⋮⋮⋮
No.
4709
>>4708Аж раптом з кухні стали доноситись якісь дивні звуки.
⋮⋮⋮
No.
4710
>>4709Дивно, - подумав дописувач. - Кота або домашньої звірини в мене немає. А холодильник, ще не такий старий, щоб гуркотіти роздовбаним компресором.
⋮⋮⋮
No.
4711
>>4710Тому він вирішив все ж глянути, що там відбувається.
⋮⋮⋮
No.
4712
>>4709"Знов тарганам жерти нема чого. Йобане життє..." - подумав дописувач і почухавши сраку, поплівся на кухню.
Якщо ви і цю історію скотите до єблі, то ви невиліковні довбойоби.
⋮⋮⋮
No.
4713
>>4712Зайшовши на кухню і увімкнувши світло, він не повірив своїм очам, побачивши кількох ракопічкурів.
⋮⋮⋮
No.
4715
>>4713Ці здоровезні тварюки, з вусами, хвостами, клешнями і всім чим положено, нахабно вдерлися у холодильник Дописувача, щоб розпатронити його заначку з коропивою.
⋮⋮⋮
No.
4717
>>4714>>4715>>4716Тим часом Дописувач, закриваючи вікно, засмутився - знову ж бо доведеться йти до магазину по коропиву
⋮⋮⋮
No.
4719
>>4718і пішов вбиратись, перед тим надійно закривши ракопічкурів у коробці від телевізора з кількома банками Коропиви.
⋮⋮⋮
No.
4720
>>4718Але це потім, зараз же стоїть більш нагальне питання - як позбутися цих негідників?
⋮⋮⋮
No.
4722
>>4719Вже застібаючи куртку, він побачив, як величезна клешня пробила стінку коробки.
⋮⋮⋮
No.
4723
>>4721Але спочатку вони варитимуть воду і викидуватимуть уоники.
⋮⋮⋮
No.
4725
>>4722Дописувач взяв стару металеву скриню і запхав коробку туди.
⋮⋮⋮
No.
4726
>>4723Перед тим, як вийти надвір, Дописувач поставив кип'ятитись воду для якихось нам не відомих цілей.
⋮⋮⋮
No.
4728
>>4725З-під ляди одразу запарувало.
⋮⋮⋮
No.
4729
>>4728Проте, на жаль чи на щастя, Дописувач цього вже не помітив, оскільки вже спускався сходами.
⋮⋮⋮
No.
4730
>>4729На сходах йому заступила дорогу прибиральниця.
https://youtu.be/9WhuUxg1LIQ
⋮⋮⋮
No.
4731
>>4730"Побрийся вже, ти людей лякаєш" - сказала вона.
⋮⋮⋮
No.
4732
>>4731-Моїй чанці і так подобається, - буркнув Дописувач, проходячи повз.
⋮⋮⋮
No.
4733
>>4732"ЧЯНЦІ!" - крикнула прибиральниця йому вслід.
⋮⋮⋮
No.
4734
>>4733"Та похій, як ви, пенсіонери, то всьо вимовляєте", - подумав Дописувач, але вголос не сказав, бо змалечку його навчили поважати літніх людей.
⋮⋮⋮
No.
4735
>>4734Надворі було хоч тепло, бо час морозам ще не настав, але надзвичайно вітряно і вогко.
⋮⋮⋮
No.
4737
>>4736"Головне не забути забігти на нову пошту забрати посилку" - подумав він.
⋮⋮⋮
No.
4738
>>4737Тільки тепер він помітив що в кишені куртки щось заворушилося. Це був маленький ракопічкурик, що встиг залізти до кишені поки наш герой відволікся на кухні.
⋮⋮⋮
No.
4739
>>4738"Куди ж його подіти?" - задумався Дописувач.
⋮⋮⋮
No.
4740
>>4739Не довго думаючи, дописувач кидає його у вікно з якого лунала музика, воно якраз було відчинено. "Нехай і інші постраждають" - подумав він.
⋮⋮⋮
No.
4741
>>4740Тим часом, прямуючи по вулиці в бік зупинки, на якій знаходився продуктовий, він помітив досить дивну картину.
⋮⋮⋮
No.
4742
>>4741Картина та висіла на зупинці і належала якомусь італійському автору, якого дописувач, нажаль, не пам'ятав.
⋮⋮⋮
No.
