[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1475853186749-0.jpg ( 55.83 KB , 400x541 )

⋮⋮⋮   No. 289 [Reply]

Поезії загальна нитка.

Ось спробував тут. Зацініть і допоможіть з пунктуацією першого речення.



У Мережі на тебе підписаний
І не в змозі я це скасувати.
То чого ти до мене зі списами?
То чому мене гониш із хати?

Памʼятаєш, як разом мріяли?
Як гуляли колись просто неба?
Як ми кроками місто міряли?
А тепер це тобі не треба.

Як усталити змінної значення,
Прокидаючись щоб серед ночі,
Не будинки Воронежа бачив я —
Твої темно-смарагдові очі?
119 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4695


⋮⋮⋮   No. 4696


⋮⋮⋮   No. 4703

Минуло ще одне літо,
Намірами зігріто.

Інколи дбайливо обіймає подушку,
Вихоплюючи з пам'яті примарні, гарні миті.
У легкому подиху пропливають за вушком
Хмари. Вітром снів навіяло текстове графіті.

Йому було складно зібрати, мов квіти,
Ці прозорі фільми у просторах ночей,
Ті фігури в мозаїчно тендітних
Шарах проєкцій заспаних очей.

Забув зняти маску хронічного психа.
За нею буде важко розгледіти лихо.
Приглушені звуки в кишені з цукерками, котрі майже забуті
В тоненьких квитках з картонної шафи, в куточках експозицій.

Навіщо шукати розлуки з торбиною, яка заповнена лише на половину?
Там нема ні патрона, ні сиропу від кашлю, ніяких сторінок книжкових.
Неочікувано сухим ліктем доторкнутись брудної, іржавої долоні.
В ній залишились шматки цегляних будинків і трохи нудного болю.

Всі бачили його бліді, мов кахель, тонкі руки,
Коли він порпався серед шпаринок,
І замикав скріпкою скриню, витирав пилюку,
У своїй вовчій норі на тяжкий замок.

В павутинні весь, обпалений дещо з боків.
Ящик складав бутафорний вантаж,
Серед речей були: алхімічний набір виробів,
Декілька цінних прикрас на продаж,

Стеблів металевих вузол із цвяхів,
Намальований олівцями пейзаж,
Багато колючих, бридких реп'яхів
Й пропрацьований у деталях колаж.

Він не знає себе і що він зробив не так.
В замети загнаний, у простирадлах заспаний,
Захопив і витратив цілі сотні промерзлих хусток,
Проскочив на площину прольоту порепаний.

Чужий і обманутий, в ланцюги надовго закутий,
Тиждень напевно нічого не їв.
З бинтами на тілі, до старого будинку, в лютому,
Чобітьми по снігу прохрустів.

Кучугури, стовпи та паркани поламані нині.
Згорбившись йшов в потоці земельних тіл.
І на що витріщаються ці пом'яті у пам'яті
Каміння, калюжі, кущі, жаби, птахи і їжаки?

Перекривають шлях, проводжають зором в глиб.
В'ялим голосом співають, хороводами оточують ніби.
Витягуються клеєві спагеті із нагрітих вуглинок.
Був лише помітним дим від пожежі зранку клинок.

Уява перетворює велику купу перемішаної білизни
В тунель зміїний стиснутого стежинами підземелля.
Шахові фігури клітинами розставляються в ряд,
Подарунки розтираються обіймами в пух, але без втрат.

Листя вплітається в структуру дерев'яних дощок на вулицях.
Зверху капає кава, залишаючи липкі плями внизу.
Він вічно серед статуй тих, хто дивиться на нього без кінця.
Ніхто не помітив туман, він виплив із темного лісу.

Так самозабутньо втупився далеко в небо
Та без скотча закріпив міцно таблицю втіх.
Хтось інший би втік, але в цьому немає потреби.
Важкий день, немає жартів, пошуків жодних цих.

Розсипані навколо пір'я, кружляють лілії,
Видніється у віконці білесенька крихта світла, мов солі у вирії.
Що ще? Куди воно поділось? Кого і з ким єднаючи?
Від хуртовин ховаючись, щось спинилось, збираючись...

Думка знаходить вагу та прозріння
Блискавками яскравих комет
В завзятті вольового терпіння.
Що приваблює розум в цей момент?

Інцидент.

В тиху годину починаю
Робити правильне добро.
Ніхто уваги не звертає,
Всім це якось все одно.

