>>4838Соціальне регулювання експресії генів людини: механізми та наслідки для громадського здоров'я (2013):
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3786751/АнотаціяНещодавні аналізи виявили значні зміни в експресії генів людини в різних соціальних середовищах.
Нова галузь соціальної геноміки почала визначати типи генів, чутливих до соціального регулювання, біологічні сигнальні шляхи, що опосередковують ці ефекти, та генетичні поліморфізми, які змінюють їхній індивідуальний вплив.
Геном людини, схоже, розвинув специфічні «соціальні програми» для адаптації молекулярної фізіології до змінних моделей загроз і можливостей, що були пов'язані зі зміною соціальних умов.
У контексті імунної системи це програмування зараз сприяє багатьом захворюванням, які домінують у сфері громадського здоров'я.
Вбудовування окремих геномів у ширшу метагеномну мережу забезпечує основу для інтеграції молекулярних, фізіологічних та соціальних перспектив щодо здоров'я людини.
---
Сотні генів діють по-різному в мозку чоловіків і жінок—нові відкриття вчених (9.10.2025):
https://hmh.news/19899/sotni-geniv-diyut-po-riznomu-v-mozku-cholovikiv-i-zhinok-novi-vidkryttya-vchenyh/(
Переклад https://theconversation.com/hundreds-of-genes-act-differently-in-the-brains-of-men-and-women-266352 )
Відмінності між чоловіками та жінками у сфері інтелекту та поведінки обговорюють і заперечують уже десятиліттями.
Тепер усе більше наукових доказів свідчить: сотні генів діють по-різному в мозку людей різної статі.
Деякі з цих генів можуть бути пов’язані з хворобами мозку, які мають статеву схильність, наприклад, із хворобою Альцгеймера або Паркінсона.
Ці відмінності формуються ще на ранніх етапах розвитку, тому можуть відігравати роль у становленні мозку.
І вони притаманні не лише людям, бо подібне виявлено і в інших приматів.
Активність генів у мозку чоловіків і жінокДесятиліття досліджень підтвердили наявність різниці між чоловіками та жінками в структурі й функціях мозку, а також у схильності до психічних розладів.
Менш очевидно було, наскільки ці відмінності зумовлені генами, а наскільки—середовищем. Вплив генетики можна оцінити, безпосередньо вимірявши активність генів у мозку чоловіків і жінок.
Завдяки повному секвенуванню людського геному сьогодні можна легко визначити, як саме активуються будь-які з приблизно 20 тисяч генів.
Гени—це ділянки ДНК.
Щоб вони проявилися, їхня послідовність копіюється у молекули матричної РНК (мРНК), які потім переводяться у білки.
Саме вони виконують роботу, необхідну для структури й функцій організму.
Тож, секвенуючи все РНК (транскриптом) і зіставляючи ці послідовності з відомими генами, науковці можуть виміряти активність кожного гена в певній тканині—навіть у межах однієї клітини.
Коли у 2017 році порівняли транскриптоми тканин мозку сотень чоловіків і жінок після смерті, виявили значні відмінності у схемах активності генів.
Третина з усіх 20 тисяч генів проявлялася сильніше в одній зі статей у певних тканинах.
Найбільші відмінності спостерігалися в яєчках та інших репродуктивних органах, але, що цікаво, більшість інших тканин теж показували статеву різницю.
Наприклад, у м’язових зразках чоловіків і жінок були знайдені різні профілі РНК, що відповідають за відмінності у фізіології м’язів.
Дослідження транскриптомів мозку, опубліковане раніше цього року, показало 610 генів активніших у чоловіків, і 316—у жінок.
Які гени демонструють статеву відмінність у мозку?Очікувано, що гени, розташовані на статевих хромосомах, діють по-різному у чоловіків (XY) та жінок (XX).
Приблизно 90% генів зі статевими відмінностями розташовані на звичайних хромосомах, по дві копії яких мають і чоловіки, і жінки.
Це означає, що на їхню активність впливає певний статевоспецифічний сигнал.
Ймовірно, йдеться про статеві гормони—тестостерон і естроген, адже багато «статево упереджених» генів у мозку реагують саме на них.
Як формуються статеві відмінності в мозку?Відмінності в активності генів мозку з’являються вже на ранніх стадіях розвитку плоду—задовго до статевого дозрівання чи навіть формування яєчок і яєчників.
Інше дослідження 2025 року, яке проаналізувало 266 зразків мозку плодів після смерті, показало, що понад 1 800 генів були активнішими у чоловіків і понад 1 300—у жінок.
Ці групи генів перекривалися з тими, які спостерігаються у дорослому мозку.
Це свідчить, що частина відмінностей спричинена безпосереднім впливом генів на статевих хромосомах, а не лише гормональними змінами.
Чи означає це, що мозок чоловіків і жінок працює по-різному?Було б дивно, якби різниця в активності такої кількості генів не мала жодного впливу на роботу мозку.
Але наразі ми не знаємо точно, які саме функції відрізняються.
Деякі закономірності вже простежуються.
Багато «жіночих» генів відповідають за роботу нейронів, тоді як «чоловічі»—за мембрани клітин і ядерні структури.
Деякі гени мають статеву специфіку лише в окремих зонах мозку, що свідчить про їхню локальну роль.
Водночас відмінності у рівнях РНК не завжди призводять до змін у білках—клітини можуть компенсувати цей дисбаланс, тож не кожна різниця має функціональний наслідок.
Іноді різні механізми розвитку призводять до однакового результату.
Здоров’я мозкуОсобливо цікаво, що статеві відмінності можуть бути пов’язані зі схильністю до певних захворювань мозку.
Багато генів, пов’язаних із хворобою Альцгеймера, активніші в жінок, що може пояснити подвійну частоту цієї хвороби серед них.
Дослідження на гризунах показали, що наявність гена SRY, який є лише у чоловіків, може погіршувати перебіг хвороби Паркінсона.
Еволюція статевих відмінностей у роботі генів мозкуТакі моделі експресії генів не є унікальними для людей—їх виявлено також у щурів, мишей і мавп.
Набори «чоловічих» і «жіночих» генів у мавп значною мірою збігаються з людськими, що вказує на походження цих відмінностей від спільного предка, який жив приблизно 70 мільйонів років тому.
Ймовірно, природний добір сприяв генам, які забезпечували трохи різні поведінкові риси у самців і самок наших предків-приматів—а можливо, ще давніше, у предка всіх ссавців чи навіть усіх хребетних.
Фактично, статеві відмінності у роботі генів під час розвитку мозку виявлено в усіх тварин—навіть у найпростіших, як-от круглі черви.
