>>75468Цивілізовані демократичні країни, з огляду на заяви окремих політиків та певну кількість допомоги, намагаються погасити конфлікти.
А автократичні країни, такі як росія, навпаки—намагаються ці конфлікти розморозити і підливають постійно масла у вогонь.
Тобто вони ведуть реакціоністську політику, не здатні на інновації та лідерські рішення (які приваблюють і тягнуть за собою, а не штовхають та залякують).
Нещодавній (21 вересня) вибух ракети-носія Сармат під час випробувань, та й загалом технічно-матеріальний стан у військовій (і не тільки) галузі рф об'єктивно "провисає".
Тому, з врахуванням всіх порушених норм міжнародного права, постійних погроз та ескалації з боку росії (та її союзників), підвищення ставок з боку України та країн глобального Заходу—це той шлях, який врешті-решт призведе до урегулювання, і, як не дивно, до покращення стану справ в самих диктатурах, оскільки після перемоги над агресором обов'язково буде справедливий суд над злочинцями та процес демократизації цих країн, що однозначно є обопільно-виграшним та перспективнішим!
P.S.: Був такий собі німецький воєначальник часів WWI та WWII, Ервін Роммель, котрий, до речі, брав участь в антигітлерівському заколоті, казав:
"Піт [праця] рятує кров [від ризиків], кров [болісний досвід] рятує життя, проте мізки рятують і те, і інше [від небезпек та зайвих страждань]."
В контексті війни, страждання відбуваються з обидвох боків, і коли плодів праці стає недостатньо для розвитку, війна завершується через банальну кризу, як в економічному, так і в культурному середовищі.
Розв'язок проблеми антиутопічних загроз: взаємозалежна конкуренція, тобто економіко-культурне змагання, і не заради "перемоги одної країни над усіма", а для покращення показників, формування синергії та перетин обріїв можливого в напрямку реалізації амбітних ідей—це дійсно буде веселий час, і для цього кожній людині варто докласти зусиль...
Адже проблема не стільки в завищених очікуваннях, скільки в нестачі передумов для сталого розвитку та прагматичних перетворень.
