[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1677699953.283282-.jpg ( 192.54 KB , 1200x640 )

⋮⋮⋮   No. 5764 [Reply]

Загальна нитка поезії.
Попередня: https://kropyva.ch/l/res/289.html

Генрі Д. Торо - Хоча всі долі

ХОЧА всі долі мають виявитись неблагими,
Не залишайте рідної батьківщини.
Нарешті заякорений корабель на місці, а не в морі;
Кінь має під пагорбом спочивати поряд;
Але наша доля стрімко триває,
І в кожному моменті нас вітає.

Судно, хоч його щогли й міцні,
Під шаром міді своєї несе гусінь;
Навколо мису, через лінію,
Його курс обмежений до льодових ланів;
І неважливо, наскільки вітерець є м'яким,
Наскільки моря мілкі чи глибокі,
Чи він з міста Маніли шворку несе,
Або у своїх трюмах з Мадейри вино утримує,
Чи китайські чаї, чи іспанські шкури,
У порту чи на карантині корабель стоїть;
Далеко від бурхливих своїх рідних берегів,
Черв'яка з Нової Англії виношує його блокшив,
І потопить його в індійських морях, уявимо,
Разом зі шворкою, вином, шкурами та китайський чаєм.
72 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6229 OP

Tilarids, віршокліп "Дещо Важливе"

Я не був з боку схожий на людину,
що шукає гармонію,
я просто був вуаєристом дивин емуляції життя,
витрачаючи душу,
здіймаючи від лез тиші,
залишаючи або забуваючи серця на чиємусь ґанку світу, архітектура якого не могла більше
захоплювати черговою емуляцією,
що транслює "завтра",
яке тепер переривається басовитими
спотвореними приглушеними звуками за стіною,
що здається, з ірж і дірок,
що ведуть в перспективи перетворення
спотворень у якісь все більш виразні
повторювані фрази.
..."Я покажу тобі щось важливе.
Це секрет.»
Тепер вже наразі чутно. Час.

Подорож в неї, що веде до іншої подорожі,
в якій починається подальший ланцюг подорожей,
викликає спрагу випробовування цього затемнення,
щоб наближатися до неї,
перебуваючи довгий час на репіті плато,
що втрачає себе в коридорах,
не знаючи на якому з рівнів тебе.
Ти можеш думати, що ти в паралельності застряг,
але насправді
ти як бактерія в космосі
нескінченно-рівневого плато світу,
котрого давно вже немає.
Людей не існує,
хіба що жартома на зло неіснуючому богу
роблять зачаття енних кількостей ідолів,
в яких ми перетворюємося,
аби інстинктами створювати клонів себе,
що стають рано чи пізно
некробагами порослої мохом програми,
що пустилася на самоплив
у вакуумі своїх вигаданих чорних дірок.
Свіжі відчуття, що ковзають по твоїх загоїнах,
немов скреготом вістря.

У всьому хаосі, що наближається,
лише погляд, який має напрями,
але перетинається відбитками нас,
які все ще не дивляться одне на одне,
але відчутними білим шумом водоспаду всередині випалених наших постатей ширяють там,
де і закінчуються,
щоб розпочати "тепер" у часі,
що настав. Гомін.
Потрібні лише слова.
І словами були:
..."Я покажу тобі дещо важливе. Це секрет".

⋮⋮⋮   No. 6231 OP

MY EX I - Поля [аудіовірш]

Пильнуй, як минає ця мить.
Відстеж почуттів своїх зміну.
Уважно відчуй, як те, що болить
По собі лишає лиш піну,

І хвилі тікають в пучину.
Їх збереже океан,
Щоб наступного разу надати причину
Усвідомлення своїх ран.

Бо ти сам для себе тарган,
Сам на себе давиш підошвою.
Заохочений цьому ще зі шкільних лав,
Де у залишках крейди на дошках

Був прописаний кодом твій страх
Та модель поведінки зразкова.
І ті, хто колись не малював на полях,
Їх не бачать тепер крізь кордони.

⋮⋮⋮   No. 6233 OP

File: 1718748633.245099-.jpg ( 92.62 KB , 275x366 )

Дивлюсь на небо нічного міста і мені стає зрозумілим весь гомін бравурних компаній під вікнами.
Згадки зустрічей з дзеркальними сутностями виринають немов небосхильна заграва квітнева.
Коли ранком наступного дня просинаєшся в ліжку чи в спальнику, разом зі співом пташок—
Відчуваєш присмак швидкоплинних пригод, а також сповнений лоскотним вітром затишок.

Випадково зустрітись з поетом, котрий ніколи не брехав.
За звичкою вимкнути світло уві сні, коли вже міцно спав.
Розмови про віру та фантастичні етюди зневажливо обірвати.
Наступні кроки творчої праці ретельно продумати, підготувати.

Крихітні малюнки локацій збираються у величезну машину завдань,
Де перетнулись самотні пошуки, розбудова та мінімізація поневірянь.
Чергове питання викликало ланцюгову реакцію комплексних тестувань.
Спогади розставань з фраґментами складанки заклякли у ритмі випромінювання.