4743
>>4741Якийсь в міру підкачаний юнак роздратовано витягував зі своїх кишень стопки візитівок і матюкаючись кидав їх до смітника. При цьому бурмочучи "Та пішла на хуй ця йобана робота, я хочу нарешті спокійно подивитися аніме і поїсти морозива..."
⋮⋮⋮
No.
4744
>>4743До зупинки лишалось двадцять метрів.
⋮⋮⋮
No.
4745
>>4744- Нащо я збрехав прибиральниці про чанку? - долаючи метри думав засмучено, Дописувач. - Явже й не пам'ятаю коли тримався з дівчиною за ручку.
⋮⋮⋮
No.
4746
>>4745"Та то пусте. 2д чанки завжди кращі за 3д" - відмахнувся він.
⋮⋮⋮
No.
4747
>>4746На зупинці нікого не було. Тільки з реклами на людей вирячився черговий шаблонний щасливий юзер чергового Айфону з великим підписом "Купи це, їбанько".
⋮⋮⋮
No.
4748
>>4747Дописувач надягнув маску та зайшов всередину.
⋮⋮⋮
No.
4749
>>4747> На зупинці нікого не булоОкрім того накачаного юнака, про якого дописувач чомусь забув.
⋮⋮⋮
No.
4750
>>4747- Добре що я не такий як усі, - заспокоював сам себе Дописувач, сідаючи в маршрутку. - Мені Айфонів не треба. Я вільна та самодостатня особистість.
⋮⋮⋮
No.
4751
>>4749Юнак той був зайнятий, адже візиток в його карманах, ще було достатньо і всі вони були достатньо українські. Але ця історія буде доступна в DLC.
⋮⋮⋮
No.
4752
>>4750В маршрутці, як завжди, було мало людей та бухий водій слухав владімірскій централ.
⋮⋮⋮
No.
4753
>>4752Серед цих людей, за дивним збігом обставин, була і знайома для нього особа.
⋮⋮⋮
No.
4754
>>4753Купивши квиток, він попрямував на одинарне місце коло задніх дверей, що за збігом обставин було недалеко від цієї особи.
⋮⋮⋮
No.
4755
>>4754Особа ця буля трохи параноідальною і боялася коронавірусу, тому закутана була наче той Кенні з мультику Саус Парк. Не одразу й можна було зрозуміти - чи це хлопчик чи дівчинка.
⋮⋮⋮
No.
4756
>>4755Помітивши його, особа привіталась.
⋮⋮⋮
No.
4757
>>4756Але нашому герою оповідання не потрібні були проблеми та небажані розмови з небажаними особами, тому він зробив вигляд, ніби нічого не почув.
⋮⋮⋮
No.
4758
>>4757Особа це зрозуміла, знітилась і продовжила дивитись собі у вікно.
⋮⋮⋮
No.
4761
>>4759"О, а цей досі смокче коло траси", - подумав дописувач. Маршрутка поскрипуючи котилася далі.
⋮⋮⋮
No.
4762
>>4760Дописувач вийшов з автобусу та пройшовши кілька десятків метрів помітив, що особа з автобусу його переслідує.
⋮⋮⋮
No.
4764
Випадково видалилось, тому лишу тут 4760
>За деякий час маршрутка приїхала до пункту призначення - величезного торгового центру, що колись мав незрозумілу назву, а десь на початку року нові власники його перейменували на "Небесна ріка"; в нього лоґо ще схоже на укрсиббанківське.
⋮⋮⋮
No.
4765
>>4763На щастя, розчинитись в натовпі увечері в ТЦ було простим завданням, тому Дописувач так і вчинив.
⋮⋮⋮
No.
4766
>>4765Вправно оминувши роздатчиків рекламного спаму, Дописувач зрозумів що щось не так. Його звичний продуктовий супермаркет раптово був зачинений. На вході висіла об'ява "Зачинено на знезараження. Обереіжно, коронавірус." Поряд нудьгували двоє поліціянтів.
⋮⋮⋮
No.
4767
>>4766"Дііітько, доведеться знову купувати в ятці на зупинці" - розчарувався він.
⋮⋮⋮
No.
4768
>>4767Але перед тим вирішив запитати в поліціянтів, чи є поблизу ще продуктові магазини?
⋮⋮⋮
No.
4769
>>4768Проходьте, не затримуйтеся, - попередив його поліціянт. - Цей супермаркет не просто розповсюджував коронавірус через Мівіну, а ще й продавав Моршинську з розведеними в ній чіпами 3g.
