[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1605341964.722515-.jpeg ( 439.9 KB , 1422x1460 )

⋮⋮⋮   No. 4961 [Reply]

Чи є різниця між тим, щоб просто завантажувати книги в інтернеті, і тим, щоб брати їх у бібліотеці? Чи отримують правовласники хоча б якусь вигоду, якщо їх твори користуються попитом у таких закладах?

⋮⋮⋮   No. 4962

>>4961
Так, правовласники отримують вигоду в тому плані, що при оновленні бібліотечних фондіф - ці книжки закуповуються легально.
Завантаження книг в інтернеті - я думаю, що люди повинні мати доступ до інформації незалежно від статків і фізичних можливостей. Тому це річ хороша.
Є проєкти створення онлайн бібліотек. Де ти маєш натистути кнопку "отримати книгу" а потім маєш натиснути "повернути книгу". Думаю, це було б хороше рішення.
Але, особисто мені хотілося б реформ. Зробити піратство законним і створити можливості для монетизації контенту, який "спірачений".

⋮⋮⋮   No. 4963

>>4961
Ті автори, що зацікавлені більше у розповсюджені, а не у прибутку, особливо не проти піратства, можливо навіть дуже за. А от ті, хто прагнуть підзаробити, зазвичай займаються критикою чужих творів, трохи плутаючи питання цінності твору з темою правовласності. Сам момент монетизації є доволі важливим для творця, про це не люблять говорити, якщо основна мета—поділитись ідеєю або мати вплив на культурні процеси. Це як з подарунком—дарувати приємніше, ніж отримувати. Система донатів здається більш прийнятним варіантом. Уявляю, як в біобліотеці біля кожної полиці знаходиться інформація про автора і кошик для донатів... Щось воно не дуже. Тоді було б добре створити профсоюзи у кожному місті й таким чином винагороджувати працю авторів.

⋮⋮⋮   No. 4964 OP

>>4963
> Уявляю, як в біобліотеці біля кожної полиці знаходиться інформація про автора і кошик для донатів... Щось воно не дуже.

А мені навіть подобається ця ідея. Хоча сенсу в цьому, нажаль мало. Я сам бачу, що в бібліотеки зараз молодь майже не відвідує, а літнім чоловікам чи жінкам наврячче зрозуміла суть донейта.

⋮⋮⋮   No. 5565

File: 1647308244.585369-.jpg ( 35.44 KB , 600x415 )

>Завантаження книг в інтернеті - я думаю, що люди повинні мати доступ до інформації незалежно від статків і фізичних можливостей.

Це теоретично добре, типу за все хороше проти всього поганого, а практично пизводить до знеціненості інформації. Якби наші люди здатні були КУПУВАТИ підручники, то вони 5 разів подумали б - а чи потібно цей підручник читати взагалі, якщо він нічого не дасть, наприклад. Бомжі-бидлани мають страждати, їх за піратство треба пиздити нещадно, а для тих, хто здатен усвідомлювати прочитане, мають бути інші умови (я не кажу про піратство, хоча в деяких випадках воно єдина можливість отримати доступ до інформації), а про фінансове забезпечення умов праці та навчання для деяких людей з найкращим мозком, інші мають горбатитися, щоби отримати гідну освіту.

⋮⋮⋮   No. 5584

>>4963
>донат
ІМХО, це найкращий варіант. Автор отримує якнайширше розповсюдження своєї творчості, і гроші для заохочення до праці, користувачі -- продукт, і можливість допомогти автору. Піратства уникнути неможливо, тому треба шукати компромісне рішення.


