[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)

File: 1672670214.685493-.jpeg ( 73.58 KB , 1080x1066 )

⋮⋮⋮   No. 5700

Чергового графомана трід. Маю світ, цілком готовий для будь яких подій у ньому. Не фентезі, скоріше сай-фай, хоча і не без елементів магії, яка, проте, лише здається такою, і насправді є далеко сягнувшою наукою. Наука ця, окрім давно вирішенних питань енергії, опановує методи трансформації матерії. Одна з цивілізацій цього світу вважає що володіє цією наукою цілковито, маючи для того всі потрібні технології. На шляху своєї експансії всесвіту, ця цивілізація стикається з іншою, яка робить все те саме, але, здається, без технологій взагалі. Це якщо стисло. З важливого слід додати, що існує ще одна цивілізація, яка розгадала загадку потойбіччя і використовує технології для захоплення "душ померлих" для подальшої експлуатації.
Спочатку план був перекинути у цей всесвіт сучасного або не дуже землянина, аби він там ходив з відкритим ротом і дивувався всьому, та ця ідея швидко набридла своєю вульгарністю попаданства і її було замінено на протилежну. Мешканець з того світу потрапляє до нашого, має всі можливості своєї цивілізації плюс зв'язок і енергозабезпечення, отже можливість повернення. Перебуває одночасно у нашому світі і частково у своєму. Володіє технологією/силою перетворення матерії і себе як частини цієї ж матерії, з некритичними обмеженнями. Є компіляцією (це до кінця ще не готово і може змінюватися) супергероя/пранкстера (Сталевий Щур, павук Анансі, Лис Микита тощо). Персонаж позитивний, хоча сам так не вважає.
Отже питання:
1. Що такого цікавого у нас? Чому він тут?
2. Які придумати обмеження аби він тут не перетворив все на ядерний смітник чи храм імені себе?

Дякую заздалегідь за допомогу.

⋮⋮⋮   No. 5701

File: 1672679422.785085-.jpg ( 471.73 KB , 1400x840 )

1.1. Рідкісний ресурс. Щось на кшталт "мрій ненареджених"...
1.2. Однодумці. Велика кількість людей доброї волі могли б доєднатись до його команди...
1.3. Умови для розвитку. Серед придатних локацій для поширення культурного впливу та наукових досліджень саме цей світ відповідає більшості критеріїв...
1.4. Непередбачена випадковість. Йому з самого початку не хотілось перебувати поза межами своєї резиденції, можливо хтось його підставив...

2.1. Марнотратство. Навіть якби він це міг втілити легко, все одно в нього був би сумнів стосовно доцільності витрачених ресурсів.
2.2. Безперспективність. Що від цього зміниться? Яка користь? В нього й так є технологічні можливості та доступ до досить цінних речей завдяки прихильникам.
2.3. Двосічний ефект. Є великий ризик самому потрапити під удар або отримати тюремний строк.
2.4. Контролер. Його песимістичний постачальник-вчитель намагається переконати його у марності будь-яких перетворень, в них виникає спір, з'являється шляхетна мета організувати масштабні перетворення за допомогою ідейних професіоналів та "програми неймовірних каскадів".

⋮⋮⋮   No. 5702 OP

>>5701
Стосовно третьої цивілізації "ловців". Маю ідею що душу героя вже захоплено і запхано у штучне тіло, яке він вважає своїм. Таке мені колись наснилося, але сумніваюся у своїх писемницьких здібностях передати трансформацію героя від поступового усвідомлення свого становища, рівень графомана мене обмежує. Дякую за розгорнуту відповідь, є над чим поміркувати.

⋮⋮⋮   No. 5703 OP

>>5701
Згадав легенду про останнього жреця майя, який втік від іспанців зі скарбницею міста, зруйнувавши за собою портал. Можливо наш пройдисвіт переховується на цій відсталій планетці. Взагалі всі твої варіанти чудові, в голові навіть народилися комбінації з двох, трьох всіх одночасно.

⋮⋮⋮   No. 5705

File: 1672704076.315405-.jpg ( 75.49 KB , 540x730 )

File: 1672704076.315405-2.jpg ( 119.01 KB , 1080x1677 )

>>5702
Ловці були гарними мисливцями завдяки своїй здібності керувати діями живих організмів та повнім перевтіленні ціною втрати пам'яті.
Ловці не були ані гарними архітекторами, ані добрими вчителями, не були вони також схильними до фермерства.
Їхнім улюбленим заняттям часто ставало влаштування хитрушних пасток, а також таємне спостереження за спровокованими своїми витівками сварами.
В них також виходило добре влаштовувати святкові концерти та виконувати акробатичні трюки.
Серед ловців була категорія "чесних нишпорок", котрі проявляли емпатію та дружність, проте репутація в них залишалась під сумнівом, тому що вони чимось нагадували безнадійних втікачів, тих, кого розшукує Інспектор Ключових Асиметрій та Ризиків.

