[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/u/ - Українська мова

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1685036726.67986-.jpg ( 737.55 KB , 2044x1236 )

⋮⋮⋮   No. 6647 [Reply]


File: 1685036710.566014-.jpg ( 737.55 KB , 2044x1236 )

⋮⋮⋮   No. 6646 [Reply]


File: 1618431701.60594-.jpg ( 192.1 KB , 945x696 )

⋮⋮⋮   No. 5378 [Reply]

Лол, борда про укрмову є а ниток на цю тему нема. То як?

А якщо серйозно, то які є діалекти слобожанських говорів (країнської ясна річ) окрім ракла чи тремпеля (які не зовсім, певне, й діалекти, але то таке)? Чим українська на Слобожанщині фонетично, лексично чи ще якось відрізняється від, скажімо, літературного стандарту. Га?
18 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6445

>>5378
Чесно, важко взагалі назвати слобожанський діалект діалектом. То скорше група говорів. Він дуже намішаний і через то різноманітний. Тому якщо хтось би хотів унормувати його до одного вигляду, то то неможливо.

⋮⋮⋮   No. 6459

Питання: чи казали наддніпрянські і слобожанські селяни (які для мене є авторитетом української мови) на початку 20 століття так чи да?

⋮⋮⋮   No. 6460

>>6459
Скоріш за все "так", тому що літературна норма початку 20-го століття створювалась саме з цих говорів.
Але це не точно.

⋮⋮⋮   No. 6529

>>6460
Дякую, я вже зрозумів що так єдина правильна форма із коротких

⋮⋮⋮   No. 6610

File: 1681654043.542842-.jpg ( 10.94 KB , 240x181 )

File: 1681654043.542842-2.jpg ( 89.16 KB , 650x459 )

>>5378
> які є діалекти слобожанських говорів
> діалекти говорів

> діалекти ... окрім ракла чи тремпеля
> діалект "ракло", діалект "тремпель"

Їбать в тебе у голові насрано (але то таке).
Давай спочатку визначимося, що саме тебе цікавить:
1) які є субдіалекти (говірки) слобожанського діалекту (говору);
або
2) які існують слобожанські діалектизми (характерні слова, словоформи)?

Якщо перве, то слобожанський говір зазвичай поділяють на східно- та західнослобожанські говірки з умовною межею по р. Оскіл. Іноді також виокремлюють південно- (~ південь Харківщини - північ Донеччини) та центральнослобожанські.

Якщо ж ти питав про діалектичні особливості, то для поверхневого ознайомлення хватить (або навіть хвате) вікіпедійної статті. Хочеш глибше - зазирни, наприклад, в Атлас української мови. Том 3. Слобожанщина, Донеччина, Нижня Наддніпрянщина, Причорномор'я і суміжні землі чи там Глуховцева К. Д., Лєснова В. В., Ніколаєнко І. О. - Українські східнослобожанські говірки сучасні діалектні тексти, коротш гугли сам, літератури купа.
Деякі слівця, притаманні слобожанським говіркам (ремарка для у_нас_в_селі_так_не_говорять-когутів: не всім говіркам одразу!):
мандрики - сирники
коп - кладовище
чушка - свиня
верх - димар
пшеничка, пшінка, качани - кукурудза
кобець, рябець - яструб
клюньдерево - дятел
кобушка - глечик
герун - маленький глечик, глечик зі сколотим або вузьким горлом
відволож - відлига
сіверко - холодно
настільник - скатерка
звід - криничний журавель
неудобиця - цілина
Ну і, якщо не помиляюсь, славнозвісне "балакати" має слобожанське коріння.
Ну ти пойняв.


File: 1680939915.230705-.jpg ( 225.1 KB , 1080x1404 )

File: 1680939915.230705-2.jpg ( 81.5 KB , 1080x1296 )

⋮⋮⋮   No. 6594 [Reply]

Незнайшов щось схоже, тому створив.
Не беручи до уваги незрівняно меншу кількість україномовної технічної літератури у порівнянні з російськомовною, при тому що в Україні залишалась у спадок солідна науково-дослідна, виробнича та освітня база, все одно зіштовхуюсь з відсутністю аналогів деяких технічних термінів. У конкретному випадку — що пояснює властивість об`єкту. Гуглтренслейт звісно обісрався. За цим ще й тягнеться шлейф давньої проблеми відсутності повноцінних дієприкметників, котрі замінюються незграбними словесно-лексичними будовами "той що виконує", замість "виконуємий" для прикладу.
У наведеному випадку навіть з застосуванням цього правила я гублюся у коректності перекладу, тому що: "той що перемикається" не передає у повній мірі властивість, бо окрім "переключательный" є ще й "переключаемый". В одному джерелі знайшов "перемикальний" — знову якось незграбно. Розтлумачте, шановні мовнярі.
3 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6598

>>6597
в ті часи, то була автро-агорщина

⋮⋮⋮   No. 6599

>>6596
Що за єбаністика?

