[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/p/ - Політика

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)

File: 1753564374.896998-.webp ( 79.33 KB , 1034x582 )

File: 1753564374.896998-2.jpg ( 166.79 KB , 700x508 )

File: 1753564374.896998-3.jpg ( 297.25 KB , 1705x1279 )

File: 1753564374.896998-4.jpg ( 121.75 KB , 727x643 )

⋮⋮⋮   No. 79811

Попередня: https://kropyva.ch/p/res/77713.html

ВІД ПЕТЛЮРИ ДО КРАВЧУКА: НЕВІДОМІ ПРЕЗИДЕНТИ

Актуальні питання:
1. Які діячі культури та науки визначають Україну в міжнародному контексті?
2. Яка політична модель поведінки відповідає запитам суспільства та нормам законодавства?
3. Чого не вистачає для реалізації крутих проєктів в Україні?
4. Чого б могли навчитись громадяни інших країн від українців?
5. В чому полягає "сентимент" українського народу?

⋮⋮⋮   No. 79812

тест

⋮⋮⋮   No. 79813

>>79811
> Чого б могли навчитись громадяни інших країн від українців?
1. як лизати сраку русні нехтуючи українську мову та постійно хрюкаючи російським нахрюком
2. як бути меншовартим (як козаки, що лизали чоботи рузкє царам)

⋮⋮⋮   No. 79814

>>79811
> Чого не вистачає для реалізації крутих проєктів в Україні?
бгггг
у тебе відвалилось пів країни
баби звалили скакати на хуях арабів та негрів у ЄС
демографічна криза буде така, що "бізнес" не захоче створювати роботизовані підприємства , а завезе десяток мільйонів індусів.
Твоїй мові пізда, культурі пізда, генам пізда

⋮⋮⋮   No. 79816 OP


⋮⋮⋮   No. 79841 OP


⋮⋮⋮   No. 79844

>>79841
Блядіна їбана, треба було щоб україна ще тоді розпалась нахуй, ми б тоді зараз не страждали.

⋮⋮⋮   No. 79845

>>79816
Нехай валить зі своїми секретами в окоп.

⋮⋮⋮   No. 79846 OP


⋮⋮⋮   No. 79848

>>79814
Як на мене то вимирання українців то внутрішня трагедія нації, в маленьких країнах типу Нідерландів немає проблем з інвестиціями і бізнесом, а заходити бізнес в Україну не буде тому що війна і території відпадають, європідарські політики вже в голос кажуть що ми не знаємо де в цієї країни кордони і які вони будуть завтра.

⋮⋮⋮   No. 79851

>>79848
> в маленьких країнах типу Нідерландів
Заїбало! Давай ти Нідерланди пішки пройдеш від кордону до кордону? Заїбешся ходити!

⋮⋮⋮   No. 79852

>>79814
Ось ти юзаєш українську мову? Це хіба не твоя мова теж? Якщо ти її хорониш , то нахія спілкуєшся з нами, "вмираючою мовою" а не переформатовуєш своє мислення і мову на німецьку наприклад?

⋮⋮⋮   No. 79853

>>79811
Не забувайте що 80 відсотків людей у будь якій країни - то керована і інертна маса, яку можна навчити будь чому, яка підкориться будь кому і має значення тільки те, які інструменти пропаганди, стимулу і примусу є у 20 відсотків жителів.

⋮⋮⋮   No. 79854

>>79853
Якщо в числі тих 20-ти відсотків є тандем з активних і більш-меньшь далекоглядних військових, бізнесменів, культурних діячів і політиків і цей тандем вміє правильно приміняти насилля, культурні методи і матеріальний стимул - тоді буде діло.

⋮⋮⋮   No. 79857

>>79851
На ізі, тільки кордони відкрийте.

⋮⋮⋮   No. 79858

>>79853
Жиди теж так думали, в 30-х роках. А якщо 80 відсотків знову почнуть вбивати 20 відсотків де тільки можна?

⋮⋮⋮   No. 79859

>>79858
Оті 80-відсотків німців керувалися активними, обіженими на результати 1-= світової і фанатичними німцями, які не боялися вбивати ані своїх ані чужих.

⋮⋮⋮   No. 79860

>>79859
Та при чому тут, для чого одразу ці курси альтернативної історії, наче це щось змінює. Коли 73% бидла теж зірвалися зі стійла,дохуя оті 20 красивих і розумних змогли зробити?

І доречі своїх німці не вбивали(хіба що за виключенням хворих, але їх всюди вбивають), не треба судити по сучасних українцях, нащадках совків.

⋮⋮⋮   No. 79861

>>79859
> керувалися активними, обіженими на результати 1-= світової
Хм... Тобі нічого не нагадує, сьогоднішні події? Залишилось лише сподіватись щоб у нас також прийдуть до того що і німці.

⋮⋮⋮   No. 79862

>>79860
> своїх німці не вбивали

кек, а що - євреї в тодішній Німеччині не мали громадянства Німеччини, не жили там з діда прадіда?

⋮⋮⋮   No. 79864

>>79862
При чому тут громадянство? Хіба німці винуваті що на їх етнічні землі жидорва залізла, чому вони повинні були терпіти це? От вони їх вигнали, в Україна досі терпить і який результат, порівняй рівень економіки.

⋮⋮⋮   No. 79872 OP


⋮⋮⋮   No. 79873

>>79864
> От вони їх вигнали,

У тебе фіксація на жидах і ти окрім них не бачиш нічого навколо.

⋮⋮⋮   No. 79888 OP


⋮⋮⋮   No. 79901

>>79873
Ну коли у тебе країна захоплена жидами, по іншому і не може бути, а не бачиш нічого навколо саме ти, ну або ти з жид-фрі країни пишеш під українською проксі.

