Добрий день, сподіваюсь, це не кривляння...
Коли мені було років 11, дізнався від однолітків як можливо зімітувати високу температуру за допомогою хитрощів з градусником, і це тоді видалось досить "порожнім" вчинком, тобто вже тоді знав, що брехні заплутують розум та потребують великого об'єму оперативної пам'яті, як і будь-які соціальні чи технічні навички.
Тобто, якщо намагаєшся розвивати макіавеллізм або кошмарити когось психопатичними витівками, стаєш менш вправним у багатьох інших галузях, оскільки зазвичай маєш лише приблизно 4-5 години продуктивної старанності на добу. Маєш обирати мудріше свої цілі в житті, аби все встигати.
На мою скромну думку, т.з. "альтерего"—всього лише маска, що дозволяє бути сміливішим та діяти згідно парадигми мислення та модусу операнді ідеалізованої людини, і це часто призводить, якщо не розчарувань у собі, то до втрати мотивації.
Тож краще змагатись з собою минулим, сміливо брати відповідальність за стан справ в своєму житті та прагнути кожним своїм планомірним та наполегливим кроком лише підсилювати та поліпшувати утворення передумов для майбутнього тріумфу.
Про те, що хочеться, варто думати як про те, що ти можеш створити.
Про те, від чого стає соромно—як про один з наслідків дійсно шляхетного прагнення, який завжди можна доопрацювати.
Тобто, коли виникає бажання "бути собою і не звертати увагу на думку інших", краще все ж утриматись від демонстративної поведінки, адже руйнувати принизливі стереотипи та зневіру слід корисними прикладами вчинків/самовираження, які також можуть бути достатньо продуманими та стильними/майстерними.
Розумію, тобі подобається адреналін та відчуття "на межі", для мене це стало виглядати дивакуватим, коли побачив себе на відео, це зовсім не так, як перед дзеркалом.
Коли уявляю себе на місці інших, одразу виникає купа порад собі, і це навіть весело, почасти.
Важливо витримувати тиск зі сторони ідейних опонентів та бути частиною рішення суттєвої проблеми-завдання.
...
"Особливо детально тема самопізнання обговорюється в діалозі «Алкивіад Другий, або Про молитву».
Там Сократ задається питанням, що таке сама людина, та приходить до висновку, що людина не є ані тілом, ані сукупністю тіла і душі, але саме душа.
Хід думок Сократа такий.
У всякому ремеслі майстер та інструмент, яким він користується, не тотожні один одному.
Так, чоботар користується різаком, ножем й іншими інструментами, значить, сам він не є ні ніж, ні різак, ні який-би з інших інструментів.
Але чоботар користується не тільки інструментами: він користується також своїми руками, очима та іншими частинами тіла;
значить, він не є також руки, очі чи якась із цих частин.
Але це ще не все: адже людина користується не тільки руками і очима, але і всім тілом.
Отже, людина і тіло, яким він користується, не є одно й те саме.
Що ж таке сама людина?
Сама людина, стверджує Сократ, є саме те, що користується тілом, а те, що користується тілом, ми називаємо душею.
Отже, людина є душа, керуюча тілом як своїм інструментом; а значить, бог, закликаючий його пізнати самого себе, закликає його пізнати свою душу."
https://www.wikiwand.com/uk/articles/Nosce_te_ipsumЮрій Николишин - Мужність долає все. Domat omnia virtus. Для воїнів ЗСУ (2024):
https://readeat.com/product/203102-muzhnist-dolaie-vse-domat-omnia-virtus-dlia-voiniv-zsu«Останні диваки ХХ століття»:
https://gdz4you.com/prezentaciyi/inshi/ostanni-dyvaky-hh-stolittya-4228/Ах, вибач, ще, ледве не забув, щодо техніки кращого занурення у сон: практика уважного виконання великого обсягу однотипних операцій—коли тобі нудно і легко, коли ти впевнений—ось це варто розвивати, щоб усю ніч (уяви собі сидіти в черзі 7 годин і тупо нічого не робити!) згадувати та уявляти те, про що ти б хотів прочитати, наприклад, або те, що просуває тебе до важливого відкриття...
Це неймовірно: воліти стати першим, хто зможе дослідити/зробити те, що сам і підмітив умоглядно/змоделював логічно...
