[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1500411267016-0.png ( 76.34 KB , 373x293 )

⋮⋮⋮   No. 883 [Reply]

Тут безосібному радять літературу за його запитами
213 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5919

Щось в стилі Gravity Falls/Night in the Woods/Oxenfree

⋮⋮⋮   No. 5990

Є прості книги українською про філософію буддизму/стоїцзму, їхню проблематику, чи про антиподи цих філософій?

⋮⋮⋮   No. 7009

File: 1783755397.369655-.jpg ( 125.82 KB , 300x502 )

порадьте ще чогось подібного. скурив всю трилогію. ахуєнно.

⋮⋮⋮   No. 7010

>>7009
Що воно?

⋮⋮⋮   No. 7011

>>7010
шо?


File: 1623833574.275787-.jpg ( 104.84 KB , 717x889 )

⋮⋮⋮   No. 5305 [Reply]

Як змусити себе читати? Пам'ятаю у пізньопідлітковому віці дуже багато читав книг, був до цього потяг, а зараз хоч і маю трохи вільного часу, але все одно не можу себе змусити до читання, боюсь що у майбутньому в мене просто на читання часу не буде навіть якщо з'явиться бажання.

⋮⋮⋮   No. 5306

Бо зараз є комп і соціалки, ти відвик від книг. Змушувати не треба.
Я читаю книжки зараз в метро, коли кудись їду. Або якщо дуже щось зачепило, тоді читаю нонстоп доки не дочитаю.
Аби ти повернувся до читання вдома, потрібна або дуже велика цікавість, або відсутність альтернатив.

⋮⋮⋮   No. 5307

>>5305
Перенаправляти свої емоціональні імпульси. Наприклад, якщо час від часу в тебе виникає бажання знайти значення малознайомого слова або фрази, можеш уявити, скільки в тексті книги таких малознайомих слів може зустрітись(!)
Наскільки мені відомо, читання сприяє стресостійкості, тому це корисна практика для здоров'я. А також розбудовує асоціативну уяву, що дозволяє обробляти та запам'ятовувати більший обсяг інформації.
Раніше мені подобалось змагатись з собою, скільки сторінок прочитаю за один раз, або як швидко, або як глибоко вдасться зрозуміти та пройнятись думкою автора.

⋮⋮⋮   No. 7007

>>5305
> книг
книг, встиг, бліц-криг, нарколиг

⋮⋮⋮   No. 7008

>>5306
Отут підмічено важливий аспект, який я за собою теж помічаю. Формат читання змінився: простіше подумскролити умовні 15 хвилин — дофамін отримано, а тому потреба в інших подібних «хобі» відходить на задній план. Для себе я вирішив це зміною того, як саме отримую дофамін від цих хобі.

Два приклади того, про що я говорю: ігри та книги.

Ігри: був змінений формат того, як я в них граю. Придбав маленьку портативку, яку ношу із собою щодня. У будь-який момент я можу її дістати та продовжити грати рівно з того місця, де зупинився минулого разу. І, що найголовніше, це буквально відбувається саме там, де я зазвичай почав би думскролити: у маршрутці, у черзі та всюди, де треба чогось чи когось чекати.

Книги: помітив, що мені стало важко брати фізичну книгу до рук. Усе одно я постійно повертався до формату читання з телефона. А там сповіщення, те-се, і ти вже не особливо й читаєш. Тому придбав собі дуже аскетичну та просту електронну читалку Xteink X4. Її фішка — в аналоговому керуванні, відсутності інтернету (він там суто номінальний) та в розмірі. Розмір — це найголовніше, адже вона майже як банківська картка. Оскільки нічого не відволікає, дуже легко дістати її там само, де й портативку, і почати читати. Від цієї штуки ти очікуєш лише одного, коли береш її до рук: ти будеш тільки читати, і тебе нічого не відволікатиме.

Взагалі, тема цієї дофамінової пастки значно глибша, але тред уже мертвий, тому не факт, що є сенс розписувати детальніше.


