[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1500411267016-0.png ( 76.34 KB , 373x293 )

⋮⋮⋮   No. 883 [Reply]

Тут безосібному радять літературу за його запитами
202 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5126

>>5125
мукачево.нет
лол

⋮⋮⋮   No. 5161

>>4935
>голосував за Порошенка
Ахаха
Тут сидять повнолітні????

⋮⋮⋮   No. 5163

>>5161
думаю тут виключно повнолітні.
неповнолітні шляються по діскорд серверам і телеграм каналам. нахіба їм мертві іміджбірди?

⋮⋮⋮   No. 5316

>>5315
У вас є не те, що кожний число, я у вас ціла рік онлайн у великий кількість.

⋮⋮⋮   No. 5327

>>5316
моя твоя не поніма


File: 1486457131965-0.jpeg ( 17.13 KB , 241x370 )

⋮⋮⋮   No. 495 [Reply]

Тред де можна кидати цікаві обкладинки книг. Піздецовий дизайн або просто прикольна назва? Кидай сюди, покажи анону що існує в світі!
97 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5297

File: 1623450065.90193-.jpg ( 23.94 KB , 415x612 )

File: 1623450065.90193-2.jpg ( 99.42 KB , 696x1045 )

File: 1623450065.90193-3.jpeg ( 31.7 KB , 338x499 )

File: 1623450065.90193-4.jpg ( 117.08 KB , 960x640 )


⋮⋮⋮   No. 5300

File: 1623646262.546597-.jpg ( 208.69 KB , 533x800 )

File: 1623646262.546597-2.png ( 45.92 KB , 260x389 )

File: 1623646262.546597-3.png ( 58.94 KB , 260x389 )

File: 1623646262.546597-4.png ( 70.68 KB , 260x381 )


⋮⋮⋮   No. 5301

File: 1623694314.006764-.jpg ( 110.99 KB , 602x1000 )

File: 1623694314.006764-2.jpg ( 118.34 KB , 534x800 )

File: 1623694314.006764-3.jpg ( 44.79 KB , 313x500 )

File: 1623694314.006764-4.jpg ( 65.84 KB , 1210x1000 )


⋮⋮⋮   No. 5311

File: 1623921699.20026-.jpg ( 85.4 KB , 398x565 )

Про кропивачерів книжка

⋮⋮⋮   No. 5319

File: 1624114834.034878-.jpg ( 60.1 KB , 470x700 )

File: 1624114834.034878-2.jpg ( 51.16 KB , 520x800 )

File: 1624114834.034878-3.jpg ( 156.75 KB , 520x787 )

File: 1624114834.034878-4.jpg ( 38.26 KB , 372x700 )



File: 1475853186749-0.jpg ( 55.83 KB , 400x541 )

⋮⋮⋮   No. 289 [Reply]

Поезії загальна нитка.

Ось спробував тут. Зацініть і допоможіть з пунктуацією першого речення.



У Мережі на тебе підписаний
І не в змозі я це скасувати.
То чого ти до мене зі списами?
То чому мене гониш із хати?

Памʼятаєш, як разом мріяли?
Як гуляли колись просто неба?
Як ми кроками місто міряли?
А тепер це тобі не треба.

Як усталити змінної значення,
Прокидаючись щоб серед ночі,
Не будинки Воронежа бачив я —
Твої темно-смарагдові очі?
163 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5222

None
"З дитинства" - вірш Василя Симоненка

⋮⋮⋮   No. 5296

None

Паротяг

Стоїть на пероні, стоїть величезний,
Важкий паротяг, спітнілий, товстезний
І ще й широчезний.

Стоїть і сопе, дихає й дмухає,
Із черева жар роздуває-роздмухує:
Гаряче – бух!
Гаряче – ух!
Гаряче – пуфф!
Гаряче – уфф!
Важко зітхає і ледве пихтить,
Чорне вугілля у ньому горить.

