[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1760816419.164774-.png ( 1.94 MB , 1510x1294 )

⋮⋮⋮   No. 6838 [Reply]

Короче, безоси, допоможіть знайти книгу за описом, бо я цілий день витратив на це і без результату. Хоч і підозрюю що буде по класиці сучасного укрліту але все ж

Автор чоловік, рік видання десь 2023, на обкладинці зображене щось ввідалено нагадує наутілуса, тема обкладинки темна, точно проза. Вперше побачив на goodreads. На скільки розумію була перша проба пера чи щось таке, бо в каталозі на той момент було 2-3 книги. Кидайте все що хоч якось нагадує опис

⋮⋮⋮   No. 6839

File: 1760818560.905088-.jpg ( 54.7 KB , 381x543 )

File: 1760818560.905088-2.jpg ( 37.99 KB , 300x480 )

File: 1760818560.905088-3.jpg ( 499.57 KB , 850x850 )

File: 1760818560.905088-4.jpg ( 360.04 KB , 778x1325 )

Ймовірно, тебе цікавить підводна фантастика, чи не так?

Думаю, окрім зазначеного покликання на "Двадцять Тисяч Льє Під Водою" Жюля Верна, також можна звернути увагу на:
https://www.wikiwand.com/uk/articles/Пітер_Воттс ("Морська зірка"/"Starfish"),
https://www.wikiwand.com/uk/articles/Майкл_Крайтон ("Сфера"/"Sphere") та
https://www.wikiwand.com/uk/articles/Артур_Кларк ("Велика глибина"/"The Deep Range")...

Кажуть, "по обкладинці не судять"... І все ж, вважаю, ілюстрації надають особливий шарм від поринання у сюжет, окремі зображення та оформлення створюють додаткові асоціації та певним чином підхоплюють цікавість та ініціюють спогади.

⋮⋮⋮   No. 6840 OP

>>6839
Забув вказати що з тієї анотації що читав то це щось типу Жадана, урбаністика і тд. Ну і автор вкраїнчик скоріше за все також


File: 1621184398.51865-.jpeg ( 35.55 KB , 600x400 )

⋮⋮⋮   No. 5237 [Reply]

Пишіть вірші, або цитати з літератури, що вас надихають і не дають здатися, підбадьорюють чи підштовхують до дій.

Я почну:


Будеш, пташе, співати над полем.
Ми все ще віднайдемо і все ще відмолим.
Ми все ще повернемо з того, що втратили.
Головне, щоб птахи залишались крилатими.
>Жадан "Птах"


Також раджу прочитати https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Псалом_90. Не тільки вірунам, а й атеїстам. Цей псалом я підгледів в коментах про слова, що надихають, в одній групі УБД-шників. І дійсно - слова справді підходять, аби повторювати їх під обстрілом. Сильний текст.
45 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6380


⋮⋮⋮   No. 6473

File: 1747493651.241131-.jpg ( 472.15 KB , 549x800 )

Як бути мудрим лідером і досягати перемог * Кітамі Масао * Самурай без меча * Передмова

• Лідер повинен сам бути слугою людям, а не перетворювати їх у своїх слуг.
Ключове почуття, яке дозволяє присвячувати своє життя служінню іншим–це почуття вдячності.
Тільки той, хто сам відданий кому-небудь може претендувати на звання лідера.
Якщо ви прагнете до того, щоб люди пішли за вами, запам'ятайте секрет відданості.
Присвятіть всього себе лідеру.

• Виняткова працездатність дозволяє тим, у кого нічого немає, перевершити тих, хто володіє привілеями та положенням.
У цьому секрет старанності.
Лідери повинні працювати більше за інших.

• Лідери повинні безбоязно використовувати секрет рішучості.
У критичні моменти дійте сміливо.
Щоб підтримувати здорові відносини як в родині, так і в організації лідери повинні використовувати секрет врівноваженості.
Остерігайтесь всепоглинальних почуттів.
Лідер повинен мати впевненість і оптимізмом.

• Пам'ятайте, люди, яких ви вибираєте покровителями, впливають на траєкторію вашого життя більше, ніж справа, якій ви вирішуєте присвятити себе.
Звертайте увагу менше на те, що ви робите і більше на те, кому ви служите.