File: 1667645170.5581-.jpg ( 622.52 KB , 1058x1497 )

⋮⋮⋮   No. 5657 [Reply]

Нейрокомікс. Трохи наркоманських вам коміксів з США 1970-х. Англійською звісно.
4 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5662 OP

File: 1667645496.346388-.jpg ( 437.99 KB , 968x1403 )

File: 1667645496.346388-2.jpg ( 442.02 KB , 981x1403 )

File: 1667645496.346388-3.jpg ( 305.05 KB , 988x1427 )

File: 1667645496.346388-4.jpg ( 311.98 KB , 978x1403 )


⋮⋮⋮   No. 5663 OP

File: 1667645574.586738-.jpg ( 290.23 KB , 961x1423 )

File: 1667645574.586738-2.jpg ( 319.3 KB , 958x1403 )

File: 1667645574.586738-3.jpg ( 457.21 KB , 971x1407 )

File: 1667645574.586738-4.jpg ( 468.18 KB , 1001x1410 )


⋮⋮⋮   No. 5664 OP

File: 1667645641.576254-.jpg ( 522.56 KB , 978x1400 )

File: 1667645641.576254-2.jpg ( 527.8 KB , 965x1403 )

File: 1667645641.576254-3.jpg ( 502.84 KB , 1403x968 )

File: 1667645641.576254-4.jpg ( 458.29 KB , 971x1410 )


⋮⋮⋮   No. 5665 OP

File: 1667645743.614818-.jpg ( 412.68 KB , 975x1420 )

File: 1667645743.614818-2.jpg ( 337.12 KB , 968x1400 )

File: 1667645743.614818-3.jpg ( 311.98 KB , 978x1403 )

File: 1667645743.614818-4.jpg ( 290.23 KB , 961x1423 )


⋮⋮⋮   No. 5666 OP

File: 1667645772.972644-.jpg ( 369.05 KB , 968x1410 )

File: 1667645772.972644-2.jpg ( 245.34 KB , 857x1363 )

File: 1667645772.972644-3.jpg ( 587.93 KB , 1058x1497 )

File: 1667645772.972644-4.jpg ( 209.11 KB , 600x873 )



File: 1660869985.386006-.png ( 1.19 MB , 945x946 )

⋮⋮⋮   No. 5627 [Reply]

>Читаєш роман
>В романі любовна сюжетна лінія
>"Хаха, давай, виєби її, розчави їй піську, проткни її як слід"
>Роман: "Згодом вона завагітніла..."
>"ЩОООООО? В СЕНСІ? ТІПА? ЦЕ ЯК? СЕКУНДУ"

⋮⋮⋮   No. 5628

>>5627
Сцена їбання не пройшла цензуру.

⋮⋮⋮   No. 5671

>>5627
Якби ви знали, паничі,
Що люди роблять уночі:
Якісь резинки одягають,
Один на одного лягають,
А через місяць - через два
З пизди вилазить голова
І просить: мама, дай десятку
Піду куплю гандонів пачку


File: 1677699953.283282-.jpg ( 192.54 KB , 1200x640 )

⋮⋮⋮   No. 5764 [Reply]

Загальна нитка поезії.
Попередня: https://kropyva.ch/l/res/289.html

Генрі Д. Торо - Хоча всі долі

ХОЧА всі долі мають виявитись неблагими,
Не залишайте рідної батьківщини.
Нарешті заякорений корабель на місці, а не в морі;
Кінь має під пагорбом спочивати поряд;
Але наша доля стрімко триває,
І в кожному моменті нас вітає.

Судно, хоч його щогли й міцні,
Під шаром міді своєї несе гусінь;
Навколо мису, через лінію,
Його курс обмежений до льодових ланів;
І неважливо, наскільки вітерець є м'яким,
Наскільки моря мілкі чи глибокі,
Чи він з міста Маніли шворку несе,
Або у своїх трюмах з Мадейри вино утримує,
Чи китайські чаї, чи іспанські шкури,
У порту чи на карантині корабель стоїть;
Далеко від бурхливих своїх рідних берегів,
Черв'яка з Нової Англії виношує його блокшив,
І потопить його в індійських морях, уявимо,
Разом зі шворкою, вином, шкурами та китайський чаєм.
176 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6819 OP

File: 1759634194.001621-.jpg ( 121.37 KB , 1010x668 )

File: 1759634194.001621-2.jpg ( 199.81 KB , 1000x721 )

Іван Малкович. Юліан Тувім, переклад з польської - "Паротяг"