File: 1592226269.42308-.png ( 100.09 KB , 365x480 )

⋮⋮⋮   No. 4410 [Reply]

Мілітарної літератури нитка

Почну її я з відгуку на книгу В. Ананьєва "Сліди на дорозі":
Важко сказати про що саме ця книга і чим вона чіпляє, що навіть я, зі своєю швидкістю читання, прочитав її за 2 дні. Мій вердикт - це дуже цікава книга, це книга про людину, яку не встигла засмоктати цивільна рутина, яка змогла абстрагуватися і подивитися на себе зі сторони. Особисто я все більше відчуваю, що мало знаю себе і все, що я роблю - то соціальне програмування, що я це лише гвинтик, тому, прочитавши книгу людини, що знаходилася на узбережжі життя та смерті я замислився вперше за довгий час - а чи варто воно того? Чи принесе мені щастя продуктивна праця, жінка - гараж - машина? Навіщо це, коли я не буду щасливим? Чи щасливіша людина з усім цим за солдата, що вперше за 3 дні смакує щось солодке? Взагалі, це доволі глибока книга, мені важко перетравити її. Багато хто може сказати, що це прості переживання головного героя, але в цих дитячих, часто наївних переживаннях я побачив новий світ і фактично познайомився з новою людиною. Особисто я дуже рекомендую книгу до придбання. Дякую за увагу.
1 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4413

>>4412
Теж читав цю книгу. Якісна річ. Валєра якщо й далі буде писати - буде стронговим письменником.

⋮⋮⋮   No. 4510

>>4410
Багато тематичних телеграм-каналів радять творчість німецького письменника, ветерана двох світових воєн Ернста Юнгера.

⋮⋮⋮   No. 4688

File: 1599511713.394082-.jpg ( 70.3 KB , 398x565 )

« — Слухайте, — сказав він Швейкові, який байдуже розглядався навколо. — Тільки ще раз наверніться мені під руку, — довго мене не забудете! Відведіть його!

Поки Швейка відводили назад у шістнадцяту, слідчий Берніс викликав до себе наглядача Славіка.

— Аж до остаточного вирішення, — наказав він коротко, — Швейк надсилається в розпорядження пана фельдкурата Каца. Приготувати папери про звільнення і з двома конвойними відвести до пана фельдкурата.

— Чи накажете відвести його в кайданах, пане поручнику?

Слідчий грюкнув кулаком по столу:

— Йолопе! Я ж вам ясно сказав, приготувати папери про звільнення.

І все, шо назбиралося за день у душі слідчого: і капітан Лінгарт, і Швейк, — вилилось бурхливим потоком на наглядача і закінчилося словами:

— А тепер розумієте, що ви коронований осел?

Так годилося б називати лише королів і цісарів, але навіть і звичайний наглядач — особа некоронована — не був задоволений таким звертанням. Виходячи від слідчого, він кoпнув в'язня, який прибирав у коридорі.

Щодо Швейка, то наглядач вирішив залишити його бодай одну ніч у гарнізоні, хай ще зазнає втіхи.

Ніч, проведена в гарнізонній тюрмі, завжди викликає приємні спогади. Поряд шістнадцятої був карцер-одиночка, похмура діра, звідки й цієї ночі розлягалося виття замкненого в'язня, що йому фельдфебель Ржепа з наказу штабного наглядача Славіка ламав ребра за якусь дисциплінарну провину.

Коли виття затихло, в шістнадцятій стало чути тільки тріскання знайдених у білизні вошей, які попали під нігті в'язнів.

Над дверима, в заглибленні стіни, стояла гасова лампа з дротяною запобіжною сіткою. Лампа світила тьмяно і коптіла. Запах гасу змішувався з випарами людських немитих тіл і смородом параші. Після кожного користування параша відкривала свою поверхню і випускала нову хвилю смороду в, шістнадцяту.

Недоброякісна їжа утруднювала процес травлення, і більшість людей страждала від накопичення газів, які випускалися в нічну тишу. В'язні перегукувались один з одним тими сигналами під різні жарти.

У коридорах було чути розмірені кроки вартових, коли-не-коли у дверях відчинялося віконце і в нього зазирав наглядач.

З середніх нар чулася тиха розповідь.

— Мене перевели сюди після невдалої втечі. Раніше я сидів у дванадцятій камері.