⋮⋮⋮   No. 6234

>>5764
Гірчичний присмак усмішок прохожих.
Вони мені сказали, що я на них не схожий
Та це брехня, кажу я їм, цього не може бути
Але вони всі зникли враз,
І я тепер один в цей день негожий.

⋮⋮⋮   No. 6236 OP

Якщо ця мова - не твоя @IrynaRubets

Якщо ця мова—не твоя,
то і країна, мабуть, також.
Хто не нащадок солов’я—
тому й гніздо не йде у спадок.
Якщо це не твої пісні,
і ці вірші, і ці пророцтва—
то, без образ, та, мабуть, ні.
І ти лише у ролі гостя.
Бо де б ти зараз не лежав—
у теплім ліжку чи в окопі,
і де би фронт свій не тримав—
це знову втратить зміст крізь роки,
якщо ця мова—не твоя!
Вже історично сотня копій
подій говорить—солов’ям
триматись мови слід як Бога!
Бо я не вірю, ну невже
ти спадкоємцям у дорогу
передаси такий сюжет,
де знову над гніздом тривога?!
Де ця війна і цей окоп!
І кров та сльози, а не роси!
Де відчуття, що ти—холоп
убраний в «комплекс малороса»?!
Якщо ця мова—не твоя,
то гріш ціна усім старанням!
Бо де ти бачив, щоб сім‘я
несла ім‘я свого тирана
в основі роду, а не батька ?
А мова—більше, ніж ім‘я!
А мова стане більшим спадком,
ніж буде небо і земля!
Відвоювати можна землю,
звільнити небо від атак!
А мову! Мову ж недаремно
вони ненавидять аж так!
І це не—«тема для роздору»
чи спекуляції про те,
що наші воїни боронять
десь там на вражій нам - святе…
(Тут працювали методично,
на це пішли роки-роки…
Щоб рускі пєсні ностальгічно
співали наші ж співаки!
Щоб аж під кірку нам пробратись
в глибини сірих речовин,
щоб нас ментально об’єднати
із диким стадом! «Ми ж один
народ!»—щоб привід був сказати).

Якщо ця мова—не твоя,
то нам «не світить» ця країна…
Включай інстинкти солов‘я
і вчи нарешті соловїну!
А вернуть воїни—вже й сміх
усюди буде—український!
Ми навчимо і ціле військо.
І відокремимо
Своїх.


File: 1505155962.761436-.jpg ( 13.92 KB , 265x190 )

⋮⋮⋮   No. 1628 [Reply]

Спонтанного графоманства нитка

Тут безосібний зливається в екстазі спільного акту творення.
Читай написане попереднім аноном та роби продовження.
39 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5840

File: 1686615498.398314-.jpg ( 577.81 KB , 585x450 )

Подорож насамоті. Вокзальна платформа. Підземний перехід.
Листя падає з дерев повільно. Іржаві паркани з облупленою блакитно-зеленою фарбою. Запустілі автошляхи. Вуличні ліхтарі. Місцями ллє дощ.
Хмари в передранковому небі.
Майже непомітна квітка пурпурово-марунових відтінків серед кіпи трухлявих книжок у подвір'ї двоповерхового будинку.
Куля зі жмаканої газети потрапила на дах кіоску, де сидять пташки в рядок.
Компасова стрілка реагує на звуки гучних моторів.

⋮⋮⋮   No. 5871


⋮⋮⋮   No. 5926

Чорні сосни, чорні ріки
Чорні баби, чорні діти
Чорний Київ, чорна Воля
Чорний зад та соплі з носа
Це наш дім у горах наших
Будуєм ми для предків наших
Рано встали ми з покоса
Чорний зад та соплі з носа.
Темна ніч–не чорний зад
На москві чека парад!

⋮⋮⋮   No. 5943

File: 1697273713.227202-.jpg ( 1.32 MB , 896x730 )

Кожна людина проходить свій шлях освіти та отримує корисний досвід, коли випробовує свої можливості, в різних ситуаціях та з різним настроєм.
Коли настає момент Ікс, потрібно обрати те, що в тебе виходить найкрутіше, але те, за що тебе цінують, тобі не до вподоби.

Це ніби процес примірювання масок, формування моделей поведінки згідно із правилами, а потім поступове переосмислення фактичної користі від виконання функцій системи.
Без масок стає краще видно хто є хто, але коли в тебе є стиль, вміння та досвід, ти можеш досягати чудових комбінацій вчинків, репутаційної переваги та вигідних угод.
Ти вагаєшся, вирішуєш дізнатись про вибір інших, шукаєш більше можливостей для себе, усюди якісь пастки.

І поки ти в цьому стані перед вибором, ти в стані підвищеного потенціалу, а досвід отримуєш від інших.
І як тільки робиш гнучкий рух, що може означати вибір в різних позиціях, це тебе робить непереможним, і це дратує тих, хто вже обрав щось вузькопрофільне і не зміг отримати те, на що сподівався, дешево промінявся, і бажає урівняти свої шанси та винагороди.

І коли бачить прогалину в системі, якою ти скористався, в нього немає іншої думки, окрім як дискваліфікувати тебе, і стати на твоє місце, бо систему він змінити не хоче і не має змоги.
І тоді головний герой знаходить тих, кому потрібна його допомога, вирішує оновити систему, зробити її справедливішою та доцільнішою.

