[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/a/ - Аніме

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1768833217.581113-.jpg ( 98.84 KB , 960x849 )

⋮⋮⋮   No. 16562 [Reply]

Дивлюсь анімешку, п'ю енергетос militant zone і гріюсь. Вайб одним словом.
Як у вас всіх справи? Які з нових анімок вам сподобались?

File: 1767631662.334419-.png ( 323.33 KB , 628x608 )

⋮⋮⋮   No. 16545 [Reply]


File: 1638537723.386189-.png ( 901.55 KB , 951x1200 )

⋮⋮⋮   No. 11051 [Reply]

Чому у кішко-дівчини дитина в пузі не має котячих ознак?
6 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 11518

>>11051
Тому що це штучно вживлений до матки клон білявої. Очевидно, у всесвіті картинки прогрес іще не дійшов до розмноження на основі ips cells.

⋮⋮⋮   No. 13050

>>11051
Взагалі мало хто розуміє, що реальні кішкодівчатка – набагато складніші створіння, ніж уявляють собі примітивісти на базі кавайних артів. Будучи продуктом генетичних досліджень, вінцем наукових екзерцисів людства, у цих дивних створінь поєднується як людське, так і тваринне єство, що зумовлює безліч складних нюансів.

Так, зокрема, мати свою власну домашню кішкодружину – це не лише приємні бенефіти, але і велика відповідальність. Відповідальність, яка повністю лягає на господаря, наприклад, відповідальність за виховання, якщо кішкодружина береться з притулку ще зовсім маленькою (раптом доведеться привчати її до лотка?), а найголовніше – відповідальність за здоров'я.

Бо мало хто задумується, що нашийник на тендітних котодівчачих шийках – не просто фетишний аксесуар, до якого можна пристебнути повідок і практикувати петплей, а й протиблошиний засіб. Крім бліх, яких кішкодівчинка може випадково набратись, треба бути готовим до чищення котовушок від бруду і кліщів. З любов'ю, турботою і піклуванням доведеться лікувати їй лишай.

Завдяки розвинутій свідомості багато речей по догляду за кішкодівчатами робити легше, ніж з їхніми фелінними родичами. Але все одно треба буде ретельно вичісувати шерстку, щоб вона не збиралась в ковтуни, і акуратно вистригати ці ковтуни у особливо пухнастих порід кішкодівчат. Стежити, щоб на тендітних лапках були акуратно підстрижені кігтики, та щоб кожного ранку і вечора були почищені її гострі зубки.

І, звісно, регулярно водити на прививки та щеплення із обов'язковими відмітками у ветеринарному паспорті – бо пам'ятайте, що річ іде не про неможливість виїхати за кордон із непривитою кішкодівчиною, а про здоров'я. Здоров'я вашої ласкавої і ніжної улюблениці.

⋮⋮⋮   No. 13051

File: 1685288073.414489-.jpg ( 173.28 KB , 672x1000 )


⋮⋮⋮   No. 16537

>>11056
> От якби ще й у жінок, котрих злягають темношкірі чоловіки так було
От прийде гомонігер і поясне тобі, що як і куди.

⋮⋮⋮   No. 16538

>>13051
ха-ха

ха - ха = 0 || Для всіх натуральних чисел


File: 1766597205.020255-.webp ( 54.04 KB , 918x1200 )

⋮⋮⋮   No. 16536 [Reply]

Ци подобаєтьса вам Anime Twincest pregnant fanfiction?

File: 1537368872.181284-.png ( 913.37 KB , 1000x1000 )

⋮⋮⋮   No. 2441 [Reply]

В мене тут є озвучене українською боку но піко зразка весни 2016, хочете?
78 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 15358

>>15357
Убий себе.

⋮⋮⋮   No. 16409


⋮⋮⋮   No. 16416

То шо, знайшли перезалив цього легендарного медіа?

⋮⋮⋮   No. 16418

>>16416
це міф - його не існує.

⋮⋮⋮   No. 16535



File: 1754335454.763016-.png ( 8.2 MB , 2000x3000 )

⋮⋮⋮   No. 16400 [Reply]

texhnolyze - чи змогли ви осягнути усю глибину цього твору?
12 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 16497

>>16496
В багатьох рекомендаційних списках він присутній.