⋮⋮⋮
No.
4770
>>4769- Тобто 5 Джі, - виправив його Дописувач.
⋮⋮⋮
No.
4771
>>4770в той ж час подумавши: "Кучмо, я ж запаси мівіни купив саме тут!"
⋮⋮⋮
No.
4772
>>4771Треба буде спалити цілий ящик Мівіни! Або протестувати на ракопічкурях - як не подохнуть то їсти можна буде.
⋮⋮⋮
No.
4773
>>4772"Але спершу треба купити Коропива та зайти на нову пошту за пакунком" - безперестанно в голові повторював він.
⋮⋮⋮
No.
4774
>>4773"Панове, а де можна поблизу знайти продуктовий магазин?" - запитав дописувач в поліціянта.
⋮⋮⋮
No.
4775
>>4774"Отам за рогом, коло антикафе РГ".
⋮⋮⋮
No.
4776
>>4775"Та фора зашкварена довбойобами-некройобами, чи не могли б ви підказати якусь іншу крамницю?"
⋮⋮⋮
No.
4777
>>4776"За сто метрів від ТЦ є ще одне сільпо, в напрямку центру"
⋮⋮⋮
No.
4778
>>4777"Дякую, не некройобте", сказав дописувач, і почимчикував у вказаному напрямку.
⋮⋮⋮
No.
4779
>>4778Але перед тим треба було зайти до відділення нової пошти, яке знаходилося у цьому ТЦ.
⋮⋮⋮
No.
4780
>>4779"От курва, знову за пошту забув", - сказав дописувач, і завернув до нп за посилкою.
⋮⋮⋮
No.
4781
>>4780Черги не було, і файна молодичка з огидою віддала дописувачеві середьного розміру коробку з наліпкою біологічної небезпеки та написом "ОБЕРЕЖНО! ПРІЛІ ПІСЮНИ!". Дописувач подякував, і пішов шукати магазин.
⋮⋮⋮
No.
4782
>>4781На виході на нього чекала якась файна молодиця.
⋮⋮⋮
No.
4783
>>4782"В вас щойно випало це з кишені" - сказало дівчина, а в руках вона тримала якийсь папірець.
⋮⋮⋮
No.
4784
>>4783Дописувач взяв цей папірець та розгорнув.
⋮⋮⋮
No.
4785
>>4784Виявилось, що це наліпка про пісюни.
⋮⋮⋮
No.
4786
>>4785На її зворотнім боці, проте, з'явився якись номер.
⋮⋮⋮
No.
4787
>>4786Придививишись, він побачив, що це число 42.
⋮⋮⋮
No.
4788
>>4786І короткий допис:
Ксенія - майстриня дистанційного мізкойобу.
⋮⋮⋮
No.
4789
>>4787Йдучи по вулиці, він побачив химерний будиеок з номером 42 в адресі.
⋮⋮⋮
No.
4792
>>4789Раптово він почув за спиною неприємне шарудіння і клацання.
⋮⋮⋮
No.
4795
>>4793З сутінок, рівними рядами, неначе вимуштруване військо, сунули ракопічкурі, з краю в край заповнюючи собою вулицю.
⋮⋮⋮
No.
4796
>>4795Істерично веселим голосом крикнувши "Настав час пригод, кучмо!", він рвонув у напрямку ТЦ, до якого лишалось метрів зо 30.
⋮⋮⋮
No.
4797
>>4796Запхані у коробку від телевізора, яка, в свою чергу, була замкнена в металевій скрині, набухані ракопічкурі спробували варити воду, та позаяк води не знайшлося, то обійшлися коропивою, випари якої кондесуючись на стінках коробки і розчиняючи їх, в сполученні з целюлозою, типографською фарбою, оксидами металу, та простроченим пакетиком приправ від мівіни, утворили надзвичайно мутагенну субстанцію і пришвидшили еволюцію ракопічкуря звичайного, давши йому примітивний інтелект, можливість розмноження діленням і непереборну жагу до помсту усяким мудакам, що запирають їх у скринях.
⋮⋮⋮
No.
4798
>>4797Тим часом Дописувач забіг в супермаркет, а в самому супермаркеті оголосили стан облоги, гарнізоном керувала Ксеня.
⋮⋮⋮
No.
4799
>>4797Бо вся та пиздота, що мучить ракопічкуриків - то всьо має бути стріляне та пізжене.
