[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1702760654.510511-.jpg ( 46.25 KB , 640x640 )

⋮⋮⋮   No. 6017 [Reply]

Безоси, прошу допомоги.
Порекомендуйте книжки, на які не соромно буде витратити тисячу-півтори гривень. Пропонуйте книги будь-якого жанру, відкритий до всього.
Заздалегідь цілую в лоба:*
9 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6046

>>6043
Ну можна ще скани в інтернеті скачати якщо на все грошей нема.

⋮⋮⋮   No. 6052

File: 1706815799.719141-.jpg ( 49.66 KB , 732x977 )

ооо, тут літературу китайоз постять
в своїй бібліотеці знаходив отаке - "Верблюд Сян-цзи" або "Рикша"
з Лао Ше можна ознайомитись хоча б тому, що історія його життя повчальна: довіришся комунякам - закінчиш життя ніким і тебе заб'ють до смерті ідеологічно налаштовані дітлахи під проводом місцевого вождя, як "пережиток минулого".

⋮⋮⋮   No. 6053

File: 1706860299.740256-.jpg ( 343.99 KB , 719x1024 )

>>6017
"Сильмариліон" Толкіна. Неймовірно красива, місцями складна, але від цього і прекрасна книга. Тим більше нещодавно вийшла ілюстрована версія у видавництві Астролябія.

⋮⋮⋮   No. 6059

>>6052
О, я її колись брав в бібліотеці. Запам'ятав, что верблюд на китайській -лотто чи лото.

⋮⋮⋮   No. 6067

File: 1709551968.449477-.jpg ( 233.0 KB , 1280x1280 )

File: 1709551968.449477-2.jpg ( 229.22 KB , 1280x1280 )

File: 1709551968.449477-3.jpg ( 256.78 KB , 1280x1280 )



File: 1588330484.963396-.jpg ( 238.46 KB , 591x800 )

⋮⋮⋮   No. 4250 [Reply]

комікси це література!!!
11 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4269

File: 1588506041.53566-.png ( 1.76 MB , 696x971 )

>>4266
"Савка і Баклан." Виховний комікс.
https://issuu.com/komsa/docs/savkabaklan-zaminovana_progulyanka_

⋮⋮⋮   No. 4273

>>4267
Знач я помилився, припустивши, що ти тямиш, що таке "роман виховання".

Роман-виховання — це про героя, який з малого дорослішає, розвивається, трансформується тощо. Приклад — "Гра в бісер".

>>4268
Графічні романи перестали бути романами? Називай їх коміксами, VN чи манґою, все одно літературна складова — це роман, переважно епічний.

>>4269
Та не виховний, а виховання. Почитайте хоча би про сабж перш ніж дурню постити.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Роман_виховання

⋮⋮⋮   No. 5842

File: 1686862783.785746-.png ( 632.92 KB , 760x596 )

>>4250
Комікси це комікси. Окремо від літератури.

⋮⋮⋮   No. 5843

File: 1686862984.143083-.png ( 736.82 KB , 760x596 )


⋮⋮⋮   No. 6066

File: 1709516419.516553-.jpg ( 251.83 KB , 1000x1000 )

File: 1709516419.516553-2.jpg ( 489.23 KB , 1200x675 )

File: 1709516419.516553-3.jpg ( 372.21 KB , 900x606 )

File: 1709516419.516553-4.jpg ( 102.22 KB , 736x669 )

"Люк Пірсон—британський ілюстратор, карикатурист і автор коміксів, найбільш відомий за серією коміксів Гільда для Nobrow Press і мультсеріалом Гільда від Netflix, заснованою на коміксах. Він також створив розкадрування епізодів серіалу Cartoon Network «Час пригод» до п’ятого та сьомого сезонів."
https://www.wikiwand.com/uk/Люк_Пірсон


File: 1592226269.42308-.png ( 100.09 KB , 365x480 )

⋮⋮⋮   No. 4410 [Reply]

