[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/u/ - Українська мова

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)

File: 1679081906.926492-.PNG ( 21.65 KB , 1208x259 )

⋮⋮⋮   No. 6582

https://slovotvir.org.ua/
Бережіть корені української мови!

⋮⋮⋮   No. 6587

>>6582
>панський кут

⋮⋮⋮   No. 6611

File: 1681682713.757203-.png ( 25.72 KB , 200x200 )

Для вивчення діалектизмів:
https://www.facebook.com/shchebetarnya

⋮⋮⋮   No. 6612

>>6582
Потреба калькувати як ознака меншовартості.
Якісь чергові спалахуйки, пупорізки, нацюцюрники. Враження, нібито вигадували малороси-українохейтери москалям на втіху.
«Коли чуєш українську мову, складається враження, що її придумали дітлахи в садку, коли передражнювали одне одного» (переклад з російської). І як доказ наводять перелік таких от неіснуючих слів. (з теренів інтернету)

⋮⋮⋮   No. 6627

File: 1683439907.657822-.jpg ( 17.87 KB , 450x253 )

>>6582
> гімн - славень
оце потрібно, а то країна «з гімном на вустах» живе

⋮⋮⋮   No. 6629

File: 1683463750.978255-.jpg ( 37.88 KB , 755x512 )

Деякі слова вартують того щоб їх змінити, деякі ні, або принаймі зміна тих запропонованих варіантів.
Типу ситуація зі словом "реченець" така сама як з "дієвидло" - незрозуміло що воно значить. Те саме з "баранці", ніхріна не зрозуміло
А до чого тут "тьютор"? Серед мого кола спілкування ніхто і ніколи не вживав цього слова, навіть Ітівці.

⋮⋮⋮   No. 6630

>>6627
Але правильніше було б співень

⋮⋮⋮   No. 6631

>>6582
Latynka to e maybutnie!

⋮⋮⋮   No. 6632

>>6631
А причому тут це твердження до суті треду? Чи просто аби щось написати?
А взагалі, от ви, прихильники латинського алфавіту, можете відповісти - чого вас так тягне до чужого? Ви що, не знаєте своєї історії? Кирилиця - це знакова система, яка тягнеться крізь віки протягом усієї історії України ще з часів Русі, на землі якої її принесло православ'я. І яке відношення взагалі зміна знакової системи локальної мови однієї нашої країни має до майбутнього? Якщо ви б сказали, що за англійською як всесвітньою, в тому числі і в Україні, майбутнє - це мало б хоч якийсь сенс.

⋮⋮⋮   No. 6633

>>6632
Мова це інструмент, якщо старий інструмент зносився\зламався треба брати\змайструвати новий.

⋮⋮⋮   No. 6634

>>6633
Що мова це інструмент я з вами згоден, але яким чином він зносився та зламався? Щось я цього не помічаю. Кирилиця прекрасно передає на письмі сучасну мову: просто, зрозуміло, фонетично. Також неологізми, англіцизми та т.д. Що їй вам в ній не подобається - я ума не приложу

⋮⋮⋮   No. 6635

>>6634
Я б взагалі спокійно синтезував кирилицю рівнозначно з латинкою, щоб на одній сторінці тексту можна було спокійно юзати і то і то.

⋮⋮⋮   No. 6636

>>6635
Є уже такий досвід в Сербії, так у них країна на два табори через це поділилася. У нас і так срачі між російськомовними та україномовними, а ви хочете ще поділити других на ґрунті знакової системи, що мозком буде сприйматися як уже трохи інша мова. А це неприпустимо, знакова система - одна з засобів соборності народу

⋮⋮⋮   No. 6637

>>6629
Тьютор це tutor, це очевидно. У цьому випадку всі альтернативи - наставник, майстер, вчитель - співпадають з російськими словами. А генеральний рул української мови - аби не як у москалів. Тому і вигадують новояз.

⋮⋮⋮   No. 6777


⋮⋮⋮   No. 6778


⋮⋮⋮   No. 6790

>>6630
Славень від слова слава. Отже, славень - це пісня, яка ославлює щось. А співень - оспівує.