Попричіпляли до нього вагони –
Кожен заважить, напевно, дві тонни.
Повно народу у кожнім вагоні,
В першім і другім – корови і коні,
А третій зайняли пузані пузаті,
Жують-наминають ковбаси завзято,
В четвертому – повно-повнісько бананів,
У п’ятому – двадцять і три фортеп’яна,
У шостий вагон закотили гармату –
Важезну! Її просто так не підняти!
У сьомий – дубові столи і шафу,
У восьмий – ведмедів, слонів і жирафа,
В дев’ятому – свині, в десятому – скрині,
Дивани ще тут поміститись повинні!
Вагонів тут сорок, а може і сто,
А що в них там далі – не скаже ніхто.

І хоч би прийшов мільйон богатирів
І кожен сто порцій вівсянки би з’їв,
Все рівно вони не змогли би двигнути
Той потяг, ту брилу, страшнючу вагу ту.

Раптом – свист!
Знову – свист!
Пара – бух!
Колеса – в рух!

Спершу – поповзки – і важкувато
Почала – машина – по шпалах – рушати,
Шарп! – і вагони вже їдуть за нею,
Зграбно колеса мигтять над землею.
Все далі і далі, все швидше і швидше,
Стукає, чахкає, шкварить і свище.

Куди це? Куди це? Куди??? Навпрямки!
Дорогою попід тунелі й містки,
Минаючи гори, ліси і поля,
Спішить паротяг, бо чекають здаля.
Стукає, грає, деркоче у такт:
Так-так, так-отак, так-отак, так-отак!
Гладко так, легко так котиться далі,
Ніби із ґуми він, а не зі сталі,
І ніби не брила, захекана тяжко,
А цяцька, забавка, іграшка-бляшка.

А звідки то, звідки то, звідки ця сила?
Хто пхає так сильно, що ллється мастило,
Хто квапно, хто хутко, хто шпарко так шпарить?
Це пара гаряча, розпечена пара,
Це пара, що трубами мчиться до поршнів,
А поршні – робітні, а поршні – хороші:
Працюють, потіють, тож потяг пливе,
Бо пара ті поршні товче і товче,
І грають колеса, деркочуть у такт:
Так-так, так-отак, так-отак, так-отак!…

⋮⋮⋮   No. 5308

None
Михайло Микита - Між іншим

⋮⋮⋮   No. 5320

File: 1624130975.656242-.jpg ( 200.7 KB , 700x600 )

Штамповані фрази тупі і фальшиві,
Пусті та безґлузді, набридливі й сиві.
Ненавиджу слухати цей хворий трьоп.
В навушниках слухаю брейк-кор та пост-рок.

Маю ці всі балачки собі в носі.
Тиші немає, все виходить повільно й неточно.
Здихатись треба гучної брехні
Та нахабних пліток, авжеж, безперечно.

Клопітливо, без різких рухів, бо бережу нерви,
Викреслюю кожну дурню примітивним, як стогін, малюнком.
І всі ті почуті скажені фантазії психів, мов перли,
В красу геометрії ліній та плям обертаються моцно.

Закінчився врешті цей потік гомінких, бруднокілких, уїдливих, сухих інтонацій.
Чи це відбулась безприкметно, незаплановано в хаті вечірня раптом вистава?
З тих реплік пригнічено вийшли під тиском муругі, тривожні, хиткі ілюстрації.
Огидно й сонливо. Щоб далі з цим жити потрібні майстерність, міць і постава.

⋮⋮⋮   No. 5321

Олена Теліга - Чоловікові

Не цвітуть на вікні герані —
Сонний символ спокійних буднів.
Ми весь час стоїмо на грані
Невідомих шляхів майбутніх.

І тому, що в своїм полоні
Не тримають нас речі й стіни,
Ні на день в душі не холоне
Молодече бажання чину.

Що нам щастя солодких звичок
У незмінних обіймах дому —
Може, завтра вже нас відкличе
Канонада грізного грому!

І напружений погляд хоче
Відшукати у тьмі глибокій —
Блискавок фанатичні очі,
А не місяця мрійний спокій.

