/l/ - Література

Додам - у цій книзі я вперше побачив таку фічу як QR-коди, які ведуть на фото, відео з місця подій. Дуже сильно підвищує сприйняття книги, досвід украй цікавий

>>4412
Теж читав цю книгу. Якісна річ. Валєра якщо й далі буде писати - буде стронговим письменником.

>>4410
Багато тематичних телеграм-каналів радять творчість німецького письменника, ветерана двох світових воєн Ернста Юнгера.

« — Слухайте, — сказав він Швейкові, який байдуже розглядався навколо. — Тільки ще раз наверніться мені під руку, — довго мене не забудете! Відведіть його!

Поки Швейка відводили назад у шістнадцяту, слідчий Берніс викликав до себе наглядача Славіка.

— Аж до остаточного вирішення, — наказав він коротко, — Швейк надсилається в розпорядження пана фельдкурата Каца. Приготувати папери про звільнення і з двома конвойними відвести до пана фельдкурата.

— Чи накажете відвести його в кайданах, пане поручнику?

Слідчий грюкнув кулаком по столу:

— Йолопе! Я ж вам ясно сказав, приготувати папери про звільнення.

І все, шо назбиралося за день у душі слідчого: і капітан Лінгарт, і Швейк, — вилилось бурхливим потоком на наглядача і закінчилося словами:

— А тепер розумієте, що ви коронований осел?

Так годилося б називати лише королів і цісарів, але навіть і звичайний наглядач — особа некоронована — не був задоволений таким звертанням. Виходячи від слідчого, він кoпнув в'язня, який прибирав у коридорі.

Щодо Швейка, то наглядач вирішив залишити його бодай одну ніч у гарнізоні, хай ще зазнає втіхи.

Ніч, проведена в гарнізонній тюрмі, завжди викликає приємні спогади. Поряд шістнадцятої був карцер-одиночка, похмура діра, звідки й цієї ночі розлягалося виття замкненого в'язня, що йому фельдфебель Ржепа з наказу штабного наглядача Славіка ламав ребра за якусь дисциплінарну провину.

Коли виття затихло, в шістнадцятій стало чути тільки тріскання знайдених у білизні вошей, які попали під нігті в'язнів.

Над дверима, в заглибленні стіни, стояла гасова лампа з дротяною запобіжною сіткою. Лампа світила тьмяно і коптіла. Запах гасу змішувався з випарами людських немитих тіл і смородом параші. Після кожного користування параша відкривала свою поверхню і випускала нову хвилю смороду в, шістнадцяту.

Недоброякісна їжа утруднювала процес травлення, і більшість людей страждала від накопичення газів, які випускалися в нічну тишу. В'язні перегукувались один з одним тими сигналами під різні жарти.

У коридорах було чути розмірені кроки вартових, коли-не-коли у дверях відчинялося віконце і в нього зазирав наглядач.

З середніх нар чулася тиха розповідь.

— Мене перевели сюди після невдалої втечі. Раніше я сидів у дванадцятій камері.

Там ніби тримають за легші провини. Одного разу привели до нас сільського дядька. Він дістав чотирнадцять днів за те, що приймав до себе на нічліг вояків.

Спочатку думали — це політична змова, але потім виявилося, що він робив це за гроші. Селянина мали посадити між дрібними злочинцями, але там було вже повно, і він потрапив до нас. Якого тільки добра він не приніс із собою з дому, і чого йому не напередавали! Йому дозволили чомусь харчуватися власними продуктами в додаток до тюремної їжі. І курити дозволили. Приніс він із собою дві шинки, величезну хлібину, яйця, масло, сигарети, тютюн — одне слово, все, що душа забажає, і все тримав у двох торбах. Цей дурило збирався усе те зжерти сам.

