[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/u/ - Українська мова

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)

File: 1631809653.397129-.jpg ( 671.12 KB , 2000x3000 )

⋮⋮⋮   No. 5835

Дізнався про закарпатську українську. Жах, ніби випускник провінційного ПТУ трахнув торгашку з Привозу і в них народився закарпатський говір. Закарпатці, краще вчіться в школі більше 5 класів, а не возіть цигарки через кордон.

⋮⋮⋮   No. 5836

>>5835
Мосен плак-плак

⋮⋮⋮   No. 5837

>>5836
> Мосен плак-плак
Хосен ьіьіьіьіьіьіьіьіьіьі...

⋮⋮⋮   No. 5849

>>5835
За цигарки хоч грошей дають

⋮⋮⋮   No. 5850

>>5835
шо там, приклади

⋮⋮⋮   No. 5851

>>5850
Та воно дурне і не знає, що гірські діалекти зберегли до хріну архаїчних рис, яких вже нема в офіційній мові.

⋮⋮⋮   No. 5852

>>5835
Схоже на ті дописи де люди, що все життя жили виключно в російськомовному середовищі вперше чують українську на вулиці і потім вивалюють свої шоковані враження в інтернет.

⋮⋮⋮   No. 5853

>>5835
Як точно тлумачити фразу "дивисі не всрай" на стандартну українську?

⋮⋮⋮   No. 5854

File: 1632131453.110105-.png ( 19.32 KB , 500x500 )


⋮⋮⋮   No. 5855

>>5853
Чим ця фраза не стандартна? Не всрай не зрозуміло? Нагадав мені анекдот про москалів та мінне поле. Щасливого путі.

⋮⋮⋮   No. 6724

авадь—або, чи;
агац—акація;
адде там—отам;
адтулько—от стільки;
ай, айно—так;
айде—та ну, та де там;
айзато—тому що;
алдомаш—могорич;
амбрела—парасолька;
анцуг—піджак, костюм;
анцук—чоловічий костюм;

бeрyвати—фізично могти;
бiцiглi—велосипед;
бабовка (бабоука)—лялька;
бавитися—гратися;
балта—сокира;
бановати—жаліти, сумувати, тужити;
батичко—хрещений батько;
бачі—дядько;
бигарь—палка;
бовташ—крамар, продавець;
бовт—магазин, крамниця;
богар—жук, комаха;
бограч—казан, страва бограч-гуляш;
бокс—крем для взуття;
босорканя—відьма;
будар—туалет;
будюгови—жіночі труси;
бузьок, бузька—лелека;
бумбарашка—сонечка, "божа корівка”;
буркут—мінеральна вода;
бігар, бота—палиця, прут;
біціглі—велосипед;


вадь—або;
вариш (варош)—місто;
вракаши—разом;
вшитко—увесь;
віган—сукня;
віллонька, вілань—ліхтар;

гарадичі—сходи;
гатi—трyси, штани, підштаники;
нагавиці, надраги—штани;
гиби—ніби;
ги—неначе;
годинка—годинник;
гомбиця—гудзик;
гордув—діжка;
горниць—горщик;
грибінь—гребінець;
гризачка—кавун;
гудак—музикант;
гузиця—задниця;
гурі—вверх;

ґазда/-иня—господар/-ка;
ґарадачі—сходи;
ґаті—штани;
ґоґодзи—брусниця;

дараб—шматок;
деца—100 грам;
дрива—
дуговка—пробка;
дуркати—гримати;
дітвак—малий, дитина;

жалива—кропива;
жебаловка—носовик;
жеб—кишеня;
жилавий—сильний, міцний;
жмикати—прати;
жулик—розбійник;
жумарки—підсмажене сало;
жіван—розбишака, злодій, розбійник;

заголовок—подушка;
закапчати—закрити;
зашором—підряд;
звiдати—питати;
зелемпаня—нестиглий фрукт;

йо—так;