Юліан Тувім - Паротяг

Старий паротяг на пероні пітніє,
аж ллється із нього маснюща олія,
посопує, мліє.
Тяжкий і великий, він дише і дмуха,
жар з розпашілого черева буха:
Бух-ух-ух! Пуф-уф-уф! Чух-пах-пах, пух!
Пурхає пара, як хмара, як пух!..
Попричіпляли вагони до нього
зі сталі дзвінкої й заліза важкого.
Та ще й пасажири у кожнім вагоні:
в першім—корови, в другому—коні.
В третім сидять крутовусі грубаси,
сидять і їдять собі жирні ковбаси!
В четвертому—слон і чотири жирафи,
в п’ятому—різні шухляди і шафи.
В шостім—гармата—о, яка грізна!—
сердита, надута, носата, залізна!
В сьомому—повно-повнісько бананів,
в восьмому—вісім нових фортеп’янів.
В дев’ятім—цукерки, морозиво, дині,
в десятому—клунки, валізи, скрині.
А тих вагонів—сорок, не менше!—
сам вже не знаю, що в них там є ще!..
Та хоч би прийшло ВІСІМСОТ силачів,
і кожен би з’їв ВІСІМСОТ калачів,
і кожен узявся б тягнути гарненько—
навіть не зрушиться той поїзденько!..
Раптом—СВИСТ!
І знову—СВИСТ!
Пара—БУХ!
Колеса—В РУХ!

Спершу, немов череПАха бляШАна,
РУшила
маШИна
ЗАспано
по ШПАлах,
ШАрпнула ваГОни—і тягне наТУжно—
крутяться, крутяться колеса дружно!
Чахкають, бахкають щораз гучніше
і мчаться вони все прудкіше й прудкіше!…
Куди ж вони їдуть? Куди ж то? А прямо—
ПО рейках, ПО рейках, ПО рейках, ПОлями,
по ГОрах—ліСАми—через мости—
кваплять, бо треба, щоб поїзд устиг!
А ПОїзд, а ПОїзд поТУркує сТУкотом –
ТАК-то-то, ТАК-то-то, ТАК-то-то, ТУК-то-то…
Гладко так, легко він котиться вдаль—
буцім то м’ячик легкий, а не сталь!
Не чорна машина, що дихає важко,
а забавка, пурхавка, просто комашка…

Та що то за поїзд—куди і чого?
І ЩО-то-там, ЩО-то-там штурха його, –
аж весь трясеться, аж буха – бух-бух!..
То пара гаряча зчинила той рух!..
Й веселі колеса потуркують стукотом –
ТАК-то-то, ТАК-то-то, ТАК-то-то, ТУК-то-то…

(переклад: Іван Малкович)

⋮⋮⋮   No. 6821 OP

File: 1759788775.853976-.jpg ( 25.03 KB , 640x517 )

Максим Кривцов - Світ болить як хворе горло (читає Тимофій Кутько)
Максим Кривцов - Світ болить як хворе горло

Світ болить,
як хворе горло.
Заспівай мені про тишу,
Помовчи мені про море,
патетично й поетично...
Світ болить,
його судомить.
Розкажи мені про небо,
і хоча виходжу з дому
наді мною лиш скляне бо.
Світ болить,
уже без тями,
розкажи йому востаннє,
доторкнись чолом,
вустами,
і воскресне,
і повстане.
Тут була колись людина.
тут була колись людина.
Тут.
Була.
Колись.
Людина.

⋮⋮⋮   No. 6823 OP

File: 1759848236.025336-.png ( 11.3 KB , 180x320 )

Настрій для свободи

*

Роздивлятись... Підійматись і йти,
Назустріч... Відомого межі.
Там, де бруд,
Там, де біль,
Там де шипи та гілля,
У тернистому саду,
Серед граней пізнання...

.

Затриматись у проміжку
Між екзаменами у гуртожитку.
Зачепитись за написані терміни.
Віднайти у правді зміст та формули.
Незалежно від всіх досягти мети.
Завдяки собі підвищити рівень.
Це вже не пусті роздуми у пітьмі,
Це цілком свідомі позиція й діяння.

.

За це отримати пошану та співпрацю
В навчанні залишається багаторівнева задача...

...

Знайдена чи вироблена... Україна?
Чи на прапорі помітно працю та знання?

⋮⋮⋮   No. 6837 OP

File: 1760636382.702302-.png ( 99.18 KB , 249x178 )

Ти. Ще не визрів, не вийшов до берега найчарівнішого моря...
Я. Вже давно не заплющував очі на справедливість і контрольовану долю.
І. Це такий дивний біль, який діє без зброї.
Ми. Намагаємось подарувати самим собі спогад ранкового спокою.
Ми ще побудемо... Бо в ненависті бракує любові.
Ми... Усі наші обрані поведінки та виявлені наміри—обов'язкові.

⋮⋮⋮   No. 6860 OP

File: 1761596414.890534-.png ( 130.97 KB , 250x275 )

Стіл. Батарея. Двері. Вікно.
Олівці. Аркуші. Шафа. Панно.

Розмір. Вага. Кількість. Текстура.
Простір. Тривалість. Температура.

Веселий. Сумний. Нервовий. Спокійний.
Кмітливий... Не гострий. Красивий... Не стильний.

