[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1737323074.460685-.png ( 351.09 KB , 348x479 )

⋮⋮⋮   No. 6360 [Reply]

Книги Корчинського
6 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6417

>>6366
вгору, браття та сестри

⋮⋮⋮   No. 6451

>>6366
двачую цього, Війна точно варта читання.
Вірші хуйня, ще є Атентат, але окрім його робіт решта - хуйня.
Проза непогана, я кайфонув навіть, але типові корчинські монологи-діалоги швидко зайобуєшся читати і це я фанат ще.

⋮⋮⋮   No. 6452

File: 1746458383.854302-.png ( 444.86 KB , 610x385 )

>>6451
>двачую

⋮⋮⋮   No. 6457

>>6452
Mea culpa, mea maxima culpa, і справді в 2к25 на українській борді не варто таке писати, вирвалось, все ж років 10 там сидів поки украч не знесли
хз що таке смоктач, на кропивач тіки сьогодні зайшов перший раз

⋮⋮⋮   No. 6461



File: 1744929891.341211-.png ( 1.56 MB , 1368x820 )

⋮⋮⋮   No. 6434 [Reply]

Індія, село

Доктор Лектор закінчив із садівництвом на сьогодні. "Як добре ростуть квіти там де лежать ті хто розповсюджував дурниці про мене" - подумав він

Карантин коровячої віспи закінчився і йому треба було вирушати нарешті до мед інституту Делі де він мав навчатися за програмою обміну студентами.

Лектору на днях приносили телеграму що по нього приїде гуру доктор Шо-Шо, що буде його науковим керівником. У телеграмі також попереджали щоб Лектор завжди з собою мав щось для самооборони, не дивувався доктору Шо-Шо та його асистенту, у доктора Шо-Шо депрессія і він може поводится суїцидальео.

Ганібал вже зібрав свої речи та попрощався з хозяйкою яка одразу пішла лизати щось корові щоб подоїти її.

От прийшов доктор Шо-Шо, він, виявилося - кремезний нєгр. З ним було асистент - усратківець ероменос одягнене у сарі, напомажене і з таким обличчям ображеним що ніби якось не так під хвоста ньому.

Вони поздоровкалися і Шо-Шо пояснив що їм треба прямо зараз вирушати, Шо-Шо вже дав хабаря щоб їх пустили на дах електрички.

На питання Ганібала "в чому проблема купити квитки в середину" Шо-Шо відповів що треба дати хабаря щоб купити квитки всередину і потім є шанс що посеред дороги їх висадять на якійсь безлюдній станції бо майже завжди квитки з помилками а контролерів ходить ціла арава і вони галасливі. "Так набагато простіше", сказав він.

Коли вони прибули на станцію на них там чекав індус у яскравій чалмі, він впізнав нєгра Шо-Шо і вічливим жестом запросив їх на дах електрички, "крапайя" чи щось таке сказав.

Лектор хутко заліз, прослизнув під дротом та усівся на даху вагона. За ним сидів якийсь зморщений старий. Усратківець залізло і всілося одразу напроти драбини, поправило цицьки і прийняло валізу від гуру. Гуру Шо-Шо залізши на драбину трохи вперся об асистента, подививсь вдалечинь і випрямився....

Шкварчяння, дим та іскри повалили від Шо-Шо, він хутко задригався але через декілька секунд його склало навпіл і він повис на дроті, на обличчі асистента - переляк, його тех трясе, сльоза скотилася на його кільце у носі. Тим часом Лектор зістрибнув з вагона, чипанувши з собою діда. Дід мелькнув перед Ганібалом, хутко вклонивсь "....Іншалла...." щось сказав та побіг кудись до станції.

Лектор з індусом "проводником" ніби телепатично схопили драбину та почали зіштовхувати гуру з дротві але для того щоб його якось зіштовхнути його з дроту. Гуру та асистент перетворилися на сумну димлячу купу, їх вже не врятувати. Індус драбиною скинув валізу Шо-Шо. "Даньявада, тешекюр ідірім" - сказав Лектор, не знаючи як і віддячити, у валізі мають бути бумаги що допоможуть йому знайти все необхідне для подальшої роботи з інститутом Делі.

"... кафір ... ..., Такбір!" - щось захопливо крикнув дід, той що його врятував Лектор.
"Так, не завадило б пива чи квасу випити поки вони тушитимуть вагон та прибиратимуть наслідки" і він відкланявшись зосередився на пошуках місця де можна дослідити "лут" з професора. "Чи це було мудрим ексгібіционістичним самогубством? Хто зна, Індія - місце цікавих особистостей та божественої мудрості".