кавіль—кава;
кальга—пічка;
канчув—кружка;
капура—ворота, хвіртка;
катран—фартух;
кийзлики—деруни;
киндириця, тингириця, мелай—кукурудза;
кистимен—платок, хустина;
клепач—молоток;
кобат—пальто;
ковдош—жебрак;
колап—капелюх;
коргаз—лікарня;
косиця—букет, квітка;
коцур (мацур)—кіт; мачка—кішка;
кошар—кошик;
креденц—сервант;
кривуля—поворот;
крумлі, булі, мандабурка—картопля;
кулько—скільки;

лeм—тільки;
лаба—нога;
лавор—тазик;
лайбик—безрукавка;
леквар—повидло;
лем—лиш, тільки;
лобда—м’яч;
любитися—подобатися;

май—най, нехай;
маточка—хрещена мама;
машлик—краватка;
метати—кидати, але:вержу—кину;
миригyвати—нервувати;
мусай—треба, слід;
муст—підлога;

набабрати—залишити після себе бруд, зробити щось неякісно;
набуксувати—кремувати взуття;
наохтема—навіки;
невалоушний—незграбний;
недуйдаваий—ні на що не здатний;
нигдe/нико/нич—ніколи/ніхто/нічого;
никати, позирати—дивитися;
ниська—сьогодні;
нич не є—нічого немає;
няньо—тато;

оболок, визiр—вікно;
обращик—фотосвітлина;
огинь—вогонь;
орсаг—місто;

пак—потім;
палачінтоука (палачінташ)—сковорідка, пательня;
палачінта—млинець;
палинка—фруктова горілка або самогонка;
парадичка—помідора;
паранно—нарядний, ошатний;
парна—подушка;
пасуля—квасоля;
писок—рот;
пичка—жін. статевий орган;
плут—паркан;
повісти—сказати;
погар—стакан, склянка, бокал, келішок;
подлаш—підлога;
поздити—запізнюватися;
пой лeм—йди-но;
пой—ходімо;
попер, поприга—перець;
потятко—пташка;
пульки—очі;
пуцка—чол. статевий орган;
пюлло—погано;
пікниця—гостра домашня копчена ковбаса;
піціцький—маленький, крихітний;

райбати—прати;
ревати—плакати;
реготати—сміятись;
рехлик—піджак;
рянда—ганчірка;

санувати—шкодувати, жаліти;
сарака—бідолашна;
седивка—кришка на горщик;
серенча—щастя;
се/сись/сіся—це/цей/ця;
сокачка—кухарка;
стокмитися—сторгуватися;
стрико, вуйко—дядько по батьку і матері;
струг—риба форель;
студня—колодязь;
стул—стіл;
сукман—спідниця;

талпа—підошва;
танір—тарілка;
теметув—цвинтар;
топанки—черевики, туфлі, мешти;
трафити—потрапити;
трафунок—випадок;

ушитко—все;

фiглi—жарти;
файно—гарно, добре;
файта—родина;
фатьов (фатюв)—парубок, пацан;
фивник—шеф, керівник;
фрас—чорт;
фриштик—сніданок;
фургіта—ручка на дверях;
фурт—постійно;
фіглі—жарти;

хижа—хата, будинок;

цiмбор—дрyг;
церузка—олівець;
цуря—одяг;
цібраз—замочок;
цімборка—подруга;
цімбор—друг;

читаво—сильно;
чичка—квітка;
чізма—чобіт;
чіня—свиня;
чічка—квітка;

шанц—кювет;
шаркань—дракон;
шваблики—сірники;
швакати—ударяти;
шетемені—тістечка, домашні смаколики;
шиковно—спритно;
шкiритися—сміятися;
шкребтати—свербіти;
шовдарь—копчений свинячий окіст (окорок, прошут);
шовдир—шинка;
шойт—салтисон;
шопа—клуня, кладова;
шор—ряд;
шпагрейт—плита на дровах, піч;
шпарга—шнур;
штрiмфлi—шкарпетки;
штримфля—панчоха;
шутемині—тістечка;
шірінта—хустка;
шіріньовка—парасолька;