⋮⋮⋮   No. 79904

>>79901
Ню кьолі у тєбє клаїна зяхоплєна зідами, по інсому і не мозє бюті, а не бацис ніцього навкьольо сяме ті, ню або ті зь зід-флі клаїни писєсь підь уклаінськьою плоксі.

⋮⋮⋮   No. 79917

File: 1754652482.386412-.png ( 951.2 KB , 996x1452 )


⋮⋮⋮   No. 79944 OP

File: 1754857799.623375-.jpg ( 117.12 KB , 922x612 )

Гігантський герб України з’явився на полі у Дніпропетровщині (10.08.2025):
https://glavnoe.in.ua/news/hihantskyj-herb-ukrayiny-zyavyvsya-na-poli-u-dnipropetrovshhyni

⋮⋮⋮   No. 79945

>>79944
>БЛЯ

⋮⋮⋮   No. 79948 OP


⋮⋮⋮   No. 79974 OP

File: 1755558103.490301-.jpg ( 161.16 KB , 1200x700 )

ДНІПРО. РІЧКА ІЗ ТИСЯЧОЛІТНІМИ СЕКРЕТАМИ
[14:17 -14:50]
"Ви всі чули назву лівобережжя, і, очевидно, правобережжя.
Проте, ніхто ніколи не говорив про те, що Дніпро формує унікальну історію про те, що Дніпро—це не про роз'єднання, це не про кордон, а Дніпро—це, навпаки, про єднання.
І навіть те, що ця річка, кілометром шириною ділить наші території...
Але існування правобережної України неможливо без лівобережної України."

[16:49 - 18:08]
"І, за рахунок торгівлі, ця річка, тих, хто опановував шлях...
Ми його знаємо вже в назві такій XII ст. від Нестора Літописця—"Шлях з варяг у греки", ми це чули...
Але момент наступний: насправді ця торгівля Дніпром, вона в певний час сформувала, що оця от "вигода" від цієї торговельної артерії, вона сформувала вигідність в єдності племен, які будуть на обох берегах робити спільну справу.
І не дивлячись на те, що перший дерев'яний міст на Дніпрі—це початок XII ст. (і це Володимир Мономах зробив)...
Уявіть собі, що, насправді, це теж ще одна така цікава історія, про те, що Дніпро, як оцей торговельний простір, він об'єднував на різних берегах.
І, водночас, Дніпро, він "нанизує" цю торгівлю на цю всю єдність, тому що все, що все входить в ці логістичні хаби... І тут виникає Київ..."

[21:59 - 22:35]
"І, насправді, Дніпро—це і про інше, про ментальність нашу.
Дніпро—це вода, яка проходила через небезпечну зону, степ.
І звісно, що довгий час саме Дніпро був однією з таких класичних торговельних артерій...
Але наявність в країні от таких явищ, великих, природних, які не просто там десь в лісі забиті, а як степ і Дніпро...
Вони формують відчуття... Що це є шлях кудись, що це є напрямок.
І от, в ментальності українців, тисячу років, цього автохтонного населення ця річка формувала напрямок...
Тобто це дія, це мрія!
І тому саме серед українців було так багато мандрівників.
Ті, хто з козацького середовища,—роз'їжджався.
Тому що...
Це ментальність на рівні того, що ти не оточений чимось, і не сидиш...
Це як наша країна-агресор, яка окуповує території...
Яка є народженням оцієї системи поміщиків і оцих от боліт усіляких, лісів, де вони сидять, нікуди не виходять.
У них нема навіть орієнтира, а це—воно.
І зрозуміло, що цей напрямок Дніпра, як "велич", і він формує певний [порядок думок], і він формує національну свідомість, зокрема величезні і величезні обставини."

---

Приховує скарби і змінює течію: 10 фантастичних фактів про річку Дніпро (5.07.2025):
https://www.unian.ua/curiosities/dnepr-reka-interesnye-i-maloizvestnye-fakty-13058049.html

" • Назва Дніпро походить від скіфського слова "данапр"—"глибока річка".
З наукової точки зору воно не зовсім відповідає дійсності.
Його глибина рідко перевищує 10 метрів.
• Місце, де починається річка Дніпро, виглядає зовсім непримітно.
Витік знаходиться в Смоленській області РФ і нагадує заболочений струмочок.
А ось його дельта вражає погляд і населена величезною кількістю живих видів.
• На честь Дніпра названо однойменне місто, станцію київського метро, київський готель, дніпровський футбольний клуб, печиво та українську ракету.
• Річка Дніпро на карті України здається особливо широкою там, де розташовані водосховища.
У цих місцях водойма зовні нагадує море.
Усі вони були побудовані штучно, щоб забезпечити роботу електростанцій і поліпшити водопостачання населення.
На даний момент їх п'ять: Київське, Канівське, Кременчуцьке і Дніпровське.
Каховське водосховище було зруйноване 6 червня 2023 року внаслідок воєнного злочину армії рф.
• Хоча будівництво водосховищ було корисним для економіки, воно також завдало великої шкоди екології.
Природну течію річки було змінено, а гігантські площі резервуарів забезпечувалися за рахунок населених пунктів.
Близько 230 сіл було затоплено за наказом радянської влади, а їхніх жителів переселили. Найбільше "кладовище" знаходиться під Кременчуцьким водосховищем—212 поселень.
• У деяких місцях Дніпро може текти у "зворотний" бік, наприклад, у гирлах річок, що впадають.
Під час різких скидів води у водосховищах можна спостерігати ефект, коли через зміну тиску річка ніби тече вгору за течією.
• Оскільки у водах Дніпра за багато століть затонуло чимало суден і стародавніх поселень, на його дні можна знайти справжні скарби.
Науковці виявляли старовинну зброю, посуд, археологічні знахідки та залишки давніх споруд.
Екологічний стан Дніпра викликає побоювання, особливо після початку військових дій.
Річка стрімко міліє, забруднюється токсинами, а глобальне потепління посилює проблему. Якщо Дніпро обміліє, українці можуть зіткнутися з катастрофічною нестачею води.
• Через річку пролягає близько 100 мостів, з яких 50 розташовано на території України.
• Взимку за сильних морозів Дніпро вкривається кригою, але останніми роками через теплі зими річка майже перестала замерзати в південних областях.
Зі зміною клімату дніпровський лід стає тоншим і набагато небезпечнішим."

