R: 219 / I:
Ось спробував тут. Зацініть і допоможіть з пунктуацією першого речення.
—
У Мережі на тебе підписаний
І не в змозі я це скасувати.
То чого ти до мене зі списами?
То чому мене гониш із хати?
Памʼятаєш, як разом мріяли?
Як гуляли колись просто неба?
Як ми кроками місто міряли?
А тепер це тобі не треба.
Як усталити змінної значення,
Прокидаючись щоб серед ночі,
Не будинки Воронежа бачив я —
Твої темно-смарагдові очі?
Thread of a poetry
Поезії загальна нитка.Ось спробував тут. Зацініть і допоможіть з пунктуацією першого речення.
—
У Мережі на тебе підписаний
І не в змозі я це скасувати.
То чого ти до мене зі списами?
То чому мене гониш із хати?
Памʼятаєш, як разом мріяли?
Як гуляли колись просто неба?
Як ми кроками місто міряли?
А тепер це тобі не треба.
Як усталити змінної значення,
Прокидаючись щоб серед ночі,
Не будинки Воронежа бачив я —
Твої темно-смарагдові очі?
R: 12 / I:
Я почну:
Будеш, пташе, співати над полем.
Ми все ще віднайдемо і все ще відмолим.
Ми все ще повернемо з того, що втратили.
Головне, щоб птахи залишались крилатими.
>Жадан "Птах"
Також раджу прочитати https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Псалом_90. Не тільки вірунам, а й атеїстам. Цей псалом я підгледів в коментах про слова, що надихають, в одній групі УБД-шників. І дійсно - слова справді підходять, аби повторювати їх під обстрілом. Сильний текст.
Натхнення та підтримки нитка
Пишіть вірші, або цитати з літератури, що вас надихають і не дають здатися, підбадьорюють чи підштовхують до дій.Я почну:
Будеш, пташе, співати над полем.
Ми все ще віднайдемо і все ще відмолим.
Ми все ще повернемо з того, що втратили.
Головне, щоб птахи залишались крилатими.
>Жадан "Птах"
Також раджу прочитати https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Псалом_90. Не тільки вірунам, а й атеїстам. Цей псалом я підгледів в коментах про слова, що надихають, в одній групі УБД-шників. І дійсно - слова справді підходять, аби повторювати їх під обстрілом. Сильний текст.
R: 207 / I:
Ріквест тред
Тут безосібному радять літературу за його запитами
R: 137 / I:
Традиційний
Прочитав Читаю Читатиму
ПершийТрадиційний
R: 7 / I:
Читалки
Якою програмою ти читаєш книги, і в чому перевага твоєї проги? Я читаю з олрідера, бо звик ще на телефоні, там вона відкривала фб2, мобі, єпуб файли.
R: 5 / I:
Чи є різниця між тим, щоб просто завантажувати книги в інтернеті, і тим, щоб брати їх у бібліотеці? Чи отримують правовласники хоча б якусь вигоду, якщо їх твори користуються попитом у таких закладах?
Чи є різниця між тим, щоб просто завантажувати книги в інтернеті, і тим, щоб брати їх у бібліотеці? Чи отримують правовласники хоча б якусь вигоду, якщо їх твори користуються попитом у таких закладах?
R: 6 / I:
Мілітарної літератури нитка
Почну її я з відгуку на книгу В. Ананьєва "Сліди на дорозі":
Важко сказати про що саме ця книга і чим вона чіпляє, що навіть я, зі своєю швидкістю читання, прочитав її за 2 дні. Мій вердикт - це дуже цікава книга, це книга про людину, яку не встигла засмоктати цивільна рутина, яка змогла абстрагуватися і подивитися на себе зі сторони. Особисто я все більше відчуваю, що мало знаю себе і все, що я роблю - то соціальне програмування, що я це лише гвинтик, тому, прочитавши книгу людини, що знаходилася на узбережжі життя та смерті я замислився вперше за довгий час - а чи варто воно того? Чи принесе мені щастя продуктивна праця, жінка - гараж - машина? Навіщо це, коли я не буду щасливим? Чи щасливіша людина з усім цим за солдата, що вперше за 3 дні смакує щось солодке? Взагалі, це доволі глибока книга, мені важко перетравити її. Багато хто може сказати, що це прості переживання головного героя, але в цих дитячих, часто наївних переживаннях я побачив новий світ і фактично познайомився з новою людиною. Особисто я дуже рекомендую книгу до придбання. Дякую за увагу.
Мілітарної літератури нитка
Почну її я з відгуку на книгу В. Ананьєва "Сліди на дорозі":
Важко сказати про що саме ця книга і чим вона чіпляє, що навіть я, зі своєю швидкістю читання, прочитав її за 2 дні. Мій вердикт - це дуже цікава книга, це книга про людину, яку не встигла засмоктати цивільна рутина, яка змогла абстрагуватися і подивитися на себе зі сторони. Особисто я все більше відчуваю, що мало знаю себе і все, що я роблю - то соціальне програмування, що я це лише гвинтик, тому, прочитавши книгу людини, що знаходилася на узбережжі життя та смерті я замислився вперше за довгий час - а чи варто воно того? Чи принесе мені щастя продуктивна праця, жінка - гараж - машина? Навіщо це, коли я не буду щасливим? Чи щасливіша людина з усім цим за солдата, що вперше за 3 дні смакує щось солодке? Взагалі, це доволі глибока книга, мені важко перетравити її. Багато хто може сказати, що це прості переживання головного героя, але в цих дитячих, часто наївних переживаннях я побачив новий світ і фактично познайомився з новою людиною. Особисто я дуже рекомендую книгу до придбання. Дякую за увагу.
R: 129 / I:
Обкладинки книг.
Тред де можна кидати цікаві обкладинки книг. Піздецовий дизайн або просто прикольна назва? Кидай сюди, покажи анону що існує в світі!
R: 17 / I:
Атлант розправив плечі.
Варта читання писанина? По відгукам схоже що всі просто всикаються з її офіґенності, це вселяє сумніви.
Та й люблю читати з паперу - а там три недешеві томи. Не знаю чи купувати
Атлант розправив плечі.
Варта читання писанина? По відгукам схоже що всі просто всикаються з її офіґенності, це вселяє сумніви.
Та й люблю читати з паперу - а там три недешеві томи. Не знаю чи купувати
R: 5 / I:
Смітникові пригоди на Файначі. Резервний тред смітникового контенту імені Іскандера, щоб не загубилося. Бо він самоочищується і контент пройобується.
https://fajno.in/trash/
Смітникові пригоди на Файначі. Резервний тред смітникового контенту імені Іскандера, щоб не загубилося. Бо він самоочищується і контент пройобується.
https://fajno.in/trash/
R: 81 / I:
Саморобних кропивацьких хайку та танка нитка.
Я чарівна черепаха на мотузці,
Що починає тред,
Безглуздий та безмовний.
Але гучний
Посеред пустелі УБК.
Саморобних кропивацьких хайку та танка нитка.
Я чарівна черепаха на мотузці,
Що починає тред,
Безглуздий та безмовний.
Але гучний
Посеред пустелі УБК.
R: 19 / I:
Увага в /v/ відбувається розробка гри. За основу взятий міфічний персонаж з інтернету Їрк https://animorphs.fandom.com/wiki/Yeerk
Дійство в грі зав'язана на піонерках та власне їх вбивцею Їрком.
Графомани різного пошибу та майстри пера заохочуються до написання сюжету гри, діалогів та вигадування левелів.
Нитка розробника:
https://www.kropyva.ch/g/res/2154.html#2871
Увага в /v/ відбувається розробка гри. За основу взятий міфічний персонаж з інтернету Їрк https://animorphs.fandom.com/wiki/Yeerk
Дійство в грі зав'язана на піонерках та власне їх вбивцею Їрком.
Графомани різного пошибу та майстри пера заохочуються до написання сюжету гри, діалогів та вигадування левелів.
Нитка розробника:
https://www.kropyva.ch/g/res/2154.html#2871
R: 9 / I:
Вовина тисяча
Порадьте актуальних літературних триллерів/шлягерів/бестселлерів тощо, котрі можна зараз придбати у інтернет-книгарнях, з метою згодом продати їх як актив, що буде користуватися попитом через недоступність у снобів можливо. Пікрандом.
R: 2 / I:
Поясніть цей мем. Де тут сміятися?
Поясніть цей мем. Де тут сміятися?
R: 35 / I:
Спонтанного графоманства нитка
Тут безосібний зливається в екстазі спільного акту творення.
Читай написане попереднім аноном та роби продовження.
Спонтанного графоманства нитка
Тут безосібний зливається в екстазі спільного акту творення.
Читай написане попереднім аноном та роби продовження.
R: 5 / I:
Допоможіть вибрати завдання з філософії для 1 курсу, будь ласка. Думаю взяти 9 або 14. Начитаність моя тримається десь біля нуля. Читати "уривки" я в сраці мав, не миле діло, краще визначитись і взяти увесь твір, тому прошу поради. В /б/ не пишу, бо 18+. Буду дуже радий порадам і дискусії. Спасибі
Допоможіть вибрати завдання з філософії для 1 курсу, будь ласка. Думаю взяти 9 або 14. Начитаність моя тримається десь біля нуля. Читати "уривки" я в сраці мав, не миле діло, краще визначитись і взяти увесь твір, тому прошу поради. В /б/ не пишу, бо 18+. Буду дуже радий порадам і дискусії. Спасибі
R: 8 / I:
української класики трід
читав фантастику, набридло.
R: 1 / I:
Читали пікріл? Чи варто? За скільки осягається? Рілі там так трешово всередині, як про це відгуки пишуть?
Читали пікріл? Чи варто? За скільки осягається? Рілі там так трешово всередині, як про це відгуки пишуть?
R: 5 / I:
Нитка кіберпанк-пікч. Стосується не тільки літератури але жанру у всіх його проявах (кіно, ігри, аніме, картинки).
Нитка кіберпанк-пікч. Стосується не тільки літератури але жанру у всіх його проявах (кіно, ігри, аніме, картинки).
R: 10 / I:
Тред клясика. Леся.
Тред клясика. Леся.
R: 7 / I:
Чи знав ти, що Конан-варвар був гетьманом запорозьких козаків? Читачі єдиної книжки про Конана, виданої українською про це не знати не можуть, бо її переклали з російської. Кацапи, в свою чергу, перекладали з польської, а поляки - з німецької. Німці, на щастя, з англійської.
У мене виникло питання: ЯКОГО, БЛЯДЬ, ХУЯ таке відбувається? Чи є англійська мова настільки екзотичною та рідковживаною, що англо-українських перекладачів катма і доводиться грати у зіпсований телефон?
Український переклад
Привіт, аноне. Останнім часом я почав читати книжки англійською, бо, по-перше, це гарний спосіб підтягнути англійську, по-друге, багато чого цікавого українською не перекладено, а читати російські переклади огидно. Зараз читаю твори Роберта Говарда.Чи знав ти, що Конан-варвар був гетьманом запорозьких козаків? Читачі єдиної книжки про Конана, виданої українською про це не знати не можуть, бо її переклали з російської. Кацапи, в свою чергу, перекладали з польської, а поляки - з німецької. Німці, на щастя, з англійської.
У мене виникло питання: ЯКОГО, БЛЯДЬ, ХУЯ таке відбувається? Чи є англійська мова настільки екзотичною та рідковживаною, що англо-українських перекладачів катма і доводиться грати у зіпсований телефон?
R: 8 / I:
Автори безосібні з першого їдеєтреду
Ідея мене вчила, що суржик - це зло
Мене виженуть із пекла за НДУЗ і бухло
На борді ідея петардою ляка
Місто сонця - район УБК!
Я був хіканом, життя свого не мав
Та її промінь світла мені шанс подарував
Їбнув Коропиву, проголосив кавунат
Пробач мені, мамо, твій син неадекват
НЯВКА МАЛЬВА НА МАМИНОМУ ҐАНКУ
ЇБАВ ІДЕЮ Я РАКОМ НА СВІТАНКУ
Святий Авраменко мене чекає ў трідах
Я бивсь на недобірді, пікслях, соцмережах
Я бився з нікалашкою в /b/ерлінському метро
Я сам зробився як святий Авраменко
Два роки провів я у гніві й вогні
Де твоя смиреність - говорять мені
Але
що ти зробиш з безосібним нутром
Хто на нас з святим Авраменком
НЯВКА МАЛЬВА НА МАМИНОМУ ҐАНКУ
ЇБАВ ІДЕЮ Я РАКОМ НА СВІТАНКУ
Бангамер, , тоталітарна машина
Вві сні мені явився Ясон Наш Батько
Ой Ясоне, чому так паршиво?
Чому ми повинні все це бачити наживо?
Ясон жи мені каже, що дописування - шов
Твій внесок тобі вкаже, як далеко ти зайшов
Ідеїна любов не має спротиву і меж
Тому краще ї їбати там, де ти живеш
НЯВКА МАЛЬВА НА МАМИНОМУ ҐАНКУ
ЇБАВ ІДЕЮ Я РАКОМ НА СВІТАНКУ
НЯВКА МАЛЬВА НА МАМИНОМУ ҐАНКУ
ЇБАВ ІДЕЮ Я РАКОМ НА СВІТАНКУ
На честь 20-річчя української національної ідеї
Варіації на "Мальви" С. ЖаданаАвтори безосібні з першого їдеєтреду
Ідея мене вчила, що суржик - це зло
Мене виженуть із пекла за НДУЗ і бухло
На борді ідея петардою ляка
Місто сонця - район УБК!
