[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1621184398.51865-.jpeg ( 35.55 KB , 600x400 )

⋮⋮⋮   No. 5237 [Reply]

Пишіть вірші, або цитати з літератури, що вас надихають і не дають здатися, підбадьорюють чи підштовхують до дій.

Я почну:


Будеш, пташе, співати над полем.
Ми все ще віднайдемо і все ще відмолим.
Ми все ще повернемо з того, що втратили.
Головне, щоб птахи залишались крилатими.
>Жадан "Птах"


Також раджу прочитати https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Псалом_90. Не тільки вірунам, а й атеїстам. Цей псалом я підгледів в коментах про слова, що надихають, в одній групі УБД-шників. І дійсно - слова справді підходять, аби повторювати їх під обстрілом. Сильний текст.
42 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6319

File: 1731674614.604185-.jpg ( 1.09 MB , 1622x1622 )


⋮⋮⋮   No. 6320

>>5237
Єби коні - сери у вуз.

⋮⋮⋮   No. 6339

File: 1734021754.393347-.jpg ( 44.75 KB , 894x207 )

"Усе життя я відчував себе дитиною. Чому? Бо я вчений.
Вчені—це діти, які ніколи не втрачали своєї природної дитячої допитливості щодо світу навкруж.
Діти, які втрачають цю допитливість, стають нормальними дорослими.
Але ті, хто зберігають цю цікавість, стають вченими, чи то в серці, чи то у своїй професії."

- Ніл де Грасс Тайсон

⋮⋮⋮   No. 6380


⋮⋮⋮   No. 6473

File: 1747493651.241131-.jpg ( 472.15 KB , 549x800 )

Як бути мудрим лідером і досягати перемог * Кітамі Масао * Самурай без меча * Передмова

• Лідер повинен сам бути слугою людям, а не перетворювати їх у своїх слуг.
Ключове почуття, яке дозволяє присвячувати своє життя служінню іншим–це почуття вдячності.
Тільки той, хто сам відданий кому-небудь може претендувати на звання лідера.
Якщо ви прагнете до того, щоб люди пішли за вами, запам'ятайте секрет відданості.
Присвятіть всього себе лідеру.

• Виняткова працездатність дозволяє тим, у кого нічого немає, перевершити тих, хто володіє привілеями та положенням.
У цьому секрет старанності.
Лідери повинні працювати більше за інших.

• Лідери повинні безбоязно використовувати секрет рішучості.
У критичні моменти дійте сміливо.
Щоб підтримувати здорові відносини як в родині, так і в організації лідери повинні використовувати секрет врівноваженості.
Остерігайтесь всепоглинальних почуттів.
Лідер повинен мати впевненість і оптимізмом.

• Пам'ятайте, люди, яких ви вибираєте покровителями, впливають на траєкторію вашого життя більше, ніж справа, якій ви вирішуєте присвятити себе.
Звертайте увагу менше на те, що ви робите і більше на те, кому ви служите.

• Якщо ви маєте намір завести відданих послідовників, освойте секрет зв'язків. Збільшуйте свій найцінніший капітал–розширюйте мережу особистих знайомств.

• У будь-якій сфері життя, комерційної, адміністративної або військової, виграють ті лідери, які знають секрет першості–першим беріться за справу, щоб першим закінчити. Ризикуйте всім, щоб виграти все.
Зробіть все можливе, а в іншому покладайтесь на долю.
Уміння пригнічувати сковувальний страх.
Стане в пригоді як на полях битв, так і у світі бізнесу.
Нехай кризи виявляють в вас лідерські якості.

• Навіть той, хто багато чого потребує, поліпшить своє становище, якщо стане думати про потреби інших людей.
Будьте суворі до себе, але милосердні до інших.
Милосердя породжує відданість, прощайте інших.
Щоб завоювати довіру–довіряйте іншим.

• Якщо хочете отримати користь з конфлікту або комерційного буму, формуйте громадську думку за допомогою інформації.
Починайте бій тільки після того, як створите умови для перемоги.
Вірність можна завоювати, але не можна купити.

