⋮⋮⋮
No.
4507
Сап, Кропивачу, я філолог української мови, тому питайте свої ставання, тобто ставте свої питання. Поясню будь-яку фігню, яку ви не розумієте, типу всіляких "а чому", "а як" і "а нахуя".
І випереджаючи найпопулярніші питання:
– Ні, я не буду вчителем, бо у нас немає педагогіки взагалі.
– Чи працюватиму на спеціальністю – біс його зна, але це досі видається кращим варіантом, ніж у короначаси стирчати на касі в маку.
– У нас на курсі із п'ятдесяти людей всього один хлопець.
– Вступати на філологію мене ніхто не змушував.
⋮⋮⋮
No.
4509
>>4507Я тут думав, суржик і діалект то синоніми чи ні? Задумався, бо їздячи сходом постійно натрапляв на людей, які починали на рос, а потім переходили на хорошу українську, але казали, що то в них не мова, а то суржик. От я і задумався, чи є поняття суржику в інших мовах, чи то таки суто фсбшний термін.
⋮⋮⋮
No.
4510
Сап, метикувата дівчино.
Плануєш займатися академічною діяльністю?
⋮⋮⋮
No.
4511
Чи ковтають філологині?
⋮⋮⋮
No.
4512
OP
>>4508Насправді ми настільки часто себе так називаємо, що воно веж втратило будь-яке образливе чи жартівливе значення, а саме слово "філолог" натомість почало звучати, як насмішка.
⋮⋮⋮
No.
4513
OP
>>4511Це питання поки залишається недослідженим.
Але можна дослідити.)
>>4510Хоча до академічної діяльності я ставлюся д певною зневагою, бо весь той академічний стиль письма мені вже в горлянці стоїть, настільки він нудний і канцеляризований. Проте деякі актуальні і обділені увагою питання все таки хотілось ви підняти, ну от, наприклад, як це:
> Чи ковтають філологині?
⋮⋮⋮
No.
4514
>>4513Очевидно, якби я мав режим бога, то дослідив би це питання
як там воно по-вашому називається, перелесник? Але поки що цей розплідник інституток, допомогосподарок і HR-ів я би зрівняв із землею разом з його людським умістом.
⋮⋮⋮
No.
4515
OP
>>4509На питання суржику однозначної відповіді поки нема, тому що його ніхто не вивчав, але однозначно ясно те, що суржик – не дорівнює діалект.
Ті люди, які
> переходили на хорошу українську, але казали, що то в них не мова, а то суржикнасправді просто страждають комплексом меншовартости, часто їм просто не вистачає матеріалів, щоб класифікувати свою мову, як чисту. Часто такі люди не мають прикладів української серед східняків, а чують лише сраних галичан, які лізуть зі своєю купою полонізмів і більшовартістю у всі дірки, тому і думають, що їхня мова якась не така.
На цю тему можна глянути також відео із дещо різними думками на цю тему:
https://youtu.be/AiiWg9_XRTo https://youtu.be/Cu_HcNmhXB4Саме поняття мішанки двох мов властиве не тільки постсовковим країнам, така штука часто трапляється на прикордонних територіях різних країн чв в переселенських районах. Але з огляду на колоніальне походження конкретно нашого суржику, його можна вважати справді унікальним, бо з того, що я знаю, імперія зазвчиай просто асимілювала іншу мову без ось таких от артефактів, що у нас.
⋮⋮⋮
No.
4516
OP
>>4514Хто ж тоді буде в МакДональдсах працювати, розумнику?
⋮⋮⋮
No.
4517
>>4515> комплексом меншовартостиЗасунь інтелігентську балачку собі в сраку. Нею говорили лицеміри й грантоїди, що становлять переважну більшість профпатріотів. Ви заслуговуєте на новий Сандармох, уйобки.
⋮⋮⋮
No.
4518
>>4516> комплексом меншовартостиНяўні роботи будуть працювати
⋮⋮⋮
No.
4519
OP
>>4517От цікаво, це дойоб до правопису чи захист малоросів?
⋮⋮⋮
No.
4520
>>4519Це не захист малоросів, це бажання, щоб ти персонально здохла. Як і твої викладачі. Як і твої подружки. Ви всі їбучий рак системи освіти.
⋮⋮⋮
No.
4521
>>4507Рєщи тꙑ па црькъвьнословѣньскъ?
⋮⋮⋮
No.
4522
OP
>>4520Піду бахну цианіду.
⋮⋮⋮
No.
4523
>>4522Бажаю, щоб тебе відкачали й ти лишилась інвалідом.
⋮⋮⋮
No.
4525
>>4523А батьки охуївали, як так могло статися, і нарешті вилаяли тебе як слід за твій нарцисизм
⋮⋮⋮
No.
4526
>>4524Мав досвід спілкування з такими, як ти. Ви тупо привілейований клас із ніхуя
⋮⋮⋮
No.
4527
>>4525А потім вони знайшли у вкладках кропивач...
⋮⋮⋮
No.
4528
>>4526От напрутня приїбався до рандомпрутня?
⋮⋮⋮
No.
4529
>>4528Бо хочу. І це рандомпизда, а не прутень.
⋮⋮⋮
No.
4530
OP
>>4521Ні, в церковнослов'янський варіант я не шарю (та й хіба він зараз не змоскалізований?)
Ми вчили здебільшого старослов'янську, та й те – теорію, щоб розбиратись в історичних процесах. Читати теж мали вміти, але не склалося.
⋮⋮⋮
No.
4531
>>4529Ти просто з нічого приїбався до
>>4524, а це був саме рандомпрутень.
⋮⋮⋮
No.
4533
>>4523Лайничку, в тебе знову зубки болять?
⋮⋮⋮
No.
4534
>>4533Я бажаю скоропостижної смерти цій пані, а шо?
⋮⋮⋮
No.
4535
>>4534Не виляй сракою, я про зубки питав.
⋮⋮⋮
No.
4536
>>4535А чи не похуй? Філологині - це скам, їх закопувати треба. Срані дармоїдки і бомжихи.
⋮⋮⋮
No.
4537
>>4536В тебе просто ніколи не було філологинь, от ти й виляєш сракою. А ще й зубки болять, напевно.
⋮⋮⋮
No.
4539
OP
Та ну йобаний цейво. Той, блять, степлєр нахуй. Навіть сюди лайна накидали.
⋮⋮⋮
No.
4540
>>4539Це штатний серун, не звертай уваги.
⋮⋮⋮
No.