Я був хіканом, життя свого не мав
Та її промінь світла мені шанс подарував
Їбнув Коропиву, проголосив кавунат
Пробач мені, мамо, твій син неадекват
НЯВКА МАЛЬВА НА МАМИНОМУ ҐАНКУ
ЇБАВ ІДЕЮ Я РАКОМ НА СВІТАНКУ
Святий Авраменко мене чекає ў трідах
Я бивсь на недобірді, пікслях, соцмережах
Я бився з нікалашкою в /b/ерлінському метро
Я сам зробився як святий Авраменко
Два роки провів я у гніві й вогні
Де твоя смиреність - говорять мені
Але
що ти зробиш з безосібним нутром
Хто на нас з святим Авраменком
НЯВКА МАЛЬВА НА МАМИНОМУ ҐАНКУ
ЇБАВ ІДЕЮ Я РАКОМ НА СВІТАНКУ
Бангамер, , тоталітарна машина
Вві сні мені явився Ясон Наш Батько
Ой Ясоне, чому так паршиво?
Чому ми повинні все це бачити наживо?
Ясон жи мені каже, що дописування - шов
Твій внесок тобі вкаже, як далеко ти зайшов
Ідеїна любов не має спротиву і меж
Тому краще ї їбати там, де ти живеш
НЯВКА МАЛЬВА НА МАМИНОМУ ҐАНКУ
ЇБАВ ІДЕЮ Я РАКОМ НА СВІТАНКУ
НЯВКА МАЛЬВА НА МАМИНОМУ ҐАНКУ
ЇБАВ ІДЕЮ Я РАКОМ НА СВІТАНКУ
R: 68 / I:
Коміксів тред. Хто що читає?
Я, наприклад, нещодавно прочитав "Максим Оса", зараз читаю "Орда", автор обох - українець Ігор Баранько. Планую ще глянути, які є українські комікси.
Коміксів тред. Хто що читає?
Я, наприклад, нещодавно прочитав "Максим Оса", зараз читаю "Орда", автор обох - українець Ігор Баранько. Планую ще глянути, які є українські комікси.
R: 31 / I:
Сап кропивач.
Сьогодні їхав я собі на свою борщагу срану, проте приблизно коло святошина подзвонив знайомий і попросив відвезти деякі документи до універу, де він вчиться, тобто Могилянки. Я швидко пересів на шрутку до Берковця, де він жив, і за півгодини вже був там. Пакет, який дав знайомий, був досить тяжким, в ньому було купу друкованих матеріалів, мап та книг з діалектології та історії української мови. Проте спершу я, звісно ж, не звернув на це уваги, і поїхав собі в центр (якраз думав заїхати в одну майстерню та глянути в книгарні чи є пару книжок, яких я давно чекав). Коли під'їхав до Могилянки вже сутеніло. Зневірившись, що я запізнився, я вже думав розвертатись та йти, проте мене перепинили коло виходу, лише загадково сказавши: "Вона чекає на вас." Пройшовши до кабінету, я звісно ж постукав і несміливо відкрив двері. В кабінеті були лише молода білява жінка з короткостриженим волоссям та її пухнастий кіт приблизно сіро-коричневого кольору. "Дозвольте зайти" - несміливо промовив я.
Сап кропивач.
Сьогодні їхав я собі на свою борщагу срану, проте приблизно коло святошина подзвонив знайомий і попросив відвезти деякі документи до універу, де він вчиться, тобто Могилянки. Я швидко пересів на шрутку до Берковця, де він жив, і за півгодини вже був там. Пакет, який дав знайомий, був досить тяжким, в ньому було купу друкованих матеріалів, мап та книг з діалектології та історії української мови. Проте спершу я, звісно ж, не звернув на це уваги, і поїхав собі в центр (якраз думав заїхати в одну майстерню та глянути в книгарні чи є пару книжок, яких я давно чекав). Коли під'їхав до Могилянки вже сутеніло. Зневірившись, що я запізнився, я вже думав розвертатись та йти, проте мене перепинили коло виходу, лише загадково сказавши: "Вона чекає на вас." Пройшовши до кабінету, я звісно ж постукав і несміливо відкрив двері. В кабінеті були лише молода білява жінка з короткостриженим волоссям та її пухнастий кіт приблизно сіро-коричневого кольору. "Дозвольте зайти" - несміливо промовив я.
R: 4 / I:
«Історія філософії» Татаркевича
Знайшов в інтернеті третій том, надзвичайно цікаво та зрозуміло написано. Перший і другий томи українською у вільному доступі не знайшов, а у коментарях до російського перекладу першого тому на рутрекері пишуть, що нібіто у внутрішній мережі НПУ ім. Драгоманова є всі три. Хтось може це перевірити та, за можливості, викласти у вільний доступ?
R: 42 / I:
серед овець де скачати задарма можна?
серед овець де скачати задарма можна?
R: 40 / I:
https://drama.kropyva.ch/%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8
Хто шарить чого бракує - накидайте. Розберу, підвантажу і опишу.
Також які побутові методи народила література і що є мематичного в сучукрліті?
Дякую
Українських літературних мемів тред
Я не літературознавець, хоч почитати і люблю. Взявся писати про літературні українські меми. І намагаюся видобути що можу з пам'яті та інтернету.https://drama.kropyva.ch/%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8
Хто шарить чого бракує - накидайте. Розберу, підвантажу і опишу.
Також які побутові методи народила література і що є мематичного в сучукрліті?
Дякую
R: 2 / I:
Як змусити себе читати? Пам'ятаю у пізньопідлітковому віці дуже багато читав книг, був до цього потяг, а зараз хоч і маю трохи вільного часу, але все одно не можу себе змусити до читання, боюсь що у майбутньому в мене просто на читання часу не буде навіть якщо з'явиться бажання.
Як змусити себе читати? Пам'ятаю у пізньопідлітковому віці дуже багато читав книг, був до цього потяг, а зараз хоч і маю трохи вільного часу, але все одно не можу себе змусити до читання, боюсь що у майбутньому в мене просто на читання часу не буде навіть якщо з'явиться бажання.
R: 8 / I:
Рукотворні дива, що не піддаються, та виходять за рамки розуміння, існуючих правил буття. Хоча результат роботи деяких є досить простим, але механізм роботи, ніяк не піддається порозумінню.
Вирваний фрагмент
Переклад асоціативних рун на табличці в тронному залі Ииноа.
Буття в множині — диво, яке проявляється в існуванні створившого диво в двох та більше абсолютно однакових, та нічим не залежних, один від одного, тілах.
Опис: механізмом творення дива виступає незрозуміла сила, яке досі не зустрічалась і не проявлялась, ніде окрім як у підпросторі Свідомість Ииноа...
Декілька варіантів використання:
Перед неминучою смертю, активувати через підпросторовий зв'язок, "ядро" Ииноа. Нове тіло вмить з'явиться в храмі Ииноа.
Заздалегідь провести ритуал, і контролюючи своїх клонів через "трон" Ииноа контролювати їх...
...
Буття в множині (спрощена) —диво яке проявляється в існуванні одночасно двох та більше ідентичних тіл творчого диво, незалежно одне від одного. При цьому, душа буде тільки в одному випадковому тілі. А при смерті тіла в якому була душа. Вона випадковому порядку переноситься в інше тіло.
Опис: ... Диво є досить гнучким в "настройці", та обширний у використанні. Але головний його механізм переносу душі, з мертвого живе тіло, є незмінним.
Декілька варіантів використання:
Якщо під час творіння дива, заморозити його на останньому етапі, можна активувати його в останні моменти життя, і новостворене тіло матиме природній вік, на момент заморозки. З усією механічною, та розумовою пам'яттю.
Тіла можна зробити без свідомості. При такому варіанті прийдеться підтримувати їх життя штучно. Цей метод врятує від випадкової смерті, але тіло при цьому постраждає від плину часу. ( І як же не хочеться померши від старості, потрапити в тіло, старця.)
Створення своїх ідентичних копій, для досягнення цілей. Якщо під час творення дива, не впливати, нінащо в механізмі дивотворства, то новостворені тіла володітимуть власною свідомістю, копією оригіналу на момент створення. Але вони не залежні від оригіналу, і в майбутньому, залежно від навколишніх чинників, розвиватимуться самостійно. І не є гарантій, що творіння в майбутньому не виступить проти ідеї творця.
З книги "на всі випадки життя боговбивці"
Ииноа для учня: "Щоб погань всяку бив, і вчителю дякував".
Для того, щоб перемогти напівбога, розуму божественного не треба. Так як, істота що привязана до часу, як від часу залежить людина, не може називатися богом! А тіла вже немає. То одним із можливих варіантів вирішення такої проблеми як шалун полубог, може бути Відкат часу.
Перепис асоціативних рун з таблички в храмі Ииноа.
Відкат часу...
Чорнетка
Жаль на більше сьогодні хмілю не вистачило, але не строго судіть не дописані чернетки.Рукотворні дива, що не піддаються, та виходять за рамки розуміння, існуючих правил буття. Хоча результат роботи деяких є досить простим, але механізм роботи, ніяк не піддається порозумінню.
Вирваний фрагмент
Переклад асоціативних рун на табличці в тронному залі Ииноа.
Буття в множині — диво, яке проявляється в існуванні створившого диво в двох та більше абсолютно однакових, та нічим не залежних, один від одного, тілах.
Опис: механізмом творення дива виступає незрозуміла сила, яке досі не зустрічалась і не проявлялась, ніде окрім як у підпросторі Свідомість Ииноа...
Декілька варіантів використання:
Перед неминучою смертю, активувати через підпросторовий зв'язок, "ядро" Ииноа. Нове тіло вмить з'явиться в храмі Ииноа.
Заздалегідь провести ритуал, і контролюючи своїх клонів через "трон" Ииноа контролювати їх...
...
Буття в множині (спрощена) —диво яке проявляється в існуванні одночасно двох та більше ідентичних тіл творчого диво, незалежно одне від одного. При цьому, душа буде тільки в одному випадковому тілі. А при смерті тіла в якому була душа. Вона випадковому порядку переноситься в інше тіло.
Опис: ... Диво є досить гнучким в "настройці", та обширний у використанні. Але головний його механізм переносу душі, з мертвого живе тіло, є незмінним.
Декілька варіантів використання:
Якщо під час творіння дива, заморозити його на останньому етапі, можна активувати його в останні моменти життя, і новостворене тіло матиме природній вік, на момент заморозки. З усією механічною, та розумовою пам'яттю.
Тіла можна зробити без свідомості. При такому варіанті прийдеться підтримувати їх життя штучно. Цей метод врятує від випадкової смерті, але тіло при цьому постраждає від плину часу. ( І як же не хочеться померши від старості, потрапити в тіло, старця.)
Створення своїх ідентичних копій, для досягнення цілей. Якщо під час творення дива, не впливати, нінащо в механізмі дивотворства, то новостворені тіла володітимуть власною свідомістю, копією оригіналу на момент створення. Але вони не залежні від оригіналу, і в майбутньому, залежно від навколишніх чинників, розвиватимуться самостійно. І не є гарантій, що творіння в майбутньому не виступить проти ідеї творця.
З книги "на всі випадки життя боговбивці"
Ииноа для учня: "Щоб погань всяку бив, і вчителю дякував".
Для того, щоб перемогти напівбога, розуму божественного не треба. Так як, істота що привязана до часу, як від часу залежить людина, не може називатися богом! А тіла вже немає. То одним із можливих варіантів вирішення такої проблеми як шалун полубог, може бути Відкат часу.
Перепис асоціативних рун з таблички в храмі Ииноа.
Відкат часу...
R: 3 / I:
Нещодавно прочитав зображення-пов'язане , та зрозумів що комуняки за 400 років нічого нового не придумали , всі ті же кулсторі про восьми годинний робочий день та про комунальну власність . Тим паче що доволі ймовірно Мор написав цей твір як рофл а сучасні червонодупі повторюють його тези 1 в 1 з домішкою Гегельянскої шизи. Я в ахуї .
Нещодавно прочитав зображення-пов'язане , та зрозумів що комуняки за 400 років нічого нового не придумали , всі ті же кулсторі про восьми годинний робочий день та про комунальну власність . Тим паче що доволі ймовірно Мор написав цей твір як рофл а сучасні червонодупі повторюють його тези 1 в 1 з домішкою Гегельянскої шизи. Я в ахуї .
R: 18 / I:
Прочитав "Чорного лебедя" - і думаю, що почитати далі. Художки би. На полицях купа нечитаного, але хочеться чогось незвичного, аж-аж.
Здивуй мене, аноне, як ти часом вмієш.
Прочитав "Чорного лебедя" - і думаю, що почитати далі. Художки би. На полицях купа нечитаного, але хочеться чогось незвичного, аж-аж.
Здивуй мене, аноне, як ти часом вмієш.
R: 42 / I:
Свині доїдають прах двічі.
Японський бойовик.
Звучить страшна японська музика. На сцені п'яний самурай валяється у свинарнику. Його вакідзаші та катана давно пропиті. Грошей у нього теж немає. Він бандит та розбійник.
Свині доїдають прах двічі.
Японський бойовик.
Звучить страшна японська музика. На сцені п'яний самурай валяється у свинарнику. Його вакідзаші та катана давно пропиті. Грошей у нього теж немає. Він бандит та розбійник.