⋮⋮⋮   No. 79975

>1. Які діячі культури та науки визначають Україну в міжнародному контексті?

Зеленський й лише Зеленський. Перший українець й президент, ім'я якого стало вже всесвітньо відомим. Так, контекст досить трагічний. Але факт від того не перестає бути таким, щоб там злі язики про нього не плели.
Лише українці, й то зі шкільної програми історії знають Скоропадського, Петлюру, Бандеру, Грушевського тощо, та Ющенка чи Порошенка з сучасності. Зеленського вже знає весь світ.

⋮⋮⋮   No. 79977

З днем Незалежності!

⋮⋮⋮   No. 79978

File: 1756044749.984946-.webp ( 69.71 KB , 1080x1080 )


⋮⋮⋮   No. 79987

>>79948
Шо бля. Завершити може тільки той хто перемагає і це не ми очевидно.
А Зелупа буде воювати допоки армійське бидло не розбіжиться остаточно по сзч.

⋮⋮⋮   No. 79988 OP

File: 1756352755.807182-.jpg ( 54.17 KB , 640x640 )

File: 1756352755.807182-2.JPG ( 31.95 KB , 655x519 )

>>79987
Ставати переможцями? Так.
Брати приклад з військових, навіть якщо не збираєшся нікого вбивати? Звісно.
Навчитись брати на себе відповідальність за стан речей навколо та бути проактивними? Погоджуюсь, це гарна ідея.

⋮⋮⋮   No. 79989 OP


⋮⋮⋮   No. 79992 OP


⋮⋮⋮   No. 80015 OP


⋮⋮⋮   No. 80016 OP


⋮⋮⋮   No. 80019 OP


⋮⋮⋮   No. 80024 OP

File: 1757266407.596684-.jpg ( 403.12 KB , 680x454 )

File: 1757266407.596684-2.jpg ( 261.13 KB , 680x454 )

File: 1757266407.596684-3.png ( 469.39 KB , 1024x1037 )

File: 1757266407.596684-4.png ( 820.7 KB , 3750x2500 )

В Україні відкрили першу євроколію – потяги з Ужгорода їздитимуть у Братиславу, Будапешт і Відень
Віка Гриненко, 6 вересня 2025

В Україні відкрили першу євроколію—потяги їздитимуть у європейські міста з Ужгорода, повідомили в Офісі президента.

Ділянку євроколії Ужгород – Чоп відкрили на Ужгородському залізничному вокзалі.
Так, Ужгород став першим українським обласним центром, який буде з’єднаний із Братиславою, Кошицями, Будапештом і Віднем.

Перші потяги вирушать у європейські міста 12 вересня, придбати квитки на відповідні маршрути можна вже через застосунок і сайт УЗ, а також на сайтах угорських і словацьких залізниць.

У грудні введуть новий розклад, згідно з яким мають бути «зручні стиковки» з внутрішніми поїздами.
«Це дозволить, наприклад, виїхати ввечері з Києва, вранці прибути до Ужгорода та без пересадок продовжити подорож європейським поїздом»,—пояснили в команді.

Протяжність колії становить 22 кілометри, однак її розбудовуватимуть і надалі—планують подовжити до Львова.
Восени 2026-го ділянку почнуть електрифікувати.
Загальна вартість будівництва євроколії—1,3 мільярда гривень, половину профінансували коштом гранту ЄС.


Будівництво колії Чоп – Ужгород стало першим етапом масштабної інтеграції української залізниці до європейської мережі.
Євросоюз також виділить 76 мільйонів євро на євроколію від Львова до польського кордону.
Вона має з’єднати Скнилів і Мостиськ, а потім і головний вокзал у Львові.
Водночас станція«Скнилів» стане міжнародним залізничним хабом—це зроблять для розвантаження станції «Львів».

https://www.village.com.ua/village/business/news/366383-v-ukrayini-vidkrili-pershu-evrokoliyu-ndash-potyagi-z-uzhgoroda-yizditimut-u-bratislavu-budapesht-i-viden

Поїзди в ЄС без пересадок: за скільки й куди тепер можна доїхати з Ужгорода (6.09.2025):
https://news.telegraf.com.ua/ukr/ukraina/2025-09-06/5920023-poizdi-v-es-bez-peresadok-za-skilki-y-kudi-teper-mozhna-doikhati-z-uzhgoroda

З Ужгорода до європейських столиць: Укрзалізниця відкрила продаж квитків (6.09.2025):
https://mindev.gov.ua/news/z-uzhhoroda-do-ievropeiskykh-stolyts-ukrzaliznytsia-vidkryla-prodazh-kvytkiv

⋮⋮⋮   No. 80025

>>79998
Ну що, що, а з демократією в Україні все в порядку, наїлися цього гівна сповна за 30 рочків.

⋮⋮⋮   No. 80026

>>80012
А перемога в чому, здохнути за жидорву?

⋮⋮⋮   No. 80064 OP

File: 1757757750.661988-.JPG ( 132.26 KB , 1399x785 )

File: 1757757750.661988-2.JPG ( 225.87 KB , 1396x785 )

File: 1757757750.661988-3.JPG ( 145.23 KB , 1396x787 )

File: 1757757750.661988-4.JPG ( 174.08 KB , 1399x781 )


⋮⋮⋮   No. 80067 OP


⋮⋮⋮   No. 80069

>>79864
половина країни була захоплена "жидобільшовиками" какбе

⋮⋮⋮   No. 80070

>>79988
що за книжка?