Там ніби тримають за легші провини. Одного разу привели до нас сільського дядька. Він дістав чотирнадцять днів за те, що приймав до себе на нічліг вояків.

Спочатку думали — це політична змова, але потім виявилося, що він робив це за гроші. Селянина мали посадити між дрібними злочинцями, але там було вже повно, і він потрапив до нас. Якого тільки добра він не приніс із собою з дому, і чого йому не напередавали! Йому дозволили чомусь харчуватися власними продуктами в додаток до тюремної їжі. І курити дозволили. Приніс він із собою дві шинки, величезну хлібину, яйця, масло, сигарети, тютюн — одне слово, все, що душа забажає, і все тримав у двох торбах. Цей дурило збирався усе те зжерти сам.

Навіть не здогадався поділитися з нами, як робили інші, коли щось діставали. А коли ми почали у нього випрошувати, він, скнара, все ні та ні. Він, мовляв, сидітиме тут чотирнадцять днів і може зіпсувати собі шлунок тією капустою та гнилою картоплею, що нам дають на обід. Він обіцяв віддавати нам усю тюремну страву і тюремний хліб, бо вони, мовляв, його не цікавлять. "Діліться, — каже, — поміж собою або міняйтеся по черзі". І знаєте, такий був панський песик, що навіть не хотів сідати на парашу, а чекав другого дня, щоб на прогулянці зробити це у вбиральні. Це розпещене створіння принесло з собою навіть туалетний папір.

Ми йому сказали, що нам начхати на ту його порцію, і терпіли день, другий, третій. Чолов'яга жер шинку, мастив хліб маслом, лупив яйця, одним словом, жив як у бога за пазухою. Курив сигарети й не хотів навіть дати комусь бодай хоч раз затягнутися. Вам, казав, заборонено курити, і якщо наглядач побачить, то йому, мовляв, нагорить. Так ми терпіли три дні. А на четвертий день вночі з ним і порахувалися. Вранці скнара прокидається, — а я вам забув сказати, що він завжди вранці, вдень і ввечері, перед тим як напхатися, молився. Довго молився. Отже, й тепер помолився і давай нишпорити в своїх торбах під нарами. Торби лежали на місці, але були сплющені й зморщені, як висушена слива. Бідолаха почав репетувати, що його обікрали, що там залишився тільки туалетний папір. Спочатку він думав, що ми жартуємо, просто все сховали кудись. І каже нам, та ще так весело: "Гей, ви, шалапути, ви ж однаково мені все повернете, але ніде правди діти, гарно у вас це вийшло".»

⋮⋮⋮   No. 4690

>>4410
Безодню Сорда з нашої 93-ї бригади читали?

⋮⋮⋮   No. 5570

Бамп. Все одно хотiв створювати тред зi "слiдами" в ОП-постi. Що є ще цiкавого про АТО?
> Чи щасливіша людина з усім цим за солдата, що вперше за 3 дні смакує щось солодке?
В мене були схожi думки коли начитався москальских книжок i сайтiв про "панятiя" та тюрму.


File: 1504280293.18737-.jpg ( 5.7 KB , 185x273 )

⋮⋮⋮   No. 1591 [Reply]

Атлант розправив плечі.
Варта читання писанина? По відгукам схоже що всі просто всикаються з її офіґенності, це вселяє сумніви.
Та й люблю читати з паперу - а там три недешеві томи. Не знаю чи купувати
12 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 1672 OP

>>1608
прочитав першу частину, книга вартісна. трохи дратує чорнобілість і нагнітає відчай лівацький маразм, але співпереживання героям виникає з перших сторінок

⋮⋮⋮   No. 2533

>>1672
друга частина заходить у маразм. з легкого кафкіанства переходить в марення відрубаної голови. ідея/посил ніби зрозумілі, але занадто вже правильні головні герої, якась суцільна самозреченість/жертовність при постійному рефрені про те що це насправді здоровий егоїзм.
якась антиутопія без гальм. боюсь братись до третьої. там ж має бути хепіенд, га?