• Якщо ви маєте намір завести відданих послідовників, освойте секрет зв'язків. Збільшуйте свій найцінніший капітал–розширюйте мережу особистих знайомств.

• У будь-якій сфері життя, комерційної, адміністративної або військової, виграють ті лідери, які знають секрет першості–першим беріться за справу, щоб першим закінчити. Ризикуйте всім, щоб виграти все.
Зробіть все можливе, а в іншому покладайтесь на долю.
Уміння пригнічувати сковувальний страх.
Стане в пригоді як на полях битв, так і у світі бізнесу.
Нехай кризи виявляють в вас лідерські якості.

• Навіть той, хто багато чого потребує, поліпшить своє становище, якщо стане думати про потреби інших людей.
Будьте суворі до себе, але милосердні до інших.
Милосердя породжує відданість, прощайте інших.
Щоб завоювати довіру–довіряйте іншим.

• Якщо хочете отримати користь з конфлікту або комерційного буму, формуйте громадську думку за допомогою інформації.
Починайте бій тільки після того, як створите умови для перемоги.
Вірність можна завоювати, але не можна купити.

• Щоб домогтись переваги–зміцнюйте єдність.
Робота в команді, сама по собі нагорода.
Успішний лідер не прагне показати, який хороший він сам, а прагне показати, яка гарна у нього команда.
Приймайте на роботу лідерів, а не послідовників.
Використовуйте секрет ближнього кола–створіть мозковий трест.

• Не дозволяйте собі зайвого.
Потурання примхам приносить біду, а не щастя.
Чим більших успіхів ви домагаєтесь на лідерському терені, тим більше уваги слід приділяти секрету стриманості.
Остерігайтесь марнославства, уникайте хвастощів.

⋮⋮⋮   No. 6624

File: 1755005246.046615-.jpg ( 28.34 KB , 604x314 )

File: 1755005246.046615-2.jpg ( 155.12 KB , 1080x1080 )

File: 1755005246.046615-3.jpg ( 69.88 KB , 696x364 )

File: 1755005246.046615-4.jpg ( 83.2 KB , 1024x688 )


⋮⋮⋮   No. 6844

File: 1761126278.842659-.jpg ( 62.75 KB , 526x526 )

File: 1761126278.842659-2.jpg ( 61.18 KB , 526x526 )

File: 1761126278.842659-3.jpg ( 54.12 KB , 526x526 )

File: 1761126278.842659-4.jpg ( 42.0 KB , 512x640 )


⋮⋮⋮   No. 6848

File: 1761173561.815586-.jpg ( 29.42 KB , 512x640 )

File: 1761173561.815586-2.jpg ( 22.42 KB , 512x640 )

File: 1761173561.815586-3.jpg ( 34.36 KB , 526x526 )

File: 1761173561.815586-4.jpg ( 37.32 KB , 512x640 )



File: 1755375249.273785-.png ( 482.19 KB , 1170x2532 )

⋮⋮⋮   No. 6737 [Reply]

Кожне гімно хоче пахнути фіалкою
Мальчік з яким ми все поняли ти обідився?
26 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6766

>>6762
В мене друзів нема, я вільний від цього тягаря.

⋮⋮⋮   No. 6767 OP

>>6766
Так я шо за тебе?

⋮⋮⋮   No. 6768

>>6766
в тебе є тільки мій хуй в твоєму роті

⋮⋮⋮   No. 6769

>>6765
У тебе фантазія добре працює. Принаймні, ти визнаєш, що ти гей. Не хвилюйся, визнання проблеми - це перший крок. Він дуже важливий!

⋮⋮⋮   No. 6770

>>6767
Ні, i guess.


File: 1755625346.025274-.png ( 3.46 MB , 1170x2532 )

⋮⋮⋮   No. 6772 [Reply]

Ізгої

File: 1527622545.235552-.png ( 513.87 KB , 720x400 )

⋮⋮⋮   No. 2546 [Reply]

Все це почалося давно, ще в самому дитинстві. Тоді мій дідусь разом з іншими старішинами села намагалися навчити нас, юних і зелених, розуму і розповісти як насправді влаштований цей світ. Але нам, як і будь-якому новому поколінню, на те вчення було якось насрати. Адже що цікавого є в бухтінні старого діда, який розповідає тобі про якісь зірки, коли коли набагато веселіше гурбою загнати дикого траарха до ями і, забивши його камінням, посмакувати свіжим м’ясом, чи залізти на тисячолітнього груба і розлякати секлоїв, змусивши їх пурхати довкола своїх гнізд, пронизливо кричати і світитися, або ж запрягти у воза двійко хрюбзуків і гайнути аж до самих гір розшукувати самородну мідь? Старші ж хловаки запрягали по три або й чотири хрюбзука, але для управління ними потрібна була гарна майстерність і не аби які нерви.