None


File: 1623833574.275787-.jpg ( 104.84 KB , 717x889 )

⋮⋮⋮   No. 5305 [Reply]

Як змусити себе читати? Пам'ятаю у пізньопідлітковому віці дуже багато читав книг, був до цього потяг, а зараз хоч і маю трохи вільного часу, але все одно не можу себе змусити до читання, боюсь що у майбутньому в мене просто на читання часу не буде навіть якщо з'явиться бажання.

⋮⋮⋮   No. 5306

Бо зараз є комп і соціалки, ти відвик від книг. Змушувати не треба.
Я читаю книжки зараз в метро, коли кудись їду. Або якщо дуже щось зачепило, тоді читаю нонстоп доки не дочитаю.
Аби ти повернувся до читання вдома, потрібна або дуже велика цікавість, або відсутність альтернатив.

⋮⋮⋮   No. 5307

>>5305
Перенаправляти свої емоціональні імпульси. Наприклад, якщо час від часу в тебе виникає бажання знайти значення малознайомого слова або фрази, можеш уявити, скільки в тексті книги таких малознайомих слів може зустрітись(!)
Наскільки мені відомо, читання сприяє стресостійкості, тому це корисна практика для здоров'я. А також розбудовує асоціативну уяву, що дозволяє обробляти та запам'ятовувати більший обсяг інформації.
Раніше мені подобалось змагатись з собою, скільки сторінок прочитаю за один раз, або як швидко, або як глибоко вдасться зрозуміти та пройнятись думкою автора.


File: 1621184398.51865-.jpeg ( 35.55 KB , 600x400 )

⋮⋮⋮   No. 5237 [Reply]

Пишіть вірші, або цитати з літератури, що вас надихають і не дають здатися, підбадьорюють чи підштовхують до дій.

Я почну:


Будеш, пташе, співати над полем.
Ми все ще віднайдемо і все ще відмолим.
Ми все ще повернемо з того, що втратили.
Головне, щоб птахи залишались крилатими.
>Жадан "Птах"


Також раджу прочитати https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Псалом_90. Не тільки вірунам, а й атеїстам. Цей псалом я підгледів в коментах про слова, що надихають, в одній групі УБД-шників. І дійсно - слова справді підходять, аби повторювати їх під обстрілом. Сильний текст.

⋮⋮⋮   No. 5239

Якщо не будеш ніц робить
то здохнеш нахуй без їди
тому пизди чи не пизди
а шось роби.

⋮⋮⋮   No. 5243 OP

>>5237
Ось настали темні дні,
Як прожити їх нe знаю.
І нeпeрeливки мeні,
Бо настали темні дні.

Чорна хмара налeтіла,
І дмуха вітер лиходій.
І дe ж ти, дe ж ти, моя мила?
І потопає човник мій.

Ось настали темні дні,
Як прожити їх нe знаю.
І я грібу й нe вигрібаю.
Ось настали тeмні дні.

Хоч і тонe човник мій,
Всe ж я на ньому капітан.
І хай лютує бурeвій,
І рве вітрила вітрюган.

Не потоне човник мій,
І не зірве його вітрила.
І крізь стіну дурних стихій
Я пливу де моя мила.

Не потоне човник мій,
Не зірве його вітрила.
І крізь стіну дурних стихій
Я пливу де моя мила.

Хоч і тонe човник мій,
Всe ж я на ньому капітан.
І хай лютує бурeвій,
І рве вітрила вітрюган.

Не потоне човник мій,
Не зірве його вітрила.
І крізь стіну дурних стихій
Я пливу де моя мила.

⋮⋮⋮   No. 5244 OP

>>5237
Доводиться мовчати, що ж поробиш!
Бо все ж таки приватне – це святе.
І по кімнаті мовчки ходиш-бродиш,
Шукаєш щось, але нема – пусте.

Розум гризе журба,
Душу їбаше скрута.
Серця уже нема,
Тіло пече цикута.

Пиздець!

Сідаєш на стілець, сидиш, міркуєш.
Встаєш., ідеш, іертаєшся, мовчиш.
Ти молодець і добре замаскуєш
Свою біду. Лягаєш й міцно спиш.