⋮⋮⋮   No. 5706 OP

>>5705
Непогано, але мій задум був глобальнішим. Мене постійно бентежила зацикленість ідеї збереження свідомості шляхом пересадки мозку чи нервової системи загалом (наприклад в аніме чи в деяких фільмах), так, ніби вже доведено, що саме вона відповідає за те, ким ми є. Так народилися ловці. Що як їх цивілізація не безсмертна у фізичному плані, але здатна зберігати цілісність свідомості після смерті? Вони у розвитку своєї цивілізації не обмежені, таким чином, страхом смерті, тому що точно знають що там далі. Цілком впевнені у своїх знаннях, вони вважають, що знають краще застосування енергії померлих. Зберігаючи душі, які б все одно на марно згасли, у своїх машинах, вони дарують їм нове, потенційно вічне життя. Так, щось фундаментальне при цьому порушується, але ловці із впертістю всезнайства, вважають, що у них все під контролем і взагалі їм ще мають за це бути вдячні. Бо куди краще залишитися навіки тим, що з тебе вийшло наприкінці життя, ніж відправитися у небезпечну подорож загробним світом, де ніхто не гарантує тобі нове тіло і стару пам'ять.

⋮⋮⋮   No. 5707 OP

>>5706
Хмм... В голові щось починає зловісно ворушитися. Є така відома концепція карми, вона геть про інше і нашої історії, можливо, і не торкнеться, але в ній цікавим є один нюанс. Карма має рівні. Тобто за дефолтом, якщо ти жив спокійним життям, багато навмисного зла не робив і повторював по колу помилки своїх батьків, то маєш всі шанси народитися у щось таке ж понуре. Після смерті тебе привабить щось звичайне, пласке, прісне. Щось знайоме і рідне. І це добре. Так ти проживеш не тільки свою карму, а й карму роду, яку твої діди і батьки буквально тобі протоптали безкінечним бігом по колу. Та що як з цього кола тебе викине якась сила? Звичайно, у новому житті ти майже нічого не пам'ятатимеш, але відчуття незвичності не полишатиме. Наче живеш ти якось не так, не своїм життям живеш. Зрештою ти зустрічаєш того дивака, який починає нести якусь нісенітницю про помилку на фабриці роботів, і що ти займаєш його місце. І нічого не допомогає, ні поліція, ні лікарі. Цей тип переслідує тебе, він зводить тебе з розуму своїми розповідями, показує тобі різні фокуси, поки одного дня до тебе поступово починає доходити. І для того аби все стало на місця цей тип кличе тебе на іншу планету!

⋮⋮⋮   No. 5708

File: 1672782061.971651-.jpg ( 166.57 KB , 640x640 )

File: 1672782061.971651-2.JPG ( 33.55 KB , 523x491 )

>>5706
Припустимо, що свідомість при пересадці зберігається, координація та деякі розумові навички в новому тілі поступово переналаштовуються, навіть якщо для конкретної фізичної оболонки це не властиво. Вмів гарно плавати та вираховувати середнє арифметичне? В тілі ледачого товстуна виходиш на пробіжки, по дорозі приблизно вираховуєш швидкість свого бігу.

"Буду бігти рівно годину. Якщо добіжу до вулиці Перевертнів, це буде 10 кілометрів. Якщо пробіжу трохи далі, до порту, це буде десь 10.5км/год..."

Якщо є досвід використання енергії, то для яких цілей?

Хто міг би розраховувати майбутнє та за допомогою яких інструментів?

Що в пам'яті може бути настільки секретним та зашифрованим, що не можна зберігати на цифрових носіях?

Чи може існувати "еліксир молодості", або щось на кшталт видалення гена старіння?

Наскільки епігенетичні прояви залежать від умов природного середовища світу, а наскільки—від соціального кола?

>>5707
Це може бути гарна ідея для моїх сюжетів, там багато білих плям та незрозумілостей.
Типу виживає не все, що найкраще, а все, що краще пристосоване.
Таким чином, існує баланс у зацикленій системі окремих кооперативів спеціалістів, градація складності у досвідченості, такий собі "Еґреґор Суспільства" або "Планомірні Лейтмотиви".
Так, на перший погляд, це може здаватись маячнею, і мені, як читачу, хотілось би занурення у правдоподібну версію майбутнього з паралельними посиланнями на славетні пророцтва та детальний опис технологічних концепцій, це було б круто!

⋮⋮⋮   No. 5709 OP

>>5708
Я думаю раніше, до появи мови і письма епігенетика керувала всім процесом безроздільно. Зараз еволюція продовжується старим і новим шляхом одночасно, доповнюючи і страхуючи один другим.

Та воно і так виживає не тільки найкраще, у еволюції нема цілей. Один і той самий ген може спочатку приймати участь в одному процесі, а через мільйон років у протилежному.

Тред трохи не про те, але я радий що існує дискусія. Може ми один одному щось підкажемо, нехай і випадково.