4541
Лайничку, от ти надрочив апдрса навесні цькувати дівку з пирижками, засрав маріамонитки, і от знову приперся. Тобі не здається, що твої фіксації на бабів трохи хворобливі? Посидь поки на самоізоляції.
⋮⋮⋮
No.
4542
Або уйобуй токсити на сосач, бидло.
⋮⋮⋮
No.
4543
Як же хочеться філологиню. Заїбали малороски з інших спецух.
⋮⋮⋮
No.
4544
>>4539Ти не тікай тільки. Бо були вже прецеденти.
⋮⋮⋮
No.
4545
OP
>>4544Сподіваюсь, із вікна таки ніхто не примудрився викинутись.
⋮⋮⋮
No.
4546
>>4545Під час обговорення не постраждав жоден кактус.
До речі, ти думала створити словник інтернетового і бордового сленгу типу urban dictionary/тсумо?
⋮⋮⋮
No.
4547
OP
>>4546Це доволі класна ідея, але в нас із тим є проблема, що добра частина сленгу це просто вкрадені русняві слівця і запозичення з інглішу. Звісно, є всілякі осередки, де творяться нові питомо чи не дуже українські слова (он як кропивач чи укртві), але їх поки доволі мало для такого діла – поки що воно не виправдовує своїх ресурсів.
Але я почала збирати українськй сленг просто для себе, раптом десь пригодиться.
⋮⋮⋮
No.
4548
>>4547Давай топ 3 слівця.
⋮⋮⋮
No.
4550
OP
>>4548Із кропивацьких найбільше поки подобається безос, лол.
Наприклад, є ще із твіттеру – модифікації англійських слів на український манір, в яких мені подобається словотвір:
Крашанка – (від англ. crush) дівчина, в яку ти таємно закоханий чи яка таємно закохана в тебе.
Відвал рути – відвал пизди.
Шипшинити – від шиперити, буквально те, чим займаються тринадцятирічні дівчатка у фанфіках, тобто уявляти, що хтось із кимось зустрічається.
⋮⋮⋮
No.
4551
OP
>>4549Ого, краса яка.
> інглішизми можна не чіпати Та от в тому і проблема, що зараз сленг тяжіє якраз таки до адаптації англіцизмів, а русняві слова не чіпають здебільшого. Підозрюю, що часто вони сприймаються як свої через якесь спільнослов'янське коріння або банальну звичку, бо багато таких слів ми чуємо ледь не з дитинства.
⋮⋮⋮
No.
4552
>>4551Ну деякі англіцизми тут все ж замінюються: get - взяття, win - звитяга, thread - нитка, second - двоїню. Той ж безос теж.
⋮⋮⋮
No.
4553
OP
>>4552Це теж свого роду адаптація, звичайне калькування, тобто прямий переклад. От якби нитку не переклали дослівно, а відштовхувались від якихось власне українських понять, то вона не була б ниткою. Траплявся мені варіант "потік", що має сенс, типу як потік думок. Але через те, що слова зазвичай запозичуються разом із вже наявними поняттями, поле для фантазії дуууже звужується.
⋮⋮⋮
No.
4554
>>4553До речі, я не пригадую чи двоїню виникло саме по собі і вже потім з'явилась відповідність з i second it, тому точно не скажу.
⋮⋮⋮
No.
4555
Я оце надивився підпільної гуманітарки про індоєвропейську. І так як я задрот, прийшла ідея. Зробити програму, і вбити в неї правила переходу з індоєвропейських форм в саму мову. Не знаю нахуя ото треба, але потенційно, таким чином можна зробити хуйовий перекладач. А можна заморочитись і точніше сформувати пра мови. Але мені для цього треба філолог, якому було б цікаво таким бавитись.
⋮⋮⋮
No.
4556
>>4507Зараз ми перевіримо твої знання.
Хто з цих австрійських красенів вигадав українську мову?
⋮⋮⋮
No.
4557
>>4556Жоден з них. Автор української мови їх фотографує.
⋮⋮⋮
No.
4558
>>4556> австрійськихКропивацьких*
⋮⋮⋮
No.
4559
OP
>>4556Не можна сказати точно, думки мовознавців розбігаються, але що ясно – що це явно була не одна людина, тому я сталю на двох правих парубків у третьому ряду, бо в них класні кашкети.
⋮⋮⋮
No.
4560
OP
>>4555Я не знаю, чи таку штуку можна буде зробити з праіндоєвропейською, адже в нас доволі мало слів звідти (якісь базові), а більшість дууууже змінилась або зовсім зникла і була замінена слов'янськими у, власне, праслов'янський період. А от з тією ж праслов'янською може і спрацювати, хоча вона теж реконструйована, але все таки більшість наших слів утворилася чи сформувалась\видозмінилась остаточно якраз у той період.
⋮⋮⋮
No.
4561
>>4507Як ставишся до переходу на латинку?
⋮⋮⋮
No.
4562
>>4561Латинкойоби-підараси.
⋮⋮⋮
No.
4563
Круть. Дієприслівниця відкрила для себе кропивач.
⋮⋮⋮
No.
4564
>>4562Згоден. Але цікаво, що скаже ОП.
⋮⋮⋮
No.
4565
>>4564ФОП
Фізична Особа Постер
⋮⋮⋮
No.
4566
>>4565А є пруфи, що фізична?
⋮⋮⋮
No.
4568
>>4566А гадаєш завжди факт, що зареєстрований фоп - це ріл людина?
Не факт
>повзкрок, оп і ОП - ФОП без кріндж але на хайпі
⋮⋮⋮
No.
4570
>>4568А ти гадаєш, що на бордах є реєстрація?
⋮⋮⋮
No.
4571
>>4570Навіть на кропивачі є реєстрація.
⋮⋮⋮
No.
4572
>>4571Тільки зареєстрований має право називатись фопом
Нехай всі реєструються, хто хоче створити нитку.
ФОП ВИХОДЬ З ТІНІ!
⋮⋮⋮
No.
4574
OP
>>4566Вважаю себе приблизно на половину аніме.
⋮⋮⋮
No.
4577
>>4576Але ж Рей - колода.
⋮⋮⋮
No.
4578
OP
>>4577Краще вже колода, ніж істерична пихата курва.
⋮⋮⋮
No.
4579
>>4578З одного боку повністю згоден. З другого я люблю цундере. Повз.
⋮⋮⋮
No.
4584
>>4574Вважати себе можна ким і чим завгодно. Хтось вважає себе неперевершеним тролем, хтось дуже дотепним, а хтось - Наполеоном з шостої палати. Проте реальність з цим зовсім не згодна.
⋮⋮⋮
No.
4585
>>4579В реальному житті така цундере зжерла б тебе морально або ти б швидко став її рабом-підкаблучником.
