⋮⋮⋮
No.
59945
[Reply]
Коротко згадаємо як все було в минулі часи:
>зелена зона
Самобутний та далекий від "рускай культури" регіон. Суто україно(діалекто)мовний з міцним відчуттям національної ідентичності. Місцями буквально осередок бандерівців.
>жовта зона
Класична та історична Україна. Переважно україномовний регіон. Національна ідентичність розвинена сильно, але і до "рускай культури" переважно тепле ставлення, як до чогось близького та рідного.
>синя зона
Новоколонізовані землі. Переважно російськомовний регіон, хоча сільська місцевість переважно україно(суржико)мовна. Національна ідентичність розвинена (була) доволі слабко. Відчували себе скоріше "громадянами України" аніж українцями та вірили у страшилку про "адіннарот".
>коричнева зона
Гівнюча антиукраїнська хуйня. Завжди так було. Одвічний осередок "рускага міра".
Все це впливало і на політичні погляди. Варто лише згадати двоє останніх виборів (як президентських, так і парламентських) перед 2к14. Розрив був очевидний - осереддя проукраїнської позиції в зеленій зоні та колаборантської у коричневій. Жовта та Синя зони приблизно балансували посередині із перекосом ~60:40 у відповідні боки. Від чого, власне, кацапи і вигадали свою байку про "наваросію".
2014й рік все змінив політично. Україна знов стала майже монолітною, як за часів Кучми та Кравчука. Виділялися лише Галичина (в кращу сторону) та залишки Донбасу, котрі і далі, всі вісім років, стабільно пропихували до влади ригів. Але зміни в головах були не такими вже й радикальними. Мовна ситуація не дуже змінилася (частина моїх друзів зі Сходу може й перейшли на українську, але ці хіпстери не відображають позицію більшості). А від сторонніх східняків я іноді чув подібну, хоч і не сепаратистську, але все ж прутню:
>наш горад русскій, но нє рассійский
Та і активна вата нікуди не поділася. Як, наприклад, моя викладачка з УДХТУ, котра вела предмет "Історія Української Культури" де розповідала, що ніякої української культури насправді не існує (її так ніхто і не звільнив, до речі). Хоча в тому ж УДХТУ були й активно патріотичні викладачі, і їх було помітно більше.
Так от, до чого я веду, шановне кріпацтво. Мені здається, що ця війна остаточно підштовхнула Україну до правильного шляху. Вторгнення завдало найбільшої шкоди саме синій зоні, та прикордонним регіонам жовтої, де була найтолерантніша до мордору позиція. Якщо людина не зовсім олігофрен та куколд - то в її світогляді все має стати ясно, як чорне та біле. І я власними очима бачу, як саме це і відбувається. Бачу, як найросійськомовніші та най"аполітичніші" українці починають ненавидіти
>кацапів
і гучніше за всіх кричати, що вони УКРАЇНЦІ. І це чудово. Сам я з Кременчука, що як раз знаходиться на "кордоні світів" між жовтою та синьою зонами, і через це в ньому 50/50 відображаються настрої обох біотопів. І прямо зараз - місто єдине, як ніколи. Мої контакти з Дніпра, Харкова, Сум та Кропивницького видають рівно ті ж показники. Звісно, йобнута вата і зараз нікуди не ділася, але в новітніх умовах такі "люди" все більше сприймаються як токсичні фріки та підлягають остракізму від своїх же сусідів.
Все це дає дуже оптимістичні прогнози. Тобто, коли ми переможемо (а ми точно переможемо, про це трохи далі) - то нова Україна буде єдиною та згуртованою, забувши про те, як її "штормило" в середині нульових.
А тепер зовсім трошки про перемогу. Власне з мого дивану, та з моїх джерел все виглядає досить очевидно - Мордор видихся. Вони сильно забуксували навіть на основному своєму напрямку на Донбасі, а з боку Харківщині та Херсонщини український контнрнаступ взагалі дозволив завоювати дуже вигідні плацдарми (подекуди взагалі силами ТРО), так і не зустрівши серйозного мотивованого опору. Найліпшим та найепічнішим буде фінал з повним визволенням всієї Української землі, включно з Кримом та Донбасом, на що власне, як мені здається, й націлилася наша влада. Але я звик не впадати в сильний оптимізм, тому саме мені здається, що все закінчиться на деокупації Півдня й Слобожанщини і здачею окрам всієї коричневої зони. Кацапам просто не вистачить сил на більше, і вони забажають закріпити хоча б таке "досягнення", а Україна наврядче відмовиться від припинення війни заради вщент зруйнованого та ідеологічно ворожого Донбасу, не кажучи вже про Крим (хоча роз'їбати міст хаймарсами все ж варто ^__^).
Мене цілком влаштує і такий варіант. Я не те щоб буду сильно плакати за даунбаситами та кримською ватою. А єдина та згуртована у своїх полглядах Україна, від Луцьку до Херсону із злиттям Жовтої та Синьої зон у гомогенний простір - це вже багато чого варто. Ну і ЄС та НАТО, звісно. Це вже ВСІМ очевидно.
59 posts
omitted. Click reply to view.
⋮⋮⋮
No.
60240
>>59956Не знати бази за 10 клас в виді "Мини Мазайло" і писати в кропивачі. Тигроловів, нєбось, теж не читав?
⋮⋮⋮
No.
60241
>>60240Я школу закінчив 10 років тому, я їбу яке там мазайло? Я перед зно перечитав всю укрлітру в скороченому переказі і здав зно на 180 чи 185, я точно не помню. Їбучу укромову і її йобану в рот хуторянську телячу говнолітературу в рот йоб.
⋮⋮⋮
No.
60244
>>60218>говорю це як помірний російский імперець до 2014го року.>А зараз, навіть вчорашні русскомірци з Харкова, буквально проклинають Пахомію і переходять на українськуА ось ми, "русскомірці" з Харкова у 2014 році тут дуже активно хуячились по місту зі засланними анти-майдановцями від сусідньої прикордоної держави, вчорашні харковські русскомирці кажеш? А не охуїв ти часом, хлопче?
⋮⋮⋮
No.
60260
>>59945Я з Донецька, ніякого русского міру у нас не було, подивись в 2013-2014 році мітинги За Соборну Україну. В селах Донбасу українськомовні люди. Що за хуйню ти нахрюкав про русскій мір?