Розум гризе журба,
Душу їбаше скрута.
Серця уже нема,
Тіло пече цикута.

Пиздець! Але ж ти молодець!
Тобі ще не кінець,
Помаленьку живеш.
Пиздець! Але ж ти молодець!
Тобі ще не кінець,
Помаленьку живеш.

Пиздець! Але ж ти молодець!
Тобі ще не кінець,
Помаленьку живеш.
Пиздець! Але ж ти молодець!
Тобі ще не кінець,
Помаленьку живеш.

Пиздець! Але ж ти молодець!
Тобі ще не кінець,
Помаленьку живеш.

⋮⋮⋮   No. 5245

Андрій Любка – Якщо жити, то жити сповна.

Якщо жити, то жити сповна.
На годиннику двадцять по восьмій.
Їсти виключно з леза ножа
уже не понтово. Осінь
тим часом зникає. Чадить
жовте листя. Зникають каное,
відпливаючи в водну блакить.
Втеча з ковчега Ноя
цілком імовірна, хоча
тут від нас ніщо не залежить.
Одним словом, ранкова сльота
западає в свідомість. Нежить
непокоїть і далі. Фінал
визначає першість, але і другість.
Всі дороги ведуть на вокзал.
Боротьба триває. Все інше – дурість.
Отже, жити варто сповна:
повертаюся до початку.
Буденність свята. Суєта
провадить до Біблії. А на згадку
про щастя залишиться фото. І
заношена модна футболка
далі пахне тобою. Ключі
у кишені, а тьолка
все мугиче якийсь мотив.
Ностальгії все більше, а пам’ять
нагадає, як я будив
тебе зранку. Рам’я
вікна ховає твій силует.
І світу нема, бо його сховали.
Користується попитом ширпотреб.
І життя, між іншим, простує далі.

⋮⋮⋮   No. 5299

"Найкраща мотивація—це самомотивація. Дехто каже так: "Я хочу, щоб з'явився хтось і направив мене в потрібне русло". Ну, а що буде, якщо ніхто не з'явиться? Саме тоді у вас і дозріє найкраща програма дій."

"Дисципліна—це міст між цілями і досягненнями."

(Джим Рон)


File: 1622941521.642898-.png ( 134.01 KB , 300x168 )

⋮⋮⋮   No. 5263 [Reply]

Сап кропивач.

Сьогодні їхав я собі на свою борщагу срану, проте приблизно коло святошина подзвонив знайомий і попросив відвезти деякі документи до універу, де він вчиться, тобто Могилянки. Я швидко пересів на шрутку до Берковця, де він жив, і за півгодини вже був там. Пакет, який дав знайомий, був досить тяжким, в ньому було купу друкованих матеріалів, мап та книг з діалектології та історії української мови. Проте спершу я, звісно ж, не звернув на це уваги, і поїхав собі в центр (якраз думав заїхати в одну майстерню та глянути в книгарні чи є пару книжок, яких я давно чекав). Коли під'їхав до Могилянки вже сутеніло. Зневірившись, що я запізнився, я вже думав розвертатись та йти, проте мене перепинили коло виходу, лише загадково сказавши: "Вона чекає на вас." Пройшовши до кабінету, я звісно ж постукав і несміливо відкрив двері. В кабінеті були лише молода білява жінка з короткостриженим волоссям та її пухнастий кіт приблизно сіро-коричневого кольору. "Дозвольте зайти" - несміливо промовив я.
23 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5289

>>5287
Та потроху тягнуть ще.
>>5286
> Ти її хоч гівном їбав?
Грінченком.
> Візитівку дав?
Так.

⋮⋮⋮   No. 5290

Думаю, що ця історія варта того, щоб її розмістили в архіві паст про Пиздойоба.
При Олегу Петровичу пасти були треш. Без Олега Петровича Пиздойоб став романтиком. Що ж, буває.