R: 12 / I:
Що є хорошого почитати про математику нашою мовою?
Книги по математиці
Хочу стати математиком.Що є хорошого почитати про математику нашою мовою?
R: 2 / I:
п
Місто надзвичайно цікава місцина, бо в ньому так багато людей живе і воно таке мерзенне. Всюди бруд, нечистоти, сміття і сумні пики. Хоча за масками це важкувато зрозуміти. А ще непокоїть мене те, що не видно зірок.
Пам’ятаю, як в дитинстві я їздив часто до бабусі в село і коли я, противник світового масштабу свіжого повітря, виходив на божий світ і дивився вгору, то бачив прекрасне. І то було небо, вкрите міріадами зірок. Це не те небо міста, де пару десяток цяток, половина з яких це вогні вишок та літаків.
Але в оцьому всьому бетонному монстрі є й деяка… романтика. От мені особисто від усіх цих величних іржавих механізмів постійно чується звук скрипки. Особливо, коли усі ці машини кудись спішать, ввалячись усією зграєю до своїх любих цехів.
А моєму знайомому, котрий полюбляє прогулюватися по нічних вуличках міста, звуки одиноких механізмів нагадують, маловідомий мені, прибій моря. Так воно чи ні, не можу судити, бо бував я на пляжах цих безмежних просторах води пару разів. А щоб ще запам’ятати, як воно то звучить, був надто дурним.
І вся ця романтика і смуток описувалася вже й до мене. Та й після також, я впевнений, опишеться не раз і не два. Тоді навіщо витрачати сили й задовбувати людям мізки своєю писаниною? Цьому нема нормальної відповіді, окрім як того, що душа кричить з усіх сил, яка так і благає у тебе, щоб ти кинув комусь під ноги свою маленьку, крихітну журбинку.
п
Місто надзвичайно цікава місцина, бо в ньому так багато людей живе і воно таке мерзенне. Всюди бруд, нечистоти, сміття і сумні пики. Хоча за масками це важкувато зрозуміти. А ще непокоїть мене те, що не видно зірок.
Пам’ятаю, як в дитинстві я їздив часто до бабусі в село і коли я, противник світового масштабу свіжого повітря, виходив на божий світ і дивився вгору, то бачив прекрасне. І то було небо, вкрите міріадами зірок. Це не те небо міста, де пару десяток цяток, половина з яких це вогні вишок та літаків.
Але в оцьому всьому бетонному монстрі є й деяка… романтика. От мені особисто від усіх цих величних іржавих механізмів постійно чується звук скрипки. Особливо, коли усі ці машини кудись спішать, ввалячись усією зграєю до своїх любих цехів.
А моєму знайомому, котрий полюбляє прогулюватися по нічних вуличках міста, звуки одиноких механізмів нагадують, маловідомий мені, прибій моря. Так воно чи ні, не можу судити, бо бував я на пляжах цих безмежних просторах води пару разів. А щоб ще запам’ятати, як воно то звучить, був надто дурним.
І вся ця романтика і смуток описувалася вже й до мене. Та й після також, я впевнений, опишеться не раз і не два. Тоді навіщо витрачати сили й задовбувати людям мізки своєю писаниною? Цьому нема нормальної відповіді, окрім як того, що душа кричить з усіх сил, яка так і благає у тебе, щоб ти кинув комусь під ноги свою маленьку, крихітну журбинку.
R: 10 / I:
Коротше дивіться, берете англомовний варіант будь якого відомого українського твору і пхаєте у перекладач, отримуємо щось, що віддалено нагадує оригінал, постимо його, інші безоси намагаються вгадати назву твору.
Почну:
Розважаючи людину до могутньої доблесті,
Боріться за щастя і прогрес -
Полум'я сьогодні як колись!
Ні стійки інквізиції,
Ані в'язниця королівського деспота,
Ні військові війська не вказували,
Ані найпохмуріші побудовані гармати,
Ні торгінської торгівлі інформатором -
Нон може покласти його в могилу!
Коротше дивіться, берете англомовний варіант будь якого відомого українського твору і пхаєте у перекладач, отримуємо щось, що віддалено нагадує оригінал, постимо його, інші безоси намагаються вгадати назву твору.
Почну:
Розважаючи людину до могутньої доблесті,
Боріться за щастя і прогрес -
Полум'я сьогодні як колись!
Ні стійки інквізиції,
Ані в'язниця королівського деспота,
Ні військові війська не вказували,
Ані найпохмуріші побудовані гармати,
Ні торгінської торгівлі інформатором -
Нон може покласти його в могилу!
R: 31 / I:
Далі по тексту: https://www.facebook.com/omnitip/posts/3793705990687299
Пригадується оманогівно і те, як вони обійшлися з куркою, коли він їм гроші приніс, і братством, яке їх буцімто давало. От і різниця в сприйнятті справжніх діячів і хуйні собачої.
Далі по тексту: https://www.facebook.com/omnitip/posts/3793705990687299
Пригадується оманогівно і те, як вони обійшлися з куркою, коли він їм гроші приніс, і братством, яке їх буцімто давало. От і різниця в сприйнятті справжніх діячів і хуйні собачої.
R: 0 / I:
Живіт Рюджі крутило від голоду. Опираючись утомі та журливим думкам, він рвучко став на ноги і пішов на кухню. Дочалапавши до неї, він протер очі, відкрив шафку і дістав з неї пакетик рису. Полоскаючи його під водою, він роззосереджував увагу і відволікався від поганих думок. Нарешті він злив воду і поніс його до рисоварки. Щойно він відчинив її кришку, всі погані думки одразу повернулися до голови. Для Тайґи він готував подвійну порцію. Для Тайґи він смажив м'ясо і додавав соус. Від Тайґи він не чув слів подяки, але радів з її задоволеного обличчя.
«Клята рисоварко! Якого біса ти нагадала мені про неї?!» — несподівано для самого себе викрикнув Рюджі. Назовні вирвався гнів. Гнів, який Рюджі довго накопичував усередині. Гнів, який призначався Тайзі, але, внаслідок його душевної доброти, доходив до неї лише в крайніх випадках, адже самого хлопця було непросто розізлити. А однак сьогодні сталося саме це.
Схоже, вивільненої агресії було забагато для психіки Рюджі.
Не голос всередині, не галюцинація, і тим паче не здоровий глузд підказали йому цю ідею. Вона виникла сама. Нізвідки.
Терпляче дочекавшись доварювання рису, Рюджі підійшов до рисоварки. На його обличчі була гнівна посмішка. Як так і треба, він скинув штани з трусами і поклав свій член у гарячий рис. Від теплоти той почав вставати. Щойно інстинкт скомандував Рюджі: «Роби!», той почав рухатися. До кожного руху він докладав свій гнів. Обличчя перекосилося. Потроху Рюджі почав гиготіти, разом з тим прискоривши свій рух. Текстура липкого вареного рису підлаштувалась під форму члена Рюджі і стала ідеальним саморобним мастурбатором. «Паскуда! Щоб ти здохла! Я хочу, щоб тобі стільки крові випили, скільки ти випила мені!». Рюджі набрав максимальну швидкість і вже почав задихатися від знемоги. Але лишалося недовго. З туманом у голові, який зазвичай лишає в людині крайня злість, він кінчив.
«Ого-го! Ого-го-го!» — стогнав 22-річний хлопець. Поволі він почав усвідомлювати, що наробив. Абсурдність скоєного змусила його посміхнутися, але то був смішок божевільного. По очах потекли сльози. Абияк відчистивши член від рису, він натягнув штани і впав на диван, ридаючи в подушку.
«Чому?! Чому я не можу просто різонути собі вени, як то зробила Мінорі?! Чому я займаюсь такими дурницями?! Чому я просто. не можу. зробити. це?!» — задекламував Рюджі. Мінорі вбила себе місяць тому. Її кинув старшокурсник, медаліст університету спорту, помінявши на кінчене стерво. Ця новина підкосила і так виснажені нерви Рюджі. Окрім болю від утрати давньої подруги він відчував ще й провину, адже першим таким випадком у її житті були його стосунки з Тайґою. «Думати не хочу про ту суку!» — зі рваною інтонацію бовкнув Рюджі. Годинник на стіні показував першу ночі.
До квартири знедолених матері й сина зазирав повний місяць, і його сяйво було геть недоречним: за потреби кімнату освітлювала електрична лампочка, а зараз він узагалі заважав, засліплюючи хлопця, що так потребував темряви. Темряви, тиші, спокою, і, вочевидь, психіатра.
Зернятко гніву
Рюджі відчинив двері своєї квартири. Після зміни на заводі сил на хатню роботу не лишалось зовсім, а хтось же мав її робити. Як несправедливо! Ясуко щовечора працювала в барі, а вдень відсипалась, тож розраховувати на неї було неможливо. Тайґа... З Тайґою вони розійшлися вже роки зо три тому. Дівчинка, що звикла витрачати щедрі батьківські кошти, не витримала жити з Рюджі на одну його зарплату, а допомогти йому не могла, бо нічого як слід робити не вміла. Після року співжиття їхні почуття одне до одного дедалі сильніше роз’їдали нудьга, безгрошів'я, а також несумісність характерів та життєвих пріоритетів. Дійшло до того, що тижня не минало без скандалу, і то не мовчазного, а гучного, з дошкульними, болючими порівняннями та прокльонами. Втомившись усе це терпіти, вони вирішили розірвати стосунки. Тайґа переїхала до батьків, а Рюджі повернувся в материнську орендовану квартиру.Живіт Рюджі крутило від голоду. Опираючись утомі та журливим думкам, він рвучко став на ноги і пішов на кухню. Дочалапавши до неї, він протер очі, відкрив шафку і дістав з неї пакетик рису. Полоскаючи його під водою, він роззосереджував увагу і відволікався від поганих думок. Нарешті він злив воду і поніс його до рисоварки. Щойно він відчинив її кришку, всі погані думки одразу повернулися до голови. Для Тайґи він готував подвійну порцію. Для Тайґи він смажив м'ясо і додавав соус. Від Тайґи він не чув слів подяки, але радів з її задоволеного обличчя.
«Клята рисоварко! Якого біса ти нагадала мені про неї?!» — несподівано для самого себе викрикнув Рюджі. Назовні вирвався гнів. Гнів, який Рюджі довго накопичував усередині. Гнів, який призначався Тайзі, але, внаслідок його душевної доброти, доходив до неї лише в крайніх випадках, адже самого хлопця було непросто розізлити. А однак сьогодні сталося саме це.
Схоже, вивільненої агресії було забагато для психіки Рюджі.
Не голос всередині, не галюцинація, і тим паче не здоровий глузд підказали йому цю ідею. Вона виникла сама. Нізвідки.
Терпляче дочекавшись доварювання рису, Рюджі підійшов до рисоварки. На його обличчі була гнівна посмішка. Як так і треба, він скинув штани з трусами і поклав свій член у гарячий рис. Від теплоти той почав вставати. Щойно інстинкт скомандував Рюджі: «Роби!», той почав рухатися. До кожного руху він докладав свій гнів. Обличчя перекосилося. Потроху Рюджі почав гиготіти, разом з тим прискоривши свій рух. Текстура липкого вареного рису підлаштувалась під форму члена Рюджі і стала ідеальним саморобним мастурбатором. «Паскуда! Щоб ти здохла! Я хочу, щоб тобі стільки крові випили, скільки ти випила мені!». Рюджі набрав максимальну швидкість і вже почав задихатися від знемоги. Але лишалося недовго. З туманом у голові, який зазвичай лишає в людині крайня злість, він кінчив.
«Ого-го! Ого-го-го!» — стогнав 22-річний хлопець. Поволі він почав усвідомлювати, що наробив. Абсурдність скоєного змусила його посміхнутися, але то був смішок божевільного. По очах потекли сльози. Абияк відчистивши член від рису, він натягнув штани і впав на диван, ридаючи в подушку.
«Чому?! Чому я не можу просто різонути собі вени, як то зробила Мінорі?! Чому я займаюсь такими дурницями?! Чому я просто. не можу. зробити. це?!» — задекламував Рюджі. Мінорі вбила себе місяць тому. Її кинув старшокурсник, медаліст університету спорту, помінявши на кінчене стерво. Ця новина підкосила і так виснажені нерви Рюджі. Окрім болю від утрати давньої подруги він відчував ще й провину, адже першим таким випадком у її житті були його стосунки з Тайґою. «Думати не хочу про ту суку!» — зі рваною інтонацію бовкнув Рюджі. Годинник на стіні показував першу ночі.
До квартири знедолених матері й сина зазирав повний місяць, і його сяйво було геть недоречним: за потреби кімнату освітлювала електрична лампочка, а зараз він узагалі заважав, засліплюючи хлопця, що так потребував темряви. Темряви, тиші, спокою, і, вочевидь, психіатра.
R: 246 / I:
Пишемо оповідь по реченню. Я зачну:
Одного разу...
Пишемо оповідь по реченню. Я зачну:
Одного разу...
