[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)

File: 1621184398.51865-.jpeg ( 35.55 KB , 600x400 )

⋮⋮⋮   No. 5237

Пишіть вірші, або цитати з літератури, що вас надихають і не дають здатися, підбадьорюють чи підштовхують до дій.

Я почну:


Будеш, пташе, співати над полем.
Ми все ще віднайдемо і все ще відмолим.
Ми все ще повернемо з того, що втратили.
Головне, щоб птахи залишались крилатими.
>Жадан "Птах"


Також раджу прочитати https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Псалом_90. Не тільки вірунам, а й атеїстам. Цей псалом я підгледів в коментах про слова, що надихають, в одній групі УБД-шників. І дійсно - слова справді підходять, аби повторювати їх під обстрілом. Сильний текст.

⋮⋮⋮   No. 5239

Якщо не будеш ніц робить
то здохнеш нахуй без їди
тому пизди чи не пизди
а шось роби.

⋮⋮⋮   No. 5243 OP

>>5237
Ось настали темні дні,
Як прожити їх нe знаю.
І нeпeрeливки мeні,
Бо настали темні дні.

Чорна хмара налeтіла,
І дмуха вітер лиходій.
І дe ж ти, дe ж ти, моя мила?
І потопає човник мій.

Ось настали темні дні,
Як прожити їх нe знаю.
І я грібу й нe вигрібаю.
Ось настали тeмні дні.

Хоч і тонe човник мій,
Всe ж я на ньому капітан.
І хай лютує бурeвій,
І рве вітрила вітрюган.

Не потоне човник мій,
І не зірве його вітрила.
І крізь стіну дурних стихій
Я пливу де моя мила.

Не потоне човник мій,
Не зірве його вітрила.
І крізь стіну дурних стихій
Я пливу де моя мила.

Хоч і тонe човник мій,
Всe ж я на ньому капітан.
І хай лютує бурeвій,
І рве вітрила вітрюган.

Не потоне човник мій,
Не зірве його вітрила.
І крізь стіну дурних стихій
Я пливу де моя мила.

⋮⋮⋮   No. 5244 OP

>>5237
Доводиться мовчати, що ж поробиш!
Бо все ж таки приватне – це святе.
І по кімнаті мовчки ходиш-бродиш,
Шукаєш щось, але нема – пусте.

Розум гризе журба,
Душу їбаше скрута.
Серця уже нема,
Тіло пече цикута.

Пиздець!

Сідаєш на стілець, сидиш, міркуєш.
Встаєш., ідеш, іертаєшся, мовчиш.
Ти молодець і добре замаскуєш
Свою біду. Лягаєш й міцно спиш.

Розум гризе журба,
Душу їбаше скрута.
Серця уже нема,
Тіло пече цикута.

Пиздець! Але ж ти молодець!
Тобі ще не кінець,
Помаленьку живеш.
Пиздець! Але ж ти молодець!
Тобі ще не кінець,
Помаленьку живеш.

Пиздець! Але ж ти молодець!
Тобі ще не кінець,
Помаленьку живеш.
Пиздець! Але ж ти молодець!
Тобі ще не кінець,
Помаленьку живеш.

Пиздець! Але ж ти молодець!
Тобі ще не кінець,
Помаленьку живеш.

⋮⋮⋮   No. 5245

Андрій Любка – Якщо жити, то жити сповна.

Якщо жити, то жити сповна.
На годиннику двадцять по восьмій.
Їсти виключно з леза ножа
уже не понтово. Осінь
тим часом зникає. Чадить
жовте листя. Зникають каное,
відпливаючи в водну блакить.
Втеча з ковчега Ноя
цілком імовірна, хоча
тут від нас ніщо не залежить.
Одним словом, ранкова сльота
западає в свідомість. Нежить
непокоїть і далі. Фінал
визначає першість, але і другість.
Всі дороги ведуть на вокзал.
Боротьба триває. Все інше – дурість.
Отже, жити варто сповна:
повертаюся до початку.
Буденність свята. Суєта
провадить до Біблії. А на згадку
про щастя залишиться фото. І
заношена модна футболка
далі пахне тобою. Ключі
у кишені, а тьолка
все мугиче якийсь мотив.
Ностальгії все більше, а пам’ять
нагадає, як я будив
тебе зранку. Рам’я
вікна ховає твій силует.
І світу нема, бо його сховали.
Користується попитом ширпотреб.
І життя, між іншим, простує далі.