⋮⋮⋮   No. 80071

File: 1757969839.416294-.png ( 147.28 KB , 288x315 )


⋮⋮⋮   No. 80113 OP


⋮⋮⋮   No. 80116 OP


⋮⋮⋮   No. 80124 OP


⋮⋮⋮   No. 80139 OP

File: 1758796863.353049-.jpg ( 384.02 KB , 1348x1800 )


⋮⋮⋮   No. 80140 OP


⋮⋮⋮   No. 80141 OP

File: 1758821888.919423-.jpg ( 422.03 KB , 600x827 )

File: 1758821888.919423-2.jpg ( 497.57 KB , 600x829 )

File: 1758821888.919423-3.jpg ( 43.69 KB , 636x177 )

File: 1758821888.919423-4.jpg ( 279.59 KB , 1240x940 )


⋮⋮⋮   No. 80145 OP

File: 1758850142.215629-.png ( 991.43 KB , 505x676 )

>>80142
Некрасиво... Їжа, вода, житло та безпека/екологія є ключовими для життя будь-якої людини, тож твоя антикапіталістична риторика ніяк не пов'язана з добробутом та розвитком цивілізованого суспільства.
І так, цивілізованість враховує не лише свободолюбність, порядність та прагматичність громадян, а й фаховість та наявність ресурсів.

(Якби ти не був таким упередженим та нетерпимим, ти б не робив настільки примітивних та популістичних претензій. Дуже тупо та фальшиво. Неймовірно погано. Не пиши так більше.)

⋮⋮⋮   No. 80148 OP


⋮⋮⋮   No. 80153 OP


⋮⋮⋮   No. 80161

Батько наш Бентеке,
Камавінга мати.
Ми за усра ЇЇЇЇЇЇну
будем подихааааати!

⋮⋮⋮   No. 80162

>>80161
> Бентеке
> Камавінга
Обидва ж футболісти, так? Перший точно, за Бельгію грав.

⋮⋮⋮   No. 80163

> Едуарду Камавінга — французький і ангольський футболіст, центральний півзахисник мадридського «Реалу» та збірної Франції. Вікіпедія

⋮⋮⋮   No. 80164 OP


⋮⋮⋮   No. 80165 OP


⋮⋮⋮   No. 80166 OP


⋮⋮⋮   No. 80171 OP


⋮⋮⋮   No. 80174 OP


⋮⋮⋮   No. 80180 OP

File: 1759859448.085927-.JPG ( 75.89 KB , 614x776 )


⋮⋮⋮   No. 80181 OP

File: 1759862463.51383-.jpg ( 201.13 KB , 1409x501 )

Книги і періодика України в історичному контексті. 1917-1928 роки (2021):
https://lira-k.com.ua/files/contents/12789.pdf

Представлена книга є першою в серії «Документальна пам’ять України».
Започаткування останньої спрямовано на акцентуацію книгознавчих досліджень науковців Книжкової палати України імені Івана Федорова.
Дана робота присвячена дослідженню зібрання друкованих видань, що зберігаються у сховищах Державного архіву друку Книжкової палати України.
До видання увійшли наукові розвідки, написані на матеріалах вітчизняних книгодруків і періодичних видань 1917–1928 років.
У розвідці актуалізовано маловідомі сторінки історії України, відображені у книгах спецфонду Державного архіву друку.
Книга призначена широкому колу читачів—фаховим історикам, викладачам вишів, вчителям шкіл та усім небайдужим до минулого нашого народу.


Книги і періодика України в історичному контексті. 1929-1945 роки (2021):
https://lira-k.com.ua/preview/12853.pdf

Представлена книга є другою в серії «Документальна пам’ять України».
Її вихід спрямований на акцентуацію книгознавчих досліджень науковців Книжкової палати України імені Івана Федорова.

Дана робота присвячена дослідженню виданої на теренах України друкованої продукції, що зберігається у сховищах Державного архіву друку Книжкової палати України.
До видання увійшли наукові розвідки, написані на матеріалах вітчизняних книгодруків і періодичних видань 1929–1945 років.
У розвідці актуалізовано найбільш вагомі події міжвоєнного періоду та періоду Другої світової війни.

Книга призначена широкому колу читачів—фаховим історикам, викладачам вишів, вчителям шкіл та усім небайдужим до минулого нашого народу.


Книги і періодика України в історичному контексті. 1946-1964 роки (2021):
https://lira-k.com.ua/files/contents/12873.pdf

Представлена книга є третьою в серії «Документальна пам’ять України».
Її вихід спрямований на акцентуацію книгознавчих досліджень науковців Книжкової палати України імені Івана Федорова.
Дана робота присвячена дослідженню виданої на теренах України друкованої продукції, що зберігається у сховищах Державного архіву друку Книжкової палати України.
До видання увійшли наукові розвідки, написані на матеріалах вітчизняних книгодруків і періодичних видань 1946–1964 років з одночасним залученням продукції 1945 року, що в історії УРСР був першим повоєнним роком.
У розвідці актуалізовано найбільш вагомі події повоєнного періоду та періоду лібералізації суспільно-політичного життя в СРСР.
Книга призначена широкому колу читачів—фаховим історикам, викладачам вишів, вчителям шкіл та усім небайдужим до минулого нашого народу.


Книги і періодика України в історичному контексті. 1965 — 1991 роки (2022):
https://lira-k.com.ua/files/contents/12789.pdf

Представлена книга є четвертою в серії «Документальна пам’ять України».
Її вихід спрямований на акцентуацію книгознавчих досліджень науковців Книжкової палати України імені Івана Федорова.

Дана робота присвячена дослідженню виданої на теренах України друкованої продукції, що зберігається у сховищах Державного архіву друку Книжкової палати України.
До видання увійшли наукові розвідки, написані на матеріалах вітчизняних книгодруків та республіканської періодики 1965-1991 рр.
У розвідці актуалізовано найбільш вагомі події «брежнєвського» та «горбачовського» періодів в історії Радянського Союзу.