Серед них є той, хто також знаходиться у підвішеному стані невирішеності, але використовує це для тиранічної експлуатації вирішених.
Протагоніст знаходить різні способи корегувати систему, облаштовує суспільні блага та пропорційну систему винагород.

Експлуататор активно йому протидіє, але використані ним особи відмовляються більше співпрацювати та об'єднуються проти тирана.
Оскільки визволитель-реформатор має більше кредиту довіри, система дає йому особливу функцію: розібратись з хитрунами-шкідниками та розподілити обов'язки.
І це стається приблизно так само, як кеглі знову встають на місце у формі прямокутника на доріжці.
Ну, або більярдні кулі в трикутнику... Коротше, впорядковано та зразково.

А потім цикл подій може повторюватись в різних варіаціях таким чином, що схожі ролі-маски об'єднуються.
Наприкінці Хаос проти Порядку знову стають на шальці терезів...
І знову виринає такий компромісний варіант, що перетворює конфлікт на співпрацю, а нестачу речей—у бажання їх створити або обрати нову систему поєднань.

⋮⋮⋮   No. 6235

File: 1719106985.540096-.jpg ( 101.81 KB , 499x466 )

Імпульс та Спогади.
Терпіння подовгу концентрувати увагу на одній темі, здається, майже немає.
Раз у раз виникає потяг виплеснути, зафіксувати думки у нотатки, не морочитись з ними поодинці.
Деякі з них згодом забуваються, але певна частина все ж обростає подробицями та викристалізовується у заготовлену попередніми приготуваннями форму.

Інколи потрібно просто взяти й переробити наново, переробити знов, доповнити, замінити окремі проміжки, розкласти всі сенси по нотах, композиційно облаштувати вимір ідей.
Мрії—вони немов хвилі, з різними відтінками,
розмірами, текстурами та швидкостями.
Наче хмари, що виринають з пустоти, і знову зникають у нескінченний вирій розмитих образів.
Серед думок не так важко розрізнити мрії, або бажання того, що мало б статись раніше, але
тільки за специфічних обставин, якби не перешкоди, якби тільки вистачило сміливості та волі.


Метаформа та Генеза.
Яблуко—спокуса та знання; наче смак отримання нової інформації має стосунок до насолоди від усвідомлення рівня своєї здатності аналізувати речі та логічно доходити до чудових висновків.
Вогнекуля—їжа та праця; ніби енергія електричного ланцюга має більше стосунок до механічних рухів, а горіння демонструє поглинання ресурсів та вивільнення невгамовних намірів.
Привид—спогад або непомітність; щось на кшталт того погляду зсередини, який був раніше, все ще чекає на бодай спробу цілеспрямованих перетворень, а там вже...

Виникнення розумного життя—неуникність у безкрайності випадковостей Всесвіту.
Нема кому дякувати, нема перед ким просити вибачень, у цьому нема сенсу (коли так багато причин для виправдання та зневіри до слів).
Усі речі, які робиш—обумовлені середовищем.
Повага або призирство—лише емоційна реакція на результат ланцюгу пов'язаних подій.
Свобода без розуміння того, як влаштований світ, і без систематичності—невдало влаштована дурість, безпомічний сплав за течією чи навіть занудна зацикленість на формальностях.
Питання "навіщо" є наслідком втрати життєвих орієнтирів, пріоритетів та цінностей, зокрема природної допитливості.
Основна причина пошуку виправдань полягає у втечі від жорстокої реальності з негативними членами суспільства у комфортний простір бажаного та надійного.


Самотність, Сміливість та Вчинки.
Там, де ніхто не знає де ти, відчуваєш себе у безпеці.
Безтурботність—це певною мірою щастя, котре виникає у відносному спокої, коли навколо тихо.
Уява допомагає уникнути неприємних згадок, тому в ній завжди чогось не вистачає.
І тому слід продовжувати жити своє життя, рухатись, робити рішення, вчитись, ставати...
Без злості, без заздрості, без ображеності, без суму, без марнославства та без хитрощів. Знову і знов, дбати про своє, тому що це важливо.

І в процесі скоєння сміливих вчинків з'являється внутрішній образ героя, виникає передчуття всездоланності та розкриття потенціалу, сповнене надії про довгоочікуване свято світлого майбутнього на противагу темнослизьким та сумноворожим тіням антибуття.
З цієї точки зору, все навколо перетворюється на інтерактивний пригодницький майданчик з усілякими здогадайся-сам-завданнями, дивозбігами та нарешті-ось-тобі-скарбами.

Не лише взаємодії, а й самі властивості речей можуть нести конструктивний, чи деструктивний характер.
Різниця цих впливів у послідовній перспективності та виправданості наслідків.
Якщо цілий день проводити за моніторингом новин та зовнішньої активності, без визначеної цілі та намірів це змінити, інформація ніби зліплюється в одну складну проблему.