Навіть не здогадався поділитися з нами, як робили інші, коли щось діставали. А коли ми почали у нього випрошувати, він, скнара, все ні та ні. Він, мовляв, сидітиме тут чотирнадцять днів і може зіпсувати собі шлунок тією капустою та гнилою картоплею, що нам дають на обід. Він обіцяв віддавати нам усю тюремну страву і тюремний хліб, бо вони, мовляв, його не цікавлять. "Діліться, — каже, — поміж собою або міняйтеся по черзі". І знаєте, такий був панський песик, що навіть не хотів сідати на парашу, а чекав другого дня, щоб на прогулянці зробити це у вбиральні. Це розпещене створіння принесло з собою навіть туалетний папір.

Ми йому сказали, що нам начхати на ту його порцію, і терпіли день, другий, третій. Чолов'яга жер шинку, мастив хліб маслом, лупив яйця, одним словом, жив як у бога за пазухою. Курив сигарети й не хотів навіть дати комусь бодай хоч раз затягнутися. Вам, казав, заборонено курити, і якщо наглядач побачить, то йому, мовляв, нагорить. Так ми терпіли три дні. А на четвертий день вночі з ним і порахувалися. Вранці скнара прокидається, — а я вам забув сказати, що він завжди вранці, вдень і ввечері, перед тим як напхатися, молився. Довго молився. Отже, й тепер помолився і давай нишпорити в своїх торбах під нарами. Торби лежали на місці, але були сплющені й зморщені, як висушена слива. Бідолаха почав репетувати, що його обікрали, що там залишився тільки туалетний папір. Спочатку він думав, що ми жартуємо, просто все сховали кудись. І каже нам, та ще так весело: "Гей, ви, шалапути, ви ж однаково мені все повернете, але ніде правди діти, гарно у вас це вийшло".»

>>4410
Безодню Сорда з нашої 93-ї бригади читали?

Бамп. Все одно хотiв створювати тред зi "слiдами" в ОП-постi. Що є ще цiкавого про АТО?
> Чи щасливіша людина з усім цим за солдата, що вперше за 3 дні смакує щось солодке?
В мене були схожi думки коли начитався москальских книжок i сайтiв про "панятiя" та тюрму.

ВІЙНА І ЛІТЕРАТУРА: Ремарк, Гемінґвей, Воннеґут та Чех, Сайгон, Маркус

>>4410
Вривайся в вирішальну битву!
https://ab3.army/

Війна в літературі: трагедія, гумор, ключові книги | Чирков, Стасіневич | Запах Слова

книги про війну і чому не варто їх боятися

Першим в бій. Морська піхота США зсередини, Віктор Гарольд Крулак

#Військова література, морська піхота, бойовий дух, історія військових подвигів

Безпрецедентне дослідження подвигів на полі бою і стійкості бойового духу морських піхотинців США від легендарного генерала морської піхоти

Генерал Віктор Г. Крулак досліджує морську піхоту США, аналізуючи її історію, бойовий досвід і стійкість перед викликами. Автор розповідає про героїчні подвиги, братерську любов і відданість, які стали основою репутації Корпусу, зокрема під час Другової світової війни, конфліктів у Кореї та В’єтнамі.

На відстані одного пострілу. Становлення офіцера морської піхоти, Натаніель Фік

#Морська піхота, військові мемуари, Афганістан та Ірак, сучасна війна

Захоплива розповідь капітана морської піхоти Натаніеля Фіка про службу в елітному батальйоні морської піхоти, що охоплює бойові дії в Афганістані й Іраку. Книга зосереджується на людях, які ведуть бої, і розкриває складність лідерства, довіри та реалій сучасної війни.

Завжди вірний. Бізнес-лідерство у морській піхоті, Ден Керрісон, Род Волш
ПАРТНЕР ЕКОЛЬ

#Лідерство морської піхоти, бізнес-лідерство, культура мотивації, Корпус морської піхоти США

Колишні морські піхотинці, діляться перевіреними практиками мотивації, управління та створення культури навчання, які допомагають розкрити найкраще в кожному працівникові, й розкривають секрети лідерства Корпусу морської піхоти США, які можна застосувати у бізнесі.

https://laboratory.ua/blog/vydavnychi-plany-laboratorii-45-nonfikshn-knyzhok-u-2025-rotsi

Презентація книги Олександра Терена «Історія впертого чоловіка»

>>4688
Читав Швейка. Скажу просто — охуєнно

https://nubip.edu.ua/node/134777

Мирослав Лаюк про «Смерть солдата» | Єстети

Мілітарна культура від Гомера до Багряного

>>4410
Пригоди бравого вояка Швейка

Бля, і оце класика, блядь? Цей твір вважається класикою сатири і нібито найкращим прикладом військової сатири 20-го століття. Але це перевантажений і громіздкий збірок фельєтонів.