⋮⋮⋮   No. 6600

File: 1681035738.911446-.JPG ( 14.83 KB , 785x169 )

>>6594
У рекомендаціях щодо новітньої граматики є умовне правило щодо заміни дієприкметників задля кращого розуміння слів та милозвучності. Ця тема була непогано розкрита у https://kropyva.ch/u/res/5945.html

⋮⋮⋮   No. 6601 OP

>>6600
Дякую. Джерело проблеми все ж в тому, що доводиться перекладати саме з російської.

⋮⋮⋮   No. 6603

>>6594
перемикач типу p-n-p

Довбень той хто перекладав з англ. на кацапську. А інший довбень перекладає кацапський висєр і думає що він не так щось перекладає.


File: 1678075596.715739-.jpg ( 50.9 KB , 502x390 )

⋮⋮⋮   No. 6564 [Reply]

/m/: ㅁ
/n/: ㄴ
/nʲ/: ㆁ
/p/: ㅃ
/b/: ㅂ
/t/: ㄸ
/tʲ/: ㅌ
/d/: ㄷ
/dʲ/: ㅊ
/k/: ㄲ
/g/: ㄱ
/t͡s/: ᅎ
/t͡sʲ/: ᅔ
/d͡z/: ᅐ
/d͡zʲ/: ᅕ
/t͡ʃ/: ㅉ
/d͡ʒ/: ㅈ
/f/: ㆄ
/ʋ/: ㅸ
/s/: ㅅ
/sʲ/: ㅆ
/z/: ㅿ
/zʲ/: ᄼ
/ʃ/: ᄿ
/ʒ/: ᄾ
/x/: ㆆ
/ɦ/: ㅎ
/w/: ㅱ
/j/: ᅇ
/r/ / /l/: ㄹ
/rʲ/ / /lʲ/: ᄛ

/i/: ㅣ
/ɪ/: ㅡ
/u/: ㅜ
/ʲu/: ㅠ
/ɛ/: ㅐ
/ʲɛ/: ㅒ
/o/: ㅘ
/ʲo/: ㅙ
/a/: ㅏ
/ʲa/: ㅑ
/e/: ㅔ
/ʲe/: ㅖ
/ɐ/: ㅓ
/ʲɐ/: ㅕ
/ʊ/: ㅟ
/ʲʊ/: ㅝ
/ɔ/: ㅗ
/ʲɔ/: ㅛ

ᄶᅢ 내 ᅃᅢᆯ러 윆러ᅇᅵ네
니 ᄰᅡᄫᅥ、니 ᄫᅪᄛᅥ。
ᄶᅢ 남、ᄇ랃텨 모로디ᅇᅵ、
윗미ᇹ냍쎠 돠ᄛᅧ。

ᄻᅳ뉱 나ᄿᅵ ᄫᅩ리ᄾᅢᇰ께、
ᅇᅡᆩ 로사 나 솬ᅎᅵ。
ᅀᅥ뻐누ᅇᅦᆷ 이 므、ᄇ랃텨、
우 ᄉᄫᅩᅇᅵᆼ ᄯᅩ롼ᅎᅵ。

두ᄿᅱ ᅇᅟ 티로 므 뽀롸ᄾᅦᆷ
ᅀᅡ 나ᄿᅱ ᄉᄫᅩ봐뒤
이 뽀까ᄾᅦᆷ、ᄶᅪ 므、ᄇ랃텨、
꼬ᅀᅥᆾ꽈호 롸뒤!
4 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6569 OP

>>6568
엔팄꺼 윆러ᅇᅵᇇ꺼 땟 뽀ᅞᅵᆸ너。

|base64|base64|base64

Тиводвʼюлряркий ивкунефнунурлуежниз вхегмефпфизежнир хидюгор фийґирниз пуойтуз сруйтикяс мишдевероў мирверниз чув вяциґ,
Туввелвтег бисиркипув кун мой феєвшечшутник твешульки би виїв їбстіє заздурґрисиз фрисс фуфеґсієй блициґ.
Туводую лирисрикʼю вкуомойфе… 따 누 우 뻬ᇫ두、ᄁ랐쩨 위ᄾᅢ ᅙᅥᆫ흐ᇐ。

⋮⋮⋮   No. 6571

File: 1678189162.24872-.jpg ( 265.13 KB , 1440x1440 )

>>6569
dub step

⋮⋮⋮   No. 6572 OP

File: 1678190109.164975-.jpg ( 1.38 MB , 2880x1800 )

File: 1678190109.164975-2.jpg ( 53.42 KB , 604x353 )


⋮⋮⋮   No. 6573

>>6572
Перша світлина це ориджінал контент?