R: 9 / I:
Corto Maltese. Трохи італійський графічних новел.
https://en.wikipedia.org/wiki/Corto_Maltese
Corto Maltese. Трохи італійський графічних новел.
https://en.wikipedia.org/wiki/Corto_Maltese
R: 1 / I:
Що захищає мене від радіації гормонів інших людей
Невідчутний носом сморід яких роз'їдає шкіру
Зневага-192 і заздрість-211
Випромінювання альфа, бета, гамма, омега
В різних ізотопах розсіяна бентега
"Прощавайте", — скажеш, але ненадовго
Платити ж відсотки за неоплатним боргом
Перед всіма, в кого взяв
Коли нічого не мав
Випромінювання
Мій дім — бетонна коробкаЩо захищає мене від радіації гормонів інших людей
Невідчутний носом сморід яких роз'їдає шкіру
Зневага-192 і заздрість-211
Випромінювання альфа, бета, гамма, омега
В різних ізотопах розсіяна бентега
"Прощавайте", — скажеш, але ненадовго
Платити ж відсотки за неоплатним боргом
Перед всіма, в кого взяв
Коли нічого не мав
R: 11 / I:
Отвічає профєсор Бевзь
Обшім, жопа нєгра — це, так би мовити, замкнута система, не уязвіма до внєшніх іноземних політичних зазіхань. Тим-то я вважаю, що єдиним сприятливим майбутнім для України є жопа нєгра. Самі подумайте: температура в жопі нєгра цілий рік становить 39 градусів. Це вище, ніж, приміром, у Єгипті. Одразу пропадає потреба у закупівлях газу, зате ми можемо випускати гази на експорт! Шахтарство знову стане престижною професією, жителі Донбасу зможуть повною мірою реалізувать свою сущность і суміщати приятне с полєзним, прочищаючи анальні шахти. Причому жопа має бути імєнно нєгра, потомушо вона має характерний мускусний запах, которий одпугує нацистів, у тому числі москальських нацистів. А уявіть, як нею можна буде задобрювати чорноземи!
R: 26 / I:
Я — як і всі. І штани з полотна.
І серце моє наган.
Бачив життя до останнього дна
Сотнями ран
Я — як і всі. І штани з полотна.
І серце моє наган.
Бачив життя до останнього дна
Сотнями ран
R: 5 / I:
Сучасного українське чтива нитка
Так подумав - хочу почитати щось українське, шо б зайняло окреме місце в моїй руці, з програми ЗНО пам'ятаю виключно нудоту про всохлу грушу та інші проблеми села, що ніяк не резонують з моїм нутром, тож прошу порекомендувати щось актуальне.
Сучасного українське чтива нитка
Так подумав - хочу почитати щось українське, шо б зайняло окреме місце в моїй руці, з програми ЗНО пам'ятаю виключно нудоту про всохлу грушу та інші проблеми села, що ніяк не резонують з моїм нутром, тож прошу порекомендувати щось актуальне.
R: 9 / I:
Грати без реєстрації та смс – https://kafkian2000.gitlab.io/
Кому сподобається, може допомогти з малюванням, перекладом на англійську та грошима.
Якщо ви маєте що сказати – пишіть на пошту [email protected]
Кафкіянець 2000
Вітаю! Створив гру в жанрі інтерактивної літератури "Кафкіянець 2000" на рушії ink. Ліричний герой – збірний образ, але вигадувати мені нічого не довелося, гра дуже автобіографічна. Більшість описаного відбувалося особисто зі мною.Грати без реєстрації та смс – https://kafkian2000.gitlab.io/
Кому сподобається, може допомогти з малюванням, перекладом на англійську та грошима.
Якщо ви маєте що сказати – пишіть на пошту [email protected]
R: 42 / I:
Не засирати
Сюди ходімо
Віршованих балачок нитка
Щоб нитки иншіНе засирати
Сюди ходімо
R: 8 / I:
Хто читав? Що думаэте?
Хто читав? Що думаэте?
R: 8 / I:
JS
Є в когось електоронна версія книги "Javascript для дітей" в українському перекладі
R: 4 / I:
Він підійшов до дверей. Запах квітів знову вдарив у ніздрі, дихати стало важче, а ще треба було натиснути кнопку дверного дзвіночка. Але, попередньо всоте повторивши «Анно, ти мені подобаєшся, нумо зустрічатися», Андрій таки підняв руку і жамкнув нею по кнопці. Прозвучала тиха мелодія, та ніхто не відчинив. Постоявши декілька хвилин, він подзвонив ще раз. Тиша і далі оточувала цей поверх. З думкою про те, що нікого зараз, певно, немає вдома, Андрій розвернувся і було почав йти до виходу з під’їзду, але почув гуркіт, що пролунав з квартири Ані. Андрюха озирнувся. Холодний піт від переляку почав накопичуватися на місці лоба, де починало рости волосся, тремтливий погляд зиркнув на двері. Парубок повільно повернувся до дверей й імпульсивно схопився за ручку. Від зусиль вона клацнула і двері відчинилися. Андрій простояв у такому положенні щонайменше хвилин 10. Та людська допитливість перемогла дитячу невпевненість й він, поклавши квіти на килимок, зайшов у квартиру.
Вона зустріла його стійким запахом нафталіну, яким оброблювали куртки та шуби у шафі. Були куртки, що висіли на гачках на дверях. Внизу знаходилася поличка для взуття – типовий вхід до квартири. Андрій роззувся й скромно поставив свої туфлі на килимку, щоб не займати місця. Після цього перед хлопцем відкрилося «перехрестя» - коридор вів до чотирьох дверних отворів. Один з них був зачинений.
Андрюха постояв ще 5 хвилин, очікуючи, що його хтось зустріне - чи сім’я, чи грабіжники. І знову жодної ознаки присутності когось у квартирі. Тоді юнак пройшов уперед і зазирнув до найближчого отвору. Там знаходився санітарний куточок – раковина з тумбою, душова кабінка й пральна машина, що закінчила цикл і тепер стояла в очікуванні того, що хтось забере у неї одяг та розвісить його. Користуючись моментом, Андрій помив руки з милом і витер їх білим рушником, а потім повернувся у коридор. Він вирішив знайти Анну хоч би там що і дізнатися, чи все гаразд з нею.
Настала черга другої кімнати. Це була чорно-біла кухня з поєднанням дерев’яної фурнітури, а саме тисові стільці та стіл. У кутку знаходився гігантський холодильник до самої стелі. Він виглядав масивно і, певно, міг вміщати у себе багато продуктів на місяці наперед. Навпроти, на індукційній плитці стояв відкритий горщик з тушкованою картоплею та схожими на гриби шматочками невідомо чого, у раковині валялися недомиті вилки та ложки, а електричний чайник сумно випускав із себе залишки пари. На підвіконні стояли декілька кактусів, один з яких вже встиг розквітнути, а на столі стояло 2 тарілки, готові до трапезування, як і набори столових інструментів, що лежали поряд. Година була обідня, тому було очікувано побачити приготування сім’ї. Тут також нікого не було, і це все більше і більше насторожувало Андрія.
Вийшовши у коридор, молодий чоловік підійшов до третіх, зачинених дверей. Звідтіля лунали незрозумілі чоловічі та жіночі звуки. Намагаючись відчинити двері, Андрій зрозумів, що вони не були замкнені, тому продовжив сміливіше. Але чи було воно варте того?
На підлозі валявся телевізор, а перед хлопцем закляк пейзаж: його кохана, червона та безпорадна, з заклеєним ротом, лежить на скуйовдженому ліжку, а над нею повільними рухами тазу вперед-назад «працює» її батько. Те миле кругле обличчя, що ще вчора посміхалося, ті сірі очі, що гострим поглядом прострілювали серце Андрія, ті невеличкі рожеві губи, що були зараз сховані під шаром ізоляційної стрічки – тепер це лише обличчя страждань і мук та байдужий погляд, який дивився невідомо куди. А зверху знаходилося червоні пузо та пика чоловіка середніх років, поважної людини серед батьківського комітету та й загалом хорошої особистості на перший погляд – отця Анни, Сергія Петровича.
Невимушена ревізія
Доброго вечора, бажаю здоров'я. Останнім часом дивина коїлася в голові, і тепер вона вилилася в це. Приємного прочитання.Він підійшов до дверей. Запах квітів знову вдарив у ніздрі, дихати стало важче, а ще треба було натиснути кнопку дверного дзвіночка. Але, попередньо всоте повторивши «Анно, ти мені подобаєшся, нумо зустрічатися», Андрій таки підняв руку і жамкнув нею по кнопці. Прозвучала тиха мелодія, та ніхто не відчинив. Постоявши декілька хвилин, він подзвонив ще раз. Тиша і далі оточувала цей поверх. З думкою про те, що нікого зараз, певно, немає вдома, Андрій розвернувся і було почав йти до виходу з під’їзду, але почув гуркіт, що пролунав з квартири Ані. Андрюха озирнувся. Холодний піт від переляку почав накопичуватися на місці лоба, де починало рости волосся, тремтливий погляд зиркнув на двері. Парубок повільно повернувся до дверей й імпульсивно схопився за ручку. Від зусиль вона клацнула і двері відчинилися. Андрій простояв у такому положенні щонайменше хвилин 10. Та людська допитливість перемогла дитячу невпевненість й він, поклавши квіти на килимок, зайшов у квартиру.
Вона зустріла його стійким запахом нафталіну, яким оброблювали куртки та шуби у шафі. Були куртки, що висіли на гачках на дверях. Внизу знаходилася поличка для взуття – типовий вхід до квартири. Андрій роззувся й скромно поставив свої туфлі на килимку, щоб не займати місця. Після цього перед хлопцем відкрилося «перехрестя» - коридор вів до чотирьох дверних отворів. Один з них був зачинений.
Андрюха постояв ще 5 хвилин, очікуючи, що його хтось зустріне - чи сім’я, чи грабіжники. І знову жодної ознаки присутності когось у квартирі. Тоді юнак пройшов уперед і зазирнув до найближчого отвору. Там знаходився санітарний куточок – раковина з тумбою, душова кабінка й пральна машина, що закінчила цикл і тепер стояла в очікуванні того, що хтось забере у неї одяг та розвісить його. Користуючись моментом, Андрій помив руки з милом і витер їх білим рушником, а потім повернувся у коридор. Він вирішив знайти Анну хоч би там що і дізнатися, чи все гаразд з нею.
Настала черга другої кімнати. Це була чорно-біла кухня з поєднанням дерев’яної фурнітури, а саме тисові стільці та стіл. У кутку знаходився гігантський холодильник до самої стелі. Він виглядав масивно і, певно, міг вміщати у себе багато продуктів на місяці наперед. Навпроти, на індукційній плитці стояв відкритий горщик з тушкованою картоплею та схожими на гриби шматочками невідомо чого, у раковині валялися недомиті вилки та ложки, а електричний чайник сумно випускав із себе залишки пари. На підвіконні стояли декілька кактусів, один з яких вже встиг розквітнути, а на столі стояло 2 тарілки, готові до трапезування, як і набори столових інструментів, що лежали поряд. Година була обідня, тому було очікувано побачити приготування сім’ї. Тут також нікого не було, і це все більше і більше насторожувало Андрія.
Вийшовши у коридор, молодий чоловік підійшов до третіх, зачинених дверей. Звідтіля лунали незрозумілі чоловічі та жіночі звуки. Намагаючись відчинити двері, Андрій зрозумів, що вони не були замкнені, тому продовжив сміливіше. Але чи було воно варте того?
На підлозі валявся телевізор, а перед хлопцем закляк пейзаж: його кохана, червона та безпорадна, з заклеєним ротом, лежить на скуйовдженому ліжку, а над нею повільними рухами тазу вперед-назад «працює» її батько. Те миле кругле обличчя, що ще вчора посміхалося, ті сірі очі, що гострим поглядом прострілювали серце Андрія, ті невеличкі рожеві губи, що були зараз сховані під шаром ізоляційної стрічки – тепер це лише обличчя страждань і мук та байдужий погляд, який дивився невідомо куди. А зверху знаходилося червоні пузо та пика чоловіка середніх років, поважної людини серед батьківського комітету та й загалом хорошої особистості на перший погляд – отця Анни, Сергія Петровича.
R: 2 / I:
Серед безосібних є:
- фотошоп-кум
- драматикописець
- школяр
- соціохвойда
- камвхора
- анімешник
- пікселенабігатор
- гейтер
і так далі по відомим тобі типажам бордожителів
Ти можеш обрати будь-якого і написати історію, яку він міг би розповісти під час цієї мандрівки. Історія має бути максимально нешаблонною та їбанутою. Наче копіпасти пиздойоба.
Отже, уяви, що ви ти серед паломників, ви вмостилися біля вогника, або ідете шляхом і ти вибираєш типаж і, оповідаєш свою байку...
Кропивацькі байки
Нещодавно я прочитав "Кентерберійські оповіді" Чосера. Непоганий твір, а головне охоплює епоху. Я думаю, що ми на Кропивачі маємо написати щось подібне в рамках сюжету, коли гурт безосібних іде на паломництво до могили Ясона, руїн Учану та першодраматики на мапі УБК.Серед безосібних є:
- фотошоп-кум
- драматикописець
- школяр
- соціохвойда
- камвхора
- анімешник
- пікселенабігатор
- гейтер
і так далі по відомим тобі типажам бордожителів
Ти можеш обрати будь-якого і написати історію, яку він міг би розповісти під час цієї мандрівки. Історія має бути максимально нешаблонною та їбанутою. Наче копіпасти пиздойоба.
Отже, уяви, що ви ти серед паломників, ви вмостилися біля вогника, або ідете шляхом і ти вибираєш типаж і, оповідаєш свою байку...
R: 7 / I:
Шо зі мною сі стало? Не можу читати. Геть!
Шо зі мною сі стало? Не можу читати. Геть!