Однакові вчинки. Початок активної дії.
Момент між минулим та майбутнім є, оце і є воно,
Проминає тихо на скаженій хвилі.
Хвалять чомусь за поточне, критикуючи те, попереднєє, то.

Арігато.

⋮⋮⋮   No. 4960


⋮⋮⋮   No. 4991



File: 1604315107.463764-.jpg ( 40.27 KB , 250x380 )

⋮⋮⋮   No. 4707 [Reply]

Пишемо оповідь по реченню. Я зачну:
Одного разу...
241 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4959

>>4958
- З собою.

⋮⋮⋮   No. 4976

>>4959
Вони поїхали далеко за місто.

⋮⋮⋮   No. 4988

>>4976
І потрахались.

⋮⋮⋮   No. 4989

>>4988
надвечір у калюжі біля трамваю

⋮⋮⋮   No. 4990

>>4989
Зорі сяяли над ними


File: 1606750718.822041-.jpg ( 30.54 KB , 280x356 )

⋮⋮⋮   No. 4978 [Reply]

Corto Maltese. Трохи італійський графічних новел.
https://en.wikipedia.org/wiki/Corto_Maltese
4 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4983 OP

File: 1606751047.861659-.jpg ( 561.13 KB , 1317x2041 )

File: 1606751047.861659-2.jpg ( 615.7 KB , 1313x2044 )

File: 1606751047.861659-3.jpg ( 772.59 KB , 1310x2144 )

File: 1606751047.861659-4.jpg ( 619.38 KB , 1318x2044 )


⋮⋮⋮   No. 4984 OP

File: 1606751115.68706-.jpg ( 605.39 KB , 1318x2042 )

File: 1606751115.68706-2.jpg ( 772.08 KB , 1317x2143 )

File: 1606751115.68706-3.jpg ( 535.07 KB , 1321x2043 )

File: 1606751115.68706-4.jpg ( 667.46 KB , 1318x2044 )


⋮⋮⋮   No. 4985 OP

File: 1606751166.625985-.jpg ( 630.05 KB , 1321x2043 )

File: 1606751166.625985-2.jpg ( 554.02 KB , 1318x2043 )

File: 1606751166.625985-3.jpg ( 798.81 KB , 1325x2145 )

File: 1606751166.625985-4.jpg ( 558.69 KB , 1319x2042 )


⋮⋮⋮   No. 4986 OP

File: 1606751179.588815-.jpg ( 600.74 KB , 1324x2046 )

File: 1606751179.588815-2.jpg ( 391.75 KB , 1320x2046 )


⋮⋮⋮   No. 4987

Ти, звісно ж, перекладеш всю цю хуйню?


File: 1486815234178-0.jpg ( 49.34 KB , 526x448 )

File: 1486815234178-1.jpg ( 103.37 KB , 600x320 )

⋮⋮⋮   No. 503 [Reply]

Коміксів тред. Хто що читає?

Я, наприклад, нещодавно прочитав "Максим Оса", зараз читаю "Орда", автор обох - українець Ігор Баранько. Планую ще глянути, які є українські комікси.
52 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4706

File: 1604269947.691723-.jpg ( 219.66 KB , 1528x691 )


⋮⋮⋮   No. 4815

File: 1604391509.351407-.png ( 670.19 KB , 1398x705 )

File: 1604391509.351407-2.jpg ( 221.89 KB , 1462x689 )

File: 1604391509.351407-3.png ( 695.67 KB , 1523x657 )


⋮⋮⋮   No. 4816

File: 1604391880.050752-.jpg ( 211.6 KB , 1500x723 )

File: 1604391880.050752-2.jpg ( 198.58 KB , 1483x698 )


⋮⋮⋮   No. 4966

File: 1606292617.741068-.jpg ( 199.83 KB , 1466x733 )


⋮⋮⋮   No. 4977

File: 1606682599.388661-.jpg ( 210.74 KB , 1442x789 )

File: 1606682599.388661-2.png ( 721.89 KB , 1456x779 )



File: 1569613257.170167-.jpg ( 384.18 KB , 659x1000 )

⋮⋮⋮   No. 3557 [Reply]

серед овець де скачати задарма можна?
31 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4971

>>4970
Безвізом скільки разів скористався?