⋮⋮⋮
No.
4589
>>4585А можна просто її їбати і дивитися як вона мило скавчить.
⋮⋮⋮
No.
4590
>>4589Марічкосвіти такі марічкосвіти.
⋮⋮⋮
No.
4591
>>4590Колодойоба порвало.
⋮⋮⋮
No.
4592
Рей це ідеальний варіант для любителів скрєп і цноти. Рей наштамповано дохуя, і тому можна щоразу злягатися з вічно цнотливою колодою.
⋮⋮⋮
No.
4593
>>4592Рей - то для осіб з комплексом Едіпа
⋮⋮⋮
No.
4594
>>4593Аніме для підарасів.
⋮⋮⋮
No.
4595
>>4594Так, але ми їбемося, а ти ні
⋮⋮⋮
No.
4603
>>4595Судячи з теперішнього стану анімача: то не ви їбетесь, то вас їбуть в неприродній спосіб.
⋮⋮⋮
No.
4604
>>4603Не звертай увагу - це та сама легендарна стронґовість та зростання.
⋮⋮⋮
No.
4605
>>4603Ми живемо в Україні, тут з усіма так.
⋮⋮⋮
No.
4606
Спочатку молоді дегенерати й дегенератки йдуть вчитися на істориків/філологів, а потім, коли стикаются з суворою українською реальністю, то йдуть блядувати в Польшу, або возити ліс на мадяри. Ти одна з них, уйобуй з цього лайна, поки не пізно
⋮⋮⋮
No.
4607
>>4606Хз, не маю аніякісінького бажання їхати кудись, де тебе триматимуть за шматок лайна і просто дешеву робочу силу. Дякую, але із суворою українською реальністю я вже понастикалася. Та, маючи голову на плечах, можна і в нашому лайні жити нормально.
⋮⋮⋮
No.
4608
>>4607> Та, маючи голову на плечах, можна і в нашому лайні жити нормально.Безумовно, але якщо ти пішла вчитись на філологиню
яке ж блять дегенеративне слово, просто піздєц, то голови на плечах в тебе вже нема
⋮⋮⋮
No.
4609
>>4608Я пішла туди вчитись і досі жива, а це про щось таки й свідчить.
⋮⋮⋮
No.
4610
>>4507Чи можна вважати закарпатську
хрюканину говірку, окремою мовою? В чому причина такої кількості сепаратизму в цій області?
⋮⋮⋮
No.
4611
>>4610> окремою мовоюхіба що мікромовою всередині української.
> В чому причина такої кількості сепаратизму в цій області?багато причин:
1. дохуя кагебістів
2. велика підтримка москвофілів до війни, особливо в західних частинах.
3. закарпутці особливо під москалями не бували
⋮⋮⋮
No.
4612
>>4610Погоджуюсь із
>>4611, але у наданні статусу мови грають роль не тільки лінгвістичні, а й потіличні чинники, а також соціальні.
Тобто ми маємо лінгвістичні штуки, як-от впорядкованість мовних закономірностей правописом, наявність великого пласту лексики та інших приколів, що відрізнятиме мову від сусідів та іншу фигню.
Але крім цього, щоб хотіти отримати статус окремої мови їм ще треба усвідомлювати себе окремою нацією, що відрізняється від сусідніх, і, відповідно, має мати окрему мову; мати впорядковані правописом правила цієї мови; зробити так, щоб ця мова могла забезпечувати всі сфери життя, зокрема політичну. Ну а також хотіти отримати від такого визнання мови політичний профіт. Так доволі багато діалектів мають майже весь потрібний список, але їм то не всралось з політичного погляду, тому сидять і не рипаються.
Поки що вкраїнська наука вперто називає це діло діалектом, але на тлі того, що там відбувається зараз, я не здивуюсь, якщо за кілька років їм справді дадуть статус окремої мови. Хоча про причини сепаросраки на Закарпатті я знаю доволі мало, тому точно сказати не можу.
⋮⋮⋮
No.
4613
>>4611>закарпутці особливо під москалями не бувалиНіби галичани бували
>>4612Чи є всі ці чинники в закарпатського нахрюку?
⋮⋮⋮
No.
4614
>>4613Треба також враховувати, що за австріяк москвофільский рух на Закарпутті був сильнішим, ніж на Галичині.
⋮⋮⋮
No.
4615
>>4614Йобані свині блять, насрали на Закарпатті ще 200 років тому, а ми ще досі розгрібаємо
⋮⋮⋮
No.
4616
>>4615Та хто там тільки не насрав, якщо чесно.
>>4613Скоріше так, особливо лінгвістичні. На скільки я знаю, вони навіть в школах його вивчають окремим предметом, він має свої букварі, граматики, правописи. Діалект доволі відрізняється від літературного стандарту української, тобто якщо якийсь західняк ще зможе зрозуміти закарпатців, то східняк чи людина з центру – точно ні. Самоідентифікують себе як щось окреме вони теж на ура ще з часів боза-яких. Щодо функціювання у всіх сферах життя маю сумніви, бо з їхнім надрочуванням на Угорщину взагалі хз, які там справи поза побутом.
Тому і кажу, що не здивуюсь, якщо їхній діалект таки визнають мовою.
⋮⋮⋮
No.
4618
>>4617Там же ще недавно панувало українофільство*
Фікс
⋮⋮⋮
No.
4619
>>4616Тільки ту всю макулатуру випускають за межами України, передовсім у Словаччині, Польщі та, здається, Сербії (там "подкарпуцькі русини" теж щось забули). Але їхня балачка неоднорідна, теж поділяється на дрібніші говори зі своїми правописами (!).
⋮⋮⋮
No.
4624
>>4617Ой бляха, ти вже Берегово віддав Угорцям? Нащо панику розводиш, через якусь-там угорську меншість? Вони навіть у Берегівському районі меншість складають, після адміністративної реформи.
⋮⋮⋮
No.
4625
Ти б краще подивився, що угорці в Румунії роблять - ото реальна проблема.
⋮⋮⋮
No.
4626
>>4624Так я про русинський сепаратизм, а не угорський
⋮⋮⋮
No.
4627
>>4626З приводу русинів, взагалі перейматися нічим, у них навіть підтримки закордонної немає, як у угорців. Та і чого це вони з нашою назвою ходять і вважають себе чимось окремим?
⋮⋮⋮
No.
4629
>>4627Ну так українці свідомо відмовились від назви русини/руські
⋮⋮⋮
No.