Любі хлопчики й давчата, завжди дотримуйтесь зацеперської техніки безпеки!

⋮⋮⋮   No. 6462

File: 1746496144.82199-.png ( 128.47 KB , 1072x308 )

"Ганібал Лєктор і Git для вільних людей"

Сквот "Автономія", двітисячимайжедвадцятьякийсь рік.

Стіни — з графіті, дах — з дірками, чай — із хвоща, запах — з чогось біологічно неідентифікованого, але явно живого. Саме тут, у кімнаті де колись мешкала лікарня, а тепер — анархія, зібрались усі, хто ще мав сили щось слухати.

На матраці сидів охайний майже зовсім небомж у класних штанях-карго за 40 гривень, поруч — дівчина у шибарі, зв'язана так професійно, що навіть шкарпетки тримались вузлом. У напіврозібраному кріслі валявся азовець з вайпалкою, який тут сидить бо це його дівчина і він задоволений що вона мовчить. Двоє безіменних заварювали чай, що трохи димів.

На дошці, яку раніше ніхто не помічав, уже хвилин двадцять Схемник щось пояснював. Дошка була вщерть списана стрілочками, які з’єднували "Індивідуальну Ініціативу" з "Меметичним Ядром Успіху".

І тут... він з’явився. Ганібал Лєктор — сивий як смерть, у строгому пальті, з ідеальною осанкою і спокійною впевненістю. Він нічого не пояснив про себе.

— Доброго дня. Я хотів би розповісти вам про Git. (запала тиша. навіть чай перестав кипіти).

— Git — це система контролю версій. Якщо ваш проєкт — це тіло, то git — це скальпель. Він дозволяє зробити надріз, подивитись, що всередині, і повернутися назад, коли пацієнт уже майже помер.

Він не посміхався. Він просто... говорив.

— Detached HEAD — це стан, коли ви в поза-реальності. Ви десь, але ні до чого не прив’язані. Ви як свідомість після наркозу — бачите коміти, але не знаєте, куди повернутись. Якщо ви щось зміните — це зникне. Як тіло, яке не зареєстрували в морзі.

Хтось хмикнув. Хтось закашлявся від глибини аналогії.

— Щоб уникнути цього, — продовжив він, — потрібно зробити гілку. Гілка — як альтернатива реальності. Місце, де можна безкарно експериментувати. І якщо помиляєтесь — ніхто не дізнається. Окрім Git. А Git пам’ятає все. Але йому можна брехати.

Азовець зацікавився.

— А сліди як замітати?

Ганібал підняв погляд.

— git rebase -i, — сказав він, — або filter-branch. Але найнадійніше — не комітити те, що не має права існувати. Як рецепти канапок із людською печінкою.
Всі засміялись. Але трохи з острахом.

— А можна якось коміт прибрати з історії? — крикнула дівчина у шибарі.

— Можна. Але пам’ятайте про git reflog, смерть коміту — не завжди остаточна.

Через десять хвилин лекція завершилась. Лєктор подякував, витер дошку, яка знову стала невидимою, та зник у коридорі, де запахи стали ще інтенсивніші. Можливо, він просто розчинився у структурі сквоту.

Хтось прошепотів:

— А це хто був?

— Та якийсь чел з GitHub'у, напевно...


File: 1746607719.080729-.jpg ( 81.58 KB , 663x663 )

⋮⋮⋮   No. 6463 [Reply]

З альбому "Індустріальна Революція" (2004)

Я
Помру сьогодні вранці
Ти не відчуваєш
Моїх страждань

Я
Помру сьогодні вранці
Ти не відчуваєш
Моїх страждань

Я
Помру сьогодні вранці
Ти не відчуваєш
Моїх страждань

Я
Помру сьогодні вранці
Ти не відчуваєш
Не відчуваєш мою біль

Бо я сказав це не в такт
Сказав це не так
А сльози досі лишились
І я почуваюсь сумно

Наче ти погана киця
Що завжди кличе мене
Вбитись разом
На долині

Хочеш ти, хочу я
Де блять наші почуття
І кришталі в кожнім вусі
Так гудуть і я не в дусі

Все тяжко і ця струна
І чому ж блядую я
Може гарна була б сім'я
Якби не я, якби не я

Всім скажу про це лиш я

І ти не думай
Не про тебе
Я кричу
Усі слова

Ти мій друг
І я з тобою
То лиш все те в голові
Грає в серця такт з тобою

Грав так само би і я
Може гарним бути погано
Та не знаю
Вже я

Ким ти була в тім житті
Коли на пальцях рахувала
Бите сонце у житті
Крик на тій наче струні

Та так боляче це чути
Про це чути

Ой, я
В всьому винен
Чому ж
Ти не бачиш сліз
А я тобі скажу укотре

Мертвим
Бути
Краще
Ніж
Живим?