⋮⋮⋮   No. 16498

File: 1763894180.258268-.webp ( 27.9 KB , 865x550 )

Ох, «Now and Then, Here and There» (1999).
Шедевр, який можна рекомендувати всім, хто мріє про легку комедійку на вечір, але тільки якщо вони хочуть прокинутися о 3-й ночі від думки «а може, людство реально гідне тільки вимирання».

Це ж просто геніально: береш звичайного японського школяра-сонцелика, який кричить «ДРУЖБА ПЕРЕМОЖЕ ВСЕ!», кидаєш його в постапокаліптичний світ, де править божевільний дитячий диктатор, а головне розвага — примушувати десятирічних дівчаток народжувати солдатів для армії.
І все це протягом 13 серій подається так ніжно, так делікатно, що ти буквально відчуваєш, як твоя віра в людство робить «пффф» і здувається, як проколотий кулькою.

Сюжет? О, тут усе просто:
- Хочеш врятувати дівчинку? Отримай по морді реальністю.
- Хочеш залишитися хорошим хлопцем? Тримай ніж у спину, бо тут виживають тільки ті, хто вже давно плюнув на мораль.
- Хочеш щасливого фіналу? Ха-ха, ні. Фінал настільки «щасливий», що після нього хочеться обійняти кактус і подякувати долі, що ти просто сидиш на дивані, а не в тому світі.

Анімація 1999 року? Звичайно, виглядає як слайд-шоу з бюджетом у три йени й жуйку, але це ж «стиль», розумієте. Справжні поціновувачі оцінять, як криваво й детально нам показують, як дитині відрізають руку або як героїня втрачає останню іскру надії в очах. Атмосферно ж!

Музика? Прекрасно підкреслює, що тобі зараз буде ще гірше. Особливо коли герої співають щось на кшталт «ми все подолаємо!» на фоні чергового масового геноциду. Іронія рівня бог.

Коротше, 10/10.
Найкраще аніме, щоб назавжди вилікуватися від фрази «та ну, це ж просто мультик».
Дивіться всією сім’єю! Тільки спочатку сховайте гострі предмети й антидепресанти подалі, бо після цього захочеться або записатися в монастир, або піти обіймати кактус. Знову.

Але серйозно: це жахливо круто. Просто не дивіться, якщо у вас ще залишилася хоч одна наївна клітинка в мозку. Вона помре болісною смертю. І ви ще подякуєте аніме за це.

⋮⋮⋮   No. 16499

Почнемо з похвали, бо інакше ви подумаєте, що я просто заздрісний хейтер.

Візуал? Боже, який шик! Сірий, брудний, холодний, ніби хтось взяв палітру з попелу сигарет і розмазав по екрану. Кожна сцена кричить: «Ти теж тут помреш, просто ще не знаєш». 10/10 за атмосферу, хочеться повісити скріншоти на стіну й назвати це «депресія в рамках».
Музика? Juno Reactor в опенінгу — це коли ти розумієш, що зараз тебе будуть ґвалтувати психологічно, але саундтрек настільки крутий, що ти ще й сам розстібаєш ремінь і кажеш «давай, тільки ніжно».
Глибина? О, тут філософії стільки, що після кожної серії можна писати дисертацію на тему «Чому я досі живу, якщо все так марно». Екзистенційний кіберпанк вищої проби. Браво.

А тепер правда, без цукру й анестезії.

Сюжет? Який сюжет? До 10-ї серії ти просто дивишся, як люди ходять, мовчки дивляться в підлогу й іноді відрізають один одному кінцівки. Це не повільний темп, це кома. Клінічна. Ти чекаєш, що зараз щось станеться, а воно не стається. Воно просто стоїть і дивиться на тебе, як той дід з мемів.
Персонажі? Імена є, емоцій немає. Головний герой — це буквально ходяча протеза з обличчям «мені пох, коли помру». Ти не співпереживаєш, ти просто констатуєш: «Ага, цього зараз уб’ють. Наступний». Навіть коли хтось кричить від болю — ти такий: «Ну ок, ще одна нога відпала, рухаємось далі».
Діалоги? Їх майже немає. Коли хтось відкриває рота — це або пророцтво, або нісенітниця, або обидва варіанти одночасно. Ти сидиш і думаєш: «Я що, дурний, чи це вони спеціально так пишуть, щоб я відчував себе ідіотом?»
Екшн? О, з’явився після 10-ї серії! Дві хвилини стрілянини на весь серіал. Зате коли стріляють — це виглядає так, ніби режисер зняв це на кнопковий телефон і сказав: «Годі, на сьогодні вистачить».