Мілітарної літератури нитка

Почну її я з відгуку на книгу В. Ананьєва "Сліди на дорозі":
Важко сказати про що саме ця книга і чим вона чіпляє, що навіть я, зі своєю швидкістю читання, прочитав її за 2 дні. Мій вердикт - це дуже цікава книга, це книга про людину, яку не встигла засмоктати цивільна рутина, яка змогла абстрагуватися і подивитися на себе зі сторони. Особисто я все більше відчуваю, що мало знаю себе і все, що я роблю - то соціальне програмування, що я це лише гвинтик, тому, прочитавши книгу людини, що знаходилася на узбережжі життя та смерті я замислився вперше за довгий час - а чи варто воно того? Чи принесе мені щастя продуктивна праця, жінка - гараж - машина? Навіщо це, коли я не буду щасливим? Чи щасливіша людина з усім цим за солдата, що вперше за 3 дні смакує щось солодке? Взагалі, це доволі глибока книга, мені важко перетравити її. Багато хто може сказати, що це прості переживання головного героя, але в цих дитячих, часто наївних переживаннях я побачив новий світ і фактично познайомився з новою людиною. Особисто я дуже рекомендую книгу до придбання. Дякую за увагу.
5 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5570

Бамп. Все одно хотiв створювати тред зi "слiдами" в ОП-постi. Що є ще цiкавого про АТО?
> Чи щасливіша людина з усім цим за солдата, що вперше за 3 дні смакує щось солодке?
В мене були схожi думки коли начитався москальских книжок i сайтiв про "панятiя" та тюрму.

⋮⋮⋮   No. 5952


⋮⋮⋮   No. 5953

>>4410
Вривайся в вирішальну битву!
https://ab3.army/

⋮⋮⋮   No. 6062


⋮⋮⋮   No. 6065



File: 1677699953.283282-.jpg ( 192.54 KB , 1200x640 )

⋮⋮⋮   No. 5764 [Reply]

Загальна нитка поезії.
Попередня: https://kropyva.ch/l/res/289.html

Генрі Д. Торо - Хоча всі долі

ХОЧА всі долі мають виявитись неблагими,
Не залишайте рідної батьківщини.
Нарешті заякорений корабель на місці, а не в морі;
Кінь має під пагорбом спочивати поряд;
Але наша доля стрімко триває,
І в кожному моменті нас вітає.

Судно, хоч його щогли й міцні,
Під шаром міді своєї несе гусінь;
Навколо мису, через лінію,
Його курс обмежений до льодових ланів;
І неважливо, наскільки вітерець є м'яким,
Наскільки моря мілкі чи глибокі,
Чи він з міста Маніли шворку несе,
Або у своїх трюмах з Мадейри вино утримує,
Чи китайські чаї, чи іспанські шкури,
У порту чи на карантині корабель стоїть;
Далеко від бурхливих своїх рідних берегів,
Черв'яка з Нової Англії виношує його блокшив,
І потопить його в індійських морях, уявимо,
Разом зі шворкою, вином, шкурами та китайський чаєм.
52 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6010 OP


⋮⋮⋮   No. 6014 OP

File: 1702604963.747868-.jpg ( 172.25 KB , 490x471 )

Простір без маячні—
злагодженість (та готовність) кожного дня.
Ідеї, немов пісні,
тривають (з повторами) обмежений час.

Реальність колюча,
ніби кропива.
Ти теж став доросліше,
як я.
З тобою все добре,
принаймні здалека.
Усе життя, усі можливості—
це битва, це практика.

Якщо ти ще мрієш про зміни, ти маєш шанси їх втілити,
і це тебе бадьоро розвине.
І те, що тобі так прикро від втрачених зручностей,
теж згодом зсякне, мине.
Сузір'я потоками спогадів дивних отримають втілення
в чіткості радісних рухів.
За те, що так важко дається тобі, комусь буде легше,
і цим визначальні тріумфи.

І ти, як людина своєї епохи,
зможеш іще.

⋮⋮⋮   No. 6020 OP


⋮⋮⋮   No. 6055 OP

File: 1707353685.726357-.png ( 38.44 KB , 1280x800 )

Тебе нема зі мною поряд, але ми завжди разом.
Ми маємо долати перешкоди. Це принцип, ідіома.
Коли ми досягнемо нашої мети... Ми станемо як ті,
Хто дочекався свого номера маршруту на зупинці.