⋮⋮⋮   No. 5548

File: 1642795425.391416-.jpg ( 202.29 KB , 1019x1285 )

>>1591
Атлант розтопив печі.

⋮⋮⋮   No. 5549

>>1591
https://youtu.be/eDYkOj-j9_8 Щоб не читати можна огляд кумедний глянути.

⋮⋮⋮   No. 5556

>>1591
Цікаво, що видавництво обрало ростовський розвідний залізничний міст.


File: 1643187775.89765-.png ( 134.71 KB , 300x300 )

⋮⋮⋮   No. 5550 [Reply]

Смітникові пригоди на Файначі. Резервний тред смітникового контенту імені Іскандера, щоб не загубилося. Бо він самоочищується і контент пройобується.
https://fajno.in/trash/

⋮⋮⋮   No. 5551 OP

>>5550
Пригоди на смітнику.

Колись було село Файначівка і був у села смітник і не просто смітник, а ціле звалище. І зносили жителі села на смітник усе сміття, що було шкода тримати в сараях та погрібах. Смітник раз в місяць прибирався сам собою, бо на тому місці раз в місяць як по розкладу відкривався варп-портал і увесь непотріб провалювався кудись у космічний та міжчасовий простір, засмічуючи якусь далеку космічну далечінь пустими пляшками, гандонами та пачками з під цигарок Прилуки.

⋮⋮⋮   No. 5552 OP

>>5551
Жителі села – Тараси та Мустафи дуже пишалися такою передовою технологією утилізації, хоч один хій ніхто не знав як воно працює. Коли сусіди у них питали як воно працює, щось буркотіли про волю Аллаха та геніальність старости Іскандера Аль-Слободжані. Файначівка було село хоч і маленьке, але не бідне. У всіх був інтернет, кози, корови і трохи свиней. Хоча староста не дуже любив цих тварин, по зрозумілим причинам.

⋮⋮⋮   No. 5553 OP

>>5552
Поряд зі смітником у напіврозваленій хаті жив місцевий алкоголік та шиз, якого звали Тарасом (як і усіх українців в селі), але з якимось там номером. Тарас був бідний і дурний, тому колесо сансари його регулярно прокручувало на своїй осі, не даючи жодного шансу стати краще.

Тарас вважав себе особливим, незалежно мислячим і Митцем, тому регулярно навідувався на Смітник у пошуках натхнення та пляшок, щоб здавати їх у пункті прийому склотари.

⋮⋮⋮   No. 5554 OP

>>5553
Цього ранку його хворобливий розум знову десь флоатував у роздумах про вічне, поки кволе та зношене тіло на автопілоті несло його до звичного Смітника. Але тепер дещо з'явилося посеред брудного сміття. Серед поживної гнили за одну ніч виросла красива та чиста Розкішниця, яку ніхто в селі не бачив наживо, а тільки читав про неї в інтернеті і бачив сороміцькі картинки на сайтах для дорослих.

⋮⋮⋮   No. 5555

>>5550
> Бо він самоочищується і контент пройобується.
Але ж в цьому його суть.


File: 1639491748.361643-.png ( 371.93 KB , 512x384 )

⋮⋮⋮   No. 5514 [Reply]

Поясніть цей мем. Де тут сміятися?

⋮⋮⋮   No. 5515

>>5514
Там де і в тореадорах з Васюківки

⋮⋮⋮   No. 5521

>>5514
Бо вони обидва підлизували радянській владі?