Книга призначена широкому колу читачів—фаховим історикам, викладачам вишів, вчителям шкіл та усім небайдужим до минулого нашого народу.

⋮⋮⋮   No. 80182 OP


⋮⋮⋮   No. 80190 OP


⋮⋮⋮   No. 80191 OP


⋮⋮⋮   No. 80193 OP


⋮⋮⋮   No. 80204

>>80191
Чому якась соросятсько-жидівська пиздота такої високої думки про себе, що вона повинна вчити українців, а не навпаки вчитися у них?

⋮⋮⋮   No. 80214 OP


⋮⋮⋮   No. 80215

>>80214
Не можна довіряти людині яка жид і пориться в туза, у цього пархатого дядька кукуха поїхала з початком повномасштабки, або спонсори змінилися, він тепер таку хуйню верзе майже постійно, що крім рвотних позивів нічого не викликає.

⋮⋮⋮   No. 80216 OP

File: 1760707095.354312-.png ( 12.99 KB , 225x225 )

https://dmf.dn.ua/
DONBAS MEDIA FORUM—щорічна конференція, яка збирає журналістів і медіаменеджерів України та світу, дає можливість обговорити актуальні проблеми професії та налагодити комунікацію.
Заснована медіаорганізацією DII-Ukraine у 2015 році.



ЦЕДЕМ взяв участь у Donbas Media Forum 2025. Головні висновки (14.10.2025):
https://cedem.org.ua/news/donbas-media-forum-2025/

1. «Чи можна побороти дезінформацію щодо українців за кордоном?»

«Російська дезінформація вбиває»,—заявив Ігор Розкладай.
«Заборонені у країнах ЄС російські ресурси обходять санкції: створюють дзеркальні сайти, додаткові Telegram-канали.
Крім того, хоч наразі санкції ЄС введені проти 27 російських пропагандистських ресурсів, але, як показує наше дослідження, хоча б один Telegram-канал заблокований лише у 16 з них»
,—озвучила Ірина Субота та поділилась результатами дослідження ЦЕДЕМ про способи, як росія проникає в інфопростір Європи.
Ознайомитись із дослідженням можна за посиланням¹.

2. «Брехня на стероїдах: штучний інтелект як інструмент впливу і обману в соцмережах»

Павло Бурдяк, аналітик ЦЕДЕМ, вперше презентував своє дослідження «Небезпека у стрічці Facebook: клікбейт і таргетована реклама як знаряддя маніпуляцій та шахрайства», проведене за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля:
«Ми виявили два основні підтипи маніпуляції, які проявляються у Фейсбук, де активно задіяний штучний інтелект.
Перший тип—це клікбейтні сторінки, які використовують контент, згенерований ШІ, для того, щоб наростити певну аудиторію.
І коли їм вдається наростити аудиторію, вони вже проявляють своє справжнє обличчя і поширюють певний зловмисний контент.
І другий тип це фейки, заражені штучним інтелектом, які використовуються в рекламі шахраями для того, щоб обдурити українських користувачів».


3. «Медіаландшафт України 2030: сценарії»
4. «Блогери та журналісти: співіснування, конкуренція чи синергія?»

Тарас Шевченко, модеруючи дискусію, розпочав:
«Непростий час. Непроста була ніч, непрості загалом зараз місяці, і, напевно, говорити про майбутнє, про якісь горизонти складно.
Не лише тому, що прогнози не завжди збуваються, але й складно говорити про медіа ландшафт, коли незрозуміла політична військова ситуація.
Але саме тому важливо про майбутнє думати вже зараз».


¹ — Прогалини цифрової стійкості: як контент пропагандистських ресурсів РФ обходить санкції в ЄС через Telegram (на прикладі Польщі) (8.10.2025):
https://cedem.org.ua/analytics/eu-propaganda-telegram/?fbclid=IwY2xjawNfISxleHRuA2FlbQIxMABicmlkETExc25vczdtOGlhZUtrOEg2AR5ea-JIn1ecrrySZm_tu7K5ChCUo5TIAxpozkmQE7bU4vxROQlvmXNTaFDECQ_aem_7sdwpOHaMTHoPn_lZeXaEA

⋮⋮⋮   No. 80233 OP


⋮⋮⋮   No. 80238 OP


⋮⋮⋮   No. 80241 OP


⋮⋮⋮   No. 80244 OP


⋮⋮⋮   No. 80247 OP


⋮⋮⋮   No. 80249 OP


⋮⋮⋮   No. 80253 OP


⋮⋮⋮   No. 80266 OP


⋮⋮⋮   No. 80267 OP

File: 1761518421.163114-.png ( 308.55 KB , 2048x1152 )

File: 1761518421.163114-2.JPG ( 49.0 KB , 516x692 )

File: 1761518421.163114-3.JPG ( 56.98 KB , 508x588 )

File: 1761518421.163114-4.JPG ( 32.91 KB , 511x424 )


⋮⋮⋮   No. 80271 OP


⋮⋮⋮   No. 80272 OP


⋮⋮⋮   No. 80274 OP


⋮⋮⋮   No. 80281 OP


⋮⋮⋮   No. 80283

>>80282
ага на хуй пішов дегрод

⋮⋮⋮   No. 80285

File: 1761582613.933472-.png ( 193.3 KB , 505x583 )

>>80284
і це мені каже гнида яка прикриває свою нікчемну сраку американським прапорцем.
Що нікчемо любиш вийобуватись?

⋮⋮⋮   No. 80287

>>80286
ага ага розповідай мені про штурми проксі-гнида.