R: 36 / I:
Все це почалося давно, ще в самому дитинстві. Тоді мій дідусь разом з іншими старішинами села намагалися навчити нас, юних і зелених, розуму і розповісти як насправді влаштований цей світ. Але нам, як і будь-якому новому поколінню, на те вчення було якось насрати. Адже що цікавого є в бухтінні старого діда, який розповідає тобі про якісь зірки, коли коли набагато веселіше гурбою загнати дикого траарха до ями і, забивши його камінням, посмакувати свіжим м’ясом, чи залізти на тисячолітнього груба і розлякати секлоїв, змусивши їх пурхати довкола своїх гнізд, пронизливо кричати і світитися, або ж запрягти у воза двійко хрюбзуків і гайнути аж до самих гір розшукувати самородну мідь? Старші ж хловаки запрягали по три або й чотири хрюбзука, але для управління ними потрібна була гарна майстерність і не аби які нерви.
Проте, моєму бацьку все таки вдалося якото се відвернути мою голову від дурних занять і взятися за вивчення астрогомії з механікою. Точніше просто за вивчення механіки, в астрогомію я "вдарився" значно пізніше. Не знаю яко в нього вийшло то, може через гарну генетику, а мо’ й через прихований педагогічний потенціаль(пхе, де я таких слів нахвататися встих), та від дурних занять він мене майже відвернув. Чому майже? Ну тому що іноді я все таки вдарявивсь в старі діла беручи на озброєння нові знання і методи. Інколи виходило все успішно, інколи ні, а інколи бувало що результат ійшов зовсім не в тому напряму, в котрий його намагалися спрямувать і все це призводило до отримання епічної пизди, вибачаюсь за слово, від усіх моїх родичів і сусідів.
Та я ріс і росли мої знання. Від сих таки старійшин дізнався що ми живемо на кулі що зоветься планетою і йка обертається довкола зірки-сонця, що довкола сеї зірки крутяться ще шість чи сім (ніхто не був певен в сих даних) планет окрім нашої, кругом якої теж крутяться їхні супутники. Прямо як Лея і Дея у нашої планти. Ну а в деяких великих супутників великих планет є ще, як виявляється, ще суптники. Коли ж я спитав в кінці цієї цікавої лексії сіко то супутників може крутитись довкола супутників планет і чи є супутники у супутників супутників супутників(я правильну кількість супутників добрав?) планет, старійшини спочатку довго якось дивно гляділи на мене, а потім послали туди, куди не кожен порядин чоловік навіть свою жінку відсилає.
Власне, тоді старійшинська наука для мене скінчилась і я засів за книжки та сувої. Книжки мені подобались тим, що вони були зручні і зрозуміло писані, тоді як в сувоях текст був написаний часто дуже ненормальним почерком. Підмітивши сей факт і переказавши його батьку, я отримав невелику але точну лекцію про книгодрукування і всякі пристрої потрібні для цього процесу. На цілком логічне запитання чому ніхто сим тепер не замається, батько лиш розвів руками і промурчав щось про те що нікому, ніколи і взагалі воно не зовсім треба, коли доводиться виживати в дуже тяжких умовах.
Після цього я загорівся побудовою власного станка для книгодрукування.
Вивчивши усе до чого дотягнувся по даній темі, я вирішив зробити простий набір літер і дощечку, на яку вони будуть кріпитись.
Але, як виявилося, моїх навичок і вмінь було недостатньо для сього діла. Тож зібравши всі накопичені фінанси (а працював я тоді на водокачці помічником помічника механіка, або простіше - хлопцем на побігеньках) мені довелось звернутися до майстра різьби по металу. Очікувано, фінансів було занадто мало, їх вистачало лише на частину матеріалу, необхідну для заготовок літер.
Маю сказати, що усяка нормальна людина на мойому місці або забила б на це діло, але, будь вона упертюхом, почала б працювати й відкладати гроші на це, щоб через деякий час закінчити сю справу. Або забити на неї в процесі, як це роблять безліч людей які мріють про власні справи.
Але то був я, я був молодий, гарячий і нетерплячий. Тож мені прийшла в голову просто геніальна думка про те, щоб пограбувати серкву що стояла на пагорбі і за гроші, що я там знайду, закінчити роботу. Бог не буде проти, думав я, якщо частина грошей, що йде йому, піде на те, щоб зробити людям, несучим йому гроші, добро і цим простимулювати ще більше несіння грошей. Наївний малолітній ідіот.
Поночі, коли весь люд або сопе в дві дирки, або займається виробництвом нащадків, я поліз в будову серкву. Грізність великого замка на кованих дверях нівелювала прочиненість віко́н на висоті ледь більшій від землі ніж зріст чотирилітньої дитини. Грошей в церкві я взяв рівно стіки, сіки мені потребувалось на мій книгодрукувальний станок. Ну і йще тріхи на премію для конструкторського б’юро, себто для мене. Вся грошва була повністю віднесена до майстра на наступний день щоб він пошвидше почав роботу, а вже через кілька день, коли станок (ну як станок, дошка з літерами та прес) був готовий, його до мене принесли майстер, старійшини і кілька правохоронителів.
Після сього безрозсудного прочинку мене очікувала доволі цікава і недпередбачувана розвилка на шляху мого життя. За результатми сподіяного мене могли очікувати два дійства: або розтерзання моєї тушки дикими котами в Далекому степу, або ж підвішення за ногу до дерева і висіння так до кінця життя, який(кінець) наставав дуже швидко через недоїдання і крововилив в мозок.
Та, як виявилося, бог був якось не проти того що я взяв у нього невелику суму і послав до мене на суд в захистники одного трохи поїхавшого, проте дуже авторитетного старійшину. Сей чоловік, підбираючи ТАКІ епітети і ТАК закручуючи в танці слова культурні з обезціненою лексемою, ТАК покривав усіх присутніх, що ні в кого в результаті не залишилось сумніву в моїй невинності. Проте будь-який поганий вчинок не повинен був залишитись без покарання. Тож мій станок експропіювали на користь громади, а мене виперли до біса із селища без права на повернення на найближчі десять років.
Проте із зовсім голими руками мене не виганяли. Як і положено, мені виділили арбалет із невеликою кількістю стріл, трохи їжі, одежу і ножа. Мати, як і кожна мати, при прощанні плакала навздир, називаючи всіх старійшин іродами що забирають в неї єдину дитину (скромно промовчавши про той факт що у неї окрім мене ше два сини і одна дочка). Батько ж назвав мене чомусь прометеєм четвертої планети, дав кілька золотих монет (- Бери, бери, ми собі ще заробимо а тобі ціго пригодяться) і міцно обійняв на прощання.
Ось так й почалось моє вигнання довжиною в ... в чорт зна вже скільки, зараза, років!
Далі буде...
Все це почалося давно, ще в самому дитинстві. Тоді мій дідусь разом з іншими старішинами села намагалися навчити нас, юних і зелених, розуму і розповісти як насправді влаштований цей світ. Але нам, як і будь-якому новому поколінню, на те вчення було якось насрати. Адже що цікавого є в бухтінні старого діда, який розповідає тобі про якісь зірки, коли коли набагато веселіше гурбою загнати дикого траарха до ями і, забивши його камінням, посмакувати свіжим м’ясом, чи залізти на тисячолітнього груба і розлякати секлоїв, змусивши їх пурхати довкола своїх гнізд, пронизливо кричати і світитися, або ж запрягти у воза двійко хрюбзуків і гайнути аж до самих гір розшукувати самородну мідь? Старші ж хловаки запрягали по три або й чотири хрюбзука, але для управління ними потрібна була гарна майстерність і не аби які нерви.
Проте, моєму бацьку все таки вдалося якото се відвернути мою голову від дурних занять і взятися за вивчення астрогомії з механікою. Точніше просто за вивчення механіки, в астрогомію я "вдарився" значно пізніше. Не знаю яко в нього вийшло то, може через гарну генетику, а мо’ й через прихований педагогічний потенціаль(пхе, де я таких слів нахвататися встих), та від дурних занять він мене майже відвернув. Чому майже? Ну тому що іноді я все таки вдарявивсь в старі діла беручи на озброєння нові знання і методи. Інколи виходило все успішно, інколи ні, а інколи бувало що результат ійшов зовсім не в тому напряму, в котрий його намагалися спрямувать і все це призводило до отримання епічної пизди, вибачаюсь за слово, від усіх моїх родичів і сусідів.
Та я ріс і росли мої знання. Від сих таки старійшин дізнався що ми живемо на кулі що зоветься планетою і йка обертається довкола зірки-сонця, що довкола сеї зірки крутяться ще шість чи сім (ніхто не був певен в сих даних) планет окрім нашої, кругом якої теж крутяться їхні супутники. Прямо як Лея і Дея у нашої планти. Ну а в деяких великих супутників великих планет є ще, як виявляється, ще суптники. Коли ж я спитав в кінці цієї цікавої лексії сіко то супутників може крутитись довкола супутників планет і чи є супутники у супутників супутників супутників(я правильну кількість супутників добрав?) планет, старійшини спочатку довго якось дивно гляділи на мене, а потім послали туди, куди не кожен порядин чоловік навіть свою жінку відсилає.
Власне, тоді старійшинська наука для мене скінчилась і я засів за книжки та сувої. Книжки мені подобались тим, що вони були зручні і зрозуміло писані, тоді як в сувоях текст був написаний часто дуже ненормальним почерком. Підмітивши сей факт і переказавши його батьку, я отримав невелику але точну лекцію про книгодрукування і всякі пристрої потрібні для цього процесу. На цілком логічне запитання чому ніхто сим тепер не замається, батько лиш розвів руками і промурчав щось про те що нікому, ніколи і взагалі воно не зовсім треба, коли доводиться виживати в дуже тяжких умовах.
Після цього я загорівся побудовою власного станка для книгодрукування.
Вивчивши усе до чого дотягнувся по даній темі, я вирішив зробити простий набір літер і дощечку, на яку вони будуть кріпитись.
Але, як виявилося, моїх навичок і вмінь було недостатньо для сього діла. Тож зібравши всі накопичені фінанси (а працював я тоді на водокачці помічником помічника механіка, або простіше - хлопцем на побігеньках) мені довелось звернутися до майстра різьби по металу. Очікувано, фінансів було занадто мало, їх вистачало лише на частину матеріалу, необхідну для заготовок літер.
Маю сказати, що усяка нормальна людина на мойому місці або забила б на це діло, але, будь вона упертюхом, почала б працювати й відкладати гроші на це, щоб через деякий час закінчити сю справу. Або забити на неї в процесі, як це роблять безліч людей які мріють про власні справи.
Але то був я, я був молодий, гарячий і нетерплячий. Тож мені прийшла в голову просто геніальна думка про те, щоб пограбувати серкву що стояла на пагорбі і за гроші, що я там знайду, закінчити роботу. Бог не буде проти, думав я, якщо частина грошей, що йде йому, піде на те, щоб зробити людям, несучим йому гроші, добро і цим простимулювати ще більше несіння грошей. Наївний малолітній ідіот.
Поночі, коли весь люд або сопе в дві дирки, або займається виробництвом нащадків, я поліз в будову серкву. Грізність великого замка на кованих дверях нівелювала прочиненість віко́н на висоті ледь більшій від землі ніж зріст чотирилітньої дитини. Грошей в церкві я взяв рівно стіки, сіки мені потребувалось на мій книгодрукувальний станок. Ну і йще тріхи на премію для конструкторського б’юро, себто для мене. Вся грошва була повністю віднесена до майстра на наступний день щоб він пошвидше почав роботу, а вже через кілька день, коли станок (ну як станок, дошка з літерами та прес) був готовий, його до мене принесли майстер, старійшини і кілька правохоронителів.
Після сього безрозсудного прочинку мене очікувала доволі цікава і недпередбачувана розвилка на шляху мого життя. За результатми сподіяного мене могли очікувати два дійства: або розтерзання моєї тушки дикими котами в Далекому степу, або ж підвішення за ногу до дерева і висіння так до кінця життя, який(кінець) наставав дуже швидко через недоїдання і крововилив в мозок.
Та, як виявилося, бог був якось не проти того що я взяв у нього невелику суму і послав до мене на суд в захистники одного трохи поїхавшого, проте дуже авторитетного старійшину. Сей чоловік, підбираючи ТАКІ епітети і ТАК закручуючи в танці слова культурні з обезціненою лексемою, ТАК покривав усіх присутніх, що ні в кого в результаті не залишилось сумніву в моїй невинності. Проте будь-який поганий вчинок не повинен був залишитись без покарання. Тож мій станок експропіювали на користь громади, а мене виперли до біса із селища без права на повернення на найближчі десять років.
Проте із зовсім голими руками мене не виганяли. Як і положено, мені виділили арбалет із невеликою кількістю стріл, трохи їжі, одежу і ножа. Мати, як і кожна мати, при прощанні плакала навздир, називаючи всіх старійшин іродами що забирають в неї єдину дитину (скромно промовчавши про той факт що у неї окрім мене ше два сини і одна дочка). Батько ж назвав мене чомусь прометеєм четвертої планети, дав кілька золотих монет (- Бери, бери, ми собі ще заробимо а тобі ціго пригодяться) і міцно обійняв на прощання.
Ось так й почалось моє вигнання довжиною в ... в чорт зна вже скільки, зараза, років!
Далі буде...
