⋮⋮⋮
No.
6916
Всім привіт! Хочу поділитися початком однієї своєї розповіді, надіюсь вкатить! Вгол. ролях:
Русик — прямолінійний двометровий шкаф. Природжений водій КрАЗа,
що воліє по життю лихачити на ІЖі й слухати дет-метал.
Кірсєня — шпалоподібний друг і по заступництву культурний опонент
Русика. Цінитель яскравого життя і поп-музики.
Кузя — невисокий, трохи замкнутий чувак, життя котрого до недавнього
часу крутилося довкола річного дайвінгу, роботи на друкарні і рубилова
у «Сталкер Золотий Шар».
Марина — мешканка Трилис.
В епізодичних (але не менш важливих) ролях:
- Безіменний гусь
- Сом
- Зграя псів
***
— …Я тобі щас цьой картой кишки на жопу намотаю!
Бадьоро цокаючий вишневий драндулет птахом вилетів з хвойних заростей.
— Пустяки... Кузя! Тримай спину рівніше!
Мало не зігнувши в коло кермо п'ятої Планети Русик люто рикнув проїжджаючому над їхніми головами товарняку.
— Чуваки, нам там два гондона із вагону факи тичуть…
Мотоцикл незграбно бухнувся на пересіченку.
— Сука, та кинь же ти в нього костильом! Або во…
Долоня Кирсені залізла в метушливу нейлонову вітровку.
— На травмат, хуярь в коліна!
Розвалений в люльці Кузя взвів затвор Макарова і випустив кілька
куль у бік дверей критого вагона.
Мотоцикл звернув у ліс.
— Кірсєня! Куди дальше?!
Просичав притиснутий до керма Русик.
— Зараз-зараз… Е-м Фастів-2 був тут… Значить…
Витягнувши з рота обгризений олівець Кірсєня ткнув грифелем по карті, що прикривала спину Кузі
— Тримайся вздовж наси… Йобана ти в рот!
Налетівши на вибоїну, Планета биком стрепенула осідлалих її матадорів.
Мало не розірвавши від напруги нову сорочку, Русик таки зміг приборкати
норовливий характер ІЖа.
— Всі на місці?
Русик різко замотав будівельною каскою.
— Чуваки, блядь, ми борсука збили!
Кузя махнув загіпсованою ногою назад.
Кірсєня з підозрою витріщився на ще не осілий пил.
— І коли ти востаннє бачив борсуків під Фастовом, га?
Їдко заявив відмахуючийся від армади гілок хлопець.
— Та блядь тільки що! В колесі мотався нахуй!
Шофер від крику Кузі нервово закивав головою.
— Єслі ця лісная блядь мені спиці погнула…
— Спокуха Рус!
Обірвав Кірсєня.
— Хоч пощастило що не кабан…
Похмуро протягнув підкурюючий три сигарети Кузя.
— Так а чого?
Вигукнув прикриваючи голову картою Кірсєня.
— З борсука ми окрім шкури з жиром і хуя лисого не поімєєм, а от зі свині…
— Піздюлєй ми, блядь, поімєєм со свині, Кірсєня!
Втрутився жуючий сигарету Русик.
— Ти хоч коли-небудь одичавшу свиню бачив?
Споглядаючий поступове згущення лісу Кірсєня приклав карту до спини Русика.
— Сука Рус, а ти прямо коли-небудь в своєму житті бачив?
Палець Кірсєні зіткнувся з радянським позначенням болота.
— Шо мені, трасу тобі, баклану, проложить, чи шо?
— Чуваки! Вон виїзд!
Долоня Кузі вистрілила прямо по курсу планети.
Кірсєня застукав пістолетною рукояткою по касці Русика.
— Гальмуй ти блядь! Болото!
Осліпливе світло серпневого полудня вдарило дуговим розрядом по замруженим очам.
Планета зі ревом раненого слона вискочила із лісової просіки, лишивши за собою клуби пилу й сивого диму.
— Сука, шо це?!
— Куда ми, блядь, влетіли?
Планета затрусилася в епілептичному припадку.
Зверху, з боків і навіть знизу екіпаж мотоколяски щось так лихо пиздило, що Кірсєня на мить задумався про катапультацію.