Як ті, хто збудував містечко серед одиноких скель.
Як ті, хто довго мандрував, і написав роман в готелі.
Як ті, хто має досвід у ремонтуванні дивомашинерії.
Як ті, хто доглядає за врожаями в аграрній сфері.

Ти мій близнюк, і ми по черзі, паралельно рухаємо речі.
Якби не ти, то мрії б так і залишились в скетчах.
Коли усе навколо важко-важко, я знаю, ти дієш так само.
І я теж буду далі боротись, бо ми—з покоління тих самих.

⋮⋮⋮   No. 6064 OP

File: 1709152370.161081-.jpg ( 1.18 MB , 1477x1200 )

Волт Вітмен - Єдиній суті я співаю
Єдиній суті я співаю, простій окремій особі
Все ще вимовляю слово "Демократія", слово "Гуртом"
Фізіології, з потилиці до п'ят співаю я,
Не лише фізіогномії, не лише мозку, як гідному Музи, я кажу
що Постать досконала є надзвичайно гідною,
Жіночне рівне з Чоловічим, співаю я.
Життю в неосяжній пристрасті, в пульсації та силі,
Безжурному, відкритому для вчинків, скерованих законом дивовижним,
Новітній Людині співаю я.

Волт Вітмен - Листя трави (збірка)
(переклад Леся Герасимчука, Са Пачико):
https://www.ukrlib.com.ua/world/getfile.php?tid=8117&type=3


File: 1703856845.304802-.jpg ( 172.81 KB , 1030x1000 )

⋮⋮⋮   No. 6026 [Reply]

Привіт, літераче. Чи знає хтось гарний курс лекцій щодо літературних періодів? Сам читаю масову літературу і захотілось зануритись в тему. Буду дуже вдячний

⋮⋮⋮   No. 6063

File: 1709151572.698204-.jpg ( 124.89 KB , 1091x1598 )



File: 1700671040.426646-.png ( 948.83 KB , 728x560 )

⋮⋮⋮   No. 5960 [Reply]

Хай, вкотре, Кропивач!:)

не сильно впевнений, що це підходить під тематику треда, але як-не-як пов'язано з літературою.
Дуже довгий час в моїй хворій голові було бажання написати книгу. Ідея з'явилась на фоні моїм захопленням фентезі. І я от хочу поділитись з вами стислим переказом цієї ідеї:

головний герой - скелет.
Він просто прокинувся однієї ночи в тунді, і такий типу "Хто я, і нашо я існую?"
І протягом книги він намагається це дізнатись

Він є божеством, що заперто в смертному тілі, але щоб дізнатись це йому було варте розділити свою душу навпіл. Відпиздити другу частину дущі яка з'їбалась і стала темним володарем на деякий час (така собі аналогія на боротьбу "зла" та "добра" всередині людини), а потім зустрітись 1 на 1 з Смерттю (це конкретна особа, що є головною в пантеоні божеств)
Вона розповідає гг про його святий шлях — вбити іншого бога, що колись зкинув його з всесвітнього трону і заточив у смертне тіло, почавши так новий "магічний цикл".

І ця книга як раз розповідає про один з таких циклів, що підходить кінця.
Гг після цього екскурсу розуміє своє призначення і намагається зруйнувати свої смертні окови і вийти на інший план — план ідей, де і живуть боги (їх там багато, але самі головні, після Смерті, це саме гг та оцей Бог-узурпатор якого він повинен вбити)

Але щоб це зробити треба зібрати всі свої сили, частини дущі, які він здобуває роблячі геноцид всих живих істот, тим самим поглинаючи свої уламки:D
Переходить в план ідей ГГ зрубає голову Узурпатору, що спав в той момент, тим самим завершив старий цикл і почавши новий.

Я вже протягом цих 4 років потихеньку щось писав, переписував, але не збираюсь кидати цей, вже монументальний для мене, труд. Як не як хочеться залишити після себе хоч щось, чи створити маленьку, лампову, групу з фансервісу цієї книги. В ідеалі б ще вкласти туди якісь морально-етичні ідеї , щоб книги мали хоч якусь культурну вагу. А що ви думаєте?