R: 0 / I:
Прочитав роман Володимира Винниченка «Чесність з собою». Старий у ньому відверто пропагує легалізацію проституцію та називає її «такою ж самою роботою як і інші» від імені головного героя. Як на 1914 рік це досить таки прогресивний погляд. Також він ставить під сумнів загальноприйняті норми моралі. Можливо, це якось перегукується з філософією конкордизму Винниченка, але я не певен. Енівей, чудовий твір, краще б його на українській літературі школярам викладали.
Прочитав роман Володимира Винниченка «Чесність з собою». Старий у ньому відверто пропагує легалізацію проституцію та називає її «такою ж самою роботою як і інші» від імені головного героя. Як на 1914 рік це досить таки прогресивний погляд. Також він ставить під сумнів загальноприйняті норми моралі. Можливо, це якось перегукується з філософією конкордизму Винниченка, але я не певен. Енівей, чудовий твір, краще б його на українській літературі школярам викладали.
R: 8 / I:
Пародія на безсуттєву скандальність і інші якості сучасних ток-шоу і світу в цілому .
Офелія Ванденбурґ_Доброго дня , шановні телеглядачі , з вами я , Офелія Ванденбурґ . Ви дивитесь ток-шоу "Кульмінація" . Сьогодні мова піде про одну з найскандальніших тем цього тижня : "Чи етично викладати алгебру в школах" . Нагадую , уся справа в тому , що молода циганська сім'я з Молдови не далі як кілька днів тому , заявила , що не хоче , щоб їх діти вивчали алгебру , в зв'язку з далеко не цензурними асоціаціями деяких геометричних фігур , вигляду алгебраїчних рівнянь , та ще декількома пунктами . Одним з таких пунктів , на приклад є їхня думка про алгебру , як на лише одним з можливих поглядів на взаємозв'язок речей у цьому світі ... і вони з ним не згодні , в зв'язку з чим , як я вже сказала , прагнуть домогтися скасування обов'язкового навчання алгебри в школах , чи хоча б по двобічній згоді , звільнити їхніх дітей від уроків алгебри . Доброго дня також нашим гостям , які на даний момент знаходяться за кулісами , оскільки є доволі відомими людьми , і будуть з'являтися у залі , відповідно до ходу нашої дискусії . Ну що ж , почнемо , перший гість , що ввійде зараз до зали - Богдан Підгірний , очільник сільської ради села Острівці .
(аудиторія в залі здіймається оплесками)
Офелія Ванденбурґ_То ж , Богдане , як ви гадаєте , чи етично викладати алгебру в школах ?
Богдан Підгірний_Так , це досить складне питання , та все ж моя позиція , така , що напевно етично
Офелія Ванденбурґ_Етично ?- А які аргументи вашого висновку ?
Богдан Підгірний_Я схиляюся до такої думки , тому що алгебра наука чисел , і вона не може містити в собі щось неетичне в принципі . Також я , як доволі досвідчена людина , хотів би зробити вам подарунок . З поваги до вас , і з вдячності за запрошення , я б хотів подарувати вам цю банку огірків , це справжні острівецькі огірки середнього посолу . Найкращі огірки Вінницької області .
(аудиторія в залі здіймається оплесками)
Офелія Ванденбурґ_Гаразд , наш перший гість думає , етично . Свою позицію я поки що не висловлюватиму за для об'єктивності дискусії , так ? Так , а що думає наш наступний гість , член руху українських колекціонерів безоднозубих граблів , вітаймо Валерія Сома !
(аудиторія в залі здіймається оплесками)
ВАЛЕРІЙ СОМ_Доброго дня глядачі , я б хотів , одразу розставити усі крапки над і , моя думка відрізняється від думки пана Підгірного , я не згоден , алгебру в школах викладати не етично . Не можна допустити , щоб наші діти росли оповиті розпусними формами , і диктатурою одного світогляду .
(аудиторія в залі здіймається оплесками)
Богдан Підгірний_Що , та що це за неук ? - Офеліє , хто це такий , і що він тут взагалі робить ? - хто ти такий , і що ти мелеш ?
Офелія Ванденбурґ_Прошу тиші в залі , панове . Такі поважні люди , як ви не повинні опускатися до рівня ницих і розбещених формами фігур , геометрів .
Богдан Підгірний_Гаразд , не будемо розводити тут бозна що , але я думаю рівень успішності в житі кожного з нас показав , хто ким є , "КоЛеКцІоНеРуШкО" !
Офелія Ванденбурґ _Хоч ми вже вислухали цікаві думки поважних і освітчених осіб , але ти не менш представляю нашого останнього на сьогодні гостя , голову Спілки ткачів-бандуристів України , – Олега Сидоренка !
Олег Сидоренко_Вітаю зал , вітаю шановних гостей , не хочеться тягнути дикого лісового кота за хвіст , тому скажу , я не згоден з жодною думкою , алгебра за своїм єством , це етико-неетична наука , що має певну історію та певний досвід в обох напрямках .
Офелія Ванденбурґ _Що ви хочете цим сказати ?
Олег Сидоренко_Я б хотів підкреслити цим необхідність проведення експертизи на вищому науковому рівні .
Богдан Підгірний_Що , та ти уявляєш в чому сумніваєшся , придурок ?
Олег Сидоренко_Як ти мене назвав , гад .
Богдан Підгірний_Так , як почув , пі(мат , як завжди прикритий хрестоматійним звуком) , пі , пі , пі , пі , ти хто такий взагалі , пі , щоб висловлювати свою думку , пі . Запхни , пі , собі в пі , свою думку !
Олег Сидоренко_Та пішов ти , недоумок .
(Олег вибризкує на Богдана склянку з водою , вода потрапляє на Валерія)
Валерій Сом_Ах , ти , пі пі . Ти не знаєш на кого нарвався !
Офелія Ванденбурґ _Будь ласка , заспокойтеся . Охорона !
Богдан Підгірний(до Валерія Сома)_Я , я знаю про що кажу , А ти козел . пі пі !
(охорона розтягує учасників баталії )
Офелія Ванденбурґ _Прошу пробачення шановні панове телеглядачі , до наступних зустрічей . Тема нашої наступної дискусії : " Як впливає на чорнобілсть чорно-білих цуциків , впливає вживання ними геномодифікованих продуктів ." . До наступної суботи .
Творчості Курки нитка
Чи етично викладати алгебру в школах ?Пародія на безсуттєву скандальність і інші якості сучасних ток-шоу і світу в цілому .
Офелія Ванденбурґ_Доброго дня , шановні телеглядачі , з вами я , Офелія Ванденбурґ . Ви дивитесь ток-шоу "Кульмінація" . Сьогодні мова піде про одну з найскандальніших тем цього тижня : "Чи етично викладати алгебру в школах" . Нагадую , уся справа в тому , що молода циганська сім'я з Молдови не далі як кілька днів тому , заявила , що не хоче , щоб їх діти вивчали алгебру , в зв'язку з далеко не цензурними асоціаціями деяких геометричних фігур , вигляду алгебраїчних рівнянь , та ще декількома пунктами . Одним з таких пунктів , на приклад є їхня думка про алгебру , як на лише одним з можливих поглядів на взаємозв'язок речей у цьому світі ... і вони з ним не згодні , в зв'язку з чим , як я вже сказала , прагнуть домогтися скасування обов'язкового навчання алгебри в школах , чи хоча б по двобічній згоді , звільнити їхніх дітей від уроків алгебри . Доброго дня також нашим гостям , які на даний момент знаходяться за кулісами , оскільки є доволі відомими людьми , і будуть з'являтися у залі , відповідно до ходу нашої дискусії . Ну що ж , почнемо , перший гість , що ввійде зараз до зали - Богдан Підгірний , очільник сільської ради села Острівці .
(аудиторія в залі здіймається оплесками)
Офелія Ванденбурґ_То ж , Богдане , як ви гадаєте , чи етично викладати алгебру в школах ?
Богдан Підгірний_Так , це досить складне питання , та все ж моя позиція , така , що напевно етично
Офелія Ванденбурґ_Етично ?- А які аргументи вашого висновку ?
Богдан Підгірний_Я схиляюся до такої думки , тому що алгебра наука чисел , і вона не може містити в собі щось неетичне в принципі . Також я , як доволі досвідчена людина , хотів би зробити вам подарунок . З поваги до вас , і з вдячності за запрошення , я б хотів подарувати вам цю банку огірків , це справжні острівецькі огірки середнього посолу . Найкращі огірки Вінницької області .
(аудиторія в залі здіймається оплесками)
Офелія Ванденбурґ_Гаразд , наш перший гість думає , етично . Свою позицію я поки що не висловлюватиму за для об'єктивності дискусії , так ? Так , а що думає наш наступний гість , член руху українських колекціонерів безоднозубих граблів , вітаймо Валерія Сома !
(аудиторія в залі здіймається оплесками)
ВАЛЕРІЙ СОМ_Доброго дня глядачі , я б хотів , одразу розставити усі крапки над і , моя думка відрізняється від думки пана Підгірного , я не згоден , алгебру в школах викладати не етично . Не можна допустити , щоб наші діти росли оповиті розпусними формами , і диктатурою одного світогляду .
(аудиторія в залі здіймається оплесками)
Богдан Підгірний_Що , та що це за неук ? - Офеліє , хто це такий , і що він тут взагалі робить ? - хто ти такий , і що ти мелеш ?
Офелія Ванденбурґ_Прошу тиші в залі , панове . Такі поважні люди , як ви не повинні опускатися до рівня ницих і розбещених формами фігур , геометрів .
Богдан Підгірний_Гаразд , не будемо розводити тут бозна що , але я думаю рівень успішності в житі кожного з нас показав , хто ким є , "КоЛеКцІоНеРуШкО" !
Офелія Ванденбурґ _Хоч ми вже вислухали цікаві думки поважних і освітчених осіб , але ти не менш представляю нашого останнього на сьогодні гостя , голову Спілки ткачів-бандуристів України , – Олега Сидоренка !
Олег Сидоренко_Вітаю зал , вітаю шановних гостей , не хочеться тягнути дикого лісового кота за хвіст , тому скажу , я не згоден з жодною думкою , алгебра за своїм єством , це етико-неетична наука , що має певну історію та певний досвід в обох напрямках .
Офелія Ванденбурґ _Що ви хочете цим сказати ?
Олег Сидоренко_Я б хотів підкреслити цим необхідність проведення експертизи на вищому науковому рівні .
Богдан Підгірний_Що , та ти уявляєш в чому сумніваєшся , придурок ?
Олег Сидоренко_Як ти мене назвав , гад .
Богдан Підгірний_Так , як почув , пі(мат , як завжди прикритий хрестоматійним звуком) , пі , пі , пі , пі , ти хто такий взагалі , пі , щоб висловлювати свою думку , пі . Запхни , пі , собі в пі , свою думку !
Олег Сидоренко_Та пішов ти , недоумок .
(Олег вибризкує на Богдана склянку з водою , вода потрапляє на Валерія)
Валерій Сом_Ах , ти , пі пі . Ти не знаєш на кого нарвався !
Офелія Ванденбурґ _Будь ласка , заспокойтеся . Охорона !
Богдан Підгірний(до Валерія Сома)_Я , я знаю про що кажу , А ти козел . пі пі !
(охорона розтягує учасників баталії )
Офелія Ванденбурґ _Прошу пробачення шановні панове телеглядачі , до наступних зустрічей . Тема нашої наступної дискусії : " Як впливає на чорнобілсть чорно-білих цуциків , впливає вживання ними геномодифікованих продуктів ." . До наступної суботи .
R: 2 / I:
Хочу вкотитися в герметизм і вікканство.
Порадьте літературки. Можна англійською.
Хочу вкотитися в герметизм і вікканство.
Порадьте літературки. Можна англійською.
R: 17 / I:
Це пиздець. Як можна у восьмому класі задавати таку залупу? У восьмому класі, блядь! Ну ж читали вже більш-менш серйозні твори, а тут ВІТЬКА+ГАЛЯ. Ті мудні, які складали програму, вони нас за неповноцінних сприймають чи що?
Це пиздець. Як можна у восьмому класі задавати таку залупу? У восьмому класі, блядь! Ну ж читали вже більш-менш серйозні твори, а тут ВІТЬКА+ГАЛЯ. Ті мудні, які складали програму, вони нас за неповноцінних сприймають чи що?
R: 22 / I:
Приємних уривків нитка
Приємних уривків нитка
R: 4 / I:
Він жваво, навіть іноді жорстко, критикував «з понтом бароковість» української літератури, її «ювенільність» і «паралітературність». Він закликав повернутися до витоків, до буремних 1920-х років. Він мене дратував своїм всевіданням і невизнанням кумирів.
Поясніть, що мається на увазі в виділеному жирним.
Він жваво, навіть іноді жорстко, критикував «з понтом бароковість» української літератури, її «ювенільність» і «паралітературність». Він закликав повернутися до витоків, до буремних 1920-х років. Він мене дратував своїм всевіданням і невизнанням кумирів.
Поясніть, що мається на увазі в виділеному жирним.
R: 44 / I:
/l/, я перечитую на Вікіпедії сюжети творів Лук'яненка, Перумова, Васильєва — і шалено ностальгую.
Зараз би мені напевне то було нецікаво читати. Але я радий, що читав таке в юності, чудовезний досвід, години щастя.
Чому в нас нема таких творів? Це ж не якийсь Достоєвскій чи Толстой, це просто якісна жанрова література. Що з нами не так? Про яку хуйню пишуть наші автори?
А якщо є, prove me wrong.
/l/, я перечитую на Вікіпедії сюжети творів Лук'яненка, Перумова, Васильєва — і шалено ностальгую.