⋮⋮⋮   No. 80290 OP


⋮⋮⋮   No. 80300 OP


⋮⋮⋮   No. 80303 OP


⋮⋮⋮   No. 80307 OP


⋮⋮⋮   No. 80310 OP


⋮⋮⋮   No. 80318 OP


⋮⋮⋮   No. 80544 OP


⋮⋮⋮   No. 80560 OP


⋮⋮⋮   No. 80561 OP

File: 1763148215.194797-.jpg ( 38.61 KB , 313x500 )

>>80560
[1:24:46 - 1:28:14]
Марсі Шор, дослідниця Східної Європи:

"Спочатку я б сказала, щодо питання про те, що таке Східна Європа, що нам не слід фетишизувати ці позначення.
Вони завжди є, коли іноді має сенс говорити про Східну та Західну Європу в певні моменти холодної війни.
Іноді має сенс говорити про Східно-Центральну Європу.
Іноді має сенс говорити про Європу та Євразію, але я б не фетишизувала ці категорії.
Знаєте, вони є з вами, вони не викарбувані в камені, і вони не завжди актуальні.

Хм, я кажу це як американка, який зовсім не є європейкою.
Хм, щодо протесту, дозвольте мені сказати, що я спостерігала цього літа, знаєте, через інтернет, за протестом у липні 2025 року, знаєте, проти спроби підірвати незалежність корупційних органів з величезним захопленням.

Гм, захоплення суспільством, у якому, попри те, що люди виснажені, умови жахливі, люди зазнають побиття день у день і живуть за ритмом повітряної тривоги, люди все одно виходили на вулиці, знаєте, і для мене це був неймовірно обнадійливий момент, знаєте, що людям не байдуже, що це важливо, що це суспільство, яке не зламалося.
Гм, і я кажу це, знаєте, як людина, яка походить з країни, яка довгий час вважалася арсеналом демократії, країни вільних і домівки хоробрих, де демократія зламалась, знаєте, і урок цього, мабуть, у найпростішій формі полягає в тому, що демократія дуже-дуже крихка.

Ні в кого вона не закладена генетично.
Знаєте, люди вірили, що демократія не може зламатись в Америці, ніби у нас якимось чином був якийсь магічний імунітет або, знаєте, ми пили нашу ліберальну демократію з молоком матері, або були генетично призначені бути демократами, тоді як інші люди були генетично призначені жити в тиранії, знаєте, і я не думаю, що це правда.
Знаєте, одна з героїв моєї юності, хм, ім'я, яке, можливо, люди сьогодні не впізнають,—це Еббі Гофман, який був одним з найвидатніших американських лідерів руху за громадянські права, хм, та активістом проти війни у ​​В'єтнамі, знаєте, і одна з моїх улюблених цитат Еббі Гофмана, коли я була дуже молодою людиною, підлітком, була такою:

Демократія—це не те, у що ти віриш, і не місце, куди ти вішаєш капелюха.
Це те, що ти робиш.
Ти береш участь, а коли ти перестаєш брати участь, демократія руйнується.


Тож демократія в цьому сенсі—це не теорія, а більше практика, знаєте, і те, що українці знову показали в липні 2025 року, це те, що вони розуміли її як практику і як відповідальність.
Я не думаю, що колись буває момент, коли це досягнуто, і тоді ми всі житимемо довго і щасливо.

Хтось щойно говорив про боротьбу за демократію.
Ми завжди боремось.
Це завжди зусилля.
Це завжди прагнення.
"

⋮⋮⋮   No. 80562 OP


⋮⋮⋮   No. 80585

>>79811
Читай Листо до Братів Хліборобів

⋮⋮⋮   No. 80673 OP


⋮⋮⋮   No. 80690 OP


⋮⋮⋮   No. 80693 OP


⋮⋮⋮   No. 80717 OP


⋮⋮⋮   No. 80718 OP

File: 1765204352.388274-.jpg ( 113.99 KB , 900x506 )

File: 1765204352.388274-2.jpg ( 53.99 KB , 756x634 )

File: 1765204352.388274-3.png ( 42.63 KB , 753x557 )

File: 1765204352.388274-4.jpg ( 151.85 KB , 756x917 )

Цитати українських письменників:
https://buki.com.ua/news/naikrashhi-citati-ukrayinskix-pismennikiv/

⋮⋮⋮   No. 80723 OP

File: 1765466433.77477-.jpg ( 538.73 KB , 600x782 )

File: 1765466433.77477-2.jpg ( 613.08 KB , 531x800 )

File: 1765466433.77477-3.jpg ( 1.31 MB , 1327x1973 )

File: 1765466433.77477-4.jpg ( 322.7 KB , 600x776 )

Трипілля: культурний код України. Наука, ідентичність, національна безпека
«Трипілля: культурний код України. Наука, ідентичність, національна безпека» (11.12.2025):
https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/4065460-tripilla-kulturnij-kod-ukraini-nauka-identicnist-nacionalna-bezpeka.html

Організатори:
журнал «Антиквар», ГО «Наша Основа», БФ «МХП-Громаді».

Учасники:
Віктор Ющенко—Президент України (2005-2010 рр.);
Юрій Мельник—заступник СЕО МХП зі сталого розвитку, голова наглядової ради БФ «МХП-Громаді»;
Михайло Відейко—професор, доктор історичних наук, археолог, дослідник Трипілля; Олександр Зінченко—історик, публіцист, письменник;
Ганна Шерман—головна редакторка журналу «Антиквар».

Модераторка:
Ірина Ванникова—представниця ГО «Наша Основа».


Питання до обговорення:

• Чому Трипілля—це нова точка консолідації української ідентичності?
• Наука й археологія: що ми насправді знаємо про трипільську цивілізацію?
• Як культурні сенси працюють під час війни?
• Трипілля як елемент міжнародної комунікації: позиція України у світі.
• Роль медіа, музеїв та освітніх проєктів у популяризації культурної спадщини.

Коротко.
Дискусія приурочена до виходу спеціального випуску журналу «Антиквар»—«Україна.
Світ Трипілля».