Проте, моєму бацьку все таки вдалося якото се відвернути мою голову від дурних занять і взятися за вивчення астрогомії з механікою. Точніше просто за вивчення механіки, в астрогомію я "вдарився" значно пізніше. Не знаю яко в нього вийшло то, може через гарну генетику, а мо’ й через прихований педагогічний потенціаль(пхе, де я таких слів нахвататися встих), та від дурних занять він мене майже відвернув. Чому майже? Ну тому що іноді я все таки вдарявивсь в старі діла беручи на озброєння нові знання і методи. Інколи виходило все успішно, інколи ні, а інколи бувало що результат ійшов зовсім не в тому напряму, в котрий його намагалися спрямувать і все це призводило до отримання епічної пизди, вибачаюсь за слово, від усіх моїх родичів і сусідів.

Та я ріс і росли мої знання. Від сих таки старійшин дізнався що ми живемо на кулі що зоветься планетою і йка обертається довкола зірки-сонця, що довкола сеї зірки крутяться ще шість чи сім (ніхто не був певен в сих даних) планет окрім нашої, кругом якої теж крутяться їхні супутники. Прямо як Лея і Дея у нашої планти. Ну а в деяких великих супутників великих планет є ще, як виявляється, ще суптники. Коли ж я спитав в кінці цієї цікавої лексії сіко то супутників може крутитись довкола супутників планет і чи є супутники у супутників супутників супутників(я правильну кількість супутників добрав?) планет, старійшини спочатку довго якось дивно гляділи на мене, а потім послали туди, куди не кожен порядин чоловік навіть свою жінку відсилає.

Власне, тоді старійшинська наука для мене скінчилась і я засів за книжки та сувої. Книжки мені подобались тим, що вони були зручні і зрозуміло писані, тоді як в сувоях текст був написаний часто дуже ненормальним почерком. Підмітивши сей факт і переказавши його батьку, я отримав невелику але точну лекцію про книгодрукування і всякі пристрої потрібні для цього процесу. На цілком логічне запитання чому ніхто сим тепер не замається, батько лиш розвів руками і промурчав щось про те що нікому, ніколи і взагалі воно не зовсім треба, коли доводиться виживати в дуже тяжких умовах.
Після цього я загорівся побудовою власного станка для книгодрукування.

Вивчивши усе до чого дотягнувся по даній темі, я вирішив зробити простий набір літер і дощечку, на яку вони будуть кріпитись.
Але, як виявилося, моїх навичок і вмінь було недостатньо для сього діла. Тож зібравши всі накопичені фінанси (а працював я тоді на водокачці помічником помічника механіка, або простіше - хлопцем на побігеньках) мені довелось звернутися до майстра різьби по металу. Очікувано, фінансів було занадто мало, їх вистачало лише на частину матеріалу, необхідну для заготовок літер.

Маю сказати, що усяка нормальна людина на мойому місці або забила б на це діло, але, будь вона упертюхом, почала б працювати й відкладати гроші на це, щоб через деякий час закінчити сю справу. Або забити на неї в процесі, як це роблять безліч людей які мріють про власні справи.

Але то був я, я був молодий, гарячий і нетерплячий. Тож мені прийшла в голову просто геніальна думка про те, щоб пограбувати серкву що стояла на пагорбі і за гроші, що я там знайду, закінчити роботу. Бог не буде проти, думав я, якщо частина грошей, що йде йому, піде на те, щоб зробити людям, несучим йому гроші, добро і цим простимулювати ще більше несіння грошей. Наївний малолітній ідіот.
Поночі, коли весь люд або сопе в дві дирки, або займається виробництвом нащадків, я поліз в будову серкву. Грізність великого замка на кованих дверях нівелювала прочиненість віко́н на висоті ледь більшій від землі ніж зріст чотирилітньої дитини. Грошей в церкві я взяв рівно стіки, сіки мені потребувалось на мій книгодрукувальний станок. Ну і йще тріхи на премію для конструкторського б’юро, себто для мене. Вся грошва була повністю віднесена до майстра на наступний день щоб він пошвидше почав роботу, а вже через кілька день, коли станок (ну як станок, дошка з літерами та прес) був готовий, його до мене принесли майстер, старійшини і кілька правохоронителів.