Зараз би мені напевне то було нецікаво читати. Але я радий, що читав таке в юності, чудовезний досвід, години щастя.
Чому в нас нема таких творів? Це ж не якийсь Достоєвскій чи Толстой, це просто якісна жанрова література. Що з нами не так? Про яку хуйню пишуть наші автори?
А якщо є, prove me wrong.
R: 3 / I:
Порадь гарних книг про європейське та українське 18 сторіччя.
Можна науково-історичних, можна художньо-історичних про епоху або й твори власне авторів сучасників епохи.
18 ст. трід
Сап, літераче.Порадь гарних книг про європейське та українське 18 сторіччя.
Можна науково-історичних, можна художньо-історичних про епоху або й твори власне авторів сучасників епохи.
R: 3 / I:
Чомусь мені закортіло віршовано епізувати часи набігу на навінкі та ранньої Драматики. Слідкуйте.
Чомусь мені закортіло віршовано епізувати часи набігу на навінкі та ранньої Драматики. Слідкуйте.
R: 13 / I:
комікси це література!!!
комікси це література!!!
R: 33 / I:
Виявляється, українці народ поетичний і там її не менше, ніж у нас.
Анімешна творчість
https://t.me/anime_litВиявляється, українці народ поетичний і там її не менше, ніж у нас.
R: 39 / I:
Як гадаєте, кацапи читають більше за українців?
Я розумію, що їх загалом більше, тому смоктачівський букач залюдненіший за наш розділ літератури.
Та все ж таки. В нас теми тут обмежуються переважно коміксами, чиєюсь графоманією, може двійком загальних тредів спижжених зі смоктачу.
Невже ми геть не літературна нація? І що з цим робити?
Як гадаєте, кацапи читають більше за українців?
Я розумію, що їх загалом більше, тому смоктачівський букач залюдненіший за наш розділ літератури.
Та все ж таки. В нас теми тут обмежуються переважно коміксами, чиєюсь графоманією, може двійком загальних тредів спижжених зі смоктачу.
Невже ми геть не літературна нація? І що з цим робити?
R: 5 / I:
Друге місце посів якийсь абітурієнт, шо взяв сценарій гри Сталкер:Тінь Чорнобиля, вирвав з деяких моментів того вашого Стрільця, посадив його в бар жерти горілку "Козаки" та слухати історії про дівчину, що ходить по Зоні так робить його справу. І от в чому мій дупобіль: сюжет просто сплагіачений дія в дію, Оленка, як характер взагалі відсутня (на її місці міг бути ХТО ЗАВГОДНО) і розповідь ніяк від цього не змінилась би. Але ви ж розумієте. Це ж СТАЛКЕР. Написали б про Майнкрафт, виграли б гран-при по всій Параші.
Перше місце посів місцевій модератор. Суть у тому, що його ФФ був як би продовженням статей, викладених до цього. Писати щось годне він навіть не намагався. Було видно, що пише давно і є вміння складати діалоги та події грамотно. Але, він сам сказав, що написав це просто "щоб підтримати товариство". Підтримав, дідько.
Ну а я шо? Дискуссії я не отримав від слова зовсім. Єдиний аргумент, чому - в мене мало голосів, значить, я дійсно гівно. Зелібобщина якась, чесне слово.
І не з наскоку ж залетів туди - передусім дав на оцінку парі співбесідників (друзів та знайомих-то в мене нема хехе). Перша - не читала БЛ і взагалі не вдупляє, хто такі ваші Совьонкі та Лєночкі, але виразилася що мовний стиль дуже сподобався. Другий - широко відомий у вузьких колах музикант, теж сказав, що добре і запропонував свої послуги, якщо я знайду сміливість робити модифікацію.
Отака хуйня, малята. Багато хейту, трошки добра і ніякої конкретики.
А ОТ ТЕПЕР МИ І ДОБРАЛИСЯ ДО СУТІ, ШАНОВНІ. Я ПОВАЖАЮ МІСЦЕВЕ ТОВАРИСТВО І МЕНІ Б НЕ ХТІЛОСЯ НЕСТИ НА БІРДУ ТЕ, ЩО ПРИЙНЯТО НАЗИВАТИ РАКОМ. АЛЕ БУДЬ ЛАСКА, ЯКЩО ВИ МАЄТЕ БАЖАННЯ ТА ЧАС, ОЦІНІТЬ МОЮ ГІВНОТВОРЧІСТЬ ЗА КОНКРЕТНИМИ КРИТЕРІЯМИ.
Фанфікшн
Розкажу вам, шановшне панство, як я, дурень, змагався зі школярами у фанфікшені. Я, власне, давно варюся у фандомі EVERLASTING SUMMER і от, натрапив на новостворений ракопаблик ВПараші. Завдання було просте: розповідь про Оленку у жанрі фантастика. Пройшло вже багато діб та емоції вляглись, так шо розповім коротко. Сім діб я рвав на собі волосся, з ранку до ночі пишучи контент. Ідея нова, і нічого подібного ви, б'юся об заклад, не читали. Звісно, повністю не встиг, виклав тільки тизер. Сім осіб змагалися у кровопролитній битві за голоси підписників. В перший же день майже стовідсоткову перевагу одержав якийсь 15-літній хлопчина з очекровоплоливаючим висером. Я в житті такого не бачив. Абсолютна відсутність суті повісті та спотворення пунктуації ВЗАГАЛІ. В решті решт він посів третє місце (маючи у статті найменшу кількість переглядів)Друге місце посів якийсь абітурієнт, шо взяв сценарій гри Сталкер:Тінь Чорнобиля, вирвав з деяких моментів того вашого Стрільця, посадив його в бар жерти горілку "Козаки" та слухати історії про дівчину, що ходить по Зоні так робить його справу. І от в чому мій дупобіль: сюжет просто сплагіачений дія в дію, Оленка, як характер взагалі відсутня (на її місці міг бути ХТО ЗАВГОДНО) і розповідь ніяк від цього не змінилась би. Але ви ж розумієте. Це ж СТАЛКЕР. Написали б про Майнкрафт, виграли б гран-при по всій Параші.
Перше місце посів місцевій модератор. Суть у тому, що його ФФ був як би продовженням статей, викладених до цього. Писати щось годне він навіть не намагався. Було видно, що пише давно і є вміння складати діалоги та події грамотно. Але, він сам сказав, що написав це просто "щоб підтримати товариство". Підтримав, дідько.
Ну а я шо? Дискуссії я не отримав від слова зовсім. Єдиний аргумент, чому - в мене мало голосів, значить, я дійсно гівно. Зелібобщина якась, чесне слово.
І не з наскоку ж залетів туди - передусім дав на оцінку парі співбесідників (друзів та знайомих-то в мене нема хехе). Перша - не читала БЛ і взагалі не вдупляє, хто такі ваші Совьонкі та Лєночкі, але виразилася що мовний стиль дуже сподобався. Другий - широко відомий у вузьких колах музикант, теж сказав, що добре і запропонував свої послуги, якщо я знайду сміливість робити модифікацію.
Отака хуйня, малята. Багато хейту, трошки добра і ніякої конкретики.
А ОТ ТЕПЕР МИ І ДОБРАЛИСЯ ДО СУТІ, ШАНОВНІ. Я ПОВАЖАЮ МІСЦЕВЕ ТОВАРИСТВО І МЕНІ Б НЕ ХТІЛОСЯ НЕСТИ НА БІРДУ ТЕ, ЩО ПРИЙНЯТО НАЗИВАТИ РАКОМ. АЛЕ БУДЬ ЛАСКА, ЯКЩО ВИ МАЄТЕ БАЖАННЯ ТА ЧАС, ОЦІНІТЬ МОЮ ГІВНОТВОРЧІСТЬ ЗА КОНКРЕТНИМИ КРИТЕРІЯМИ.
R: 75 / I:
Привіт. Пишу. Подивися:
Привіт. Пишу. Подивися:
R: 9 / I:
Тред-підсумок повістей по УБК-світу. Оскільки тут надто малолюдно, аби писати, то буду періодично викидати допрацьоване/перепрацьоване.
Тред-підсумок повістей по УБК-світу. Оскільки тут надто малолюдно, аби писати, то буду періодично викидати допрацьоване/перепрацьоване.
R: 4 / I:
Які є канони написання хайку українською?
Кількість складів має бути строго 17 (5-7-5), чи також може бути 14 (4-6-4) і 20 (6-8-6)? Які стилістичні прийоми та особливості характерні для них та на які теми їх можна писати?
Які є канони написання хайку українською?
Кількість складів має бути строго 17 (5-7-5), чи також може бути 14 (4-6-4) і 20 (6-8-6)? Які стилістичні прийоми та особливості характерні для них та на які теми їх можна писати?
R: 19 / I:
Нам треба переосмислити саму понятійну систему класифікації художніх текстів.
Дивіться.
Література - це те, що є на письмі, у літерах власне. Але ж давня поезія могла взагалі не бути записаною. І все одно була тим, що ми називаємо "художньою літературою".
Красне письменство - так само складно назвати усну поезію письменством, наприклад, ту, яка існувала, коли писемності ще не було.
Художні тексти - це вже більш точно характеризує художню літературу, бо текст - усе, що висловлене. Художній - відповідно все, що висловлено (на письмі чи усно) художнього. Однак поняття "текст" надто технічне. Поетичні твори називають текстами зазвичай самі письменники, як продукти рук своїх. Сама стилістика фрази "художній + текст" не ліпиться й навряд може слугувати загальним ім'ям цілого роду текстів. Ви ж не скажете на дверну ручку "токарська деталь".
Я пропоную все, що ми нині називаємо "художньою літературою", називати поезією.
Дуже дивно, що в нинішній пост-совєцькій системі поезією називають лише вірші, навіть ототожнюють поняття поезії з поняттям віршів. Однак якщо ми відкриємо батька-засновника літературознавства (чи то пак поетики) Арістотеля - то побачимо, що це не так. Арістотель називає поезією всі художні тексти.
І якщо художній текст написано неритмізовано, а т.зв. "прозою", то все одно це поезія. Ба більше, хороший роман завжди містить мелодику, що, можна сказати, замінює ритміку віршів. Істинна проза міститься хіба в костурбатих канцелярських текстах державних чиновників.
Дискас.
Нам треба переосмислити саму понятійну систему класифікації художніх текстів.
Дивіться.
Література - це те, що є на письмі, у літерах власне. Але ж давня поезія могла взагалі не бути записаною. І все одно була тим, що ми називаємо "художньою літературою".
Красне письменство - так само складно назвати усну поезію письменством, наприклад, ту, яка існувала, коли писемності ще не було.
Художні тексти - це вже більш точно характеризує художню літературу, бо текст - усе, що висловлене. Художній - відповідно все, що висловлено (на письмі чи усно) художнього. Однак поняття "текст" надто технічне. Поетичні твори називають текстами зазвичай самі письменники, як продукти рук своїх. Сама стилістика фрази "художній + текст" не ліпиться й навряд може слугувати загальним ім'ям цілого роду текстів. Ви ж не скажете на дверну ручку "токарська деталь".
Я пропоную все, що ми нині називаємо "художньою літературою", називати поезією.
Дуже дивно, що в нинішній пост-совєцькій системі поезією називають лише вірші, навіть ототожнюють поняття поезії з поняттям віршів. Однак якщо ми відкриємо батька-засновника літературознавства (чи то пак поетики) Арістотеля - то побачимо, що це не так. Арістотель називає поезією всі художні тексти.
І якщо художній текст написано неритмізовано, а т.зв. "прозою", то все одно це поезія. Ба більше, хороший роман завжди містить мелодику, що, можна сказати, замінює ритміку віршів. Істинна проза міститься хіба в костурбатих канцелярських текстах державних чиновників.
Дискас.
R: 7 / I:
Я близько двох місяців не читав книг. Сьогодні відчуваю, що мене ламає. Відчуття, наче смокче в грудях. Терміново хочу почитати хорошої художньої літератури. А точніше - дочитати роман, який не дочитав.
Це нормально? Хіба в 2к20 нормально хотіти читати книги, а не втикати на ютупі цілими днями в російські видива?
Я близько двох місяців не читав книг. Сьогодні відчуваю, що мене ламає. Відчуття, наче смокче в грудях. Терміново хочу почитати хорошої художньої літератури. А точніше - дочитати роман, який не дочитав.
Це нормально? Хіба в 2к20 нормально хотіти читати книги, а не втикати на ютупі цілими днями в російські видива?
R: 183 / I:
Хейту русліту нитка
Хейту русліту нитка
R: 32 / I:
Прочитав - читаю - читатиму
Попередній тут >>2
Почну з рецензії на те, що недавно прочитав (за реквестом анона >>1191): http://telegra.ph/Amerikanskij-psihopat-yak-l%D1%96ki-proti-nasl%D1%96dk%D1%96v-sovyeckoi-karalnoi-psih%D1%96atr%D1%96i-12-04
Прочитав - читаю - читатиму
Попередній тут >>2
Почну з рецензії на те, що недавно прочитав (за реквестом анона >>1191): http://telegra.ph/Amerikanskij-psihopat-yak-l%D1%96ki-proti-nasl%D1%96dk%D1%96v-sovyeckoi-karalnoi-psih%D1%96atr%D1%96i-12-04
R: 19 / I:
Тред - почав та закинув.
Перше - не пішло щось взагалі, починав його читати як раз в період популярності, при чому мені дістали його в укр перекладі, який вважався рідким і цінувався. Зараз, не можу навіть згадати про що там мова була.