⋮⋮⋮   No. 5710 OP

>>5708
Спробую відповісти не загально, а в парадигмі твору, про який власне і зробив тред.
>Якщо є досвід використання енергії, то для яких цілей?
Припустимо це новий вид енергії, а не простий електричний струм, до якого все звели у тій же Матриці. Новий вид енергії, нові способи застосування. Наприклад гіперрух або новий тип зв'язку. Ніколи не розумів наші спроби "обдзвонити" сусідів по космосу за допомогою радіохвиль, до речі.
>розраховувати майбутнє
Суперкомп'ютери мають впоратися, якщо їм обмежити задачу. Щодо тих, кому це потрібно, вважаю питання риторичним, завжди комусь хочеться пограти в провидця.
Щодо секретів у пам'яті, то все залежить від цінності інформації і надійності носія. Але в нашому випадку ловці грають на інших слабкостях, страх смерті передусім. Не факт що вони взагалі щось залишають від старого "користувача", хіба що існує контракт.
>видалення гена старіння
Геронтологи вже зараз над цим працюють, але люди вмирають не лише від старості.

⋮⋮⋮   No. 5713

File: 1672874128.083022-.webp ( 260.04 KB , 857x1200 )

File: 1672874128.083022-2.png ( 1.79 MB , 1022x1500 )

File: 1672874128.083022-3.jpg ( 91.71 KB , 1024x576 )

>>5709
Мене завжди цікавить проблема балансу з урахуванням різних показників та атрибутів.
Схоже на те, що на питання морального вибору та оптимальної конфігурації об'єктів має бути однозначна відповідь.
Для чого потрібно зло? Слід робити добро зі зла, тому що більше нема з чого.
Як правильно використовувати вогнегасник?
1.Перевірити тиск 2.Зірвати пломбу 3.Висмикнути чеку 4.Натиснути на важіль 5.Спрямувати струмінь на вогонь.

>>5710
Гіперрух... Уявляю це приблизно так:
а) Енергія "з'їдає" простір попереду суб'єкта/транспорту, ніби вакуум під водою.
б) Суб'єкт за допомогою енергії втрачає значну масу тіла, зберігає зчепленість з поверхнями та міцність м'язів, стає легким та гнучким настільки, що може проходити крізь стіни або втягуватись у вузькі отвори.
в) Енергія відчиняє портал у Субпростір, де маршрут ніби малюється на папері, і в певний момент спеціальний пристрій дозволяє вигнути або скласти простір, за зразком червоточин.

Новий тип зв'язку... Ну, це може бути не електромагнітна хвиля, не заряджені часточки, і навіть не "спілкування з душами мертвих"...
Енергія використовується у якості "просторових дротів", що створюються у трьох вимірах за допомогою спеціального пристрою з локатором, стійких до будь-яких фізичних перешкод...
Це може бути навіть зв'язок для спілкування між абонентами з різних часових періодів...

Так, суперкомп'ютери можуть запам'ятовувати великі обсяги даних та вираховувати складні рівняння, однак комп'ютерам, як це бракує людяності, тобто здатності розв'язувати проблеми творчо, проявляти емпатію, прагнути чогось, якщо цього не передбачено вбудованим алгоритмом. Певна річ, роботизована техніка є інструментом для виконання складної праці. В одній із серій Аніматриці роботи створювали самих себе, але потім почали вбивати людей, бо вони були потенційною загрозою для їхнього існування, а також завдавали шкоди планеті, наскільки правильно пам'ятаю (щось схоже було у фільмі "Я - робот", "Уоллі" та "Метрополіс").

Щодо уникання смерті, в журналі Science була публікація стосовно відтермінування летального результату, або навіть "воскресіння" за допомогою трансплантації органів: https://www.bbc.com/news/health-62406350
Ловці Душ проти Чудовиськ Франкенштейна проти Професійних Автоматонів??
Так, будьте ласкаві, нам це потрібно просто взяти та спокійненько намалювати, хоча би приблизно, як це воно може скластись до купи, чудернацькі ці штуки...

⋮⋮⋮   No. 5714 OP

>>5713
Я собі трохи безпечнішим уявляв гіпер, ніж така центрифуга як у тебе. Щось на зразок суперпозиції, але в більшому за нано масштабі. А нова енергія це та, яка і забезпечує виконання квантового закону при масштабуванні. Це дурня звичайно, краще почекати поки виведуть нормальну Теорію Всього, але гей, я і не фізик, мені можна.

Про зв'язок сподобалося. Чимось таким я і намагався пояснити як у нашого героя працюють "прилади", коли здавалося б він "поза зоною".

Чому ж одразу чудовиськ? Якби ти міг бути ким завгодно чи обрав би ти бути потворою? До того ж йдеться про людські цивілізації, частиною яких є і наша варварська Земля, зв'язок з якою було втрачено. Хоча заради саспенсу можна і тру-еліенів додати.