⋮⋮⋮
No.
4800
>>4798У ще не зачинені двері влетіла синичка і блювонувши Дописувачеві на спину, почала ширяти під стелею, виписуючі віражі.
⋮⋮⋮
No.
4801
>>4800Прозвучала сирена, всім роздають ружжо і запускають ґенератор, Дописувачу через прихильність Ксені до нього видали BFG9000.
⋮⋮⋮
No.
4802
>>4801Дописувач, діставши порохівницю, почав ладувати свій фурт-фурт.
⋮⋮⋮
No.
4803
>>4802Тим часом ракопічкурі почали вломлюватись всередину, Ксеня крикнула "Здайтесь або помріть!"
⋮⋮⋮
No.
4804
>>4803Та ракопічкурі не звертаючи на неї жодної уваги, попхнули на Дописувача, який все стояв і фурт-фурт ладував.
⋮⋮⋮
No.
4805
>>4804Вона стала між ним і ними, крикнувши "Не дам!"
⋮⋮⋮
No.
4806
>>4805Від необережного поводження фурт-фурт голосно бахнув, винісши у темряву ночі Ксеню і перші ряди ракопічкурової навали.
⋮⋮⋮
No.
4807
>>4806Побачивши це, Дописувач крикнув "Суки, ви за Ксеню відповісте!" і з повністю зарядженої рушниці почав виносити ракопічкурів ряд за рядом, а всі решту - за ним.
⋮⋮⋮
No.
4808
>>4807З негучним звуком "Чпоньк!" кожен з живих ракопічкурів розділився надвоє, а потім знову і знову, захисники просто не встигали їх винищувати з необхідною швидкістю.
⋮⋮⋮
No.
4809
>>4808Раптом у небі з'явився вертоліт з кулеметом і ПТКР, який доєднався до свята винищення ракопічкурів.
⋮⋮⋮
No.
4810
>>4808Дописувач заплакав посеред бою, адже Ксеня врятувала його незважаючи на те, що він не привітався з тією особою в автобусі і усіляко її уникав, адже тією особою і була Ксеня.
⋮⋮⋮
No.
4811
>>4809>>4810На додачу у ракопічкурів почали стріляти з вікон.
⋮⋮⋮
No.
4812
>>4810Бо це було, курво, нерозділене кохання. Дописувач усвідомив це занадто пізно.
⋮⋮⋮
No.
4813
>>4811>>4812Щоб позбутись їх усіх одразу, Дописувач кинув у них коробкою з нової пошти та вистрелив у неї.
⋮⋮⋮
No.
4814
>>4813Та він занадто пізно згадав, що в ній, серед прілих пісюнів, лежав контрабандний генератор чорних дір, модель друга, пакращена.
⋮⋮⋮
No.
4817
>>4814І всі ракопічкури вмить зникли.
⋮⋮⋮
No.
4818
>>4817Але разом з ними загинуло все навколо, разом з героєм-Дописувачем. Бо чорна діра то не пістоль з ризовими кулями. Ця хуйня своєю гравітацією вмить розірвала та втягла до себе усю матерію в радіусі кількох астрономічних одиниць. Цей світ тепер потребував перезавантаження з точок збереження.
⋮⋮⋮
No.
4819
>>4818Отже, все почалось знову.
Одного дня...
⋮⋮⋮
No.
4820
>>4819Ксенія прокинулася з поганим передчуттям. Кілька хвилин вона кліпала очима роздивляючись стелю над ліжком.
⋮⋮⋮
No.
4821
>>4820До неї на ліжко застрибнув маленький ракопічкурик, та став тертися об ноги і муркотіти.
⋮⋮⋮
No.
4822
>>4821Це трохи пригасило тривогу. Лускатий домашній улюбленець на ймення "Гречка" відчував коли у господині поганий настрій.
⋮⋮⋮
No.
4823
>>4822У ночі їй наснився дивний сон, в якому вона вмерла, рятуючи старого знайомого, ім'я якого Ксеня навіть не могла пригадати.
⋮⋮⋮
No.
4824
>>4823Як і у кожної самотньої дівчини, у Ксенії було вже п'ятеро милих ракопічкуриків, яких вона відпускала на ніч погуляти через вікно. На сусідів, що жалілися на звірину яка пролазить уночі до їх кухонь та жере продукти з холодильників дівчина не звертала уваги - головне, що її улюбленці були нагодовані та щасливі.
