи, як Кубійович, Кордуба чи Тесля відносять Східне Полісся також до України.І я не зміг найти джерело, яке би наводило аргументацію щодо цього. Можливо хтось тут мені підскаже, чому серед української інтелігенції початку-середини 20 сторіччя була думка, що Турів та Мозир то Україна?
R: 6 / I:
Як по скрипникойобівськи буде Sauron?
СаУрон чи СаВрон?
R: 2 / I:
Нащо вона нам якщо ми пишемо це так вибірково?
Я не розумію цю літеру
Якщо літера Ґ позначає звук [g], то чому так багато іноземних слів які містять це записані через Г?Нащо вона нам якщо ми пишемо це так вибірково?
R: 16 / I:
Як навчитись грамотно писати?
Хочу навчитися грамотно писати з розділовими знаками та без помилок, бо пишу як бидло із-за чого соромно спілкуватись з людми. Порадьте канали на ютуб, книжки, додатки на телефон, або якісь сайти в яких я можу підтягнути свою граматику.
R: 2 / I:
де взяти українсько-англійський словник?
де взяти українсько-англійський словник?
R: 10 / I:
Привіт, Кропиваче
Яка логіка у цій штуці, коли пишуть -и замість -і в кінці слова, наприклад день незалежности замість день незалежності. Так пишеться в усіх словах які відповідають на питання кого? чого? і закінчуються на -і? Раніше писали "и", а "і" це кацапізми як результат зросійщення? Які є нюанси?
Які є твори/книги/автори/збірки/корпус написані автентичною українською мовою, до чи без зросійщення чи мінімально?
Привіт, Кропиваче
Яка логіка у цій штуці, коли пишуть -и замість -і в кінці слова, наприклад день незалежности замість день незалежності. Так пишеться в усіх словах які відповідають на питання кого? чого? і закінчуються на -і? Раніше писали "и", а "і" це кацапізми як результат зросійщення? Які є нюанси?
Які є твори/книги/автори/збірки/корпус написані автентичною українською мовою, до чи без зросійщення чи мінімально?
R: 5 / I:
Групи говірок
Схематичничний поділ східнослов'янського кластеру на групи говірок сторічної давнини
R: 251 / I:
УЦТ виправляємо помилки в повідомленнях инших на инших дошках, щоби не засирати нитки
Отож почну
https://www.kropyva.ch/b/res/173850.html#174045
Заздрісно, рагуляко
УЦТ виправляємо помилки в повідомленнях инших на инших дошках, щоби не засирати нитки
Отож почну
https://www.kropyva.ch/b/res/173850.html#174045
Заздрісно, рагуляко
R: 0 / I:
Я насправді ж хотів поставити сюди текст із раніше створеної нотатки, де викладені цінності з інтимною близькістю до об‘єктів, проте передумав і залишу це для друку збірки текстів в майбутньому. Нехай цей опис, що зараз його читають в інтернеті стане передмовою, яка посередньо нанизуватиме мої тексти на життя, на двигун думки. «Дощ» — це текст про похід засмагати з тянучкою в моногамних стосунках, це опис помітних і дуже об‘ємних деталей побуту молодої людини в тилу кошмарів, що бентежиться і впивається кофеїном. Дощі в липні пішли ого-го. Описав побут в тексті «дощ» я в червні, тож можу бавитись в магічне мислення і взагалі пов‘язати це причинно-наслідковим зв‘язком. А що ви там, юзерс(_кис)?
Есей «Гола цицька»
Ні. Не «голациць» зветься текст нижче, а більш стриманіше та простіше. Непримхливі прості слова щедріші на асоціації ніж багатоскладові, сконструйовані багатьма значеннями, словища. «Дощ». Дощара міоже їбашити не в касу бажаючим засмагати, а може поїти земні плоди на втіху гомо сапіансам і братам меншим. Небо може перелякати графітовим відтінком десь посеред обіду, бо вдарить громом, перед цим попередивши шторм лихим вітром, а може світити весь день немов срібло, перегукуючись зі сірими коробками та асфальтом. Дощ змиває втому від міста. Небо одвічна древня могутня gif_ка що ворушить уяву та надію.Я насправді ж хотів поставити сюди текст із раніше створеної нотатки, де викладені цінності з інтимною близькістю до об‘єктів, проте передумав і залишу це для друку збірки текстів в майбутньому. Нехай цей опис, що зараз його читають в інтернеті стане передмовою, яка посередньо нанизуватиме мої тексти на життя, на двигун думки. «Дощ» — це текст про похід засмагати з тянучкою в моногамних стосунках, це опис помітних і дуже об‘ємних деталей побуту молодої людини в тилу кошмарів, що бентежиться і впивається кофеїном. Дощі в липні пішли ого-го. Описав побут в тексті «дощ» я в червні, тож можу бавитись в магічне мислення і взагалі пов‘язати це причинно-наслідковим зв‘язком. А що ви там, юзерс(_кис)?
R: 0 / I:
Знову кацапо-угросини підісрали.
https://censor.net/ua/news/3423922/rada_prodovjyla_period_perehodu_na_ukrayinsku_movu_navchannya_dlya_shkil_z_movamy_krayin_yes
Рада продовжила період переходу на українську мову навчання для шкіл з мовами країн ЄС Джерело
"У березні в офісі прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана дали зрозуміти, що не погодяться на майбутній вступ України до ЄС без нових поступок щодо закону про освіту, який останніми роками став головною причиною проблем у двосторонніх відносинах. Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт не підтримає євроатлантичну і європейську інтеграцію України доки "школи на Закарпатті у небезпеці".Знову кацапо-угросини підісрали.
https://censor.net/ua/news/3423922/rada_prodovjyla_period_perehodu_na_ukrayinsku_movu_navchannya_dlya_shkil_z_movamy_krayin_yes
R: 7 / I:
Напевно потрібно почати з того, що українське мовознавство гівно в під коня, а допоможе нам це зрозуміти Шевельов – найвидатніший український мовознавець і славіст. Він в своїй праці «історична фонологія української мови» підтверджує то, що, цитую: «Хоч як парадоксально це звучить, але поділ діалектів на північні та південні в українській мові є давнішим від самої української мови, що вона, власне й виникла завдяки злиттю цих двох діалектних угруповань (точніше — південного та південної частини північного, оскільки північна частина цього останнього з бігом історичного розвитку віддалилася від південної частини, ввійшовши в процес формування та еволюції білоруської мови). Узявши за пункт віднесення географічні назви, їх також можна окреслити — як на ту добу, то, мабуть, і влучніше — як київсько-поліські (північне) та галицько-подільські (південне) відповідно.» Тобто ми маємо стан, коли українська мова (а я нагадую, що база української літературної мови знаходиться на південно-східному наріччі) пішла від злиття того, що сьогодні українське мовознавство називає південно-західним і північним відповідно. Тут варто додати, що зараз ми говоримо за північне наріччя як про південну частину в минулому київсько-поліського. І тут ми стикаємось відразу з двома дуже дивними висновками. Нас в школі вчать (і це офіційна позиція академії наук України), що це все була одна єдина українська мова. Але, по-перше, південно-західне ( на той час галицько-подільське) і північне (на той чай київсько-поліське) наріччя були наріччями прслов’янської мови. І в той момент, як вони в своєму об’єднані створили сьогоднішнє південно-східне (тобто українське) наріччя – воно відразу стало українською мовою. Шиза в чистому вигляді, що дитина стала батькам батьком. По-друге, як ми вже знаємо, північна частина північного наріччя ввійшла в процес розвитку білоруської мови, але, знову ж таки, перед цим вона створила українську мову… Але частиною української мови вважається чомусь тільки південна частина цього наріччя. Чому все галицько-подільське наріччя вважається частиною української мови, а київсько-поліське тільки частина? Якщо порівнювати відстань між базою української мови – чисто граматично виходиться так, що вже ті говірки, що сьогодні вважаються білоруською мовою (ті самі, що колись були в київсько-поліському наріччі) як майже всі говірки галицько-подільського або південно-західного наріччя.