Після сього безрозсудного прочинку мене очікувала доволі цікава і недпередбачувана розвилка на шляху мого життя. За результатми сподіяного мене могли очікувати два дійства: або розтерзання моєї тушки дикими котами в Далекому степу, або ж підвішення за ногу до дерева і висіння так до кінця життя, який(кінець) наставав дуже швидко через недоїдання і крововилив в мозок.

Та, як виявилося, бог був якось не проти того що я взяв у нього невелику суму і послав до мене на суд в захистники одного трохи поїхавшого, проте дуже авторитетного старійшину. Сей чоловік, підбираючи ТАКІ епітети і ТАК закручуючи в танці слова культурні з обезціненою лексемою, ТАК покривав усіх присутніх, що ні в кого в результаті не залишилось сумніву в моїй невинності. Проте будь-який поганий вчинок не повинен був залишитись без покарання. Тож мій станок експропіювали на користь громади, а мене виперли до біса із селища без права на повернення на найближчі десять років.

Проте із зовсім голими руками мене не виганяли. Як і положено, мені виділили арбалет із невеликою кількістю стріл, трохи їжі, одежу і ножа. Мати, як і кожна мати, при прощанні плакала навздир, називаючи всіх старійшин іродами що забирають в неї єдину дитину (скромно промовчавши про той факт що у неї окрім мене ше два сини і одна дочка). Батько ж назвав мене чомусь прометеєм четвертої планети, дав кілька золотих монет (- Бери, бери, ми собі ще заробимо а тобі ціго пригодяться) і міцно обійняв на прощання.

Ось так й почалось моє вигнання довжиною в ... в чорт зна вже скільки, зараза, років!

Далі буде...
32 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 2677

Біііімп

⋮⋮⋮   No. 4385

бімп. бімп-бімп

⋮⋮⋮   No. 4386

>>4385
Трід помер, іди спати

⋮⋮⋮   No. 4394

>>4385
некромант в треді?

⋮⋮⋮   No. 6783

>>2550
> - І дівку собі тутейшу віднайди - пригодиться!
Так, дівка - це і справді дуже важливо!


File: 1757693414.175837-.jpg ( 137.72 KB , 512x768 )

⋮⋮⋮   No. 6801 [Reply]

Вже пару років тому (у 2023) на фріланси масово заходили замовники із проєктами: "написати через ШІ книгу", здебільшого то була прикладна література, приміром по психології, але сьогодні, із розвитком ШІ, думаю, пишеться і художня.

Імпакт ШІ в цій категорії іскуства найбільший, оскільки страчається найбільше часу на споживання контенту, тому сьогодні вибирати щось на читання треба із особливою обережністю. Письменник-бізнесмен із радістю використовуватиме ШІ, бо для такого письменника то є заробіток, письменник-ентузіаст також може залучити робота до своєї роботи в надії швидко прославитися, отримати підписників, вподобайки. І на жаль нема способу відсікти штучну, механічну творчість від органічної, людської, а це знецінює мистецтво загалом. Чи може такий спосіб є? Чи може не варто на се звертати увагу? новини ж бо, статті, нитки на бордах пишуться із допомогою ШІ, чом би не писатися книжкам? Гуглити письменнику не соромно, чому має буть соромно формувать образи, фабули в чаті з LLM? Може ШІ не є ароматизатором, барвником, котрий додає культурній поживі хімозний запах і неприродну яскравість, а є наступним технологічним вдосконаленням інструментарію письменника? Ви готові читати книжки від ШІ (це він на пікчі пише одну для вас), безплатні чи платні?