⋮⋮⋮   No. 6791

>>6635
>юзати
*використовувати

⋮⋮⋮   No. 6792

>>6582
В голос з гортайчика

⋮⋮⋮   No. 7171

File: 1711347326.522112-.jpg ( 8.99 KB , 200x127 )

Зручний рос.-український перекладач-словник з вимовою та контекстуальним перекладом:
https://uk.glosbe.com/

⋮⋮⋮   No. 7212

File: 1711876898.370769-.jpg ( 311.97 KB , 720x1080 )

File: 1711876898.370769-2.jpg ( 97.28 KB , 562x791 )

File: 1711876898.370769-3.jpg ( 149.92 KB , 562x791 )

File: 1711876898.370769-4.jpg ( 120.55 KB , 562x791 )

Тарас Береза - "Слова, що нас збагачують" (2016):
https://apriori-publishing.com/product/slova-so-nas-zbagacuut

⋮⋮⋮   No. 7290

File: 1713147072.273424-.jpg ( 41.55 KB , 600x600 )

"Обережно - кальки":
https://www.bbc.co.uk/blogs/ukrainian/ponomariv/2010/01/post-8.html
Богдан Цюпин, 28 січня 2010

Радіослухачка Таня з Києва запитує:
„Як правильно перекласти українською мовою „столкнулся с проблемой"? Зіштовхнувся - це ж калька".

По-перше, не все, що схоже за будовою, є калькою.
Не можна ж казати, що „п'ю воду"—це калька з російської.
Це спільні вислови у близькоспоріднених слов'янських мовах. Щодо вашого запитання, то українською мовою треба казати „зіткнувся з проблемою".

Слава з Ужгорода питає, як правильно писати повістку: „викликається на судове засідання" чи „викликається в судове засідання"?
Повістка або виклик—на судове засідання, бо кажемо „питання порушувалось на засіданні", „справу слухали на засіданні".
Тому треба казати „виклик чи повістка на засідання".
Але „в судовому засіданні взяли участь".
Це залежить від того, з чим „засідання" пов'язується в реченні.

Часто при відмінюванні неправильно наголошують слово „суд". Треба казати „суд", родовий відмінок—„суду", давальний—„суду" або „судові", орудний—„судом", у множині—„суди", „судів".

Крім того, запитують, як перекласти українською мовою „свернул шею".
Це той випадок, коли не можна буквально перекласти.
У нас є і слово „звернути", і слово „шия".
Але це фразеологізм.
Наприклад, росіяни кажуть „дело в шляпе", тобто якусь справу вже зроблено, закінчено.
У нас є і „капелюх", і „діло", але коли ми скажемо „діло чи справа в капелюсі", то це не буде фразеологізм, а просто два слова.
Тому треба шукати український відповідник фразеологічного типу
А по-нашому це буде „рибка в сітці", тобто ми зробили те, до чого прагнули. Отже, „свернуть шею" можна перекласти як „скрутити в'язи".

Хотілося б сказати кілька слів про словосполучення фразеологічного типу, які часто порушують, неправильно вживають у електронних і друкованих ЗМІ.
Отже, замість „тримати слово" (це калька з російського „держать слово"), українською буде [b]„дотримувати або додержувати слова"[b].

Один з радіослухачів каже „величезне дякую".
Це також груба калька з російського „огромное спасибо".
А українською мовою кажемо: „велика або величезна подяка", „дуже дякую", „вельми вдячні", „щиро дякуємо" тощо.

⋮⋮⋮   No. 7407

>>6612
Ман, це буквально москалева ІПСО, першочергово запущена в Криму (якщо я не помиляюсь)

⋮⋮⋮   No. 7408

File: 1716419947.770865-.JPG ( 35.77 KB , 696x406 )

"Як сказати українською "Есть, да не про вашу честь": популярні відповідники" (2.12.2023):
https://www.obozrevatel.com/ukr/novosti-obschestvo/yak-skazati-ukrainskoyu-est-da-ne-pro-vashu-chest-populyarni-vidpovidniki.htm


"Лучше синица в руках, чем журавль в небе."

