>>373242>Чи допомогло б українське "аніме" пропаганді у кацапії? Можна дещо переформатувати питання: "Які ідеї та приклади в галузі української/європейської анімації могли б стати замінниками совковим?"
Справді, досить важливе питання, над яким варто більше працювати.
Ось поки що деяке бачення на цю тему:
"Пам'ятаю момент, коли анімаційні фільми вийшли за межі звичних дитячих розваг.
Це було під час перегляду спочатку "Хто підставив кролика Роджера?", а декілько років потому—"Космічного джему". Вражало те, що кадри фільму могли поєднувати акторську гру та мультиплікаційні штуки, і це відрізнялось від звичних спецефектів.
Окрім звичайних мультсеріалів, анімації для музичних кліпів та реклами, повнометражних мультів, мені також подобалась анімована графіка у відеоіграх.
Вже тоді знав, що існувють різні типи анімації: олівцями, цифрова, об'ємна, покадрова, пісочна...
Пам'ятаю, вразило те відео, в якому людина малює на кожній сторінці блокноту в кутку, а потім затискає пальцями краєчок і прогортає їх одним рухом усі.
Спробував: здається, намалював 3-6 кадрів польоту пташки...
У своїх підліткових малюнках мені було цікаво створювати свій окремий світ, в якому є все, що має бути, і це були не стільки "фантазії", скільки "проєктування з описами та навчанням".
Круто дивитись та дізнаватись про техніки різних майстрів анімації...
Кожна мультиплікація відображає цілий всесвіт уяви, це і окремі моменти життя персонажів, зібрані разом, і погляд автора на речі в реальному світі.
І одною з головних ідей є перетворення поганих моментів на щось вартісне, світле та вічне..."
Нитка про українську анімацію, до речі:
https://kropyva.ch/c/res/3174.html