⋮⋮⋮   No. 6802

>>6801
> Ви готові читати книжки від ШІ?
Якщо об'єктивно не можна відрізнити текст написаний ші від тексту людини, тоді яка різниця хто це написав? Якщо ти пишеш книги за допомогою ші і читачі цього не помічають і думають що книгу написала людина - це чудово, і ти просто можеш не казати що це ші і ніхто не дізнається) Також якщо ші тобі допомагає чимось то його потрібно використовувати. Навіщо копати землю руками коли можна взяти лопату і зробити те ж саме швидше і легше.

Книги з психології чи якихось наук для навчання це зовсім інше, на теперішній час ші не може замінити таку літературу (такий загальний ші що опанує все можливе неможливий), тут потрібно читати авторитетні роботи, розбиратися і опановувати глибоке розуміння предмету, по одному питанню дивитися цілі купи наукових робіт, щоб навчитися.

> нема способу відсікти штучну, механічну творчість від органічної, людської, а це знецінює мистецтво загалом
Люди собі напридумували що вони пуп землі, якісь складні, неосяжні й неповторні, з якимось таємничим внутрішнім світом і оце от все. Насправді людина це просто механізм, який складається з біологічних запчастин, і не такий вже він і складний, як виявилося. Тому якщо зробити штучний механізм по принципу такий же як і людина, то і робити і генерувати він буде так же само. Ти ж наврядчи задумуєшся, що коли дві однакові машини вийшли з конвеєра, то яка у них душа, чи однакова вона, про їх індивідуальні долі, та інше подібне


File: 1505155962.761436-.jpg ( 13.92 KB , 265x190 )

⋮⋮⋮   No. 1628 [Reply]

Спонтанного графоманства нитка

Тут безосібний зливається в екстазі спільного акту творення.
Читай написане попереднім аноном та роби продовження.
44 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6279

File: 1727046241.000244-.jpg ( 120.02 KB , 560x471 )

Незначна зміна середовища суттєво впливає на настрій, свідомість, та вольову здатність.

Коли виходив на перерву, йшов з думкою про те, що багато всього треба зробити, і це важкувато робити на повний шлунок увечорі.
Але де залишити розпізнавальну позначку для того, щоб зробити порцію праці, якщо всіх змістовних подробиць не знаєш, поки не перевіриш тонкі містки з уривчатих елементів версій багатоповерхової складанки.
І на певному етапі вже почав просуватись ефективніше, бо більше приділяю уваги легкому продовженню, аби не загальмовувати на старті.

Коли підійшов до столу, налив в склянку води, подивився у вікно, все було звично: темна вулиця, вуличні ліхтарі біля проїзної частини та декілька освітлених вікон у багатоповерхівках.
Потім на стіл, роздивився записи за вчора та сьогодні—всього лише 3 короткі моменти: розбір помилки для виправлення, розмітка двох деталей, а також опис 4-ох функцій з упорядкованими характеристиками.

Далі перевірив оком зроблену сьогодні спинку стільця, це було оптимальним рішенням: закріплені два шматки проволоки крізь 7-сантиметровий плаский шмат паралону на дерев'яній перегородці.
Організація робочого простору та саморобні речі дійсно сприяють підвищенню самооцінки.

Вигадав таку формулу: https://kropyva.ch/l/res/5764.html#6278

⋮⋮⋮   No. 6323

File: 1732026435.292357-.JPG ( 45.33 KB , 615x616 )

File: 1732026435.292357-2.jpg ( 403.8 KB , 845x365 )

Нарешті, стало більше часу на те, щоб розгадати та відредагувати деякі моменти своєї Curriculum vitæ.

Інколи це нагадує блукання серед зеленого гаю, де можна відчути мікроскопічне тремтіння в чистому, ледве теплому повітрі.
З кожним кроком подорожі, час ніби створює окрему ланку дослідження, в якому ти виконуєш функцію оглядача, а можливо і дещо більше можливо зробити з цим спокусливим простором ще не зовсім втрачених можливостей...
Наприклад, попіклуватись: знайти проблемну річ, доречно виправити, звільнити цей монумент від зайвостей, акуратно скласти деталі цієї затишної місцини.

І в цьому прагненні приборкати хаос можливо неочікувано для себе виявити джерело майстерності—наче колони досягнень, які виростають одна за одною з землі, по яким можна пересуватись стрибками, і навіть будувати далі уверх нові колони...
А ще збирати колекції коричних деталей, оцінювати їх, перевіряти на різних прикладах, модифікувати за допомогою доступних інструментів...