Завзяття. Напруження. Бадьорість. Стремління...
Приземленість... Мудрість... Простягненість... Чуйність.

Сонячна. Хмарна. Сніжна. Вітрова.
Продуктивна. Охайна. Квітуча. Здорова.

Несподівано довгий. Напрочуд цікавий.
Неоковирний. Розбурханий. Цілісний. Знаний.

Кімнатні. Предметні. Шармові. Ідейні.
Погодні. Моментні. Живі. Характерні.


File: 1704659788.772965-.png ( 569.37 KB , 666x480 )

⋮⋮⋮   No. 6036 [Reply]

Я почну.
10 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6440

The Artistic Rats - 1995

Триматися маски, яку ще й сам я
Радо на носа повісив.
Роками сахатись любих дзеркал,
Аж поки не скрутять куліси.

Акт.

Моя вистава не варта сил
Не варта ні часу, ні грошей.
Коли забув фразу, то сиплю пил—
Широко відкривай очі.

Розбивай,
І біжи.
Приховай
Всі сліди.

Не знайдеш
Тут мети.
Не бреши
Хоч собі.

Так і тягну за собою з дому до дому
Жанрові шаблони, які всім давно відомі.
Сторінки сценарію чомусь залиті водою.
Не питай мене чи почуваюся добре.
Реквізити вчасно застаріли.
Нових трюків нас навчили діти.

Розбивай,
І біжи.
Приховай
Всі сліди.

Не знайдеш
Тут мети.
Не бреши
Хоч собі.

Я мордою лечу в бруд,
Ненавчений жити,
Повільно розкладаюсь,
Нікого не дожену.
Нічого, не скигли,
Якось розпетляєм,(×3)
Ми це розпетляєм.

⋮⋮⋮   No. 6468

Полюс - Сонце

Я знову один, один
Посеред стін,
Посеред мрій.
Бути почутим.
Почутим...

І роки летять, летять,
І звук гармат
Лунає в такт,
Серцебиття
Не чути.

•••

Сонце сідає,
Сонце встає,
Сонце приречено.
Мої очі не бачать змін.

Птахи не літають
В далекі краї.
У клітці немає крил.
Я хороший громадянин.

•••

Я знову один. Один.
Тисячу днів
Не бачу сонячного світла
Крізь хмари надій.

Крилаті дощі. Дощі
Тут кожен день.
Ми задихаємось повітрям
Нездійснених мрій.

•••

Я знову один. Один
Посеред стін,
Посеред мрій.
Бути почутим.
Почутим...

І роки летять, летять...
І звук гармат
Лунає в такт,
Серцебиття
Не чути.

•••

Сонце сідає,
Сонце встає,
Сонце приречено.
Мої очі не бачать змін.

Птахи не літають
В далекі краї.
У клітці немає крил.
Я хороший громадянин.

•••

Ну, забери мене назад,
Там, де на сході зорепад
Закінчився і зорі всі на небі.

Ну забери мене туди,
Де сонце гріє без війни,
Туди, де мої очі бачать зміни.

⋮⋮⋮   No. 6489

File: 1749002078.645511-.JPG ( 60.88 KB , 685x677 )

PLBR - Всі Злі

Лишились наче у сні
Надії всі до весни.
Попри протести, у сні віра,
Наче в хліб та у сміх.

Люди далі вірять,
Що це все ще далі буде
Успіх. Доля знову демонструє
Саркастичний усміх, типу:

"Чоловіче, це—кінець,
Згасли свічі,
Тут ми всі трохи Данте,
Хто втрачає Беатріче.

Хоч тому не перший клас,
І не вірили у притчі.
Всіх розводять, як дітей,
А ти думай, брате, тричі..."

Все стало, немов профанація.
Ми граємо ігри у націю.
І поки мовчать акації—
Сауни, вибори і деградація.

Невиходи на міграцію.
Життя із проплачених акцій.
Корупція—лиш у тобі.
Плати і підписуй квитанцію

Тут... Немає місця для добра і весни.
Цей світ автобусів такий тісний.
І пасажири, як після десни,
Яких запал оптимізму... Зник!

Ми стали такими,
Бо просто всі злі.
В панельних квартирах
Нам світ затісний.

Ми слабкістю схожі,
Мотивами—різні.
В системі шаблонів
Не вистачить... [місця/мізків/змісту/чистих?]

Перебираю знову
Каліченому манкурті.
Вимолить держава свою... [хунту/шпунту/лунку/Технічну Умову?]
Проте вже далеко до курдів

Тепер... Незрілі до бунтів.
Нам треба лише менше зло.
Тут виборний—ваш песимізм,
І виходом—то вмерши знову.

