Історик щосуботи: Сергій Громенко. Сучасні шкільні підручники з історії Росії причини та мета появи[10:11-11:52]
"Бо якщо порівнювати, скажімо, з підручниками після 2014 року, то я не сказав би, що там не з'явилась якась принципова новизна.
Натомість якщо порівнювати з підручниками 00-х років, то розрив колосальний.
Найголовніше, те, що ви вже сказали, це ставлення до радянських репресій.
Чому?
Радянські репресії—це той маркер, який дозволяє "встановлювати середню температуру по палаті" взагалі в рф.
В 90-х роках, в 00-х роках ніхто не сумнівався, що репресії—це погано.
Деякі підручники змальовували Сталіна, як менше, або принаймні необхідне зло, неуникне зло.
І, до речі, хоча фрази "Сталін—ефективний менеджер" в жодному підручнику немає (це одна учениця написала у своєму творі), деякі підручники, власне, підводили до цієї думки.
З іншого боку, були, активно видавалися і тиражувалися, можливо хтось знає, тритомник Андрія Зубова.
Це професор московського університету, який у 2014 році порівняв анексію Криму з аншлюсом (австрійським) нацистської Німеччини.
Через це був позбавлений посади і перебуває зараз в Чехії.
І от, його підручник, він прям такий аж підкреслено ліберальний, антисталіністський."
[12:54 - 14:24]
"І дуже примітно, знову ж таки, дуже цікаво (з точки зору устрою росії), як у першому виданні цього нового підручника, про який ми більше говоримо, Медінського і Торкунова, сталінські репресії підчас WWII прямо виправдовувались зрадою і колабораціонізмом.
Ну, от тут, буквально через кому, кримські татари, чеченці, інші народи.
Це призвело до скандалу.
Рамзан Кадиров, до якого в мене не може бути сентиментів, абсолютно зрозуміло, і абсолютно справедливо зауважив, що це радянська брехня, яка була спростована не тільки істориками, але яка була заперечена самою теперішньою рос. владою (навіть, з рештою, ще і в радянському союзі) і тепер знову повторюється така маячня.
І вийшов другий наклад, друга редакція, де не було формулювання про колабораціонізм народів, а сам міністр освіти (Сергєй Кравцов) поїхав до Рамзана Кадирова, показав йому цей новий підручник, і привіз там ще їхніх підручників...
Ну, тобто видно, що є така якась межа, за яку не можна переступати, але цю межу визначає Рамзан Кадиров.
Ось така в росії дивина."
[14:42-15:43]
"Чому з'явилась потреба в нових підручниках?
Вторгнення росії в Україну.
В нормальних підручниках, в нормальних країнах, за умови поступового розвитку і відсутності якихось катастроф, шкільні підручники мають закінчуватись, ну, за покоління, або, хоча б, років за 10-15 до початку поточної політики, для того, щоб уникнути маніпуляцій, для того, аби уникнути всілякого роду політичних впливів на зміст.
Так це відбувається, скажімо, в Британії, Франції, Німеччині.
Україна, і зрештою росія, зрозуміло, знаходяться в стані турбулентності, не можуть дозволити собі такого... "щастя".
Тому в наших підручниках щороку оновлюється т.з. розділ "новітня історія", про те, що відбувається прямо зараз з нами."
[16:27 - 18:36]
"Насправді, виправдовування Сталіна—це побіжна мета.
Виправдовування радянських практик—це побіжна мета.
Підкреслення якогось особливого там "імперського великодержав'я", "колія російська"—це все побічно.
Головна, а можливо єдина, суттєва причина появи саме цього підручника в такій редакції—це є виправдання рос. агресії проти України.
Тому що (і тут я буду посилатись на дослідження, які я вів минулого року) в росії, вже торік, кількість людей, які не дивляться рос. телебачення, які не взаємодіють з рос. пресою, приблизно дорівнювало кількостю людей, які споживають всі ці лайношоу Соловйова, Кісельова і т.п. (і Скабєєвой).
Але вже тоді, вже в минулому (в цьому році вже навіть трохи більше людей, які споживають альтернативні джерела, неофіційні).
Але вже минулого року абсолютна більшість молоді переважала серед тих, хто дивиться інтернет, і не дивиться тб (там розрив був взагалі драматичний).
Я провів велике дослідження по різних сегментах і молоді, і ЗМІ, і можу стверджувати, що класична рос. телевізійна пропаганда вже на молодь не діє.
І саме тому рос. держава починає захід на молодь.
З одного боку, вона намагається поставити тг й інші електронні ЗМІ під остаточний контроль.
Минулого року і цього року була епідемія погромів на адміністрацію тг-каналів.
Багато хто з них отримав реальні строки по кілька років таборів за, начебто там, "корупцію", "вимагання хабарів", загалом "економічні злочини".
Ми все розуміємо, що справа там—у нелояльності режиму.
А з іншого боку, починається процес мілітаризації шкіл і вишів, тобто такого простору, якого діти й підлітки російські просто не можуть уникнути."
[20:08 - 23:34]
"- Який образ там, наприклад, жовтневої революції 17 року, громадянської війни, періоду НЕПу?
Наскільки він вписується в загальну оцю концепцію становлення авторитарного суспільства?
Чи є все ж таки, якісь відхилення від цієї загальної концепції
/.../
-І тому підручник з історії росії, оцей сучасний, революцію і НЕП показує як "необхідне зло".
От "паршиво жилося за пізнього царського режиму", але "прокляті революціонери, вони настільки захопилися своїми ідеями, що занурили країну в хаос, втратили всю цю велич, всю цю могутність російську, завели росію..."
Ну, це абсолютно справедливо!
Що вони втратили велич і завели росію в хаос і в бідність, якщо там не сказати у вбогість.
І от там "тільки величний Сталін подолав всі ці проблеми і знову повернув росії її місце на мапі світу".
Тобто в рос. підручнику саме так: Ленін і революція—це погано, а Сталін, який в тому самому радянському союзі—це добре.
От так от мусять і жити.
- Так а як це сумістити, бо Сталін виходець із ленінської когорти, скажім так, чи вони не пояснюють, просто описово переходять від одного періоду до іншого?
- Ну, чому не пояснюють?
Вони так і пояснюють, приблизно тими самими словами, як я сказав, що "Сталін подолав проблеми революції, які були викликані Леніном".
А те, що він... Очевидно, що він походив.
Насправді, в рос. історіографії це взагалі не проблема.
Така ж сама ситуація була з Великою французькою революцією.
От, з одного боку, "великі французькі революціонери, хорошо, що скинули авторитарний режим", але "погано, що вони занурили країну в хаос, погано що там в них був Якобінський терор", але от "Напелеон прийшов" і, значить, "все виправив".
В принципі, для рос. історіографії пояснювати тиранію після революції—це звична справа."