Просинати ранок шкода
І біжу я по дорозі
Щось рване і я за ним
Це не більше ніж любов

Ти кохаєш мертві дроти
А я бачу поплавило їх
Дихаючи киснем вчора
Я не спав сьогодні

Пробач
Мій світ
Помри
Заради чогось

Сонце гарне не сьогодні
Мій жах помре
Як ілюзія
Що не була й не буде

А кінця не буде
Лиш думки
На листі
До серця свого

Мертвого твого
Чи такого ж нервового
І на сьогодні
Досить жити прошу

File: 1476187889620-0.jpg ( 37.71 KB , 400x335 )

⋮⋮⋮   No. 2 [Reply]

Перший
Традиційний
137 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5632

>>1756
Цікаво, вже бачив сайт Бебика, коли гуляв просторами wiby.me, а він ще й рецензії, виявляється, пише, і на Кропивачі сидів. Принаймні, 5 років тому...

⋮⋮⋮   No. 5638

>>5578
Повністю переконаний, що «процес» — найкращий роман в нього, взагалі уся його творчість цікава тим, наскільки ж в нього сприйняття світу «девітивне», і це прямо суттєво відчуває навіть пересічний читач. А «Процес» — про бюрократичну деперсоніфіковану машину, яка активно розвивається та стає абсолютно неорганічною для розуміння конкретної людини, власне я вважаю геніальність полягає в тому що після нього глибоко осмислити цю проблемтику змогли аж в французській філософії (починючи з Фуко), тобто ідея твору дуже проста, в зіткненні людини та державних структур, але сприймати тут треба аж ніяк не просто сюжет.
Дочитав Воннегута? Що скажеш про нього? Теж в списку є він.

⋮⋮⋮   No. 5992

>>1238
Привіт тобі з 2022 року

⋮⋮⋮   No. 6005

Прочитав: Оноре де Бальзак "Шагренева шкіра"
Не жалкую, відносно коротка повість. Втім, половину книги довелось читати пиздостраждання головного героя за напівкацапкою Анфісою.

Читаю: Ло Гуаньчжуй "Історія Трьох Царств"
Овердохуя персонажів. Певний час думав що я міг би сам зайнятись створенням довідки де перерахував би їх усіх, з коротеньким поясненням, хто він і що він. Потім стало впадлу. Для повного розуміння твору, непогано було б шарити за конфуціанство, бо автор змальовує персонажів опираючись на цю філософію.

Читатиму: Данте Алігьєрі "Божественна Комедія"
Не люблю поеми. Вони складно сприймаються. А тут ще й на кожну пісню дуже багато коментарів. Боюсь, символізм твору я прогавлю, але хоча б ознайомлюсь з історією.

Читатиму2: Джек Лондон "Північна Одіссея"
Не знаю яка ідея тут закладена. Джек Лондон пише доволі просто і зрозуміло, його "Мартіна Ідена" я прочитав за кілька днів і залишився задоволений. Чітко окреслений розвиток персонажа і його взаємодія зі світом. Очікую того ж самого щодо "Одіссеї"

Читатиму3: Микола Зеров "Вибране"
Однотомник поета. Виданий вже після його смерті, наскільки я знаю. Зацікавився поезією, бо чув, що люди нею захоплюються так само як музикою, отже, видно я щось пропустив в житті, раз не відчув задоволення від віршів.

⋮⋮⋮   No. 6466

File: 1746643778.390071-.PNG ( 378.05 KB , 726x829 )

Єбать, як у вас класичний тред так втонув, ну що ж, бампну

Читав "Залишок дня" Ішігуро.
"Клару і сонце" дропнув в свій час, "Похований велетень" - ахуєнно, 11/10, ця ж - щось середнє, розкачується значно довше ніж "велетень", не така масштабна як по об"єму так і тематично. Точно б не перечитував (на відміну від "Велетня").

Читаю: "Гімн демократичної молоді" Жадана. подарували книжку, виявилось не читав раніше, 90ті, разборки темки бандити любов, все як зазвичай, типові жаданівські візуали присутні, слабше ніж Ворошиловград, слабше ніж його більш свіжа коротка проза, значно слабше ніж вірші, але це і не дивно, писалось ще в 2006.

