>>5903дописав
#3
Сонце і небо у танці з'єднались,
У той літній вечір, коли ми з тобою
Клятвою крові навік поєднались.
Ті очі багряні, брунатне волосся,
Що, мабуть, на дотик
Як стигле колосся.
Ще усмішка щира – тепла і мила.
Ти мою мертву душу
Зі сну пробудила.
Місяць і зорі міцно обнялись,
У той літній вечір, коли ми з тобою
При першій зорі навік попрощались.