R: 250 / I:
Нитка для виправлень №8
Попередня: https://kropyva.ch/u/res/8630.html
R: 0 / I:
хлопци, я свий! (уніан)
хлопци, я свий! (уніан)
R: 1 / I:
Каліграфія та Графіті українською
Сап, безоси. В останній час захопився каліграфією і ніяк не можу знайти назву шрифта що неодноразово бачив на графіті, газетах та просто плакатах минулого століття українською мовою. І взагалі які ще є шрифти притаманні українській мові?
R: 3 / I:
https://www.youtube.com/@Cult-Vitaliy-Stetsenko
Українське філофастування
Чи є щось подібне до проєкту Cult в укр інтернеті ?(окрім хана рубероїда)https://www.youtube.com/@Cult-Vitaliy-Stetsenko
R: 2 / I:
Чи є не малороська альтернатива ? Де її шукати ? Чи створювати самим ?
УкрТрешДаб
https://www.youtube.com/watch?v=KV-yrKeGMnw&list=RDKV-yrKeGMnw&start_radio=1Чи є не малороська альтернатива ? Де її шукати ? Чи створювати самим ?
R: 8 / I:
Напевно потрібно почати з того, що українське мовознавство гівно в під коня, а допоможе нам це зрозуміти Шевельов – найвидатніший український мовознавець і славіст. Він в своїй праці «історична фонологія української мови» підтверджує то, що, цитую: «Хоч як парадоксально це звучить, але поділ діалектів на північні та південні в українській мові є давнішим від самої української мови, що вона, власне й виникла завдяки злиттю цих двох діалектних угруповань (точніше — південного та південної частини північного, оскільки північна частина цього останнього з бігом історичного розвитку віддалилася від південної частини, ввійшовши в процес формування та еволюції білоруської мови). Узявши за пункт віднесення географічні назви, їх також можна окреслити — як на ту добу, то, мабуть, і влучніше — як київсько-поліські (північне) та галицько-подільські (південне) відповідно.» Тобто ми маємо стан, коли українська мова (а я нагадую, що база української літературної мови знаходиться на південно-східному наріччі) пішла від злиття того, що сьогодні українське мовознавство називає південно-західним і північним відповідно. Тут варто додати, що зараз ми говоримо за північне наріччя як про південну частину в минулому київсько-поліського. І тут ми стикаємось відразу з двома дуже дивними висновками. Нас в школі вчать (і це офіційна позиція академії наук України), що це все була одна єдина українська мова. Але, по-перше, південно-західне ( на той час галицько-подільське) і північне (на той чай київсько-поліське) наріччя були наріччями прслов’янської мови. І в той момент, як вони в своєму об’єднані створили сьогоднішнє південно-східне (тобто українське) наріччя – воно відразу стало українською мовою. Шиза в чистому вигляді, що дитина стала батькам батьком. По-друге, як ми вже знаємо, північна частина північного наріччя ввійшла в процес розвитку білоруської мови, але, знову ж таки, перед цим вона створила українську мову… Але частиною української мови вважається чомусь тільки південна частина цього наріччя. Чому все галицько-подільське наріччя вважається частиною української мови, а київсько-поліське тільки частина? Якщо порівнювати відстань між базою української мови – чисто граматично виходиться так, що вже ті говірки, що сьогодні вважаються білоруською мовою (ті самі, що колись були в київсько-поліському наріччі) як майже всі говірки галицько-подільського або південно-західного наріччя.
Тут, до річи, варто вам ще розказати за термінологію українського мовознавства. Орудуючи термінами по типу «наріччя», варто завжди пам’ятати, що це терміни, котрі були придумані ще в Російській імперії російськими вченими, аби краще пояснювати свою теорію про триєдиний руський народ, і триєдину мову, з южноруським ві білоруськими наріччями руської мови. Так, ви не знайдете ніде в світі більше таку термінологію, тому що в англійському або будь-якому іншому мовознавстві дуже все просто – в них або діалект, або група діалектів що може дорівнювати мові. Тобто в німців існує дві-три мови (нижньонімецька і верхньонімецька) окремо від літературної мови. В Італії визнано десь під 30 (якщо я точно пам’ятаю) регіональним мов. В нас же, досі послуговуються російською імперською термінологією аби описати що таке мови на теренах сьогоднішньої України
Другий висновок – висновок з першого – українське мовознавство, по-перше, політизовано, а, по-друге, застрягло в 1800-тих роках. Пояснюю: офіційна карта української мови – карта ділення на наріччя і діалекти – є тою самою картою Михальчука, яку він зробив в 1880-тих роках. Вона буквально відповідає тій самій мовній структурі і ієрархії що і сьогодні. Єдина що змінилось – вже в совітський час змінили назву з южноруского нарєчіє руского язикка на просто українську мову. Тобто офіційна позиціями українського мовознавства на свою ж структуру мови не змінилось з часів РІ, як і термінологія. Тим більше, що про то, що писав Шевельов – були часи до Руси. По ньому ж, диференціація української мови почалася в 16 ст., а діалектів «південно-західного» з 14 до 16. Я не знаю чи варто тут взагалі починати за різницю рисову між українським і південно-західним говорити, але висновок тут такий – українське мовознавство просто не визнає, що з часів до Руси південно-західне розвивалось. Бо з того часу з’явилась українська мова, але чомусь південно-західне, знов ж таки, не змінилось. Навіть київсько-поліське розділилось на дві частини. Але відкриваю вам таємницю – різниця, приміром, між рисово, граматично, фонетично і лексично між цими наріччями кардинальна, більша ніж з білоруською. Крім того, різниця між ідіомами Карпат так само більша, як між українською і білоруською.
Чому все настільки погано? Знову ж таки, цитуючи Шевельова: “….Так сталося що найновіші курси історії української мови цілком ідуть у річищі традиційної схеми з-перед двадцятих років, хоч як ця схема не відповідає історичним фактам…”.