⋮⋮⋮   No. 4972

>>4971
Два

⋮⋮⋮   No. 4973

Було би три, якби не корона

⋮⋮⋮   No. 4974

>>4972
А я цілих два з половиною рази! Шкода, що торік розлінувався,і нікуди не поїхав.

⋮⋮⋮   No. 4975

>>4970
Ок, добре. Піду домальовувати 4-ту частину. .


File: 1605341964.722515-.jpeg ( 439.9 KB , 1422x1460 )

⋮⋮⋮   No. 4961 [Reply]

Чи є різниця між тим, щоб просто завантажувати книги в інтернеті, і тим, щоб брати їх у бібліотеці? Чи отримують правовласники хоча б якусь вигоду, якщо їх твори користуються попитом у таких закладах?

⋮⋮⋮   No. 4962

>>4961
Так, правовласники отримують вигоду в тому плані, що при оновленні бібліотечних фондіф - ці книжки закуповуються легально.
Завантаження книг в інтернеті - я думаю, що люди повинні мати доступ до інформації незалежно від статків і фізичних можливостей. Тому це річ хороша.
Є проєкти створення онлайн бібліотек. Де ти маєш натистути кнопку "отримати книгу" а потім маєш натиснути "повернути книгу". Думаю, це було б хороше рішення.
Але, особисто мені хотілося б реформ. Зробити піратство законним і створити можливості для монетизації контенту, який "спірачений".

⋮⋮⋮   No. 4963

>>4961
Ті автори, що зацікавлені більше у розповсюджені, а не у прибутку, особливо не проти піратства, можливо навіть дуже за. А от ті, хто прагнуть підзаробити, зазвичай займаються критикою чужих творів, трохи плутаючи питання цінності твору з темою правовласності. Сам момент монетизації є доволі важливим для творця, про це не люблять говорити, якщо основна мета—поділитись ідеєю або мати вплив на культурні процеси. Це як з подарунком—дарувати приємніше, ніж отримувати. Система донатів здається більш прийнятним варіантом. Уявляю, як в біобліотеці біля кожної полиці знаходиться інформація про автора і кошик для донатів... Щось воно не дуже. Тоді було б добре створити профсоюзи у кожному місті й таким чином винагороджувати працю авторів.

⋮⋮⋮   No. 4964 OP

>>4963
> Уявляю, як в біобліотеці біля кожної полиці знаходиться інформація про автора і кошик для донатів... Щось воно не дуже.

А мені навіть подобається ця ідея. Хоча сенсу в цьому, нажаль мало. Я сам бачу, що в бібліотеки зараз молодь майже не відвідує, а літнім чоловікам чи жінкам наврячче зрозуміла суть донейта.


File: 1500411267016-0.png ( 76.34 KB , 373x293 )

⋮⋮⋮   No. 883 [Reply]

Тут безосібному радять літературу за його запитами
196 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4596

File: 1595976986.847554-.gif ( 909.54 KB , 1569x1136 )

File: 1595976986.847554-2.jpg ( 125.81 KB , 420x596 )

File: 1595976986.847554-3.jpg ( 69.95 KB , 374x512 )

File: 1595976986.847554-4.png ( 493.02 KB , 647x465 )


⋮⋮⋮   No. 4597

>>883
Чи можете порекомендувати якусь чорнувату сучасну класику? Щось на кшталт "Американського психопата" та "Механічного апельсина".

⋮⋮⋮   No. 4598

>>4596
Ніхуя, красно дякую за все це

⋮⋮⋮   No. 4934

>>4933
Шо почьом?

⋮⋮⋮   No. 4935

>>4933
Кропивач продається тільки тим, хто пише українською мовою і голосував за Порошенка.


File: 1486457131965-0.jpeg ( 17.13 KB , 241x370 )

⋮⋮⋮   No. 495 [Reply]

Тред де можна кидати цікаві обкладинки книг. Піздецовий дизайн або просто прикольна назва? Кидай сюди, покажи анону що існує в світі!
71 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4698

File: 1602570463.121709-.png ( 644.62 KB , 445x591 )

File: 1602570463.121709-2.jpg ( 34.06 KB , 420x652 )

File: 1602570463.121709-3.jpg ( 53.84 KB , 320x500 )

File: 1602570463.121709-4.jpg ( 51.94 KB , 383x500 )


⋮⋮⋮   No. 4699

>>4472
Гомно американське, що ти тут робиш? Уйобуй звідсіля!