• Щоб домогтись переваги–зміцнюйте єдність.
Робота в команді, сама по собі нагорода.
Успішний лідер не прагне показати, який хороший він сам, а прагне показати, яка гарна у нього команда.
Приймайте на роботу лідерів, а не послідовників.
Використовуйте секрет ближнього кола–створіть мозковий трест.

• Не дозволяйте собі зайвого.
Потурання примхам приносить біду, а не щастя.
Чим більших успіхів ви домагаєтесь на лідерському терені, тим більше уваги слід приділяти секрету стриманості.
Остерігайтесь марнославства, уникайте хвастощів.


File: 1747306561.945115-.png ( 246.59 KB , 325x450 )

⋮⋮⋮   No. 6472 [Reply]

Книги Стругацких.

File: 1747306478.05846-.webp ( 151.04 KB , 900x1200 )

⋮⋮⋮   No. 6471 [Reply]

Книги.

File: 1747227066.758697-.jpg ( 264.36 KB , 679x1063 )

⋮⋮⋮   No. 6469 [Reply]

Библиотека про тюрягу.

⋮⋮⋮   No. 6470

File: 1747306395.691385-.jpeg ( 14.65 KB , 182x278 )



File: 1704659788.772965-.png ( 569.37 KB , 666x480 )

⋮⋮⋮   No. 6036 [Reply]

Я почну.
7 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6232

File: 1718653616.371282-.jpeg ( 97.72 KB , 639x1024 )

https://soundcloud.com/bohdan-malinov/fvczvjv-mp3
хмиз - вдихати запах трави
(Юрій Андрухович - "Переверзія" (1996), уривок)

Слухати реґґей, вмирати під небом, вдихати запах трави.
Слухати небо, вмирати під реґґей, вдихати листя трави.
Вдихати реґґей, слухати в небі, вмирати під запах трави.
Слухати траву, вдихати реґґей, вмирати під небом запахів.
Вмирати з небом, слухати і вдихати: реґґей, траву, запах.
Слухати і вдихати, вмирати і слухати: запах реґґей, небо трави

Падати в реґґей, вмирати під небом, вдихати запах трави.
Падати в пекло, спати під небом, вдихати запах трави.
Падати в пекло, спати без тебе, вдихати запах трави.
Падати з пеклом, спати з тобою, мацати запах трави.
Падати в тебе, спати над пеклом, мацати слину трави.
Падати в слину, снити про тебе, мацати пекло живих.

https://maysterni.com/user.php?id=107&t=1&sf=1

⋮⋮⋮   No. 6337

Yarisho - Очі

Немає сліз є тільки біль
Втомлений до нестями,
А ти мовчиш, чекаєш слів,
Безмовними місцями
Бути живим, посеред них
Поки горить це світло,
Сердце кричить, бо також міг
Зникнути непомітно

Очі твої, ледве живі
Вже не такі вразливі
Ночі твої, всі мовчазні,
Такі мінливі

Багряне життя, збиває з ніг
Крилами аж до болі
Прошу віддай серцебиття
Лиш лілії у крові

Очі твої, ледве живі
Вже не такі вразливі
Ночі твої, всі мовчазні,
Такі мінливі (х2)

⋮⋮⋮   No. 6405

Artistka Chuprynenko - Дощ

Переживи ракетні нічні атаки
Бомби на Джарилгачі
Неможливість прокинутись зранку
Неможливість заснути вночі

Ти носиш рожеві крокси
І уві сні сопеш
Кажеш що мене любиш
По ходу я тебе теж

Кажуть у всього є свій початок
У кожної квіточки свій корінець
А я знаю що є степове ковилля
Що літає по полю як повітряний баранець

Кожен дім йому тимчасовий
Варто лиш дочекатись вітру
Ми з ним такі несхожі
Хоча ззовні це непомітно

У мене немає амбіцій
Перевіряти небо на міцність
Просто коли я співаю
Коли ти слухаєш
Я на своєму місці

Можливо цей дощ не скінчиться
Але нам його зупиняти
Навіть якщо у рівнянні
Рівень краси не дорівнює рівню втрати

Можливо цей дощ не скінчиться
Але нам його зупиняти

Продовжуй носить свої крокси
Сопіть уві сні авжеж
Продовжуй мене любити
І я тебе буду теж

⋮⋮⋮   No. 6440

The Artistic Rats - 1995

Триматися маски, яку ще й сам я
Радо на носа повісив.
Роками сахатись любих дзеркал,
Аж поки не скрутять куліси.