Тут, до річи, варто вам ще розказати за термінологію українського мовознавства. Орудуючи термінами по типу «наріччя», варто завжди пам’ятати, що це терміни, котрі були придумані ще в Російській імперії російськими вченими, аби краще пояснювати свою теорію про триєдиний руський народ, і триєдину мову, з южноруським ві білоруськими наріччями руської мови. Так, ви не знайдете ніде в світі більше таку термінологію, тому що в англійському або будь-якому іншому мовознавстві дуже все просто – в них або діалект, або група діалектів що може дорівнювати мові. Тобто в німців існує дві-три мови (нижньонімецька і верхньонімецька) окремо від літературної мови. В Італії визнано десь під 30 (якщо я точно пам’ятаю) регіональним мов. В нас же, досі послуговуються російською імперською термінологією аби описати що таке мови на теренах сьогоднішньої України
Другий висновок – висновок з першого – українське мовознавство, по-перше, політизовано, а, по-друге, застрягло в 1800-тих роках. Пояснюю: офіційна карта української мови – карта ділення на наріччя і діалекти – є тою самою картою Михальчука, яку він зробив в 1880-тих роках. Вона буквально відповідає тій самій мовній структурі і ієрархії що і сьогодні. Єдина що змінилось – вже в совітський час змінили назву з южноруского нарєчіє руского язикка на просто українську мову. Тобто офіційна позиціями українського мовознавства на свою ж структуру мови не змінилось з часів РІ, як і термінологія. Тим більше, що про то, що писав Шевельов – були часи до Руси. По ньому ж, диференціація української мови почалася в 16 ст., а діалектів «південно-західного» з 14 до 16. Я не знаю чи варто тут взагалі починати за різницю рисову між українським і південно-західним говорити, але висновок тут такий – українське мовознавство просто не визнає, що з часів до Руси південно-західне розвивалось. Бо з того часу з’явилась українська мова, але чомусь південно-західне, знов ж таки, не змінилось. Навіть київсько-поліське розділилось на дві частини. Але відкриваю вам таємницю – різниця, приміром, між рисово, граматично, фонетично і лексично між цими наріччями кардинальна, більша ніж з білоруською. Крім того, різниця між ідіомами Карпат так само більша, як між українською і білоруською.
Чому все настільки погано? Знову ж таки, цитуючи Шевельова: “….Так сталося що найновіші курси історії української мови цілком ідуть у річищі традиційної схеми з-перед двадцятих років, хоч як ця схема не відповідає історичним фактам…”.
Ну і якщо цікаво прочитати за риси, цитата: «Сучасна українська мова в її літературній формі має чимало фонетичних і морфонологічних рис, що виразно відрізняють її від сусідніх слов’янських мов...
До них належать... Щоправда, з усіх цих "українських" рис лише дві, а саме чергування u : v та v < l у давньоукраїнських сполуках типу СъlС, віднаходяться в усіх українських діалектах; та оскільки, як було зазначено, вони є спільними з білоруською мовою, цього недостатньо для виокремлення української мови з-поміж інших слов’янських. Що стосується решти перелічених фонологічних рис, то вони є характерними для більшості українських діалектів, але жодна — для всіх:...
Існують риси, спільні для всіх українських діалектів, такі як наявність повноголосу (див. визначення в 7.1), однакові рефлекси єрів (в основному ъ > о, ь > е; наприклад, сънъ > сон, дьнь > день), перехід g > h тощо, але їх мають і інші сусідні слов’янські мови (повноголос притаманний також російській і білоруській; так само, у ґрунті речі, стоїть справа і з рефлексами єрів; h характеризує білоруську та словацьку тощо), а тому, підходячи до питання риґористично, вони не можуть правити за критерії, придатні для виокремлення української мови як єдності.
...єдність української мови, як вона склалася історично, є частково матеріальною (спільна мовна субстанція) і частково ідеальною (з власної волі усвідомленою мовцями). Така ситуація не є унікальна. Те саме можна сказати фактично про всі діалектно диференційовані мови. Приміром, не раз слушно відзначалося, що з погляду їхньої субстанції багато північнонімецьких діалектів можна віднести до нідерландської мови й навпаки. Загальне твердження, що нація є нацією лише тоді, коли, крім спільних рис, її члени мають волю бути однією нацією...»
З цього можна зробити висновок – що в нас є кілька мов, котрі українська наука просто не хоче не то що визнавати, а навіть дослідити в розрізі МОВНОМУ, а не ПОЛІТИЧНОМУ. Так шо не треба дивуватись шо ви не розумієте галичанина, який ще трохи говорить мовою Галичини, чи закарпатця, який краще зберіг свою мову – ви не забов’язані знати інших мов.
http://litopys.org.ua/shevelov/shev.htm
На цей тред я надихнувся після перегляду відео від якогось Галичанина, фактично, більшість аргументів тут із відео
https://www.youtube.com/watch?v=iyryUrB1Jqw&t=1904s&ab_channel=%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B0
Тред українське мовознавство
Здоров, Кропиваче! Розповім вам про то, чого українське мовознавство жує лайно і не відповідає дійсності, звідки взялася українська мова, чий вона діалект чи які в неї є діалекти і решту зв'язних речей.Напевно потрібно почати з того, що українське мовознавство гівно в під коня, а допоможе нам це зрозуміти Шевельов – найвидатніший український мовознавець і славіст. Він в своїй праці «історична фонологія української мови» підтверджує то, що, цитую: «Хоч як парадоксально це звучить, але поділ діалектів на північні та південні в українській мові є давнішим від самої української мови, що вона, власне й виникла завдяки злиттю цих двох діалектних угруповань (точніше — південного та південної частини північного, оскільки північна частина цього останнього з бігом історичного розвитку віддалилася від південної частини, ввійшовши в процес формування та еволюції білоруської мови). Узявши за пункт віднесення географічні назви, їх також можна окреслити — як на ту добу, то, мабуть, і влучніше — як київсько-поліські (північне) та галицько-подільські (південне) відповідно.» Тобто ми маємо стан, коли українська мова (а я нагадую, що база української літературної мови знаходиться на південно-східному наріччі) пішла від злиття того, що сьогодні українське мовознавство називає південно-західним і північним відповідно. Тут варто додати, що зараз ми говоримо за північне наріччя як про південну частину в минулому київсько-поліського. І тут ми стикаємось відразу з двома дуже дивними висновками. Нас в школі вчать (і це офіційна позиція академії наук України), що це все була одна єдина українська мова. Але, по-перше, південно-західне ( на той час галицько-подільське) і північне (на той чай київсько-поліське) наріччя були наріччями прслов’янської мови. І в той момент, як вони в своєму об’єднані створили сьогоднішнє південно-східне (тобто українське) наріччя – воно відразу стало українською мовою. Шиза в чистому вигляді, що дитина стала батькам батьком. По-друге, як ми вже знаємо, північна частина північного наріччя ввійшла в процес розвитку білоруської мови, але, знову ж таки, перед цим вона створила українську мову… Але частиною української мови вважається чомусь тільки південна частина цього наріччя. Чому все галицько-подільське наріччя вважається частиною української мови, а київсько-поліське тільки частина? Якщо порівнювати відстань між базою української мови – чисто граматично виходиться так, що вже ті говірки, що сьогодні вважаються білоруською мовою (ті самі, що колись були в київсько-поліському наріччі) як майже всі говірки галицько-подільського або південно-західного наріччя.
Тут, до річи, варто вам ще розказати за термінологію українського мовознавства. Орудуючи термінами по типу «наріччя», варто завжди пам’ятати, що це терміни, котрі були придумані ще в Російській імперії російськими вченими, аби краще пояснювати свою теорію про триєдиний руський народ, і триєдину мову, з южноруським ві білоруськими наріччями руської мови. Так, ви не знайдете ніде в світі більше таку термінологію, тому що в англійському або будь-якому іншому мовознавстві дуже все просто – в них або діалект, або група діалектів що може дорівнювати мові. Тобто в німців існує дві-три мови (нижньонімецька і верхньонімецька) окремо від літературної мови. В Італії визнано десь під 30 (якщо я точно пам’ятаю) регіональним мов. В нас же, досі послуговуються російською імперською термінологією аби описати що таке мови на теренах сьогоднішньої України
Другий висновок – висновок з першого – українське мовознавство, по-перше, політизовано, а, по-друге, застрягло в 1800-тих роках. Пояснюю: офіційна карта української мови – карта ділення на наріччя і діалекти – є тою самою картою Михальчука, яку він зробив в 1880-тих роках. Вона буквально відповідає тій самій мовній структурі і ієрархії що і сьогодні. Єдина що змінилось – вже в совітський час змінили назву з южноруского нарєчіє руского язикка на просто українську мову. Тобто офіційна позиціями українського мовознавства на свою ж структуру мови не змінилось з часів РІ, як і термінологія. Тим більше, що про то, що писав Шевельов – були часи до Руси. По ньому ж, диференціація української мови почалася в 16 ст., а діалектів «південно-західного» з 14 до 16. Я не знаю чи варто тут взагалі починати за різницю рисову між українським і південно-західним говорити, але висновок тут такий – українське мовознавство просто не визнає, що з часів до Руси південно-західне розвивалось. Бо з того часу з’явилась українська мова, але чомусь південно-західне, знов ж таки, не змінилось. Навіть київсько-поліське розділилось на дві частини. Але відкриваю вам таємницю – різниця, приміром, між рисово, граматично, фонетично і лексично між цими наріччями кардинальна, більша ніж з білоруською. Крім того, різниця між ідіомами Карпат так само більша, як між українською і білоруською.