⋮⋮⋮   No. 5715 OP

>>5713
Про суперкомп'ютери. По перше, ми їх зараз так називаємо бо кращого слова нема. Вони ще далеко не супер, порівняно з тим, що прогнозується. Якщо можливості зростуть експоненційно, то все буде: і творчість, і почуття. Головне це нам встигнути в синергію, бо потяг набирає швидкість.

І ще трохи думок про чудовиськ. Вони там не всі проти всіх. Наприклад рідна планета гг належить одразу декільком імперіям політичним формам майбутнього, більше схожих на клани підписників/корпорації богів. Я навіть маю велику спокусу зробити міжпланетні переміщення таємними і для мешканців тих, розвинених планет, аби там теж були свої поїхавші зі своїми теоріями змов, але мабуть то вже буде занадто. Але божевільного віщуна треба все ж втулити кудись.

⋮⋮⋮   No. 5716

File: 1672965321.328115-.jpg ( 126.02 KB , 500x752 )

File: 1672965321.328115-2.jpeg ( 504.35 KB , 1920x1080 )

>>5714
Природа гарний вчитель.
Сьогодні вдень спостерігав як пташки пролітають над вулицею з даху одного 5-поверхового дома, на гілки 6-метрового дерева, на дахи кіосків та ЛЕП.

Якби зв'язок поширювався на різних рівнях, ніби трансформувався з кінетичної енергії, в теплову, а потім в хімічну, це надавало б певну фактуру та центрову взаємоподібність інформації...

Рух міг би не просто ставати лінією маршруту, а розгортати події навколо. Ніби усі кістки доміно у ланцюжку раптово затримались на долю секунди, поки в цю ланцюгову реакцію під'єднується ще одна гілка подій; причинно-наслідкові впливи зберігаються, динаміка подій вирівнює темп "шквальним наскоком".

Усі тварини мають певний характер поведінки, свої раціональні потреби, керуються органами чуття та можливостями організму. І люди, у порівнянні самі з собою, існують не просто "кожен на своєму рівні", а "кожен у своєму комплексі рівнів", розумієш про що це?
Тобто людина дорослішає, змінюється відповідно до свого середовища, сприймає дійсність завдяки засобам зв'язку та джерелам енергії у різних формах та проявах, обирає між всіма можливостями саме те, що видається більш вартим та більш дієвим, частково стає прикладом для інших людей, частково бере участь у втіленні перспективних ідей, це створює ефект благополуччя та дарує відчуття трепету, як це було обіцяно та бажано...

>>5714
Міжпланетні союзи?
От би на одній планеті розібратись з цими приналежностями до "контраверсійних" полюсів... Наскільки це могло означати тоді розвинутість цивілізації та моральну відповідальність?
Якщо є ті, хто вирішує за інших, беруть на себе відповідальність, чи в них достатньо могутності, щоб створити круті умови життя, щоб його прихильники також створювали масштабні події, ефективно використовували наявні ресурси, мали доступ до розробок майбутніх систем, заздалегідь дізнавались про ціну та вірогідність наступного кроку, просто як проноз погоди:

Точність: 85%
Опір: 20%
Можливі досягнення: Репутація +7, Досвід +60, більше варіантів Дипломатії, менше способів оминути Пастки, тимчасова втрата Пильності, +6 нових Прибічників, +3 нових Завдання, + 4 нових Локацій.
Гроші, вага, інвентар незмінні.
Гармонія простору: 65%.

⋮⋮⋮   No. 5717 OP

>>5716
Першу частину не подужав.
Фантастам іноді важко доносити нові концепти неушкодженими реальністю довкола, такими, якими вони народилися в голові, надто таким "хвантастам", як я. Одного разу я задумався, стривайте, а хто взагалі постановив що галактичні імперії розподіляються чітко планетарно? Ця планета тепер наша, геть всі звідси, тунц! - встромив прапор. Ну це якось corny, на рівні піу-піу космобаталій, особливо у світі, де космічні кораблі виконують трохи інші функції, а засвоєння космосу відбувається миттєвими "стрибками": портали, роздвоєння тощо. Тож війна на винищення планети не варіант, краще повернутися до встановлення тимчасових кордонів, навіть якщо на планетах метрополіях давно відмовилися від будь яких кордонів. Тим цікавіше якщо портал не можна встановити будь де, а тільки там де для того є умови, ситуація ускладнюється, з'являється геополітика. Ще в цей борщ я додав біологію. Деякі види моїх гомо сапіенс не дають потомства з іншими видами, у інших існують зміни в групах крові, а один місцевий різновид навіть має дві додаткові статі. Запліднення відбувається навхрест, самець А + самиця Б, А+А чи Б+Б не дає потомства. Це призводить до появи "райських куточків", на зразок наших тайських з трапами. І ще один пікантний момент. Цивілізація, та яка трансформує матерію без технологій, це вони чотиристатеві. І стать вони теж вміють змінювати, чесно кажучи з того все і почалося у них.