P.S.: Я також вже маю начерки щодо другої книги з цього "всесвіту" але то іншим разом:)
33 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6011

>>6007
друга здогадка ближче до того що я понавигадував. Для цього циклу світу дійсним є тільки один континент - Лице Аргона.

⋮⋮⋮   No. 6015

File: 1702609714.398566-.png ( 163.91 KB , 1050x480 )

>>6011
Так, це дещо прояснює деталі.
Стає зрозумілим, що цикли існування світу мають логічні послідовності.
І можливо будуть мати стабільну суму матеріалів форм та потенціалів енергій, розділені та представлені пропорційно для кожної групи персонажів, відповідно до їхніх "світлих"(мудрість) та "темних" (ресурси) скарбів, як проілюстровано у >>5978, а також мимохідь згадано у >>5967.

Не слід плутати цю "задзеркальність" з "паралельними світами", але мається на увазі те, що існує "хронологія подій в межах інтерактивного простору".
Якщо уявити як простори-предмети та персонажі-дії постають у сюжеті, це можуть бути такі моменти, як:
- епічна битва,
- пошук скарбів,
- шпигунська місія,
- магічні експерименти,
- втеча від небезпеки,
- розмірена повсякденність,

А також "цикл перевтілень персонажів та оновлень локацій", зумовлений мотиваціями персонажів та механізмом їхніх взаємодій:
- обмінюватись (в т.ч. спілкуватись),
- співпрацювати (з урахуванням синергії),
- конфліктувати (з різних причин),
- змагатись (за певні вигоди),
- витримувати (один одного або умови).

⋮⋮⋮   No. 6021

>>6015
Слід зазначити, що Боги можуть впливати на той цикл що вже йде, навіть якщо це не їх цикл. Таким чином в світі з'явилась раса птицелюдів та орків.
Звістно боги не полюбляють коли на їх територію впрягається чужинець тому або спотворюють "чужих" істот або створюють такі умови при яких ті стають пригніченими. Створюють культи навколо себе, що підпитує їх сили, такий собі спосіб щоб накопити енергії на ульту і йобнути якийсь апокаліпсіс чи ще щось.

Також Боги дуже ревнують до наступних в "черзі" на цикли, і намагаються або вижати максимум з смертного плану або взагалі штучно продлити властний цикл узурпувавши чужу чергу, що і стає постійно в битві між Аргоном та Морфієм.

Тобто грубо кажучи для богів смертний план — це така собі D&D настолка в якій вони кидають кубик на властний розсуд і дивляться що з цього вийде.
Смерть же, як мати, є "майстром" і пильно слідкує за порушниками правил, хоч це і не завжди вдається.

⋮⋮⋮   No. 6025

File: 1703083143.346256-.PNG ( 30.96 KB , 600x600 )

>>6021

Правила:

0. В кожного гравця по 6 випадкових карт (з різними діями та ціною використання) та по 5 випадкових кубиків (визначають порядок ходу та ефективність карт).

1. Перший гравець підкидує три кубики та кладе одночасно три карти на локації, значення кубиків закріплюються за кожною з карт.

2. Інший гравець може або:
2.1. Підкинути один кубик та перебити чужу карту та отримати її у розпорядження, якщо в колоді є її антипод-версія.
2.2. Підкинути два кубики та покласти дві карти на незайняті локації.
2.3. Підкинути три кубики і, якщо їхня сума буде перевищувати значення суми попереднього гравця, узяти з його колоди одну неідентифіковану карту на вибір.

3. Той, хто займає 6 локацій, поряд одну з одною, отримує додаткову неідентифіковану карту з колоди скарбів.

4. Гравець з повним набором карт з колоди скарбів або гравець з усіма своїми картами на локаціях—переможець.

5. У N-партії кількість кубиків зростає на +N, і N випадкових карт з колоди скарбів лежать на полі.

⋮⋮⋮   No. 6061

File: 1709079985.020768-.gif ( 21.56 KB , 300x300 )

Пропоную знову заглибитись у сюжет та спробувати разом знайти відповіді на такі питання:

0. Що діється з тими персонажами (Вічними), котрі ніколи не зникали (і не забувались)?