⋮⋮⋮   No. 5291

>>5282
Ти не Пиздойоб. Це не смішно і не тупо. Для жіночого журналу згодиться. Для термохуйків згодитись може, якщо додати аніме побільше. Але кропивач - ні те, ні (тим більш) інше. А історія гарна та спокійна, що рідко бува на кропиві.

Та маю запитання: як ти провів ніч із дружбаном, який запропонував на сніданок мівіну в Рево та смарт-колі?

⋮⋮⋮   No. 5292

>>5291
> Ти не Пиздойоб
На прохання авдиторії плюс треба було максимально прозорий натяк на секс.
> як ти провів ніч із дружбаном, який запропонував на сніданок мівіну в Рево та смарт-колі?
Він дав мені пляшку рогані і пішов бавитися в свій генщіт.

⋮⋮⋮   No. 5293

>>5290
То розмісти.


File: 1621296359.918086-.jpg ( 46.1 KB , 637x840 )

⋮⋮⋮   No. 5241 [Reply]

Жаль на більше сьогодні хмілю не вистачило, але не строго судіть не дописані чернетки.

Рукотворні дива, що не піддаються, та виходять за рамки розуміння, існуючих правил буття. Хоча результат роботи деяких є досить простим, але механізм роботи, ніяк не піддається порозумінню.

Вирваний фрагмент
Переклад асоціативних рун на табличці в тронному залі Ииноа.
Буття в множині — диво, яке проявляється в існуванні створившого диво в двох та більше абсолютно однакових, та нічим не залежних, один від одного, тілах.
Опис: механізмом творення дива виступає незрозуміла сила, яке досі не зустрічалась і не проявлялась, ніде окрім як у підпросторі Свідомість Ииноа...
Декілька варіантів використання:
Перед неминучою смертю, активувати через підпросторовий зв'язок, "ядро" Ииноа. Нове тіло вмить з'явиться в храмі Ииноа.
Заздалегідь провести ритуал, і контролюючи своїх клонів через "трон" Ииноа контролювати їх...
...

Буття в множині (спрощена) —диво яке проявляється в існуванні одночасно двох та більше ідентичних тіл творчого диво, незалежно одне від одного. При цьому, душа буде тільки в одному випадковому тілі. А при смерті тіла в якому була душа. Вона випадковому порядку переноситься в інше тіло.
Опис: ... Диво є досить гнучким в "настройці", та обширний у використанні. Але головний його механізм переносу душі, з мертвого живе тіло, є незмінним.
Декілька варіантів використання:
Якщо під час творіння дива, заморозити його на останньому етапі, можна активувати його в останні моменти життя, і новостворене тіло матиме природній вік, на момент заморозки. З усією механічною, та розумовою пам'яттю.
Тіла можна зробити без свідомості. При такому варіанті прийдеться підтримувати їх життя штучно. Цей метод врятує від випадкової смерті, але тіло при цьому постраждає від плину часу. ( І як же не хочеться померши від старості, потрапити в тіло, старця.)
Створення своїх ідентичних копій, для досягнення цілей. Якщо під час творення дива, не впливати, нінащо в механізмі дивотворства, то новостворені тіла володітимуть власною свідомістю, копією оригіналу на момент створення. Але вони не залежні від оригіналу, і в майбутньому, залежно від навколишніх чинників, розвиватимуться самостійно. І не є гарантій, що творіння в майбутньому не виступить проти ідеї творця.





З книги "на всі випадки життя боговбивці"
Ииноа для учня: "Щоб погань всяку бив, і вчителю дякував".
Для того, щоб перемогти напівбога, розуму божественного не треба. Так як, істота що привязана до часу, як від часу залежить людина, не може називатися богом! А тіла вже немає. То одним із можливих варіантів вирішення такої проблеми як шалун полубог, може бути Відкат часу.


Перепис асоціативних рун з таблички в храмі Ииноа.

Відкат часу...
3 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5257

>>5242
Бамп_1000

⋮⋮⋮   No. 5258

>>5242
>>5255
>>5256
>>5257
Пішов нахуй. Я твій висер навіть не читав, бо надто довге.

⋮⋮⋮   No. 5259

>>5241
Що таке асоціативна руна? Та як влаштований підпросторовий зв'язок?

