[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1475853186749-0.jpg ( 55.83 KB , 400x541 )

⋮⋮⋮   No. 289 [Reply]

Поезії загальна нитка.

Ось спробував тут. Зацініть і допоможіть з пунктуацією першого речення.



У Мережі на тебе підписаний
І не в змозі я це скасувати.
То чого ти до мене зі списами?
То чому мене гониш із хати?

Памʼятаєш, як разом мріяли?
Як гуляли колись просто неба?
Як ми кроками місто міряли?
А тепер це тобі не треба.

Як усталити змінної значення,
Прокидаючись щоб серед ночі,
Не будинки Воронежа бачив я —
Твої темно-смарагдові очі?
228 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5618

Пукав ніжно йому в носик,
Він - мій мілий нігритосик!
Але одна у нас проблема,
З цього випливає дилема.
Він - в дешевих тряпках,
Я - у нових гучі тапках.

⋮⋮⋮   No. 5619

File: 1655994382.495285-.jpg ( 38.82 KB , 456x620 )

Спиридон Черкасенко - Демонстрація

В тривозі Місто. Хворий чад
Ледарства, бенкетів невпинних
Заклубочивсь, як чорний гад
В сталевих пазурях орлинних...

У буйнім шумі грізних хвиль
Нуртують вулиці, майдани,
Регоче злобно давній біль,
Огнем горять незгойні рани.

У блисках радісних весни
Повітря бють червоні крила,
І в жах зрадливий тишини
Свій крик жбурляє грізна Сила.

У парі Зненависть і Гнів,
Як два страшних правдивих тури,
Порвавши пута ланцюгів
Тараном смерти гатять в мури.

А над усім, як вільний птах,
Огневе слово скрізь літає.
Гукає сонце в небесах—
На свято Гніву закликає!...

В тривозі Місто. Кат старий
Тамує жах свій безгомінням,—
Та вулиць вільних спів новий
Крізь стіни б'є йому подзвінням!...

⋮⋮⋮   No. 5621

File: 1657586003.471462-.jpg ( 129.16 KB , 500x550 )

Неочікувано і відчутно

Свіжий нічний потік думок прокидає кремезний спогад.
У прозорості, крихкості, стислості дивовижних поверхонь
Так мало досягнутості, вибудованості, перевершень, та ладу...
Але є мотив та натяк, мов у літньому лісі забутий запах—вогонь.

Під замками заховано,
І між стінами стиснуто,
Вже занадто давно...
Та нічого. Вже пройшло.

Просто серце—це зовсім не мозок.
Як і двері не є вікном.

⋮⋮⋮   No. 5624

Межа (вірші Олега Ольжича)
Олег Ольжич - Межа

По рівній грані двох світів ідеш,
Що, наче скло, невидима і гостра.
І тягне, рве глибинами без меж
Одкрите серце ненаситний простір.

Ступи ліворуч: легкий буде спад,
Повільні луки, мляві серпантини.
Від інтелекту через хліб назад
До жаху і бєзсилости клітини.

А вправо ступиш — прірва і провал,
І знову сплеск, і в клекотінні виру —
Лише твій шал щитом проти навал.
Одвага ж, коли ти запрагнув. Віра.

1937

⋮⋮⋮   No. 5625

File: 1659869667.865315-.jpg ( 93.6 KB , 795x826 )

Ізмаїл Срезневський - Корній Овара

Думка І
(Як поконтрактувавсь козак Корній Овара із бісом, і що з того було)

Койдак шумить, гуде Койдак,
Коргує хвилею, мов чвара.
Ген – скеля. Ген сидить козак,
Козак-небога – пан Овара.

Шумить під скелей хуртовий,
А понад скелей гай шумує;
По хвилі встав туман сідий,
По лавах ходить і ляцкує.

А хмара на небі стоїть.
Зірок не видко. Вітер виє.
Між комишем кажан кружить;
Очима з гаю вовк мурліє.

