Як теорія самовизначення пояснює мотиваціюКендра Черрі, магістр педагогічних наук, 29 жовтня 2025 року
Ключові висновки • Теорія самовизначення (SDT) стверджує, що задоволення основних потреб в автономії, компетентності та зв'язку підживлює мотивацію та гарне самопочуття.
• Джерела мотивації можуть варіюватись від зовнішнього тиску до внутрішнього прагнення, при цьому внутрішня мотивація пов'язана з сильнішою та тривалішою залученістю.
• Підтримка почуття вибору та контролю у людей може покращити мотивацію, здоров'я та зростання.Теорія самовизначенняце—психологічна основа, яка стверджує, що люди відчувають себе більш мотивованими, коли можуть робити власний вибір.
Теорія стверджує, що мотивація, самопочуття та особистість формуються трьома вродженими, універсальними психологічними потребами: автономією, компетентністю та пов'язаністю.
Коли ці потреби задовольняються, люди відчувають сильніше відчуття внутрішньої мотивації та залученості.
Однак мотивація та самопочуття можуть постраждати, якщо ці потреби нехтувати.
Вперше запропонована психологами Едвардом Десі та Річардом Райаном, теорія самовизначення також підкреслює відмінності між внутрішньою мотивацією (яка є внутрішньою та керується цінностями та інтересами) та зовнішньою мотивацією (яка контролюється зовнішнім тиском).
3 психологічні потреби в теорії самовизначенняЗгідно з теорією самовизначення, людям необхідно відчувати наступне, щоб досягти психологічного зростання:¹
•
Автономія:
Люди повинні відчувати контроль над власною поведінкою та цілями.
Це відчуття здатності вживати прямих дій, які призведуть до реальних змін, відіграє значну роль у тому, щоб допомогти людям відчути себе самовизначеними.
•
Компетентність:
Люди повинні опанувати завдання та набути різних навичок.
Коли люди відчувають, що мають навички, необхідні для успіху, вони з більшою ймовірністю вживатимуть заходів, які допоможуть їм досягти своїх цілей.
•
Зв'язок або пов'язаність:
Ще однією важливою частиною самовизначення є здатність відчувати приналежність та прихильність до інших людей.
Основні припущення самовизначенняТеорія самовизначення робить два ключові припущення:
•
Потреба в зростанні керує поведінкою.Перше припущення теорії самовизначення полягає в тому, що люди активно прагнуть до зростання.
Щоб розвинути цілісне відчуття себе, людям потрібно опанувати виклики та отримати новий досвід.
•
Автономна мотивація є важливою.Хоча людей часто мотивують до дії зовнішні винагороди, такі як гроші, призи та визнання (відомі як зовнішня мотивація), теорія самовизначення зосереджується переважно на внутрішніх джерелах мотивації, таких як потреба в отриманні знань або незалежності (внутрішня мотивація).
Типи мотивації в теорії самовизначенняТеорія самовизначення припускає, що мотивація існує в широкому спектрі, починаючи від поведінки, контрольованої зовнішніми силами, і закінчуючи поведінкою, спрямованою особистим вибором.
•
Зовнішня мотивація—це тип мотивації, який походить від зовнішніх сил.²
Це може включати зовнішні винагороди, визнання або бажання уникнути негативних наслідків.
Іноді зовнішня мотивація може бути більш контрольованою та включати такі речі, як тиск і зобов'язання.
В інших випадках люди можуть інтерналізувати її.
Прийняття зовнішніх цілей та цінностей як своїх власних може поглибити їхню відданість та відчуття особистого вибору.
•
Внутрішня мотивація—це найбільш самовизначена форма мотивації.
Вона передбачає залучення до діяльності, тому що вона приємна, цікава або змістовна. Цей тип мотивації пов'язаний з кращим самопочуттям, наполегливістю та креативністю.
Чим більше люди відчувають автономію, компетентність та пов'язаність, тим більша ймовірність того, що вони відчуватимуть внутрішню мотивацію.
Замість того, щоб думати про мотивацію як про щось, що зумовлене зовнішніми чи внутрішніми винагородами, часто корисно розглядати її як континуум між самовизначеною та несамовизначеною поведінкою.
•
Самовизначена поведінка: На одному кінці континууму знаходяться суто самовизначені поведінки, які, як правило, внутрішньо мотивовані та виконуються для задоволення, інтересу та внутрішнього задоволення від самої дії.
•
Несамовизначена поведінка: На іншому кінці знаходяться несамовизначені поведінки, які виконуються лише тому, що їх необхідно виконувати.
На цьому крайньому кінці шкали повна відсутність контролю.
Однак важливо пам'ятати, що поведінка часто зумовлена як зовнішніми, так і внутрішніми факторами різною мірою.