⋮⋮⋮   No. 5299

"Найкраща мотивація—це самомотивація. Дехто каже так: "Я хочу, щоб з'явився хтось і направив мене в потрібне русло". Ну, а що буде, якщо ніхто не з'явиться? Саме тоді у вас і дозріє найкраща програма дій."

"Дисципліна—це міст між цілями і досягненнями."

(Джим Рон)

⋮⋮⋮   No. 5403

File: 1630441532.221678-.jpg ( 122.08 KB , 1068x556 )


⋮⋮⋮   No. 5404

>>5237
Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,
сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб'є з власної тропи.
На ній і стій, і стрій — допоки скону,
допоки світу й сонця — стій і стій.
Хай шлях — до раю, пекла чи полону —
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік.

В.Стус

⋮⋮⋮   No. 5465

збентеження є.
збентеження немає.
що обираєш?

⋮⋮⋮   No. 5486

File: 1634742977.564798-.jpg ( 17.26 KB , 266x400 )

"Ще один гарний та, слід визнати, найважливіший спосіб—приділяти менше значення своїм думкам загалом, незалежно від їх змісту.
Автоматичні думки нагадують нескінченний звуковий супровід, що не затихає ні на хвилину.
Іноді це має стосунок до того, що відбувається навколо, іноді—ні;
Інколи вони приємні, інколи—ні;
Деколи правдиві, деколи—ні.
Їх неможливо вимкнути та неможливо зменшити звук.
Люди живуть у своїх думках, так само як золоті рибки живуть у воді.
Ніхто не має можливості обирати собі думки.
Однак можна вирішити, як на них реагувати, і це вже точно особисте рішення, як використати свій час.
Щоб займатись тим, що подобається, зовсім необов'язково змушувати свої думки крокувати рівним строєм.
Коли люди намагаються утримати "позитивні" думки та відігнати "негативні", де все це відбувається? У власній голові!
І поки життя навколо жевріє, вони пропускають найцікавіше, тому що застрягли у внутрішньому світі та намагаються в черговий раз пересунути меблі, замість того, щоб вийти на вулицю та поринути у життєвий простір.
Нехай думки течуть своєю чергою, приходять та уходять, поки приділяєш всю свою увагу важливій справі у зовнішньому світі, серед людей та речей, що існують навколо."

"Роздуми стосовно власних хвилювань у спробі їх проаналізувати та виправити має декілько недоліків, які можуть завадити заспокоїти тривожні думки за допомогою когнітивного реструктурування.
По-перше, скласти об'єктивне ставлення до своїх думок достатньо важко або навіть неможливо, оскільки для аналізу думок використовується той самий інструмент, котрий створив ці думки,—власний мозок.
По-друге, спроби оцінити та виправити тривожні думки часто призводять не до мирного розв'язання питання, а до свого роду внутрішній суперечці з власними думками.
Якщо помічаєш, що ці недоліки не дозволяють послабити тривожність шляхом когнітивного реструктурування, спробуй використати метод когнітивного розподілу.
За допомогою пропрацьовки тривожних думок та їх ключових слів (а не уникнення їх), особливо у грайливій, гумористичній формі, можна отримати кращі результати, аніж шляхом спроб раціоналізувати та скоректувати зміст хвилювання."

