>>14440О, це ж якраз робота автора Freesia яку я рекомендував в
>>14437Давно у мене валяється у plan to read, колись сподіваюсь доберусь(як дочитаю ToG до онгоїнга лул), дякую що нагадав.
А за твоїм запитом про тайтли з сильним впливом психологічного аспекту то дуже важко щось порадити, адже то дуже розпливчатий піджанр, багато його варіацій і т.д.
Наприклад твій Alice in
Hell, знаючи інші роботи автора то це саме глибокий концептуально та екзистенційний підвид психологічної розповіді, він зачіпає очевидні та досить банальні(на перший погляд) питання життя та смерті, зради, відносин та спільного існування, але під зовсім іншим кутом, більш критичним та зведеним до максималізму, при цьому досить оригінальним й по своєму гротескним. Тому це можна віднести до окремого підтипу психологічної оповідки.
Далі, наприклад, є
Liar Game, моя улюблена саме манґа за весь час. Технічно це жанр психології, адже там ігри розуму на гроші, де персонажі повинні прочитати наперед своїх противників, хід подій, та скерувати їх за своїм напрямом аби перемогти, себто така собі психологічна гра, що також зачіпає відносини між людьми, але вже більш віддаленими між собою та їхній зв'язок через серйозну перешкоду між ними. Також виконуючи це у більш "людяному" стилі й опираючись на здоровий реалізм та скептицизм.(До цього також можна віднести усілякі "ігри на виживання")
Далі, наприклад, можна взяти корейську манхву
Bastard, де також досить сильний психологічний підтекст, але вже сконцентрований та самому герої та його житті, аніж на глобальних людських проблемах чи меркантильності. А саме на питанні локального терору та виховання. Тобто наскільки ми зв'язані з нашими батьками та скільки їхнього у нас в голові й чи можемо ми якось з цим боротись аби вести своє власне життя. Це у нас вже виходить простіша, сконцентрована на індивіді, психологія.(До цього також можна віднести більш популярний Oyasumi Punpun, але замість локального терору поставити проблему дорослішання та пубертату і вийде той самий підтип)
І на закінчення(з того що я пам'ятаю просто, лол, а пам'ять у мене погана) візьмемо також досить популярний
Homunculus надто розфоршена залупа, візьмемо краще усі роботи генія Хідео Ямамото, адже вони всі віддають одним його стилем психологічної взаємодії у роботі. Це можна сказати щось на кшталт першого мого прикладу, змішаного з третім та зведеного то абсурду. Себто ми отримуємо гротескну історію про індивіда, що бореться із собою, методом впливу на світ навколо себе. Щось звучить як хуйня(йобаний ерен єгер в не менш йобаній аот також так робив ж!), але не забуваємо про саме абсурд, гротеск та те саме, легендарне, Над Я, яке дуже сильно виділяється у роботах генія. Саме Над Я(alter ego if you persist), яке керує героєм у роботах нашого автора — є основним рушієм подій та загального питання психології у творі. "Що якщо мій внутрішній демон вилізе назовні?" запитуємо ми себе кожен день, коли у роботах Хідео Ямамото той самий внутрішній демон ніколи й не ховався у головних героїв, і така персоналізована експансія у світ навколо героя створює надзвичайно шаржову, дивну, нонсенсову чи то ексцентричну історію, показуючи нам наслідки вільного керування нами нашим Над Я.
Ну і бонусом це одна корейська манхва —
Dr. Frost. Це і є найзвичайніша та найпрямолінійніша психологія, адже історія ведеться про саме психолога за фахом, який працює з різними симптомами та хворобами у своїх пацієнтів. Якісно коротше.
ну і не забудь тойво написати детальніше що тобі там цікавіше аби цейво порадити