Питання та Рішення.
Але для чого ці новини потрібні?
І що тоді можна було б зробити з огляду на повний арсенал власних знань?
Чи достатньо знань для ефективної дії? Чого слід прагнути? І що взагалі можливо?
Якщо в тебе є оригінальна ідея або пропозиція, то кому б це могло сподобатись?
Які реальні очікування існують? Та які тенденції варто брати до уваги?
І ким би ти міг стати, якщо навчитись впливати на актуальні процеси?

Адже часто стається зовсім не так, як уявляєш подумки.
Проте планування неабияк важливо, не менш ніж старанність у виконанні задумів.
Якщо вчинок має на меті досягнення справедливості, то це має означати баланс можливостей.
Важливо тільки, аби не було незрозумілих винятків з правил, які руйнують цілісність.
Якщо метою є досягнення нового рівня свободи—неодмінно має бути жертва тими чи іншими ресурсами.
Важливо, аби кроки у напрямку нових обріїв можливостей дійсно були необхідними, бо за це треба нести відповідальність.


Спроби та Визначеність. Точність та Простір. Ентузіазм та Результативність.
Поєднання декількох шляхів та цілей на початку видається оптимальним, однак у процесі виникають складні, майже неможливі для розв'язання дилеми.
Тому для досягнення повноцінної здійсненності ідей варто починати з простого та поступово досліджувати та деталізувати окремі аспекти.
Аби не дратувати інших своєю недосвідченістю краще зайвий раз перевірити свої напрацювання та розвивати самокритичність.

Насправді помилки важливі для розвитку, адже це можливість отримати корисний досвід, навчитись вправності й перевірити сумнівне.
Якщо раніше перемагали індивідууми в конкурентному середовищі, то зараз перемагають групи у кооперації між собою.
Ті, хто звикли бути егоїстами, мають зрозуміти, що у дисциплінованій єдності більше доступних ресурсів, і відповідно більше впливу.

Якщо раніше треба було володіти усією доступною інформацією та підтверджувати факти, то на сьогодні важливіше фільтрувати та спрощувати дані.
Бо багатослівність не означає досвідченість, а точність не менш важлива за швидкість.

Якщо раніше важливо було добре тримати інших у незнанні щодо власних справ, то на сьогодні прозорість у відносинах має більше переваг.
Проте важливо залишати дещо утаємниченим, для мотивації та для простору уяви.

Якщо раніше довіряли претензійним та заповзятливим, то в нинішній час важливіше бути амбітними та самокритичними людьми.
Амбітні проєкти на порядок простіше втілювати, коли існує кооперація, є довіра та взаємозалежність.


Тож у підсумку: опір негативним впливам, бажання досягти кращого та обов'язкова організованість (чи організована обов'язковість, не знаю як краще).


File: 1704659788.772965-.png ( 569.37 KB , 666x480 )

⋮⋮⋮   No. 6036 [Reply]

Я почну.
3 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6040 OP

Вій "Палає танк за хатами"

Лунає півня спів і знову день новий нас зустрічає "градами".
Збиває з ніг земля. На ній горять тіла,
Палає танк за хатами.
— Я так хотів набути сил,
— Як Батько заповів!
— Та намагався бути тим,
— Ким бог мене створив...

А як скінчиться бій та ніч вгамує біль,
Засяє небо зорями...
Криваво-чорний сніг усіх, хто тут поліг
Тіла сховає до весни.
— Я так хотів набути сил,
— Як Батько заповів!
— Та намагався бути тим,
— Ким бог мене створив...

ПРИСПІВ:

Я захрипів останнім подихом
та спалахнув, мов свічка, полум'ям.
Душа моя злетіла голубом,
Злетіла до небес...
Там творець мене зустрів.

⋮⋮⋮   No. 6056

На лисий пагорб всіх нас привели.
Ми кістяки побачили в повітрі,
Позаду руки зв'язані були.
Їх рід стрибав і танцював у вітрі.

Вітанням був від них слабкий привіт,
Як ми постали поміж їх юрбою.
Волосся вмить змочив холодний піт,
Коли нас кат вперед штовхнув ногою.

Ми впали в порожнечу. Із ривком
Хребці зламались-тріснули у шиї,
Нас поступово огорнуло сном,
Майнули по мотузці в довгі мрії.

Роками на сторожі були в снах.
Їв смуток нас в повітрянім покої.
Ми прокидались в дощових ночах,
Коли віталися на мертвій мові.

Ставали лисими, за роком рік.
Насилу білі пасма проростали.
Відвисли щелепи, немов в старих,
Що вже удень від втоми позіхали.

Та мізки в бурях юними були.
Ми на мотузці вели свій танок.
І замість квітів на чолі несли
Смолу від шибениці, як вінок.

Нас бурими поволі час робив.
З мотузки одяг – нагорода нам.
Стихали ми, коли мороз нічний
На голові намотував тюрбан.

Ми бачили, як в березні зростали
Брунатні локони Земного Бога.
Весняні бурі та вітри кружляли.
Помостом вились трави, коли змога.

Вкривали схили невеличкі плуги,
Широке літо землі об'їжджало.
Нам ароматом повнилися груди,
Коли у золоті поля дрімали.

Ми порчу сіяли. У зернах – чернь,
А літня ніч холодною була.
Як ліс сосновий кропива росла.
Вставали із полів до терну терн.