Чому все настільки погано? Знову ж таки, цитуючи Шевельова: “….Так сталося що найновіші курси історії української мови цілком ідуть у річищі традиційної схеми з-перед двадцятих років, хоч як ця схема не відповідає історичним фактам…”.
Ну і якщо цікаво прочитати за риси, цитата: «Сучасна українська мова в її літературній формі має чимало фонетичних і морфонологічних рис, що виразно відрізняють її від сусідніх слов’янських мов...
До них належать... Щоправда, з усіх цих "українських" рис лише дві, а саме чергування u : v та v < l у давньоукраїнських сполуках типу СъlС, віднаходяться в усіх українських діалектах; та оскільки, як було зазначено, вони є спільними з білоруською мовою, цього недостатньо для виокремлення української мови з-поміж інших слов’янських. Що стосується решти перелічених фонологічних рис, то вони є характерними для більшості українських діалектів, але жодна — для всіх:...
Існують риси, спільні для всіх українських діалектів, такі як наявність повноголосу (див. визначення в 7.1), однакові рефлекси єрів (в основному ъ > о, ь > е; наприклад, сънъ > сон, дьнь > день), перехід g > h тощо, але їх мають і інші сусідні слов’янські мови (повноголос притаманний також російській і білоруській; так само, у ґрунті речі, стоїть справа і з рефлексами єрів; h характеризує білоруську та словацьку тощо), а тому, підходячи до питання риґористично, вони не можуть правити за критерії, придатні для виокремлення української мови як єдності.
...єдність української мови, як вона склалася історично, є частково матеріальною (спільна мовна субстанція) і частково ідеальною (з власної волі усвідомленою мовцями). Така ситуація не є унікальна. Те саме можна сказати фактично про всі діалектно диференційовані мови. Приміром, не раз слушно відзначалося, що з погляду їхньої субстанції багато північнонімецьких діалектів можна віднести до нідерландської мови й навпаки. Загальне твердження, що нація є нацією лише тоді, коли, крім спільних рис, її члени мають волю бути однією нацією...»
З цього можна зробити висновок – що в нас є кілька мов, котрі українська наука просто не хоче не то що визнавати, а навіть дослідити в розрізі МОВНОМУ, а не ПОЛІТИЧНОМУ. Так шо не треба дивуватись шо ви не розумієте галичанина, який ще трохи говорить мовою Галичини, чи закарпатця, який краще зберіг свою мову – ви не забов’язані знати інших мов.
http://litopys.org.ua/shevelov/shev.htm
На цей тред я надихнувся після перегляду відео від якогось Галичанина, фактично, більшість аргументів тут із відео
https://www.youtube.com/watch?v=iyryUrB1Jqw&t=1904s&ab_channel=%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B0
R: 1 / I:
Діалектна мапа
.
R: 0 / I:
Діалектна мапа
.
R: 0 / I:
Діалектна мапа
R: 0 / I:
R: 23 / I:
А якщо серйозно, то які є діалекти слобожанських говорів (країнської ясна річ) окрім ракла чи тремпеля (які не зовсім, певне, й діалекти, але то таке)? Чим українська на Слобожанщині фонетично, лексично чи ще якось відрізняється від, скажімо, літературного стандарту. Га?
Російської української та слобожансьої нитка
Лол, борда про укрмову є а ниток на цю тему нема. То як?А якщо серйозно, то які є діалекти слобожанських говорів (країнської ясна річ) окрім ракла чи тремпеля (які не зовсім, певне, й діалекти, але то таке)? Чим українська на Слобожанщині фонетично, лексично чи ще якось відрізняється від, скажімо, літературного стандарту. Га?
R: 8 / I:
Не беручи до уваги незрівняно меншу кількість україномовної технічної літератури у порівнянні з російськомовною, при тому що в Україні залишалась у спадок солідна науково-дослідна, виробнича та освітня база, все одно зіштовхуюсь з відсутністю аналогів деяких технічних термінів. У конкретному випадку — що пояснює властивість об`єкту. Гуглтренслейт звісно обісрався. За цим ще й тягнеться шлейф давньої проблеми відсутності повноцінних дієприкметників, котрі замінюються незграбними словесно-лексичними будовами "той що виконує", замість "виконуємий" для прикладу.
У наведеному випадку навіть з застосуванням цього правила я гублюся у коректності перекладу, тому що: "той що перемикається" не передає у повній мірі властивість, бо окрім "переключательный" є ще й "переключаемый". В одному джерелі знайшов "перемикальний" — знову якось незграбно. Розтлумачте, шановні мовнярі.
Технічної термінології проблем нитка
Незнайшов щось схоже, тому створив.Не беручи до уваги незрівняно меншу кількість україномовної технічної літератури у порівнянні з російськомовною, при тому що в Україні залишалась у спадок солідна науково-дослідна, виробнича та освітня база, все одно зіштовхуюсь з відсутністю аналогів деяких технічних термінів. У конкретному випадку — що пояснює властивість об`єкту. Гуглтренслейт звісно обісрався. За цим ще й тягнеться шлейф давньої проблеми відсутності повноцінних дієприкметників, котрі замінюються незграбними словесно-лексичними будовами "той що виконує", замість "виконуємий" для прикладу.
У наведеному випадку навіть з застосуванням цього правила я гублюся у коректності перекладу, тому що: "той що перемикається" не передає у повній мірі властивість, бо окрім "переключательный" є ще й "переключаемый". В одному джерелі знайшов "перемикальний" — знову якось незграбно. Розтлумачте, шановні мовнярі.
R: 9 / I:
/n/: ㄴ
/nʲ/: ㆁ
/p/: ㅃ
/b/: ㅂ
/t/: ㄸ
/tʲ/: ㅌ
/d/: ㄷ
/dʲ/: ㅊ
/k/: ㄲ
/g/: ㄱ
/t͡s/: ᅎ
/t͡sʲ/: ᅔ
/d͡z/: ᅐ
/d͡zʲ/: ᅕ
/t͡ʃ/: ㅉ
/d͡ʒ/: ㅈ
/f/: ㆄ
/ʋ/: ㅸ
/s/: ㅅ
/sʲ/: ㅆ
/z/: ㅿ
/zʲ/: ᄼ
/ʃ/: ᄿ
/ʒ/: ᄾ
/x/: ㆆ
/ɦ/: ㅎ
/w/: ㅱ
/j/: ᅇ
/r/ / /l/: ㄹ
/rʲ/ / /lʲ/: ᄛ
/i/: ㅣ
/ɪ/: ㅡ
/u/: ㅜ
/ʲu/: ㅠ
/ɛ/: ㅐ
/ʲɛ/: ㅒ
/o/: ㅘ
/ʲo/: ㅙ
/a/: ㅏ
/ʲa/: ㅑ
/e/: ㅔ
/ʲe/: ㅖ
/ɐ/: ㅓ
/ʲɐ/: ㅕ
/ʊ/: ㅟ
/ʲʊ/: ㅝ
/ɔ/: ㅗ
/ʲɔ/: ㅛ
ᄶᅢ 내 ᅃᅢᆯ러 윆러ᅇᅵ네
니 ᄰᅡᄫᅥ、니 ᄫᅪᄛᅥ。
ᄶᅢ 남、ᄇ랃텨 모로디ᅇᅵ、
윗미ᇹ냍쎠 돠ᄛᅧ。
ᄻᅳ뉱 나ᄿᅵ ᄫᅩ리ᄾᅢᇰ께、
ᅇᅡᆩ 로사 나 솬ᅎᅵ。
ᅀᅥ뻐누ᅇᅦᆷ 이 므、ᄇ랃텨、
우 ᄉᄫᅩᅇᅵᆼ ᄯᅩ롼ᅎᅵ。
두ᄿᅱ ᅇᅟ 티로 므 뽀롸ᄾᅦᆷ
ᅀᅡ 나ᄿᅱ ᄉᄫᅩ봐뒤
이 뽀까ᄾᅦᆷ、ᄶᅪ 므、ᄇ랃텨、
꼬ᅀᅥᆾ꽈호 롸뒤！
ᅙ뙀 더ᇦ놔 렊ᄫᅦᆺ뛰ᄛᅡᄿᅦ 뚵 윆러ᅇᅵᇇ껭 ᅙᅥᆫ흐ᇐ？ ᅞᅦ망떼！
/m/: ㅁ/n/: ㄴ
/nʲ/: ㆁ
/p/: ㅃ
/b/: ㅂ
/t/: ㄸ
/tʲ/: ㅌ
/d/: ㄷ
/dʲ/: ㅊ
/k/: ㄲ
/g/: ㄱ
/t͡s/: ᅎ
/t͡sʲ/: ᅔ
/d͡z/: ᅐ
/d͡zʲ/: ᅕ
/t͡ʃ/: ㅉ
/d͡ʒ/: ㅈ
/f/: ㆄ
/ʋ/: ㅸ
/s/: ㅅ
/sʲ/: ㅆ
/z/: ㅿ
/zʲ/: ᄼ
/ʃ/: ᄿ
/ʒ/: ᄾ
/x/: ㆆ
/ɦ/: ㅎ
/w/: ㅱ
/j/: ᅇ
/r/ / /l/: ㄹ
/rʲ/ / /lʲ/: ᄛ
/i/: ㅣ
/ɪ/: ㅡ
/u/: ㅜ
/ʲu/: ㅠ
/ɛ/: ㅐ
/ʲɛ/: ㅒ
/o/: ㅘ
/ʲo/: ㅙ
/a/: ㅏ
/ʲa/: ㅑ
/e/: ㅔ
/ʲe/: ㅖ
/ɐ/: ㅓ
/ʲɐ/: ㅕ
/ʊ/: ㅟ
/ʲʊ/: ㅝ
/ɔ/: ㅗ
/ʲɔ/: ㅛ
ᄶᅢ 내 ᅃᅢᆯ러 윆러ᅇᅵ네
니 ᄰᅡᄫᅥ、니 ᄫᅪᄛᅥ。
ᄶᅢ 남、ᄇ랃텨 모로디ᅇᅵ、
윗미ᇹ냍쎠 돠ᄛᅧ。
ᄻᅳ뉱 나ᄿᅵ ᄫᅩ리ᄾᅢᇰ께、
ᅇᅡᆩ 로사 나 솬ᅎᅵ。
ᅀᅥ뻐누ᅇᅦᆷ 이 므、ᄇ랃텨、
우 ᄉᄫᅩᅇᅵᆼ ᄯᅩ롼ᅎᅵ。
두ᄿᅱ ᅇᅟ 티로 므 뽀롸ᄾᅦᆷ
ᅀᅡ 나ᄿᅱ ᄉᄫᅩ봐뒤
이 뽀까ᄾᅦᆷ、ᄶᅪ 므、ᄇ랃텨、
꼬ᅀᅥᆾ꽈호 롸뒤！
R: 28 / I:
Латинкошиз знову на звʼязку із черговим непотрібним проєктом.