Ну і якщо цікаво прочитати за риси, цитата: «Сучасна українська мова в її літературній формі має чимало фонетичних і морфонологічних рис, що виразно відрізняють її від сусідніх слов’янських мов...
До них належать... Щоправда, з усіх цих "українських" рис лише дві, а саме чергування u : v та v < l у давньоукраїнських сполуках типу СъlС, віднаходяться в усіх українських діалектах; та оскільки, як було зазначено, вони є спільними з білоруською мовою, цього недостатньо для виокремлення української мови з-поміж інших слов’янських. Що стосується решти перелічених фонологічних рис, то вони є характерними для більшості українських діалектів, але жодна — для всіх:...
Існують риси, спільні для всіх українських діалектів, такі як наявність повноголосу (див. визначення в 7.1), однакові рефлекси єрів (в основному ъ > о, ь > е; наприклад, сънъ > сон, дьнь > день), перехід g > h тощо, але їх мають і інші сусідні слов’янські мови (повноголос притаманний також російській і білоруській; так само, у ґрунті речі, стоїть справа і з рефлексами єрів; h характеризує білоруську та словацьку тощо), а тому, підходячи до питання риґористично, вони не можуть правити за критерії, придатні для виокремлення української мови як єдності.
...єдність української мови, як вона склалася історично, є частково матеріальною (спільна мовна субстанція) і частково ідеальною (з власної волі усвідомленою мовцями). Така ситуація не є унікальна. Те саме можна сказати фактично про всі діалектно диференційовані мови. Приміром, не раз слушно відзначалося, що з погляду їхньої субстанції багато північнонімецьких діалектів можна віднести до нідерландської мови й навпаки. Загальне твердження, що нація є нацією лише тоді, коли, крім спільних рис, її члени мають волю бути однією нацією...»
З цього можна зробити висновок – що в нас є кілька мов, котрі українська наука просто не хоче не то що визнавати, а навіть дослідити в розрізі МОВНОМУ, а не ПОЛІТИЧНОМУ. Так шо не треба дивуватись шо ви не розумієте галичанина, який ще трохи говорить мовою Галичини, чи закарпатця, який краще зберіг свою мову – ви не забов’язані знати інших мов.
http://litopys.org.ua/shevelov/shev.htm
На цей тред я надихнувся після перегляду відео від якогось Галичанина, фактично, більшість аргументів тут із відео
https://www.youtube.com/watch?v=iyryUrB1Jqw&t=1904s&ab_channel=%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B0
Тред українське мовознавство
Здоров, Кропиваче! Розповім вам про то, чого українське мовознавство жує лайно і не відповідає дійсності, звідки взялася українська мова, чий вона діалект чи які в неї є діалекти і решту зв'язних речей.Напевно потрібно почати з того, що українське мовознавство гівно в під коня, а допоможе нам це зрозуміти Шевельов – найвидатніший український мовознавець і славіст. Він в своїй праці «історична фонологія української мови» підтверджує то, що, цитую: «Хоч як парадоксально це звучить, але поділ діалектів на північні та південні в українській мові є давнішим від самої української мови, що вона, власне й виникла завдяки злиттю цих двох діалектних угруповань (точніше — південного та південної частини північного, оскільки північна частина цього останнього з бігом історичного розвитку віддалилася від південної частини, ввійшовши в процес формування та еволюції білоруської мови). Узявши за пункт віднесення географічні назви, їх також можна окреслити — як на ту добу, то, мабуть, і влучніше — як київсько-поліські (північне) та галицько-подільські (південне) відповідно.» Тобто ми маємо стан, коли українська мова (а я нагадую, що база української літературної мови знаходиться на південно-східному наріччі) пішла від злиття того, що сьогодні українське мовознавство називає південно-західним і північним відповідно. Тут варто додати, що зараз ми говоримо за північне наріччя як про південну частину в минулому київсько-поліського. І тут ми стикаємось відразу з двома дуже дивними висновками. Нас в школі вчать (і це офіційна позиція академії наук України), що це все була одна єдина українська мова. Але, по-перше, південно-західне ( на той час галицько-подільське) і північне (на той чай київсько-поліське) наріччя були наріччями прслов’янської мови. І в той момент, як вони в своєму об’єднані створили сьогоднішнє південно-східне (тобто українське) наріччя – воно відразу стало українською мовою. Шиза в чистому вигляді, що дитина стала батькам батьком. По-друге, як ми вже знаємо, північна частина північного наріччя ввійшла в процес розвитку білоруської мови, але, знову ж таки, перед цим вона створила українську мову… Але частиною української мови вважається чомусь тільки південна частина цього наріччя. Чому все галицько-подільське наріччя вважається частиною української мови, а київсько-поліське тільки частина? Якщо порівнювати відстань між базою української мови – чисто граматично виходиться так, що вже ті говірки, що сьогодні вважаються білоруською мовою (ті самі, що колись були в київсько-поліському наріччі) як майже всі говірки галицько-подільського або південно-західного наріччя.
