[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1582141796.342204-.jpg ( 23.31 KB , 462x479 )

⋮⋮⋮   No. 3865 [Reply]

Хочу стати математиком.

Що є хорошого почитати про математику нашою мовою?
7 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 3901


⋮⋮⋮   No. 3902

>>3901
лол, Антон ЛаВей - цікавий дядько.

⋮⋮⋮   No. 5072

Бамп, сподіваюсь цей раз хтось серйозно відповість.

⋮⋮⋮   No. 5084

File: 1611631689.778528-.jpg ( 80.2 KB , 398x565 )

File: 1611631689.778528-2.png ( 234.91 KB , 398x565 )

File: 1611631689.778528-3.jpg ( 98.1 KB , 398x565 )

File: 1611631689.778528-4.jpg ( 85.21 KB , 398x565 )


⋮⋮⋮   No. 5085

File: 1611673448.699573-.jpg ( 74.86 KB , 398x565 )

File: 1611673448.699573-2.jpg ( 78.34 KB , 398x565 )

File: 1611673448.699573-3.jpg ( 69.08 KB , 398x565 )

File: 1611673448.699573-4.jpg ( 70.09 KB , 398x565 )



File: 1500411267016-0.png ( 76.34 KB , 373x293 )

⋮⋮⋮   No. 883 [Reply]

Тут безосібному радять літературу за його запитами
196 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4596

File: 1595976986.847554-.gif ( 909.54 KB , 1569x1136 )

File: 1595976986.847554-2.jpg ( 125.81 KB , 420x596 )

File: 1595976986.847554-3.jpg ( 69.95 KB , 374x512 )

File: 1595976986.847554-4.png ( 493.02 KB , 647x465 )


⋮⋮⋮   No. 4597

>>883
Чи можете порекомендувати якусь чорнувату сучасну класику? Щось на кшталт "Американського психопата" та "Механічного апельсина".

⋮⋮⋮   No. 4598

>>4596
Ніхуя, красно дякую за все це

⋮⋮⋮   No. 4934

>>4933
Шо почьом?

⋮⋮⋮   No. 4935

>>4933
Кропивач продається тільки тим, хто пише українською мовою і голосував за Порошенка.


File: 1486815234178-0.jpg ( 49.34 KB , 526x448 )

File: 1486815234178-1.jpg ( 103.37 KB , 600x320 )

⋮⋮⋮   No. 503 [Reply]

Коміксів тред. Хто що читає?

Я, наприклад, нещодавно прочитав "Максим Оса", зараз читаю "Орда", автор обох - українець Ігор Баранько. Планую ще глянути, які є українські комікси.
58 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4996

File: 1608024810.274021-.png ( 737.83 KB , 1403x821 )


⋮⋮⋮   No. 5015

File: 1608306138.313723-.png ( 662.69 KB , 1396x752 )


⋮⋮⋮   No. 5060

File: 1609544061.068369-.png ( 673.63 KB , 1427x699 )

File: 1609544061.068369-2.png ( 641.23 KB , 1372x717 )

File: 1609544061.068369-3.png ( 705.49 KB , 1379x775 )


⋮⋮⋮   No. 5062

File: 1609710164.32809-.jpg ( 112.15 KB , 1023x440 )


⋮⋮⋮   No. 5078

File: 1611442282.908459-.png ( 633.15 KB , 1424x690 )

File: 1611442282.908459-2.jpg ( 194.29 KB , 1450x681 )

File: 1611442282.908459-3.png ( 662.13 KB , 1436x691 )



File: 1475853186749-0.jpg ( 55.83 KB , 400x541 )

⋮⋮⋮   No. 289 [Reply]

Поезії загальна нитка.

Ось спробував тут. Зацініть і допоможіть з пунктуацією першого речення.



У Мережі на тебе підписаний
І не в змозі я це скасувати.
То чого ти до мене зі списами?
То чому мене гониш із хати?

Памʼятаєш, як разом мріяли?
Як гуляли колись просто неба?
Як ми кроками місто міряли?
А тепер це тобі не треба.

Як усталити змінної значення,
Прокидаючись щоб серед ночі,
Не будинки Воронежа бачив я —
Твої темно-смарагдові очі?
140 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5070

File: 1610650893.201903-.jpg ( 179.8 KB , 1600x1200 )

Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.