⋮⋮⋮   No. 4700

File: 1602901260.994211-.jpg ( 29.56 KB , 318x469 )

File: 1602901260.994211-2.jpg ( 116.26 KB , 768x1024 )

File: 1602901260.994211-3.jpg ( 270.36 KB , 560x800 )

File: 1602901260.994211-4.png ( 499.49 KB , 545x866 )


⋮⋮⋮   No. 4701

File: 1603312341.716916-.png ( 1002.84 KB , 672x1000 )


⋮⋮⋮   No. 4702

File: 1603709277.160774-.jpg ( 183.55 KB , 546x758 )

File: 1603709277.160774-2.png ( 742.16 KB , 501x650 )

File: 1603709277.160774-3.jpg ( 92.52 KB , 353x512 )

File: 1603709277.160774-4.jpg ( 45.4 KB , 500x668 )



File: 1600344591.809077-.gif ( 10.19 KB , 200x199 )

⋮⋮⋮   No. 4693 [Reply]

Мій дім — бетонна коробка
Що захищає мене від радіації гормонів інших людей
Невідчутний носом сморід яких роз'їдає шкіру
Зневага-192 і заздрість-211
Випромінювання альфа, бета, гамма, омега
В різних ізотопах розсіяна бентега
"Прощавайте", — скажеш, але ненадовго
Платити ж відсотки за неоплатним боргом
Перед всіма, в кого взяв
Коли нічого не мав

⋮⋮⋮   No. 4694

О, ви граєте в майнкрафт?


File: 1592226269.42308-.png ( 100.09 KB , 365x480 )

⋮⋮⋮   No. 4410 [Reply]

Мілітарної літератури нитка

Почну її я з відгуку на книгу В. Ананьєва "Сліди на дорозі":
Важко сказати про що саме ця книга і чим вона чіпляє, що навіть я, зі своєю швидкістю читання, прочитав її за 2 дні. Мій вердикт - це дуже цікава книга, це книга про людину, яку не встигла засмоктати цивільна рутина, яка змогла абстрагуватися і подивитися на себе зі сторони. Особисто я все більше відчуваю, що мало знаю себе і все, що я роблю - то соціальне програмування, що я це лише гвинтик, тому, прочитавши книгу людини, що знаходилася на узбережжі життя та смерті я замислився вперше за довгий час - а чи варто воно того? Чи принесе мені щастя продуктивна праця, жінка - гараж - машина? Навіщо це, коли я не буду щасливим? Чи щасливіша людина з усім цим за солдата, що вперше за 3 дні смакує щось солодке? Взагалі, це доволі глибока книга, мені важко перетравити її. Багато хто може сказати, що це прості переживання головного героя, але в цих дитячих, часто наївних переживаннях я побачив новий світ і фактично познайомився з новою людиною. Особисто я дуже рекомендую книгу до придбання. Дякую за увагу.

⋮⋮⋮   No. 4412 OP

Додам - у цій книзі я вперше побачив таку фічу як QR-коди, які ведуть на фото, відео з місця подій. Дуже сильно підвищує сприйняття книги, досвід украй цікавий

⋮⋮⋮   No. 4413

>>4412
Теж читав цю книгу. Якісна річ. Валєра якщо й далі буде писати - буде стронговим письменником.

⋮⋮⋮   No. 4510

>>4410
Багато тематичних телеграм-каналів радять творчість німецького письменника, ветерана двох світових воєн Ернста Юнгера.

⋮⋮⋮   No. 4688

File: 1599511713.394082-.jpg ( 70.3 KB , 398x565 )

« — Слухайте, — сказав він Швейкові, який байдуже розглядався навколо. — Тільки ще раз наверніться мені під руку, — довго мене не забудете! Відведіть його!

Поки Швейка відводили назад у шістнадцяту, слідчий Берніс викликав до себе наглядача Славіка.

— Аж до остаточного вирішення, — наказав він коротко, — Швейк надсилається в розпорядження пана фельдкурата Каца. Приготувати папери про звільнення і з двома конвойними відвести до пана фельдкурата.

— Чи накажете відвести його в кайданах, пане поручнику?

Слідчий грюкнув кулаком по столу:

— Йолопе! Я ж вам ясно сказав, приготувати папери про звільнення.

І все, шо назбиралося за день у душі слідчого: і капітан Лінгарт, і Швейк, — вилилось бурхливим потоком на наглядача і закінчилося словами:

— А тепер розумієте, що ви коронований осел?