4630
>>4629Хто відмовлявся? Просто, серед кількох найменувань вибрали одну основну. Це тепер значить, що хтось може забирати назви народів, які вже не уживаються? Чому вони себе кельтами не називають?
⋮⋮⋮
No.
4631
>>4627кропивчую шляхетного пана
>Українці - ранній етнонім русини>росіяни - ранній етнонім московити
⋮⋮⋮
No.
4638
>>4631>московитиПольський екзонім. Вони також себе руськими, русаками називали.
⋮⋮⋮
No.
4640
>>4630Багато хто справді це не використовує через асціацію руський = русский. Багато хто навіть не шарить в історію, тому не може провести банальних причинно-наслідкових зв'язків. Тому зараз і говорять русифікація (замість зросійщення чи помосковщення, чи ще чогось на ваш вибір), хоча корінь тут -рус-.
>>4638> Польський екзонім. Не тільки, ним послуговувались і білоруси, і українці (хоча тут більше про форму "москалі", "маскалі").
Себе вози здавна називали русские (так, це було від слова Русь, але форма суто російського словотвору) і россияне. Ненадійні джерела пишуть, шо Русь в них еволюціонувала в Россию ще столітті в 16.
⋮⋮⋮
No.
4641
>>4640>Не тількиМав на увазі простір території Речі Посполитої.
>Себе вони здавна називали русские (так, це було від слова Русь, але форма суто російського словотвору) і россияне.Ну так і все. А перед тим вони також себе називали русинами.
Афанасий Никитин (XV в.): «И пошли есмя в Дербенть, заплакавши, двема суды: в одном
судне посол Асанбег, да тезикы, да русаков нас десеть головами».
«А в том в Чюнерѣ ханъ у меня взял жеребца, а увѣдал, что яз не бесерменянин —
русинъ».
«Хождение за три моря» Афанасия Никитина
http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=5068
⋮⋮⋮
No.
4642
>>4641Вони називали себе русинами, але називали себе також по головному місту князья і так розрізняли себе поміж інших русинів. Тому існували новгородці, московіти або москалі.
⋮⋮⋮
No.
5362
>>4507Чому спів птахів називають "цвірінькання", а не "цві
Лінькання", бо ніякої Р від пташок не чутно?
⋮⋮⋮
No.
5364
>>5363Не зовсім так висловився.
Саме звучання корня "цвір" або краще "цвіл" дуже співзвучно зі звуком від звичайних горобців.
А круки не цвірінькають, а каркають "кру-кру".
⋮⋮⋮
No.
5365
>>5364Чорт його знає, насправді. Ми ж можемо лише пародіювати звуки тварин. А хто, як і що почув - діло вже особисте.
Не задумувався ніколи над цим питанням, чесно. В дитячому садку як сказали, що горобці - цвірінькають, ворони - каркають, а півні курей їбуть, то так воно і пішло. Ти ж не скажеш в воєнкомі, що горобці каркають? Можна, звичайно, але потім виникне ще низка неприємних питань. Можна сказати, що горобці - цвілінькають, але тоді вже треба казати "го
лобці".
А загалом - похуй. Як чуєш - так і пишеш. В мене слово "цвілінькають" при введенні підкреслюється червоним. Це, мабуть, щось означає.
⋮⋮⋮
No.
5366
>>5365Добре, дякую за відповідь.
⋮⋮⋮
No.
5375
>>4507Опе, поясніть за яким правилом можна замінювати ф на т, як у кафедра-катедра.
⋮⋮⋮
No.
5381
>>5375ніяк, це дибільна фігня, штучний новояз.
Грецье θ на латиниці позначається як "th", а кирилиці як "ф". Отже катедра це тупий і дебільний латинізм -
ШТУЧНИЙ і неприродній для української мови.
⋮⋮⋮
No.
5382
>>5381Апфека, феатр, орфопед, бібліофека, алгорифм, кафолицизм...
⋮⋮⋮
No.
5383
>>5382це вже природні латинізми, а не грецькі слова
⋮⋮⋮
No.
5385
>>5384то подмийся, бидло. Не моя проблема що латинізовану версію грецького "θ" дебіли-псевдолінгвісти почали читати як "т", а не як "ф".
⋮⋮⋮
No.
5387
>>5383Це якраз грецькі слова: αποθηκη, θέατρον, ορθος+παιδεία, βιβλιοθήκη, καθολικὴ. Тільки "алгритм" із латини, перекручене прізвище аль-Хорезмі.
⋮⋮⋮
No.
5388
>>5387>грецькі слова>католицизмсправді? Ще раз кажу, для наших мов це латинізми.
⋮⋮⋮
No.
5389
>>5386> їх просто висрав із голови один підарцього я не заперечував і заперечувати не буду, ліл. Підори штучно віддаляють слов'янські мови. Проте і ти зі своїм лайном етерним навіть не Старицький.
⋮⋮⋮
No.
5390
>>5388Не обов'язково з латини, могли й від греків напряму перейняти. Між іншим, є таке слово, як "кафоличність/католичність":
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C . "Соборність" по-нашому.
⋮⋮⋮
No.
5391
>>5385Але там реально більше на т схоже, ніж на ф, щойно в гуглі послухав.
⋮⋮⋮
No.
5392
>>5390> моглидуже важливий аргумент. Злив зараховано.
>>5391>грецька: феатрон>англійська: фііетркоротше, навіщо ти це кажеш, ти все одно по суті не правий, і початкове "θ" вимовляється як "т".
І так, казати феатр це буде справедливе змінення граматики, а казати маратон - ні.
⋮⋮⋮
No.
5393
>>5386Тобто Шекспіру можна слова вигадувати, а Старицькому ні?
⋮⋮⋮
No.
5394
>>5392> "θ" вимовляється як "т"."θ"
не вимовляється як "т" (а вимовляється як "ф").
sfx
⋮⋮⋮
No.
5395
>>5392Тоді неси пруфи, що саме з латини запозичили й не інакше. Про кафоличність я вже сказав.
⋮⋮⋮
No.
5396
>>5393будь-яким довбойобам можна, при тому що це не потрібно. Але чому ти захищаєш їх, ось це питання.
⋮⋮⋮
No.
5397
>>5396Мені здалося що слово підор має негативну конотацію, тому поліз захищати.
⋮⋮⋮
No.
5398
>>5395> ді неси пруфи, що саме з латини запозичили й не інакше.навіщо, це і так зрозуміло, враховуючи що "th" походить від "θ", а не навпаки. А от ти - мав би доводити свій
>сренькотже це злив.
⋮⋮⋮
No.
5399
>>5397від кого, від мене? Це його слова, а не мої
>їх просто висрав із голови один підар.