⋮⋮⋮   No. 6574 OP

>>6573
니。


File: 1675924793.732505-.jpg ( 669.25 KB , 1323x1963 )

File: 1675924793.732505-2.jpg ( 38.43 KB , 403x604 )

⋮⋮⋮   No. 6497 [Reply]

Латинкошиз знову на звʼязку із черговим непотрібним проєктом.

Дивлячись на безліч існуючих проєктів латинок, я вбачаю у них одну й ту ж системну проблему. Особливо це стосується латинок, спроєктованих за штибом західнословʼянських мов, із мотивацією «вони ж латинкою користуються, то й ми можемо». Вони не враховують той факт, що у східнословʼянських мовах рясно використовуються палаталізовані приголосні, відсутні у західнословʼянських мовах (окрім шиплячих). Серед південнословʼянських мов палаталізація притаманна болгарській, яка використовує кирилицю; у сербській і словенській же є лише кілька повноцінно палатальних звуків, як і в багатьох инших європейських мовах, і для них латинка теж успішно використовується.

Висновок: у справі латинізації не можна спиратися на приклад інших успішно латинізованих словʼянських мов. Такі спроби у будь-якому випадку виглядають нагромаджено, незалежно від того, як палаталізація позначається: хоч диграфами з y/j, хоч апострофом, хоч діакритикою.

Можна скористатися досвідом кельтських мов — ірландської та ґельської — для яких теж притаманні палаталізовані приголосні, але там використовується правило "caol le caol agus leathan le leathan", себто приголосні штучно оточуються «німими» голосними, що позначають, палаталізований цей приголосний чи веляризований. Через це ці мови виглядають як іще більше перенагромаджене гівно, і недосвідченим оком прутень розбереш, як цю потвору читати. Ліпше вже zaliz'ačč'a, аніж zailizeaččea, даруйте. Випадок же, коли мʼякий приголосний стоїть перед твердим на початку слова (як у словах «тьмяний» чи «Нью-Йорк») там, схоже, взагалі не трапляється і не позначається. Випадок, коли мʼякий після твердого у кінці (cuairt /kuəɾˠtʲ/, beirt /bʲɛɾˠtʲ/) просто не позначається, вгадуй собі.

Взагалі, в українській мʼякість приголосних має чи не важливіший сенсорозділювальний зміст, ніж їх дзвінкість. Якраз дзвінкість приголосних часто визначається контекстом (памʼятаєте зі школи муштрування орфоепічних правил про воґзал, ніхті і бородьбу?), і вже зараз неадекватно відображається на письмі. Тож пари дзвінких/глухих є алофонами. Там, де їх розрізняти все ж слід, можна користатися діакритикою (аналогічно до кацапського факультативного вживання літери «ё» тільки для запобігання плутанині між «все»/«всё» і в аналогічних випадках).

У китайській мові фактично так же, тому піньїн замість дзвінкості використовує пари дзвінких/глухих літер латинки для позначення придихання. Це теж збиває недосвідчених людей з пантелику, але принаймні текст не виглядає як перевантажене гівно. В українській же замість придихання можна позначати так мʼякшення!

Які пари приголосних у латинці взагалі є?

b/p
d/t
f/v
g/k
z/s

c, h, j, l, m, n, q, r, w, x — не попаровані.

Якщо вже оглядатися на піньїнь, то можна також спарувати j/q (а от замість пари z/s там z/c). Але j все ж ліпше використати для /j/.

Оскільки літера k звільняється (в українській не буває кь/ґь), можна також спарувати c/k.