Тут, до річи, варто вам ще розказати за термінологію українського мовознавства. Орудуючи термінами по типу «наріччя», варто завжди пам’ятати, що це терміни, котрі були придумані ще в Російській імперії російськими вченими, аби краще пояснювати свою теорію про триєдиний руський народ, і триєдину мову, з южноруським ві білоруськими наріччями руської мови. Так, ви не знайдете ніде в світі більше таку термінологію, тому що в англійському або будь-якому іншому мовознавстві дуже все просто – в них або діалект, або група діалектів що може дорівнювати мові. Тобто в німців існує дві-три мови (нижньонімецька і верхньонімецька) окремо від літературної мови. В Італії визнано десь під 30 (якщо я точно пам’ятаю) регіональним мов. В нас же, досі послуговуються російською імперською термінологією аби описати що таке мови на теренах сьогоднішньої України
Другий висновок – висновок з першого – українське мовознавство, по-перше, політизовано, а, по-друге, застрягло в 1800-тих роках. Пояснюю: офіційна карта української мови – карта ділення на наріччя і діалекти – є тою самою картою Михальчука, яку він зробив в 1880-тих роках. Вона буквально відповідає тій самій мовній структурі і ієрархії що і сьогодні. Єдина що змінилось – вже в совітський час змінили назву з южноруского нарєчіє руского язикка на просто українську мову. Тобто офіційна позиціями українського мовознавства на свою ж структуру мови не змінилось з часів РІ, як і термінологія. Тим більше, що про то, що писав Шевельов – були часи до Руси. По ньому ж, диференціація української мови почалася в 16 ст., а діалектів «південно-західного» з 14 до 16. Я не знаю чи варто тут взагалі починати за різницю рисову між українським і південно-західним говорити, але висновок тут такий – українське мовознавство просто не визнає, що з часів до Руси південно-західне розвивалось. Бо з того часу з’явилась українська мова, але чомусь південно-західне, знов ж таки, не змінилось. Навіть київсько-поліське розділилось на дві частини. Але відкриваю вам таємницю – різниця, приміром, між рисово, граматично, фонетично і лексично між цими наріччями кардинальна, більша ніж з білоруською. Крім того, різниця між ідіомами Карпат так само більша, як між українською і білоруською.
Чому все настільки погано? Знову ж таки, цитуючи Шевельова: “….Так сталося що найновіші курси історії української мови цілком ідуть у річищі традиційної схеми з-перед двадцятих років, хоч як ця схема не відповідає історичним фактам…”.
Ну і якщо цікаво прочитати за риси, цитата: «Сучасна українська мова в її літературній формі має чимало фонетичних і морфонологічних рис, що виразно відрізняють її від сусідніх слов’янських мов...
До них належать... Щоправда, з усіх цих "українських" рис лише дві, а саме чергування u : v та v < l у давньоукраїнських сполуках типу СъlС, віднаходяться в усіх українських діалектах; та оскільки, як було зазначено, вони є спільними з білоруською мовою, цього недостатньо для виокремлення української мови з-поміж інших слов’янських. Що стосується решти перелічених фонологічних рис, то вони є характерними для більшості українських діалектів, але жодна — для всіх:...
Існують риси, спільні для всіх українських діалектів, такі як наявність повноголосу (див. визначення в 7.1), однакові рефлекси єрів (в основному ъ > о, ь > е; наприклад, сънъ > сон, дьнь > день), перехід g > h тощо, але їх мають і інші сусідні слов’янські мови (повноголос притаманний також російській і білоруській; так само, у ґрунті речі, стоїть справа і з рефлексами єрів; h характеризує білоруську та словацьку тощо), а тому, підходячи до питання риґористично, вони не можуть правити за критерії, придатні для виокремлення української мови як єдності.
...єдність української мови, як вона склалася історично, є частково матеріальною (спільна мовна субстанція) і частково ідеальною (з власної волі усвідомленою мовцями). Така ситуація не є унікальна. Те саме можна сказати фактично про всі діалектно диференційовані мови. Приміром, не раз слушно відзначалося, що з погляду їхньої субстанції багато північнонімецьких діалектів можна віднести до нідерландської мови й навпаки. Загальне твердження, що нація є нацією лише тоді, коли, крім спільних рис, її члени мають волю бути однією нацією...»
З цього можна зробити висновок – що в нас є кілька мов, котрі українська наука просто не хоче не то що визнавати, а навіть дослідити в розрізі МОВНОМУ, а не ПОЛІТИЧНОМУ. Так шо не треба дивуватись шо ви не розумієте галичанина, який ще трохи говорить мовою Галичини, чи закарпатця, який краще зберіг свою мову – ви не забов’язані знати інших мов.
http://litopys.org.ua/shevelov/shev.htm
На цей тред я надихнувся після перегляду відео від якогось Галичанина, фактично, більшість аргументів тут із відео
https://www.youtube.com/watch?v=iyryUrB1Jqw&t=1904s&ab_channel=%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B0
R: 3 / I:
Кожний, кожная, кожне, кожні
Кожного, кожної, кожного, кожних
Кожному, кожній, кожному, кожним
Кожний, кожную, кожне, кожні
Кожним, кожною, кожним, кожними
Кожнім, кожній, кожнім, кожних
Невизначений прикметник (each):
Кожен, кожна, кожно, кожни
Кожна, кожни, кожна, кожнів
Кожну, кожні, кожну, кожнам
Кожен, кожну, кожно, кожни
Кожном, кожною, кожном, кожнами
Кожні, кожні, кожні, кожнах
Артикль невизначеності:
Ліс - forest, ин ліс - a forest
Трава - grass, ина трава - a grass
Дерево - tree, ино дерево - a tree
Визначеність/невизначеність
Визначений прикметник (the each):Кожний, кожная, кожне, кожні
Кожного, кожної, кожного, кожних
Кожному, кожній, кожному, кожним
Кожний, кожную, кожне, кожні
Кожним, кожною, кожним, кожними
Кожнім, кожній, кожнім, кожних
Невизначений прикметник (each):
Кожен, кожна, кожно, кожни
Кожна, кожни, кожна, кожнів
Кожну, кожні, кожну, кожнам
Кожен, кожну, кожно, кожни
Кожном, кожною, кожном, кожнами
Кожні, кожні, кожні, кожнах
Артикль невизначеності:
Ліс - forest, ин ліс - a forest
Трава - grass, ина трава - a grass
Дерево - tree, ино дерево - a tree
R: 0 / I:
R: 90 / I:
Скажіть будь ласка чим мотивована логіка людей які не знають української мови в Україні?
Скажіть будь ласка чим мотивована логіка людей які не знають української мови в Україні?