Сидить знічившися козак.
Він думу думає, гадає,
Сумує тяжко неборак,
Що долі бідному немає.

Сім літ вже він козакував,
Сім раз ходив на Крим з кравчиной,
На морі турка випитав,
Та все бездольною годиной.

З нічим він з бою виходжав,
З нічим вертався він додому.
З нічим? Ой ні! Він добував
Між агарян собі сорому.

Озвали раду козаки,
Овару присудили вбити
Та й, повиходив на шляхи,
До себе почали просити.

Почув Овара – й утікав
З ляхами слави добувати;
До католиків приставав
Святую віру руйнувати.

Та й тут жене його біда,
Та й тут цькує його недоля.
Небага! Є ще в нас орда.
Чого журиться! Божа воля!

Пристав Овара до орди
І на ляхів пішов з ордою…
Недоля з ним, із ним біди…
Пропав Овара – втік із бою,

Утік та й – ось. Гуде Койдак.
Коргує хвилею, мов чвара.
Сидить на березі козак,
Козак-небога – пан Овара.

Що буде з ним? Що жде його?
Чи, мабуть, вже прийшлось втопиться..
Ген – блись! Мара. Та й до його,
Та й ну поперед ним казиться.

Мара бісовська то, дідьок.
Очима лупає, вирляє;
Дугой зігнувшись на кийок,
Іде, не йде він – шкандибає.

Піджавши хвіст, мара тремтить,
Рогами крутить, колодіє,
Сопе, зубами клац, свистить
Та і ка: «Здоров бувай, Корнію!»

Козак сидить, козак мовчить.
«А що? – пита мара. – Недоля?
Чого ж мене б не попросить?
Тоді б ти взнав, що то за доля!»

І озира мару козак,
І труситься, й зубами клаца:
«А що ти?» – «Що! я твій батрак:
Кажи, яка до нуди праця?

Кажи: усе зроблю». – «Га, цур!»
– «Чого ж цураться від чортяки?
Чи злодій я? Чи я ховтур?
Не бійсь. Побачиш. Знайдеш дяки.

Ось слухай, пане, мій совіт;
Жене тебе біда, недоля,
Псує тобою цілий світ,
Псує тобою добра доля;

Недолі тій кінець між нас,
Між нас. У пеклі він, кирпатий.
А в нас добро, добро у нас;
Всім нас шанує наша мати.

І я, старший з твоїх братів,
Я для тебе знайшов пригоду:
Багацько дам круглевиків,
Багацько всякого розводу.

Багацько й слави дам тобі.
Тебе світ стане шанувати.
Чого лякаться? Не робій!
Віддай же душу до заплати».

Але… Злякався наш козак.
Хреста не може положити.
Регоче біс. «Що, пане, як?
Чи до контракту приступити?»

– «Ой ні! Лякаюсь пекла я».
– «З чого ж лякатися повада?»
– «Як згине там душа моя?»
– «А де ж, кажи, її порада?

Біда на світі жить тобі;
Біда й загинути із світа:
Вона з тобою, хоч що роби,
Хоч цілу ніч молись до світа!

А пекло матер’ю навік.
Та не горюй. Добро між нами,
Аби б ти зачний чоловік,
А то зживешся, як з братами.

Музика є й у пеклі в нас,
Та ще, козаче, як і грає!
Як вапне будько у ковбас,
То всі регочуть, все стрибає.

Горілка є, мед, пиво є;
Як скажеш – зваримо й ковтирю.
Так в нас; а далі – все твоє,
Що ти не вздриш по коломирю.

Всім будеш, пане мій, багат;
Та й буде все тобі в пойгранок;
Чи схоче серце до дівчат –
Багацько знайдемо панянок.

Чи золотих круглевиків,
Чи то якої худоби, пане…
Козаченьку, якби б схотів –
То все твоє, твоє надбане.