Фонетично ж маємо:

/m/
/n/ / /nʲ/
/p/ / /b/
/t/ / /tʲ/ / /d/ / /dʲ/
/k/ / /g/
/t͡s/ / /t͡sʲ/ / /d͡z/ / /d͡zʲ/
/t͡ʃ/ / /d͡ʒ/
/f/ / /ʋ/ (відповідність суперечлива, /f/ радше глухий варіант /v/, тож ліпше лишити окремо)
/s/ / /sʲ/ / /z/ / /zʲ/
/ʃ/ / /ʒ/
/x/ / /ɦ/
/w/
/l/ / /lʲ/
/j/
/r/ / /rʲ/

Отже:

a: /a/
b: /p/ / /b/
c: /t͡s/ / /d͡z/
d: /t/ / /d/
e: /ɛ/
f: /f/
g: /k/ / /g/
h: /x/ / /ɦ/
i: /i/
j: /j/
k: /t͡sʲ/ / /d͡zʲ/
l: /l/
ł: /lʲ/
m: /m/
n: /n/
ñ: /nʲ/
o: /ɔ/
q: /t͡ʃ/ / /d͡ʒ/
r: /r/
ř: /rʲ/
s: /sʲ/ / /zʲ/
t: /tʲ/ / /dʲ/
u: /u/
v: /ʋ/
w: /w/
x: /ʃ/ / /ʒ/
y: /ɪ/
z: /s/ / /z/

Літера p лишається вільною, а отже, її можна використовувати постфіксно: для явного позначення глухих приголосних, або замість мʼяких сонорних із діакритикою (ł → lp, ñ → np, ř → rp), коли доводиться обмежуватися ASCII. Явну твердість же варто позначати апострофом після приголосної за штибом японського дакутену.

Broba:

Xqe ne wmerla Ugrajiny
I zlava, i voła.
Xqe nam, bratta molotiji,
Uzmihnetsa doła.

Zhynut naxi vořixeñky,
Jag roza na zonki.
Zabpanujem i my, bratta,
U zvojij zdoronki.

Duxu j dpilo my boloxym
Za naxu zvobodu,
I bogaxem, xqo my, bratta,
Gozakgoho rodu.

ASCII-varpijand:

Xqe ne wmerla Ugrajiny
I zlava, i volpa.
Xqe nam, bratta molotiji,
Uzmihnetsa dolpa.

Zhynut naxi vorpixenpky,
Jag roza na zonki.
Zabpanujem i my, bratta,
U zvojij zdoronki.

Duxu j dpilo my boloxym
Za naxu zvobodu,
I bogaxem, xqo my, bratta,
Gozakgoho rodu.

Bryglady z s'iroqgoju dlpa zagrpiblennpa j nabruxennpa mizgiw:

Xqaztam bjex xug jih glyku w fon j gec priq.

Fagd grynqol: bij bsuh wxquh, zjim xqe jajek.

Fabrygujmo hidnpizt, lpaxqim jixeju, gaw habajmo, zjednawki qax!

Jungpersgyj qyngl, xqo bry bezhlpibji quje faxyst, ce lowka himn.
23 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6536

>>6535
Desu-desu-desu-desu!

⋮⋮⋮   No. 6540

>>6497
Jщб твоjу матір, ото нагромадив!

⋮⋮⋮   No. 6541

>>6535
Кропивую

⋮⋮⋮   No. 6542

>>6540
Zazdryx?

⋮⋮⋮   No. 6548

Do reqy, w zuqaznomu zpviti qerez bovałnu hramodñizt i berevaxañña degzdovoji gomuñigakiji bravobyz wblyvaje na orfoebiju. Zogrema, z kijeji bryqyny bovernude bravobyzom 2019-ho rogu -y w rodovomu vidmingu dretoji vidminy v uzñij vymovi wxe majge merdve, bo za giłga bogołiñ vymovu bidlaxtovano bid ZOVgovyj bravobyz i deber gaxut berevaxno -i. Tox jagxqo wvezpdy dagu ladyngu, dpo łudy j zbrawti moxut qerez dejagyj qaz boqady vymowłady dverti bryholozñi vygłuqno cvingo, a mjagi — vygłuqno hluho.


File: 1635229814.358562-.png ( 3.0 MB , 1680x1120 )

⋮⋮⋮   No. 5903 [Reply]

Хтось з присутніх кропивачерів в реальному житті насправді постійно спілкується чистою літературною мовою? Якщо так - то ви з родин вчителів, професорів чи стали такими начитавшись Кропивача?
127 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6340

>>6339
> , та й досі на російськомовних форумах такі одоробла стрічаються
А що ти робиш на тих форумах?

> у їх очах
Яка тобі різниця якими бачать нас кацапи? Їхня думка має для тебе важить?