R: 1 / I:
Українська латинська абетка 2025:
А а — A a
Б б — B b
В в — V v
Г г — H h
Д д — D d
Е е — Ê ê
Є є — Ě ě
Ж ж — Ż ż
З з — Z z
И и — Y y
І і — I ı
Ї ї — I ı
Й й — J j
К к — C c
Л л — L l
М м — M m
Н н — N n
О о — O o
П п — P p
Р р — R r
С с — S s
Т т — T t
У у — U u
Ф ф — F f
Ц ц — Ț ț
Ч ч — Č č
Ш ш — Š š
Ь ь — '
Приклади:
Чужак іде в гості й почує, як дідько в пеклі танцює — Čużac ıdê v hostı j počuě, jac dıd'co v pêclı tanț'uě.
Іменем України Міністр закордонних справ України просить усіх, кого це може стосуватися, всіма можливими заходами полегшити поїздку пред'явника паспорта і надавати йому необхідну допомогу та захист. — Imênêm Ucraıny Mınıstr zacordonnych sprav Ucraıny prosyt' usıch, coho țe możê stosuvatys'a, vsıma możlyvymy zachodamy polêhšyty poızdcu prêdjavnyca pasporta ı nadavaty jomu nêobchıdnu dopomogu ta zachyst.
Абетка — Abetca
Біль — Bıl'
Влада — Vlada
Гарний — Harnyj
Думка — Dumca
Џерело (Джерело) — Dżerelo
Енергія — Energıja
Єдність — Ědnıst'
Жовтий — Żovtyj
Знання — Znann'a
Sвін (Дзвін) — Dzvın
Твердий — Tverdyj
Ім'я — Imja
Їжак — Iżac
Йод — Jod
Калина — Calyna
Ліс — Lıs
Маленький — Malen'cyj
Ні — Nı
Оповідання — Opovıdann'a
Прізвище — Prızvyšse
Рік — Rıc
Солодкий — Solodcyj
Тварина — Tvaryna
Україна — Ucraına
Фарба — Farba
Хліб — Chlıb
Центр — Țentr
Чарівний — Čarıvnyj
Шар — Šar
Щавель — Šsavel'
Юнацтво — Junațtvo
Ячмінь — Jačmın'
Хом'як — Chomjac
Максимально розповсюџуйте будь ласка!
Українська латинська абетка 2025:
А а — A a
Б б — B b
В в — V v
Г г — H h
Д д — D d
Е е — Ê ê
Є є — Ě ě
Ж ж — Ż ż
З з — Z z
И и — Y y
І і — I ı
Ї ї — I ı
Й й — J j
К к — C c
Л л — L l
М м — M m
Н н — N n
О о — O o
П п — P p
Р р — R r
С с — S s
Т т — T t
У у — U u
Ф ф — F f
Ц ц — Ț ț
Ч ч — Č č
Ш ш — Š š
Ь ь — '
Приклади:
Чужак іде в гості й почує, як дідько в пеклі танцює — Čużac ıdê v hostı j počuě, jac dıd'co v pêclı tanț'uě.
Іменем України Міністр закордонних справ України просить усіх, кого це може стосуватися, всіма можливими заходами полегшити поїздку пред'явника паспорта і надавати йому необхідну допомогу та захист. — Imênêm Ucraıny Mınıstr zacordonnych sprav Ucraıny prosyt' usıch, coho țe możê stosuvatys'a, vsıma możlyvymy zachodamy polêhšyty poızdcu prêdjavnyca pasporta ı nadavaty jomu nêobchıdnu dopomogu ta zachyst.
Абетка — Abetca
Біль — Bıl'
Влада — Vlada
Гарний — Harnyj
Думка — Dumca
Џерело (Джерело) — Dżerelo
Енергія — Energıja
Єдність — Ědnıst'
Жовтий — Żovtyj
Знання — Znann'a
Sвін (Дзвін) — Dzvın
Твердий — Tverdyj
Ім'я — Imja
Їжак — Iżac
Йод — Jod
Калина — Calyna
Ліс — Lıs
Маленький — Malen'cyj
Ні — Nı
Оповідання — Opovıdann'a
Прізвище — Prızvyšse
Рік — Rıc
Солодкий — Solodcyj
Тварина — Tvaryna
Україна — Ucraına
Фарба — Farba
Хліб — Chlıb
Центр — Țentr
Чарівний — Čarıvnyj
Шар — Šar
Щавель — Šsavel'
Юнацтво — Junațtvo
Ячмінь — Jačmın'
Хом'як — Chomjac
Максимально розповсюџуйте будь ласка!
R: 35 / I:
Як вилікувати малоросів?
R: 234 / I:
https://kropyva.ch/u/res/1704.html
https://kropyva.ch/u/res/3450.html
Ділимося тут своїми історіями мовної шизи, нетерпимості, кумедних випадків, новин тощо. Трошки своїх історій.
Буквально на днях ходив у заклад, де рускоговорящій бармен навіть деякі слова не розумів українською, але періодично вставляв десь одне-два слова українською в речення. 2021 рік, звідки вони лізуть - невідомо.
Якось працював з одним київським театром. Там був один парубок. З акторами розмовляв українською, зі мною і з моїм колегою - російською, при чому ми виключно українською зверталися. Потім знайшов його сторінку - це актор із Рівного.
Мовної шизи (відроджений) тред
Старі треди мовної шизи втонули ось тут:https://kropyva.ch/u/res/1704.html
https://kropyva.ch/u/res/3450.html
Ділимося тут своїми історіями мовної шизи, нетерпимості, кумедних випадків, новин тощо. Трошки своїх історій.
Буквально на днях ходив у заклад, де рускоговорящій бармен навіть деякі слова не розумів українською, але періодично вставляв десь одне-два слова українською в речення. 2021 рік, звідки вони лізуть - невідомо.
Якось працював з одним київським театром. Там був один парубок. З акторами розмовляв українською, зі мною і з моїм колегою - російською, при чому ми виключно українською зверталися. Потім знайшов його сторінку - це актор із Рівного.