Ми бачили, як села спорожніли.
Йшли ящики, хитаючись, повз нас.
Земля хапала їх відкритим зівом,
Розмелюючи щелепами враз.

Ми бачили – чума, де лісу край,
Стояла в рясі із роздутим пахом.
Ночами смерть збирала свій врожай,
Косила землі страхітливим змахом.

У липні танцювали ми вночі,
Коли у жорна йшов ланцюг гробів.
Виходив місяць золотий у мжі,
Стелилась лугом тінь танцівників.

Минулося. Від часу і штормів
Старим і сивим я давно вже став.
Росою вмиті черепи братів
У бур'яні, їх вітер розкидав.

Мотузки всі порожні та гнилі.
Чи шибениця дасть нові плоди?
В яру біліє череп на землі,
Чий рот відкритий сповнено води.

Як же самотньо одному в зорі.
У холоді я мерзну, як дитя.
Липневий жар у скроню б'є мені.
О, рвуть вітри мотузку, що моя.

Як час іде. Як бліднуть день та ніч.
Живе у сивих бровах скорбна осінь,
І завжди чую змахи крил та клич
Тих галок, що в'ють гнізда у волоссі.

⋮⋮⋮   No. 6060

Паліндром - Сансет

Я не хотів би почути від коханої “шоб ти здох!”

Наше лав-сторі колись поріжуть на шатерсток

Будь ласка, тільки не я, навіть якшо добре заплатять

Я вже мацав добряче на багатьох принцесах плаття

Всі так хочуть популярності, як припадок наскоком

Мені шоб читати реп не треба срати на Скофку

На Калуш, на Альону, на Івана Клименко

Мені достатньо Ляні на кухні прікольнути демку

Посеред ночі мене відвідає катарсис

Ровер давно придумано, може просто катайся?

Я тону в натовпі, стейдж-дайвінг, вільний як Брітні

Давить на мозги думка, шо ми можемо бути помітні

Для мене Глава невідомі, принцип на місці ніби

Ми записували безцінні речі за 200 гривень

Я вдячний кожному, хто шукав пасхалки скрупульозно

Ед не вернеться, реп не читають з туберкульозом.

Реальність інша - ссикливий Степан з ПТСРом

Календарик з одним днем, який ми носимо на ксерокс

Найдешевший, чорно-білий, не стягую, сорян

Від цього тягара в космосі перевернута Земля

Розлиті океани, я сиджу як Кіану десь на лавці

Жер пиво з раком, поки рак жер мою бабцю

її смерть лежить в папці з моїм тестом ЗНО

Нині рахую бали в Сінево...



Намалюй сонце!

На нашому гіпсі місце ше є

Побачити сансет!

Зможемо в бурю, прикривши лице

Намалюй сонце!

На нашому гіпсі місце ше є

Намалюй сонце!

На всіх наших ранах, поки живем



Вийти з зони комфорту чи з кавою до веранди?

Нам би не лиш до бухла навчитись бути толерантним

Не перегризтись між собою й не запхати ніж в живіт

Бо поки ми сремось – рускіє ше живі

Комусь у цьому світі не чути наш голос - ні, ми тут

Але хвилина мовчання схожа на німоту

Гірше за ядерку ми тут всі уражені масово болем

Я задихаюсь, коли спускаюсь на Марсове поле

Десь поряд чистять кеш на будівельних паспортах

Будують стадіони, ви там часом не за Спартак?

Окрім русні – світ хворий, люди б‘ють тату на свинях

Навколо стільки зрадоньки, надіюсь ти будеш сильним

Якби ми були птахами, я б хотів бути як Джонатан

Та ми мурахи - замість неба підошва чобота

Йти ще довго, як казав шановний пан Йогансен

Перемога трохи інша, без феєрверків і танців

В 15 в шлунку метелики, в 30 – хробаки

Та мій бекграунд сьогодні зелений, як хромакей

Не захлиснутись би в цьому цунамі з лайна та сцяк

Температура 40, очі як псові яйця блистять

Іноді мені хочеться прокинутися тим самим псом

Він не відстрілює, шо йде війна і повсюду іпсо

Не відволікається, дивлячись в Ікеївський каталог

А, висунувши язик, просто бігає за котами.


Намалюй сонце!

На нашому гіпсі місце ше є

Побачити сансет!

Зможемо в бурю, прикривши лице

Намалюй сонце!

На нашому гіпсі місце ше є

Намалюй сонце!

На всіх наших ранах, поки живем

⋮⋮⋮   No. 6074

MARQUIS - внутрішня дитина

Коли все змушує плисти по течії,
Обрати не своє бажання,
В котрий момент ти повертаєшся до мене,
В котрий момент чуже стає незваним—
І твої кроки, і твої думки, і все твоє—
Завжди стоїть питанням.
Іншого страх ламає руки,
Марнуючи мої старання...
Діра!