До суду тебе не скують ланцюги,
І руки не скрутять ворожі:
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.

Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити і вмерти з тобою,
І прапори рідні в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою!

Олександр Олесь, 1917

⋮⋮⋮   No. 5073


⋮⋮⋮   No. 5074


⋮⋮⋮   No. 5075

File: 1611278265.97914-.PNG ( 407.92 KB , 375x525 )

І кожен з нас творець,
І кожен переможець.
І ми змагаємось
за право в цю хвилину миролюбно існувати.
І ми по суті хочемо
один од одного собою непомітно керувати.

Це ніби забавка,
а може особисте.
У всьому є своя мелодія та форма.
Швидше за блискавку,
М'яка та шовковиста,
Сумновесела соціальна норма.

⋮⋮⋮   No. 5077



File: 1486457131965-0.jpeg ( 17.13 KB , 241x370 )

⋮⋮⋮   No. 495 [Reply]

Тред де можна кидати цікаві обкладинки книг. Піздецовий дизайн або просто прикольна назва? Кидай сюди, покажи анону що існує в світі!
76 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4994

File: 1607603360.535271-.jpg ( 43.14 KB , 378x534 )


⋮⋮⋮   No. 5036

File: 1608402332.118563-.png ( 1018.19 KB , 600x868 )

File: 1608402332.118563-2.jpg ( 74.82 KB , 400x538 )

File: 1608402332.118563-3.jpg ( 83.7 KB , 512x386 )

File: 1608402332.118563-4.jpg ( 1.75 MB , 1000x1380 )


⋮⋮⋮   No. 5037

File: 1608465068.041863-.png ( 1.7 MB , 1200x675 )


⋮⋮⋮   No. 5042

File: 1609098301.941674-.jpg ( 51.62 KB , 512x365 )

File: 1609098301.941674-2.jpg ( 98.4 KB , 800x601 )

File: 1609098301.941674-3.PNG ( 978.04 KB , 538x816 )

File: 1609098301.941674-4.jpg ( 442.67 KB , 557x765 )


⋮⋮⋮   No. 5071

File: 1610651251.667815-.png ( 526.95 KB , 1080x1523 )

Маніфест Героя України Брентона Тарранта. Української обкладинки не буде, бо каганат не спить. Для всіх цікавих, ось посилання на оригінал: https://archive.org/details/TheGreatReplacementManifesto/mode/2up


File: 1609634156.252894-.jpg ( 354.08 KB , 1920x1080 )

⋮⋮⋮   No. 5061 [Reply]

п
Місто надзвичайно цікава місцина, бо в ньому так багато людей живе і воно таке мерзенне. Всюди бруд, нечистоти, сміття і сумні пики. Хоча за масками це важкувато зрозуміти. А ще непокоїть мене те, що не видно зірок.
Пам’ятаю, як в дитинстві я їздив часто до бабусі в село і коли я, противник світового масштабу свіжого повітря, виходив на божий світ і дивився вгору, то бачив прекрасне. І то було небо, вкрите міріадами зірок. Це не те небо міста, де пару десяток цяток, половина з яких це вогні вишок та літаків.
Але в оцьому всьому бетонному монстрі є й деяка… романтика. От мені особисто від усіх цих величних іржавих механізмів постійно чується звук скрипки. Особливо, коли усі ці машини кудись спішать, ввалячись усією зграєю до своїх любих цехів.
А моєму знайомому, котрий полюбляє прогулюватися по нічних вуличках міста, звуки одиноких механізмів нагадують, маловідомий мені, прибій моря. Так воно чи ні, не можу судити, бо бував я на пляжах цих безмежних просторах води пару разів. А щоб ще запам’ятати, як воно то звучить, був надто дурним.
І вся ця романтика і смуток описувалася вже й до мене. Та й після також, я впевнений, опишеться не раз і не два. Тоді навіщо витрачати сили й задовбувати людям мізки своєю писаниною? Цьому нема нормальної відповіді, окрім як того, що душа кричить з усіх сил, яка так і благає у тебе, щоб ти кинув комусь під ноги свою маленьку, крихітну журбинку.

⋮⋮⋮   No. 5063

Прев'ю нагадало високий замок. Текст гарненький, пиши ще.