R: 9 / I:
Український латинська абетка 2025:
А а — A a
Б б — B b
В в — V v
Г г — G g
Д д — D d
Џ џ (Дж дж) — Ď ď
Е е — E e
Є є — Ě ě
Ж ж — Ż ż
З з — Z z
S s (Дз дз) — Ž
И и — Y y
І і — I i / I ı
Ї ї — Ï ï / I ı
Й й — J j
К к — C c
Л л — L l
М м — M m
Н н — N n
О о — O o
П п — P p
Р р — R r
С с — S s
Т т — T t
У у — U u
Ф ф — F f
Х х — H h
Ц ц — Ț ț
Ч ч — Č č
Ш ш — Š š
Щ щ — Ṡ ṡ
Ь ь — '
Ю ю — Ů ů
Я я — Å å
Чужак іде в гості й почує, як дідько в пеклі танцює — Čużac ide v gosti j počuě, åc did'co v pecli tanțuě.
Абетка — Abetca
Біль — Bil'
Влада — Vlada
Гарний — Garnyj
Думка — Dumca
Џерело (Джерело) — Ďerelo
Енергія — Energiå
Єдність — Ědnist'
Жовтий — Żovtyj
Знання — Znannå
Sвін (Дзвін) — Žvin
Твердий — Tverdyj
Ім'я — Imå
Їжак — Їżac
Йод — Jod
Калина — Calyna
Ліс — Lis
Маленький — Malen'cyj
Ні — Ni
Оповідання — Opovidannå
Прізвище — Prizvyṡe
Рік — Ric
Солодкий — Solodcyj
Тварина — Tvaryna
Україна — Ucraïna
Фарба — Farba
Хліб — Hlib
Центр — Țentr
Чарівний — Čarivnyj
Шар — Šar
Щавель — Ṡavel'
Ячмінь — Jačmin
Хом'як — Homåk
Максимально росповсюџуйте будь ласка!
Український латинська абетка 2025:
А а — A a
Б б — B b
В в — V v
Г г — G g
Д д — D d
Џ џ (Дж дж) — Ď ď
Е е — E e
Є є — Ě ě
Ж ж — Ż ż
З з — Z z
S s (Дз дз) — Ž
И и — Y y
І і — I i / I ı
Ї ї — Ï ï / I ı
Й й — J j
К к — C c
Л л — L l
М м — M m
Н н — N n
О о — O o
П п — P p
Р р — R r
С с — S s
Т т — T t
У у — U u
Ф ф — F f
Х х — H h
Ц ц — Ț ț
Ч ч — Č č
Ш ш — Š š
Щ щ — Ṡ ṡ
Ь ь — '
Ю ю — Ů ů
Я я — Å å
Чужак іде в гості й почує, як дідько в пеклі танцює — Čużac ide v gosti j počuě, åc did'co v pecli tanțuě.
Абетка — Abetca
Біль — Bil'
Влада — Vlada
Гарний — Garnyj
Думка — Dumca
Џерело (Джерело) — Ďerelo
Енергія — Energiå
Єдність — Ědnist'
Жовтий — Żovtyj
Знання — Znannå
Sвін (Дзвін) — Žvin
Твердий — Tverdyj
Ім'я — Imå
Їжак — Їżac
Йод — Jod
Калина — Calyna
Ліс — Lis
Маленький — Malen'cyj
Ні — Ni
Оповідання — Opovidannå
Прізвище — Prizvyṡe
Рік — Ric
Солодкий — Solodcyj
Тварина — Tvaryna
Україна — Ucraïna
Фарба — Farba
Хліб — Hlib
Центр — Țentr
Чарівний — Čarivnyj
Шар — Šar
Щавель — Ṡavel'
Ячмінь — Jačmin
Хом'як — Homåk
Максимально росповсюџуйте будь ласка!
R: 5 / I:
Українська латинська абетка 2025 (модифікована та з поясненнями №2):
А а — A a
Б б — B b
В в — V v
Г г — G g
Д д — D d
Џ џ (Дж дж) — D̂ d̂
Е е — E e
Є є — Ê ê
Ж ж — Ż ż
З з — Z z
S s (Дз дз) — Ẑ ẑ
И и — Y y
І і — I ı
Ї ї — I ı
Й й — J j
К к — C c
Л л — L l
М м — M m
Н н — N n
О о — O o
П п — P p
Р р — R r
С с — S s
Т т — T t
У у — U u
Ф ф — F f
Х х — H h
Ц ц — Ț ț
Ч ч — Č č
Ш ш — Š š
Щ щ — Ŝ ŝ
Ь ь — '
Ю ю — Û û
Я я — Â â
Літери з діактричними знаками потрібні щоб економити місце на папері та в інтернет-повідомленні (теж саме можна сказати й про запропоновані кириличні літери џ та ѕ). Тому це вигідно та легче. Вони всі взяті з європейських мов. Тому звикнути можна. Але можна ще використувувати цю латинку та не відказуючись від кирилиці.
Приклади:
Чужак іде в гості й почує, як дідько в пеклі танцює — Čużac ide v gosti j počuê, âc did'co v pecli tanțuê.
Абетка — Abetca
Біль — Bil'
Влада — Vlada
Гарний — Garnyj
Думка — Dumca
Џерело (Джерело) — D̂erelo
Енергія — Energıâ
Єдність — Êdnıst'
Жовтий — Żovtyj
Знання — Znannâ
Sвін (Дзвін) — Ẑvın
Твердий — Tverdyj
Ім'я — Imâ
Їжак — Iżac
Йод — Jod
Калина — Calyna
Ліс — Lıs
Маленький — Malen'cyj
Ні — Nı
Оповідання — Opovıdannâ
Прізвище — Prızvyŝe
Рік — Rıc
Солодкий — Solodcyj
Тварина — Tvaryna
Україна — Ucraına
Фарба — Farba
Хліб — Hlıb
Центр — Țentr
Чарівний — Čarıvnyj
Шар — Šar
Щавель — Ŝavel'
Ячмінь — Âčmin
Хом'як — Homâc
Максимально росповсюџуйте будь ласка!