⋮⋮⋮   No. 5564

File: 1647275823.397539-.jpg ( 243.02 KB , 1920x1080 )


⋮⋮⋮   No. 5592

File: 1651042117.191708-.jpg ( 3.04 MB , 3840x2160 )

"Щоб бути в змозі це зробити, ти повинен відкласти побоювання невдачі та прагнення отримати успіх.
Тобі варто робити ці речі абсолютно та повністю без страху, без бажання.
Тому що те, що ми робимо без пристрасті отримати результат,—це найчистіші дії, які ми коли-небудь зробимо."—Алан Мур.

⋮⋮⋮   No. 5593

File: 1652166592.46463-.jpg ( 262.58 KB , 1880x1576 )

File: 1652166592.46463-2.jpg ( 78.05 KB , 940x788 )


⋮⋮⋮   No. 5623

File: 1658280586.298503-.jpg ( 160.91 KB , 787x702 )

File: 1658280586.298503-2.jpg ( 83.68 KB , 570x549 )


⋮⋮⋮   No. 5631

File: 1661970883.766833-.jpg ( 107.77 KB , 1280x720 )

5 уроків життя доктора Вейна Дайера:

1. Коли ти змінюєш свій погляд на речі, то речі, на які ти дивишся, у зміненому стані. Це є принципом взаємозв'язків у житті.

2. Не існує жодних виправдань для того, щоб бути ображеними.

3. Те, про що ти думаєш, стає тим, ким ти стаєш.

4. Добре налаштовувати свій розум бути відкритим для всього, і ні від чого не залежним.

5. Не варто припиняти жити в той момент, коли твоя мелодія настрою все ще грає.

⋮⋮⋮   No. 5686

File: 1671342802.216757-.png ( 416.28 KB , 3701x2000 )


⋮⋮⋮   No. 5787

File: 1680253137.635552-.jpg ( 264.34 KB , 1500x1500 )

Не треба почувати себе винним.
Відчуй мотивацію для того, аби уникати цього, добре?
Почуття провини—марна емоція.
Це обтяжує, воно нічого не варте.

Я ніколи в житті ні за що не відчував провини.
Якщо ти не згоден з результатом того, що ти зробив, то все, що ти можеш зробити, це змінити це на краще.
Якщо є люди, перед якими потрібно попросити вибачення, то вибачись.
Якщо є поведінка, яку ти бажаєш виправити, то виправ її.

Почуття провини—це те, що трапилося в минулому, його неможливо скасувати, так само як і повторити.
Тільки ти можеш змінити майбутнє добре.
Зроби це, будь мотивованим!
Не почувайся винним за те, що ти зробив своїм друзям.
Відчуй себе милостивим, подарувавши їм нового себе.

Все, що робить провина, це відвертає увагу.
Провина лише змушує тебе валятись без діла.
Почуття провини ніколи нікого не мотивує ні за яких обставин.
Тебе мотивує принципове розуміння цього.
Ти міг би зробити краще.
Усе, що робить почуття провини,—це змушує людей бути пасивними та повторювати негативну поведінку, тому що вони вважають, що не здатні покращити себе.

Почуття провини—абсолютно марна емоція, яка нічого не вартує.
Це рудимент, це не допомагає.

⋮⋮⋮   No. 5804

File: 1683923257.489617-.jpg ( 162.14 KB , 850x520 )


⋮⋮⋮   No. 5832

File: 1684975693.849001-.jpg ( 145.36 KB , 1200x628 )


⋮⋮⋮   No. 5846


⋮⋮⋮   No. 5848

>>5237
Як остопиздили мені містичні бляді,
обвішані восточною хуйнею,
що перед тим, як взяти хуя в рота
повинні себе в резонанс привести
з ефіром світовим...
>Лесь Подерев'янський "Павлік Морозов"

⋮⋮⋮   No. 5851

>>5848
Щось зовсім не за темою нитки ця уїдлива цитата.
Ненависть не надихає, а жере людину зсередини.
Навіщо ненавидіти, коли можна витримувати незгоди та принципово виборювати, винаходити своє?
Можливо ті приклади "світового ефіру" можуть бути корисними для вироблення власних витворів? Деконструювати та розуміти в деталях?
Адже для кращих результатів слід брати краще з того матеріалу, що формується воєдино в налаштованих умовах...
І та "вульгарна мракобісь", що зветься обсценною лексикою через абсолютну непотрібність відфільтрується, заміститься вартісними значеннями слова "майстерність". ю через абсолютну непотрібність відфільтрується, заміститься вартісними значеннями слова "майстерність".