Серед смерчів змови
Бунти тонули в бурані.
Бруд в океані історії.
Лишилися вибито-колоті рани.

Грані доволі тонкі,
Бо: "Тут ви раби,
Тут ви тирани.
Пости займати хотіли?.."

Мріяв, волів,
Завжди ти радий.
Незабаром.
Ми тягнемо знов

Основи глибин.
Глиби політики биті,
Засипані шляхом із домовин.
Огидливий плин.

Не поминав.
Усі старі миті—
Вони вже розбиті.
Трагедії сенсів не мають,

Майдани і площі
Кров'ю залиті.
[F%cking sh^t?]

Немає місця для добра і весни.
Цей світ автобусів такий тісний.
І пасажири, як після десни,
Яких запал оптимізму... Зник!

Немає місця для добра і весни.
Цей світ автобусів такий тісний.
І пасажири, як після десни,
Яких запал оптимізму... Зник!

Ми стали такими,
Бо просто всі злі.
В панельних квартирах
Нам світ затісний.

Ми слабкістю схожі,
Мотивами—різні.
В системі шаблонів
Не вистачить кисню.

Ми стали такими,
Бо просто всі злі.
В панельних квартирах
Нам світ затісний.

Ми слабкістю схожі,
Мотивами—різні.
В системі шаблонів
На мінімум кисню.


(Про "тісний світ автобусів" дуже резонує...
Не знаю, з чого почати...

Історії йдуть круговертю, майже як реклама на ролетах.
Або ніби перемикання каналів на старенькому телевізорі у беззвучному режимі.

Важливо те, що коли сідаєш у транспорт з думкою про майбутню зустріч зі знайомими людьми, пасажири навколо видаються настільки другорядними та несуттєвими, що сам ніби починаєш відчувати себе водієм, або принаймні тим, хто знає маршрут...

Якщо ж нікуди не їхати, навіть в межах міста, а пройтись пішки по району, то іноді можна відчути певний соціальний тиск, хоча це нормально, коли ти відчуваєш на собі відповідальність і намагаєшся бути, якщо не привітним, то принаймні впевненим громадянином.

Напевно раніше, коли ми зі знайомими, разом чи окремо, їхали у дальній район, переслідували різні цілі: хтось бажав отримати більше свободи від родини та сусідів; хтось зустрічався з "крутими хлопцями та дівчатами", щоб самому стати крутим;
а комусь, типу мене, хотілось і те, і друге, і ще якось підхопити чудову ідею по дорозі, щоб потім її перетворити на унікальний твір...

Тобто мені подобалось бувати в нових мальовничих місцях, бути в компанії цікавих людей, брати участь у різних квестах та робити щось разом...
І це теж велика відповідальність, особливо, коли тобі вже не 16, а більше...

Найкращий соціальний досвід—це коли ти один їдеш до знайомого чи знайомої у інше місто, і там залишаєшся на деякий час.

Коли тільки збираєшся, то одразу починаєш наводити лад у своїх речах, відбираєш корисне, намагаєшся продумати усі пункти подорожі...

Коли вже купив білет і їдеш, навколо тебе незнайомці, і іноді, дуже рідко, ставалось так, що можна було про щось приємно поговорити, і ти не відчував себе якимось чужинцем.
І навіть якщо не в'яжеться, є завжди варіант дивитись на панораму природи, малювати на колінках, щось почитати, подрімати або послухати музику...

І коли приїздив, чи то пізно, чи рано, ти залишаєшся сам на сам зі своїм клопотом, і тобі доводиться приймати дорослі рішення, мислити за межами звичного формату...

І ось коли вже повернувся, в тебе настільки багато емоцій та думок, що це стає приводом з кимось поділитись цими досвідами, можливо знайти додаткові подробиці щодо деяких місць, надумати поїхати ще...

Та все ж, локальне середовище теж може бути цікавим, оскільки його можливо легше трансформувати у потрібному ключі.
Щоб потім відчувати, як інші радіють разом з тобою подумки, що те, що ти зробив виявилось гарною ідеєю, яка спрацювала так, ніби це якийсь іноземець приїхав і зробив...