⋮⋮⋮   No. 5064

>>5061
Глибина може лякати, а може приваблювати. Від чого це залежить?
В яких місцях легко заблукати? Що там можна робити?
Чи там існує якась важковловима неповторність або приємна нудьга?
Яким воно могло б бути? Хто врешті решт сильніше: "монстр", "механізми", "простір" або "душа"?


File: 1609172370.469093-.jpg ( 53.48 KB , 650x449 )

⋮⋮⋮   No. 5044 [Reply]

Коротше дивіться, берете англомовний варіант будь якого відомого українського твору і пхаєте у перекладач, отримуємо щось, що віддалено нагадує оригінал, постимо його, інші безоси намагаються вгадати назву твору.
Почну:

Розважаючи людину до могутньої доблесті,
Боріться за щастя і прогрес -
Полум'я сьогодні як колись!
Ні стійки інквізиції,
Ані в'язниця королівського деспота,
Ні військові війська не вказували,
Ані найпохмуріші побудовані гармати,
Ні торгінської торгівлі інформатором -
Нон може покласти його в могилу!
5 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5050 OP

Ні любові, ні гармонії немає,
оскільки ми втамували спрагу біля банку Жовті .
Через незгоду неврятовані.
Своїми зусиллями ми стали поневоленими.

Так, брати, пора переконатись,
що всі ми не можемо бути господарями!
Не всі
достатньо граціозні зі знаннями , щоб усім головувати.

⋮⋮⋮   No. 5053

>>5050
"Дума" Мазепи

⋮⋮⋮   No. 5056 OP

>>5053
Ага, треба щось трохи складніше.

На бідній сумній перелозі, що не використовується до обробки землі,
я посіяю цвітіння, блискучі відтінку,
посіяю цвітіння там, де лежить мороз, охолоджуючи,
виллю на них гіркі сльози як слід.

І ці палаючі сльози розтануть, розчиняючи
всю ту могутню кірку льоду.
Можливо, розквітне цвіт, розгортаючи
Співочу весну теж для мене, колись.

Вгору по кремезній крутій і скелястій горі
Вагомий вагомий валун, який я підніму,
І несучи цей страшний тягар, дзвінку
пісню я заспіваю, пісню радісної похвали.

⋮⋮⋮   No. 5057

>>5056
щось із репертуару Лесі Українки.

⋮⋮⋮   No. 5058

>>5056
Contra spem spero


File: 1608237608.526388-.png ( 13.18 KB , 465x172 )

⋮⋮⋮   No. 5001 [Reply]

Далі по тексту: https://www.facebook.com/omnitip/posts/3793705990687299

Пригадується оманогівно і те, як вони обійшлися з куркою, коли він їм гроші приніс, і братством, яке їх буцімто давало. От і різниця в сприйнятті справжніх діячів і хуйні собачої.
26 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5031

Коли ж ви се заспокоєте, довбні куркойобищні?!

⋮⋮⋮   No. 5032

>>5031
Люди обговорюють важливі речі національного масштабу. Вічно зосереджених на курці підорів не питали.

⋮⋮⋮   No. 5033

>>5032
Твій пост не врятує українську культуру.

⋮⋮⋮   No. 5034

>>5032
> Люди обговорюють важливі речі національного масштабу.
Добре, що не вирішують.
> Вічно зосереджених на курці підорів не питали.
От сиди і мовчи.

⋮⋮⋮   No. 5035

>>5034
Ти тут українську культуру рятуєш, чи що?


File: 1608132800.961297-.png ( 687.53 KB , 960x538 )

⋮⋮⋮   No. 4999 [Reply]