У процесі цих експериментів виникатимуть напівспівзвучні-напіввзаємодоповнені, яскраві, принадні та витривалі набори-сполучення ідеоматерії... Наче нові типи бактерій на МКС, котрі змогли пристосуватись до космічної радіації та екстремальних температур, а також виробити імунітет до антибіотиків, і це певною мірою робить їх прибульцями—реальними позаземними організмами.


...


Гомін тисячі рутинних справ зник так само раптово, як і почався—варто було лише переступити поріг квартири.
Холодний вигляд завмерлих механізмів нагадував про ті короткі насичені дні, коли в одному місці можна було чути понад три побутових діалоги одночасно.
І всі вони здавались пов'язаними між собою, що напрочуд контрастувало з виглядом сирих та, нашпигованих де-не-де лініями електрики та антенами, верхівок будівель індустріального району міста.

Тут гніздувались зграями чутливі та співучі пташки.
Вони спілкувались в обох напрямках: і від зграї до людей—коли витягували чарівну мелодію, і коли повідомляли своїх знайомих птахів про те, що вони відчули навколо—короткими серіями однотипних сигналів.
Їхні жести крилами, повороти шиї та інші рухи можна було також інтерпретувати як спроби з одного боку зрозуміти, а з іншого—оволодіти цим місцем, разом з усіма його мешканцями.

Одначе, були певні закриті локації, в яких було відносно цікаво проводити час.
Майже завжди там можна було розміститись для того, аби перепочити, зробити фото на пам'ять, або підготуватись до роботи.

Треба було якось перебороти в собі злість, перетворити її на корисний шматок енергії, або зуміти випередити необдумані вчинки та попередньо захиститись від потенційних небезпек.
Важливо було захистити не стільки тіло, скільки розум, оскільки, разом з імпульсивними вчинками, дивним чином реально зникали з пам'яті цінні думки, відчуття впевненості, безтурботності та готовності діяти.

Це те прагнення свободи, що відчайдушно кричить і наївно сварить світ навколо, що його ніхто не любить і не розуміє.
Проте єдине, що залишається світу зробити у відповідь на це—незворушно та безтактно відчинити цілу скриню правдивих історій про те, в яких межах, на даному етапі, ця свобода знаходиться, і яким може бути цей спектр можливостей, якщо його дбайливо налаштувати...

⋮⋮⋮   No. 6618

File: 1751736283.312647-.jpg ( 150.61 KB , 1030x776 )

File: 1751736283.312647-2.jpg ( 33.79 KB , 640x401 )

Коли ми починаємо свій незалежний шлях боротьби з тим, що нам не подобається, ми часто забуваємо, що потрібно підтримувати те, що ми бажали б залишити та примножувати.
Наші пошуки самих себе перетворюються на захопливе та змагальне підприємництво, а в наших діях проростає мудрість та витонченість, в дусі улюблених майстрів.
Коли ми перебуваємо у середовищі людини, котра викликає в нас відчуття довіри та прагнення ділитись цінними ідеями, ми майже автоматично для себе мислимо себе "єдиним організмом", ніби у затишній каюті підводного човна або у технічному приміщенні, де накопичилось вдосталь плодів власнозробленої праці, дивовижних та миловидних знахідок.
...
І ось ми залишаємо наші розмови про минулі займистобарвисті та легкомобільні дні та переходимо до місій сьогодення.
- Чи ти знаєш, що твої напрацювання дуже важливі і мені теж? Будь ласкавим, подаруй мені одну зі своїх робіт, з якою я в тебе асоціююсь... Або можливо ти хотів би виконати моє замовлення-прохання?
- Тоді й від тебе я очікую гарну роботу. Мені не вистачає, знаєш, цього відчуття... Не знаю, як пояснити...
- Ммм, так, розумію. Я теж хочу.
...
Після недовгих підготувань починається стрімка діяльність.
Насамперед, варто було дати обіцянку продовжувати нести відповідальність за те, що ми робимо.
Ми сміливі, ми знаємо, що нас чекають черги незадоволених та упереджених неуків.
І все ж, як в пісні про хороших та поганих людей: "нас залишилось не так багато, проте ми є справжніми романтиками, коли справа стосується відданості та взаємопідтримки".
...
Коли ми залишили наше "місце тремтіння та заспокоєнь", ми відчували себе на вершині гірного масиву, де пливуть хмари, немов отара пухнастих овець.
Але це був туманний ранок.
До цього увечері ніби збирався дощ, можливо він й був, ми якось не прослідкували.
Ми вже не настільки поспішаємо і бачимо навколо інших щасливих людей.
...
Ми вільними стали, тому
що відчували потребу один/-на в одному/-ій.
Що ховають в собі інші місця та зустрічі?
Натовп у чергах підсилює відчуття втоми.
Наші серця не настільки палкучі,
Немов би воскові сльози свічки.
Хтось забагато мріє про Всесвіт, а хтось більш—про атоми.
Ніч була пречудовою, дякую тобі, В. М., ти мій homie.