⋮⋮⋮
No.
4825
>>4824Тим часом, на іншому краю міста прокинувся Дописувач і на ходу позіхаючи та почухуючи сраку, поплентав до кухні.
⋮⋮⋮
No.
4826
>>4825На кухні все було як завжди, за винятком того, що зникла вся коропива.
⋮⋮⋮
No.
4827
>>4826Дописувач подивився на вікно, але те було зачинене і підперте віником.
⋮⋮⋮
No.
4828
>>4827"Чорт, забув закрити вентканал", - пригадав він.
⋮⋮⋮
No.
4829
>>4828Запхавши у вентканал старого ватніка, що чомусь валявся під мийкою, Дописувач пішов вмиватися.
⋮⋮⋮
No.
4830
>>4829В склянці з зубною щіткою він помітив якись папірець, якого тут раніше не було.
⋮⋮⋮
No.
4831
>>4830Розгорнувши його він прочитав
"Сьогодні ти помреш через жінку."
⋮⋮⋮
No.
4832
>>4829> Запхавши у вентканал старого ватнікаЧьортов русофоб, бандера, фашист.
⋮⋮⋮
No.
4833
>>4831Дописувач здивувався.
⋮⋮⋮
No.
4834
Ось ва і непоганий сюжет для ВН, а то люди там намагалися щось про село вигадувати
⋮⋮⋮
No.
4835
>>4833"Не дочекаєтесь.", - написав він зубною пастою на дзеркалі і подумав, що непогано б поміняти замки.
⋮⋮⋮
No.
4836
>>4832Дякую за комплімент.
⋮⋮⋮
No.
4837
>>4835Бо сусіди були дійсно дивні. Одна прибиральниця, що знається на аніме - це вже підозріло. В її віці треба дивитися 95-й квартал, а не дискутувати щодо термінології.
⋮⋮⋮
No.
4838
>>4837Проте нині він повинен був зробити дещо інше.
⋮⋮⋮
No.
4839
>>4838Дописувач взяв ноутбука, зайшов на Кропивач і почав натхненно сратися зі смоктачером.
⋮⋮⋮
No.
4840
>>4839Врешті смоктачер смоктанув, як і було зазвичай.
⋮⋮⋮
No.
4841
>>4840При чому як і на Кропивачі, так і на його рідненькому смоктачі.
⋮⋮⋮
No.
4842
>>4840З відчуттям виконаного обв'язку перед Ненькою, Дописувач нарешті піднявся і подзвонив своїй старій подрузі, Ксенії. Очікуючи поки вона відповість на дзвінок, він продумував як розпочати діалог з дивною подругою.
⋮⋮⋮
No.
4843
>>4842Ксеня з відразою подивилася на свій телефон і запхала його у шафу, а зверху накрила подушкою.
⋮⋮⋮
No.
4844
>>4843Не дочекавшись відповіді, Дописувач вирішив піти до неї в гості.
⋮⋮⋮
No.
4845
>>4844Але надворі бушував вайп і виходити було занадто ризиковано.
⋮⋮⋮
No.
4846
>>4845З неба падали тисячі котиків, на яких було написано чомусь "1+1". В таку погоду жоден господар навіть собаку не вижене на двір.
⋮⋮⋮
No.
4848
>>4846Врешті вайп припинився, і Дописувач зміг вийти.
⋮⋮⋮
No.
4849
>>4848Під ногами волого чвакали роздавлювані котики.
⋮⋮⋮
No.
4850
>>4849Звідусіль було чутне незадоволене мурчання.
⋮⋮⋮
No.
4851
>>4850Дописувача трохи не знудило, хоча він за роки бачив в Інтернеті усіляку гурятину, але мертві котики - це було вже занадто.
⋮⋮⋮
No.
4852
>>4851Тому він чимдуж добіг до зупинки і заскочив у перший ж трамвай.
⋮⋮⋮
No.
4853
>>4852Колінця підкошувалися, у вухах лунали зойки невинних вмираючих звіряток, кросівки були заляпані кривавими шматочками хутра та нутрощів.
⋮⋮⋮
No.
4854
>>4853Кондукторша з огидою оглянула Дописувача.
⋮⋮⋮
No.
4855
>>4854"Ну що, не оминув кототу?"
⋮⋮⋮
No.
4856
>>4855- А що, це вже не вперше таке? - з жахом перепитав Дописувач.
⋮⋮⋮
No.