⋮⋮⋮   No. 5718 OP

>>5717
Можливо я ніколи не напишу свою книгу, надто вже я наворотив деталей. Тоді я готовий просто ділитися детальним описом створеного мною всесвіту, для тих, хто напише історію, кращу за мою.

⋮⋮⋮   No. 5719 OP

>>5700
>храм імені себе
А взагалі нехай будує. Може не храм, а містечко-факторію, для торгівлі "намистом та брязкальцями" з аборигенами. Впродовж цієї розбудови і з'ясується справжня історія Землі, це суттєво вплине не тільки на нашу планету, а і на колись споріднені з нею світи, пов'язані старими, знову відчиненими брамами.

⋮⋮⋮   No. 5720

>>5718
Можливо тобі краще будувати всесвіт візуально? Наприклад як гру.

⋮⋮⋮   No. 5721 OP

>>5720
Не можу знайти якусь пісочницю онлайн аби там побавитися у контурні карти, наприклад. Щодо іншої візуалізації то я малювати не вмію, знову ж таки, якщо тільки допомогти комусь ідеями.

⋮⋮⋮   No. 5722

File: 1673201873.461116-.jpg ( 65.41 KB , 715x611 )

File: 1673201873.461116-2.jpg ( 104.21 KB , 558x645 )

>>5721 Можу порекомендувати програму для створення завдань-презентацій:
https://learningapps.org/
Ще є непогана платформа для створення ігор:
https://editor.gdevelop.io/

Для організації текстових записів є:
https://keep.google.com/
https://www.onenote.com/
https://evernote.com/



Хотів би розібрати детально ідею трансформації та переродження.
От уявімо що є мінімум (ніщо?), що є максимально можливим (усе?). Ні, не зовсім, занадто абстрактно, треба більше конкретики.

Існує реальність.
В реальності обмежена кількість крихітних елементів, кожен з відповідним набором властивостей.
Ці елементи є досить універсальними, мають неймовірно величезний потенціал у поєднанні.

Різноманітні (біо)форми, (механічні) структури та (стихійні) явища відображаються у інформаційному вимірі, вимірі відчуттів.
Ці речі можуть змінювати форму, збагачуватись новими функціями, бути задіяними в іншому контексті.
Можна утворити з обраної кількості базових елементів кінцеву кількість комбінацій мультифункціональних предметів або окремо розподілити ресурси для кожного об'єкта, відповідно до цілей.

Чим більше даних про властивості, можливості та вибір, тим легше просувається прогрес у заданому напрямку.
Можна уявити майданчик-лабораторію для експериментів, де перед тим, як робити наступний крок, роблять точні вимірювання або дублікат, це ідея безсмертя надійних/правильних/бажаних речей.
Це ніби можливість перемотування часу назад, аналогічно до збереження прогресу у грі.
Можливо саме тому багато людей спочатку бажають бути популярними, а коли настає час випробовувань—ховаються, не витримують власної критики.

Життя кожної людини торкається багатьох сфер знання, існує спектр практичного вибору та приблизне уявлення про майбутнє, це можна співставляти та прораховувати.
Подобається мріяти про еволюціонування здібностей (модифікації частин тіла, швидке регенерування/спротив, зручне переміщення у часопросторі, фільтрація пам'яті/речей, харизматичність/привабливість тощо), про трансформерні механізми (от що могло б бути, якби сундуки-міміки були у якості всієї локації?!), про біорізномаїття (але без занадто жахливих химер, маю надію це можливо компенсувати чимось красивим та здоровим)...

Треба ще про мотивацію подумати. Що для кого важливо? Навколо яких ідей об'єднуються персонажі? На які проблеми наштовхуються?

⋮⋮⋮   No. 5726 OP

>>5722
Уфф, ну ти знову дав. Зараз переформатую мозок і спробую відповісти.
Я як буддист відштовхуюсь від того, що за дефолтом реальність не містить нічого. Колись читав квазінаукову статтю про так звані нульові електрони. Чому квазі? Тільки тому, що автор не володів знаннями з фізики і так би мовити розмірковував. Суть в тому аби створити прилад який би пропускав крізь себе простір, хоч би й вакуум, заряджаючи його "порожні клітинки" і одразу збираючи цю новостворену енергію. Я так як ти не напишу, тому спробуй додумати сам.

По суті вся планета є такою лабораторією, тому що навіть обмежені експерименти впливають на всю біосферу. Як приклад наведу один із старих варіантів першого розділу. Герої потрапивши на планету привертають на себе увагу автоматичного медбота, який бачить нестандартну активність в зоні експерименту.
І знову ж таки, поки хтось займається біологією чи медициною інші думають про те як створювати нову зброю. Уяви собі автомат, який "регенерує" свій боєкомплект.
Мотивація, якщо є обмеження, це не така вже і складна задача. Якщо "суперсили", якими володіє герой, також доступні і всім іншим в його світі - це одне. Якщо ж, про що я і запитую в оп-пості, така сила опиняється без протисили, - це вже інша справа. Створити йому антагоніста в особі однієї людини, це по суті скопипастити Гаррісона, цього я хочу уникнути по можливості. Треба його якось природньо обмежити.