⋮⋮⋮   No. 6799

File: 1757529881.355851-.jpg ( 191.17 KB , 942x950 )

File: 1757529881.355851-2.jpg ( 1.07 MB , 1875x1788 )

Одне з найцінніших джерел натхнення, або, якщо точніше, методу знаходження цікавих моментів для настрою та праці—це занурення у спогади про перше враження щодо конкретних місць, людей, предметів, явищ тощо.

В процесі вільного вивчення часто можна настільки далеко відгалузитись та опинитись досить далеко від початкової точки самоусвідомлення, що відчуваєш, як плин часу навколо змістився на певний крок, адже в повсякденному житті постійно щось стається, і це теж добре, або принаймні, не гірше за події у штучному, віртуальному світі, тому що саме реальний вплив на матеріальне середовище дає змогу реалізувати свій потенціал, хоч це також потребує певної підготовки та залучення теоретичних напрацювань освітнього або фахового штибу.

Тож, аби уникнути розсіювання уваги та зусиль на речі з низьким рівнем пріоритетності, варто уникати нагромаджень повторів завдяки категоричній оцінці дотичних речей.
Якщо коротко, мова про визначеність та перспективність обраної справи.

Так чи інакше, пам'ять зберігає не лише фактичні фраґменти подій, а й велику кількість асоціацій, в т.ч. думки, які виникали у відповідні моменти, емоції, що супроводжували дії, ідеї різного характеру та складності, додаткові сенсові прив'язки щодо тлумачення сутностей.
Коли в уяві виникає візуальний образ того самого першого разу, це стає предметом дослідження, який можна перенести на чистий папір, занотувати в деталях.

Звісно, пам'ять людини не настільки точно оперує фактами та зображеннями, у порівнянні з відеокамерою чи, наприклад, спеціальними вимірювальними пристроями.
І все ж, її можна натренувати, за допомогою дисциплінованих практик та упорядкованню робочого простору.

Іншою суттєвою небезпекою може стати захоплення різноманітними езотеричними вченнями, які відволікають від здійснення творчих задумів або пригнічують їх, через зацикленість на "ритуалах" або "оптиці".

Провідною мотивацією на кожному етапі підвищення рівня майстерності має бути амбітна мрія, її концепція може спиратись на досвід інших митців, на те, які теми вони зачіпляють, які техніки демонструють.

І коли розум починає призвичаюватись до створених власноруч умов, те своє, що раніше викликало жалість або сором, стає приводом для того, аби грамотно оцінити та розвинути цю "есенцію буття" до найвищого ступеню!

Питання доволі просте, якщо зібратись з думками: "Якою буде градація досягнення та варіанти вибору на шляху до бажаного ідеалу?"

⋮⋮⋮   No. 6814

File: 1758753610.705633-.jpg ( 566.26 KB , 2265x2761 )

Це так круто: записувати свої думки, коли маєш активний емоційний внутрішні діалог!..
Це розв'язує багато затупів, які виникають через нерішучість/недосвідченість.
Якщо зосередитись, виникає цілий ланцюжок ідей та образів.

1. Емоції маскують одні одних: ревнивість, яка може бути також заздрістю, яка може бути втомою.
Окрім того, що їх буває важко визначити в моменті, їхня амплітуда пов'язана з рівнем бадьорості/усвідомленості, а загальна кількість проявів існує у збалансованій або розбалансованій пропорційній суміші.

2. Коли відчуваєш ображеність, це можна перетворити на надію.
Коли відчуваєш заздрість/ревнивість, це можна зачепити за самоіронію/амбіцію.
Достатньо відчайдушний, щоб ставати краще завдяки відіграванню ролей вигаданих персонажів.