4857
>>4856"Звісно ж ні. Навесні вже пару разів було, в квітні, здається".
⋮⋮⋮
No.
4858
>>4857- З тебе 10 гривень, - нагадала кондукторша.
⋮⋮⋮
No.
4859
>>4858"А, добре" - сказав Дописувач, витягши новеньку сріблясту монетку з Мазепою на звороті.
⋮⋮⋮
No.
4860
>>4859"Дідько, подорожчав проїзд" - подумав герой.
⋮⋮⋮
No.
4861
>>4860- Проїзд, як і був - 5 гривень, - відповіла Кондукторша, прочитавши думки Дописувача. - Ти просто мені котячими кишками замазав підлогу.
⋮⋮⋮
No.
4862
>>4860Тим часом трамвай їхав все далі і за деякий час котів стало менше.
⋮⋮⋮
No.
4863
>>4862На площі перед вокзалом ім.Йвана Гречки трамвай зупинився.
⋮⋮⋮
No.
4864
>>4863Проте нашому герою потрібно було до Лісової.
⋮⋮⋮
No.
4865
>>4864Але трамвай вже поїхав далі. Треба було шукати інший транспорт.
⋮⋮⋮
No.
4866
>>4865Тому Дописувач повитирав капці та спустився у метро.
⋮⋮⋮
No.
4867
>>4866- Коли його встигли тут побудувати? - охуївав Дописувач від Пакращення свого рідного міста.
⋮⋮⋮
No.
4869
"Менше з тим" - сказав він і спустився донизу.
⋮⋮⋮
No.
4870
>>4869Ціна за проїзд була така сама - 8 грн.
⋮⋮⋮
No.
4871
>>4870Дописувач запхав чотири двогривневі купюри всередину автомата і отримав блакитнуватий жетон.
⋮⋮⋮
No.
4872
>>4871"Дивно, бо жетони вже рік як не використовуються"
⋮⋮⋮
No.
4873
>>4872"Певно забули переналаштувати автомат" - подумав він і пройшов через турнікет з використанням жетона
⋮⋮⋮
No.
4874
>>4873На потяг чекало три людини ...
⋮⋮⋮
No.
4875
>>4874і за чотири хвилини він прибув.
⋮⋮⋮
No.
4876
>>4875У вагоні було з десяток людей, а гучномовець оголосив: "Поїзд прямує до станції Дарниця"
⋮⋮⋮
No.
4877
>>4876Усі сиділи, окрім одного чоловіка, який пересувався з ноги на ногу і взагалі поводив себе якось дивно.
⋮⋮⋮
No.
4878
>>4877Дописувач сів подалі від того чоловіка, про всяк випадок.
⋮⋮⋮
No.
4879
>>4878- Чому я не можу хоч день просто посидіти вдома та пограти в Дотку, - думав Дописувач. - Якого хуя кудись постійно їду, зустрічаю усіляку пиздоту, чому мене ігнорить дівчина яка мені подобається? Якісь злі надприродні сили граються зі мною?
⋮⋮⋮
No.
4880
>>4879Раптом чоловік глянув на нього і сказав: "Це Кропивач, курво!"
⋮⋮⋮
No.
4881
>>4880- Ти знаєш як звільнитися від цього кошмару? - з надією спитав у нього Дописувач. - Як стати вільним?
⋮⋮⋮
No.
4882
>>4881"Лише твоя дівчина знає це."
⋮⋮⋮
No.
4883
>>4882- Але ж її у мене не має! - тригернувся Дописувач і в сльозах вибіг з вагону.
⋮⋮⋮
No.
4884
>>4883Був уже вечір, на пізньомодерній станції ледь скніло світло та виднівся напис "ДАРНИЦЯ"
⋮⋮⋮
No.
4885
>>4884- Нарешті ти припиздував! - почув наш герой невдоволений голос збоку. Його все задовбався тут чекати старий знайомий в масці жабеняти Пепе (карантин все ж).
⋮⋮⋮
No.
4886
>>4885Дописувач нарешті привітався
⋮⋮⋮
No.
4887
>>4886"Пішов нахуй, рагулю!" - сказав він і попиздував у АТБ за смарт-колою.
⋮⋮⋮
No.
4888
>>4887АТБ був якраз навпроти станції.
⋮⋮⋮
No.