Акт.

Моя вистава не варта сил
Не варта ні часу, ні грошей.
Коли забув фразу, то сиплю пил—
Широко відкривай очі.

Розбивай,
І біжи.
Приховай
Всі сліди.

Не знайдеш
Тут мети.
Не бреши
Хоч собі.

Так і тягну за собою з дому до дому
Жанрові шаблони, які всім давно відомі.
Сторінки сценарію чомусь залиті водою.
Не питай мене чи почуваюся добре.
Реквізити вчасно застаріли.
Нових трюків нас навчили діти.

Розбивай,
І біжи.
Приховай
Всі сліди.

Не знайдеш
Тут мети.
Не бреши
Хоч собі.

Я мордою лечу в бруд,
Ненавчений жити,
Повільно розкладаюсь,
Нікого не дожену.
Нічого, не скигли,
Якось розпетляєм,(×3)
Ми це розпетляєм.

⋮⋮⋮   No. 6468

Полюс - Сонце

Я знову один, один
Посеред стін,
Посеред мрій.
Бути почутим.
Почутим...

І роки летять, летять,
І звук гармат
Лунає в такт,
Серцебиття
Не чути.

•••

Сонце сідає,
Сонце встає,
Сонце приречено.
Мої очі не бачать змін.

Птахи не літають
В далекі краї.
У клітці немає крил.
Я хороший громадянин.

•••

Я знову один. Один.
Тисячу днів
Не бачу сонячного світла
Крізь хмари надій.

Крилаті дощі. Дощі
Тут кожен день.
Ми задихаємось повітрям
Нездійснених мрій.

•••

Я знову один. Один
Посеред стін,
Посеред мрій.
Бути почутим.
Почутим...

І роки летять, летять...
І звук гармат
Лунає в такт,
Серцебиття
Не чути.

•••

Сонце сідає,
Сонце встає,
Сонце приречено.
Мої очі не бачать змін.

Птахи не літають
В далекі краї.
У клітці немає крил.
Я хороший громадянин.

•••

Ну, забери мене назад,
Там, де на сході зорепад
Закінчився і зорі всі на небі.

Ну забери мене туди,
Де сонце гріє без війни,
Туди, де мої очі бачать зміни.


File: 1476187889620-0.jpg ( 37.71 KB , 400x335 )

⋮⋮⋮   No. 2 [Reply]

Перший
Традиційний
137 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5632

>>1756
Цікаво, вже бачив сайт Бебика, коли гуляв просторами wiby.me, а він ще й рецензії, виявляється, пише, і на Кропивачі сидів. Принаймні, 5 років тому...

⋮⋮⋮   No. 5638

>>5578
Повністю переконаний, що «процес» — найкращий роман в нього, взагалі уся його творчість цікава тим, наскільки ж в нього сприйняття світу «девітивне», і це прямо суттєво відчуває навіть пересічний читач. А «Процес» — про бюрократичну деперсоніфіковану машину, яка активно розвивається та стає абсолютно неорганічною для розуміння конкретної людини, власне я вважаю геніальність полягає в тому що після нього глибоко осмислити цю проблемтику змогли аж в французській філософії (починючи з Фуко), тобто ідея твору дуже проста, в зіткненні людини та державних структур, але сприймати тут треба аж ніяк не просто сюжет.
Дочитав Воннегута? Що скажеш про нього? Теж в списку є він.

⋮⋮⋮   No. 5992

>>1238
Привіт тобі з 2022 року

⋮⋮⋮   No. 6005

Прочитав: Оноре де Бальзак "Шагренева шкіра"
Не жалкую, відносно коротка повість. Втім, половину книги довелось читати пиздостраждання головного героя за напівкацапкою Анфісою.

Читаю: Ло Гуаньчжуй "Історія Трьох Царств"
Овердохуя персонажів. Певний час думав що я міг би сам зайнятись створенням довідки де перерахував би їх усіх, з коротеньким поясненням, хто він і що він. Потім стало впадлу. Для повного розуміння твору, непогано було б шарити за конфуціанство, бо автор змальовує персонажів опираючись на цю філософію.