Отак в нас, пане. Та затим
Охочі так до нас і люди, –
Пани, князі, – всіх не злічим,
А козаки, хлопи та судді…

Гай, гай! Вже нічого казать:
Така кравчина хоч на ляха.
І верховодить вашу рать
Старий Богданко-сіромаха.

Коли що він тобі не люб,
Є в нас Сірко, і Дорошенко
І з Бруховецьким Лизогуб,
І з Пушкарем Лінчай Кравченко.

Мазепа в нас ганчірки пре,
Латає кунтуші Виговський;
Тетерю Полубіток тре,
А кашоваром Розумовський.

Отак в нас, пане, і на вік,
На вічний вік. Добро між нами.
Аби б ти зачний чоловік,
А то зживешся, як з братами.

Тим часом, щоб ти все пізнав,
На світі сім дам тобі волю:
Живи собі, гуляй собі
І забувай свою недолю.

І воля та на десять літ.
Як ізойдуть, – опівніч, свату,
Прийдеть дідьок недай-біг-світ
У панськую твою палату.

Прийдеть, – тоді всьому кінець».
Задумав думу пан Овара.
Блиснув Тритин, мов каганець,
Та й зирк, та й вп’ять чорніє хмара.

«Чого ж гадати, пане мій?
Ось і кишеня грошей – плата
В задатку. Грошей не жалій –
Навік кишеня приськовата».

Задумав думу пан козак
Та й каже: «Буде то, що буде!
Хіба я первий?.. Де контракт?
І хай Овару знають люди».

Розрізав руку пан козак
Та й підписав контракт із бісом.
Койдак шумить, гуде Койдак, –
Козак із бісом вже за лісом.

1836





















Примітки

Вперше надруковано в журн. «Молва», 1836, № 51 – 52, с. 388 – 394, за підписом: «Антон Майко Келеберда. З Почаева поломар Богородицкой звонницы». Під текстом зазначено дату і місце написання: «1836 года, 25 января, Харьков».

У примітці від редакції вказано: «Доставлено г. Срезневским». Авторство І. Срезневського підтверджується також на підставі згадки в листі Л. Боровиковського до автора від 24 вересня 1834 р.: «Желательно было бы в рукописи прочитать хоть отрывок из Вашего «Громобоя».

У редакційній примітці, якою супроводжувалась публікація, сказано, що «Корній Овара» – «это перевод баллады Жуковского «Двенадцать спящих дев». Це визначення далеке від істини. Насправді тут маємо справу з вільним переспівом початкових строф «Громобоя», першої балади із «Двенадцати спящих дев». Причому І. Срезневський використав тільки основну схему балади Жуковського, конкретний же зміст твору зовсім відмінний.

Подається за першодруком.

Койдак – порог близ Екатеринослава [Єкатеринослав – нині Дніпропетровськ].

Сірко Іван Дмитрович (? – 1680) – кошовий отаман Запорізької Січі. Брав участь у визвольній війні 1648 – 1654 pp., виступав за зміцнення дружби українського і російського народів; уславився успішними походами проти Кримського ханства та причорноморських турецьких фортець.

Дорошенко Петро Дорофійович (1627 – 1698) – гетьман Правобережної України (1665 – 1676), підписав ганебну угоду про перехід України під владу Туреччини. Після поразки (1676) від російсько-українських військ жив у Росії.

Брюховецький Іван Мартинович (? – 1608) – гетьман Лівобережної України у 1663 – 1668 pp. Ставши на шлях зради, розпочав спільно з Дорошенком боротьбу проти Росії з метою переходу України під владу Туреччини. У 1668 р. проти Брюховецького, при правлінні якого зросло феодальне гноблення, вибухнуло повстання, під час якого він був убитий козаками.

Лизогуб Яків Кіндратович (? – 1698) – канівський (1666 – 1669), а пізніше (1687 – 1698) чернігівський полковник. Під час здобуття Азова Петром І у 1696 р. був наказним гетьманом козацького війська.

