>>6253> Щодо хіпстерів, мене здивувало, що ніхто з наших не видав ПЗТ Селінджера, хоча він вважається одним з найхіпстерськіших письменниківЦе ще треба щоб наші хіпстери про це знали.
Це ж чергова позерська субкультура, типу як коли тиняються в футболках Нірвани бо там був якийсь модний тіпочок і хочеться ж показати шо ти теж в темі. Але жодної пісні Нірвани вони не назвуть.
> У кацапів до речі і фінансово справи йшли непогано, бо орієнтувались на ринок екс-СССР, а не на суто внутрішній. Так кацапи на момент розвалу совка нагребли купу грошей з усіх союзних республік. Ми в 90і мали не найкращі часи для книговидавництв, за різні там точікістони та бантустани навіть не здогадуюсь.
Передумови для книжкового буму склалися ще за часів СРСР, коли вся фантастика/детективи/пригоди жорстко контролювалася, а фентезі взагалі було під забороною. Совок боровся з релігією бо не терпів конкуренції за мізки темних селюків, а фентезі це ж про чудеса та магію. Хоча Хобіта якимось дивом видали.
Коли залізний занавіс впав, ефект був схожий на прорив дамби. В колишній СРСР повалила гігантська кількість раніше недоступного/забороненого контенту. Фільми, музика, книги, так. І так як в 90х з законами було поганенько, рашка займалася тим всім на нелегалі. Я вище писав - видавалися книги з фідошних ех, з тими ж помилками що були в файлах. Причому деякі файли були створені аж в 80х. Не було часу це вичитувати - попит був гігантським. Читачі теж на то не дуже увагу звертали. Це типу як коли ти не їв три дні то не дуже будеш крутити носом якщо хліб не годину тому спекли, а вчора.
Така халява тривала років з 10, поки москалі на початку 00х не підписали конвенцію з авторських прав. І... халява закінчилась. Виявилося що книжковий бізнес не такий вже й прибутковий і багато видавництв просто зникло. Вижили найбільші та найбагатші і саме тоді починається "підйом" так званої "вітчизняної" фантастики та фентезі. Так менше мороки з авторськими правами. Годувалися там і наші автори.
Десь тоді ж на москальщині починають пресувати електронні бібліотеки. Заганяєш на сайт бібліотеки написаний щойно текст, а як тільки його апрувлять йдеш заключати договір з "товариським" видавництвом на право унікальної публікації в них. Потім з тим всім йдеш погрожувати анальними карами власникам тої бібліотеки, куди ти раніше залив текст. Профіт.
Звучить якось уїбанськи але, судячи з подій тих часів, це працювало. Багато бібліотек зникло, декого змусили "віддати" бази даних. Пізніше ті книги буде продавати один "легальний" магазин цифрових книг, який, чисто випадково, в своєму штаті має тих самих людей які влаштовували рейди на ті фанатські бібліотеки.
Отакі от книжкові "бузінеси" на рашці.