Буду читати: "Коханку Вітгенштейна" або "сімейство Нетаньягу" дочитаю, бо що то що то кинув (перше важко читати, бо манера письма намірено поїхавша, але добрі люди підказали як правильно до того підступитись, друге - батя Бібі, євреї, дохуя євреїв, єврейство. Не те щоб щось пагане, але на жаль трохи цього переїв з Філіпом Ротом. Перекладач обіцяє що прям піздєц смішна книжка, з тих 10-15% що прочитав - поки не видно).
Ну або щось українське попробую знайти, Кіндрука ще не читав, мб там щось читабельне (гірше Павлюка точно не буде).


File: 1592226269.42308-.png ( 100.09 KB , 365x480 )

⋮⋮⋮   No. 4410 [Reply]

Мілітарної літератури нитка

Почну її я з відгуку на книгу В. Ананьєва "Сліди на дорозі":
Важко сказати про що саме ця книга і чим вона чіпляє, що навіть я, зі своєю швидкістю читання, прочитав її за 2 дні. Мій вердикт - це дуже цікава книга, це книга про людину, яку не встигла засмоктати цивільна рутина, яка змогла абстрагуватися і подивитися на себе зі сторони. Особисто я все більше відчуваю, що мало знаю себе і все, що я роблю - то соціальне програмування, що я це лише гвинтик, тому, прочитавши книгу людини, що знаходилася на узбережжі життя та смерті я замислився вперше за довгий час - а чи варто воно того? Чи принесе мені щастя продуктивна праця, жінка - гараж - машина? Навіщо це, коли я не буду щасливим? Чи щасливіша людина з усім цим за солдата, що вперше за 3 дні смакує щось солодке? Взагалі, це доволі глибока книга, мені важко перетравити її. Багато хто може сказати, що це прості переживання головного героя, але в цих дитячих, часто наївних переживаннях я побачив новий світ і фактично познайомився з новою людиною. Особисто я дуже рекомендую книгу до придбання. Дякую за увагу.
14 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6381


⋮⋮⋮   No. 6406

File: 1742845472.049582-.jpg ( 1.96 MB , 1500x1500 )

File: 1742845472.049582-2.jpg ( 138.01 KB , 719x1173 )

File: 1742845472.049582-3.jpg ( 90.09 KB , 1500x480 )

File: 1742845472.049582-4.jpg ( 127.93 KB , 720x1041 )


⋮⋮⋮   No. 6481

File: 1748887935.729907-.png ( 237.78 KB , 308x475 )

>>4410
Пригоди бравого вояка Швейка

Бля, і оце класика, блядь? Цей твір вважається класикою сатири і нібито найкращим прикладом військової сатири 20-го століття. Але це перевантажений і громіздкий збірок фельєтонів.

Тим більше, якщо заглибитися в біографію Гашека і його нехуйову роботу на радянську владу (Гашек вклав багато сил і активності в укріплення червоної влади власне на теренах Росії і на батьківщину в Чехію він не дуже рвався, поки більшовики його, фактично, не відправили туди, додому) то від твору, не зважаючи на його талановиту сатиру та правдивість армійських порядків, віє неприємним таким презирством до усіх народів Австро-Угорщини, від німців до власне, чехів. Досить суперечливий твір в якому немає жодних персонажів яким хочеться співпереживати або симпатизувати.

⋮⋮⋮   No. 6486

File: 1748892264.035406-.jpg ( 348.4 KB , 700x970 )

Комплект Шух. Історія легенди + Іду на штурм :
https://uacomix.com/product/komplekt-shukh-istoriia-lehendy-idu-na-shturm/

"

Презентуємо історію життя Романа Шухевича у мальописі!
Легендарний командир УПА, який став символом боротьби за Україну.
Але водночас був амбітним спортсменом, музикантом, креативним підприємцем і невловимим конспіратором.

Після смерті Шухевичу не пощастило двічі: одні перетворили його на нацистського колаборанта, інші—на бронзового ідола.
Але яким він був насправді? Спробували показати це у мальописі «Шух. Історія легенди».

Мальопис буде в нагоді не лише шанувальникам славетного командира, а й стане захопливим знайомством із видатною постаттю нашої історії для усіх українців.
Історична достовірність, динамічний сюжет та майстерний малюнок витворюють захопливу оповідь про головні події з життя Романа Шухевича.

Цей проєкт став результатом ініціативи й фінансування культового ресторану «Криївка» у партнерстві з редакціями «Локальна історія» та UA Comix.