Фінал? Це коли ти вже 22 серії страждав, думав, що зараз буде хоч якийсь сенс, а тобі просто показують середній палець розміром з мегаструктуру і кажуть: «Ні, все справді було так погано, як ти думав. І навіть гірше. Дякуємо за перегляд».

⋮⋮⋮   No. 16502

>>16499
піздато все розписав, респект.

⋮⋮⋮   No. 16530

>>16400
Vgory


File: 1692538759.159948-.png ( 782.74 KB , 564x800 )

⋮⋮⋮   No. 13542 [Reply]

Підкажить назви шедеврів серед аніме, які треба дивитися кожному.
59 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 16160

>>16159
Тоді вже треба або архівувати на archive.is, або скриншоти постів робити, інакше посилання на джерело зникне з часом. Хоча це вже дещо забагато уваги до анонімного коментаря виходить.

⋮⋮⋮   No. 16162

File: 1744755290.107859-.jpeg ( 46.67 KB , 700x461 )

>>16160
кропивацькі дослідники зроблять ай хоуп

⋮⋮⋮   No. 16347

File: 1749294529.932881-.jpg ( 52.37 KB , 342x513 )

Я хочу з’їсти твою підшлункову (трейлер-1)

"Японський анімаційний фільм «Хочу з'їсти твою підшлункову залозу»—це історія про перше кохання.
Нові почуття повинні дарувати радість і неймовірні відчуття, але часом за ними йдуть тяжкі страждання.
Головний герой—молодий хлопець, учень середньої школи.
Серед однокласників у нього досить спірна репутація, адже юнак за вдачею закритий і небалакучий.
Багато хто приймає його сором'язливість за зарозумілість і занудство, і не бажають спілкуватися із вигнанцем.
Хлопець тяжко переносить самотність, але комплекси заважають йому показати себе справжнього.
Втомившись від постійних глузувань і знущань, він остаточно замикається в собі.
У цей важкий для школяра час, у його класі з'являється весела та безпосередня Ямаучі Сакура.
Дівчина закохує всіх хлопчиків, а її безпосередність і дружелюбність притягують охочих з нею познайомитися.
Старшокласник постійно спостерігає за красунею та незабаром розуміє, що безповоротно закохався. Але страхи та осуд заважають йому розпочати розмову. Незабаром він розуміє, що вона сама відчуває до нього інтерес.
Так почалося щире кохання двох протилежностей.
Але щастя було недовгим, адже молодик дізнається, що у його обраниці смертельне захворювання підшлункової залози. "

⋮⋮⋮   No. 16483

File: 1762104040.161195-.jpg ( 128.43 KB , 783x1000 )

File: 1762104040.161195-2.jpg ( 67.04 KB , 1027x749 )

Human Lost: Ningen Shikkaku trailer
Людина загублена (人間失格, Ningen Shikkaku), 2019

Токіо 2036: Революційне медичне відкриття змінює все.
Завдяки використанню технологій людський вид досягає 120 років без хвороб.
Ідилічна, але оманлива обіцянка для тих, хто може дозволити собі таку розкіш.
Але де світло, там і темрява—і зворотний бік цього технологічного прориву, який загрожує занурити все людство в руїну, незабаром розкривається…

Кіберпанк-трилер «Людина загублена» заснований на романі https://www.wikiwand.com/en/articles/No_Longer_Human , що продається мільйонним тиражем, і в ньому знімається досвідчена та відома команда продюсерів, включно з Кацуюкі Мотохіро («Psycho-Pass»), Фумінорі Кідзакі («Afro-Samurai»), Тоу Убукату («Ghost in the Shell ARISE») та Poly.Gon Pictures («Blame! Godzilla: Monster Planet»).