Читатиму: Данте Алігьєрі "Божественна Комедія"
Не люблю поеми. Вони складно сприймаються. А тут ще й на кожну пісню дуже багато коментарів. Боюсь, символізм твору я прогавлю, але хоча б ознайомлюсь з історією.

Читатиму2: Джек Лондон "Північна Одіссея"
Не знаю яка ідея тут закладена. Джек Лондон пише доволі просто і зрозуміло, його "Мартіна Ідена" я прочитав за кілька днів і залишився задоволений. Чітко окреслений розвиток персонажа і його взаємодія зі світом. Очікую того ж самого щодо "Одіссеї"

Читатиму3: Микола Зеров "Вибране"
Однотомник поета. Виданий вже після його смерті, наскільки я знаю. Зацікавився поезією, бо чув, що люди нею захоплюються так само як музикою, отже, видно я щось пропустив в житті, раз не відчув задоволення від віршів.

⋮⋮⋮   No. 6466

File: 1746643778.390071-.PNG ( 378.05 KB , 726x829 )

Єбать, як у вас класичний тред так втонув, ну що ж, бампну

Читав "Залишок дня" Ішігуро.
"Клару і сонце" дропнув в свій час, "Похований велетень" - ахуєнно, 11/10, ця ж - щось середнє, розкачується значно довше ніж "велетень", не така масштабна як по об"єму так і тематично. Точно б не перечитував (на відміну від "Велетня").

Читаю: "Гімн демократичної молоді" Жадана. подарували книжку, виявилось не читав раніше, 90ті, разборки темки бандити любов, все як зазвичай, типові жаданівські візуали присутні, слабше ніж Ворошиловград, слабше ніж його більш свіжа коротка проза, значно слабше ніж вірші, але це і не дивно, писалось ще в 2006.

Буду читати: "Коханку Вітгенштейна" або "сімейство Нетаньягу" дочитаю, бо що то що то кинув (перше важко читати, бо манера письма намірено поїхавша, але добрі люди підказали як правильно до того підступитись, друге - батя Бібі, євреї, дохуя євреїв, єврейство. Не те щоб щось пагане, але на жаль трохи цього переїв з Філіпом Ротом. Перекладач обіцяє що прям піздєц смішна книжка, з тих 10-15% що прочитав - поки не видно).
Ну або щось українське попробую знайти, Кіндрука ще не читав, мб там щось читабельне (гірше Павлюка точно не буде).


File: 1677699953.283282-.jpg ( 192.54 KB , 1200x640 )

⋮⋮⋮   No. 5764 [Reply]

Загальна нитка поезії.
Попередня: https://kropyva.ch/l/res/289.html

Генрі Д. Торо - Хоча всі долі

ХОЧА всі долі мають виявитись неблагими,
Не залишайте рідної батьківщини.
Нарешті заякорений корабель на місці, а не в морі;
Кінь має під пагорбом спочивати поряд;
Але наша доля стрімко триває,
І в кожному моменті нас вітає.

Судно, хоч його щогли й міцні,
Під шаром міді своєї несе гусінь;
Навколо мису, через лінію,
Його курс обмежений до льодових ланів;
І неважливо, наскільки вітерець є м'яким,
Наскільки моря мілкі чи глибокі,
Чи він з міста Маніли шворку несе,
Або у своїх трюмах з Мадейри вино утримує,
Чи китайські чаї, чи іспанські шкури,
У порту чи на карантині корабель стоїть;
Далеко від бурхливих своїх рідних берегів,
Черв'яка з Нової Англії виношує його блокшив,
І потопить його в індійських морях, уявимо,
Разом зі шворкою, вином, шкурами та китайський чаєм.
142 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6454 OP

SEM.M.I - Море радості (Official Lyric Video)

Василя Симоненко - Море радості

Я із надій будую човен,
І вже немовби наяву
З тобою, ніжний, срібномовен,
По морю радості пливу.