Дивлячись на безліч існуючих проєктів латинок, я вбачаю у них одну й ту ж системну проблему. Особливо це стосується латинок, спроєктованих за штибом західнословʼянських мов, із мотивацією «вони ж латинкою користуються, то й ми можемо». Вони не враховують той факт, що у східнословʼянських мовах рясно використовуються палаталізовані приголосні, відсутні у західнословʼянських мовах (окрім шиплячих). Серед південнословʼянських мов палаталізація притаманна болгарській, яка використовує кирилицю; у сербській і словенській же є лише кілька повноцінно палатальних звуків, як і в багатьох инших європейських мовах, і для них латинка теж успішно використовується.
Висновок: у справі латинізації не можна спиратися на приклад інших успішно латинізованих словʼянських мов. Такі спроби у будь-якому випадку виглядають нагромаджено, незалежно від того, як палаталізація позначається: хоч диграфами з y/j, хоч апострофом, хоч діакритикою.
Можна скористатися досвідом кельтських мов — ірландської та ґельської — для яких теж притаманні палаталізовані приголосні, але там використовується правило "caol le caol agus leathan le leathan", себто приголосні штучно оточуються «німими» голосними, що позначають, палаталізований цей приголосний чи веляризований. Через це ці мови виглядають як іще більше перенагромаджене гівно, і недосвідченим оком прутень розбереш, як цю потвору читати. Ліпше вже zaliz'ačč'a, аніж zailizeaččea, даруйте. Випадок же, коли мʼякий приголосний стоїть перед твердим на початку слова (як у словах «тьмяний» чи «Нью-Йорк») там, схоже, взагалі не трапляється і не позначається. Випадок, коли мʼякий після твердого у кінці (cuairt /kuəɾˠtʲ/, beirt /bʲɛɾˠtʲ/) просто не позначається, вгадуй собі.
Взагалі, в українській мʼякість приголосних має чи не важливіший сенсорозділювальний зміст, ніж їх дзвінкість. Якраз дзвінкість приголосних часто визначається контекстом (памʼятаєте зі школи муштрування орфоепічних правил про воґзал, ніхті і бородьбу?), і вже зараз неадекватно відображається на письмі. Тож пари дзвінких/глухих є алофонами. Там, де їх розрізняти все ж слід, можна користатися діакритикою (аналогічно до кацапського факультативного вживання літери «ё» тільки для запобігання плутанині між «все»/«всё» і в аналогічних випадках).
У китайській мові фактично так же, тому піньїн замість дзвінкості використовує пари дзвінких/глухих літер латинки для позначення придихання. Це теж збиває недосвідчених людей з пантелику, але принаймні текст не виглядає як перевантажене гівно. В українській же замість придихання можна позначати так мʼякшення!
Які пари приголосних у латинці взагалі є?
b/p
d/t
f/v
g/k
z/s
c, h, j, l, m, n, q, r, w, x — не попаровані.
Якщо вже оглядатися на піньїнь, то можна також спарувати j/q (а от замість пари z/s там z/c). Але j все ж ліпше використати для /j/.
Оскільки літера k звільняється (в українській не буває кь/ґь), можна також спарувати c/k.
Фонетично ж маємо:
/m/
/n/ / /nʲ/
/p/ / /b/
/t/ / /tʲ/ / /d/ / /dʲ/
/k/ / /g/
/t͡s/ / /t͡sʲ/ / /d͡z/ / /d͡zʲ/
/t͡ʃ/ / /d͡ʒ/
/f/ / /ʋ/ (відповідність суперечлива, /f/ радше глухий варіант /v/, тож ліпше лишити окремо)
/s/ / /sʲ/ / /z/ / /zʲ/
/ʃ/ / /ʒ/
/x/ / /ɦ/
/w/
/l/ / /lʲ/
/j/
/r/ / /rʲ/
Отже:
a: /a/
b: /p/ / /b/
c: /t͡s/ / /d͡z/
d: /t/ / /d/
e: /ɛ/
f: /f/
g: /k/ / /g/
h: /x/ / /ɦ/
i: /i/
j: /j/
k: /t͡sʲ/ / /d͡zʲ/
l: /l/
ł: /lʲ/
m: /m/
n: /n/
ñ: /nʲ/
o: /ɔ/
q: /t͡ʃ/ / /d͡ʒ/
r: /r/
ř: /rʲ/
s: /sʲ/ / /zʲ/
t: /tʲ/ / /dʲ/
u: /u/
v: /ʋ/
w: /w/
x: /ʃ/ / /ʒ/
y: /ɪ/
z: /s/ / /z/
Літера p лишається вільною, а отже, її можна використовувати постфіксно: для явного позначення глухих приголосних, або замість мʼяких сонорних із діакритикою (ł → lp, ñ → np, ř → rp), коли доводиться обмежуватися ASCII. Явну твердість же варто позначати апострофом після приголосної за штибом японського дакутену.
Broba:
Xqe ne wmerla Ugrajiny
I zlava, i voła.
Xqe nam, bratta molotiji,
Uzmihnetsa doła.
Zhynut naxi vořixeñky,
Jag roza na zonki.
Zabpanujem i my, bratta,
U zvojij zdoronki.
Duxu j dpilo my boloxym
Za naxu zvobodu,
I bogaxem, xqo my, bratta,
Gozakgoho rodu.
ASCII-varpijand:
Xqe ne wmerla Ugrajiny
I zlava, i volpa.
Xqe nam, bratta molotiji,
Uzmihnetsa dolpa.
Zhynut naxi vorpixenpky,
Jag roza na zonki.
Zabpanujem i my, bratta,
U zvojij zdoronki.
Duxu j dpilo my boloxym
Za naxu zvobodu,
I bogaxem, xqo my, bratta,
Gozakgoho rodu.
Bryglady z s'iroqgoju dlpa zagrpiblennpa j nabruxennpa mizgiw:
Xqaztam bjex xug jih glyku w fon j gec priq.
Fagd grynqol: bij bsuh wxquh, zjim xqe jajek.
Fabrygujmo hidnpizt, lpaxqim jixeju, gaw habajmo, zjednawki qax!
Jungpersgyj qyngl, xqo bry bezhlpibji quje faxyst, ce lowka himn.
Латинкошиз знову на звʼязку із черговим непотрібним проєктом.
Дивлячись на безліч існуючих проєктів латинок, я вбачаю у них одну й ту ж системну проблему. Особливо це стосується латинок, спроєктованих за штибом західнословʼянських мов, із мотивацією «вони ж латинкою користуються, то й ми можемо». Вони не враховують той факт, що у східнословʼянських мовах рясно використовуються палаталізовані приголосні, відсутні у західнословʼянських мовах (окрім шиплячих). Серед південнословʼянських мов палаталізація притаманна болгарській, яка використовує кирилицю; у сербській і словенській же є лише кілька повноцінно палатальних звуків, як і в багатьох инших європейських мовах, і для них латинка теж успішно використовується.