Уфф, наскільки ж соромно це усвідомлювати.
Не знаю, це не настільки драматично насправді...
Круто, коли місце затишне і тобі не хочеться повертатись додому.
І добре, коли тобі достатньо вийти з будинку, перейти вулицю, пройти декілько десятків метрів і опинитись там, де б ти хотів опинитись, якби подорожував кудись.
)

(На фото: харківський художник Денис Саражин - Наїзник з книгою / "Rider with a book" (2022, до повномасштабки))

⋮⋮⋮   No. 6602

File: 1749932660.947791-.PNG ( 3.53 KB , 159x159 )

Nareko - Піду наосліп

Піду наосліп
Прямую додому
Я один із тих
Хто забув дорогу

Знов бракує слів
Знову шлях по колу
Чую спів птахів
Мабуть про свободу

Залишайся вільним
Навіть від тих
Хто тобі каже
Про твою свободу

Залишайся вільним
Навіть від тих
Хто тобі каже
Про твою свободу

Піду наосліп
Прямую додому
Я один із тих
Хто забув дорогу

Знов бракує слів
Знову шлях по колу
Чую спів птахів
Мабуть про свободу


(Подивився на світ з двох майже полярних позицій:

1. Коли ти ніби в колективі минулих себе, ніби по колу це переживаєш, відчуваєш самоосуд та вимогливість, знаєш та згадуєш подібних тобі, хто вплинув на тебе, усі тонкощі та зачіпки, усю неприємність та незавершеність досліджень...
І чомусь саме у тривожному, незібраному стані вдається винайти цей дивний, на перший погляд, спосіб звільнитись від страхів—крізь терапію доповнення власних досвідів подорожей, планування мрій та допитливого тренування-опанування окремих ролей.

2. Коли ти виконуєш роль керівника процесів, робиш налаштування, фактично впроваджуєш цілі каскади збалансованих між собою позицій та рішень, які повертаються майже очікуваними позитивними результатами операцій, робиш це планомірно, лагідно, точково... І в певний момент усвідомлюєш, що ризиків чомусь завжди більше, аніж мотивів, і все ж глибина зацікавленості збільшується з досвідом, і це водночас збільшує впевненість та запас практичних вмінь.

Замість висновку: фраза "залишайся вільним навіть від тих, хто тобі каже про твою свободу" є дуже влучною, коли ти залишаєшся сам на сам перед небезпеками та під тиском обов'язків, тому що коли ти залежиш, чи то від думок інших людей, чи то від власних бажань, ти обмежуєш та принижуєш себе, тоді як у аскетичному вільнодумстві та прагматичній самовизначеності приховане...
Напевно кохання, не знаю... Щось дуже близько до цього...
І це буває навіть занадто жертовно, слід навчитись використовувати вольову принциповість у поєднанні з акуратною ощадливістю та наївною безтурботністю.
)

⋮⋮⋮   No. 6873

File: 1764357065.177758-.JPG ( 26.6 KB , 790x470 )

Паліндром - Бензин

Пролітаючи над гніздом зозулі на Подолі,
Я побачив класні ракурси, я сам собі Бадоєв,
Я сам собі Клименко, я сам собі лейбл,
Чую звук бензопили, та ще співає соловейко.
Нарешті відпустка на Кирилівській, маю хоча б таку,
Тута хворі добріші, ніж здорові на Хрещатику,
Там де все в татуюваннях, тік-токах і флет-вайтах,
Баленсіагах, пи?дьожі з патчем “стон айленд”,
Артистах, які шукають перемир’я по Венеціях.
Сказати б щось хороше, та язик не повернеться.
Як патріоти, що тобі брехали прямо в око,
Інші правильні в коментах проводять їх на Голгофу.
Але все згорить і втратить сенс, який є зара.
Виходить, що не така вже й ?банута Конор Сара.
Чим більше авто, тим менший чоловічий організм.
Чим сильніший звук шахеда, тим менший атеїзм.
Тим сильніший патріотизм, але тільки до відбою.
Іноді здається, що росіяни знову у Львові.
Цю мігрень можна терпіти, от єдиний мінус—аура.
Людям добре було не при Кумчі, а при динозавтрах.
Як я був малим, мене боялися всі голуби,
Поки мамі крутили яйцями навколо голови.
Погляд скляний, там написано “не притулятися”.
Просто хотів любові, але так і не наважився.

В моїй голові страх.
Як бензин в каністрах.
Прокидаюся в 7.
Розливаю я всім.
В моїй голові страх.
Як бензин в каністрах.
Прокидаюся в 7.
Розливаю я всім.