⋮⋮⋮   No. 6232

File: 1718653616.371282-.jpeg ( 97.72 KB , 639x1024 )

https://soundcloud.com/bohdan-malinov/fvczvjv-mp3
хмиз - вдихати запах трави
(Юрій Андрухович - "Переверзія" (1996), уривок)

Слухати реґґей, вмирати під небом, вдихати запах трави.
Слухати небо, вмирати під реґґей, вдихати листя трави.
Вдихати реґґей, слухати в небі, вмирати під запах трави.
Слухати траву, вдихати реґґей, вмирати під небом запахів.
Вмирати з небом, слухати і вдихати: реґґей, траву, запах.
Слухати і вдихати, вмирати і слухати: запах реґґей, небо трави

Падати в реґґей, вмирати під небом, вдихати запах трави.
Падати в пекло, спати під небом, вдихати запах трави.
Падати в пекло, спати без тебе, вдихати запах трави.
Падати з пеклом, спати з тобою, мацати запах трави.
Падати в тебе, спати над пеклом, мацати слину трави.
Падати в слину, снити про тебе, мацати пекло живих.

https://maysterni.com/user.php?id=107&t=1&sf=1


File: 1605341964.722515-.jpeg ( 439.9 KB , 1422x1460 )

⋮⋮⋮   No. 4961 [Reply]

Чи є різниця між тим, щоб просто завантажувати книги в інтернеті, і тим, щоб брати їх у бібліотеці? Чи отримують правовласники хоча б якусь вигоду, якщо їх твори користуються попитом у таких закладах?
6 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6196

>>6195
Хай живе великий польський GOG що дозволяє качати файли ігор і спокійно їх тримати у себе, встановлювати та просто копіювати.

⋮⋮⋮   No. 6198

Тебе правовласники цікавлять чи книги? Я вже за десятиліття звик ходити до бібліотеки, зараз в моїй вже не так круто як раніше. Перечитав купу всього всякого, хоча читати люблю, самих книг купую мало. Були роки, коли взагалі не купував, а брав у бібліотеці, але тоді я круто задротив і в мене доходу майже не було.

⋮⋮⋮   No. 6199

Було коли дорвався до тирнету, то качав собі деякі книги, яких не можна було купити чи взяти в бібліотеці, да й з грошима в мене тоді не дуже було (хоча коли заїжжав в Київ, то завжди знаходив час і гроші для візиту на Петрівку), да й нахуя мені дома складувать ці стоси? Дивлюсь інколи відео книгоблохерів і дивуюсь нахуя вони викуповують майже все і забивають собі полиці цими Сара Джіо, Сара Дж Маас, Джон Маррс, Роберт Галбрет, Елізабет Гілберт і т.д. якесь йобане четверте крило? Викачував в основному в форматах док і хтмл, можете сміятись, але я б тоді й не прочитав наприклад Джанкі, Отсос, 99Ф, незважаючи що пишуть в змі що ніби після вторгнення наша видавнича справа набуває обертів, у нас досі мало що перекладено і навіть з відомих письменників.

⋮⋮⋮   No. 6201

>>4964
Ну як сказати, наша бібліотека велика і там багато і молоді також.

⋮⋮⋮   No. 6230

>>6199
> у нас досі мало що перекладено і навіть з відомих письменників
Наше книговидавництво дещо в скрутному становищі бо і повномасштабка і, починаючи з 91 року, ми були під ковпаком видавництв рашки. І так як для 95% "кокая разніца", видавати умовного Конана Дойля українською це комерційний фейл (хоча саме Дойля ми шось видавали, в мене є). Бо російською він вже є і всі хто хотів купили.

Одна з причин чому москалі захопили наш ринок книговидавництва - піратство. Вони видавали навіть погано вичитані книги, створені ентузіастами. І, звісно ж, нікому за це не платили. Наші ж видавництва (нові, а не "Веселка", яка виховала всіх олдфагів) працюють по правилах, а тому повільніше.

Те що в нас видають зараз, це популярні саме зараз, ще й серед хіпстерів, автори. Яких не треба додатково рекламувати. А от якогось Аспріна чи Вільямсона - треба. Бо вони, ну, занадто "старі" для пересічного. Фотками з такою книжкою багато лайків не назбирать.


File: 1621184398.51865-.jpeg ( 35.55 KB , 600x400 )

⋮⋮⋮   No. 5237 [Reply]

Пишіть вірші, або цитати з літератури, що вас надихають і не дають здатися, підбадьорюють чи підштовхують до дій.

Я почну:


Будеш, пташе, співати над полем.
Ми все ще віднайдемо і все ще відмолим.
Ми все ще повернемо з того, що втратили.
Головне, щоб птахи залишались крилатими.
>Жадан "Птах"


Також раджу прочитати https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Псалом_90. Не тільки вірунам, а й атеїстам. Цей псалом я підгледів в коментах про слова, що надихають, в одній групі УБД-шників. І дійсно - слова справді підходять, аби повторювати їх під обстрілом. Сильний текст.
29 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6071

File: 1710178134.49808-.jpg ( 145.07 KB , 800x800 )

File: 1710178134.49808-2.jpg ( 75.96 KB , 800x800 )

File: 1710178134.49808-3.jpg ( 84.15 KB , 800x800 )

File: 1710178134.49808-4.jpg ( 96.95 KB , 800x800 )


⋮⋮⋮   No. 6203

Джим Ловлесс "Іди туди, де страшно і матимеш те, про що мрієш"
[40:59]
Навіщо завдавати собі клопоту? Наві-іщо?!
Я хочу пройти це випробування.
Я хочу пройти це випробування.
Я хочу дізнатись більше про ці десять правил і перевірити їх ще раз...
Я хочу дізнатись про те хто я, і стати блищим до моря.
Це моя історія і я її не просплю.
Я не тікатиму від неї, я не дозволю тигрові диктувати її."

