/p/ - Політика

В нашій країні дуже складно зайняти однозначну позицію з приводу вподобання того чи іншого політичного діяча. Це пов’язано з постійними зашкварами: неоднозначними висловлюваннями, розслідуваннями на питання корупції, відвертої брехні і «російського сліду» в минулому.

Гублячись в потоку інформації, що лунає з різних джерел, починаєш втрачати віру в післявоєнні перспективи держави. Ця сама інформація може бути жовтошную чи правдивою, надто важко знайти правду самостійно, використовуючи ті джерела інформації, на які найбільше впливають недоброчесні журналюги. Ми знаємо рівно стільки- скільки нам дозволено знати редактором статей, у якого мета вгодити своєму хазяїну. І що найбільш страшно, ці виродки дуже вміло маніпулюють джерелами, знають ключі підходу до наших розумів, цим займається ціла команда професіоналів.

Є різні способи донести якусь думку, можна говорити прямим текстом, можна вміло жонглювати поняттями і словами, що чіпляють вухо, бути харизматичним і дивитися в очі, вдавати з себе розумнішого за інших, говорити очевидні речі, ті що всі хочуть чути, або про не популярну думку.

Як намагатися вберегтися від цих маніпуляцій? Дуже легко- достатньо обмежити вплив соціальних мереж на ваше світосприйняття. Припинити стежити за безліччю інформаційних платформ, опираючись на одне, в якому ви найбільш впевнені, бажано державні, офіційні джерела. Не стежити за аналітиками, які часто дають інтерв’ю, адже аналізувати і вести публічну діяльність потребує багато часу, тож компетентність таких діячів викликає питання їх професійної обізнаності. Бажано прослідкувати історію їх медійного становлення, дізнатися про особу більше з її біографії.

Взагалі радує поступовий і невпинний зріст небайдужості громадян до політичного ареалу. Ця тенденція чітко прослідковується після Революції Гідності 2014 р. Дуже важливо мати суспільство, яке вчиться на своїх помилках. Знання- це найцінніший ресурс, був і є, вміння цими знаннями оперувати- це питання досвіду, освіченості і невпинного аналізу.

Звичайно, існує й інша сторона медалі, яка доволі численна, особливо серед молоді, що дуже турбує. Люди втомлюються від війни, кажуть, але для мене ця дика реальність за кордонами моєї маленької, оптимістичної бульбашки. Таке враження склалось, що згуртованість росте разом з тривогою і небезпекою за своє життя, що цілком природньо, думаю. Хочеться більшої не байдужості один до одного, емпатії.