⋮⋮⋮
No.
5400
>>5399Та мені ще вас сортувати.
⋮⋮⋮
No.
5401
>>5400але чомусь поліз. Гарний злив.
⋮⋮⋮
No.
5402
>>5401Який в сраку злив, я не приймаю участі у вашій олімпіаді, сиджу гортаю кропивку просто.
⋮⋮⋮
No.
5403
>>5398Почитав, скоріше всього, що таки через латину. Визнаю.
⋮⋮⋮
No.
5404
>>5402Ну хоч не "тугі струмені сечі", і на тому добре.
⋮⋮⋮
No.
5405
>>5402ага, але чомусь вліз, причому щоб "заступитися за підорів". ліл. Гарний злив.
⋮⋮⋮
No.
5406
>>5404>>5405От і порівняйте свої на мене реакції. Хтось з вас двох точно рогуль.
⋮⋮⋮
No.
5407
>>5406Я не рогуль, я рогулик. Як рогалик, тільки рогулик.
⋮⋮⋮
No.
5408
>>5406так, я справді помилився і ти відповідав йому, а не мені, хоча чомусь я сприйняв твою відповідь як підсвітку до мого поста, а це змінює контекст твоєї фрази. Але достатньо що ти тригернувся на слово підор, все інше дрібниці.
⋮⋮⋮
No.
5409
>>5408Тобто тепер вже я підор, і знов у негативному світлі, мкей.
⋮⋮⋮
No.
5410
>>5403>грецькі слова>католицизмсправді, легко помилитись
⋮⋮⋮
No.
5411
>>5409>вже я підоря цього також не казав, ліл
>і знов у негативному світліа от тут дійсно. І як же ж так.
⋮⋮⋮
No.
5412
>>5410Та годі тобі. Прийшло з грецької через латину, тому й "т". Чи це грінтекст задля грінтексту?
⋮⋮⋮
No.
5413
>>5412годі що? Іронізувати? Ну я лише трохи, ліл.
⋮⋮⋮
No.
5415
>>5414Слухай, пласкоземельцю, мандруй за край.
⋮⋮⋮
No.
5447
>>4507Чи існує антонім слова "м'який", відмінний від терміну, що означає аґреґатний стан речовини, тобто не "твердий"?
По аналогії, яке слово мало б означати протилежність "розібраного", не "цільне", не "зібране", а те, що підкреслює окремість кожної взаємозалежної частини в умовному наборі різноцільових предметів?
⋮⋮⋮
No.
5449
>>5447Згадав. Слова "жорсткий" та "опціональний"("вибірковий") підходять.
⋮⋮⋮
No.
5462
>>4507Як адаптують написання англомовних термінів, наприклад з комп'ютерної та інтернет тематики?
⋮⋮⋮
No.
5485
>>4507ІДЕЯ ОЛЕКСАНДРІВНА, ТИ???
⋮⋮⋮
No.
5495
>>4507Хотілось би дізнатись про існування слів, що означають:
1) одночасні, амбівалентні відчуття цікавості та небажання знати заздалегідь усі деталі, прагнення утриматись від підказок або цілеспрямованих пошуків, що виникає під час виявлення нових подробиць у певній системі знань, вигаданій або реальній (Приклад: самостійне вирішення складного завдання вперше);
2) момент дії, ефект від якої виконує/переслідує одночасно дві або більше однакових за характером цілей (Приклад: під час розмови телефоном людина каже "До побачення" і одночасно прощається з кимось поряд).
⋮⋮⋮
No.
5498
>>54951) Азартне передчуття, обачна зацікавленість;
2) Збіг обставин, багатоцільова дія.
⋮⋮⋮
No.
5505
>>4507> Вступати на філологію мене ніхто не змушував.В тебе що, хтось з рідні філологи?
⋮⋮⋮
No.
5535
>>4507Я українською буде mistress(англ)/госпожа(рос)???? В самому пахабному сенсі. Я вже тиждень ніяк не збагну. Слова типу "пані", "господиня", "хазяйка" викликають зовсім не ті асоціації. Я це слово перекладають в кіно і літературі? Не можу знайти ніхуя.
⋮⋮⋮
No.
5537
>>5535Ще можна панна, замість пані.
⋮⋮⋮
No.
5538
>>5536>>5537Хіба ці слова викликають правильну асоціацію?
⋮⋮⋮
No.
5539
>>5538Володарка як та, що завела собі великого пса, так, чому ні? Панна, бо панує. Що тобі не так, небораче?
⋮⋮⋮
No.
5540
>>5539Те що ці слова не підходять. І до чого тут пес? Гугл-картинки взагалі якусь нісенітницу показують по цим словам
⋮⋮⋮
No.
5541
>>5540Не підходять куди? Якщо на тебе вдягти ошийника і командувати тобі фу коли ти обіймаєш хазяйську ногу то що куди не підходить. Уточни терміни.
⋮⋮⋮
No.
5542
>>5541Ну з області бдсм фемдому. Я ж написав "В самому пахабному сенсі" Наприклад набери "mistress" в гугл картинках. Потрібне таке українське слово яке б вибавало такі ж картинки.
⋮⋮⋮
No.
5543
>>5542Якщо ти не знаєш слова то гугл його теж не знає і картинок не буде.
⋮⋮⋮
No.
5544
>>5543Тому я і прийшов в цей тред, дізнатися слово.
Є підозра що такого слова в українській мові все ж таки не існує
⋮⋮⋮
No.
5545
>>5544Його і в англійській не існує, якщо подумати.
⋮⋮⋮
No.
5546
>>5545Так неприємно визнати що в солов'їній не вистачає одного збоченого слова, що починаєш вигадувати маячню?
⋮⋮⋮
No.
5547
>>5546Mistress в англійській означає заміжню жінку, fyi. Те що тобі видає гугл, є результатом впливу на систему пошуку збуджених фріків.
⋮⋮⋮
No.
5580
>>4507Як українською перекласти "дробящее оружие"?
⋮⋮⋮
No.
5582
>>5581Теж натрапляв на "подрі́бнювальний", але це геть не те. От "дробильний" - добрий відповідник. Дякую.
А вчора r2u не працював чомусь, дивина
⋮⋮⋮
No.
5599
>>4507Як так вийшло, що слова "спокута" та "спокуса" відрізняються у написанні однією літерою, а за значенням дуже різні?
⋮⋮⋮
No.
5600
>>5599Аллах так велів! Хуй і буй сюди ж.
⋮⋮⋮
No.
5609
>>5600А хіба арабською мовою ці слова так схожі між собою?
⋮⋮⋮
No.