яфини(афини)—чорниці.

https://lviv1256.cом/lists/slоvnyк-zакаrpаtsкyh-sliv/
https://tоurinfоrм.оrg.uа/tак-каzhut-nа-zакаrpаtti
https://stаrаprаvdа.cом.uа/blоg/zакаrpаtsкyj-diаleкt-yак-rоzмоvlyаyut-guczuly/
https://suspilne.мediа/431352-pак-jо-trоsкi-zакаrpаtsкоgо-diаleкtu-vid-fоsоi-stendаperкi-leri-маndzuк/
https://vidviday.ua/blog/zakarpatskyj-slovnychok-govirnychok/
Чому угорці Закарпаття погано володіють українською?

⋮⋮⋮   No. 6725

File: 1690923027.369965-.jpg ( 105.33 KB , 600x387 )

https://fonofond.org.ua/movni-dialekty

"Сучасна українська мова має три такі наріччя:

Північне наріччя побутує на терені Чернігівської, Житомирської, Рівненської, Волинської, північних частин Київської та Сумської областей.

Південно-західне наріччя поширене на території За­карпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чер­нівецької, Хмельницької, Вінницької, Тернопіль­ської, північно-західних частин Кіровоградської та Одеської областей, південно-західної частини Київської області, південної частини Житомир­ської області, західної частини Черкаської та пів­
нічної частини Миколаївської областей.

Південно-східне наріччя охоплює Полтавську, Харківську, Луганську, Донецьку, Запорізьку, Дніпро­петровську, Херсонську області, Крим, південно-схід­ні частини Київської, Сумської, Кіровоградської, Одеської, східну частину Черкаської та південну частину Миколаївської областей. До цього наріччя належать говори Середньої Наддніпрянщини, що є основою літературної мови.

Діалекти української мови відрізняються один від одного перш за все лексичним складом, фонетикою, стилістикою.

Східноукраїнські діалекти зазнали знач­ного впливу російської мови, західноукраїнські — поль­ської, румунської та інших. Діалектне розмежування може бути досить значним. Так, наприклад, у Закарпат­ській області за сукупністю мовних ознак можна виділи­ти 5 діалектів. Водночас місцеві (територіальні) діалекти активно взаємодіють із літературною мовою, збагачують її та змінюються самі. Цьому сприяють рівень освіти на­селення, засоби масової інформації, інтеграційні проце­си в суспільстві.

Сучасна українська мова сформувалась на основі південно-східного наріччя, увібравши в себе окремі риси північних та південно-західних діалектів."

⋮⋮⋮   No. 6732

>>5835
Закарпатський говір дозволяє вести незашифровані переговори на фронті і кацапи та зрадники-малороси ніхуя не можуть зрозуміти коли підслуховують про що там йде мова. Закарпатська говірка корисна.

⋮⋮⋮   No. 6761

File: 1695199576.804346-.jpg ( 27.36 KB , 220x220 )

File: 1695199576.804346-2.png ( 832.16 KB , 2000x2000 )

>>6732 секретна розробка СБУ і ГУР.

⋮⋮⋮   No. 6762

>>6761
Ще за каденції сталіна певно.

⋮⋮⋮   No. 6765

>>6732
Угу.

Так само виправдовують російську. Мовляв, "а от на фронті...".

Тобто, хочуть натякнути що на фронті лише недорозвинені і тому не вміють в солов'їну.

⋮⋮⋮   No. 7715


⋮⋮⋮   No. 7726

File: 1730313384.023426-.jpg ( 102.02 KB , 560x800 )


⋮⋮⋮   No. 8008




[Return] [Go to top] [Catalog] [Post a Reply]
Delete Post [ ]

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]