На сторінках мальопису розгортається історія бійців 3-ї окремої штурмової бригади, просякнута українським містицизмом і військовим духом.
Мальопис передає атмосферу війни, яку зазвичай бачимо через об’єктиви GoPro штурмовиків.
Серед гуркоту артилерії, пострілів ворожих снайперів і зруйнованих будинків розкриваються сила та звитяга воїнів 3-ї окремої штурмової бригади.

«Життя бійців 2-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр на чолі з їхнім командиром Сліпом варте того, щоб стати сюжетом мальопису.
У світовій попкультурі ми знаємо історію Капітана Америки.
Історія ж наших бійців набагато крутіша та правдивіша, тому маємо закарбувати її, створити свою мілітарну попкультуру»,—команда UA Comix.

Кошти від продажу будуть спрямовані на забезпечення потреб та підтримку бійців 3-ї окремої штурмової бригади."

⋮⋮⋮   No. 6487

File: 1748896647.247168-.jpg ( 1.44 MB , 1535x2362 )

File: 1748896647.247168-2.jpg ( 232.1 KB , 1080x1143 )

File: 1748896647.247168-3.jpg ( 325.42 KB , 1080x1346 )

File: 1748896647.247168-4.jpg ( 1.21 MB , 1646x2560 )

Богдан Кордоба, Людмила Самусь - "3.3.3.":
https://book-ye.com.ua/hudozhnja-literatura/poezija/suchasna-ukrayinska-poeziya/3-3-3/?srsltid=AfmBOoqLkRCiG3k7xx6ktMBm4L26RFcCv5kTLJ2krL0gAk3zPlsX-_iI

«3.3.3.»–це оригінальна збірка графічної поезії, що містить віршовані переживання війни. Богдан Кордоба та ілюстраторка Людмила Самусь пропонують читачам кількадесят коротких поетичних історій, що перетікають одна в одну, утворюючи єдине полотно історії.
В цій книзі читачі знайдуть поезію, сповнену переживань і реалій воєнного часу.
Це історії про кожного з нас, про нашу боротьбу, біль і силу.
У військовій справі вигук «триста тридцять три»–це команда залпового вогню, який у цій книзі текстово й візуально стає гаслом свободи й перемоги.
Автор цієї збірки–письменник, волонтер і засновник видавництва «UA Comix» Богдан Кордоба.

Збірка «3.3.3.» поезій в мальописах названа однією з найкращих поетичних книжок за версіє організації український ПЕН.
Поетичні рядки цієї книжки створювались впродовж 2022-23 років і стосуються вони здебільшого війни, яка є центральним переживання усіх українців в цей час.


File: 1760816419.164774-.png ( 1.94 MB , 1510x1294 )

⋮⋮⋮   No. 6838 [Reply]

Короче, безоси, допоможіть знайти книгу за описом, бо я цілий день витратив на це і без результату. Хоч і підозрюю що буде по класиці сучасного укрліту але все ж

Автор чоловік, рік видання десь 2023, на обкладинці зображене щось ввідалено нагадує наутілуса, тема обкладинки темна, точно проза. Вперше побачив на goodreads. На скільки розумію була перша проба пера чи щось таке, бо в каталозі на той момент було 2-3 книги. Кидайте все що хоч якось нагадує опис

⋮⋮⋮   No. 6839

File: 1760818560.905088-.jpg ( 54.7 KB , 381x543 )

File: 1760818560.905088-2.jpg ( 37.99 KB , 300x480 )

File: 1760818560.905088-3.jpg ( 499.57 KB , 850x850 )

File: 1760818560.905088-4.jpg ( 360.04 KB , 778x1325 )

Ймовірно, тебе цікавить підводна фантастика, чи не так?

Думаю, окрім зазначеного покликання на "Двадцять Тисяч Льє Під Водою" Жюля Верна, також можна звернути увагу на:
https://www.wikiwand.com/uk/articles/Пітер_Воттс ("Морська зірка"/"Starfish"),
https://www.wikiwand.com/uk/articles/Майкл_Крайтон ("Сфера"/"Sphere") та
https://www.wikiwand.com/uk/articles/Артур_Кларк ("Велика глибина"/"The Deep Range")...

Кажуть, "по обкладинці не судять"... І все ж, вважаю, ілюстрації надають особливий шарм від поринання у сюжет, окремі зображення та оформлення створюють додаткові асоціації та певним чином підхоплюють цікавість та ініціюють спогади.

