>>12168> Що ж до українського неукраїнського аніме-фендому, то він в рази більший, ніж фендом українськомовний, але так само в рази менший, ніж просто просто неукраїнський. Там з контентом набагато легше: єдине общєпонятне культурне середовище обумовлює наявність в достатньому для ознайомлення дубляжі навіть найменш цікавих публіці аніме, манґи та інших супутніх товарів російською мовою.Якась неінформативна частина.
Український аніме фендом, як би це не було зараз прикро визнавати, виник на основі російського. Якщо не згадувати за аніме в кінотеатрах часів СРСР то перші "сучасні" тайтли до нас прийшли у вигляді дописок на піратських відеокасетах з рашки, в озвучці "гнусавого". Це десь з кінця 80х почалося. Але фанати тоді були поодинокі і лякливі. Десь до середини 90х, коли в москві зібрався перший клуб. В нульових прийшли і більш доступні домашні пекарні і компакти в якості носія інформації, а в декого навіть з'явився і інтернет. А це значить перші форуми та IRC-чати з однодумцями. І потяглися перші делегації в гості. Звісно ж гріх не згадати за чуваків з КПІ, які мали файний безлім, від яких купа тодішніх українських анімешників отримала своі перші диски. Але ще більше привозилося з рашки. Ми їздили до ранмовців та аірівців та ше в якісь менш відомі клюби, назви яких я вже не пам'ятаю (знаю що вони були але нікого особисто звідти я не знав). Ми то привозили цілими банками і іноді навіть на жорстких дисках, замотаних в рушник (страшнувало було вдарити і втратити скарби). І потім то вже по Україні розповзалося.
В них у джерел фендому стояли підлітки з доволі забезпечених родин. Це значить що вдома був не тільки "відак з плейстейшеном", а й гроші на касети та диски. Я був вдома в декого з них. Не дача Проффесора, звісно ж. Але порівняно з 1-2 кімнатною квартирою, в якій ріс умовний український отаку (без відака та плейстейшена) то були царські хороми. Пізніше частина з цих людей пішла на роботу яка пов'язана з комунікаціями, що відкривало доступ до халявного безлімітного інету. Інші потрапили в медіа-круги, де продовжили просувати улюблене хобі. Ну і заробляти на ньому. МС Ентертейнмент і так далі, угу. Але то було дещо пізніше.
Потім на все це накладалися друзі та знайомі, пізніше додалися рольовики/толкієністи, яких там вистачало (і всі ельфійки стали жирухами-яойщицями ©), от і маєш велетенську кількість тамошніх фанатів. А що більше людей, то більше з них буде активними та мати доступ до якихось ресурсів. І як наслідок - перші аніме-фести, перші часописи, все це в них було раніше за нас.
Тут варто звернути увагу що це нині основна частина фендому має 10-15 років. В ті часи абсолютна більшість нас була в діапазоні 20-30. А це вже значить що є якась клепка в голові, якісь знайомства, гроші, нарешті. А ми були не такі забезпечені і нас було значно менше (і власного аніме-журналу в нас так і не з'явилось). І хоча в Україні були КЛФ (клуби любителів фантастики) і навіть Хобітські ігри в нас проводились (перші були десь під Харковом, на початку 90х), загальна кількість учасників фендому була не дуже великою. Відповідно й "забезпечених" отаку в нас було менше. А це значить менше відаків/компів/інтернетів і так далі. А це ті умови зо безпосередньо впливають на розвиток цього фендому.
Привіт з 2005. Хата одного з московських, здається, отаку.