⋮⋮⋮   No. 5859

File: 1688018978.565656-.jpg ( 2.09 MB , 3840x2160 )

File: 1688018978.565656-2.jpg ( 1.35 MB , 3840x2160 )


⋮⋮⋮   No. 5942

File: 1697234826.468853-.jpg ( 522.71 KB , 1280x600 )

File: 1697234826.468853-2.jpg ( 264.38 KB , 1120x530 )


⋮⋮⋮   No. 5946

File: 1698539908.501796-.jpg ( 158.88 KB , 500x387 )

File: 1698539908.501796-2.jpg ( 76.95 KB , 850x400 )


⋮⋮⋮   No. 5955

>>5946
Епіктет - Фраґменти / аудіокнига /
https://youtu.be/OLdt7cJE794?si=pjA-tgyFyd2ybfFp

⋮⋮⋮   No. 5957


⋮⋮⋮   No. 5968

File: 1700922046.026406-.JPG ( 44.01 KB , 960x130 )

File: 1700922046.026406-2.jpg ( 459.94 KB , 3840x2160 )


⋮⋮⋮   No. 6018

File: 1702766955.78001-.jpg ( 87.61 KB , 639x432 )

File: 1702766955.78001-2.png ( 591.73 KB , 1000x585 )

"Часто радишся зі мною то про те, то про се, забуваючи, що між нами-обшир моря.
А що ціна поради значною мірою в її своєчасності, то неминуче стається ось що:
моя думка щодо тієї чи іншої справи доходить у твій край тоді, коли доцільніше б керуватись уже протилежною.
Поради даються відповідно до справ, а наші справи-мов у потоці, навіть у самій бистрині.
Новий день вимагає нової поради, але й вона буває запізнілою, значить, мусимо мати її, як кажуть, під рукою. А як її знайти, я навчу тебе.
Тільки-но захочеш знати, чого тобі слід уникати, а чого домагатися, тут же оглянься на найвище благо, мету всього твого життя, бо саме з ним мусимо погоджувати все, що робимо.
Хіба можна впорядкувати щось окреме, дрібне у своєму житті, не підпорядкувавши єдиному задуму цілість життя?
Ніхто ж бо, навіть наготувавши всі барви, не почне відтворювати якусь подібність, поки не з'ясує для себе, що він хоче малювати.
Отут-то й наша помилка: розмірковуємо над частинками життя, над цілим-ніхто не задумується.
Хто намірився пустити стрілу, повинен знати, куди мітить, інакше який глузд цілитися, вирівнювати зброю?
Не маючи окресленої мети, наші думки йдуть манівцями.
Для мореплавця, який не знає, до якої гавані йому прямувати, жоден вітер не буде ходовим.
Живемо випадком, а ще й нарікаємо, що таку владу над нами має випадок.
А дехто примудряється не знати й того, що він усе-таки дещо знає.
Як ми шукаємо часто тих, хто поряд, так іще частіше не помічаємо, що до найвищого блага, мети нашого життя,-недалеко ходити."

Анней Луцій Сенека - "Моральні листи до Луцилія. LXXI - LXXX":
https://maysterni.com/publication.php?id=20576

⋮⋮⋮   No. 6024

File: 1703079725.771204-.jpg ( 188.03 KB , 800x900 )




[Return] [Go to top] [Catalog] [Post a Reply]
Delete Post [ ]

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]