Пушкар Мартин (? – 1658) – полтавський полковник (1648 – 1658), брав участь у визвольній війні 1648 – 1654 pp., виступав за возз’єднання України з Росією. Після смерті Богдана Хмельницького разом з Я. Барабашем очолив народне повстання проти зрадницької політики гетьмана І. Виговського. Загинув у бою під Полтавою.

Мазепа Іван Степанович (1644 – 1709) – гетьман Лівобережної України (1687 – 1708).

Виговський Іван Остапович (? – 1664) – гетьман України у 1657 – 1659 pp. Прагнучи до відторгнення України від Росії і відновлення польсько-шляхетського панування, у 1658 р. уклав з польським урядом ганебний Гадяцький договір, за яким Україна переходила під владу шляхетської Польщі. Проти І. Виговського спалахнули народні повстання на чолі з І. Богуном, І. Іскрою та І. Сірком. Вигнаний повсталим народом, Виговський у 1659 р. втік до Польщі, де згодом був звинувачений у зраді і страчений за вироком польського суду.

Тетерю Полубіток тре – мабуть, тут тетеря – не прізвище, як вваэав коментатор видання 1987 р. М. Л. Гончарук, а назва страви.

Тетеря (Моржковський) Павло Іванович (pp. н. і см. невідомі) – гетьман Правобережної України (1663 – 1665). Належав до старшинської верхівки, що була зв’язана з шляхетською Польщею і виступала проти возз’єднання України з Росією. Брав участь у загарбницькому поході 1664 р. польсько-шляхетських військ на Лівобережну Україну, у придушенні антифеодального руху. У зв’язку із посиленням антифеодальної боротьби народних мас Тетеря змушений був відмовитись від гетьманства і втекти до Польщі.

Полуботок Павло Леонтійович (бл. 1660 – 1723) – чернігівський полковник (1706 – 1722), наказний гетьман Лівобережної України (1722 – 1723). Помер у Петропавлівській фортеці, куди був кинутий за наказом Петра І по звинуваченню в сепаратизмі.

Розумовський Кирило Григорович (1728 – 1803) – останній гетьман Лівобережної України (1750 – 1764).

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 89 – 93.


File: 1621184398.51865-.jpeg ( 35.55 KB , 600x400 )

⋮⋮⋮   No. 5237 [Reply]

Пишіть вірші, або цитати з літератури, що вас надихають і не дають здатися, підбадьорюють чи підштовхують до дій.

Я почну:


Будеш, пташе, співати над полем.
Ми все ще віднайдемо і все ще відмолим.
Ми все ще повернемо з того, що втратили.
Головне, щоб птахи залишались крилатими.
>Жадан "Птах"


Також раджу прочитати https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Псалом_90. Не тільки вірунам, а й атеїстам. Цей псалом я підгледів в коментах про слова, що надихають, в одній групі УБД-шників. І дійсно - слова справді підходять, аби повторювати їх під обстрілом. Сильний текст.
8 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5486

File: 1634742977.564798-.jpg ( 17.26 KB , 266x400 )

"Ще один гарний та, слід визнати, найважливіший спосіб—приділяти менше значення своїм думкам загалом, незалежно від їх змісту.
Автоматичні думки нагадують нескінченний звуковий супровід, що не затихає ні на хвилину.
Іноді це має стосунок до того, що відбувається навколо, іноді—ні;
Інколи вони приємні, інколи—ні;
Деколи правдиві, деколи—ні.
Їх неможливо вимкнути та неможливо зменшити звук.
Люди живуть у своїх думках, так само як золоті рибки живуть у воді.
Ніхто не має можливості обирати собі думки.
Однак можна вирішити, як на них реагувати, і це вже точно особисте рішення, як використати свій час.
Щоб займатись тим, що подобається, зовсім необов'язково змушувати свої думки крокувати рівним строєм.
Коли люди намагаються утримати "позитивні" думки та відігнати "негативні", де все це відбувається? У власній голові!
І поки життя навколо жевріє, вони пропускають найцікавіше, тому що застрягли у внутрішньому світі та намагаються в черговий раз пересунути меблі, замість того, щоб вийти на вулицю та поринути у життєвий простір.
Нехай думки течуть своєю чергою, приходять та уходять, поки приділяєш всю свою увагу важливій справі у зовнішньому світі, серед людей та речей, що існують навколо."