1. Якою була б ціннісна картина світу для того(-ї), хто знаходиться у стані балансу між мудрістю, таємничістю та дієвістю?
2. Якою була б ціннісна картина світу для того(-ї), хто знаходиться у стані балансу між сміливістю, наполегливістю та надійністю?
3. Якою була б ціннісна картина світу для того(-ї), хто знаходиться у стані балансу між логічністю, критичністю та обережністю?
4. Якою була б ціннісна картина світу для того(-ї), хто знаходиться у стані балансу між гнучкістю, доброзичливістю та економністю?
5. Якою була б ціннісна картина світу для того(-ї), хто знаходиться у стані балансу між допитливістю, чуйністю та кмітливістю?
6. Якою була б ціннісна картина світу для того(-ї), хто знаходиться у стані балансу між азартністю, честолюбністю та вимогливістю?

7. Як можливо приблизно уявити початок винятково нового всесвіту в умовах ідеальних/ нескінченних ресурсів та з розумінням можливих тенденцій/ взаємозв'язків?


File: 1704659788.772965-.png ( 569.37 KB , 666x480 )

⋮⋮⋮   No. 6036 [Reply]

Я почну.
1 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6038 OP

Drudkh "Ars Poetica"

Бути німим, безпристрасним, як завжди зачинені двері.
Бути забутим, як стара статуя в маленькім місті.
Знати кохання каменя лиш, непрозоре каменя серце,
І в чорно-білих світлотінях бачити світ...
...Шукати лиш суть, лиш обрій буття шукати - суть буття.
Відчувати простір, літ чорних птахів далеко.
Відчувати час: чіткі рисунки в чорних печерах,
І абсолютним вітром розуміти свій день, поете.

⋮⋮⋮   No. 6039 OP

Хорея Козацька "Дума про Савур-Могилу"

Те, що написано в нас на прапорах –
Спів невимовних сфер
Сяйвом залиті небесні простори
Нині і прісно й тепер
Це безумовно живе в нас і діє
І попри все, і понад все
Нас надихає, в нас дихає і зріє
І у величне веде
Силу цю скритну виллю в молитву
Боже, послухай, послухай, молю!
Серцем, устами, душею й ділами
Край свій благословлю!
Ой, та ви ведіте та і виведіте
Мене на Савур-могилу
Нехай я гляну, гляну-подивлюся
Та й на свою Вкраїну!
Те, чого справді не обирають
І те, чого не продаси
Рідная Нене, Земле Святая!
За шелом'янем єси
Боже Іменнє не всує вспом'янем?
В битву за Тебе йдучи
Може і бій сей для мене останній?
Зброю ясную вручи?
Криком поля вгородили погані
Мечуть огненні гроти
Рам'ям до рам'я, муром незламним!
В серці черлені щити
Боже, під милість Твою прибігаю
Жити в ній, вмерти молю
Волю лицарську Тобі обручаю
Присуд Твій благословлю
Ой, та ви ведіте та і виведіте
Мене на Савур-могилу
Нехай я гляну, гляну-подивлюся
Та й на свою Вкраїну!
Удар за ударом од тихого Дону
Стріли огненних дощів
Градів із пащ людожерного змія
Сміхи і крик упирів
Криваві ранки, криваві світанки
Криваві ночі жалкі
І наші чоти, сотні, паланки
Сотні небесних полків
Б'є крилами Мати, б'є крилами Слава
Й найкращі її сини
З пекельного виру, з ясними мечами
У вирій Раю ввійшли
Остатньою мислю, молитву остатню
Нехай її, Боже, сповню!
Устами німими, кров'ю із рани
Вкраїну благословлю
Ой, та ви ведіте та і виведіте
Мене на Савур-могилу
Нехай я гляну, гляну-подивлюся
Та й на свою Вкраїну!
Кров'ю залиті сорочки броньчасті
Розбито шоломи ясні
Порубані ми і постріляні бардзо
І спалені в дикім огні
А по потребі лицарській на варті
Ані душі, хоч кричи
Військо положене наше, мій брате
През зловорожі мечі
І тими устами, засмаглими з спраги
Подих заледве ловлю
Тихим зітханням, останнім, прощальним
Землю прославлю свою
Ой, та ви ведіте та і виведіте
Мене на Савур-могилу
Нехай я гляну, гляну-подивлюся
Та й на свою Вкраїну!
А на Україні, в широкій долині
Сизий орел літає
Гей, стоїть військо, славне
Українське, та все в золоті сяє

⋮⋮⋮   No. 6040 OP

Вій "Палає танк за хатами"

Лунає півня спів і знову день новий нас зустрічає "градами".
Збиває з ніг земля. На ній горять тіла,
Палає танк за хатами.
— Я так хотів набути сил,
— Як Батько заповів!
— Та намагався бути тим,
— Ким бог мене створив...