10 правил приборкання тигрів:
1. Дій рішуче сьогодні, час обмежений.
2. Переписуй свою інструкцію, змінюй її щогодини.
3. Щодня рухайся в тому напрямку, який для себе обрав/-ла.
4. Усе в наших головах.
5. Інструменти для приборкання тигрів знаходяться навколо нас.
6. Не шукай безпеки в натовпі.
7. Щодня роби те, що тебе лякає.
8. Розумій та регулюй свій час, щоб здійснити зміни.
9. Формуй практики, неухильно дотримуйся засад.
10. Ніколи, ніколи не здавайся.

⋮⋮⋮   No. 6226

File: 1717626693.662617-.jpg ( 228.95 KB , 800x1000 )

Правило 1: Володій ранком
«На світанку, коли вам важко встати з ліжка, скажіть собі:
«Мені потрібно йти на роботу—як людина…
Я буду робити те, для чого я народився…
Або для цього я створений?
Загорнутися під ковдру і зігрітися?»
— Марк Аврелій

Правило 2: Зосереджуйся лише на тому, що під твоїм контролем
«Головне завдання в житті полягає просто в наступному: визначити та розділити речі, щоб я міг чітко сказати собі, що є зовнішніми, які я не контролюю, і які мають відношення до вибору, який я фактично контролюю…»
— Епіктет

Правило 3: Не терпи уявних проблем
«Ми більше страждаємо від уяви, ніж від реальності».
— Сенека

Правило 4: Стався до успіху та невдачі однаково
«Прийняти це без зарозумілості, відпустити це з байдужістю».
— Марк Аврелій

Правило 5: Займайся лише одною справою щодня
«Добробут досягається помалу, і, проте це не дрібниця».
— Зенон

Правило 6: Роби чудовий вибір
«Якщо ваш вибір красивий, ви також будете такими».
– Епіктет

Правило 7: Постійно запитуй: «Чи потрібно це?»
«Кожної миті запитуйте себе: «Чи це потрібно?»
— Марк Аврелій

Правило 8: Люби свою долю
«Не прагніть, щоб події відбувалися так, як вам хочеться, натомість бажайте, щоб вони відбувалися, і у вашому житті все буде добре».
— Епіктет

Правило 9: Розмовляй з мертвими
«Щоб прожити найкраще життя,—сказав Оракул Зенону,—тобі слід розмовляти з мертвими».

Правило 10: Будь суворим до себе та з розумінням стався до інших
«Будь толерантним до інших і суворим до себе».
— Марк Аврелій

Правило 11: перевертай перешкоди догори дригом
«Наша внутрішня сила, коли підкорюється природі, реагує на події, пристосовується до того, з чим вона стикається—до того, що можливо.
Спеціальний матеріал для цього не потрібен.
Вона переслідує свої власні цілі, якщо дозволяють обставини; вона перетворює перешкоди на пальне.
Як вогонь гасить те, що погасило б лампу.
Те, що кидається на вершину вогнища, поглинається, споживається ним—і змушує горіти ще вище».
— Марк Аврелій

Правило 12: Пам'ятай: ти вмираєш щодня
«Це наша велика помилка: думати, що ми з нетерпінням чекаємо смерті.
Більшість смертей уже минула.
Будь-який час, який минув, належить смерті».
— Сенека
https://dailystoic.com/12-rules-for-life/

1. Коли ти отримуєш перевагу—утримуйся від коментарів.
2. Не ділись своїми планами з іншими—дочекайся поки результати самі за себе скажуть.
3. Ніколи не суди книгу по обкладинці чи опису.
4. Кожного ранку ти маєш завдання—стати краще, ніж вчора.
5. Ти ніколи не отримуєш те, чого бажаєш, до поки ти не будеш вдячним за те, що маєш.
6. Намагатись триматись того, що маєш—в точності є тим, чого потрібно позбутись.
7. Якщо бажаєш купувати речі й не дивитись на їхню ціну—працюй і не дивись на годинник.
8. Люди з'являються у твоєму житті через певні причини, і люди зникають через кращі причини.
9. Люди не проти тебе, люди за себе.
10. Навчись відпочивати, не здаватись; перерви здатні освіжити твої зусилля.
11. Фокусуйся на прогресі, а не на бездоганності; невеликі просування кожного дня призводять до суттєвих досягнень.
12. Єдина межа—це і є ти.
https://www.youtube.com/shorts/7uiPWDwJYaA

⋮⋮⋮   No. 6227

File: 1717922504.01503-.png ( 989.75 KB , 610x756 )


⋮⋮⋮   No. 6228

File: 1717922557.913631-.png ( 1.91 MB , 960x1280 )



File: 1588330484.963396-.jpg ( 238.46 KB , 591x800 )