Висновок: у справі латинізації не можна спиратися на приклад інших успішно латинізованих словʼянських мов. Такі спроби у будь-якому випадку виглядають нагромаджено, незалежно від того, як палаталізація позначається: хоч диграфами з y/j, хоч апострофом, хоч діакритикою.
Можна скористатися досвідом кельтських мов — ірландської та ґельської — для яких теж притаманні палаталізовані приголосні, але там використовується правило "caol le caol agus leathan le leathan", себто приголосні штучно оточуються «німими» голосними, що позначають, палаталізований цей приголосний чи веляризований. Через це ці мови виглядають як іще більше перенагромаджене гівно, і недосвідченим оком прутень розбереш, як цю потвору читати. Ліпше вже zaliz'ačč'a, аніж zailizeaččea, даруйте. Випадок же, коли мʼякий приголосний стоїть перед твердим на початку слова (як у словах «тьмяний» чи «Нью-Йорк») там, схоже, взагалі не трапляється і не позначається. Випадок, коли мʼякий після твердого у кінці (cuairt /kuəɾˠtʲ/, beirt /bʲɛɾˠtʲ/) просто не позначається, вгадуй собі.
Взагалі, в українській мʼякість приголосних має чи не важливіший сенсорозділювальний зміст, ніж їх дзвінкість. Якраз дзвінкість приголосних часто визначається контекстом (памʼятаєте зі школи муштрування орфоепічних правил про воґзал, ніхті і бородьбу?), і вже зараз неадекватно відображається на письмі. Тож пари дзвінких/глухих є алофонами. Там, де їх розрізняти все ж слід, можна користатися діакритикою (аналогічно до кацапського факультативного вживання літери «ё» тільки для запобігання плутанині між «все»/«всё» і в аналогічних випадках).
У китайській мові фактично так же, тому піньїн замість дзвінкості використовує пари дзвінких/глухих літер латинки для позначення придихання. Це теж збиває недосвідчених людей з пантелику, але принаймні текст не виглядає як перевантажене гівно. В українській же замість придихання можна позначати так мʼякшення!
Які пари приголосних у латинці взагалі є?
b/p
d/t
f/v
g/k
z/s
c, h, j, l, m, n, q, r, w, x — не попаровані.
Якщо вже оглядатися на піньїнь, то можна також спарувати j/q (а от замість пари z/s там z/c). Але j все ж ліпше використати для /j/.
Оскільки літера k звільняється (в українській не буває кь/ґь), можна також спарувати c/k.
Фонетично ж маємо:
/m/
/n/ / /nʲ/
/p/ / /b/
/t/ / /tʲ/ / /d/ / /dʲ/
/k/ / /g/
/t͡s/ / /t͡sʲ/ / /d͡z/ / /d͡zʲ/
/t͡ʃ/ / /d͡ʒ/
/f/ / /ʋ/ (відповідність суперечлива, /f/ радше глухий варіант /v/, тож ліпше лишити окремо)
/s/ / /sʲ/ / /z/ / /zʲ/
/ʃ/ / /ʒ/
/x/ / /ɦ/
/w/
/l/ / /lʲ/
/j/
/r/ / /rʲ/
Отже:
a: /a/
b: /p/ / /b/
c: /t͡s/ / /d͡z/
d: /t/ / /d/
e: /ɛ/
f: /f/
g: /k/ / /g/
h: /x/ / /ɦ/
i: /i/
j: /j/
k: /t͡sʲ/ / /d͡zʲ/
l: /l/
ł: /lʲ/
m: /m/
n: /n/
ñ: /nʲ/
o: /ɔ/
q: /t͡ʃ/ / /d͡ʒ/
r: /r/
ř: /rʲ/
s: /sʲ/ / /zʲ/
t: /tʲ/ / /dʲ/
u: /u/
v: /ʋ/
w: /w/
x: /ʃ/ / /ʒ/
y: /ɪ/
z: /s/ / /z/
Літера p лишається вільною, а отже, її можна використовувати постфіксно: для явного позначення глухих приголосних, або замість мʼяких сонорних із діакритикою (ł → lp, ñ → np, ř → rp), коли доводиться обмежуватися ASCII. Явну твердість же варто позначати апострофом після приголосної за штибом японського дакутену.
Broba:
Xqe ne wmerla Ugrajiny
I zlava, i voła.
Xqe nam, bratta molotiji,
Uzmihnetsa doła.
Zhynut naxi vořixeñky,
Jag roza na zonki.
Zabpanujem i my, bratta,
U zvojij zdoronki.
Duxu j dpilo my boloxym
Za naxu zvobodu,
I bogaxem, xqo my, bratta,
Gozakgoho rodu.
ASCII-varpijand:
Xqe ne wmerla Ugrajiny
I zlava, i volpa.
Xqe nam, bratta molotiji,
Uzmihnetsa dolpa.
Zhynut naxi vorpixenpky,
Jag roza na zonki.
Zabpanujem i my, bratta,
U zvojij zdoronki.
Duxu j dpilo my boloxym
Za naxu zvobodu,
I bogaxem, xqo my, bratta,
Gozakgoho rodu.
Bryglady z s'iroqgoju dlpa zagrpiblennpa j nabruxennpa mizgiw:
Xqaztam bjex xug jih glyku w fon j gec priq.
Fagd grynqol: bij bsuh wxquh, zjim xqe jajek.
Fabrygujmo hidnpizt, lpaxqim jixeju, gaw habajmo, zjednawki qax!
Jungpersgyj qyngl, xqo bry bezhlpibji quje faxyst, ce lowka himn.
R: 132 / I:
Хтось з присутніх кропивачерів в реальному житті насправді постійно спілкується чистою літературною мовою? Якщо так - то ви з родин вчителів, професорів чи стали такими начитавшись Кропивача?
Хтось з присутніх кропивачерів в реальному житті насправді постійно спілкується чистою літературною мовою? Якщо так - то ви з родин вчителів, професорів чи стали такими начитавшись Кропивача?
R: 2 / I:
Бо в мене на селі на празники поздоровляють та передають поздоровлення, а сусіда перед барканом зранку можна й привітати.
слово "вітати"
Хтось може мені пояснити коли основним словом для "поздоровити, поздоровляти" стало "привітати, вітати"?Бо в мене на селі на празники поздоровляють та передають поздоровлення, а сусіда перед барканом зранку можна й привітати.
R: 80 / I:
Правопис 2019
Чого такий всратий?
R: 12 / I:
Ні дічьо, ні виґґетленшеґ.
Ще нам, фіври фʼяталії,
Мошойоґне веґзет.
Халнуть наші еленшеґи,
Як хармат в напфені.
Зауралим і ми, фіври,
У своїй хейсіні.
Лелек з тештом ми потьолтим
За нашу сабаду
І мутатем, що ми, фіври,
Козацького тьоржу!
Хосен-мосен
Ще не хала УкраїниНі дічьо, ні виґґетленшеґ.
Ще нам, фіври фʼяталії,
Мошойоґне веґзет.
Халнуть наші еленшеґи,
Як хармат в напфені.
Зауралим і ми, фіври,
У своїй хейсіні.
Лелек з тештом ми потьолтим
За нашу сабаду
І мутатем, що ми, фіври,
Козацького тьоржу!
R: 0 / I:
Site
Торгував разом із другом лазери 6 років. З початку війни він став жорстким ватаном і почав топити за сепаратюг. Після мобілізації він з'їбався в Грузію. Його єдиний дохід - цей сайт із лазерами. Допоможіть заебашити сайт цього підораса, щоб він вилетів на вулицю. Сайт: jlaser. ru
R: 8 / I:
Сап, анони, готуюсь до переїзду у Львів, сам я з Харкова. Порадь як можна поліпшити свої навички української, бо мені буде соромно постійно тупити згадуючи слова. У школі я думаю ще нормально міг говорити, інколи навіть протестував по своєму, розмовляючи українською з незнайомцями, вони постійно дивувались, інколи робили компліменти, і мені тоді ці реакції подобались. От я не хочу при переїзді таких реакцій на свою російську, бо навряд мені будуть за неї компліменти говорити у Львові. В цілому трохи лячно переїзжати так далеко, наче у іншу країну, бо менталітет інший, мова інша, культурні особливості теж інщі, буду себе іншопланетянином відчувати.
Сап, анони, готуюсь до переїзду у Львів, сам я з Харкова. Порадь як можна поліпшити свої навички української, бо мені буде соромно постійно тупити згадуючи слова. У школі я думаю ще нормально міг говорити, інколи навіть протестував по своєму, розмовляючи українською з незнайомцями, вони постійно дивувались, інколи робили компліменти, і мені тоді ці реакції подобались. От я не хочу при переїзді таких реакцій на свою російську, бо навряд мені будуть за неї компліменти говорити у Львові. В цілому трохи лячно переїзжати так далеко, наче у іншу країну, бо менталітет інший, мова інша, культурні особливості теж інщі, буду себе іншопланетянином відчувати.