А як скінчиться бій та ніч вгамує біль,
Засяє небо зорями...
Криваво-чорний сніг усіх, хто тут поліг
Тіла сховає до весни.
— Я так хотів набути сил,
— Як Батько заповів!
— Та намагався бути тим,
— Ким бог мене створив...

ПРИСПІВ:

Я захрипів останнім подихом
та спалахнув, мов свічка, полум'ям.
Душа моя злетіла голубом,
Злетіла до небес...
Там творець мене зустрів.

⋮⋮⋮   No. 6056

На лисий пагорб всіх нас привели.
Ми кістяки побачили в повітрі,
Позаду руки зв'язані були.
Їх рід стрибав і танцював у вітрі.

Вітанням був від них слабкий привіт,
Як ми постали поміж їх юрбою.
Волосся вмить змочив холодний піт,
Коли нас кат вперед штовхнув ногою.

Ми впали в порожнечу. Із ривком
Хребці зламались-тріснули у шиї,
Нас поступово огорнуло сном,
Майнули по мотузці в довгі мрії.

Роками на сторожі були в снах.
Їв смуток нас в повітрянім покої.
Ми прокидались в дощових ночах,
Коли віталися на мертвій мові.

Ставали лисими, за роком рік.
Насилу білі пасма проростали.
Відвисли щелепи, немов в старих,
Що вже удень від втоми позіхали.

Та мізки в бурях юними були.
Ми на мотузці вели свій танок.
І замість квітів на чолі несли
Смолу від шибениці, як вінок.

Нас бурими поволі час робив.
З мотузки одяг – нагорода нам.
Стихали ми, коли мороз нічний
На голові намотував тюрбан.

Ми бачили, як в березні зростали
Брунатні локони Земного Бога.
Весняні бурі та вітри кружляли.
Помостом вились трави, коли змога.

Вкривали схили невеличкі плуги,
Широке літо землі об'їжджало.
Нам ароматом повнилися груди,
Коли у золоті поля дрімали.

Ми порчу сіяли. У зернах – чернь,
А літня ніч холодною була.
Як ліс сосновий кропива росла.
Вставали із полів до терну терн.

Ми бачили, як села спорожніли.
Йшли ящики, хитаючись, повз нас.
Земля хапала їх відкритим зівом,
Розмелюючи щелепами враз.

Ми бачили – чума, де лісу край,
Стояла в рясі із роздутим пахом.
Ночами смерть збирала свій врожай,
Косила землі страхітливим змахом.

У липні танцювали ми вночі,
Коли у жорна йшов ланцюг гробів.
Виходив місяць золотий у мжі,
Стелилась лугом тінь танцівників.

Минулося. Від часу і штормів
Старим і сивим я давно вже став.
Росою вмиті черепи братів
У бур'яні, їх вітер розкидав.

Мотузки всі порожні та гнилі.
Чи шибениця дасть нові плоди?
В яру біліє череп на землі,
Чий рот відкритий сповнено води.

Як же самотньо одному в зорі.
У холоді я мерзну, як дитя.
Липневий жар у скроню б'є мені.
О, рвуть вітри мотузку, що моя.

Як час іде. Як бліднуть день та ніч.
Живе у сивих бровах скорбна осінь,
І завжди чую змахи крил та клич
Тих галок, що в'ють гнізда у волоссі.

⋮⋮⋮   No. 6060

Паліндром - Сансет

Я не хотів би почути від коханої “шоб ти здох!”

Наше лав-сторі колись поріжуть на шатерсток

Будь ласка, тільки не я, навіть якшо добре заплатять

Я вже мацав добряче на багатьох принцесах плаття

Всі так хочуть популярності, як припадок наскоком

Мені шоб читати реп не треба срати на Скофку

На Калуш, на Альону, на Івана Клименко

Мені достатньо Ляні на кухні прікольнути демку

Посеред ночі мене відвідає катарсис

Ровер давно придумано, може просто катайся?