Українська латинська абетка 2025 (модифікована та з поясненнями №2):
А а — A a
Б б — B b
В в — V v
Г г — G g
Д д — D d
Џ џ (Дж дж) — D̂ d̂
Е е — E e
Є є — Ê ê
Ж ж — Ż ż
З з — Z z
S s (Дз дз) — Ẑ ẑ
И и — Y y
І і — I ı
Ї ї — I ı
Й й — J j
К к — C c
Л л — L l
М м — M m
Н н — N n
О о — O o
П п — P p
Р р — R r
С с — S s
Т т — T t
У у — U u
Ф ф — F f
Х х — H h
Ц ц — Ț ț
Ч ч — Č č
Ш ш — Š š
Щ щ — Ŝ ŝ
Ь ь — '
Ю ю — Û û
Я я — Â â
Літери з діактричними знаками потрібні щоб економити місце на папері та в інтернет-повідомленні (теж саме можна сказати й про запропоновані кириличні літери џ та ѕ). Тому це вигідно та легче. Вони всі взяті з європейських мов. Тому звикнути можна. Але можна ще використувувати цю латинку та не відказуючись від кирилиці.
Приклади:
Чужак іде в гості й почує, як дідько в пеклі танцює — Čużac ide v gosti j počuê, âc did'co v pecli tanțuê.
Абетка — Abetca
Біль — Bil'
Влада — Vlada
Гарний — Garnyj
Думка — Dumca
Џерело (Джерело) — D̂erelo
Енергія — Energıâ
Єдність — Êdnıst'
Жовтий — Żovtyj
Знання — Znannâ
Sвін (Дзвін) — Ẑvın
Твердий — Tverdyj
Ім'я — Imâ
Їжак — Iżac
Йод — Jod
Калина — Calyna
Ліс — Lıs
Маленький — Malen'cyj
Ні — Nı
Оповідання — Opovıdannâ
Прізвище — Prızvyŝe
Рік — Rıc
Солодкий — Solodcyj
Тварина — Tvaryna
Україна — Ucraına
Фарба — Farba
Хліб — Hlıb
Центр — Țentr
Чарівний — Čarıvnyj
Шар — Šar
Щавель — Ŝavel'
Ячмінь — Âčmin
Хом'як — Homâc
Максимально росповсюџуйте будь ласка!
R: 12 / I:
Підійде для високого стилю. Звикнути буде важко, погоджуюсь, але мені здається, що воно того варте, бо допомагає значно точніше визначити час події , її тривалість і вплив на сучасність. Наприклад у німецькій і французькій мовах у нормальному спілкуванні всі користуються спрощеною системою часів, але в вищому стилі письма використовують ускладнену.
Особливо незвично буде те, що форми слів як {несе, плете, везе, веде, рече, пече, гребе, росте, може, гра} стануть минулим часом, а в теперішнім часі буде {несеть, плететь, везеть, ведеть, речеть, печеть, гребеть, ростеть, можеть, грає}.
Я бачу, що з одного боку ви ніби хочете відродити українську, а з іншого боку ви не бажаєте її підняти з простацького рівня на поважний. На жаль не можна відродити мову до гідного рівня, не напруживши при цім дупу.
Деталі: https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/tvorennia-novykh-chasiv-v-ukrainskii-movi/
Підійде для високого стилю. Звикнути буде важко, погоджуюсь, але мені здається, що воно того варте, бо допомагає значно точніше визначити час події , її тривалість і вплив на сучасність. Наприклад у німецькій і французькій мовах у нормальному спілкуванні всі користуються спрощеною системою часів, але в вищому стилі письма використовують ускладнену.
Особливо незвично буде те, що форми слів як {несе, плете, везе, веде, рече, пече, гребе, росте, може, гра} стануть минулим часом, а в теперішнім часі буде {несеть, плететь, везеть, ведеть, речеть, печеть, гребеть, ростеть, можеть, грає}.
Я бачу, що з одного боку ви ніби хочете відродити українську, а з іншого боку ви не бажаєте її підняти з простацького рівня на поважний. На жаль не можна відродити мову до гідного рівня, не напруживши при цім дупу.
Деталі: https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/tvorennia-novykh-chasiv-v-ukrainskii-movi/
R: 0 / I:
Українська латинська абетка 2025 (модифікована та з поясненнями):
А а — A a
Б б — B b
В в — V v
Г г — G g
Д д — D d
Џ џ (Дж дж) — Ď ď (взято з чеської мови)
Е е — E e
Є є — Ě ě (взято з чеської мови)
Ж ж — Ż ż (взято з польської мови)
З з — Z z
S s (Дз дз) — Ẑ ẑ (взято з чеської мови)
И и — Y y
І і — I ı (взято з турецької мови)
Ї ї — I ı (взято з турецької мови)
Й й — J j
К к — C c
Л л — L l
М м — M m
Н н — N n
О о — O o
П п — P p
Р р — R r
С с — S s
Т т — T t
У у — U u
Ф ф — F f
Х х — H h
Ц ц — Ț ț (взято з румунської мови)
Ч ч — Č č (взято з чеської мови)
Ш ш — Š š (взято з чеської мови)
Щ щ — Ŝ ŝ (взято з есперанто)
Ь ь — '
Ю ю — Ů ů (взято з чеської мови)
Я я — Å å (взято з шведської мови)
Чужак іде в гості й почує, як дідько в пеклі танцює — Čużac ide v gosti j počuě, åc did'co v pecli tanțuě.
Абетка — Abetca
Біль — Bil'
Влада — Vlada
Гарний — Garnyj
Думка — Dumca
Џерело (Джерело) — Ďerelo
Енергія — Energiå
Єдність — Ědnist'
Жовтий — Żovtyj
Знання — Znannå
Sвін (Дзвін) — Ẑvin
Твердий — Tverdyj
Ім'я — Imå
Їжак — Iżac
Йод — Jod
Калина — Calyna
Ліс — Lis
Маленький — Malen'cyj
Ні — Ni
Оповідання — Opovidannå
Прізвище — Prizvyŝe
Рік — Ric
Солодкий — Solodcyj
Тварина — Tvaryna
Україна — Ucraına
Фарба — Farba
Хліб — Hlib
Центр — Țentr
Чарівний — Čarivnyj
Шар — Šar
Щавель — Ŝavel'
Ячмінь — Åčmin
Хом'як — Homåk
Можна використувувати цю латинку та не відказуючись від кирилиці яка має іти з Џ та S.