⋮⋮⋮   No. 5727

File: 1673625453.7381-.jpg ( 34.08 KB , 829x380 )

File: 1673625453.7381-2.png ( 57.49 KB , 580x388 )

>>5726
Так, розумію, мені подобається твій хід думок.

Т.з. "нічого" може містити (згідно з ідеями фізика Л. Краусса у книзі "Всесвіт з нічого: чому існує щось, а не нічого") в собі релятивістичні квантові поля (звідки вони взялись?), що породжують усю матерію та антиматерію...

Аристотель стверджував, що все у Всесвіті повинно мати причину, кульмінацією якої є кінцева безпричинна причина (що б це могло бути?).

"Нульові електрони" можуть існувати за аналогією з фотонами, без маси, проте з енергією моменту, що спричиняє майже незначний тиск.
"Заряджання порожніх клітин" дещо нагадує "формування інформаційного поля навколо об'єкта".
Таким чином, окрім чисто фізичного впливу, предмети можуть діяти у якості "джерел досвіду".

Якщо уявити Всесвіт замкнутим, то матерія, а значить і енергія, просто циркулюють та трансформуються з одної форми/ стану в іншу/ -ий, і тоді:
- Якою може бути кінцева мета еволюції?
- Які здібності можна прослідкувати з примітивних проявів до надможливостей?
- Завдяки чому можна досягти найбільшого потенціалу в стратегічному, та в тактичному, розуміннях?


Якщо Всесвіт навпаки—спрямований у "нескінченну ентропію", то...:
- Що спричинило "початок"?
- Що було до "початку"?
- Скільки можливих варіантів реальності може існувати паралельно?


Замість одного антагоніста можуть бути "множинні віддзеркалення", по аналогії з теорією змов, ніби само собою все стається, але вилаштовуються певні закономірності, [детективна історія, егеж]...

Протагоніст, або група протагоністів, може протистояти:
1. Хаотичним змінам у взаєминах між різними групами агентів
2. Ідіотським стражданням через брак технологій
3. Надважким викликам у вигляді змагань
4. Заплутаним невизначеностям/ Загадковим явищам
5. Культурі прикрих непорозумінь/ втрачених цінностей
6. Кризі вже нездатного/ ще нествореного
7. Глобальним катаклізмам/ Інформаційному перевантаженню/Нестачі ресурсів.

⋮⋮⋮   No. 5734 OP

>>5727
Я думаю всесвіт не те і не те одночасно. Взагалі, якщо почати дискусію про те, чим є всесвіт, то реальність буде відкладено вбік автоматично, тому що "для обговорення" розум створить модель всесвіту, а наприкінці діалогу монологу, буде винесено вердикт, що те, про що йшла бесіда, це і є реальність. Ось що мається на увазі (буддистами, наприклад), коли кажуть, що все навколо ілюзія. Не все, просто "на контакт" виходить не реальність, а наші власні про неї уявлення. Коли ж реальність пробиває собі шлях через ілюзії, то це і є просвітлення. До того ж я не дуже зрозумів розподіл питань, чому якщо всесвіт такий, то питання (до нього?) одні, а якщо інший, то інші? Він не замкнутий і не спрямований, ми не бачимо всього. Навіть наш інструмент, математика, постійно хибить і створює парадокси. Саме тому, що ми погодилися працювати з одними ілюзіями за допомогою інших, відклавши реальність на потім.
Повернімося трохи до книги:
Одна з цивілізацій це як прототип нашого майбутнього, де технології добре працюють з ілюзіями. Інша цивілізація працює з реальністю справжньою, але першій не зрозуміло що відбувається, бо вона гадки не має, що те, з чим вона має справу, насправді не існує. Технологічна цивілізація (сучасні "ми", наше его, яке все знає) впевнена, що і вона, і інша цивілізація працюють з одним і тим самим світом, але це лише ще одна з її ілюзій. Якщо я не зміг донести свою думку, гадаю треду кінець, бо письменник з мене такенький тоді.

⋮⋮⋮   No. 5736

File: 1674524498.355278-.jpg ( 45.51 KB , 500x500 )

File: 1674524498.355278-2.jpg ( 225.05 KB , 843x1128 )

Розум дійсно може створити активну модель окремого всесвіту, з усіма деталями та механізмами...
Вона може бути у форматі Багатошарової Сфери з усілякими загадковими маршрутами та паралельними комунікаціями.
Або це буде пряма Вертикальна Вісь з рухомими сходинками, прихованими дверми та розгорнутими під різними кутами/ додатково вибудованими поверхами, коридорами, мостами між різними структурами тощо.
Ілюзорний всесвіт може частково об'єднуватись з реальним та утворювати "проміжки неготовності", відповідно їх міг хтось попередньо утворити, припустимо це будуть нейтральні очисники простору або блокатори інформаційних хвиль.