І гомонять навколо хвилі,
З борта човна змивають мох,
І ми з тобою вже не в силі
Буть нещасливими удвох.

І ти ясна, і я прозорий,
І душі наші, мов пісні,
І світ великий, неозорий
Належить нам—тобі й мені.

О море радості безкрає,
Чи я тебе перепливу?
Якби того, що в мріях маю,
Хоч краплю мати наяву.

09.03.1961

⋮⋮⋮   No. 6455

File: 1746459368.421771-.PNG ( 36.87 KB , 816x645 )

дізнався завдяки infinite jest, до сих пір люто кайфую з цього вірша

⋮⋮⋮   No. 6456

Маргаред Етвуд
Update on Werewolves

In the old days, all werewolves were male.
They burst through their bluejean clothing
as well as their own split skins,
exposed themselves in parks,
howled at the moonshine.
Those things frat boys do.

Went too far with the pigtail yanking—
growled down into the pink and wriggling
females, who cried Wee wee
wee all the way to the bone.
Heck, it was only flirting,
plus a canid sense of fun:
See Jane run!

But now it’s different:
No longer gender specific.
Now it’s a global threat.

Long-legged women sprint through ravines
in furry warmups, a pack of kinky
models in sado-French Vogue getups
and airbrushed short-term memories,
bent on no-penalties rampage.

Look at their red-rimmed paws!
Look at their gnashing eyeballs!
Look at the backlit gauze
of their full-moon subversive halos!
Hairy all over, this belle dame,
and it’s not a sweater.

O freedom, freedom and power!
they sing as they lope over bridges,
bums to the wind, ripping out throats
on footpaths, pissing off brokers.

Tomorrow they’ll be back
in their middle-management black
and Jimmy Choos
with hours they can’t account for
and first dates’ blood on the stairs.
They’ll make some calls: Good-bye.
It isn’t you, it’s me. I can’t say why.
They’ll dream of sprouting tails
at sales meetings,
right in the audiovisuals.
They’ll have addictive hangovers
and ruined nails.

⋮⋮⋮   No. 6464

File: 1746627107.289413-.PNG ( 120.17 KB , 800x851 )

Дуже люблю Ешбері, але цей вірш це як фінальний бос якийсь, максимальний візуально-лінгвістичний пергруз, відчуваю себе перед ним як під Еверестом.
https://poets.org/poem/daffy-duck-hollywood
https://www.youtube.com/watch?v=mipF6sq9F_I&ab_channel=SpokenVerse

⋮⋮⋮   No. 6465



File: 1746607719.080729-.jpg ( 81.58 KB , 663x663 )

⋮⋮⋮   No. 6463 [Reply]

З альбому "Індустріальна Революція" (2004)

Я
Помру сьогодні вранці
Ти не відчуваєш
Моїх страждань

Я
Помру сьогодні вранці
Ти не відчуваєш
Моїх страждань

Я
Помру сьогодні вранці
Ти не відчуваєш
Моїх страждань

Я
Помру сьогодні вранці
Ти не відчуваєш
Не відчуваєш мою біль

Бо я сказав це не в такт
Сказав це не так
А сльози досі лишились
І я почуваюсь сумно

Наче ти погана киця
Що завжди кличе мене
Вбитись разом
На долині

Хочеш ти, хочу я
Де блять наші почуття
І кришталі в кожнім вусі
Так гудуть і я не в дусі

Все тяжко і ця струна
І чому ж блядую я
Може гарна була б сім'я
Якби не я, якби не я

Всім скажу про це лиш я

І ти не думай
Не про тебе
Я кричу
Усі слова

Ти мій друг
І я з тобою
То лиш все те в голові
Грає в серця такт з тобою

Грав так само би і я
Може гарним бути погано
Та не знаю
Вже я

Ким ти була в тім житті
Коли на пальцях рахувала
Бите сонце у житті
Крик на тій наче струні

Та так боляче це чути
Про це чути

Ой, я
В всьому винен
Чому ж
Ти не бачиш сліз
А я тобі скажу укотре

Мертвим
Бути
Краще
Ніж
Живим?