Краще риба в руці, ніж дві в ріці.
Кращий нині горобець, як узавтра голубець.
Краща синиця в жмені, як журавель у небі.
Ліпша маленька рибка, як великий тарган.
Краща одна свічка перед собою, ніж дві за собою.
Близька соломка краща від далекого сінця.
Ліпше око золота, ніж камінь олива.
Кращий солом'яний дід, як золотий син.
Ліпше горобець в руці, чим заєць в лісі.
Лучше живий хорунжий, як мертвий сотник.
Краще одна пташка в руках, ніж дві в кущах.
Синиця в руках краще за солов'я в лісі.
Не обіцяй журавля в небі, а дай синицю в руки.
Краще горобець в руці, ніж півень на крівлі.
Лучше жити з вбогим на нарах, аніж з багатим у чварах.
Краще з розумним загубити, як із дурнем знайти.
Ліпше яйце сьогодні, як курка завтра.
Не обіцяй бичка, а дай стакан молочка.
Як з лихим квасом, то ліпше з водою, аби не з бідою.
Краще їсти хліб з водою, аніж буханець з бідою.
Краще погано їхати, ніж хороше йти.
Близький сусід кращий від далекого брата.

"Любишь кататься—люби и саночки возить."

Любиш горішки, люби й насмішки.
Умієш помилятися, умій і поправлятися.
Любиш поганяти, люби й коня годувати.
Лю́биш я́блучко, люби́ й оскомочку.
Любиш смородину—люби й оскомину.
Хочеш їсти калачі—не сиди на печі.
Лежачого хліба ніде нема.
Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
Печені голуби не летять до губи.
Коли почав орати, то у сопілку не грати!
Ласа кішка до риби, та в воду лізти не хоче.
Їв би кіт рибу, а в воду не хоче.
Нікому сама птаха в руки не вскочить.
Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Не обмочившись, рибки не впіймаєш.
Як дбаєш, так і маєш.
Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
Поки не упріти, поти не уміти.
Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні.
Тяжко тому жить, хто не хоче робить.
Хто дбає, той і має.
Без трудів не їстимеш пирогів.
Ранні пташки росу п'ють, а пізні—слізки ллють.
Любиш в гостях бувати, люби ж гостей і приймати.

"Приказки, прислів'я... Знайти найкращий відповідник" (2010):
http://abetka.ukrlife.org/stiyki.htm


Б
бежать со всех ног —> бігти щодуху, щосили
без видимой причини —> не знати, з якої причини; з доброго дива
без задержки —> негайно, без затримки
без зазрения совести —> без докорів сумління
без обиняков —> прямо
без отказа —> безвідмовно
без снисхождения —> без поблажливості
без стеснения —> не соромлячись
без удержу —> без упину
без умолку —> без угаву, не вгаваючи
без ущерба —> без шкоди
бойкий на язык —> спритний на слові
бросать на произвол судьбы —> кидати напризволяще
быть в родстве —> бути родичем
быть на хорошем счету —> мати добру репутацію

В
вводить в заблуждение —> вводити в оману
вводить в соблазн —> спокушати
вводить в убыток —> призводити до втрат
в довершение ко всему —> на додаток до всього
в доказательство —> на доказ
в дрожь бросает —> дрож проймає
в затруднении —> у скрутному становищі
в знак согласия —> на знак згоди
вменять в обязанность —> ставити в обов'язок
вне всякого сомнения —> поза всяким сумнівом
внедрять в производство —> впроваджувати у виробництво
во вред —> на шкоду
во всеуслышание —> на повний голос
возвратить в сохранности —> повернути в цілості
войти во вкус —> дібрати смаку
восстановить в должности —> поновити на посаді
во что бы то ни стало —> за всяку ціну
впасть в отчаяние —> вдатися в розпач
в подтверждение этого —> на підтвердження цього
в полной безопасности —> у цілковитій безпеці
все в порядке —> все гаразд
в соответствии (с чем) —> відповідно (до чого)
в течение всего года —> протягом цілого року
в целях предотвращения —> з метою запобігання
выходить из повиновения —> не коритися

Г
годный к у потреблению —> придатний до вживання, для вжитку
говорить по душам —> щиро, відверто
говорить без обиняков —> говорити прямо
горе от ума —> горе з розуму