---

Огляд книги «Більше не людина» (20.07.2024):
https://lonesomehotpot.substack.com/p/no-longer-human-book-review

Неймовірне читання про легендарного, але водночас неспокійного автора Осаму Дадзая.

У 1948 році Осаму Дадзай скоїв подвійне самогубство разом зі своєю дружиною Томі, втопившись у водосховищі Тамаґава в Токіо, Японія, і був знайдений шість днів потому, у день, коли мало б виповнитись йому 39 років.
Але перед цим він написав «Вже не людина», напівавтобіографію, вільно засновану на його житті.
Хоча «Вже не людина» є автором багатьох добре сприйнятих творів, таких як «Захід сонця» та «Школярка», «Вже не людина» вважається його Magnum Opus, дехто може сказати, що це один з найкращих творів класичної японської літератури, який зрештою посідає друге місце серед бестселерів у Японії.

Я вперше почув про «Більше не людина» від друга, який порадив мені цю книгу, і завдяки деяким дослідженням я відкрив для себе монументальну спадщину, яку він створив у японській літературі, надихнувши багатьох авторів, таких як лауреати премій Сюсуке Мічіо та Рю Муракамі.
Роман торкається дуже складних тем, таких як зловживання психоактивними речовинами, ізоляція та самогубство, більшість з яких були натхненні власним життям Дадзая.

«Більше не людина», як зазначалось раніше,—це роман, що детально описує події з життя Дадзая крізь вигадану призму Оби Йодзо.
Він розділений на три Зошити з прологом та епілогом, що їх зміщують.
Кожен Зошит слугує щоденником Йодзо або, навпаки, Дадзая, що детально описує кожен етап його життя: дитинство, юність і, нарешті, доросле життя.

З дитинства Йозо ніколи не відчував поняття щастя і постійно повторює, що «не розуміє людей».
Це призводить до того, що він набуває характеру жартівника, й постійно намагається розсмішити людей комічними вчинками, бо не знає, як люди відреагують, якщо відкриють його справжню сутність.

Вже дуже рано можна помітити, що Йозо сприймає себе як відмінного від людей і страждає від якогось психічного захворювання або розладу.
Він відчуває постійну ізоляцію від усіх.

Також часто говорять про «рану докори сумління».
У моєму випадку рана з'явилась сама собою, коли я був немовлям, і з плином часу, не тільки не загоївшись, а й лише поглибившись, аж поки не дійшла до кістки.


Наприклад, коли батько запитав, що йому привезти дітям після відрядження, Йозо просто мовчки дивився, і не знав, яка відповідь його задовольнить.
Зрештою батько запропонував маску лева, але брат Йозо одразу ж відкинув пропозицію, сказавши, що той, мабуть, віддасть перевагу книзі. Батько неохоче погоджується і розчарований йде геть.
Йозо, з острахом наслідків, тієї ж ночі пробирається до його кабінету і пише «МАСКА ЛЕВА» в блокноті, де він записував подарунки, попри те, що ідея книги йому спочатку сподобалась.
Йозо за своєю суттю боїться того, що відбувається, коли люди не домагаються свого, тому всіляко намагається вдати маску, щоб догодити їм і здаватись нормальним.

Він продовжував розігрувати цю виставу протягом усього свого життя, зрештою зустрівши людину на ім'я Хорікі під час навчання в університеті, до якої Йозо тягнувся випивати в барах Токіо.
Він насолоджувався випивкою, оскільки це був перший раз, коли його екзистенційний страх зник.
У цей час він також став свого роду бабієм, проте ці стосунки з жінками зрештою призвели його до ще темніших глибин, таких як спроби самогубства та погіршення психічного здоров'я.
Цей досвід підкріпив його ідеологію, що його ніколи по-справжньому не зрозуміють.

Дадзай продовжував розвивати ці мотиви протягом усієї книги, і я закликаю вас прочитати цю історію до кінця.