"Роздуми стосовно власних хвилювань у спробі їх проаналізувати та виправити має декілько недоліків, які можуть завадити заспокоїти тривожні думки за допомогою когнітивного реструктурування.
По-перше, скласти об'єктивне ставлення до своїх думок достатньо важко або навіть неможливо, оскільки для аналізу думок використовується той самий інструмент, котрий створив ці думки,—власний мозок.
По-друге, спроби оцінити та виправити тривожні думки часто призводять не до мирного розв'язання питання, а до свого роду внутрішній суперечці з власними думками.
Якщо помічаєш, що ці недоліки не дозволяють послабити тривожність шляхом когнітивного реструктурування, спробуй використати метод когнітивного розподілу.
За допомогою пропрацьовки тривожних думок та їх ключових слів (а не уникнення їх), особливо у грайливій, гумористичній формі, можна отримати кращі результати, аніж шляхом спроб раціоналізувати та скоректувати зміст хвилювання."

⋮⋮⋮   No. 5564

File: 1647275823.397539-.jpg ( 243.02 KB , 1920x1080 )


⋮⋮⋮   No. 5592

File: 1651042117.191708-.jpg ( 3.04 MB , 3840x2160 )

"Щоб бути в змозі це зробити, ти повинен відкласти побоювання невдачі та прагнення отримати успіх.
Тобі варто робити ці речі абсолютно та повністю без страху, без бажання.
Тому що те, що ми робимо без пристрасті отримати результат,—це найчистіші дії, які ми коли-небудь зробимо."—Алан Мур.

⋮⋮⋮   No. 5593

File: 1652166592.46463-.jpg ( 262.58 KB , 1880x1576 )

File: 1652166592.46463-2.jpg ( 78.05 KB , 940x788 )


⋮⋮⋮   No. 5623

File: 1658280586.298503-.jpg ( 160.91 KB , 787x702 )

File: 1658280586.298503-2.jpg ( 83.68 KB , 570x549 )



File: 1655984479.565006-.jpg ( 136.81 KB , 434x550 )

⋮⋮⋮   No. 5616 [Reply]

Чи існує в електронному варіанті Кобзар, в якому не буде слів "таваріщ", з маленької букви слова "Боже"? Чи невже все це було у виданні 1840 року?

⋮⋮⋮   No. 5617

>>5616
> Чи невже все це було у виданні 1840 року?
Можливо було. Мова була забороненою, і правил для "забороненої мови" не придумували.
> Чи існує в електронному варіанті Кобзар, в якому не буде слів "таваріщ", з маленької букви слова "Боже"?
Навряд-чи. Ніхто не замінює слова у старих творах, бо авторське право і публікують те, що є, без змін.

⋮⋮⋮   No. 5620 OP

>>5617
> Можливо було. Мова була забороненою, і правил для "забороненої мови" не придумували.
то чисто совкове, бо щось сумніваюсь що в РІ могли Бог з малої писати чи що було тоді те "товаріщ"
>авторське право і публікують те, що є, без змін
а кому то воно належе цікаво.


File: 1652786359.271164-.jpg ( 152.33 KB , 520x779 )

⋮⋮⋮   No. 5596 [Reply]

Привіт, аноне! Чи маєте ви максимально без помилок переклад Теодора Качинського "Маніфест Унабомбера", якщо є, то накидайте тут.