Я тону в натовпі, стейдж-дайвінг, вільний як Брітні

Давить на мозги думка, шо ми можемо бути помітні

Для мене Глава невідомі, принцип на місці ніби

Ми записували безцінні речі за 200 гривень

Я вдячний кожному, хто шукав пасхалки скрупульозно

Ед не вернеться, реп не читають з туберкульозом.

Реальність інша - ссикливий Степан з ПТСРом

Календарик з одним днем, який ми носимо на ксерокс

Найдешевший, чорно-білий, не стягую, сорян

Від цього тягара в космосі перевернута Земля

Розлиті океани, я сиджу як Кіану десь на лавці

Жер пиво з раком, поки рак жер мою бабцю

її смерть лежить в папці з моїм тестом ЗНО

Нині рахую бали в Сінево...



Намалюй сонце!

На нашому гіпсі місце ше є

Побачити сансет!

Зможемо в бурю, прикривши лице

Намалюй сонце!

На нашому гіпсі місце ше є

Намалюй сонце!

На всіх наших ранах, поки живем



Вийти з зони комфорту чи з кавою до веранди?

Нам би не лиш до бухла навчитись бути толерантним

Не перегризтись між собою й не запхати ніж в живіт

Бо поки ми сремось – рускіє ше живі

Комусь у цьому світі не чути наш голос - ні, ми тут

Але хвилина мовчання схожа на німоту

Гірше за ядерку ми тут всі уражені масово болем

Я задихаюсь, коли спускаюсь на Марсове поле

Десь поряд чистять кеш на будівельних паспортах

Будують стадіони, ви там часом не за Спартак?

Окрім русні – світ хворий, люди б‘ють тату на свинях

Навколо стільки зрадоньки, надіюсь ти будеш сильним

Якби ми були птахами, я б хотів бути як Джонатан

Та ми мурахи - замість неба підошва чобота

Йти ще довго, як казав шановний пан Йогансен

Перемога трохи інша, без феєрверків і танців

В 15 в шлунку метелики, в 30 – хробаки

Та мій бекграунд сьогодні зелений, як хромакей

Не захлиснутись би в цьому цунамі з лайна та сцяк

Температура 40, очі як псові яйця блистять

Іноді мені хочеться прокинутися тим самим псом

Він не відстрілює, шо йде війна і повсюду іпсо

Не відволікається, дивлячись в Ікеївський каталог

А, висунувши язик, просто бігає за котами.


Намалюй сонце!

На нашому гіпсі місце ше є

Побачити сансет!

Зможемо в бурю, прикривши лице

Намалюй сонце!

На нашому гіпсі місце ше є

Намалюй сонце!

На всіх наших ранах, поки живем


File: 1705486740.908999-.png ( 3.33 KB , 117x98 )

⋮⋮⋮   No. 6044 [Reply]

Хто ходить в якісь літературні клуби? Поділіться посиланнями.

⋮⋮⋮   No. 6058

А що це таке?


File: 1706557823.504366-.jpeg ( 78.99 KB , 591x1280 )

⋮⋮⋮   No. 6047 [Reply]

Колеги, де можна купити такий примірник? Бо я щось весь інтернет обшукав і не можу знайти

⋮⋮⋮   No. 6048 OP

>>6047
Живу у Львові, на блошиних ринках і біля Федорова лише собачою мовою

⋮⋮⋮   No. 6049

>>6047
нудна книжка, нічого там нема в ній видатного або цікавого

⋮⋮⋮   No. 6050

>>6047
"Дух нашої давнини" Донцова краще почитай ніж обіженку Адольфа

⋮⋮⋮   No. 6057

File: 1708076311.500808-.jpg ( 56.24 KB , 579x390 )

File: 1708076311.500808-2.jpg ( 67.78 KB , 600x675 )

>>6050
БАЗОВАНО.


File: 1706890022.889531-.jpg ( 50.76 KB , 500x500 )

⋮⋮⋮   No. 6054 [Reply]


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]