Просинати ранок шкода
І біжу я по дорозі
Щось рване і я за ним
Це не більше ніж любов

Ти кохаєш мертві дроти
А я бачу поплавило їх
Дихаючи киснем вчора
Я не спав сьогодні

Пробач
Мій світ
Помри
Заради чогось

Сонце гарне не сьогодні
Мій жах помре
Як ілюзія
Що не була й не буде

А кінця не буде
Лиш думки
На листі
До серця свого

Мертвого твого
Чи такого ж нервового
І на сьогодні
Досить жити прошу

File: 1744929891.341211-.png ( 1.56 MB , 1368x820 )

⋮⋮⋮   No. 6434 [Reply]

Індія, село

Доктор Лектор закінчив із садівництвом на сьогодні. "Як добре ростуть квіти там де лежать ті хто розповсюджував дурниці про мене" - подумав він

Карантин коровячої віспи закінчився і йому треба було вирушати нарешті до мед інституту Делі де він мав навчатися за програмою обміну студентами.

Лектору на днях приносили телеграму що по нього приїде гуру доктор Шо-Шо, що буде його науковим керівником. У телеграмі також попереджали щоб Лектор завжди з собою мав щось для самооборони, не дивувався доктору Шо-Шо та його асистенту, у доктора Шо-Шо депрессія і він може поводится суїцидальео.

Ганібал вже зібрав свої речи та попрощався з хозяйкою яка одразу пішла лизати щось корові щоб подоїти її.

От прийшов доктор Шо-Шо, він, виявилося - кремезний нєгр. З ним було асистент - усратківець ероменос одягнене у сарі, напомажене і з таким обличчям ображеним що ніби якось не так під хвоста ньому.

Вони поздоровкалися і Шо-Шо пояснив що їм треба прямо зараз вирушати, Шо-Шо вже дав хабаря щоб їх пустили на дах електрички.

На питання Ганібала "в чому проблема купити квитки в середину" Шо-Шо відповів що треба дати хабаря щоб купити квитки всередину і потім є шанс що посеред дороги їх висадять на якійсь безлюдній станції бо майже завжди квитки з помилками а контролерів ходить ціла арава і вони галасливі. "Так набагато простіше", сказав він.

Коли вони прибули на станцію на них там чекав індус у яскравій чалмі, він впізнав нєгра Шо-Шо і вічливим жестом запросив їх на дах електрички, "крапайя" чи щось таке сказав.

Лектор хутко заліз, прослизнув під дротом та усівся на даху вагона. За ним сидів якийсь зморщений старий. Усратківець залізло і всілося одразу напроти драбини, поправило цицьки і прийняло валізу від гуру. Гуру Шо-Шо залізши на драбину трохи вперся об асистента, подививсь вдалечинь і випрямився....

Шкварчяння, дим та іскри повалили від Шо-Шо, він хутко задригався але через декілька секунд його склало навпіл і він повис на дроті, на обличчі асистента - переляк, його тех трясе, сльоза скотилася на його кільце у носі. Тим часом Лектор зістрибнув з вагона, чипанувши з собою діда. Дід мелькнув перед Ганібалом, хутко вклонивсь "....Іншалла...." щось сказав та побіг кудись до станції.

Лектор з індусом "проводником" ніби телепатично схопили драбину та почали зіштовхувати гуру з дротві але для того щоб його якось зіштовхнути його з дроту. Гуру та асистент перетворилися на сумну димлячу купу, їх вже не врятувати. Індус драбиною скинув валізу Шо-Шо. "Даньявада, тешекюр ідірім" - сказав Лектор, не знаючи як і віддячити, у валізі мають бути бумаги що допоможуть йому знайти все необхідне для подальшої роботи з інститутом Делі.

"... кафір ... ..., Такбір!" - щось захопливо крикнув дід, той що його врятував Лектор.
"Так, не завадило б пива чи квасу випити поки вони тушитимуть вагон та прибиратимуть наслідки" і він відкланявшись зосередився на пошуках місця де можна дослідити "лут" з професора. "Чи це було мудрим ексгібіционістичним самогубством? Хто зна, Індія - місце цікавих особистостей та божественої мудрості".

Любі хлопчики й давчата, завжди дотримуйтесь зацеперської техніки безпеки!