File: 1636009820.07231-.jpeg ( 135.94 KB , 756x1008 )

File: 1636009820.07231-2.jpeg ( 106.63 KB , 563x750 )

File: 1636009820.07231-3.jpeg ( 108.41 KB , 563x750 )

⋮⋮⋮   No. 5497 [Reply]

Допоможіть вибрати завдання з філософії для 1 курсу, будь ласка. Думаю взяти 9 або 14. Начитаність моя тримається десь біля нуля. Читати "уривки" я в сраці мав, не миле діло, краще визначитись і взяти увесь твір, тому прошу поради. В /б/ не пишу, бо 18+. Буду дуже радий порадам і дискусії. Спасибі

⋮⋮⋮   No. 5498

>>5497
Візьми шмат сиру з великими дірками. Відріж слайс із діркою щоб був. Кинь на сторінку. Який номер потрапить у Віконце Істини, той і бери.

⋮⋮⋮   No. 5500 OP

>>5498
файно є

⋮⋮⋮   No. 5501

>>5497
Бери Лао-Дзи. Мені в студентські роки вкотило.

⋮⋮⋮   No. 5505 OP

File: 1637025967.629597-.png ( 85.85 KB , 530x706 )

>>5498
>Слайс

⋮⋮⋮   No. 5511

Не зайобуйся. Гуглиш на що є якийсь матеріал який можна скопіпастити - те і вибираєш. Зекономлений час витрачаєш на книжки, алкоголь і дівчат, в рівній пропорції.
Університет потрібен тільки для того щоб шість років не працювати, докладати зусиль треба тільки в такій кількості щоб не вилетіти раніше терміну.


File: 1632405298.973239-.jpg ( 807.7 KB , 1280x800 )

⋮⋮⋮   No. 5459 [Reply]

читав фантастику, набридло.
3 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5463

>Петро Дяченко "ЧОРНІ ЗАПОРОЖЦІ"
Може, в мене недорозвинений смак, але мені дуже сподобався екшн.

⋮⋮⋮   No. 5490

>>5459
Що саме читав?

⋮⋮⋮   No. 5491

>>5459
Багряний Іван.

⋮⋮⋮   No. 5495

>>5490
Ден Абнетт

⋮⋮⋮   No. 5496

>>5495
"Інквізитор"


File: 1635376581.507479-.jpeg ( 297.95 KB , 2221x2392 )

⋮⋮⋮   No. 5489 [Reply]

Читали пікріл? Чи варто? За скільки осягається? Рілі там так трешово всередині, як про це відгуки пишуть?

⋮⋮⋮   No. 5493

>>5489
Прочитав класі в восьмому, норм. Також варто читати Сад Гетсиманський Багряного.


File: 1632136289.90456-.png ( 145.85 KB , 236x333 )

⋮⋮⋮   No. 5452 [Reply]

Нитка кіберпанк-пікч. Стосується не тільки літератури але жанру у всіх його проявах (кіно, ігри, аніме, картинки).

⋮⋮⋮   No. 5453 OP

File: 1632136360.054993-.png ( 620.86 KB , 564x798 )

File: 1632136360.054993-2.png ( 583.16 KB , 453x640 )

File: 1632136360.054993-3.png ( 316.9 KB , 338x500 )


⋮⋮⋮   No. 5454 OP

File: 1632136507.363818-.png ( 949.29 KB , 564x846 )

File: 1632136507.363818-2.png ( 160.57 KB , 235x299 )

File: 1632136507.363818-3.png ( 516.65 KB , 564x901 )


⋮⋮⋮   No. 5455

Це ж було вже

⋮⋮⋮   No. 5456 OP

File: 1632140258.379757-.png ( 161.95 KB , 480x360 )

>>5455
я не бачив, тому продовжу

⋮⋮⋮   No. 5457 OP

File: 1632140404.908695-.png ( 518.8 KB , 564x777 )

File: 1632140404.908695-2.png ( 652.79 KB , 564x789 )



File: 1630395976.972548-.png ( 345.63 KB , 640x422 )

⋮⋮⋮   No. 5394 [Reply]

Тред клясика. Леся.
5 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 5400 OP


⋮⋮⋮   No. 5401 OP


⋮⋮⋮   No. 5402 OP


⋮⋮⋮   No. 5406 OP


⋮⋮⋮   No. 5427 OP



Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]