Так годилося б називати лише королів і цісарів, але навіть і звичайний наглядач — особа некоронована — не був задоволений таким звертанням. Виходячи від слідчого, він кoпнув в'язня, який прибирав у коридорі.

Щодо Швейка, то наглядач вирішив залишити його бодай одну ніч у гарнізоні, хай ще зазнає втіхи.

Ніч, проведена в гарнізонній тюрмі, завжди викликає приємні спогади. Поряд шістнадцятої був карцер-одиночка, похмура діра, звідки й цієї ночі розлягалося виття замкненого в'язня, що йому фельдфебель Ржепа з наказу штабного наглядача Славіка ламав ребра за якусь дисциплінарну провину.

Коли виття затихло, в шістнадцятій стало чути тільки тріскання знайдених у білизні вошей, які попали під нігті в'язнів.

Над дверима, в заглибленні стіни, стояла гасова лампа з дротяною запобіжною сіткою. Лампа світила тьмяно і коптіла. Запах гасу змішувався з випарами людських немитих тіл і смородом параші. Після кожного користування параша відкривала свою поверхню і випускала нову хвилю смороду в, шістнадцяту.

Недоброякісна їжа утруднювала процес травлення, і більшість людей страждала від накопичення газів, які випускалися в нічну тишу. В'язні перегукувались один з одним тими сигналами під різні жарти.

У коридорах було чути розмірені кроки вартових, коли-не-коли у дверях відчинялося віконце і в нього зазирав наглядач.

З середніх нар чулася тиха розповідь.

— Мене перевели сюди після невдалої втечі. Раніше я сидів у дванадцятій камері.

Там ніби тримають за легші провини. Одного разу привели до нас сільського дядька. Він дістав чотирнадцять днів за те, що приймав до себе на нічліг вояків.

Спочатку думали — це політична змова, але потім виявилося, що він робив це за гроші. Селянина мали посадити між дрібними злочинцями, але там було вже повно, і він потрапив до нас. Якого тільки добра він не приніс із собою з дому, і чого йому не напередавали! Йому дозволили чомусь харчуватися власними продуктами в додаток до тюремної їжі. І курити дозволили. Приніс він із собою дві шинки, величезну хлібину, яйця, масло, сигарети, тютюн — одне слово, все, що душа забажає, і все тримав у двох торбах. Цей дурило збирався усе те зжерти сам.

Навіть не здогадався поділитися з нами, як робили інші, коли щось діставали. А коли ми почали у нього випрошувати, він, скнара, все ні та ні. Він, мовляв, сидітиме тут чотирнадцять днів і може зіпсувати собі шлунок тією капустою та гнилою картоплею, що нам дають на обід. Він обіцяв віддавати нам усю тюремну страву і тюремний хліб, бо вони, мовляв, його не цікавлять. "Діліться, — каже, — поміж собою або міняйтеся по черзі". І знаєте, такий був панський песик, що навіть не хотів сідати на парашу, а чекав другого дня, щоб на прогулянці зробити це у вбиральні. Це розпещене створіння принесло з собою навіть туалетний папір.

Ми йому сказали, що нам начхати на ту його порцію, і терпіли день, другий, третій. Чолов'яга жер шинку, мастив хліб маслом, лупив яйця, одним словом, жив як у бога за пазухою. Курив сигарети й не хотів навіть дати комусь бодай хоч раз затягнутися. Вам, казав, заборонено курити, і якщо наглядач побачить, то йому, мовляв, нагорить. Так ми терпіли три дні. А на четвертий день вночі з ним і порахувалися. Вранці скнара прокидається, — а я вам забув сказати, що він завжди вранці, вдень і ввечері, перед тим як напхатися, молився. Довго молився. Отже, й тепер помолився і давай нишпорити в своїх торбах під нарами. Торби лежали на місці, але були сплющені й зморщені, як висушена слива. Бідолаха почав репетувати, що його обікрали, що там залишився тільки туалетний папір. Спочатку він думав, що ми жартуємо, просто все сховали кудись. І каже нам, та ще так весело: "Гей, ви, шалапути, ви ж однаково мені все повернете, але ніде правди діти, гарно у вас це вийшло".»

⋮⋮⋮   No. 4690

>>4410
Безодню Сорда з нашої 93-ї бригади читали?


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]