⋮⋮⋮   No. 6840 OP

>>6839
Забув вказати що з тієї анотації що читав то це щось типу Жадана, урбаністика і тд. Ну і автор вкраїнчик скоріше за все також


File: 1621184398.51865-.jpeg ( 35.55 KB , 600x400 )

⋮⋮⋮   No. 5237 [Reply]

Пишіть вірші, або цитати з літератури, що вас надихають і не дають здатися, підбадьорюють чи підштовхують до дій.

Я почну:


Будеш, пташе, співати над полем.
Ми все ще віднайдемо і все ще відмолим.
Ми все ще повернемо з того, що втратили.
Головне, щоб птахи залишались крилатими.
>Жадан "Птах"


Також раджу прочитати https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Псалом_90. Не тільки вірунам, а й атеїстам. Цей псалом я підгледів в коментах про слова, що надихають, в одній групі УБД-шників. І дійсно - слова справді підходять, аби повторювати їх під обстрілом. Сильний текст.
45 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6380


⋮⋮⋮   No. 6473

File: 1747493651.241131-.jpg ( 472.15 KB , 549x800 )

Як бути мудрим лідером і досягати перемог * Кітамі Масао * Самурай без меча * Передмова

• Лідер повинен сам бути слугою людям, а не перетворювати їх у своїх слуг.
Ключове почуття, яке дозволяє присвячувати своє життя служінню іншим–це почуття вдячності.
Тільки той, хто сам відданий кому-небудь може претендувати на звання лідера.
Якщо ви прагнете до того, щоб люди пішли за вами, запам'ятайте секрет відданості.
Присвятіть всього себе лідеру.

• Виняткова працездатність дозволяє тим, у кого нічого немає, перевершити тих, хто володіє привілеями та положенням.
У цьому секрет старанності.
Лідери повинні працювати більше за інших.

• Лідери повинні безбоязно використовувати секрет рішучості.
У критичні моменти дійте сміливо.
Щоб підтримувати здорові відносини як в родині, так і в організації лідери повинні використовувати секрет врівноваженості.
Остерігайтесь всепоглинальних почуттів.
Лідер повинен мати впевненість і оптимізмом.

• Пам'ятайте, люди, яких ви вибираєте покровителями, впливають на траєкторію вашого життя більше, ніж справа, якій ви вирішуєте присвятити себе.
Звертайте увагу менше на те, що ви робите і більше на те, кому ви служите.

• Якщо ви маєте намір завести відданих послідовників, освойте секрет зв'язків. Збільшуйте свій найцінніший капітал–розширюйте мережу особистих знайомств.

• У будь-якій сфері життя, комерційної, адміністративної або військової, виграють ті лідери, які знають секрет першості–першим беріться за справу, щоб першим закінчити. Ризикуйте всім, щоб виграти все.
Зробіть все можливе, а в іншому покладайтесь на долю.
Уміння пригнічувати сковувальний страх.
Стане в пригоді як на полях битв, так і у світі бізнесу.
Нехай кризи виявляють в вас лідерські якості.

• Навіть той, хто багато чого потребує, поліпшить своє становище, якщо стане думати про потреби інших людей.
Будьте суворі до себе, але милосердні до інших.
Милосердя породжує відданість, прощайте інших.
Щоб завоювати довіру–довіряйте іншим.

• Якщо хочете отримати користь з конфлікту або комерційного буму, формуйте громадську думку за допомогою інформації.
Починайте бій тільки після того, як створите умови для перемоги.
Вірність можна завоювати, але не можна купити.

• Щоб домогтись переваги–зміцнюйте єдність.
Робота в команді, сама по собі нагорода.
Успішний лідер не прагне показати, який хороший він сам, а прагне показати, яка гарна у нього команда.
Приймайте на роботу лідерів, а не послідовників.
Використовуйте секрет ближнього кола–створіть мозковий трест.

• Не дозволяйте собі зайвого.
Потурання примхам приносить біду, а не щастя.
Чим більших успіхів ви домагаєтесь на лідерському терені, тим більше уваги слід приділяти секрету стриманості.
Остерігайтесь марнославства, уникайте хвастощів.