Наприклад, якщо ви тренуєтесь для участі в марафоні, вас може зовні мотивувати бажання отримати схвалення від інших.
Водночас ви також можете бути внутрішньо мотивовані задоволенням, яке отримуєте від самої діяльності.
Як правило, поведінка, як правило, знаходиться посередині континууму.
Також часто існує різний рівень зовнішньої мотивації, який може підживлювати ступінь внутрішньої мотивації.
Люди можуть вдаватись до дій, тому що відчувають певний рівень особистого контролю, і така поведінка зрештою узгоджується з чимось важливим для їхньої самооцінки.
Більшість дій не є суто самовизначеними чи несамовизначеними.
Натомість, дії часто спираються на певний ступінь самовизначення, на який також можуть впливати зовнішні мотиви.Застосування теорії самовизначенняКонцепція самовизначення застосовується до широкого кола сфер, включаючи освіту, роботу, виховання дітей, фізичні вправи та здоров'я.
Дослідження показують, що високий рівень самовизначення може сприяти успіху в багатьох різних сферах життя.
Робоче місцеКоли люди більш задоволені своєю роботою, вони з більшою ймовірністю працюватимуть старанніше та отримують більше задоволення від своєї роботи.
Дослідження показали, що люди з самовизначенням відчувають себе більш задоволеними на роботі, відіграючи ключову роль в успіху організації.³
Як роботодавці можуть розвивати самовизначення у своїх працівників?
• Дозволяючи членам команди брати активну участь
• Не зловживаючи зовнішніми винагородами, оскільки це може підірвати внутрішню мотивацію, явище, відоме як ефект надмірного виправдання
• Пропонуючи працівникам більшу відповідальність
• Пропонуючи підтримку та заохочення
• Надаючи працівникам змістовний зворотний зв'язок
КонкуренціяВиховання почуття самовизначення може мотивувати людей досягати успіху в конкурентних умовах, таких як спорт та легка атлетика.
Дехто вважає, що це працює, принаймні частково, шляхом підвищення рівня психологічної стійкості людини.⁴
Спортсмени, які відчувають себе здатними досягати своїх цілей і долати труднощі, часто прагнуть кращих результатів.
Досягнення дозволяє їм відчути компетентність і опанувати навички, які приносять їм задоволення та важливі для них.
Дослідники також виявили, що люди з внутрішнім відчуттям контролю частіше дотримуються здорового харчування та регулярно займаються фізичними вправами.⁵Соціальне середовищеСамовизначення також може відігравати важливу роль у соціальних стосунках.
Наприклад, коли члени групи відчувають підтримку у своїх потребах в автономії, спорідненості та компетентності, вони з більшою ймовірністю розвиватимуть позитивну соціальну ідентичність у групі.⁶
Іншими словами, почуття приналежності сприяє більшому самовизначенню та збільшує ймовірність того, що люди зроблять вагомий внесок у життя групи.
Щоб побудувати близькі, сповнені любові стосунки з іншими, які підтримують сильне почуття самовизначення:
• Прагніть позитивних стосунків з людьми, які підтримуватимуть вас у досягненні ваших цілей.
• Пропонуйте підтримку та зворотний зв'язок людям, які входять до вашого соціального кола.
• Використовуйте емпатичне слухання, щоб краще зрозуміти інших.
• Визнавайте емоції інших людей та виявляйте їм підтримку, коли вони її потребують.
ОсвітаСамоцільні учні частіше відчувають мотивацію до досягнень.
Вони також, як правило, відчувають вищий рівень компетентності та задоволення.⁷
Викладачі можуть допомогти учням сприяти розвитку почуття самоцільності та внутрішньої мотивації шляхом:
• Надання неочікуваного позитивного зворотного зв'язку, коли учні добре працюють, що допомагає покращити їхнє відчуття компетентності
• Уникнення надмірних зовнішніх винагород за дії, які учням вже подобаються, що допомагає покращити їхню внутрішню мотивацію
• Сприяння автономії, надаючи учням вибір щодо того, як виконувати завдання
• Пропонування ресурсів, які допоможуть учням досягти успіху з метою розвитку більшої компетентності
Що формує почуття самовизначення людини?Важливо усвідомлювати, що психологічний ріст, описаний теорією самовизначення, не відбувається автоматично.
Хоча люди можуть бути орієнтовані на такий ріст, він вимагає постійної підтримки.
Іноді люди можуть бути більш активними у прагненні до зростання.
В інших випадках вони займають більш пасивну роль.
Розуміння того, що спонукає людей до дій, є важливою частиною розуміння головоломки мотивації.