5610
>>5609Аллах придумав усі мови, а не тільки арабську
⋮⋮⋮
No.
5611
>>5610Але арабську мову Аллах любить більше. Тобі це будь-який Аль-слободжані скаже.
⋮⋮⋮
No.
5612
>>5611То вигадка семітів.
⋮⋮⋮
No.
5613
>>5612Але ж араби теж семітський нарід.
⋮⋮⋮
No.
5616
>>5536Ваша Величність.
>>5537Панна Анна. Романтичненько.
⋮⋮⋮
No.
5626
>>5625двоїню, звучить неприродньо, доводиться вичавлювати з себе.
⋮⋮⋮
No.
5718
>>5615>>5626В українській вже існує досить багато запозичених слів з різних мов.
Вимова Г замість Ґ або Х не є чимось критичним і жодного перекручування в таких словах як гуманність, гіперзвук, голограма немає.
В залежності від контексту можна підібрати доречний варіант перекладу:
Хайп—ажіотаж, галас, обговорення, плітки, чутки, популярність, метушня, шум, скандал, бешкет, бурхливість.
Хакер—зломщик, шахрай, порушник, зазіхач, шпигун, крадій, маніпулятор, програміст, відладчик, оператор.
Хеловін—навечір'я усіх святих, вечір усіх святих душ.
А ще:
Хейтер—ненависник, кривдник, критик, шкідник, заздрісник, нападник, хам.
Хіпстер—бітник, авангардист, передовик, нонконформіст, модник, естет.
Хіппі—пацифіст, миротворець, дитина квітів, свободолюбець, аскет.
⋮⋮⋮
No.
5719
>>5718піздаті варіанти пропонуєш, особливо для хеловіну
можна ше довші фрази? хочу шоб поки я поясняв шо маю на увазі мій співбесідник заснув
⋮⋮⋮
No.
5720
>>5626>>5718Я от в житті говорю 'хелоуін', але в кінотеатрі чути щось крім 'геловін' не хотів би
⋮⋮⋮
No.
5721
>>5719Стараюсь, можу вигадати ємкі неологізми та доповнити трохи ще:
Хайп—паніка, швидкодурість.
Хакер—кодувальник, шифрувальник.
Хеловін—гарбузярник, вечісвятуш, свято 31 жовтня.
Якщо є іноземне слово, то воно має змістовний переклад, може бути актуалізоване.
Кожне слово має свій реальний відповідник, референт.
>>5720Це можна зрозуміти, адже в кінофільмах має відчуватись аутентичний зразок, а в розмові зазвичай використовуєш приблизні уявлення та форми виразів.
А що б тобі хотілось з цими або іншими словами зробити, якщо брати до уваги ціннісні орієнтири та милозвучність мови?
⋮⋮⋮
No.
5733
Таке питання, не питання навіть, а ціла проблема:
Моє прізвище у документах записують у родовому відмінку, тобто "кого-чого", то закінчення змінюється на "-ого". Я наведу приклад, звісно, що не свого прізвища:
- заява, подана від громадянина Багряного
І якщо людина ніколи не чула як звучить моє прізвище у іменному відмінку, то вона буде нaзивати і записувати моє прізвище не Багряний, а БагрянОй. І так записують у офіційних документах, що стосуються проживання, власності, грошових операцій. У мене виникають проблеми, що це інша особа. Звісно, що приклад не дуже вдалий, але кращого придумати поки не зможу.
⋮⋮⋮
No.
5734
>>5733А як батьки вирішували цю проблему? Були ж проблеми, пов'язані з цим?
Кацапізм, не інакше. Ти з якого міста? У мене в місті зі знайомими з аналогічними прізвищами таких прольотів не виникало. Не чув, принаймні.
⋮⋮⋮
No.
5735
>>5734Так, східна Україна. Як батько вирішував, не знаю, він був лацюга й я з ним разом не мешкав і контактів не підтримую.
Прізвище, звісно, взяла й мати, котра була до цього з українським на "-ко". Але в неї не виникало таких проблем принаймні, бо якщо записати "Багряної", то й у іменному звичайно так і пишуть, "Багряна". Це, схоже, унікальна проблема саме написання чоловічого роду цього прізвища. Та я й кажу, що приклад не дуже вдалий, а реальне прізвище я писати не хочу.
⋮⋮⋮
No.
5736
>>5735Хто тебе зна, може Багряний то і є твоє справжнє прізвище.
⋮⋮⋮
No.
5737
>>5736Ще кращий приклад Лановий. Якщо б це прізвище не було настільки відоме, то точно б записували "Лановой", коли б бачили "Ланового". Погуглив, того покидька російською так і записують.
⋮⋮⋮
No.
5738
>>5737Просто у відділах кадрів сидять тьотки Сраки які в рот їбали свою роботу, цю мову, країну і того підараса, який стукає у двері коли русскім блять єзиком написано ОБЄД.
⋮⋮⋮
No.
5740
>>5735Коротш, зроби скан паспорту і підкріплюй їх до документації. Тобі не мають право в цьому відмовити будь-хто і будь-де.
⋮⋮⋮
No.
5741
>>4507в російській є облако і туча як в українській буде ?
⋮⋮⋮
No.
5742
>>5740Хтів зробити скан пашпорта, а мав лише Дію
Коли робив, вимагало підтвердження особи, аж потягнув собі шию
⋮⋮⋮
No.
5743
чому я кажу хтів замість хотів
чому я кажу захрулив замість загубив чи встромив
чого я голову деколи називаю баняком
цього ж всього нема в подільскому говорі якого хуя воно в нас все ж таки є ?
⋮⋮⋮
No.
5749
Вгадайте, що моя бабуся називала 'ляпотиння'
⋮⋮⋮
No.
5751
>>5750Та ні, дещо більш приземлене
>ЛЯПОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. ляпоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Дощ ляпотів по листю й по катразі одноманітним і докучним ляпотінням
⋮⋮⋮
No.
5758
>>4515> лізуть зі своєю купою полонізмівШиз, там полонізмів 3,5 штуки. Ревер тай коліжанка. Заєбали ви, підпідарашені малоросики, з своєю пиздьож'ю про полонізми.
мимо-галичанин
⋮⋮⋮
No.
5759
>>5751А моя бабуся казала кавелик. Лише згодом я дізнався, що правильно чомусь кавалок.
⋮⋮⋮
No.
5760
>>5759Ну, це вона так казала на звуковий ефект.
Ну а щодо кавеликів, то я частіше чув ківтях.
Козячі буруб'ящки дорогою до криниці ... а бувало ще й коров'яча лепішка траплялася. Ех, не повернути вже ті часи безтурботного дитинства.