Хто цей Ииноа насправді? Як пов'язані між собою "ядро" та "трон" Ииноа?

Які існують корисні приклади штучної підтримки життя розморожених тіл без свідомості? Чи може існувати масова душа або обробка душ?

Чи існують школи дивотворства? Як виникають або виконуюються дива?

В чому полягає ідея творця? Це вірогідно древній перелік законів для мешканців країни або конкретного міста?

Ким є цей учень Ииноа? Про яку погань згадував вчитель?

⋮⋮⋮   No. 5260

>>5259
Дописувати я не буду. Ці чернетки просто запас ідей на майбутнє

⋮⋮⋮   No. 5262

>>5260
Як знаєш, теж роблю подібні нариси на одному диханні час від часу.
Мені подобається розбудовувати в уяві сюжет, що розгортається за принципом доміно, коли кожний можливий напрям розвитку врахований, а неочікувані перипетії зав'язані на характерах наявних персонажів.


File: 1569613257.170167-.jpg ( 384.18 KB , 659x1000 )

⋮⋮⋮   No. 3557 [Reply]

серед овець де скачати задарма можна?
36 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4995

>>3557
Ігор Баранько - Орда
https://youtu.be/k4xQFhLQxFw

⋮⋮⋮   No. 5230

Бімп. Щось цікаве вийшло за цей час?

⋮⋮⋮   No. 5236


⋮⋮⋮   No. 5240

>>5230
Дохуя всього перекладного є. Гугли видавництво рідна мова.

⋮⋮⋮   No. 5251

File: 1621863016.415512-.jpg ( 16.59 KB , 318x395 )

File: 1621863016.415512-2.png ( 688.01 KB , 1080x1080 )

>>5240
Ніна Бунєвац, «Батьківщина»
Чорно-білий. Прочитав нещодавно. Про сербо-хорватські відносини. Непогано, але трохи занадто беземоційно намальовано.


File: 1620430286.638322-.jpg ( 631.66 KB , 1603x2560 )

⋮⋮⋮   No. 5232 [Reply]

Нещодавно прочитав зображення-пов'язане , та зрозумів що комуняки за 400 років нічого нового не придумали , всі ті же кулсторі про восьми годинний робочий день та про комунальну власність . Тим паче що доволі ймовірно Мор написав цей твір як рофл а сучасні червонодупі повторюють його тези 1 в 1 з домішкою Гегельянскої шизи. Я в ахуї .

⋮⋮⋮   No. 5233

Треба читнути, чи шо.

⋮⋮⋮   No. 5234

>>5233
Так , книжка дуже мала тому за півтори години її можна прочитати .

⋮⋮⋮   No. 5235

>>5232
> червонодупі повторюють його тези
Ну звісно, це ж не так що всі комуністичні організації керуються з Лондона і їхня мета дестабілізація ворожих країн, себто тих які не входять в Співдружність. Це ж люди самі такі дурні, що вірять в ріки лимонаду і фаланстери...


File: 1532335594.524399-.jpg ( 321.94 KB , 843x1280 )

⋮⋮⋮   No. 2617 [Reply]

Саморобних кропивацьких хайку та танка нитка.

Я чарівна черепаха на мотузці,
Що починає тред,
Безглуздий та безмовний.
Але гучний
Посеред пустелі УБК.
52 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4685

Листя невідворотньо падає
Любителі жиру
Смоктанули назавжди

⋮⋮⋮   No. 4686

Дурнів на світі багато
Сперечаються через якусь дурню
Сонечко давно за обрієм

⋮⋮⋮   No. 4687

Про м'який вітер дерева шепочуть,
У променях жовтого сонця
Розімліла кицька.

⋮⋮⋮   No. 5221

>>4687
Драматика від драми
Скорчилася в муках.
Розкол та зневага.

⋮⋮⋮   No. 5226

>>5221
У Степана була срака.
Також був у нього хуй.
Якщо ти, дебіл, художник, -
То, будь ласка, намалюй.


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]