Таким чином можуть існувати різні способи вибудови порожніх місцин, відображення пусти зон на приладі з мапою, інструменти розробки ілюзій (чутки/ різного роду фальшивки/ оптичні засоби/ іще якась містика) та чіткі методи формування розуміння дійсності (фото-відео факти/ документальні свідчення та діагностика фахівців/ безпосередній досвід та матеріальні фактори).

Питання про Всесвіт були націлені здебільшого на пошук причин та цілей життя. Якщо Всесвіт нескінченний (як у часі, так і у просторі), то було б дивно питати про "кінцеву мету" або "найкращу конфігурацію потенціалу людства".
Проте у випадку нескінченності зовсім не дивно цікавитись градієнтом можливостей, а будь-який напрямок розвитку не закінчувався б на максимумі, а був би оптимально залаштованим у певному "проміжному варіанті", для виконання пріорітетної функції. Це якось само по собі знову викликає питання системи ціннісних пріорітетів та пропорцій розподілення й доступу.
Тоді як для Всесвіту з зацикленими етапами вибір на ту або іншу користь мав би на порядок більшу вартість та користь, відповідно до паралельних прикладів "правильності", оскільки в процесі розвитку відбувається виявлення меж можливого.
Реальність стає менш цікавою, однак і кількість зайвих страждань зменшується.

Щодо нескінченності ілюзій, та й уяви вцілому, можуть бути сумніви, однак досвід математичних розрахунків грубо натякає на неймовірно велику кількість комбінацій окремих складових у комплексній системі. Якщо спробувати проаналізувати будь-який сюжет та поміркувати над їхніми лініями поведінки, якщо на кожному відрізку думки-дії-результату впровадити опції вибору та додаткові правила, то можна вважати цей сюжет базисом для красивої пригодницької гри з елементами рольовика.

Спочатку короткий епізод у маленькому масштаб умов та подій, а потім це перетворюється на довжелезну антологію "рукописів, що не горять, а спружинюють всердь і випружнюють у захопливий вирій чистилища для майже непомітного".

⋮⋮⋮   No. 5738

>>5700
Поки не читав оп, але хочу сказати, що якщо ти пишеш фентезі чи наукову фантастику, НЕ починай з створення світу. В результаті ти просто створив купи якоїсь нецікавої для читача інформації, на яку йому буде абсолютно пофіг. Хороша історія перш за все чепляє своїм закрученим сюжетом і цікавими, глибокими героями.
Я теж письменник-аматор і хочу сказати, що в мене все пішло в плані написання історії дуже добре, коли я забив на лор і почав просто писати про героїв, які мене цікавлять. Тоді я захотів наповнити для них світ цікавими подіями і придумати для них круті сили/здібності. Ну і зробити так, щоб вони не були очевидними сьюхами.
Добра тобі, безособові.

⋮⋮⋮   No. 5739 OP

>>5738
У своє виправдання сказати можу тільки те що світ я створив випадково, не для книг чи читача. В дитинстві залипав у атлас світу і у моїй уяві він перетворювався то на мапи інших планет, то на мапу всесвіту. Так створився мій світ. Також полюбляв читати, перекручуючи по різному слова, читати класичні, нефантастичні оповідання так, наче все відбувається на іншій планеті. Так створилася моя мова. А вже після того я став думати що з цим треба щось робити. Сказати чесно, писати я не вмію, мені не подобається те, що у мене виходить з під пера. Мій уявний світ кращий за його опис. Я просто не хочу аби він помер коли помру я. Якби мені хтось порадив основні правила закручування сюжету, я був би вдячний.

⋮⋮⋮   No. 5740 OP

>>5738
Щодо сьюшності, то про те ж і трід. Я створив персонаж, який у своєму світі на супергероя не тягнув аж ніяк, але коли вирішив помістити його у наш звичайний світ, раптово виявилося що він неабияк тут імбує, і треба його ще більше врізати, хоча за мірками своєї рідної планети він і так майже інвалід.

⋮⋮⋮   No. 5776

File: 1678307958.687291-.jpg ( 386.23 KB , 1920x1029 )

>треба його ще більше врізати
Як тобі "байка про безногого та сліпого" Григорія Сковороди?
https://osvita.ua/school/literature/s/75136/
Дивився фільм Велетень (1998)? Там класно відчувається кооперація двох "не всесильних" персонажів.

Як варіант, це може бути один суб'єкт з обмеженим запасом суперздібностей, що потрібно поповнювати в спеціальних (енергетично гармонійних) місцях.
І коли він переміщується у наш світ, то в нього може бути період акліматизації (тиждень-пів року), а потім з'являється нове вміння (якого навчився у місцевих), яке він поступово опановує...