⋮⋮⋮   No. 6624

File: 1755005246.046615-.jpg ( 28.34 KB , 604x314 )

File: 1755005246.046615-2.jpg ( 155.12 KB , 1080x1080 )

File: 1755005246.046615-3.jpg ( 69.88 KB , 696x364 )

File: 1755005246.046615-4.jpg ( 83.2 KB , 1024x688 )


⋮⋮⋮   No. 6844

File: 1761126278.842659-.jpg ( 62.75 KB , 526x526 )

File: 1761126278.842659-2.jpg ( 61.18 KB , 526x526 )

File: 1761126278.842659-3.jpg ( 54.12 KB , 526x526 )

File: 1761126278.842659-4.jpg ( 42.0 KB , 512x640 )


⋮⋮⋮   No. 6848

File: 1761173561.815586-.jpg ( 29.42 KB , 512x640 )

File: 1761173561.815586-2.jpg ( 22.42 KB , 512x640 )

File: 1761173561.815586-3.jpg ( 34.36 KB , 526x526 )

File: 1761173561.815586-4.jpg ( 37.32 KB , 512x640 )



File: 1755375249.273785-.png ( 482.19 KB , 1170x2532 )

⋮⋮⋮   No. 6737 [Reply]

Кожне гімно хоче пахнути фіалкою
Мальчік з яким ми все поняли ти обідився?
26 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6766

>>6762
В мене друзів нема, я вільний від цього тягаря.

⋮⋮⋮   No. 6767 OP

>>6766
Так я шо за тебе?

⋮⋮⋮   No. 6768

>>6766
в тебе є тільки мій хуй в твоєму роті

⋮⋮⋮   No. 6769

>>6765
У тебе фантазія добре працює. Принаймні, ти визнаєш, що ти гей. Не хвилюйся, визнання проблеми - це перший крок. Він дуже важливий!

⋮⋮⋮   No. 6770

>>6767
Ні, i guess.


File: 1755625346.025274-.png ( 3.46 MB , 1170x2532 )

⋮⋮⋮   No. 6772 [Reply]

Ізгої

File: 1527622545.235552-.png ( 513.87 KB , 720x400 )

⋮⋮⋮   No. 2546 [Reply]

Все це почалося давно, ще в самому дитинстві. Тоді мій дідусь разом з іншими старішинами села намагалися навчити нас, юних і зелених, розуму і розповісти як насправді влаштований цей світ. Але нам, як і будь-якому новому поколінню, на те вчення було якось насрати. Адже що цікавого є в бухтінні старого діда, який розповідає тобі про якісь зірки, коли коли набагато веселіше гурбою загнати дикого траарха до ями і, забивши його камінням, посмакувати свіжим м’ясом, чи залізти на тисячолітнього груба і розлякати секлоїв, змусивши їх пурхати довкола своїх гнізд, пронизливо кричати і світитися, або ж запрягти у воза двійко хрюбзуків і гайнути аж до самих гір розшукувати самородну мідь? Старші ж хловаки запрягали по три або й чотири хрюбзука, але для управління ними потрібна була гарна майстерність і не аби які нерви.

Проте, моєму бацьку все таки вдалося якото се відвернути мою голову від дурних занять і взятися за вивчення астрогомії з механікою. Точніше просто за вивчення механіки, в астрогомію я "вдарився" значно пізніше. Не знаю яко в нього вийшло то, може через гарну генетику, а мо’ й через прихований педагогічний потенціаль(пхе, де я таких слів нахвататися встих), та від дурних занять він мене майже відвернув. Чому майже? Ну тому що іноді я все таки вдарявивсь в старі діла беручи на озброєння нові знання і методи. Інколи виходило все успішно, інколи ні, а інколи бувало що результат ійшов зовсім не в тому напряму, в котрий його намагалися спрямувать і все це призводило до отримання епічної пизди, вибачаюсь за слово, від усіх моїх родичів і сусідів.

Та я ріс і росли мої знання. Від сих таки старійшин дізнався що ми живемо на кулі що зоветься планетою і йка обертається довкола зірки-сонця, що довкола сеї зірки крутяться ще шість чи сім (ніхто не був певен в сих даних) планет окрім нашої, кругом якої теж крутяться їхні супутники. Прямо як Лея і Дея у нашої планти. Ну а в деяких великих супутників великих планет є ще, як виявляється, ще суптники. Коли ж я спитав в кінці цієї цікавої лексії сіко то супутників може крутитись довкола супутників планет і чи є супутники у супутників супутників супутників(я правильну кількість супутників добрав?) планет, старійшини спочатку довго якось дивно гляділи на мене, а потім послали туди, куди не кожен порядин чоловік навіть свою жінку відсилає.