Райан і Десі припустили, що на схильність до проактивності чи пасивності значною мірою впливають соціальні умови, в яких ми виховуємось.
Соціальна підтримка є ключовою.
Наші стосунки та взаємодія з іншими можуть сприяти або перешкоджати покращенню самопочуття та особистісному зростанню.
Інші фактори, які також сприяють або перешкоджають трьом елементам, необхідним для зростання, включають:
•
Зовнішні мотиватори іноді можуть знижувати самовизначення.
За словами Десі, надання людям зовнішніх винагород за внутрішньо мотивовану поведінку може підірвати автономію, явище, відоме як ефект надмірного виправдання.
Оскільки поведінка все більше контролюється зовнішніми винагородами, люди починають відчувати менший контроль над своєю поведінкою, або їхня внутрішня мотивація зменшується.
•
Позитивний зворотний зв'язок також може підвищити самовизначення.
Десі пропонує пропонувати несподіване позитивне заохочення та зворотний зв'язок щодо виконання завдання людиною, щоб підвищити внутрішню мотивацію.
Цей зворотний зв'язок виникає спонтанно, відчувається автентичним і допомагає людям почуватись впевненіше у своїй роботі.
Такий зворотний зв'язок допомагає людям почуватись компетентнішиими, що є ключовою потребою для особистісного зростання.
Риси самовизначених людейЯкщо ви зацікавлені у зміцненні своєї самовизначеності, корисно подумати про те, як може виглядати людина з високим рівнем самовизначення.
Люди з високим рівнем самовизначення схильні:
•
Вірити, що вони контролюють своє життя.Самовизначені люди мають внутрішній локус контролю та відчувають, що їхня поведінка впливатиме на результати.⁸
Стикаючись з труднощами, вони відчувають, що можуть подолати їх завдяки старанності, правильному вибору та наполегливій праці.
•
Мати високу самомотивацію.Людина з високим рівнем самовизначення не покладається на зовнішні винагороди чи покарання, щоб мотивувати себе до дії.
Натомість, вона здійснює певну поведінку, тому що вона внутрішньо мотивована.
У неї є внутрішнє бажання ставити
цілі та працювати над їх досягненням.⁹
•
Базувати свої дії на власних цілях та поведінці.Іншими словами, люди з самомотивацією навмисно здійснюють дії, які, як вони знають, наблизить їх до їхніх цілей.
•
Беруть на себе відповідальність за власну поведінку.Люди з високим рівнем самовизначення беруть на себе заслуги за свій успіх, але вони також визнають провину за свої невдачі.
Вони знають, що несуть відповідальність за свої дії, і не перекладають провину на когось іншого.
Як самовизначення впливає на самопочуттяТеорія самовизначення виникла з роботи психологів Едварда Десі та Річарда Раяна, які вперше представили свої ідеї у своїй книзі 1985 року «Самовизначення та внутрішня мотивація в поведінці людини».
Теорія самовизначення має значні наслідки для здоров'я, зміни поведінки та загального самопочуття.
Коли люди відчувають, що контролюють власний вибір, вони з більшою ймовірністю почуватимуться мотивованими, наполегливо прагнутимуть своїх цілей та відчуватимуть задоволення від своїх зусиль.
•
Вища мотивація до змін:
Люди з більшою ймовірністю вживатимуть заходів, коли відчувають, що їхній вибір та зусилля впливають на результат.
•
Здоровіша поведінка:
Підтримка автономії та компетентності може допомогти покращити здорову поведінку, таку як дотримання плану фізичних вправ або зміна дієти.
•
Краще самопочуття:
Задоволення потреб в автономії, спорідненості та компетентності може покращити емоційне здоров'я та стійкість.
•
Підвищена інклюзивність:
Сприяння самовизначенню є найкращою практикою підтримки людей з інтелектуальними або розвитковими вадами.¹⁰
Це дає людям можливість робити вибір щодо власного життя.
•
Тривала зміна поведінки:
Зовнішні винагороди можуть призвести до короткострокових змін, але внутрішня мотивація, швидше за все, призведе до стійких, послідовних, самостійних зусиль.
Приклади самовизначенняЩоб зрозуміти поведінку, пов'язану з самовизначенням, може бути корисним розглянути деякі приклади того, що може статись в ситуації, коли людина має високий рівень самовизначення, а не низький:
•
Високий рівень самовизначення:
Уявіть собі людину, якій не вдається завершити важливий проект на роботі.
Якщо ця людина має високий рівень самовизначення, вона визнає свою провину, повірить, що може щось зробити, щоб вирішити проблему, і вживе заходів, щоб виправити помилку.
•
Низький рівень самовизначення:
Якби та сама людина мала низький рівень самовизначення, вона могла б натомість шукати інші причини, які можна звинуватити.