Учасники заходу розкажуть про те, чому трипільська спадщина стає одним з ключових ресурсів формування сучасної української ідентичності.
Як наука, культура та комунікація працюють на обороноздатність держави та чому Трипілля повертається у фокус уваги у якості стратегічної гуманітарної теми.

⋮⋮⋮   No. 80724 OP


⋮⋮⋮   No. 80726 OP


⋮⋮⋮   No. 80737 OP

File: 1766527822.0195-.JPG ( 24.04 KB , 404x673 )

МОЇ: що треба знати про великий мовний проєкт бренду Guzema Fine Jewelry (27.08.2023):
https://vogue.ua/article/fashion/brend/moji-shcho-treba-znati-pro-velikiy-movniy-proyekt-brendu-guzema-fine-jewelry-53283.html

"Цей проєкт народився з великої любові до української мови, моєї особистої та моєї команди. Наша історія почалася з однієї літери та однієї прикраси.
Українська " ї " особлива тим, що існує лише в нашій абетці.
Деякі інші мови світу використовують такий символ на письмі, але він не належить до їхніх алфавітів, а існує як окремий знак з тремою.

Вона є символом спротиву російській окупації, її зображують на пам’ятниках і стінах будівель на тимчасово окупованих територіях. Натхнена історіями про таку підпільну боротьбу за свободу, я вирішила втілити " ї " у формі прикраси, аби вона стала ще одним українським оберегом.
Першим було саме кольє, воно пройшло цілий шлях, змінюючи свою форму, аби стати таким, яким бачимо його зараз.
Все починалося з образу свічечки, яку придумав Іван Малкович, а закінчилося відважною та "гострою" версією, що особисто мені нагадує лезо..."

МОЇ. Історія #1 - Jamala. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #2 - Любов Якимчук. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #3 - Богдана Неборак. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #4 - Ірена Карпа. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #5 - Юрій Андрухович. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #6 - Саша Маслов. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #7 - Іван Малкович. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #8 - Богдан Логвиненко. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #9 - ONUKA. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #10 - Анатолій Сачівко. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #11 - Вадим Кириленко та Микита Рибаков. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #12 - Катерина Бабкіна. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #13 - Оксана Забужко. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #14 - Гамлет Зіньківський . (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #15 - Віра Агеєва. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #16 - Марія Квітка. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #17 - Олег Скрипка. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #18 - Наріман Алієв. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #19 - Ольга Руднєва. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #20 - Софія Андрухович. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #21 - Олександра Матвійчук. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #22 - Сергій Жадан. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #23 - Наталка Ворожбит. (Guzema Fine Jewelry project)
МОЇ. Історія #24 - Валерія Гузема. (Guzema Fine Jewelry project)

⋮⋮⋮   No. 80738 OP


⋮⋮⋮   No. 80740 OP


⋮⋮⋮   No. 80754 OP

File: 1766787537.190102-.png ( 781.89 KB , 1140x641 )

File: 1766787537.190102-2.jpg ( 3.02 MB , 2977x12793 )

File: 1766787537.190102-3.jpg ( 1.93 MB , 2232x12793 )

Політичні партії в Україні: скільки зареєстровано та скільки беруть участь у виборах (15.02.2022):
https://www.slovoidilo.ua/2022/02/15/infografika/polityka/politychni-partiyi-ukrayini-skilky-zareyestrovano-ta-skilky-berut-uchast-vyborax

Українські партії:
https://www.chesno.org/party/

Політичні Партії в Україні: Чому ми їм не довіряємо і чи зміниться щось?

⋮⋮⋮   No. 80757 OP


⋮⋮⋮   No. 80782 OP

File: 1766983703.674085-.jpg ( 105.28 KB , 881x1364 )

File: 1766983703.674085-2.png ( 48.01 KB , 1024x1575 )

File: 1766983703.674085-3.png ( 52.22 KB , 1024x1575 )

File: 1766983703.674085-4.jpg ( 184.01 KB , 871x1357 )

Микола Давидюк. Як зробити Україну успішною? Яким медіа довіряти?

Микола Давидюк - Як зробити Україну успішною. Серія розмов (2018)

"Перед вами спроба почати загальнонаціональний діалог, велику суспільну дискусію про те, як зробити Україну успішною.
Дати відповідь на просте запитання:
а що я можу зробити для успіху країни?
Усі герої цієї книжки розуміють виклики, які стоять перед ними та їхньою галуззю загалом. Водночас вони впевнені:
потрібно починати з себе, і тоді все вийде, й Україна стане такою, якою ми хочемо її бачити."

https://www.yakaboo.ua/ua/jak-zrobiti-ukrainu-uspishnoju-serija-rozmov.html

⋮⋮⋮   No. 80784 OP

File: 1767017849.60934-.jpg ( 880.96 KB , 1662x728 )

File: 1767017849.60934-2.jpg ( 822.37 KB , 1662x728 )

File: 1767017849.60934-3.jpg ( 792.52 KB , 1662x728 )

Україна та світ попереду 2026
7 важливих слайдів. Глава правління ПроКредит Банку Повшедний і керівник NV Сич розбирають тренди 2026 року (26.12.2025):
https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/svit-poperedu-2026-golovni-trendi-i-prognozi-obgovoryuvali-na-velikomu-zahodi-nv-50571454.html

"Олександр Повшедний: Другий пункт.
Найголовніше питання, яке всіх нас турбує, кожного українця,—війна чи мир?
Питання зовсім не просте.
Дуже багато невизначеності, тому робити хоч якісь прогнози дуже важко.
Тим не менше, наші британські колеги провели дослідження, і що ми бачимо?
Не дуже веселу картинку для нас.
Усього 26% опитаних респондентів, міжнародних експертів, вважають, що 2026 року буде досягнута хоч якась мирна угода.

Віталію, чи погоджуєтеся з тим, що говорять міжнародні експерти?

