>>80747Ні, не маєш, ти, якщо не хайпожер, то переляканий параноїк зі спекулятивними тезами.
Ми можемо припустити, що подібні версії подій можуть статись, що їхня вірогідність не є нульовою...
І все ж, для того, аби прогнозувати майбутнє, слід мати досить велику кількість даних щодо економічних, культурних, соціальних, технологічних та інших тенденцій (
а не дивитись, наприклад, ставки чи читати жовті статті на різноманітних сумнівних платформах).
Важливо те, що ризики майбутнього також означають можливості для реалізації якісних ідей.
Думаю, багатьом людям слід більше полягтись на власний досвід, приділяти увагу тим речам, на які можна вплинути та мислити в конструктивному ключі.
...
До речі, на особистісному рівні існує своєрідний парадокс:
Чим серйозніше людина ставиться до тої справи, в яку вкладає свої час, зусилля та кошти, тим кращі результати, проте...
Чим вище ставить собі планку досягнень, тим важче сприймається увесь процес, тим менше результативність, що, своєю чергою призводить до демотивації або прокрастинації.
І рішення цієї "спіралі зневіри та уникання" полягає в "заманюванні" себе невеличкими порціями завдань та винагородженням за зроблені справи.
...
Є така притча про істориків та правителя:
Одного разу правитель зібрав усіх істориків і сказав, що "той, хто пояснить мені історичні процеси найбільш ємно, отримає подарунок".
Наприкінці один з істориків висловив доволі мудру фразу: "Усю історію люди народжуються, люди живуть, і люди помирають."
...
І ще:
багатьом з нас варто навчитись казати "не знаю", коли ми не маємо достатньої підтвердженої інформації про ті речі, які є важливими, про які в нас питають; це принаймні чесно.