Я вже тиждень не витримую над книгою, і жодного дня не минає, щоб не подумати про неї. Попри те, що Йодзо за своєю суттю є жалюгідним головним героєм (особливо з деякими сюжетними моментами пізніше), розповідь від першої особи дивним чином олюднює Йодзо до такої міри, що хоча я не відчував повного співчуття, у мене з'явився проблиск надії, що він налагодиться та житиме нормальним життям.
Спосіб Дадзая зображувати Йодзо, із використанням займенники на кшталт «я», дозволяє нам зрозуміти його внутрішню боротьбу та ізоляцію, яку він переживає.
Тому «Вже не Хунань» стає неймовірно захопливим для тих, хто переживає подібні почуття відчуження.

Якщо моїм сусідам вдається вижити, і не вбивати себе, не божеволіти, зберігати інтерес до політичних партій, не піддаватись відчаю, рішуче продовжувати боротьбу за існування, чи може їхнє горе бути справді щирим?

В останньому рядку роману сказано: «Йозо, якого ми знали, був таким легким на підйом і кумедним, і якби тільки він не пив—ні, хоча він і пив—він був хорошим хлопчиком, ангелом».
Існує кілька інтерпретацій цього рядка; одна з них полягає в тому, що більшість його болю та потрясінь є самонав'язаними та зумовлені його спотвореним сприйняттям.
Інша полягає в тому, що більшість людей, яких він зустрічав, ніколи не підозрювали, що він приховує своє справжнє «я» під клоунадою.
Одна з популярних інтерпретацій полягає в тому, що це стосувалось поганого розуміння суспільством психічних захворювань на той час, приписувало його біль алкоголізму, який, навпаки, був наслідком його психічного захворювання, розширював імпульс до отримання допомоги, яку Йозо/Дазай так і не отримали у своєму житті.

Однак відтоді я почав дотримуватись, майже як філософського переконання, віри:
що таке суспільство, як не індивід?
З того моменту, як я запідозрив, що суспільство може бути індивідом, я зміг діяти більше відповідно до власних схильностей.


Більшість обговорень цієї книги обертаються навколо особистого зв'язку читачів з Йодзо, і нерідко можна побачити, як люди називають «Більше не людина» своїм улюбленим літературним твором.
Що стосується мене, то це справді було захопливе чтиво, яке показує нефільтровану, сиру емоцію людини, яка переживає цей внутрішній потрясіння, крізь її точку зору.
І, попри те, що я не пережив навіть найменшого відбитка всіх проблем Йодзо, метод оповіді Дазая дозволив мені співвіднести його почуття відчуження, представлені протягом усього роману.

З огляду на це, я відчуваю, що це одна з тих книг, які мають бути в списку бажань кожного.
Я дуже рекомендую вам прочитати її, оскільки це просто дуже глибокий і дивовижний роман, який заслуговує на свій легендарний статус.

Будь ласка, залиште будь-які рекомендації щодо книг, які, на вашу думку, мені сподобаються.
Та, яку я особливо розглядаю,—це «Жінка в пісках» Кобо Абе, оскільки я часто бачила, що її рекомендують читати після «Більше не людина».

⋮⋮⋮   No. 16505

File: 1764941612.299566-.jpg ( 100.92 KB , 728x529 )

File: 1764941612.299566-2.jpeg ( 93.07 KB , 640x847 )

File: 1764941612.299566-3.jpg ( 18.74 KB , 360x270 )

>>13542
МЕҐУКА
Е
Ґ
К
У
А

Пізнав драму об силі лесбійського кохання емоційному дорослішанні з нотками Фауста.


File: 1764095676.067466-.png ( 79.65 KB , 176x224 )

⋮⋮⋮   No. 16500 [Reply]

⋮⋮⋮   No. 16501

South Park - Im Museum der Toleranz

Обережно - німецька!!


File: 1762609049.872592-.jpg ( 1000.08 KB , 1920x1200 )

⋮⋮⋮   No. 16487 [Reply]

Привіт, мої бойові товариші по пікселях та сабах. Це знову я, ваш вірний постачальник хаосу та праведного гніву. Сиджу я, значить, в темряві, і гортаю інсту, щоб остаточно не з'їхати з глузду. І що я, бляха, бачу?

Я бачу зраду.