Максимально росповсюџуйте будь ласка!
Українська латинська абетка 2025 (модифікована та з поясненнями):
А а — A a
Б б — B b
В в — V v
Г г — G g
Д д — D d
Џ џ (Дж дж) — Ď ď (взято з чеської мови)
Е е — E e
Є є — Ě ě (взято з чеської мови)
Ж ж — Ż ż (взято з польської мови)
З з — Z z
S s (Дз дз) — Ẑ ẑ (взято з чеської мови)
И и — Y y
І і — I ı (взято з турецької мови)
Ї ї — I ı (взято з турецької мови)
Й й — J j
К к — C c
Л л — L l
М м — M m
Н н — N n
О о — O o
П п — P p
Р р — R r
С с — S s
Т т — T t
У у — U u
Ф ф — F f
Х х — H h
Ц ц — Ț ț (взято з румунської мови)
Ч ч — Č č (взято з чеської мови)
Ш ш — Š š (взято з чеської мови)
Щ щ — Ŝ ŝ (взято з есперанто)
Ь ь — '
Ю ю — Ů ů (взято з чеської мови)
Я я — Å å (взято з шведської мови)
Чужак іде в гості й почує, як дідько в пеклі танцює — Čużac ide v gosti j počuě, åc did'co v pecli tanțuě.
Абетка — Abetca
Біль — Bil'
Влада — Vlada
Гарний — Garnyj
Думка — Dumca
Џерело (Джерело) — Ďerelo
Енергія — Energiå
Єдність — Ědnist'
Жовтий — Żovtyj
Знання — Znannå
Sвін (Дзвін) — Ẑvin
Твердий — Tverdyj
Ім'я — Imå
Їжак — Iżac
Йод — Jod
Калина — Calyna
Ліс — Lis
Маленький — Malen'cyj
Ні — Ni
Оповідання — Opovidannå
Прізвище — Prizvyŝe
Рік — Ric
Солодкий — Solodcyj
Тварина — Tvaryna
Україна — Ucraına
Фарба — Farba
Хліб — Hlib
Центр — Țentr
Чарівний — Čarivnyj
Шар — Šar
Щавель — Ŝavel'
Ячмінь — Åčmin
Хом'як — Homåk
Можна використувувати цю латинку та не відказуючись від кирилиці яка має іти з Џ та S.
Максимально росповсюџуйте будь ласка!
R: 12 / I:
Мовні інновації
Тут буду думати, що вже можна змінити в чиннім правописі, поки радикально не відходячи від "літературної" мови.
R: 45 / I:
Ця ідея не полишає мене вже довгий час, але в силу(слабкість) своєї обізнаності/підкованості в необхідних навичках чи знаннях, все ж не можу навіть почати якусь роботу.
Отож, англійська мова залишається найрозповсюдженішою у світі не тільки тому, що історично так склалося, а й через щорічний внесок нових слів (навіть якщо й брейнротових, бо вони ширяться світом) і можливість мови адаптувати слова іншомовного походження.
Я б хотів, щоб українська мова поповнювалась так само, але поки все зупиняється на знаходженні замінників/перекладів русизмів і їх розповсюдженні (пон-зроз, база-грунт, спс-дяк, др/лс-дн/пп і тп). Навіть зараз я використовую терміни як "ідеяфікс", "брейнрот".
По-перше, чи можете ви порадити якусь відповідну літературу що до цього, бо я знаходив виключно адаптаційні статті/книги як от для японської, де "c" це може бути "ш", але це ж зовсім інша мовна сторона.
Найбентежніше для мене це морфологічна різниця солов'їної та англійської, бо, на мою думку, американська-англійська мова більш гнучка щодо словотворення, навіть якщо це в силу її недовгого існування. Чи можливо в українській мові вигадати слова та терміни як "rizz" "doomscrolling" "tradwife"?
Ваші думки та пропозиції?
Неорозвиток солов'їної.
Тільки но дізнався про існування Української борди у стилі 4chan і замислився чи можуть тутешні користувачі поділяти мою давнішню ідеюфікс щодо мовного розвитку.Ця ідея не полишає мене вже довгий час, але в силу(слабкість) своєї обізнаності/підкованості в необхідних навичках чи знаннях, все ж не можу навіть почати якусь роботу.
Отож, англійська мова залишається найрозповсюдженішою у світі не тільки тому, що історично так склалося, а й через щорічний внесок нових слів (навіть якщо й брейнротових, бо вони ширяться світом) і можливість мови адаптувати слова іншомовного походження.
Я б хотів, щоб українська мова поповнювалась так само, але поки все зупиняється на знаходженні замінників/перекладів русизмів і їх розповсюдженні (пон-зроз, база-грунт, спс-дяк, др/лс-дн/пп і тп). Навіть зараз я використовую терміни як "ідеяфікс", "брейнрот".
По-перше, чи можете ви порадити якусь відповідну літературу що до цього, бо я знаходив виключно адаптаційні статті/книги як от для японської, де "c" це може бути "ш", але це ж зовсім інша мовна сторона.
Найбентежніше для мене це морфологічна різниця солов'їної та англійської, бо, на мою думку, американська-англійська мова більш гнучка щодо словотворення, навіть якщо це в силу її недовгого існування. Чи можливо в українській мові вигадати слова та терміни як "rizz" "doomscrolling" "tradwife"?
Ваші думки та пропозиції?
R: 1 / I:
R: 2 / I:
R: 37 / I:
Просвіти тред
Я подивився відосики Підпільної Гуманітарки і тепер у мене вже вкотре настало прозріння. А у вас таке часом трапляється?
