>>370223На практиці це не просто експресія емоційного стану, як є на початковому етапі, а експресія з залученням інших своїх напрацьовок, в заздалегідь продуманий, збалансований спосіб, сміливими й відточеними рухами. "Сконструйоване бажання", "вияв амбітного прагнення", "змодельований намір ідейних перетворень".
>>370227>"кострубато передаю думку на папері через брак слів"Існує т.з. "лінгвістичні межі" та "обмеження сприйняття людини".
Все ще не закінчилося: межі подій у мові та сприйнятті https://www.researchgate.net/publication/260947646_It_Still_Isn%27t_Over_Event_Boundaries_in_Language_and_Perception"Взаємодія між мовою та мережами сприйняття в мозку може містити ключ до біологічних основ еволюції мови.
У мові кожне речення будується навколо дієслова, яке описує подію.
Під час сприйняття люди постійно й автоматично сегментують реальність на індивідуалізовані подійні (дієслова) одиниці.
Когнітивний зв’язок між перцептивною сегментацією подій та їх граматичним вираженням у мові є новим напрямком для дослідження нейробіології мови, але це може бути ключовим прикладом виникнення лінгвістичної структури–граматичної категорії–з індивідуалізованого значення.
Ця стаття підсумовує поточний стан цього дослідження та розділена на три частини.
Початковий огляд крослінгвістичної типології подій показує, що події та їхні межі мають життєво важливе значення для мовної комунікації.
Потім ми підсумовуємо те, що відомо про сприйняття та ідентифікацію меж подій у найбільш добре вивченій області, зоровому сприйнятті.
Тут мови жестів забезпечують зв’язок між візуальним сприйняттям і мовним вираженням, демонструючи складне відображення від перцептивної та когнітивної сегментації подій до мовних структур на фонологічно-синтаксичному інтерфейсі.
В останньому розділі розглядаються поточні докази нейронних основ обробки подій, показуючи, що ідентифікація межі події (лінгвістичної чи перцептивної) використовується для оновлення пам’яті, і припускаючи можливу роль універсалу типу події в синтаксичній структурі людських мов."
>тупо вичавлював контентЄ такий мудрий вислів, що "писати слід тоді, коли вже не можеш терпіти."
>почав переходити на більш особисті проблеми>і відійшов від натужної концепції опису пафосних політпоглядівОдне пов'язано з іншим, принципові речі та практичні мають вибудовувати морально послідовну лінію поведінку на підставі попереднього досвіду, з втіленням шляхетних ідеалів на меті.
>відкрити душу і бути собоюДумаю, це природно для будь-якої людини. Так само як і прагнути покращити свої вміння та змінити умови навколо у відповідний своїм амбіціям спосіб.
>страждання по дівчатам, рефлексії та якісь злободенні нотатки>дрейфував "не в ту сторону"Напевно саме легковажна відвертість може ставати предметом ганьби після переосмислення, тому варто знаходити конструктивні шляхи досягнення того, чим можна було б пишатись, щось у дусі професіоналізму та вольової зібраності.
>глядачу завжди має бути цікаво, що буде даліПам'ятаю, наскільки цікаво було вчитись на курсах акторського мистецтва, особливо коли нам давали завдання у групі підготувати-розробити сценку, де кожна роль була важливою, і мала у своєму характері доволі ґрунтовні елементи, і це могла бути навіть роль неживого об'єкта на кшталт стільчика, який показував "твердість" та "втому"...
"... А драматург ніколи не зупиняється, він ламає все вщент, тому що йому завжди дуже цікаво, що буде далі.
Для нього конфлікт–це маленька смерть, яку хочеться пережити, щоб зрозуміти, що буде відбуватися потім, і чи можна з тих руїн якось вибратися.
Нами часто керує страх смерті, коли ми влаштовуємо конфлікти. Мова йде не тільки про страх фізичної смерті, а й страх смерті стосунків або чогось іншого, що можна втратити.
У драматургії ж існує вправа «чим гірше, тим краще».
Коли ми готуємося до чогось важливого, часто в голові малюємо найгірші варіанти перебігу подій і розмірковуємо над тим, що в таких випадках будемо робити.
По суті, ви пишете п’єсу на 3-5 персонажів і вигадуєте 5 різних варіантів.
І, як правило, відбувається щось зовсім інше, ви стикаєтеся з якимось шостим варіантом, який ви не передбачили й не очікували.
Драматург–це людина, яка може спрогнозувати, що ви будете робити далі."
https://kmbs.ua/ua/article/drama-life>зайві графоманські нагромадженняНапевно замість них можуть бути пов'язані історії або розбір значень окремих вчинків або висловлювань, наскільки це було б щиро та доречно у тому випадку.
>Початок ви завжди зможете виправити потімМені подобається ідея про те, що письменник завжди знає початок і пункт кінцевого призначення, і для нього важливо навчитись прописувати подробиці подорожі оповідання так легко, наче це вже останній день екзаменів, коли вже складні дні підготовки позаду.