Друга - таке враження, що автор тебе прямо із самого початку найобує. Кинув десь на третині.
Третя - твір наче незакінчений. Ці перемикання між різним часом якось неприємні. Майже прочитав, але не міг змусити себе дочитати.
Четверту - почав нещодавно. Можливо просто немає настрою, перші сторінок 10 було нормально, веселою. Далі, якось одноманітно. Думаю, ще змушу себе дочитати.
Тред - почав та закинув.
Перше - не пішло щось взагалі, починав його читати як раз в період популярності, при чому мені дістали його в укр перекладі, який вважався рідким і цінувався. Зараз, не можу навіть згадати про що там мова була.
Друга - таке враження, що автор тебе прямо із самого початку найобує. Кинув десь на третині.
Третя - твір наче незакінчений. Ці перемикання між різним часом якось неприємні. Майже прочитав, але не міг змусити себе дочитати.
Четверту - почав нещодавно. Можливо просто немає настрою, перші сторінок 10 було нормально, веселою. Далі, якось одноманітно. Думаю, ще змушу себе дочитати.
R: 8 / I:
Звісно читаю, але з довгих текстів то хіба нехудожнє. З художнього - короткі форми.
Чи були ви в такій ситуації? Якось подолали її? Чи минулося саме собою? Або обґрунтуйте, що романи чи навіть книжки непотрібні - адже є порнгаб ютупчик ікантактік інстаграмчик. Ну чи там щось про те, що час стиснувся, тому ми в змозі читати хіба короткі тексти. Втіште мене як-небудь. Можете заразом романа якогось порадити, од якого якщо почну читати точно не одірвуся доки не дочитаю.
Романи є? А якшо знайду
Якась напасть. Вже близько півроку не можу читати романи. Беру читати - зазвичай психологічно не можу читати подовгу та й часу бракує залипнути в шось не перериваючись. А як перервався, ще й надовго, то зникає інтерес.Звісно читаю, але з довгих текстів то хіба нехудожнє. З художнього - короткі форми.
Чи були ви в такій ситуації? Якось подолали її? Чи минулося саме собою? Або обґрунтуйте, що романи чи навіть книжки непотрібні - адже є порнгаб ютупчик і
R: 51 / I:
Як ставитесь до маестро Леся Подерев'янського та Сергія Жадана?
Як ставитесь до маестро Леся Подерев'янського та Сергія Жадана?
R: 4 / I:
Є тут в борді художні/літературні перекладачі?
Як і де можна опублікувати свій художній переклад (оповідань) з англійської на українську і навпаки?
Є тут в борді художні/літературні перекладачі?
Як і де можна опублікувати свій художній переклад (оповідань) з англійської на українську і навпаки?
R: 48 / I:
Сучасна. Українська. Література
Порадьте щось, безоси. А то читав тих Жаданів, Шклярів та Іздриків і тд- не дуже. IMHO, література на дніщі. Аноне, врятуй віру в укр. літ-ру порадивши щось хороше.
R: 8 / I:
Хтось має нейроманта українською(електронний варіант)? Бо ніде знайти не можу, є тільки російською. Якщо у когось є друкована книга, може, якось відсканує та кине сюди?
Хтось має нейроманта українською(електронний варіант)? Бо ніде знайти не можу, є тільки російською. Якщо у когось є друкована книга, може, якось відсканує та кине сюди?
R: 17 / I:
Дуже цікава стаття Мілана Кундери: https://www.newyorker.com/magazine/2007/01/08/die-weltliteratur
Про літературу малих націй, провінційність великих і малих літератур. Вельми стосується нашої нації і нашої літератури.
Наприклад, меншовартісних лошків, які намагаються записати всяких хахлів типу гоголя до української літератури.
А чужих хороших письменників не треба собі приписувати. Ви краще самі напишіть нашою мовою шось на рівні.
Дуже цікава стаття Мілана Кундери: https://www.newyorker.com/magazine/2007/01/08/die-weltliteratur
Про літературу малих націй, провінційність великих і малих літератур. Вельми стосується нашої нації і нашої літератури.
Наприклад, меншовартісних лошків, які намагаються записати всяких хахлів типу гоголя до української літератури.
А чужих хороших письменників не треба собі приписувати. Ви краще самі напишіть нашою мовою шось на рівні.
R: 25 / I:
Я завів літературоцентричний блоґ і всіх запрошую: https://blog.bebyk.me
Кидайте лінки на свої блоґи.
Я завів літературоцентричний блоґ і всіх запрошую: https://blog.bebyk.me
Кидайте лінки на свої блоґи.
R: 1 / I:
Обломов гірше хробака підора. Прям піздець
Обломов гірше хробака підора. Прям піздець
R: 2 / I:
https://medium.com/in-ukrainian/planescape-ale-ne-torment-komiks-jednist-persniv-ukrajinskoju-e91dee892ed1
Planescape: але не Torment — комікс “Єдність перснів” українською
Просто лишу це тут. Зі святом.https://medium.com/in-ukrainian/planescape-ale-ne-torment-komiks-jednist-persniv-ukrajinskoju-e91dee892ed1
R: 10 / I:
Книг тред
Розділ з літературою мертвий. Та й тема достатньо широка для бе. Ділимося книгами на наукові,суспільні,освітні теми,які читали самі або плануємо прочитати.
Без фентезі,фанфіків,наукової фантастики та подібного
Книг тред
Розділ з літературою мертвий. Та й тема достатньо широка для бе. Ділимося книгами на наукові,суспільні,освітні теми,які читали самі або плануємо прочитати.
Без фентезі,фанфіків,наукової фантастики та подібного
R: 8 / I:
Цікава історична література, монографії по історії України.
Цікава історична література, монографії по історії України.
R: 4 / I:
Пишу зимовий твір, про красу зими але не загальними фразами а щось типу трусторі з життя.
Скелет:
Вечоріє
Іду додому
почався сніг
все так гарно стало
і приїхав, кінець.
накидайте висловів чи фраз для окраси, які б тебе зачепили в такому оповіданні.
Пишу зимовий твір, про красу зими але не загальними фразами а щось типу трусторі з життя.
Скелет:
Вечоріє
Іду додому
почався сніг
все так гарно стало
і приїхав, кінець.
накидайте висловів чи фраз для окраси, які б тебе зачепили в такому оповіданні.
R: 6 / I:
Добреньки були, рідні земляки.
Якось поставив собі за мету вивчити іспанську, та от тільки я за думами парубоцькими забувся -- ліньки було. Але зараз мені ніяково перед собою, бо чого я це як той віл у полі, немов бидло, навіть перед дівчатами нічого виставити -- непогано б було ще одну заморську вивчити.
Чи не могли б ви мені порекомендувати, хоча б ремарочку, якісь добротні книжки по граматиці іспанської? Мова книги може варіюватися між англійською та українською/російською -- не принципово. Все ж таки, мені хотілося б придбати якийсь фізичний екземпляр, а вишукувати по інтернет-магазинах котлети без мух руки опускаються, маю тільки пару сайтів з статтями до сабжу та культурний зосередок мовців. Можете посприяти?
Добреньки були, рідні земляки.
Якось поставив собі за мету вивчити іспанську, та от тільки я за думами парубоцькими забувся -- ліньки було. Але зараз мені ніяково перед собою, бо чого я це як той віл у полі, немов бидло, навіть перед дівчатами нічого виставити -- непогано б було ще одну заморську вивчити.
Чи не могли б ви мені порекомендувати, хоча б ремарочку, якісь добротні книжки по граматиці іспанської? Мова книги може варіюватися між англійською та українською/російською -- не принципово. Все ж таки, мені хотілося б придбати якийсь фізичний екземпляр, а вишукувати по інтернет-магазинах котлети без мух руки опускаються, маю тільки пару сайтів з статтями до сабжу та культурний зосередок мовців. Можете посприяти?
R: 0 / I:
Дайте посилання на перекладені твори Шопенгауера (тільки не з вікіпедії).
Дайте посилання на перекладені твори Шопенгауера (тільки не з вікіпедії).
R: 1 / I:
Анон, знаєте якісь сайти, на яких можна виставляти фанфики українською?
Анон, знаєте якісь сайти, на яких можна виставляти фанфики українською?
R: 2 / I:
Доволі крутий переклад віршів Артюра Рембо. Раджу ознайомитися - http://www.ae-lib.org.ua/texts/rimbaudpoesie_1__ua.htm
Доволі крутий переклад віршів Артюра Рембо. Раджу ознайомитися - http://www.ae-lib.org.ua/texts/rimbaudpoesie_1__ua.htm
R: 3 / I:
Автор на фото, всім читати.
Автор на фото, всім читати.
R: 0 / I:
Дискас.
Дискас.
R: 4 / I:
Ви шо, подуріли?
Російська версія в Вікі про Семигори краща за українську! Хутко допиліть
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8
Ви шо, подуріли?
Російська версія в Вікі про Семигори краща за українську! Хутко допиліть
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8
R: 1 / I:
Так, якого милого ми не обговорюємо бестселер України ?
Слiди на дорозi
В. Ананьєв
https://www.youtube.com/embed/NjV6fhixCGo?rel=0&showinfo=0
насправді не знаю плакати мені чи радіти
Так, якого милого ми не обговорюємо бестселер України ?
Слiди на дорозi
В. Ананьєв
https://www.youtube.com/embed/NjV6fhixCGo?rel=0&showinfo=0
насправді не знаю плакати мені чи радіти
R: 82 / I:
На Учані був тред присвячений українським коміксам. Зроблю тут продовження.
На Учані був тред присвячений українським коміксам. Зроблю тут продовження.
R: 22 / I:
Української фантастики нитка.
Чи є серед сучасних або не дуже українських фантастів письменник рівня пікріла планка не висока
. Хочеться саме якоїсь пригодницької боєвої космічної опери, як "лорд з планети земля" в нього хоча й інші його заходять як "холодні береги", "чорновик", "нічна варта"
Ну або як Гаррі Гарісон "Щур з нержавіючої сталі". Ну або просто космічна фантастика від українського письменника українською.
Української фантастики нитка.
Чи є серед сучасних або не дуже українських фантастів письменник рівня пікріла планка не висока
. Хочеться саме якоїсь пригодницької боєвої космічної опери, як "лорд з планети земля" в нього хоча й інші його заходять як "холодні береги", "чорновик", "нічна варта"
Ну або як Гаррі Гарісон "Щур з нержавіючої сталі". Ну або просто космічна фантастика від українського письменника українською.
R: 8 / I:
Зіграймо в гру: потрібно продовжити рядки
Roses are red
Violets are blue
будь-якою мовою крім рос., звісно.
Правила:
1. Дотримуйтесь розміру про це всі забувають, ДІСТАЛИ, бляха, кривобокі вірші.
2. Продовження має бути оригінальним.
3. Бажано писати дотепно.
4. Частину "roses are red, violets are blue" не дозволяється змінювати (тобто варіанти типу "roses are red, lilies are white" не допускаються).
Почну:
Roses are red
Violets are blue
Так, я веган
І я їм омелу
Roses are red
Violets are blue
You will be neutralized without further ado
Roses are red
Violets are blue
我想去森林杀一只老虎
Зіграймо в гру: потрібно продовжити рядки
Roses are red
Violets are blue
будь-якою мовою крім рос., звісно.
Правила:
1. Дотримуйтесь розміру про це всі забувають, ДІСТАЛИ, бляха, кривобокі вірші.
2. Продовження має бути оригінальним.
3. Бажано писати дотепно.
4. Частину "roses are red, violets are blue" не дозволяється змінювати (тобто варіанти типу "roses are red, lilies are white" не допускаються).
Почну:
Roses are red
Violets are blue
Так, я веган
І я їм омелу
Roses are red
Violets are blue
You will be neutralized without further ado
Roses are red
Violets are blue
我想去森林杀一只老虎
R: 71 / I:
Книжних полиць тред
Фотографуйте свої стелажі з повними зібраннями бібліотеки Огоньок, які батьки на макулатуру не встигли здати, повні зібрання творів Дуґіна та інші цікавості, які ви тримаєте у себе вдома…
R: 5 / I:
ВІД РЕДАКТОРА
Ці записи ми знайшли у веб-архіві загиблої іміджборди. Автора тяжко встановити, але схоже на
https://medium.com/in-ukrainian/kitiket-korps-novela-9e4a9c96688c
ВІД РЕДАКТОРА
Ці записи ми знайшли у веб-архіві загиблої іміджборди. Автора тяжко встановити, але схоже на
https://medium.com/in-ukrainian/kitiket-korps-novela-9e4a9c96688c
R: 26 / I:
Любові до росліту нитка.
Знакові автори:
Пєлєвін
Достоєвскій
Толстой
Чехов
Ґоґоль
Сорокін
Кого читаєш, аноне? Які твори найбільше запали в пам'ять?
Любові до росліту нитка.
Знакові автори:
Пєлєвін
Достоєвскій
Толстой
Чехов
Ґоґоль
Сорокін
Кого читаєш, аноне? Які твори найбільше запали в пам'ять?
R: 2 / I:
Про Є. Коновальця
http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3203/file.pdf
R: 13 / I:
Української літератури нитка.
Тут анони діляться якісною та достойною українською літературою від якої вони не могли відірватись до останньої сторінки.
Української літератури нитка.
Тут анони діляться якісною та достойною українською літературою від якої вони не могли відірватись до останньої сторінки.