⋮⋮⋮
No.
5761
>>5759Зроду-віку кажу й родичі мої кажуть кавалок. Либонь не тру-галичанин, а лемко якийсь чи гуцул.
⋮⋮⋮
No.
5762
>>4507>питайте свої ставанняЯк найнадійніше поліпшити рівень володіння мовою якщо ти зі східу?
В філолога що луркає кропівач точно якісна відповідь буде
⋮⋮⋮
No.
5796
Де правильно ставити приголос у 《Хосен Мосен》?
Хóсен Мóсен
Чи
Хосéн Мосéн
І поясніть, будь ласка тлумачення цього словосполучення.
⋮⋮⋮
No.
5797
>>5796https://www.instagram.com/mosenhosen/У нього запитай.
Перше, що приходить в голову, то це гурт під назвою Holy Moses
https://en.wikipedia.org/wiki/Holy_Moses, що з англійської перекладається, як "Святий Мойсей!". Скоріше за все це звичайне наше "О, Господи!", чи у крайньому випадку "Ой вей!". Ну, чи звичне "Блядь!", якщо діло пішло на те. Але це лише здогадки, тому гарантій ніяких не даю.
⋮⋮⋮
No.
5798
>>5797Та ні, мені здається ти не в той бік почав копати. Тут скоріше треба провордити аналогію з якимось суржиковими 《киші-миші》 чи 《йосип драний》
⋮⋮⋮
No.
5799
>>5798У всякому разі це кличний відмінок. Колись виносив сміття ввечері. Взимку діло було, в місяць Сракопад. Ну й переді мною йшла маленька дівчинка, років так 8-9. Пересічний безос, можливо, і виїбав би, але у мене сталевий характер і, коли вона падала на дупцю і кричала "мамочка", я пройшов повз. Якщо б вона закричала "Хосен Мосен!", то я б не аби як здивувався. Принаймні я звик, що люди, падаючи на сраку, кричать "Ой!" чи "Блядь!". "Хосен мосен" щось із цієї опери.
⋮⋮⋮
No.
5800
>>5797Я чув "Йосип Босий" від футбольних коментаторів.
⋮⋮⋮
No.
5801
>>5796То виходить ви користували слово навіть не знаючи що воно означає? Ох жеж їбанькі.
хо́сен = хі́сна — користь, вигода. Висока сосна, а мало з неї хосна (приказка); Ей в той соснойці троякий хосен: ей от кореня жовті листойки, а в середині ярі пчолойки, а під вершечком сиві соколи (Я. Головацький).
⋮⋮⋮
No.
5802
>>5801Як тільки в Рагапопі почув безхосенний, то поліз гуглити
бо Франка не читав, вибачте
⋮⋮⋮
No.
5803
>>5801Я тебе - хосен, ти мене - мосен. (приказка)
⋮⋮⋮
No.
5804
>>5803Та з тебе хосну чайна ложка. Я не знаю, ти б хоч тиждень нофап потримав чи що.
⋮⋮⋮
No.
5805
>>5801Я не користував, вперше це тут побачив, ясен трясен!
⋮⋮⋮
No.
5806
>>5805Ну значить тебе не має то обходити, шир пир нашатир!
⋮⋮⋮
No.
5807
>>5804Ти вже тиждень не дрочиш і так бісишся із-за цього? Истику, йду нахуй.
⋮⋮⋮
No.
5808
>>5807>йду нахуйДосить самокритично.
⋮⋮⋮
No.
5811
>>5809Та йду. Нєхуй тут вже робити.
⋮⋮⋮
No.
5812
>>5807Ни миригуй ня, бо на тобі той нофап і скінчит.
⋮⋮⋮
No.
5813
Порадьте як краще українізувати кацапске "пєчалька": нудьгулька, сумулька чи прикрулька?
⋮⋮⋮
No.
5814
>>5813> Порадьте як краще українізувати кацапске "пєчалька"Я - довбойоб.
⋮⋮⋮
No.
5819
>>5817А ти б не сумував як навколо самі довбойоби?
⋮⋮⋮
No.
5820
>>5815Оце гарно, тож нудьгинка та суминка не звучить, а от прикринка вже нічогенько.
⋮⋮⋮
No.
5821
>>5819Хіба, коли похмелитися нема. А так звик.
⋮⋮⋮
No.
5822
>>5820Гівно. Може "журбиночка"? Хоча їбу.
⋮⋮⋮
No.
5823
>>5820Ще іноді пишу тугисько, але тільки якщо в розмові промайнуло слово туга, бо якщо ні то незрозуміло.
⋮⋮⋮
No.
5824
Нитці терміново потрібен перимархротник та вимархрот.
⋮⋮⋮
No.
5825
Взагалі-то слово печаль не є суржиком, тому я вважаю використання "печалька" законним.
⋮⋮⋮
No.
5827
>>5801То що тоді значить хосен-мосен? Типу те що в харківському діалекті - толку ноль?
⋮⋮⋮
No.
5828
>>5827Друже, для розуміння цієї фрази треба, принаймні, народитися і жити в Закарпатті. Інакше ніяк. Нехай це залишиться секретом того Богом забутого краю.
⋮⋮⋮
No.
5830
>>5828Ну й навіщо ти отак взяв і виписав закарпатців з українців? Ви вже спробуйте пояснити якось.
⋮⋮⋮
No.
5831
>>5830Мосен то для утворення римної пари, типу тири пири, шиндир миндир, або як роблять євреї початок кожного слова заміняючи на шм-.
⋮⋮⋮
No.
5832
>>5831Ну так звісно це усе пояснює якщо проводити прості аналогії з суржиковими лясен-трясен, ясен-красен. Але все ж співзвучність не завжди гарантує спорідненість смислового навантаження.
⋮⋮⋮
No.
5833
>>5832Це так, або ж я просто не знайшов цього слова у словниках.
⋮⋮⋮
No.
5841
>>4507Як краще назвати процес поетапного складання мовного культурного простору, якщо йдеться не про еволюцію мови як інструмента комунікації та мислення, а явище перевинайдення вийняткового надбання минулих поколінь в контексті сучасних тенденцій та пов'язаних зі словами референтів?
Чи це і є по суті еволюція мови у результаті використання прийнятних лінгвістичних форм, та за допомогою різноманітних способів комунікації? Тому що, у порівнянні з фізичними процесами еволюції людей, розвиток інформації здійснюється майже завжди у прив'язці до поширення та закріплення умовного комплексу ідеологем та правил, що напряму стосуються глибини розуміння, профільних вимог до словникового запасу та формулювань стандартного вжитку слів.