Д
дела идут к лучшему —> справи йдуть на краще
день ото дня —> з кожним днем
держать ухо востро —> бути насторожі (обережним)
держаться в стороне —> триматися осторонь
для вида (видимости) —> для годиться, про людське око
для предостереження —> щоб запобігти, застерегти
для приличия —> заради пристойності, для годиться
для своего удовольствия собі на втіху
до безумия —> до нестями
довести до белого каления —> допекти до живого
довести до всеобщего сведения —> довести до загального відома, до відома всіх
до потери сознания —> до нестями
до сих пор —> до цього часу
друг от друга —> один від одного
души не чаять в нем —> душі не чути

Е
ехать по железной дороге —> їхати залізницею

З
за милую душу —> залюбки; з дорогою душею
замирать от восторга —> умлівати від захоплення
за наличные деньги —> готівкою
за неимением —> через брак (відсутність) чогось
за немногим остановка —> бракує дрібниці

И
и дело с концом —> та й по всьому
идти на убыль —> спадати
избавиться от опасности —> позбутися небезпеки
изо дня в день —> щодення, день у день, день при дні
из рук вон плохо —> для годиться, вкрай погано, дуже погано
из уважения к вам —> з поваги до вас
изымать из обращения —> вилучати з обігу
иметь в виду —> мати на увазі

К
каждый в отдельности —> кожен зокрема
к вашему сведению —> до вашого відома
к десяти часам —> на десяту годину, до десятої години
к лицу —> до лиця; личить
клонит ко сну —> знемагає сон
коллегия считает .... отмечает —> колегія вважає... відзначає
коренной пересмотр —> докорінний перегляд
к слову сказать —> до речі
к сожалению —> на жаль
к стыду —> на сором
кто во что горазд —> хто на що здатний
к тому идет —> до того йдеться
к худу, к добру ли? —> на лихе чи добре?
к чему (зачем) —> навіщо, нащо
куда глаза глядят —> світ за очі

Л
лицом к лицу —> віч-на-віч

M
между прочим —> між іншим
между тем —> тим часом
меры по предупреждению —> запобіжні заходи, заходи запобігання
мысли без всякой связи —> безладні думки

H
на будущей неделе —> на тому тижні
наверстать упущенное —> надолужити прогаяне
на глазок —> на око
наводить справки довідуватись
на заре —> на світанку
назвать по фамилии —> назвати на прізвище
назначить к рассмотрению —> призначити на розгляд
на корню —> на пні
на ночь глядя —> проти ночі
на общественных началах —> на громадських засадах
на повестке дня —> на порядку денному
на произвол судьбы —> напризволяще
на прошлой неделе —> минулого тижня
напускать на себя —> удавати з себе
на удивление —> на диво
на худой конец —> у найгіршому разі
не возьму в толк —> не збагну
не ко времени —> не на часі
не к спеху —> не спішно
не по плечу —> не під силу

O
обратить в шутку —> повернути на жарт
обращение к избирателям —> звернення до виборців
обьявить благодарность —> оголосити подяку
обязать руководителей —> зобов'язати керівників
освободить по собственному желанию —> звільнити за власним бажанням
оставить в покое —> дати спокій
от нечего делать —> знічев'я
отраслевая программа —> галузева програма
отстраниться от дел —> відійти від справ
оценить по достоинству —> належно оцінити

