⋮⋮⋮
No.
6683
[Reply]
Ні. Не «голациць» зветься текст нижче, а більш стриманіше та простіше. Непримхливі прості слова щедріші на асоціації ніж багатоскладові, сконструйовані багатьма значеннями, словища. «Дощ». Дощара міоже їбашити не в касу бажаючим засмагати, а може поїти земні плоди на втіху гомо сапіансам і братам меншим. Небо може перелякати графітовим відтінком десь посеред обіду, бо вдарить громом, перед цим попередивши шторм лихим вітром, а може світити весь день немов срібло, перегукуючись зі сірими коробками та асфальтом. Дощ змиває втому від міста. Небо одвічна древня могутня gif_ка що ворушить уяву та надію.
Я насправді ж хотів поставити сюди текст із раніше створеної нотатки, де викладені цінності з інтимною близькістю до об‘єктів, проте передумав і залишу це для друку збірки текстів в майбутньому. Нехай цей опис, що зараз його читають в інтернеті стане передмовою, яка посередньо нанизуватиме мої тексти на життя, на двигун думки. «Дощ» — це текст про похід засмагати з тянучкою в моногамних стосунках, це опис помітних і дуже об‘ємних деталей побуту молодої людини в тилу кошмарів, що бентежиться і впивається кофеїном. Дощі в липні пішли ого-го. Описав побут в тексті «дощ» я в червні, тож можу бавитись в магічне мислення і взагалі пов‘язати це причинно-наслідковим зв‘язком. А що ви там, юзерс(_кис)?