3. Тоді, коли хтось мене чимось зачепив...
Можу уявити, як ці люди потім потрапили в проблемну ситуацію, і це б зменшило ображеність, і підвищило б співчуття.
Або можна зачепитись за власні принципові погляди ширшого спектру дотичних питань.
Разом із сподіванням на покращення умов соціокультурного середовища завдяки рішучості у реалізації рішень.
До того ж, аби прибрати образи, достатньо всього лише не приймати слова або якісь жести на свій рахунок.
І все ж справжня взаємоповага могла б статись завдяки тому, що мої можливості стали б необхідними тим людям, а їхні—мені.

4. Щодо фантазій: їх може бути кількісно більше, якщо не лише пригадувати, а й почати помічати реальні речі навколо в цей момент.
Наскільки важливо бути зосередженим на одному бажанні або концепції? Хмм, думаю, варто робити більше мисленнєвих експериментів.
Іноді виникає характерне загострення уваги на зовнішньому вигляді деяких речей, коли бачиш знайомі речі яскравішими.
Часом можливо розгледіти в неживих об'єктах цікаві поєднання об'єктів, текстури, фігури, обличчя, перенесення яких в творчу форму є викликом для митця.
Ах, та-ак, розвиток фантазій... Це уявлення шляхів перетворень. Одні можуть бути вертикальними, інші—горизонтальними.
Геометричні варіації та способи з'єднання певним чином пов'язані з характеристиками та функціями речей.

5. Якщо ж казати про прояви та взаємодію суб'єктів—має бути мотиваційна ціль або епізодична роль.
Скільки існує насправді "архетипових масок", "напружених тем" та "доречних імпульсів"?
Ймовірно, неможливо уявляти себе абсолютно у всіх іпостасях, але...
Можливо принаймні розібратись в тому, як події розвивались/розвиваються/будуть розвиватись, якщо відомо достатньо ключових шматочків інформації.
Достатньо зручним методом виявлення та розрахунку подій є створення мережі ланцюгових шляхів вибору, де на кожному етапі будуть врахованими паралельні зміни та дотичні впливи в межах локальної ситуації.

Згадав мотиваційну фразу, зараз замалюю... Ось, це дещо допрацьована версія малюнку (щоб зменшити сукупну детермінованість та обтяження, але не втратити жорсткість, й додати грайливості, де потрібно):


File: 1757377382.739534-5.png ( 605.59 KB , 1170x2532 )

⋮⋮⋮   No. 6789 [Reply]

Я скучила

⋮⋮⋮   No. 6791

>>6790
Підтримую.

⋮⋮⋮   No. 6792

>>6790
якби ти був дівчиною, вже б давно вирішив свої питання з агресією на незнайомих людей.

⋮⋮⋮   No. 6793 OP

>>6790
За шо ти так?(

⋮⋮⋮   No. 6813

>>6793
це не я :)

⋮⋮⋮   No. 6822

>>6793
як справи?


File: 1755133404.233486-.jpg ( 72.37 KB , 1000x1000 )

⋮⋮⋮   No. 6625 [Reply]

⋮⋮⋮   No. 6629 OP

>>6625
:(

⋮⋮⋮   No. 6825

>>6625
мабуть щось цікаве ахахахахахахах
але мій браузер відмовляється відтворювати(


File: 1751714907.463632-.jpg ( 246.68 KB , 960x1280 )

⋮⋮⋮   No. 6613 [Reply]

Хтось такі книжки читав? Шо воно?

⋮⋮⋮   No. 6614

>>6613
Книга про підарасів що романтизують совок і ностальгують по совку, що написана росіянками. Дуже добре.
Рускіє свині повинні бути вирізані під корінь, як фізично так і культурно. Разом з тими хто вирішив на цьому заробити і переклав її українською

⋮⋮⋮   No. 6615 OP

>>6614
Мене більше дивує що книгу про хлопців гомосексуалістів пишуть дівки, а не тру-гомосексуалісти.

⋮⋮⋮   No. 6617

File: 1751736056.851224-.jpeg ( 253.19 KB , 1200x1600 )

>>6615
Я не дуже розбираюсь в геях, тру-гомосексуаліст це як він?


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]