⋮⋮⋮   No. 6341

>>6339
Спочатку вони використовуватимуть українські букви у побуті, а потім й до мови черга дойде. Не парся

⋮⋮⋮   No. 6343

>>6340
>А що ти робиш на тих форумах?
Трапляю, а що?
>Яка тобі різниця якими бачать нас кацапи? Їхня думка має для тебе важить?
А треба в інформаційну бульбашку забитися, як равлик?
>>6341
Так українську ж спаскудять.

⋮⋮⋮   No. 6530

>>5903
По-моєму спілкуватися літературною мовою немає сенсу, бо твої предки говорили діалектами, а не літературною мовою
Але очищатися від русизмів є сенс

⋮⋮⋮   No. 6532

>>6530
Після совку українські діялекти здебільшого мертві. Не бачу сенсу штучно оживляти цей труп, краще вже літературною балакатимемо.


File: 1676323983.902269-.jpg ( 389.44 KB , 1000x1000 )

⋮⋮⋮   No. 6516 [Reply]

Хтось може мені пояснити коли основним словом для "поздоровити, поздоровляти" стало "привітати, вітати"?

Бо в мене на селі на празники поздоровляють та передають поздоровлення, а сусіда перед барканом зранку можна й привітати.

⋮⋮⋮   No. 6517

У Лесі Українки, у творі "Волинські образки. 1. Школа":
"Тим часом моя товаришка побачила мене у вікно і вибігла на ганок з голосним радісним вітанням: «А, ось і ти! нарешті! Та що се ти, видно, злякалась моєї Венеції? Нема чого робить, друже мій, скачи в воду»."
...
"Датується січнем 1895 р."
https://www.l-ukrainka.name/uk/Prose/VolynObrazky.html

⋮⋮⋮   No. 6520

>>6517
> У Лесі Українки
російська імперська сволота, негайно декомунізувати!111


File: 1612746547.919435-.png ( 14.33 KB , 909x288 )

File: 1612746547.919435-2.jpg ( 15.24 KB , 640x340 )

⋮⋮⋮   No. 5015 [Reply]

Чого такий всратий?
75 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6442

Випадково побачив, що у педівікії пішло переправлення іноземнмх назв де зазвичай вживалася "х" (так, калька з російської, знаю), на "г".
Ось, наприклад:
Піцца Гат
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Pizza_Hut
Локгід-Мартін
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Lockheed_Martin
Причому правки вносилися нещодавно, навесні цього року.
Норму, де у деяких іноземних словах вживається "ґ" я знаю вже давно. А от вживання "г" у якій редакції Правопису з`явилося?

⋮⋮⋮   No. 6461

>>6442
19 року

⋮⋮⋮   No. 6462

Тому що ти неук їбаний. Відучись на українські філології або не відкривай своє некомпетентне зруснявлене хлібало на теми, в яких ти не тямиш.

⋮⋮⋮   No. 6473

>>5015
1. Виступає кастратом скрипниківки.
2.Сама скрипниківка всрата, бо покликана об‘єднати літературні традиції двох ідіомів, що впринципі вже звучить максимально по ідіотськи.

⋮⋮⋮   No. 6481

Скрипникойоби бі лайк:

>гейтер
>видиво
>павза
>етер
>міт


File: 1643143042.592362-.jpg ( 68.45 KB , 640x356 )

⋮⋮⋮   No. 6324 [Reply]

Ще не хала України
Ні дічьо, ні виґґетленшеґ.
Ще нам, фіври фʼяталії,
Мошойоґне веґзет.

Халнуть наші еленшеґи,
Як хармат в напфені.
Зауралим і ми, фіври,
У своїй хейсіні.

Лелек з тештом ми потьолтим
За нашу сабаду
І мутатем, що ми, фіври,
Козацького тьоржу!
7 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 6427

>>6426
"Русина" порвало

⋮⋮⋮   No. 6428

>>6426
срусинчик соснув

⋮⋮⋮   No. 6429

>>6428
*смоктанув

⋮⋮⋮   No. 6430

>>6425
Є літературні стандарти русинської, однак вони між собою різняться, бо мають різні основи: у словацьких русинів є свій правопис, у русинів Воєводини ше інший, закарпутці взагалі кілька проєктів мають. Тому врешті пишуть як хочуть.

⋮⋮⋮   No. 6463

>>6324
Ще ло меет Україна
Ні тіфрет, ні рацан.
Ще нам, браття українці,
Ехаєх гооах.

Ємут наші ойвіїм,
Як тар на шемеш.
Заживемо й ми, ахіїм,
Башелан сторонці.

Нешам з тілом ану ледке
За нашу хоофеш
І йофіа, що ми, ахїм,
Козацького сууб!


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]