4889
>>4888Увесь магазин раптом вибухає. Його уламки розносить по околиці. Ошалілий герой не встиг дійти до нього і тому відбувся тільки кількома подряпинами та забрудненими джинсами - бо вдало впав на сраку під час вибуху.
⋮⋮⋮
No.
4890
>>4889Він встає і чимдуж біжить назад до станції.
⋮⋮⋮
No.
4891
>>4890Він згадав, що біля його дому є ще один АТБ.
⋮⋮⋮
No.
4892
>>4891Але в ту ж мить згадав, що їхав до Ксені, що живе всього за два квартали звідтам.
⋮⋮⋮
No.
4893
>>4892З цими думками Дописувач спустився у метро, сів на поїзд і поїхав назад.
⋮⋮⋮
No.
4894
>>4893У вагоні стояв той самий чоловік.
⋮⋮⋮
No.
4896
>>4894Дописувач вдяг навушники, включив музику і почав тупити в телефон.
⋮⋮⋮
No.
4898
>>4896За кілька хвилин він благополучно дібрався до станції неподалік від дому.
⋮⋮⋮
No.
4899
>>4898На поверні комунальники грабарками відшкрібали від асфальту рештки котовайпу і складували у великі чорні мішки для сміття.
⋮⋮⋮
No.
4900
>>4899Коло дверей до під'їзду він побачив Ксеню, яка чекала на нього.
⋮⋮⋮
No.
4901
>>4900Але до АТБ було ближче, тому він пішов туди.
⋮⋮⋮
No.
4902
>>4901Дописувач ще не знав що то діяло прокляття АТБ. І наклала на нього сама
КСЕНІЯ, щоб наш герой не набридав їй своїми залицяннями.
⋮⋮⋮
No.
4904
>>4902Раптом АТБ розчинилось, і до Ксені знову стало ближче.
⋮⋮⋮
No.
4905
>>4904До ксені під'їхало таксі, вона сіла в нього і поїхала.
⋮⋮⋮
No.
4906
>>4905Тоді він побачив, що його квартиру розтягують якісь членистоногі мудні.
⋮⋮⋮
No.
4907
>>4906Придивившись пильніше, Дописувач побачив, що це ракопічкурі, які вирішили заселитися до нього і влаштували перестановку.
⋮⋮⋮
No.
4908
>>4907Тоді Дописувач чкурнув у невідомому напрямку, добіг до першої ж двадцятидвоповерхівки, хекаючись піднявся ходами і виліз на дах.
⋮⋮⋮
No.
4910
>>4908Від прірви його відділяли пару метрів та невеличкий парканчик.
⋮⋮⋮
No.
4911
>>4910Діставши мотузку, яку для чогось завжди тримав у кишені, він прив'язав її до якоїсь труби і почав по ній спускатися до свого вікна, сподіваючись зненацька з'явитися перед ракопікчурами і провести бездоганну операцію по їх нейтралізації у стилі спецназу.
⋮⋮⋮
No.
4912
>>4911Проте він забув, що його будинок це п'ятиповерхівка за триста метрів звідтам, а тому заскочив лише якусь голу дівку.
⋮⋮⋮
No.
4913
>>4912Трос виявився неміцним і порвався, проте він на той момент був вже на чиємусь балконі на 17 поверсі.
⋮⋮⋮
No.
4914
>>4913Оскільки він вже стояв на балконі, трос не повинен був порватися, тож його хтось розрізав, але кому потрібна смерть Дописувача? Та не про це слід було зараз думати, бо перед ним стояла гола дівчина, якій було потрібно якось пояснити таке пафосне втручання.
⋮⋮⋮
No.
4915
>>4914"В-вибачте, я помилився квартирою, вибачте..." - сказав він.
⋮⋮⋮
No.
4916
>>4915Де твоя візитівка, довбню? - невдоволено відповіла дівчина, наче до неї кожного дня вдираються незнайомі парубки.
⋮⋮⋮
No.
4917
>>4916"Від'їбися, пизда тупа" - відгавкнувся Дописувач і пішов до вхідних дверей.
⋮⋮⋮
No.
4918
>>4917Аж раптом в них постукали.
⋮⋮⋮
No.
4919
>>4918Дописувач відчинив замки, в'їбав з ноги у двері і переступивши тихенько стогнуче тіло упизжене дверьми, спустився по сходах.
⋮⋮⋮
No.
4920
>>4919Тіло скрикнуло "Хапайте його!"
⋮⋮⋮
No.