Рюджі відчинив двері своєї квартири. Після зміни на заводі сил на хатню роботу не лишалось зовсім, а хтось же мав її робити. Як несправедливо! Ясуко щовечора працювала в барі, а вдень відсипалась, тож розраховувати на неї було неможливо. Тайґа... З Тайґою вони розійшлися вже роки зо три тому. Дівчинка, що звикла витрачати щедрі батьківські кошти, не витримала жити з Рюджі на одну його зарплату, а допомогти йому не могла, бо нічого як слід робити не вміла. Після року співжиття їхні почуття одне до одного дедалі сильніше роз’їдали нудьга, безгрошів'я, а також несумісність характерів та життєвих пріоритетів. Дійшло до того, що тижня не минало без скандалу, і то не мовчазного, а гучного, з дошкульними, болючими порівняннями та прокльонами. Втомившись усе це терпіти, вони вирішили розірвати стосунки. Тайґа переїхала до батьків, а Рюджі повернувся в материнську орендовану квартиру.
Живіт Рюджі крутило від голоду. Опираючись утомі та журливим думкам, він рвучко став на ноги і пішов на кухню. Дочалапавши до неї, він протер очі, відкрив шафку і дістав з неї пакетик рису. Полоскаючи його під водою, він роззосереджував увагу і відволікався від поганих думок. Нарешті він злив воду і поніс його до рисоварки. Щойно він відчинив її кришку, всі погані думки одразу повернулися до голови. Для Тайґи він готував подвійну порцію. Для Тайґи він смажив м'ясо і додавав соус. Від Тайґи він не чув слів подяки, але радів з її задоволеного обличчя.
«Клята рисоварко! Якого біса ти нагадала мені про неї?!» — несподівано для самого себе викрикнув Рюджі. Назовні вирвався гнів. Гнів, який Рюджі довго накопичував усередині. Гнів, який призначався Тайзі, але, внаслідок його душевної доброти, доходив до неї лише в крайніх випадках, адже самого хлопця було непросто розізлити. А однак сьогодні сталося саме це.
Схоже, вивільненої агресії було забагато для психіки Рюджі.
Не голос всередині, не галюцинація, і тим паче не здоровий глузд підказали йому цю ідею. Вона виникла сама. Нізвідки.
Терпляче дочекавшись доварювання рису, Рюджі підійшов до рисоварки. На його обличчі була гнівна посмішка. Як так і треба, він скинув штани з трусами і поклав свій член у гарячий рис. Від теплоти той почав вставати. Щойно інстинкт скомандував Рюджі: «Роби!», той почав рухатися. До кожного руху він докладав свій гнів. Обличчя перекосилося. Потроху Рюджі почав гиготіти, разом з тим прискоривши свій рух. Текстура липкого вареного рису підлаштувалась під форму члена Рюджі і стала ідеальним саморобним мастурбатором. «Паскуда! Щоб ти здохла! Я хочу, щоб тобі стільки крові випили, скільки ти випила мені!». Рюджі набрав максимальну швидкість і вже почав задихатися від знемоги. Але лишалося недовго. З туманом у голові, який зазвичай лишає в людині крайня злість, він кінчив.
«Ого-го! Ого-го-го!» — стогнав 22-річний хлопець. Поволі він почав усвідомлювати, що наробив. Абсурдність скоєного змусила його посміхнутися, але то був смішок божевільного. По очах потекли сльози. Абияк відчистивши член від рису, він натягнув штани і впав на диван, ридаючи в подушку.
«Чому?! Чому я не можу просто різонути собі вени, як то зробила Мінорі?! Чому я займаюсь такими дурницями?! Чому я просто. не можу. зробити. це?!» — задекламував Рюджі. Мінорі вбила себе місяць тому. Її кинув старшокурсник, медаліст університету спорту, помінявши на кінчене стерво. Ця новина підкосила і так виснажені нерви Рюджі. Окрім болю від утрати давньої подруги він відчував ще й провину, адже першим таким випадком у її житті були його стосунки з Тайґою. «Думати не хочу про ту суку!» — зі рваною інтонацію бовкнув Рюджі. Годинник на стіні показував першу ночі.
До квартири знедолених матері й сина зазирав повний місяць, і його сяйво було геть недоречним: за потреби кімнату освітлювала електрична лампочка, а зараз він узагалі заважав, засліплюючи хлопця, що так потребував темряви. Темряви, тиші, спокою, і, вочевидь, психіатра.

File: 1569613257.170167-.jpg ( 384.18 KB , 659x1000 )

⋮⋮⋮   No. 3557 [Reply]

серед овець де скачати задарма можна?
32 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4972

>>4971
Два

⋮⋮⋮   No. 4973

Було би три, якби не корона

⋮⋮⋮   No. 4974

>>4972
А я цілих два з половиною рази! Шкода, що торік розлінувався,і нікуди не поїхав.

⋮⋮⋮   No. 4975

>>4970
Ок, добре. Піду домальовувати 4-ту частину. .

⋮⋮⋮   No. 4995

>>3557
Ігор Баранько - Орда
https://youtu.be/k4xQFhLQxFw


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]