⋮⋮⋮
No.
9085
OP
8. У словах із лъ, ръ писати "и" (або ы, коли повертати цю букву), коли наголос не падає на цей склад, тобто не "сльозА, слІз, блохА, блІх, дровІтня", а "слЫза, слЬОз, блыхА, блОх, дрывІтня" (пор. крыниця - крыниць), бо оці форми слова як "сльоза - сліз" з'явилися під впливом російської.
⋮⋮⋮
No.
9086
OP
*слызА
⋮⋮⋮
No.
9087
OP
9. хто, що, щ
"Хто", "що" і похідні писати як "кто", "что", бо "к + то", "ч + то", звідки "ник", "нич", "зач" і т. п.
"Щ" писати як "шч", бо найчастіше воно походить із "ск + м'якшення", а ще тому що не можна його читати як "шшь", хоча і в українській по говорах воно не завжди точно шч, але то таке.
⋮⋮⋮
No.
9088
OP
10. Скупчення приголосних у кінці слова. Не всі приголосні можуть скупчуватися в кінці слів, наприклад, не метр, а метер, не вандализм, а вандализем.
⋮⋮⋮
No.
9089
OP
11. -ття, -ння в однині
Н. в. -ттє, -ннє
Зн. в. -ттє, -ннє
Ор. в. -ттєм, -ннєм
Кл. в. -ттє, -ннє