4921
>>4920Але хапати було нікому, тому Дописувач просто пішов.
⋮⋮⋮
No.
4922
>>4921Коло входу стояв чорний бус, а коло нього два бугаї в формі.
⋮⋮⋮
No.
4923
>>4922Вони грали в камінь-ножиці-папір на роздягання.
⋮⋮⋮
No.
4924
>>4923І вже обидва були тільки в самих трусах.
⋮⋮⋮
No.
4926
>>4924Дописувач спокійно пройшов повз них і пішов додому, побачивши, що його квартиру опечатали спецслужби.
⋮⋮⋮
No.
4927
>>4926Подивившись на печатки, Дописувач побачив, що вони змазані, та ще й трикутні замість круглих.
⋮⋮⋮
No.
4928
>>4927Це свідчить лише про те, що оглядачі спішили та були з таємного 13-го відділу Служби безпеки.
⋮⋮⋮
No.
4929
>>4928Досі ніхто не міг надати свідченні про існування цього відділу, тому дописувач, діставши телефон і ввімкнувши камеру, рішуче зайшов до квартири за пруфами.
⋮⋮⋮
No.
4930
>>4929Все було перерито, а вікна повибивані.
⋮⋮⋮
No.
4931
>>4930За столом сидів чоловік, одягнений у службову форму. Можна було побачити, як службовець з цікавістю вивчав кропивач та читав дописи у різноманітних тредах.
⋮⋮⋮
No.
4932
>>4931"Перепрошую, а ви хто?" - спитав дописувач. - "І що ви робите в моєму домі?"
⋮⋮⋮
No.
4936
>>4932"-Це зараз не є важливим, важливо дещо інше, а саме те, що ваше життя будується на дописах з нитки №4707 у літературному розділі кропивачу. Чи не помітили ви, що за останні 5 годин трапилося забагато дивних речей?"
⋮⋮⋮
No.
4937
>>4936- Це якийсь блядський постмодернізм виходить, - почухав потилицю Дописувач. - Але... чому я?
⋮⋮⋮
No.
4938
>>4937"Не тільки ти. Твоя дівчина теж."
⋮⋮⋮
No.
4939
>>4938"- Яка ще дівчина? В мене її немає"
⋮⋮⋮
No.
4940
>>4939"Є. Тебе зашиперили до твоєї дивної знайомої."
⋮⋮⋮
No.
4941
>>4940- Ну що? Тепер помітили, як невідомі сили розрирають вашу реальність та свідомість на різні сюжетні лінії? - спитав чоловік у формі. - Ви привернули увагу потужних та загадкових створінь з іншої реальності. Вони граються вами. І ми хочемо зрозуміти чому і як.
⋮⋮⋮
No.
4943
Ліл, це вже SCP якесь. Може хтось внесе до бази?
⋮⋮⋮
No.
4944
>>4942- Якби вона знала, я б тут не сидів, - чоловік у формі махнув рукою на гармидер у кімнаті.
⋮⋮⋮
No.
4945
>>4943разом з кропивачем чи як підоб'єкт кропивача?
⋮⋮⋮
No.
4946
>>4945Та ні, окремо від кропивача, типу "thread N4707"
⋮⋮⋮
No.
4947
>>4946> thread N4707not bad
⋮⋮⋮
No.
4948
то додаєте?
⋮⋮⋮
No.
4949
>>4948Якщо зараз ніхто не зробить, тоді я завтра зроблю.
⋮⋮⋮
No.
4951
>>4944Шкода, а що тоді робити?
⋮⋮⋮
No.
4952
- спитав він.
⋮⋮⋮
No.
4954
>>4953Я опрутнів від кількості правил та розміру посібника, який треба буде перечитати перш ніж створювати свого сцп + саме створення. В мене, через навчання, банально часу на це не вистачає. Робіть, якщо комусь цікаво. Може, коли-небуть, повернуся до цієї ідеї, як час буде.
⋮⋮⋮
No.
4955
>>4951>>4952-Ну, по перше, ви маєте проїхати з нами
⋮⋮⋮
No.
4958
>>4955- Ватника треба із собою забрати чі краще залишити? зненацька схотів переконатися Допісувач.
⋮⋮⋮
No.
4976
>>4959Вони поїхали далеко за місто.
⋮⋮⋮
No.
4989
>>4988надвечір у калюжі біля трамваю
⋮⋮⋮
No.
4990
>>4989Зорі сяяли над ними