Сниться чергове пекло, тут солодкий стіл фуршет.
Святі отці підʼїхали на Порше, а
Кроплять нас окропом, припікає, вале дим.
Якби я обирав продюсера, то тільки Валентин.
Я знаю, що в його руках я зможу стати зіркою.
Куди подівся наш шоубіз, Скрябін з Іркою?
Бачу лиш симулякр, знайоме меню в Маку.
Я б завʼязав ще у березні, та мене слухав Махов.
Земля за ґратами, паралелі, меридіани.
Світло в кінці тунелю погасло, як в Діани.
Все погано, будь ласка, ведіть мене до бару, хлопці.
Продав душу дияволу та знайшов на барахолці.
Я загубився посеред реклами бога—
Езотеричні лекції, збільшення пеніса, ранкова йога,
Кредити готівкою, креми проти старіння.
Скільки коштує вийти з бусіка? Зараз істерія.
Моє місто мрія, Сихів, де я усіх знаю,
Де мої 206 кісток ретельно перемивають.
Де треба бути правим чи лівим, або центристом.
До?буться, навіть якщо ти з війни вернувся 300.
Ох ці люди, люди—це кавер на Яктака.
Екофлоу росте в ціні після ракетної атаки.
Так ненавиджу я всю цю вашу цинічну тусовочку.
Хочеш покинути систему, то попробуй сонячну.

В моїй голові страх.
Як бензин в каністрах.
Прокидаюся в 7.
Розливаю я всім.
В моїй голові страх.
Як бензин в каністрах.
Прокидаюся в 7.
Розливаю я всім.


File: 1486457131965-0.jpeg ( 17.13 KB , 241x370 )

⋮⋮⋮   No. 495 [Reply]

Тред де можна кидати цікаві обкладинки книг. Піздецовий дизайн або просто прикольна назва? Кидай сюди, покажи анону що існує в світі!
181 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6842

File: 1760898567.546059-.jpg ( 76.73 KB , 400x585 )

File: 1760898567.546059-2.jpg ( 62.02 KB , 400x585 )

File: 1760898567.546059-3.jpg ( 97.98 KB , 400x588 )

File: 1760898567.546059-4.jpg ( 325.53 KB , 712x1000 )


⋮⋮⋮   No. 6857

File: 1761519026.603051-.jpg ( 359.17 KB , 834x1200 )

File: 1761519026.603051-2.jpg ( 105.58 KB , 663x1000 )

File: 1761519026.603051-3.jpg ( 210.61 KB , 1400x2113 )

File: 1761519026.603051-4.jpg ( 324.55 KB , 1598x1080 )


⋮⋮⋮   No. 6858

File: 1761520011.813872-.jpg ( 118.63 KB , 775x586 )

File: 1761520011.813872-2.jpg ( 85.27 KB , 465x687 )

File: 1761520011.813872-3.jpg ( 99.52 KB , 614x1024 )

File: 1761520011.813872-4.jpg ( 166.7 KB , 516x800 )


⋮⋮⋮   No. 6867

File: 1762075864.272165-.png ( 2.96 MB , 1524x1152 )

File: 1762075864.272165-2.jpg ( 194.65 KB , 1800x975 )

File: 1762075864.272165-3.jpg ( 539.17 KB , 1673x1060 )

File: 1762075864.272165-4.jpg ( 99.28 KB , 1066x578 )


⋮⋮⋮   No. 6874

File: 1765560773.491286-.jpg ( 132.76 KB , 1080x1350 )

File: 1765560773.491286-2.jpg ( 342.05 KB , 1089x832 )

File: 1765560773.491286-3.jpg ( 229.97 KB , 520x768 )

File: 1765560773.491286-4.jpg ( 987.34 KB , 600x827 )



File: 1780696882.364022-.png ( 134.85 KB , 1440x2245 )

File: 1780696882.364022-2.png ( 221.0 KB , 448x592 )

File: 1780696882.364022-3.jpg ( 30.4 KB , 448x592 )

⋮⋮⋮   No. 6918 [Reply]

Десяту сторiнку роздiлу з'ïв глист-буквоïд...

⋮⋮⋮   No. 6921

>>6918
Як ти це зробив?
Прогу! Посилання!

⋮⋮⋮   No. 7000

Це вже ВАРП якийсь. Давай ще!


File: 1761451034.630938-.jpg ( 26.58 KB , 506x250 )

⋮⋮⋮   No. 6853 [Reply]

Пишу статтю про гіпертекст. Гіпертекст - це текст з гіперпосиланнями. Гіперпосилання - це так називають звичайні посилання, які є на будь-якому сайті в інтернеті, наприклад на вікіпедії. В наш час ідея посилань інтуїтивно зрозуміла будь-кому. Тобто гіпертекст - це, наприклад, текст статті на вікіпедії, де деякі слова є посиланнями на інші сторінки.