Вона могла б виправдовуватись, перекладати провину на когось іншого або відмовлятись визнавати власну роль у невчасному завершенні проекту.
Низький рівень самовизначення може призвести до безпорадностіМабуть, найважливіше те, що людина з низьким рівнем самовизначення не відчуватиме мотивації виправити помилку.
Натомість вона може відчувати себе безпорадною в контролі над ситуацією та вважати, що ніщо з того, що вона робить, не матиме реального ефекту.Як покращити своє самовизначенняСамовизначення може змінюватись залежно від нашого досвіду та середовища.
Якщо ви хочете бути більш самостійними, ви можете зробити кілька кроків для покращення своїх навичок самовизначення.
•
Покращте свою самосвідомість:
Самосвідомість пов'язана з самовизначенням і навіть може допомогти вам підготуватись до прийняття більш цілеспрямованих рішень.¹¹
Медитація, пошук регулярного зворотного зв'язку та запис своїх думок і почуттів—все це способи покращити самосвідомість.
•
Займайтесь саморегуляцією:
Розвиток вищого рівня самовизначення також передбачає роботу над навичками саморегуляції.¹²
Стратегії, які можуть допомогти вам краще регулювати себе, включають більшу усвідомленість того, як ви почуваєтесь психічно та фізично, та практику когнітивного переосмислення для кращого регулювання ваших емоційних реакцій.
•
Знайдіть соціальну підтримку:
Міцні соціальні стосунки можуть сприяти мотивації та кращому самопочуттю.¹³
Шукайте людей, які дарують вам відчуття бажаності та турботи.
Це може бути член сім'ї чи друг, або ж член вашої церкви, консультант чи будь-хто інший, хто надає вам відчуття підтримки та приналежності.
•
Опануйте майстерність:
Набуття навичок у важливих для вас сферах може допомогти вам розвинути почуття самовизначення.
Незалежно від того, чи маєте ви сильний інтерес до хобі, спорту, навчального предмета чи іншої галузі, вивчення якомога більше інформації про це та вдосконалення своїх навичок може допомогти вам почуватись більш компетентними.
Чим більше ви навчаєтесь і практикуєтесь, тим більш вмілими та самостійними ви, ймовірно, почуватиметесь.https://www.verywellmind.com/what-is-self-determination-theory-2795387¹ —
Внутрішня та зовнішня мотивація з точки зору теорії самовизначення: визначення, теорія, практика та майбутні напрямки (2020):
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0361476X20300254² —
Про те, що нас мотивує: детальний огляд внутрішньої та зовнішньої мотивації (7.07.2022):
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35796023/³ —
Теорія самовизначення в розвитку людських ресурсів: нові напрямки та практичні міркування (2018):
https://www.researchgate.net/publication/324662970_Self-Determination_Theory_in_Human_Resource_Development_New_Directions_and_Practical_Considerations⁴ —
Мотиваційні процеси, пов'язані з психічною стійкістю серед лижників-коледжів (2025):
https://www.researchgate.net/publication/391417396_Motivational_Processes_Associated_with_Mental_Toughness_Among_College_Skiers⁵ —
Самоконтроль та фізичні вправи: огляд двосторонніх стосунків (26.12.2019):
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31970063/⁶ —
Теорія самовизначення: чверть століття досліджень людської мотивації (2.03.2025):
https://www.apa.org/research-practice/conduct-research/self-determination-theory⁷ —
Теорія самовизначення, застосована до фізичного виховання: систематичний огляд та метааналіз (2019):
https://www.researchgate.net/publication/336630979_Self-Determination_theory_applied_to_physical_education_A_systematic_review_and_meta-analysis⁸ —
Локус контролю, самоконтроль та наслідки для здоров'я (24.11.2023):
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38077246/⁹ —
Самовизначення як психологічний та позитивний конструкт розвитку молоді (30.04.2012):
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22649322/¹⁰ —
Самовизначення та вибір (2016):
https://www.scribd.com/document/739386685/Chapter-21-Self-Determination-And-Choice¹¹ —
Метааналіз втручань для сприяння самовизначенню учнів з інвалідністю (2018):
https://www.researchgate.net/publication/328079613_A_Meta-Analysis_of_Interventions_to_Promote_Self-Determination_for_Students_With_Disabilities¹² —
«Чому», «що» та «як» здорової саморегуляції: усвідомленість та гарне самопочуття з точки зору теорії самовизначення. (2015):
https://psycnet.apa.org/record/2016-05332-007¹³ —
Зв'язок між мотивацією до фізичних вправ та соціальною підтримкою в закладі підтримки для людей з інвалідністю в Японії (2022):
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35285358/