⋮⋮⋮   No. 6462

File: 1746496144.82199-.png ( 128.47 KB , 1072x308 )

"Ганібал Лєктор і Git для вільних людей"

Сквот "Автономія", двітисячимайжедвадцятьякийсь рік.

Стіни — з графіті, дах — з дірками, чай — із хвоща, запах — з чогось біологічно неідентифікованого, але явно живого. Саме тут, у кімнаті де колись мешкала лікарня, а тепер — анархія, зібрались усі, хто ще мав сили щось слухати.

На матраці сидів охайний майже зовсім небомж у класних штанях-карго за 40 гривень, поруч — дівчина у шибарі, зв'язана так професійно, що навіть шкарпетки тримались вузлом. У напіврозібраному кріслі валявся азовець з вайпалкою, який тут сидить бо це його дівчина і він задоволений що вона мовчить. Двоє безіменних заварювали чай, що трохи димів.

На дошці, яку раніше ніхто не помічав, уже хвилин двадцять Схемник щось пояснював. Дошка була вщерть списана стрілочками, які з’єднували "Індивідуальну Ініціативу" з "Меметичним Ядром Успіху".

І тут... він з’явився. Ганібал Лєктор — сивий як смерть, у строгому пальті, з ідеальною осанкою і спокійною впевненістю. Він нічого не пояснив про себе.

— Доброго дня. Я хотів би розповісти вам про Git. (запала тиша. навіть чай перестав кипіти).

— Git — це система контролю версій. Якщо ваш проєкт — це тіло, то git — це скальпель. Він дозволяє зробити надріз, подивитись, що всередині, і повернутися назад, коли пацієнт уже майже помер.

Він не посміхався. Він просто... говорив.

— Detached HEAD — це стан, коли ви в поза-реальності. Ви десь, але ні до чого не прив’язані. Ви як свідомість після наркозу — бачите коміти, але не знаєте, куди повернутись. Якщо ви щось зміните — це зникне. Як тіло, яке не зареєстрували в морзі.

Хтось хмикнув. Хтось закашлявся від глибини аналогії.

— Щоб уникнути цього, — продовжив він, — потрібно зробити гілку. Гілка — як альтернатива реальності. Місце, де можна безкарно експериментувати. І якщо помиляєтесь — ніхто не дізнається. Окрім Git. А Git пам’ятає все. Але йому можна брехати.

Азовець зацікавився.

— А сліди як замітати?

Ганібал підняв погляд.

— git rebase -i, — сказав він, — або filter-branch. Але найнадійніше — не комітити те, що не має права існувати. Як рецепти канапок із людською печінкою.
Всі засміялись. Але трохи з острахом.

— А можна якось коміт прибрати з історії? — крикнула дівчина у шибарі.

— Можна. Але пам’ятайте про git reflog, смерть коміту — не завжди остаточна.

Через десять хвилин лекція завершилась. Лєктор подякував, витер дошку, яка знову стала невидимою, та зник у коридорі, де запахи стали ще інтенсивніші. Можливо, він просто розчинився у структурі сквоту.

Хтось прошепотів:

— А це хто був?

— Та якийсь чел з GitHub'у, напевно...


File: 1737323074.460685-.png ( 351.09 KB , 348x479 )

⋮⋮⋮   No. 6360 [Reply]

Книги Корчинського
6 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6417

>>6366
вгору, браття та сестри

⋮⋮⋮   No. 6451

>>6366
двачую цього, Війна точно варта читання.
Вірші хуйня, ще є Атентат, але окрім його робіт решта - хуйня.
Проза непогана, я кайфонув навіть, але типові корчинські монологи-діалоги швидко зайобуєшся читати і це я фанат ще.

⋮⋮⋮   No. 6452

File: 1746458383.854302-.png ( 444.86 KB , 610x385 )

>>6451
>двачую

⋮⋮⋮   No. 6457

>>6452
Mea culpa, mea maxima culpa, і справді в 2к25 на українській борді не варто таке писати, вирвалось, все ж років 10 там сидів поки украч не знесли
хз що таке смоктач, на кропивач тіки сьогодні зайшов перший раз

⋮⋮⋮   No. 6461



Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]