Написано що ідея гіпертексту була натхненна оповіданням Хорхе Луїса Борхеса "Сад з розгалуженими стежками". Саме оповідання коротеньке - декілька сторінок, https://shron1.chtyvo.org.ua/Borges_Jorge/Vyhadani_istorii.pdf на сторінці 83.

Я його прочитав, але ніякого гіпертексту і посилань, чи натяків на них в оповіданні я не бачу. Також пишуть, що це оповідання це нелінійна оповідь, і нелінійна оповідь схожа на гіпертекст, бо в ньому можна ходити по посиланням у різні сторони і в різному порядку, а не тільки в одному порядку один за одним, як в лінійному сюжеті. Нелінійна оповідь, наскільки я зрозумів, це оповідь не в хронологічному порядку, наприклад вона починається з кінця і йде до початку. Але це оповідання має лінійний порядок - його кінець в кінці а початок на початку.

Хтось може пояснити як це оповідання пов'язане з ідеєю гіпертексту, звідки ідея гіпертексту з нього береться?

⋮⋮⋮   No. 6855

File: 1761480978.981235-.PNG ( 19.75 KB , 631x552 )

Зацікавився.
Згадав фентезійну книгу-рольову гру з правилами, киданнями кубиків та, з огляду на результат,—перелистуванням до відповідної сторінки...
Зіставив із власними творчими ідеями—було б круто попрацювати над метафорами, асоціаціями, впливами та перетвореннями...
Поки що ось таке уявлення вимальовується:


File: 1676313275.698188-.jpg ( 67.58 KB , 507x639 )

⋮⋮⋮   No. 5747 [Reply]

Знаю хіба що "Вій" Гоголя.

(прохання не розводити срачу про Гоголя).
9 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6322


⋮⋮⋮   No. 6832


⋮⋮⋮   No. 6863


⋮⋮⋮   No. 6865

>>5747
Анон, це тобі в школі задали написати шось про це чи шо?

Поганенька ситуація з художніми жахами це в нас наслідки окупації комуняками. Які активно боролися з різним "надприроднім" та "релігійним". А далі в нас були так звані "бурхливі 90і", коли вулицями тинялись жахи цілком собі справжні. Як наслідок, вся ця "література страхів" і тепер сприймається як щось "дитяче". Тим більш що в нас зараз взагалі повномасштабне вторгнення москалів.

Але тим не менш. Жанр "жахів" серед українців (взагалі на пострадянщині, наскільки я знаю з книжкового бізнесу) не є популярним, продається поганенько, за нього тепер згадують хіба коли якийсь "лідер думок" помічає просідання монетизації і починає форсити умовний Хеловін. Чим збирає купу активності, яку радісно монетизує. Але це "періодично подає ознаки життя", а не "стабільно живий".

Знають Лавкрафта та Ктулху, Ктулку знають навіть ті хто не знає за Лавкрафта. Знають Кінга та Дракулу. Прошарені можуть ще назвати Ештона Сміта та Кунца, одиниці вже згадають за Лейрда чи Стросса. Жіноцтво ще масово активно купує (книги) "описи згвалтувань вампірами, вервольфами та ящеролюдами" але я шось сумніваюся що там є щось про жахи.

І на цю пусту галявину, звісно ж, пробують періодично заходити представники так званого "сучукрліту". Я всього не бачив але те що на око потрапляло це здебільшого люта графоманія, від якої витікають очі у всіх хто вчився в школі (а не в тіктоці), та переказ власними словами того ж Кунца.

Багатий ж власнй фольклор практично ігнорується бо "сучасний українець" з ним ніде і ніяк не перетинається. Ну і "фу, це ж село", звісно ж. Але бува промінь світла приходить звідти звідки не чекали і недавно я взнав за Mythic Carpathia, додаток/розширення до настольної рольової гри Vaesen. Це гра по старовинній Скандинавії, де всі це страховидла та опудала реальні. І тепер весь цей цирк завітав в центрально-східну Європу. Супер охуєнно Дуже гарно, рекомендую. Але масово популярним тут воно не буде, - українською того нема (хоча там майже всі автори наші люди) та і взагалі жанр "настольна рольова гра" в Україні значно програє картковій грі в дурня чи пиятиці. Настольні розваги №1 в нас.

⋮⋮⋮   No. 6875

File: 1765844211.315711-.jpg ( 268.44 KB , 417x640 )

File: 1765844211.315711-2.jpg ( 23.76 KB , 250x377 )

File: 1765844211.315711-3.jpg ( 20.61 KB , 263x379 )

>>6865
Дитячі жахи за кордоном теж є і сприймаються позитивно, а подекуди і дорослого змусять накласти купу


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]