⋮⋮⋮   No. 5608

File: 1654792756.777245-.jpg ( 109.32 KB , 720x960 )

V INTERNETI PODYVYS' NAVISCHO BOOBSHE TAKE STRASHE CHITATY?

⋮⋮⋮   No. 5610

>>5596
Зайди на вікіпедію.

⋮⋮⋮   No. 5611

>>5596
https://javalibre.com.ua/java-book/book/2917479
> без помилок
Вибору немає. Цю книгу лише один раз перекладали українською. Або читаєш те що є, або іди вчи англійську.


File: 1486457131965-0.jpeg ( 17.13 KB , 241x370 )

⋮⋮⋮   No. 495 [Reply]

Тред де можна кидати цікаві обкладинки книг. Піздецовий дизайн або просто прикольна назва? Кидай сюди, покажи анону що існує в світі!
125 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5562

File: 1646225728.243121-.jpg ( 345.62 KB , 930x639 )

File: 1646225728.243121-2.jpg ( 325.71 KB , 930x639 )

File: 1646225728.243121-3.jpg ( 361.75 KB , 930x639 )

File: 1646225728.243121-4.jpg ( 334.58 KB , 930x639 )


⋮⋮⋮   No. 5566

File: 1647470156.34629-.jpg ( 326.3 KB , 699x900 )

File: 1647470156.34629-2.jpg ( 309.57 KB , 663x900 )

File: 1647470156.34629-3.jpg ( 256.39 KB , 681x900 )

File: 1647470156.34629-4.jpg ( 315.96 KB , 681x900 )

Німецька збірка українських казок, яку варто погортати хоча б заради ілюстрацій.
https://diasporiana.org.ua/folklor/die-sonnenrose-ukrainische-marchen/

⋮⋮⋮   No. 5567

File: 1647474030.768769-.jpg ( 789.5 KB , 2044x3095 )

File: 1647474030.768769-2.jpg ( 568.57 KB , 1631x2532 )

File: 1647474030.768769-3.jpg ( 916.46 KB , 1585x2403 )

File: 1647474030.768769-4.jpg ( 410.1 KB , 1587x2404 )


⋮⋮⋮   No. 5568

File: 1647474653.708678-.jpg ( 545.83 KB , 2384x1763 )

File: 1647474653.708678-2.jpg ( 274.55 KB , 833x1232 )

File: 1647474653.708678-3.jpg ( 2.28 MB , 1815x2756 )

File: 1647474653.708678-4.jpg ( 1.06 MB , 1475x2280 )


⋮⋮⋮   No. 5604

File: 1654344247.710203-.jpg ( 159.98 KB , 439x500 )

File: 1654344247.710203-2.jpg ( 43.28 KB , 389x594 )

File: 1654344247.710203-3.jpg ( 115.73 KB , 398x565 )

File: 1654344247.710203-4.jpg ( 50.11 KB , 385x605 )



File: 1654101992.297856-.png ( 1.25 MB , 1000x1295 )

⋮⋮⋮   No. 5600 [Reply]

Здоровенькі були, безоси!
Довгий час користувався сервісом livelib[.ru], на якому читав відгуки до книг, ставив оцінки книгам, які прочитав, створював свої списки, і т.д. Ще гарно, що можна було потім побачити дату, коли мною була прочитана та, чи інша книга (при виставленні оцінки, вибирається дата прочитання).

Так от, які аналоги цього сервісу вам відомі?

По суті, потрібнен такий же функціонал, відгуки почитати, оцінку поставити, вибрати дату, коли прочитав книгу, ну і мабуть найголовніше, щоб був великий каталог книг на сайті. Оскільки читаю також і книги українських авторів, то хотілося б бачити максимально велику кількість різної літератури, включаючи наших авторів.

⋮⋮⋮   No. 5601

>>5600
На толоці вантажиш і читаєш. Є ще жменя онлайн бібліотек, але по ним не підкажу.