Паралельно інші герої та антигерої спостерігають за його відмінними вправами, захоплюються його знаннями про звичайні речі навколо, та намагаються не просто копіювати, а діяти відповідно до спільних цілей, ніби вибудовують шлях розвитку у дусі співдружності, організації технологічного простору та обміну досвідом.

⋮⋮⋮   No. 5779

>>5776
Цікаво, подивлюся. Зараз я в роз'їздах, тому тред закинутий, думаю про письмо рідко, бо з собою нічого не брав. Може воно колись зрушить, коли набере критичної маси.

⋮⋮⋮   No. 5790

File: 1680579505.614918-.jpg ( 31.92 KB , 720x527 )

Три корисних ідеї для написання:

[1]. Дистилят текстів. Потрібно відфільтровувати все нудне з твору, тому що нікому не цікаво, наприклад, читати про те, що робив він сам минулого дня у подробицях.

[2]. Структура дій. Якщо життя—це експеримент, тоді наука постає у центрі життя.

[3]. Інтроверсивні прогнози. Персонажі мають звички та знають про те, що вони збираються зробити, і тому існує спосіб побудувати модель прогнозів для цілих міст на сукупній інформації про побут окремих індивідів.

⋮⋮⋮   No. 5792

>>5790
Здається пункт 1 суперечить пункту 3. Пункт 2: Еее, так, і що далі з тим?

⋮⋮⋮   No. 5793

File: 1681139911.837519-.jpg ( 79.85 KB , 564x808 )

>>5792
Зазвичай спочатку пишуть багатослівні чернетки, потім переписують, викреслюють зайве та охайніше оформлюють оповідання.
В мене, наприклад, дуже рваний текст, багато логічних прогалин та того, що видається цікавим, проте нажаль залишається у "тіні".
Маю надію згодом винайти справедливий (аби кожен отримав своє у підсумку) спосіб побудови повноцінного сюжету за допомогою збалансованої системи.

Ну, якщо в сюжеті постає складна проблема, то науковий спосіб рішення видається найбільш дотичним та обґрунтованим.

Наприклад, в одному зі світів з'являється портал в паралельну реальність, звідки починають виходити страхітливі монстри.
Допустимо, що формується група активного спротиву зі штабом, в їхньому складі може бути:
1. Спеціаліст із питань безпеки, який моніторить ситуацію за допомогою різних автоматичних пристроїв та виробляє стратегічний план з помітками на мапі.
2. Лікар-біолог з досвідом надання екстренної допомоги та кулінарії.
3. Інженер, котрий будує захисні конструкції та використовує хімічні сполуки для боротьби з монстрами.
4. Оператор робототехніки, а також водій транспорту, з необхідним набором інструментів.
5. Майстер по розробці зброї та спорядження для команди, знавець фізики та тактики бою.
(...)

А ще може бути така перспективна розробка, за виготовлення якої ведеться конкурентне змагання між самодостатніми групами. Кожна група може використовувати різні підходи на своєму шляху та володіти особливим набором технічних засобів. Можу уявити, що це будуть, наприклад, групи студентів, педагогів, авантюристів, бізнесменів та службовців. Думаю, що головною мотивацією у змаганні має бути не виживання, не збагачення, а ентузіазм в напрямку результативності.
Єдине, чого хотілось би уникнути в такому контексті, то це надмірної демонстративності окремих учасників у процесі.

⋮⋮⋮   No. 5796

File: 1681394362.368369-.JPG ( 20.23 KB , 360x380 )

File: 1681394362.368369-2.JPG ( 10.21 KB , 400x240 )

File: 1681394362.368369-3.JPG ( 44.92 KB , 610x572 )

>>5790
[1]. Мова: Думки + Емоції. Дії: Вміння + Досвід. Локації: Явища + Об'єкти.
[2]. Одним з аспектів науки є освіта людей. Чим більше освічених людей, тим ясніше їхнє розуміння реального світу, тим кращий вибір вони роблять у своєму житті, тим кращі ті речі та умови, які вони мають.
[3]. Перед тим, як бодай щось зробити, завжди є бажання знати про все, що станеться, або можливо.
Паралельно можна виписувати варіанти вибору для поведінки персонажів в таких категоріях як:
- Підійти до...
- Поспілкуватись з...
- Використати...
- Відчинити/ Зачинити...
- Увімкнути/ Вимкнути...
- Штовхнути/ Тягнути...
- Взяти/ Віддати...
- Створити/ Знищити...
Потім, відповідно до результатів, можна обміркувати точки перетину цих вчинків з боку різних осіб та згенерувати цілісне дерево сценарію, на кшталт:

⋮⋮⋮   No. 5863

>>5700
30 секунд літератури із "Нейромант" Вільям Ґібсон
https://youtu.be/1zPAWDEjO9k



[Return] [Go to top] [Catalog] [Post a Reply]
Delete Post [ ]

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]