П
пеняй на себя —> нарікай на себе
первостепенное значение —> першорядне значення
по вашему усмотрению —> на ваш погляд
по делам службы —> у службових справах
по долгу службы —> з службового обов'язку
под председательством —> під головуванням
под стать —> до пари
по имеющимся сведениям —> за наявними даними; за даними, що є
по истечении срока —> після закінчення терміну (строку)
по крайней мере —> принаймні
положение дел —> стан справ
по меньшей мере —> щонайменше
по настоянию —> за вимогою, на вимогу
по небрежности —> через недбалість
по недомыслию —> через недоумство
по недоразумению —> через непорозуміння
по непредвиденным обстоятельствам —> через непередбачені обставини
по непригодности —> через непридатність
по нерадению —> через недбалість
по несостоятельности —> через неспроможність
по нынешним временам —> як на теперішній час
по обоюдному согласию —> за обопільною згодою
по определению суда —> за ухвалою суду
по поручению —> за дорученням
по постановлению —> за постановою
по программе —> за програмою
по расценке —> за розцінкою
по совместительству —> за сумісництвом
по специальности —> за фахом
по списку —> за списком
поставить на вид —> зробити зауваження
по усмотрению начальства —> на думку керівництва
предварительное рассмотрение —> попередній розгляд
предоставить возможность —> надати можливість
представить справку —> подати довідку
прекратить переписку —> припинити листування
прения по докладу —> дебати по доповіді
прибегать к суровым мерам —> вдаватися до суворих заходів
привлекать к ответственности —> притягати до відповідальності
привлекать к работе —> залучати до роботи
приглашать к столу —> просити до столу
пригодный (к чему) —> придатний (до чого)
призывать к порядку —> закликати до порядку
прийти в себя —> опам'ятатися
прийти к решению —> вирішити
прийти к согласию —> дійти згоди, порозумітися
прийти к убеждению —> переконатися
принимать во внимание —> брати до уваги
принимать в шутку —> сприймати як жарт
принять к сведению —> взяти до відома
принять решительные меры —> вжити рішучих заходів
приступить к исполнению обязанностей —> приступити до виконання обов'язків
приступить к обсуждению —> розпочати обговорення
приходить к убеждению —> переконуватися
причитается к уплате —> належить виплатити
пришло на ум —> спало на думку
пуститься на хитрости —> вдатися до хитрощів

Р
разрушить до основания —> зруйнувати дощенту

C
с вашего согласия —> за вашою згодою
свести на нет —> звести нанівець
с виду —> на вигляд
с глазу на глаз —> віч-на-віч
с готовностью —> охоче, з охотою
с давних пор —> здавна
семейное положение —> сімейний стан
с красной строки —> з нового рядка
скрыться из виду —> зникнути з очей, щезнути
смещать с должности —> знімати з посади
смотреть в оба —> бути пильним
совершенствование существующих и поиск новых форм —> вдосконалення існуючих і пошук нових форм
сосредоточить усилия коллектива —> зосередити зусилля колективу
составить отчет —> скласти звіт
состоять в должности —> перебувати на посаді
справиться в канцелярии —> довідатися в канцелярії
ставить в известность —> повідомляти
стечение обстоятельств —> збіг обставин
стоять горой —> стояти стіною
с чувством собственного достоинства —> з почуттям власної гідності

T
текущий счет —> поточний рахунок

У
уперся на своем —> затявся на своєму
уступить место —> поступитися місцем
утвердить к исполнению —> затвердити до виконання

Ч
час от часу не легче —> що далі, то важче

Ш
штатное расписание —> штатний розпис

Э
это в порядке вещей —> це річ звичайна

"Устойчивые выражения | Сталі вирази":
http://abetka.ukrlife.org/stiyki.htm

⋮⋮⋮   No. 7419

>>6582
Розтлумачте фразу "гречне бидло" - зустрів у підкасті.

https://youtu.be/mAhH6OWbL5I

⋮⋮⋮   No. 7420

>>7419
Смоктачерський сленг. Гречневьіе(рос.) використовується у негативному контексті - маються на увазі жителі росії з найбідніших верств населення(більшість населення рф) які не можуть собі дозволити м'ясо у раціоні і вимушені купувати гречку як дешевший та найближчий за кількістю амінокислот до м'яса продукт крім гов'яжих анусів.

Дещо натужним є форс іменника "гречкосії" який іноді зустрічається на українських АІБ, переважно, використовується активними/колишніми смоктачерами не стільки через фактичне значення як через корінь слова гречка.

⋮⋮⋮   No. 7421

>>7420
Значить гречане бидло може бути аналогом тупих нищуків.

⋮⋮⋮   No. 7422

>>7419
Це оксюморон. Приблизно те саме, що й "добрий ґвалтівник".
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=ґречний

⋮⋮⋮   No. 7423

File: 1717868172.385668-.png ( 21.11 KB , 255x255 )


⋮⋮⋮   No. 7431

File: 1718902566.345364-.png ( 38.8 KB , 261x250 )

>>6582
Яке походження виразу "вийди почіпай траву?"