Відмахуючись милицею від кукурудзяного бадилля, Кузя скажено витріщився на чертяючого штурмана.
— І де твоє болото, блядь, Сусанін?
Прикриваючи компас нейлоновим рукавом Кірсєня задовбано крикнув:
— Висохло Рус! Карта 84-го року!.. Курс на десять, там шосе.
Запихкавшийся мотоцикл звернув на ґрунтовку.
Кірсєня застукав кісточками по гіпсу.
— Встигаємо?
Кузя без надії витягнув телефон угору.
— Та знати б іще... Але так, 5 хвилин.
Кірсеня хижим поглядом вчепився в хлібовоз що маячив на горизонті.
— Кузя! Дістань сигнальну шашку!
— Толку-то? Не побачить!
Погляд Кірсєні розчаровано пробіг по краю малиново-м'ятного рукава.
— Та і як би вона відповіла? Сигнальним, блядь, огньом?
Втрутився Русик.
Гавкаючий мотоцикл з вибухом вилетів на трасу.
— Та хоч поштовим голубем… Піздєц всім срєдствам радий.
Кирсеня зашарудів упаковкою гематогену.
Мотоцикл зістрибнув на чергову ґрунтовку, що п'яно виляла вздовж картопляного поля до іржавої радіощогли.
— Сука, йобані Триліси!
Русик влучним ударом кирзака відправив на орбіту гуся що увязався за ними.
— І кого ти тут собі знайшов? Мавку, блядь?
Усміхнений Кузя дзвінко зацокав по екрану загрубілими від річкової води пальцями.
— Слухай, Рус, а ти коли таким жартівником став?
Кірсєня кинув гусю кубик гематогену.
— А то, я щось пропустив важливий етап твого життя…
— Заткнись ти, клоун блядь.
Русик відпустив ручку газу.
Мотоцикл ліниво ткнувся мордою в зарості.
— Філігранно.
Плеснувши в долоні, Кірсєня першим вистрибнув з мотоцикла, поспішивши
сховатися за однією з навколишніх беріз.
— Отже, тут?
Русик, побачивши 50-метрову конструкцію, шанобливо зняв з себе каску.
— О, знайшов!
Пролунало з коляски.
Скочивший на милицю Кузя скакнув до шофера.
— Диви, яка!
З трепетом мовив хлопець.
Пихкаючий сигаретою Русик примруженим поглядом глянув на глянцевий екран.
На його грубу пику тут же глянула світлолиця дівчина.
Гостре підборіддя, кучеряве рожеве каре, розкішна лляна сорочка...
Русик тяжким поглядом упав на обтрушуючого пил з піщаної рубахи Кузю.
— Та таких, м-м-м...
Русик тихо клацнув пальцями.
— І в столиці не знайдеш, а тут у селі...
Віддавши Кузі телефон, Русик зиркнув у бік кущів.
— Ти шо там, шнур рожаєш?
Шарудячий синтетичними парашутами Кірсєня зупинився під щоглою.
— Можеш піти подивитися коль так хвилюєшся…
Поправивши оправу червоних окулярів, Кірсєня кивнув угору.
— Може вона того? Нагорі чекає?
— Дибіл? Чи шо?
Простягнув шофер.
Кірсєня окинув поглядом підступи до радіощогли.
— Нє ну, а шо? Зуб даю в ції залупі тіки там щось ловить!
Русик глянув на годинник.
Десь вдалині проїхала машина.
З лісу загавкали собаки.
Кузя ліниво витер з чола піт рукавом джерсі.
— Принаймні, перевіряти нікому… Цей уже налазився!
Кисть Русика злетіла назустріч Кузі.
— Тебе відправляти — собі дорожче, а я не полізу.
Кірсєня напружено застукав носком по піщаній землі.
— А ти чого?
Вкрадливо почав хлопець.
— Всьо! Хорош хуйню пороть!
Русик зайшов за опору.
Стоплений від сільської пісні Кірсєня нудьгуючи повернувся до мотоцикла.
— Є відповідь, Кузь?
Кузя показав хлопцю вічне коло загрузки.
— У ці Триліси, нахуй, навіть гугл-карти не доїхали... Так що... (Далі буде)