R: 4 / I:
NH SRHPH NH PHRH
SSH NHM PRHTTH MHRHTHYH
HSMHKNHTSH THRH
SHHNHT NHSH PHRHSHNHKH
YHK RHSH NH SHNSH
SHPHNHYHM H MH PRHTTH
H SPHYHY STHRHNSH
THSH S THRHM MH PHRHSHM
SH NHSH SPHPHTH
H PHKHSHM SSH MH PRHTTH
KHSHSKHHH RHTH
SSHівка
SSH NH WMHRRH HKRHYHNHNH SRHPH NH PHRH
SSH NHM PRHTTH MHRHTHYH
HSMHKNHTSH THRH
SHHNHT NHSH PHRHSHNHKH
YHK RHSH NH SHNSH
SHPHNHYHM H MH PRHTTH
H SPHYHY STHRHNSH
THSH S THRHM MH PHRHSHM
SH NHSH SPHPHTH
H PHKHSHM SSH MH PRHTTH
KHSHSKHHH RHTH
R: 11 / I:
Ëk wydomo, perelyk kombynacyç yz ûesti krapok duje obmejeniç, tomu dlë riznih abetok wikoristowuütùsë odny ç ty j kombynacyô, bylùû togo — ôh unyfykowano xe w kyncy 19-go stolyttë, xob odnakowim qi podybnim lyteram yz ryznih abetok wydpowydali odny ç ty j kombynacyô.
Takim qinom, ysnuä latinka, ëku warto opanuwati wje zaraz KOJNOMU, adje wyd slypoti ne zastrahowany nyhto. Peresyqnyç lüdiny koristy z cùogo nabagato bylùûe, anij wyd usëkih wikopnih proäktyw ukraônsùkih latinok, wyd KOI-7, teletekstowih koduwanù, nawytù wyd ofycyçnogo DSTU-translytu, ne kajuqi wje pro ûizoporobki wsëkih Ürydyw. Y ne maä sensu wlaûtowuwati supereqki z priwodu togo, ëka cë latinka kriwa-kosa y ëk ôô slyd polypûiti — adje wona dawno ustalena y ûiroko wikoristowuätùsë.
Qomu ë wikoristowuü francuzùkiç waryënt? Nu tomu xo Ukraôna — Druga Francyë :) Nasprawdy, tomu xo Braçlywsùkiç ûrift rozrobleno francuzom, y same francuzùkij waryënt, prëmo qi oposeredkowano, ä predkom reûti ynûih, y wikoristowuä wsy ty j simwoli, xo j ukraônsùkiç. Mojna, primyrom, qesůkiý waryňnt latinki natomystů wikoristowuwati, ryznicy nema :) Golowna meta — zaswoôti wydpowydnystù lyter latinki bez diakritiki lyteram kirilicy.
Braçlywsùkoô latinki nitka
Pan çobaniç latinkoôb znowu na zw'ëzku.Ëk wydomo, perelyk kombynacyç yz ûesti krapok duje obmejeniç, tomu dlë riznih abetok wikoristowuütùsë odny ç ty j kombynacyô, bylùû togo — ôh unyfykowano xe w kyncy 19-go stolyttë, xob odnakowim qi podybnim lyteram yz ryznih abetok wydpowydali odny ç ty j kombynacyô.
Takim qinom, ysnuä latinka, ëku warto opanuwati wje zaraz KOJNOMU, adje wyd slypoti ne zastrahowany nyhto. Peresyqnyç lüdiny koristy z cùogo nabagato bylùûe, anij wyd usëkih wikopnih proäktyw ukraônsùkih latinok, wyd KOI-7, teletekstowih koduwanù, nawytù wyd ofycyçnogo DSTU-translytu, ne kajuqi wje pro ûizoporobki wsëkih Ürydyw. Y ne maä sensu wlaûtowuwati supereqki z priwodu togo, ëka cë latinka kriwa-kosa y ëk ôô slyd polypûiti — adje wona dawno ustalena y ûiroko wikoristowuätùsë.
Qomu ë wikoristowuü francuzùkiç waryënt? Nu tomu xo Ukraôna — Druga Francyë :) Nasprawdy, tomu xo Braçlywsùkiç ûrift rozrobleno francuzom, y same francuzùkij waryënt, prëmo qi oposeredkowano, ä predkom reûti ynûih, y wikoristowuä wsy ty j simwoli, xo j ukraônsùkiç. Mojna, primyrom, qesůkiý waryňnt latinki natomystů wikoristowuwati, ryznicy nema :) Golowna meta — zaswoôti wydpowydnystù lyter latinki bez diakritiki lyteram kirilicy.
R: 96 / I:
Але сьогодніня тема про детоксикацію та заміщення. А якщо конкретно, то процедуру очищення пристроїв і мережевих додатків від кацапської мови та рекомендацій.
Себто, з переходом на українську схожа ситуація як з нарко-терапією. Потрібно ізолюватися від усього, що нагадує про російські відосики, сайтики, і мову загалом, не кажучи вже про їх новини.
І от технічна сторона питання:
Як повністю прибрати рос мову з пристроїв?
Як повністю прибрати рос мову з браузера?
Як повністю прибрати рос мову з застосунків?
Як позбутися російської реклами (аби треш-історії лікування псоріазу були державним санскритом)?
Як повністю позбутися російських та російськомовних рекомендацій на YouTube та, прости Господи, Тік-Тоці?
Як позбутися російськомовних рекомендацій у пошуковику? Скажімо, аби після слова "трейлер" (яке ідентичне в обох мовах) мені не випадали трейлери російською.
Як відгородитися від москалів у мережі?
Як не видавати у рекомендаціях сайти доменної зони .ru?
Одним словом
Як зробити так, щоб я не бачив і не чув ні про кацапів, ні рос мову окрім, скажімо, військового контексту з української сторони? Як оточити себе українською так, аби перехід ти хоч-не-хоч, але перейшов?
Звісно питання преключення мови на пристрої - елементарні. Але як, скажімо налаштувати гугл та, аби кожен раз не доводилось клікати на "інструменти пошуку -> показувати результати українською"
Бо перелаштовуватись на український лад складно, коли тебе поливає рос контентом, в тому числі, за, курва, географічною ознакою. Бо ж для великої кількості великих корпорацій ми все ще частина Росії, яка чудово розуміє російську.
Наголошую: це не про загін себе в рамки і обмеження власного кругозору! Це про виведення з організму токсичної культури до моменти повної від неї незалежності.
Як блокнути к хуям все російське, ліл?
Мовно-культурний детокс
Чергова "Як перейти?" нитка.Але сьогодніня тема про детоксикацію та заміщення. А якщо конкретно, то процедуру очищення пристроїв і мережевих додатків від кацапської мови та рекомендацій.
Себто, з переходом на українську схожа ситуація як з нарко-терапією. Потрібно ізолюватися від усього, що нагадує про російські відосики, сайтики, і мову загалом, не кажучи вже про їх новини.
І от технічна сторона питання:
Як повністю прибрати рос мову з пристроїв?
Як повністю прибрати рос мову з браузера?
Як повністю прибрати рос мову з застосунків?
Як позбутися російської реклами (аби треш-історії лікування псоріазу були державним санскритом)?
Як повністю позбутися російських та російськомовних рекомендацій на YouTube та, прости Господи, Тік-Тоці?
Як позбутися російськомовних рекомендацій у пошуковику? Скажімо, аби після слова "трейлер" (яке ідентичне в обох мовах) мені не випадали трейлери російською.
Як відгородитися від москалів у мережі?
Як не видавати у рекомендаціях сайти доменної зони .ru?
Одним словом
Як зробити так, щоб я не бачив і не чув ні про кацапів, ні рос мову окрім, скажімо, військового контексту з української сторони? Як оточити себе українською так, аби перехід ти хоч-не-хоч, але перейшов?
Звісно питання преключення мови на пристрої - елементарні. Але як, скажімо налаштувати гугл та, аби кожен раз не доводилось клікати на "інструменти пошуку -> показувати результати українською"
Бо перелаштовуватись на український лад складно, коли тебе поливає рос контентом, в тому числі, за, курва, географічною ознакою. Бо ж для великої кількості великих корпорацій ми все ще частина Росії, яка чудово розуміє російську.
Наголошую: це не про загін себе в рамки і обмеження власного кругозору! Це про виведення з організму токсичної культури до моменти повної від неї незалежності.
Як блокнути к хуям все російське, ліл?
R: 5 / I:
Чи змінює наголос сенс?
Малючки'
Малю'чки
Малю'чки віддає жіночим родом, а от Малючки'– ні.