⋮⋮⋮   No. 7439

File: 1719526455.768115-.png ( 49.08 KB , 621x216 )

>>7431
Адаптація англійського виразу "touch grass", як заохочення відлипнути від монітору та вийти на вулицю, подихати свіжим повітрям (до речі, саме через брак кисню в закритому приміщенні людина частково втрачає здатність концентрувати увагу, запам'ятовувати та мислити, тому це дійсно важливо).
https://knowyourmeme.com/memes/touch-grass
https://www.duco.eu/en/blog/consequences-poor-insufficient-ventilation

⋮⋮⋮   No. 7440

>>7439
фраза краще б ти був менш марним

Чи дійсно окрім "марна спроба" можна вживати "марна людина"?

⋮⋮⋮   No. 7441

>>7440
Так, можна. Тоді в цьому контексті цей прикметник можна розцінювати і як "той, хто робить марні вчинки", і як "той, хто виглядає змарнілим (худим, мізерним блідим)".
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=марний

⋮⋮⋮   No. 7444

File: 1719934542.413912-.jpg ( 23.04 KB , 381x78 )

РЕСУРСИ на сайті Українського мовно-інформаційного фонду НАН України

■ «Словники України online» [https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/]
■ Тлумачний словник української мови у 20 томах* [https://sum20ua.com/]
■ Система лінгвістичної взаємодії «ВЛЛ» [https://lcorp.ulif.org.ua/vll/]
■ «Український національний лінгвістичний корпус» [https://svc.ulif.org.ua/UNLC/virt_unlc_4.5]
─────────────────────────────────────────────────────────
■ Мультимедійний словник з інфомедійної грамотності [https://lcorp.ulif.org.ua/InfoMediaVLL/]
─────────────────────────────────────────────────────────
■ Leksykon aktywnej frazeologii polskiej i ukraińskiej [https://lcorp.ulif.org.ua/InfoMediaVLL/]
─────────────────────────────────────────────────────────
■ Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка* [https://services.ulif.org.ua/grinch]
■ Словарь русского словоизменения [http://lcorp.ulif.org.ua/dictrus/]
■ Віртуальна лексикографічна система "MONDILEX" [http://lcorp.ulif.org.ua/bilingualDict/]
■ Віртуальна лексикографічна система "Turkish" [http://lcorp.ulif.org.ua/turkic/]
■ Український біографічний архів [http://lcorp.ulif.org.ua/UBA/]
─────────────────────────────────────────────────────────
■ Українсько-російсько-англійський словник зі зварювання (вебсайт) [http://lcorp.ulif.org.ua/ElWelding/]
■ Віртуальна лексикографічна лабораторія «Російсько-українсько-англійський словник зі зварювання» [http://lcorp.ulif.org.ua/weldingOntology6k/]
─────────────────────────────────────────────────────────
■ Віртуальна лексикографічна лабораторія «Російсько-українсько-англійський словник з механіки» [http://lcorp.ulif.org.ua/trilingual/]
─────────────────────────────────────────────────────────
■ Віртуальна лексикографічна лабораторія «Російсько-українсько-англійський словник з радіоелектроніки» [http://lcorp.ulif.org.ua/KhRadio/]
─────────────────────────────────────────────────────────
■ Віртуальна термінографічна лабораторія з фізики [http://lcorp.ulif.org.ua/PhysicsOntology/]
■ Віртуальна термінографічна лабораторія з біології [http://lcorp.ulif.org.ua/BiologyOntology/]
■ Віртуальна лексикографічна лабораторія «Українсько-кримськотатарський словник» [http://lcorp.ulif.org.ua/CrimeaTatarOntology/]
─────────────────────────────────────────────────────────
■ "Словники України" (Версія з диску 4.0 (мережева) [http://lcorp.ulif.org.ua/windictua/]

https://lcorp.ulif.org.ua/LSlist/



[Return] [Go to top] [Catalog] [Post a Reply]
Delete Post [ ]

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]