⋮⋮⋮   No. 4250 [Reply]

комікси це література!!!
21 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6194

File: 1714344178.31051-.png ( 532.94 KB , 588x627 )

Без тексту мальописи не такі цікаві, однак...
Зображення теж потребує глядача розпізнати зашифрований сенс та відстежувати напрямок сюжету.
І, як відомо, реалістичні зображення часто можуть створювати ефект звуків, смаків або запахів [https://www.wikiwand.com/uk/Синестезія_(психологія)], з огляду на попередній досвід людини.

https://www.instagram.com/killeroo_/

https://ignaciodimeglio.artstation.com/projects/XnWqKD
Darren Close - KILLEROO: Semper Fidelis / Даррен Клоуз - Запеклий кенгуру: Завжди вірний

⋮⋮⋮   No. 6217

File: 1716365497.6884-.png ( 1.23 MB , 1280x896 )


⋮⋮⋮   No. 6218

File: 1716365551.964559-.png ( 1.09 MB , 1280x896 )


⋮⋮⋮   No. 6221


⋮⋮⋮   No. 6224

File: 1717347805.155868-.jpg ( 62.22 KB , 400x400 )

https://www.mrokoarchive.pp.ua/
Команда фанперекладу коміксів українською


File: 1486457131965-0.jpeg ( 17.13 KB , 241x370 )

⋮⋮⋮   No. 495 [Reply]

Тред де можна кидати цікаві обкладинки книг. Піздецовий дизайн або просто прикольна назва? Кидай сюди, покажи анону що існує в світі!
142 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5933

>>5931
якщо будеш багато такого читати - запишешся в російську армію і здохнеш десь дуже несподівано.

⋮⋮⋮   No. 5936

File: 1696275470.159841-.png ( 255.08 KB , 257x412 )


⋮⋮⋮   No. 5947

File: 1698742710.274018-.png ( 428.07 KB , 520x800 )


⋮⋮⋮   No. 5956

File: 1699822493.036748-.jpg ( 131.75 KB , 751x1000 )

File: 1699822493.036748-2.jpg ( 72.87 KB , 400x558 )

File: 1699822493.036748-3.jpg ( 1.35 MB , 2076x2846 )

File: 1699822493.036748-4.jpg ( 1.37 MB , 1753x2560 )


⋮⋮⋮   No. 6220

File: 1716819339.17553-.jpg ( 52.1 KB , 350x497 )

File: 1716819339.17553-2.jpg ( 493.31 KB , 617x791 )

File: 1716819339.17553-3.jpg ( 335.58 KB , 718x500 )

File: 1716819339.17553-4.jpg ( 107.75 KB , 540x766 )



File: 1714082701.702275-.png ( 811.37 KB , 736x1027 )

⋮⋮⋮   No. 6098 [Reply]

Місцеве лігво книг на містичну, езотеричну тематику

(В мене немає нічого, тому і створив).

⋮⋮⋮   No. 6216

>>6098
не певний що тут хтось це читає


File: 1715936947.311179-.jpg ( 89.66 KB , 1920x1080 )

⋮⋮⋮   No. 6209 [Reply]

Рецензія та враження від книги "Мистецтво має значення, бо ваша уява здатна змінити світ". Ніл Ґейман ділиться особистими роздумами про те, чому потрібно творити, а мистецтво - це надзвичайно важлива частина життя.

Не експерт у написанні рецензій ще, але книга хороша, тому вирішив розписати думки 😊

Детальніше: https://tayemnakimnata.com/knyga-mystecztvo-maye-znachennya-nil-gejman-oglyad-ta-vrazhennya/

⋮⋮⋮   No. 6210

>>6209
Ти ведеш канал Таємна кімната?
https://www.youtube.com/@Tayemna_kimnata

⋮⋮⋮   No. 6212 OP

>>6211
Там мала бути відповідь GIF, що так, але щось пішло не за планом)

⋮⋮⋮   No. 6213

>>6212
Дивився твій канал ще з 2021 року. Про ексклюзиви на приставки зайшло добре.

⋮⋮⋮   No. 6214


⋮⋮⋮   No. 6215

>>6213
Великий плюс твоїх відео по іграм, що ти починав це робити ще до повномасштабки, а не коли усі кинулися пиляти ігровий контент українською.


File: 1714808344.97493-.jpg ( 169.08 KB , 1920x1080 )

⋮⋮⋮   No. 6205 [Reply]

Кожного року 26 квітня люди згадують трагедію на ЧАЕС. Хтось дивиться кіно чи серіали, хтось читає книги або переглядає фотоальбом, згадуючи рідних.

У 2022 році я придбав комікс «Одна весна в Чорнобилі», створений французами, який розповідає про ці події збоку.

Сюжет мальопису - це не вигадана історія, а опис подорожі європейських митців до української "Зони" у 2008 році.

Детальніше про враження та те, чому цей комікс вартий уваги, розписав у блозі "Таємна кімната" за посиланням - https://tayemnakimnata.com/komiks-odna-vesna-v-chornobyli-poglyad-na-tragediyu-ochyma-yevropejcziv-emmanyuel-lepazh/

Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]