Пам'ятаєте її? Голос нашого, курва, бунтарського дитинства. Жінка, яка співала такий охуєнний рок, що ми були готові разом з нею перевертати цей нудний світ. Сама Харухі Судзумія. А ще Менті з "Хантерів", Нобуме з "Гінтами"... коротше, легенда. Ая, бляха, Хірано.

І знаєте, де зараз ця легенда? А вона, сонечко, в Москві. Радісно фоткається на фоні сраного кремля, в обнімку з вухатим символом радянської окупації – Чебурашкою. І викладає це все з милою посмішкою, наче це, блядь, просто "незабутня подорож".

Халепа якась, правда?

Поки ти, суко, сидиш тут і чекаєш, коли знову з’явиться світло, щоб додивитися серію, ВОНА – спонсорує своєю їбучою медійністю ту саму країну, що це світло в тебе забирає. Харухі хотіла знайти щось незвичайне, бо їй було нудно. А пані Хірано, схоже, від нудьги поїхала розважати вбивць. Яка іронія.

Так от, воїни диванного фронту. Настав наш час. Це не просто срач. Це, блядь, культурна інтервенція. Наше завдання просте, як удар арматурою.

1. Переходимо за посиланням: https://www.instagram.com/a_ya.hirano/
2. Знаходимо її фоточки з Москви. Там кремль, чебурашка, вся ця хуєта. Не помилитесь.
3. Пишемо "ласкаві слова".

Ні, не треба прямих погроз, ми ж цивілізовані люди (на відміну від декого). Ми будемо бити елегантно. Інтелектом. Сарказмом. Потрібен масовий, але витончений набіг.

Ось вам декілька векторів для вашої творчості:

"Аю-сан, сподіваюся, вам там так само весело, як нам під час повітряних тривог від ракет, запущених з країни, де ви так гарно відпочиваєте ❤️"

"Яка гарна фотка на фоні архітектури, що ухвалює рішення про ракетні обстріли. Дуже рок-н-рольно!"

"Цікаво, Чебурашці вуха кров'ю українських дітей не пахнуть? Чи це такий особливий російський аромат?"

"Дякую, що нагадали, під який саундтрек нас вбивають. Пісні Харухі тепер заграють новими фарбами!"

"Hunter x Hunter вчив нас про ціну життя. Дивно, що ви про це забули, позуючи з символами смерті."

Коротше, ви зрозуміли. Максимальна ввічливість. Максимальна отрута. Українською, англійською, японською – хто як може. Нехай знає, що її фанати не сліпі ідіоти, і що є речі, які не пробачають. Нехай кожен її лайк під тими фото буде для неї, як цвях в кришку труни її репутації.

Діємо, бо хто, як не ми? Покажемо їй, що таке справжня меланхолія.

Ваш вірний агітатор. Вперед.

⋮⋮⋮   No. 16488

> Радісно фоткається на фоні сраного кремля, в обнімку з вухатим символом радянської окупації – Чебурашкою

⋮⋮⋮   No. 16489

>>16487
Її треба покарати - для Дзиґи та Хвої є робота

⋮⋮⋮   No. 16492

>>16487
реклама якоїсь хлойди, похуй

⋮⋮⋮   No. 16493

Вона блядь.

⋮⋮⋮   No. 16495

>>16492
Хто всі ці люди?


File: 1611930539.639447-.PNG ( 551.3 KB , 848x926 )

⋮⋮⋮   No. 9334 [Reply]

Блять, Курка, ти що дурна? Якого хуя тебе там посадили?

Де ж ця славетна українізація, чому так насмоктався? Це, здається, вперше з заснування каналу, з'являється російська реклама. От якого хуя?
134 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 16441

>>9345
> Курка вбісрався
трансгендерна курка чи шо?

⋮⋮⋮   No. 16442

>>16441
Гугли - курка аалямб

⋮⋮⋮   No. 16465

Піздец який цікавий тред!

⋮⋮⋮   No. 16471

>>16465
Ну от куди ти лізеш, га?

⋮⋮⋮   No. 16490

>>16473
Пішов нахуй, ШІ-далбайоб, втопитись тобі в поносі


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]