Чи це навіть не процес, а довгостроковий стан з великою кількістю опцій вибору?
Допоможіть, будь ласка, розібратись.
⋮⋮⋮
No.
5846
>>5844Хм, можливо це саме те. Є тільки одне "але".
Регенерація припускає наявність деструктивного фактора, проте у процесі відтворення мовного конструктора-організма є сенс робити більший акцент на допоміжному впливу навколишнього середовища.
Адже, коли ми уявляємо заживлення рани, наприклад, то не думаємо про регенерацію пошкодженої частини тіла завдяки взаємодії з повітрям або з пластирем.
Швидше за все на думку спадають внутрішні біологічні процеси обміну речовин в організмі.
Тим більш, доволі важко уявити рамки цієї регенерації, якою є необхідна межа відновлення, якщо йдеться про підготовку до подальших випробувань та вибір принципових позицій з урахуванням ефективного та доступного інструментарію спілкування.
Є варіант позначати феномен складання мовного культурного простору словом "генезис", у розумінні "виникнення" (не плутати з "пробудженням").
От тільки й тут є недолік, бо може здаватись, ніби мовна система одна єдина, що ніби не існує інших мов і це все одне ціле.
Таким чином можна звернути увагу ще на декілько аспектів мови:
- акт найменування речей через необхідність у їхньому використовуванні;
- взаємодію різних смислових форм одночасно із порівнянням по низці критеріїв, таких як милозвучність, складність позначення на письмі, ємкість та діапазон значень, кількість синонімів та антонімів тощо;
- поступове досягнення повноцінного образу з універсальними центрами багатозначних елементів та уточненнями функціональних напрямків на віддалених ланцюжках цієї системи.
⋮⋮⋮
No.
5848
>>5846В такому випадку краще не зациклюватися на одному терміні для позначення всіх цих, явно різноманітних, процесів, а зробити розгалуження.
⋮⋮⋮
No.
5860
>>4507Чи є різниця між "плоский" і "плаский"?
⋮⋮⋮
No.
5861
>>5832> Але все ж співзвучність не завжди гарантує спорідненість смислового навантаження.Його і не має бути. "Хосен-мосен" це стьоб мукачівського анона над русунами. В Закарпатті вживають тільки слово хосен, або хосна
⋮⋮⋮
No.
5880
>>4507Наскільки коректним є використання одночасно декількох приставок в одному слові, якщо вони:
а) по-перше, логічно не суперечать одна одній
б) по-друге, не накладаються
в) по-третє, можуть утворювати унікальну конфігурацію самого слова, що складно утворити коротшим синонімом або лише аналогічним за значенням фразами?
Наприклад, слова "
співперепідзаробити", "
псевдоавтостереозанавіс" або "
метанедонайважливий" виглядають як комплексні числа, з доволі обмеженою можливістю змінювати порядок приставок, аби зберігти звучність та пріоритетність самих частинок(-регуляторів?) у значенні.
І от якщо спробувати розкласти їх на окремі прикметники та уточнення, то може вийти щось на кшталт цього:
- працювати разом зі співробітником за гроші надмірно, паралельно з основною діяльністю;
- самовідтворюваний, вигаданий, звуковий бар'єр, що обмежує видимість;
- той, що у теорії є недостатньо затребуваним для вжитку.
⋮⋮⋮
No.
5881
>>5880Мене вчителька відпиздила б за такі триповерхові.
повз
⋮⋮⋮
No.
5884
>>4507Чи є "звіринець" повним синонімом до "зоопарк"?
⋮⋮⋮
No.
6410
Запитую тлумачення слова "гергéсі"
⋮⋮⋮
No.
6412
>>6411Звісно, малося на увазі, що все те, що трапляється у гуглі, має релевантність близьку до нуля. Це не іменник, а скоріш прислівник способу дії чи місця.
⋮⋮⋮
No.
6413
>>5880Псевдо автозанавіс чи псевдо стереозанавіс, що з тих двох псевдо?
⋮⋮⋮
No.
6415
>>6414Та хай речення в оригіналі дасть.
⋮⋮⋮
No.
6416
>>6415Бо я наприклад маю свою власну мову, зараз міг би заспамити всю нитку, а якийсь довірливий анон бігав би то все шукав. Рергечі, наприклад маю таке слівце, чимось схоже на його гергесі.
⋮⋮⋮
No.
6417
>>6410Може це від турецького "herkes", тобто "кожен"?
⋮⋮⋮
No.
6419
>>6418У мене кажуть "на коркоші",
⋮⋮⋮
No.
6420
>>6411>gergasi>ogre>cruel man-eating giant in fairytales, etc.Воно ж наче "bergrisi", ні? З нордичної міфології. Мабуть в споріднених мовах є відмінності.
⋮⋮⋮
No.
6421
>>6420Слово малазійського походження.
⋮⋮⋮
No.
6422
>>6418Казали "сісти на плечі", якщо не помиляюсь. "На закорки" теж вперше чую.
⋮⋮⋮
No.
6423
Це слово вузького етнотопонімічного, сільського, якщо бути більш точним, походження.
А у селах давно перестали народжувати дітей, то й на гергесях ніхто вже нікого не катає.
А мене катали саме на гергесях.
То я прсто хочу, аби слід від цього слова залишився хоч десь.
⋮⋮⋮
No.
6591
>>5860"Словники фіксують обидві форми: пло́ский і пласки́й.
Варіант пласки́й, очевидно, виник під впливом польської мови: польським словам płaski, płaszczyzna відповідають українські пло́ский, площина́.
Від "плоский" є багато похідних: плосколобий, плосколиций, плоскогір'я, плоскогубці, плосконіс тощо. Проте у словниках є подібні (або й ті самі) слова від "плаский": пласконосий, пласкоголовий. "Площа" етимологічно походить від "плоский".
Оскільки в наші дні наберає обертів рух заперечників сферичної Землі, існує потреба в слові, яким їх можна назвати. Імовірно, плоскоземельники, бо модель з "о" продуктивніша. Однак варіант з "а" теж можливий.
Крім "плоский" і "плаский", існують ще форми "плескатий" і "плискатий" з такими самими значеннями (хоча "плоский" має цих значень більше).
Ще варто додати, що старі словники подають "плаский" з наголосом на першому складі. Навіть приказка є з таким наголосом: Хто служить з ласки, того мішок плаский. Очевидно, наголос згодом змістився на закінчення, як у багатьох інших двоскладових словах."
http://cikavamova.blogspot.com/2020/08/blog-post.html