Чи то я погано відчуваю мову?
Чи змінює наголос сенс
Козацької банки усімЧи змінює наголос сенс?
Малючки'
Малю'чки
Малю'чки віддає жіночим родом, а от Малючки'– ні.
Чи то я погано відчуваю мову?
R: 25 / I:
артиклі
Єдине питання – для чого ці артиклі взагалі треба? Це ж слова-паразити, якими вони перевантажують свої мови, коли нормальні народи обходяться без них.
R: 5 / I:
Nı zlⲁuuⲁ. nı uuole.
Iſce nⲁm. brⲁꞇꞇe molodıı.
Vփmıhneꞇze dole.
Zgınuꞇ nⲁſı uuorıſenchı.
Ⲁc rozⲁ nⲁ zoncı.
Zⲁpⲁnuıem ı mı. brⲁꞇꞇe.
V փuoıı փꞇoroncı.
Duſu ı ꞇılo mı poloſım
Zⲁ nⲁſu փuuobodu.
I pocⲁſem. ſco mı. brⲁꞇꞇe.
Cozⲁccogo rodu.
Freızenzcⲁ lⲁꞇıncⲁ
Iſce ne uumerlⲁ ɥcrⲁını.Nı zlⲁuuⲁ. nı uuole.
Iſce nⲁm. brⲁꞇꞇe molodıı.
Vփmıhneꞇze dole.
Zgınuꞇ nⲁſı uuorıſenchı.
Ⲁc rozⲁ nⲁ zoncı.
Zⲁpⲁnuıem ı mı. brⲁꞇꞇe.
V փuoıı փꞇoroncı.
Duſu ı ꞇılo mı poloſım
Zⲁ nⲁſu փuuobodu.
I pocⲁſem. ſco mı. brⲁꞇꞇe.
Cozⲁccogo rodu.
R: 49 / I:
СВИНОКАНА
СВИНОКАНА
R: 27 / I:
"Українізація - форма здійснення більшовицької політики коренізаціі в УСРР у 1923-1938 рр." О. Гісем «ІСТОРІЯ: УКРАЇНА і СВІТ. Підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. 2018» (§ 40, стор. 118)
Коли вже декомунізація дійде до деукраїнізації?
"Українізація - форма здійснення більшовицької політики коренізаціі в УСРР у 1923-1938 рр." О. Гісем «ІСТОРІЯ: УКРАЇНА і СВІТ. Підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. 2018» (§ 40, стор. 118)
Коли вже декомунізація дійде до деукраїнізації?
R: 98 / I:
Ось вам ретельно добрані відповідності між літерами латини (для запозичених із давньогрецької літер, відповідно, давньогрецької) та церковнословʼянської.
a -> о/0
a: -> а
ae -> ѣ
au -> у
b -> б/д/дв
br -> стр
c/k -> с/к/ч/ц
d -> д/зд
e -> е
e: -> ѣ
f -> б/д/г/ж/дз/дв
fr -> стр
g -> з/г/ж/дз
h -> з/г/ж/дз
i -> ь
i: -> і
j -> й
l -> л
ol -> ль/лъ
la: -> ль/лъ
el -> ьл/ъл
m -> м
-m -> ~
em -> ѫ/ьм/ъм
ma: -> ѫ
n -> н/~
en -> ѫ/ьн/ън
na: -> ѫ
o -> о
o: -> а/и/у
p -> п/тв
qu -> к/ч/ц/св
r -> р/с/х
or -> рь/ръ
ra: -> рь/ръ
ar -> ьр/ър
s -> с/х
ss -> ст
t -> т
u -> ъ
u: -> ѣ/и/у/ю
au -> у
v -> г/ж/дз/в
w -> г/ж/дз
sw -> св
y -> ъ/и
z -> д/з/г/ж/дз/й
Міркуйте, що з цим робити та як утворити гісторично правильну латинку — навіть ліпшу, ніж у наших західних братиків.
Не лякайтеся відсутності ш/дж/ґ, то пізні новотвори.
Ось вам ретельно добрані відповідності між літерами латини (для запозичених із давньогрецької літер, відповідно, давньогрецької) та церковнословʼянської.
a -> о/0
a: -> а
ae -> ѣ
au -> у
b -> б/д/дв
br -> стр
c/k -> с/к/ч/ц
d -> д/зд
e -> е
e: -> ѣ
f -> б/д/г/ж/дз/дв
fr -> стр
g -> з/г/ж/дз
h -> з/г/ж/дз
i -> ь
i: -> і
j -> й
l -> л
ol -> ль/лъ
la: -> ль/лъ
el -> ьл/ъл
m -> м
-m -> ~
em -> ѫ/ьм/ъм
ma: -> ѫ
n -> н/~
en -> ѫ/ьн/ън
na: -> ѫ
o -> о
o: -> а/и/у
p -> п/тв
qu -> к/ч/ц/св
r -> р/с/х
or -> рь/ръ
ra: -> рь/ръ
ar -> ьр/ър
s -> с/х
ss -> ст
t -> т
u -> ъ
u: -> ѣ/и/у/ю
au -> у
v -> г/ж/дз/в
w -> г/ж/дз
sw -> св
y -> ъ/и
z -> д/з/г/ж/дз/й
Міркуйте, що з цим робити та як утворити гісторично правильну латинку — навіть ліпшу, ніж у наших західних братиків.
Не лякайтеся відсутності ш/дж/ґ, то пізні новотвори.
R: 6 / I:
Латинкойоби тут?
Латинкойоби тут?
R: 37 / I:
Біжучий по лезу
Чому мовознавці радять уникати активних дієприкметників недоконаного виду, котрі на -учий, -ючий, -ачий, -ячий? Які є мовні доводи проти їх ужитку, крім "а в москалів отако-во..."?
R: 20 / I:
Nytka obhovorenṇa novoї skrypnykivky
Nytka obhovorenṇa novoї skrypnykivky
R: 4 / I:
https://www.youtube.com/watch?v=4p_p3kAPs1A&ab_channel=UA%3A%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9
Радіодиктант національної єдності
Долучайтеся, панове!https://www.youtube.com/watch?v=4p_p3kAPs1A&ab_channel=UA%3A%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9
R: 30 / I:
Чи згодні ви з цими виправленнями?
Чи згодні ви з цими виправленнями?
R: 7 / I:
знайшов якогось дегрода на тарашкевікі, мова, якою він пише, підозріло нагадує українську, тому прошу лінгвоекспертизи
знайшов якогось дегрода на тарашкевікі, мова, якою він пише, підозріло нагадує українську, тому прошу лінгвоекспертизи
R: 275 / I:
Сап, Кропивачу, я філолог української мови, тому питайте свої ставання, тобто ставте свої питання. Поясню будь-яку фігню, яку ви не розумієте, типу всіляких "а чому", "а як" і "а нахуя".
І випереджаючи найпопулярніші питання:
– Ні, я не буду вчителем, бо у нас немає педагогіки взагалі.
– Чи працюватиму на спеціальністю – біс його зна, але це досі видається кращим варіантом, ніж у короначаси стирчати на касі в маку.
– У нас на курсі із п'ятдесяти людей всього один хлопець.
– Вступати на філологію мене ніхто не змушував.
Сап, Кропивачу, я філолог української мови, тому питайте свої ставання, тобто ставте свої питання. Поясню будь-яку фігню, яку ви не розумієте, типу всіляких "а чому", "а як" і "а нахуя".
І випереджаючи найпопулярніші питання:
– Ні, я не буду вчителем, бо у нас немає педагогіки взагалі.
– Чи працюватиму на спеціальністю – біс його зна, але це досі видається кращим варіантом, ніж у короначаси стирчати на касі в маку.
– У нас на курсі із п'ятдесяти людей всього один хлопець.
– Вступати на філологію мене ніхто не змушував.
R: 23 / I:
Haec Est Victoria
Haec Est Victoria
R: 7 / I:
Нитка сорому
Нитка сорому
R: 16 / I:
Пробач нас, кавайне руде страховисько. Жоден Єдиний Перстень не зможе згасити палаючі дупи толкіністів.
(Принаймні хоча б його справжнє ім'я не спотворили, вже не так пече)
Діііііііііііііііііііііііідько
Я тут щойно усвідомив, що Саурон скрипниківкою буде Саврон. Бля.Пробач нас, кавайне руде страховисько. Жоден Єдиний Перстень не зможе згасити палаючі дупи толкіністів.
(Принаймні хоча б його справжнє ім'я не спотворили, вже не так пече)
R: 17 / I:
Сучасна літературна українська є плодом штучного схрещення двох стандартів: галицького й наддніпрянського. Але є ще й третій стандарт: підкарпатський. Чому при стандартизації заперевальні лінгвісти не врахували його?
Сучасна літературна українська є плодом штучного схрещення двох стандартів: галицького й наддніпрянського. Але є ще й третій стандарт: підкарпатський. Чому при стандартизації заперевальні лінгвісти не врахували його?
