Половина його генштабу були євреями, Геббельс - найяскравіший з абсолютно огидною фізіономією, та й Гітлер ніякий не арієць, а син повії, що працювала служницею у банкіра. Для мобілізації німців в один потужний кулак, їм дали фальшиву ідеологію.
Як ворогів оголосили євреїв, як рабів оголосили слов'ян. Біда німців полягає в тому, що вони традиційно, тупий і безмозкий народ, який не вміє не те що правильно одягнутися в перший і другий зимовий наступ, а й відрізнити єврея від німця. Німці це справжнісінькі раби, вони Ізраїлю платять офіційно за те, чого не робили, досі платять і чудово знають про це. Усередині Німеччини євреї отримують додаткову допомогу, пільги, перемоги в судах проти неєвреїв і т.д.
У рядах Вермахту воювали євреї, зрозуміло в каральних бригадах, начальниками концтаборів, на хлібних посадах. Євреїв вони не знищували, вони знищували неєвреїв, у цьому полягає найбільша фальсифікація так званого "холокосту". Всі ці печі, гази, мило зі шкіри, щоденники ув'язнених, списки Шиндлерів і т.д., це абсолютна брехня. У концтаборах перебували радянські військовополонені, а чи не євреї.
Справжнє прізвище Гітлера - Шикльгрубер (нім. Schicklgruber) може або прямо перекладається з ідиша як збирач податків (Шекель грубер), або трактуватися як Шекель-рубль (нім. Schekel-Rubel) і походити з роду єврейських міняйл, що проживали в межах осілості Російської Імперії.
Гітлер у період свого сходження до влади отримував активну допомогу від родини Ротшильдів, які згодом допомогли йому видертися на вершину Рейху та спонсорували Шекель-Рублю усі його нацистські починання, а також військову кампанію.
За результатами правління Шекель-Рубля найкращий генофонд Європи було знищено, а сама Європа фактично перетворилася на руїни, що повністю відповідало інтересам заокеанських кланів банкірів із характерними прізвищами. Не варто й говорити, що утворений відразу після WWII ООН однією зі своїх перших директив оголосила про створення Ерець-Ізраїлю.
Ганс Франк, генерал-губернатор Польщі протягом усієї Другої світової війни, вже перебуваючи серед обвинувачених на Нюрнберзькому процесі, прийняв католицьку віру і письмово розповів про відомі йому факти. Хоч Франка і було повішено за вироком Нюрнберзького трибуналу, його визнання продовжує жити.
Наводимо це визнання повністю: «Одного разу, приблизно наприкінці 1930 р. мене викликали до Гітлера…
Він показав мені якийсь лист і сказав, що це «огидний шантаж» з боку одного з найнеприємніших його родичів, який стосується його, Гітлера, походження. Якщо не помиляюся, це був син його зведеного брата Алоїза Гітлера (від другого шлюбу батька Гітлера), який робив тонкі натяки, що «у зв'язку з відомими висловлюваннями в пресі ви повинні бути зацікавлені в тому, щоб не виносити на загальне обговорення певні обставини історії нашої родини».
Висловлювання у пресі, про які йшлося у листі, полягали в тому, що «у Гітлера тече в жилах єврейська кров, у зв'язку з чим він не має жодного права проповідувати антисемітизм». Однак вони мали надто загальний характер і не давали приводів для заходів у відповідь. У запалі боротьби це проходило непоміченим. Але ці натяки з метою шантажу, що виходили із сімейних кіл, змушували замислитись.
За дорученням Гітлера делікатно вивчив ситуацію. Загалом мені вдалося встановити з різних джерел таке: батько Гітлера був позашлюбною дитиною кухарки на прізвище Шикльгрубер з Леондінга неподалік Лінца, яка працювала за наймом в одній родині в Граці.
Відповідно до закону, за яким позашлюбна дитина повинна носити прізвище матері, вона жила приблизно до чотирнадцятирічного віку під прізвищем Шикльгрубер. Коли його мати, тобто бабуся Адольфа Гітлера, вийшла заміж за якогось пана Гітлера, позашлюбна дитина, тобто батько Адольфа Гітлера, був правово визнаний сином сім'ї Гітлера і Шикльгрубер. Все це зрозуміло і в цьому немає абсолютно нічого незвичайного.
Але найдивовижніше в цій історії наступне: коли ця кухарка Шікльгрубер, бабця Адольфа Гітлера, народила дитину, вона працювала в єврейській родині Франкенбергерів. І цей Франкенбергер платив їй за свого сина, якому було на той час приблизно дев'ятнадцять років, аліменти аж до чотирнадцятиліття її дитини.
Згодом мала місце листування між Франкенбергерами і бабкою Гітлера, що тривала кілька років. Загальний зміст цього листування зводився до взаємного мовчазного визнання, що позашлюбного сина Шикльгрубера було зачато в обставинах, які змушують Франкенбергерів платити на нього аліменти. Ці листи довгі роки зберігалися в однієї дами, яка полягала в спорідненості з Адольфом Гітлером через Раубалей і жила у Ветцельсдорфі неподалік Граца.
Отже, на мою думку, зовсім не виключена можливість того, що батько Гітлера був наполовину євреєм, походить від позашлюбного зв'язку Шикльгрубер та єврея з Граца. Виходячи з цього, Гітлер у такому разі був на чверть євреєм.
Бонус:
Сіоністсько-нацистський ко-оп
https://archive.is/SbauХто саботував пошук нацистських злочинців після війни?
https://stalingrad-info.ru/kto-sabotiroval-poisk-natsistskih-prestupnikov-posle-voynyi/