Власне, тоді старійшинська наука для мене скінчилась і я засів за книжки та сувої. Книжки мені подобались тим, що вони були зручні і зрозуміло писані, тоді як в сувоях текст був написаний часто дуже ненормальним почерком. Підмітивши сей факт і переказавши його батьку, я отримав невелику але точну лекцію про книгодрукування і всякі пристрої потрібні для цього процесу. На цілком логічне запитання чому ніхто сим тепер не замається, батько лиш розвів руками і промурчав щось про те що нікому, ніколи і взагалі воно не зовсім треба, коли доводиться виживати в дуже тяжких умовах.
Після цього я загорівся побудовою власного станка для книгодрукування.

Вивчивши усе до чого дотягнувся по даній темі, я вирішив зробити простий набір літер і дощечку, на яку вони будуть кріпитись.
Але, як виявилося, моїх навичок і вмінь було недостатньо для сього діла. Тож зібравши всі накопичені фінанси (а працював я тоді на водокачці помічником помічника механіка, або простіше - хлопцем на побігеньках) мені довелось звернутися до майстра різьби по металу. Очікувано, фінансів було занадто мало, їх вистачало лише на частину матеріалу, необхідну для заготовок літер.

Маю сказати, що усяка нормальна людина на мойому місці або забила б на це діло, але, будь вона упертюхом, почала б працювати й відкладати гроші на це, щоб через деякий час закінчити сю справу. Або забити на неї в процесі, як це роблять безліч людей які мріють про власні справи.

Але то був я, я був молодий, гарячий і нетерплячий. Тож мені прийшла в голову просто геніальна думка про те, щоб пограбувати серкву що стояла на пагорбі і за гроші, що я там знайду, закінчити роботу. Бог не буде проти, думав я, якщо частина грошей, що йде йому, піде на те, щоб зробити людям, несучим йому гроші, добро і цим простимулювати ще більше несіння грошей. Наївний малолітній ідіот.
Поночі, коли весь люд або сопе в дві дирки, або займається виробництвом нащадків, я поліз в будову серкву. Грізність великого замка на кованих дверях нівелювала прочиненість віко́н на висоті ледь більшій від землі ніж зріст чотирилітньої дитини. Грошей в церкві я взяв рівно стіки, сіки мені потребувалось на мій книгодрукувальний станок. Ну і йще тріхи на премію для конструкторського б’юро, себто для мене. Вся грошва була повністю віднесена до майстра на наступний день щоб він пошвидше почав роботу, а вже через кілька день, коли станок (ну як станок, дошка з літерами та прес) був готовий, його до мене принесли майстер, старійшини і кілька правохоронителів.

Після сього безрозсудного прочинку мене очікувала доволі цікава і недпередбачувана розвилка на шляху мого життя. За результатми сподіяного мене могли очікувати два дійства: або розтерзання моєї тушки дикими котами в Далекому степу, або ж підвішення за ногу до дерева і висіння так до кінця життя, який(кінець) наставав дуже швидко через недоїдання і крововилив в мозок.

Та, як виявилося, бог був якось не проти того що я взяв у нього невелику суму і послав до мене на суд в захистники одного трохи поїхавшого, проте дуже авторитетного старійшину. Сей чоловік, підбираючи ТАКІ епітети і ТАК закручуючи в танці слова культурні з обезціненою лексемою, ТАК покривав усіх присутніх, що ні в кого в результаті не залишилось сумніву в моїй невинності. Проте будь-який поганий вчинок не повинен був залишитись без покарання. Тож мій станок експропіювали на користь громади, а мене виперли до біса із селища без права на повернення на найближчі десять років.

Проте із зовсім голими руками мене не виганяли. Як і положено, мені виділили арбалет із невеликою кількістю стріл, трохи їжі, одежу і ножа. Мати, як і кожна мати, при прощанні плакала навздир, називаючи всіх старійшин іродами що забирають в неї єдину дитину (скромно промовчавши про той факт що у неї окрім мене ше два сини і одна дочка). Батько ж назвав мене чомусь прометеєм четвертої планети, дав кілька золотих монет (- Бери, бери, ми собі ще заробимо а тобі ціго пригодяться) і міцно обійняв на прощання.

Ось так й почалось моє вигнання довжиною в ... в чорт зна вже скільки, зараза, років!

Далі буде...
32 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 2677

Біііімп

⋮⋮⋮   No. 4385

бімп. бімп-бімп

⋮⋮⋮   No. 4386

>>4385
Трід помер, іди спати

⋮⋮⋮   No. 4394

>>4385
некромант в треді?

⋮⋮⋮   No. 6783

>>2550
> - І дівку собі тутейшу віднайди - пригодиться!
Так, дівка - це і справді дуже важливо!


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]