⋮⋮⋮   No. 5602

>>5600
https://www.goodreads.com/
Там і української літератури повно і відгуків українських.


File: 1652770283.549795-.JPG ( 29.68 KB , 360x480 )

⋮⋮⋮   No. 5595 [Reply]

Що думаєте про цього автора, і т.зв "контркультуру", в літературі взагалі?

⋮⋮⋮   No. 5598 OP

Бамп, хулі

⋮⋮⋮   No. 5599

>>5595
Не читав, ба більше - я навіть Трейнспоттінг до кінця не додивився xD


File: 1500411267016-0.png ( 76.34 KB , 373x293 )

⋮⋮⋮   No. 883 [Reply]

Тут безосібному радять літературу за його запитами
202 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5126

>>5125
мукачево.нет
лол

⋮⋮⋮   No. 5161

>>4935
>голосував за Порошенка
Ахаха
Тут сидять повнолітні????

⋮⋮⋮   No. 5163

>>5161
думаю тут виключно повнолітні.
неповнолітні шляються по діскорд серверам і телеграм каналам. нахіба їм мертві іміджбірди?

⋮⋮⋮   No. 5316

>>5315
У вас є не те, що кожний число, я у вас ціла рік онлайн у великий кількість.

⋮⋮⋮   No. 5327

>>5316
моя твоя не поніма


File: 1476187889620-0.jpg ( 37.71 KB , 400x335 )

⋮⋮⋮   No. 2 [Reply]

Перший
Традиційний
132 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 1756


⋮⋮⋮   No. 1758

>>1664
А може ти свою краще дай, ліл?

⋮⋮⋮   No. 2644

File: 1534757988.471983-.jpg ( 117.04 KB , 753x1000 )

File: 1534757988.471983-2.jpg ( 90.7 KB , 1000x664 )

File: 1534757988.471983-3.jpg ( 104.89 KB , 1000x664 )

File: 1534757988.471983-4.jpg ( 115.41 KB , 1000x639 )

>>1641
Нарешті купив собі ось цю книгу. Піхота українських гетьманів. Досить гідна річ, бо таких тематичних видань у нас вкрай небагацько.

⋮⋮⋮   No. 5578

Прочитав
>Кафка "Процес"
У чому ідея твору?
Читаю
>Воннегут "Бійня №5"
Читатиму
>Жуанот "Тирант Білий"

⋮⋮⋮   No. 5590

Хлопаки, цей трід живий ?

Що з Кідрука варто прочитати , крім Бота ?


File: 1650132789.451271-.png ( 9.33 KB , 93x103 )

⋮⋮⋮   No. 5579 [Reply]

Якою програмою ти читаєш книги, і в чому перевага твоєї проги? Я читаю з олрідера, бо звик ще на телефоні, там вона відкривала фб2, мобі, єпуб файли.
2 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5582

File: 1650140334.934534-.webp ( 16.23 KB , 180x180 )

Читаю через додаток Amazon Kindle на планшеті. Це сама аналоговнєтна читалка на сьогоднішній день.

⋮⋮⋮   No. 5583

>>5579
Вдома валяється кіндл, є ще calibre для лінукса, а так я давно перейшов на авдіокнижки )))

⋮⋮⋮   No. 5585

>>5579
Тобто ви хочете сказати, що існують такі особи, які сидять на стільці перед монітором і читають книгу? З компа? я взагалі не фанат читання книг з електроніки, але читалку або телефон я ще можу зрозуміти, але з моніка це вже перебільшення.

⋮⋮⋮   No. 5586

>>5585
Я вище писав про калібре для Лінукс. І там вона мені потрібна скорше як катологізатор завантажених книжечок, ну і переглядач/редактор на випадок цифрових помилок (напирклад, зайвих знаків чи інших "чортиків")

⋮⋮⋮   No. 5587

>>5585
А в чому проблема?


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]