R: 69 / I:
І що думаєте по пікр?
Мовного активізму трід
Постіть когось як пікр, людей що активно захищають українську мову, якісь можливо телеграм канали, організації.І що думаєте по пікр?
R: 48 / I:
Причинивідмовитисьвідпробілу:
1)лікуєдисковунедостатністькропивачаіподовжуєйогоіснування
2)унеможливлюєабодужескладнюєпроцесвидаваннятаперекладудлямоскалів
3)демонструєєдністьтаНЕПОДІЛЬНІСТЬукраїнськихбукв
4)біситьмоскалів
5)свідчитьпрообізнаністьлюдинитанаближеністьдокраїнськоїкультури(втчдоКропивача)
6)традиціякнигописаннянезнаєпробіліввчасизародження
7)Легкевпереведенні.Видаленняпробілівзбудь-якоготекстнезаймебагаточастаможебтилегкоавтоматизовано.
Даєшбезпробілку!
ПЕРШАОФІЦІЙНАБЕЗПРОБІЛЬНАНИТКА
Безпробілчани!Пробільщикиусіхмастейімодифікацій!Наставчасзаявитипронашваріантукраїнськоїмовиширокомузагалу!ПробілодебілисмокчутьУЦТ,апробілоборцібезпробілятьсобіназдоров'я.Причинивідмовитисьвідпробілу:
1)лікуєдисковунедостатністькропивачаіподовжуєйогоіснування
2)унеможливлюєабодужескладнюєпроцесвидаваннятаперекладудлямоскалів
3)демонструєєдністьтаНЕПОДІЛЬНІСТЬукраїнськихбукв
4)біситьмоскалів
5)свідчитьпрообізнаністьлюдинитанаближеністьдокраїнськоїкультури(втчдоКропивача)
6)традиціякнигописаннянезнаєпробіліввчасизародження
7)Легкевпереведенні.Видаленняпробілівзбудь-якоготекстнезаймебагаточастаможебтилегкоавтоматизовано.
Даєшбезпробілку!
R: 26 / I:
Кропинка - ультимативний проект української латинки.
Мета - зберегти максимум фонемічної транскрипції, не виходячи за межі стандартної англійскої латинки.
Літера ґ не потрібна. Кiлька сотень рагульсько-гуцульских слiв не виправдовують iснування цiлої лiтери.
А A
Б B
В V
Г H
Ґ NAHUJ NE POTRIBNA
Д D
Е E
Є JE
Ж G
З Z
И Y
І I
Ї JI
Й J
К K
Л L
М M
Н N
О O
П P
Р R
С S
Т T
У U
Ф F
Х X
Ц C
Ч Q
Ш W
Щ WQ
Ь '
Ю JU
Я JA
Кропинка - ультимативний проект української латинки.
Мета - зберегти максимум фонемічної транскрипції, не виходячи за межі стандартної англійскої латинки.
Літера ґ не потрібна. Кiлька сотень рагульсько-гуцульских слiв не виправдовують iснування цiлої лiтери.
А A
Б B
В V
Г H
Ґ NAHUJ NE POTRIBNA
Д D
Е E
Є JE
Ж G
З Z
И Y
І I
Ї JI
Й J
К K
Л L
М M
Н N
О O
П P
Р R
С S
Т T
У U
Ф F
Х X
Ц C
Ч Q
Ш W
Щ WQ
Ь '
Ю JU
Я JA
R: 6 / I:
>2.8. На всіх дошках, крім /i/, дозволяється спілкуватися виключно українською мовою чинного правопису з кириличною абеткою.
Вибачайте, панове, віднині на Кропивачі дозволена лише скрипниківка!
>2.8. На всіх дошках, крім /i/, дозволяється спілкуватися виключно українською мовою чинного правопису з кириличною абеткою.
Вибачайте, панове, віднині на Кропивачі дозволена лише скрипниківка!
R: 53 / I:
Novyj oficijnyj trid latynky
Novyj oficijnyj trid latynky
R: 26 / I:
Діалекти української та говірки. Анони, допоможіть безосібному та накидайте гідних відосиків з різними діалектами мови. Хочу послухати як де говорять (з діалектів-говірок-покручів володію тільки полтавським суржиком).
Діалекти української та говірки. Анони, допоможіть безосібному та накидайте гідних відосиків з різними діалектами мови. Хочу послухати як де говорять (з діалектів-говірок-покручів володію тільки полтавським суржиком).
R: 61 / I:
Українська мова непотрібна
Українська мова непотрібна
R: 222 / I:
Роботи над КТС трід No3
Я не словник-кун, але новий тред треба зробити, бо бамп-ліміт.
Роботи над КТС трід No3
Я не словник-кун, але новий тред треба зробити, бо бамп-ліміт.
R: 7 / I:
Чи має азіровка якусь культурну цінність?
R: 6 / I:
Нитка в'єтнамської мови. Хто юзав? чи важко вчити? Чому в'єтнамці на відміну від сусідів раптово заюзали латинку а не звичні для того регіону ієрогліфи.
Нитка в'єтнамської мови. Хто юзав? чи важко вчити? Чому в'єтнамці на відміну від сусідів раптово заюзали латинку а не звичні для того регіону ієрогліфи.
R: 13 / I:
Поясніть: як медвідь став ведмедем? В жодній иншій словʼянській мові такого нема!
Поясніть: як медвідь став ведмедем? В жодній иншій словʼянській мові такого нема!
R: 116 / I:
Там, тейво, закон прийняли, щоб касири в АТБ українською розмовляли.
Хтось помітив? Я з дому не виходив з літа того року.
Там, тейво, закон прийняли, щоб касири в АТБ українською розмовляли.
Хтось помітив? Я з дому не виходив з літа того року.
R: 19 / I:
Помітив, що рагулі стали завжди перекладати англійську H (ейч), як Г, навіть, якщо звук чітко чути як Х. Цей звук абсолютно глухий, тоді як Г - дзвінкий.
Таке враження, що хтось навмисно намагається спаплюжити мову, щоб її стали ненавидіти навіть ті хто її любить.
The /h/ Sound
h = x
Що там рагулі знову роблять із мовою?Помітив, що рагулі стали завжди перекладати англійську H (ейч), як Г, навіть, якщо звук чітко чути як Х. Цей звук абсолютно глухий, тоді як Г - дзвінкий.
Таке враження, що хтось навмисно намагається спаплюжити мову, щоб її стали ненавидіти навіть ті хто її любить.
The /h/ Sound
R: 41 / I:
- будуть українські новини японською
- будуть статті про українську культуру японською
- будуть уроки української японською
дискус.
Українізація япошок
Раптово виникла ідея порталу, на якому:- будуть українські новини японською
- будуть статті про українську культуру японською
- будуть уроки української японською
дискус.
R: 11 / I:
Чому Бобул кукурікає собачою?
якщо вирвати йому язика він може втратити голос, тому питання чи достатньо буде просто помити йому рота з милом?
Чому Бобул кукурікає собачою?
якщо вирвати йому язика він може втратити голос, тому питання чи достатньо буде просто помити йому рота з милом?
R: 4 / I:
"Г" чи "Ґ" нитка.
Наприклад, мене викликають питання міста. За провописом наче можна і так, і так. Наприклад Гданськ - Ґданськ. Тут окей.
А як ми транслітеруємо Hamburg? Гамбург, Гамбурґ? Німецькою він взагалі Гамбу(а)к.
Це просто згадав як приклад.
"Г" чи "Ґ" нитка.
Наприклад, мене викликають питання міста. За провописом наче можна і так, і так. Наприклад Гданськ - Ґданськ. Тут окей.
А як ми транслітеруємо Hamburg? Гамбург, Гамбурґ? Німецькою він взагалі Гамбу(а)к.
Це просто згадав як приклад.
R: 23 / I:
Як опанувати отой ваш западенський діялект, яким ще Стефаник писав? Дуже він кумедний.
Як опанувати отой ваш западенський діялект, яким ще Стефаник писав? Дуже він кумедний.
R: 18 / I:
Усіх нас задовбали російськомовні... українці, які не бачать потреби переходити на українську. З цим, ясна річ, треба щось робити, але що саме? Цікаво було б дізнатися про досвід інших країн у вирішенні цієї проблеми. Чув трохи про варіанти вирішення цих проблем в деяких країнах, але хотілося б знати побільше подробиць, тож саме про це УЦТ і говоримо.
Усіх нас задовбали російськомовні... українці, які не бачать потреби переходити на українську. З цим, ясна річ, треба щось робити, але що саме? Цікаво було б дізнатися про досвід інших країн у вирішенні цієї проблеми. Чув трохи про варіанти вирішення цих проблем в деяких країнах, але хотілося б знати побільше подробиць, тож саме про це УЦТ і говоримо.