R: 248 / I:
Нитка для виправлень №7
Попередня: https://kropyva.ch/u/res/8227.html
R: 39 / I:
Вас теж коробить од нав`язаного пшеками "Так"?
Чому навіть молдовани кажуть коротке й чітке "Da", а в нас западенці підхопили в пшеків якесь дурнувате "Так" і форсять його на всю країну, а як почують "Да" — верещать, що то суржик? Треба щось із цим конче робити, не можна ж так над мовою знущатися, вони б іще якесь "Добре" форсили, аби не як у москалів.
Вас теж коробить од нав`язаного пшеками "Так"?
Чому навіть молдовани кажуть коротке й чітке "Da", а в нас западенці підхопили в пшеків якесь дурнувате "Так" і форсять його на всю країну, а як почують "Да" — верещать, що то суржик? Треба щось із цим конче робити, не можна ж так над мовою знущатися, вони б іще якесь "Добре" форсили, аби не як у москалів.
R: 1 / I:
R: 1 / I:
R: 2 / I:
R: 3 / I:
R: 16 / I:
Сьогодні я дізнався в чому різниця між rock and stone
Сьогодні я дізнався в чому різниця між rock and stone
R: 251 / I:
Нитка для виправлень №6
Попередня: https://kropyva.ch/u/res/7917.html
R: 22 / I:
Основною аргументацією опонента є те, що і він і ви розумієте російську, і що він виріс серед російськомовного оточення, тому йому нелегко перейти на українську.
Очевидно, що будь-якій людині, котра все життя спілкувалась мовою А, буде нелегко почати спілкуватись мовою Б, навіть якщо ця мова завжди була поруч, але практика та час долають цю проблему, тому будь-яка подібна людина здатна перейти на українську.
Але щодо першого аргументу - і опонент і я розуміємо російську, тому навіщо опоненту переходити на українську?
Особисто для мене головною аргументацією є те, що впродовж довгого часу українська спеціально заборонялась, а російська насаджувалась силою. Я вважаю росіян ворогом, відповідно, російська - це ворожа мова.
Саме усвідомлення зневажливого ставлення ворога до моєї мови запалило в мені бажання відмовитись від російської, та завжди і у всьому надавати перевагу українській мові.
Але чи є саме конструктивні аргументи щодо цього питання? Очевидно, якщо людина любить українське, та хоче, аби українське розвивалось, то така людина буде підтримувати та обирати українське, але це відноситься до сфери вподобань.
Чи існують аргументи на користь української, котрі роблять акцент не на "історичну справедливість", чи особисті вподобання, а на економію та рівень життя людей в Україні?
Ви можете відразу сказати - "подивись на Білорусь з її диктатурою, або ж на окуповані території, там все погано, і там панує російська", але ж російська не є головним чинником цих негативних умов, цим чинником є довіра та прихильність до Росії, тому теоретично можливо, щоб люди спілкувались російською, але при цьому сама країна була вільною та демократичною, чи не так?
p.s. на відео пан Маркус каже саме те, що мене цікавить, але він не пояснює, яким чином перехід на українську є корисним для економіки країни. Я в економіці не розбираюсь, тому прошу допомоги у шляхетних кропивчан (з економічною освітою, якщо такі є).
Інтелектуальної аргументації тренд
Задумуючись про свої спроби переконати якогось російськомовного хлопа, чи то дівку, що на українську таки варто переходити, намагаюсь вести внутрішній діалог, де я та мій опонент сперечаємось, наводячи логічні аргументи.Основною аргументацією опонента є те, що і він і ви розумієте російську, і що він виріс серед російськомовного оточення, тому йому нелегко перейти на українську.
Очевидно, що будь-якій людині, котра все життя спілкувалась мовою А, буде нелегко почати спілкуватись мовою Б, навіть якщо ця мова завжди була поруч, але практика та час долають цю проблему, тому будь-яка подібна людина здатна перейти на українську.
Але щодо першого аргументу - і опонент і я розуміємо російську, тому навіщо опоненту переходити на українську?
Особисто для мене головною аргументацією є те, що впродовж довгого часу українська спеціально заборонялась, а російська насаджувалась силою. Я вважаю росіян ворогом, відповідно, російська - це ворожа мова.
Саме усвідомлення зневажливого ставлення ворога до моєї мови запалило в мені бажання відмовитись від російської, та завжди і у всьому надавати перевагу українській мові.
Але чи є саме конструктивні аргументи щодо цього питання? Очевидно, якщо людина любить українське, та хоче, аби українське розвивалось, то така людина буде підтримувати та обирати українське, але це відноситься до сфери вподобань.
Чи існують аргументи на користь української, котрі роблять акцент не на "історичну справедливість", чи особисті вподобання, а на економію та рівень життя людей в Україні?
Ви можете відразу сказати - "подивись на Білорусь з її диктатурою, або ж на окуповані території, там все погано, і там панує російська", але ж російська не є головним чинником цих негативних умов, цим чинником є довіра та прихильність до Росії, тому теоретично можливо, щоб люди спілкувались російською, але при цьому сама країна була вільною та демократичною, чи не так?
p.s. на відео пан Маркус каже саме те, що мене цікавить, але він не пояснює, яким чином перехід на українську є корисним для економіки країни. Я в економіці не розбираюсь, тому прошу допомоги у шляхетних кропивчан (з економічною освітою, якщо такі є).
R: 19 / I:
Дізнався про закарпатську українську. Жах, ніби випускник провінційного ПТУ трахнув торгашку з Привозу і в них народився закарпатський говір. Закарпатці, краще вчіться в школі більше 5 класів, а не возіть цигарки через кордон.
Дізнався про закарпатську українську. Жах, ніби випускник провінційного ПТУ трахнув торгашку з Привозу і в них народився закарпатський говір. Закарпатці, краще вчіться в школі більше 5 класів, а не возіть цигарки через кордон.
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I:
R: 0 / I: