>>15967>>15968Це ШІ, якщо що. Емоція відчувається, але лише "на пів тону", "вередливо награно".
Також, після прослуховування, стійке відчуття deja vu, наче запис зроблено років 25 тому...
Думаю, сумні пісні від особи ШІ найбільш реалістичні, тому що важко уявити людину в образі робота якоюсь веселою, не знаю, це було б навіть лячно.
І все ж, з огляду на велетенський обсяг згенерованого "мистецтва", варто сприймати ці речі як твори ефективного конкурента, аби автентичні та справжні твори вибудовували власну еволюційну гілку, де цінністю є не лише унікальність, а й глибина слів, гармонійність звуків та майстерність пропрацювання композиції.