Віталій Сич: Мені здається, це досить скептичний прогноз.
Я більш оптимістично налаштований, думаю, ймовірність угоди вища.
Я не думаю, що ця угода буде приємною, але ймовірність того, що вона буде ухвалена, непогана.
У нас закінчуються люди та ресурси, але у росіян закінчується економіка. У них доходи бюджету падають дуже сильно, видатки зростають.
Плюс Трамп інвестував своє его, свою репутацію в завершення війни, і до листопада наступного року, коли відбудуться вибори, йому точно не можна виглядати слабаком."

"Віталій Сич:
Четвертий слайд.
Ті, хто слухає нашу з Сергієм Фурсою програму на Радіо NV, знають, що мене хвилює і в хорошому, і в поганому сенсі, польське економічне диво.
Ось цифри щодо ВВП і ПКС—паритету купівельної спроможності.
Це те, що ви можете собі дозволити купити на дохід на душу населення, бо в різних країнах різні ціни.
В Україні ПКС на рік—18 тисяч доларів, у Польщі—вже 55 тисяч.
Я тут навів до прикладу Грецію, аби було порівняння з якимось «старим» членом ЄС, у них уже менше, ніж у Польщі,—51 тисяча.
Багато хто казав, що Польща скоро наздожене Сполучене Королівство.
Я не вірив, але насправді це так. У британців 67 тисяч доларів на душу населення, не набагато більше.

Ті, хто слухає нашу з Сергієм Фурсою програму на Радіо NV, знають, що мене хвилює і в хорошому, і в поганому сенсі, польське економічне диво.
Ось цифри щодо ВВП і ПКС—паритету купівельної спроможності.
Це те, що ви можете собі дозволити купити на дохід на душу населення, бо в різних країнах різні ціни.
В Україні ПКС на рік—18 тисяч доларів, у Польщі—вже 55 тисяч.
Я тут навів до прикладу Грецію, аби було порівняння з якимось «старим» членом ЄС, у них уже менше, ніж у Польщі,—51 тисяча.
Багато хто казав, що Польща скоро наздожене Сполучене Королівство. Я не вірив, але насправді це так.
У британців 67 тисяч доларів на душу населення, не набагато більше.

Олександр Повшедний:
Всі знають, що робити, але ніхто не знає, як.
Перш за все, потрібен сталий мир.
Поки його не буде, про жоден розвиток говорити ми не можемо.
Далі—безпекові гарантії.
Поки в нас не буде безпеки, не буде надійності інвестицій.
Дуже важко інвестувати, маючи ризик того, що прилетить ракета і розвалить усе, у що ви інвестували.
Наступне: без потужної підтримки Заходу, без фінансової допомоги нам буде дуже важко здійснити якісь позитивні кроки.
І дозволю собі сказати те, що для України принципово—потрібна вища ефективність нашого уряду.

Віталій Сич: Так, і верховенство права.
Така затерта вже фраза, ніхто не розуміє, що це означає в житті, але дуже небезпечно приходити з іноземними інвестиціями до країни, якщо там хтось є і гравцем, і рефері на полі одночасно, і цей хтось може зруйнувати твій бізнес через суди і так далі.

Олександр Повшедний:
Саме так.
Це чотири базові речі.
Але є ще, висловлюючись мовою Трампа, українські карти.
Думаю, в нас є певні особливості, якщо хочете, білі лебеді, які можуть вплинути позитивно на наш розвиток.
Це вступ до ЄС, чого нам дуже хочеться і що дуже сильно може прискорити все позитивне, що ми будемо робити в нашій країні.
Наші люди дуже розумні, дуже талановиті, дуже стійкі.

Також є мілітарний напрямок, ми вже займаємо суттєві позиції на ринку зброї. Впевнений, що ми будемо рухатися правильно у цьому напрямкові, і це буде додавати до нашої економіки.

Я також оптиміст, але мені видається, що процес не йтиме дуже швидко. Якщо взяти за приклад Південну Корею, вони наздоганяли Європу майже 50 років після своєї війни. Дуже хочеться, щоб у нас це зайняло менше часу, але, враховуючи історію інших країн, ми маємо бути принаймні до цього готовими.

Віталій Сич: Але в нас є один потенційний трамплін, якого не було у Південної Кореї. Це Євросоюз. Колись я запитав Катаріну Матернову, голову представництва Євросоюзу в Україні, наскільки, на її думку, у відсотках Польща завдячує своїм економічним успіхом членству в ЄС. Вона сказала: мінімум 50%. Якщо ми вступимо до ЄС, я думаю, це буде потужний буст. Це не просто гроші та допомога, це доступ до всіх великих ринків безбар'єрно.

П’ятий тренд. Хотів звернути вашу увагу на Ірландію.
Багато хто не помічає цю країну, але якщо ви подивитесь на цифри ВВП на душу населення, то побачите, що їй теж усе вдалося за життя лише одного покоління.
Це вражає:
в Ірландії ВВП на душу населення—170 тисяч доларів.
Німеччина не бідна країна, а в них лише 80 тисяч.
У Норвегії, в якої повно нафти та газу, 110 тисяч.

Цей феномен трансформації відомий як «Кельтський тигр».
Почалося все в 1990—2000-ні роки.
Ірландці запровадили низькі корпоративні податки, і, оскільки там англійською мовою всі добре володіють, туди перенесли свої європейські хаби всі великі американські технологічні та фармацевтичні компанії.
Всі, кого ви знаєте, там, у Дубліні.
Зрозуміло, вступ до ЄС та інвестиції в освіту їм також допомогли.
Тож, думаю, не треба недооцінювати низькі корпоративні податки та знання англійської мови.
Я би зробив стільки ж годин викладання англійської мови у нашій школі, як і української.
Бо це великий інструмент глобальної інтеграції."



[Return] [Go to top] [Catalog] [Post a Reply]
Delete Post [ ]

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]