Тим більше, якщо заглибитися в біографію Гашека і його нехуйову роботу на радянську владу (Гашек вклав багато сил і активності в укріплення червоної влади власне на теренах Росії і на батьківщину в Чехію він не дуже рвався, поки більшовики його, фактично, не відправили туди, додому) то від твору, не зважаючи на його талановиту сатиру та правдивість армійських порядків, віє неприємним таким презирством до усіх народів Австро-Угорщини, від німців до власне, чехів. Досить суперечливий твір в якому немає жодних персонажів яким хочеться співпереживати або симпатизувати.

Комплект Шух. Історія легенди + Іду на штурм :
https://uacomix.com/product/komplekt-shukh-istoriia-lehendy-idu-na-shturm/

"

Презентуємо історію життя Романа Шухевича у мальописі!
Легендарний командир УПА, який став символом боротьби за Україну.
Але водночас був амбітним спортсменом, музикантом, креативним підприємцем і невловимим конспіратором.

Після смерті Шухевичу не пощастило двічі: одні перетворили його на нацистського колаборанта, інші—на бронзового ідола.
Але яким він був насправді? Спробували показати це у мальописі «Шух. Історія легенди».

Мальопис буде в нагоді не лише шанувальникам славетного командира, а й стане захопливим знайомством із видатною постаттю нашої історії для усіх українців.
Історична достовірність, динамічний сюжет та майстерний малюнок витворюють захопливу оповідь про головні події з життя Романа Шухевича.

Цей проєкт став результатом ініціативи й фінансування культового ресторану «Криївка» у партнерстві з редакціями «Локальна історія» та UA Comix.


На сторінках мальопису розгортається історія бійців 3-ї окремої штурмової бригади, просякнута українським містицизмом і військовим духом.
Мальопис передає атмосферу війни, яку зазвичай бачимо через об’єктиви GoPro штурмовиків.
Серед гуркоту артилерії, пострілів ворожих снайперів і зруйнованих будинків розкриваються сила та звитяга воїнів 3-ї окремої штурмової бригади.

«Життя бійців 2-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр на чолі з їхнім командиром Сліпом варте того, щоб стати сюжетом мальопису.
У світовій попкультурі ми знаємо історію Капітана Америки.
Історія ж наших бійців набагато крутіша та правдивіша, тому маємо закарбувати її, створити свою мілітарну попкультуру»,—команда UA Comix.

Кошти від продажу будуть спрямовані на забезпечення потреб та підтримку бійців 3-ї окремої штурмової бригади."

Богдан Кордоба, Людмила Самусь - "3.3.3.":
https://book-ye.com.ua/hudozhnja-literatura/poezija/suchasna-ukrayinska-poeziya/3-3-3/?srsltid=AfmBOoqLkRCiG3k7xx6ktMBm4L26RFcCv5kTLJ2krL0gAk3zPlsX-_iI

«3.3.3.»–це оригінальна збірка графічної поезії, що містить віршовані переживання війни. Богдан Кордоба та ілюстраторка Людмила Самусь пропонують читачам кількадесят коротких поетичних історій, що перетікають одна в одну, утворюючи єдине полотно історії.
В цій книзі читачі знайдуть поезію, сповнену переживань і реалій воєнного часу.
Це історії про кожного з нас, про нашу боротьбу, біль і силу.
У військовій справі вигук «триста тридцять три»–це команда залпового вогню, який у цій книзі текстово й візуально стає гаслом свободи й перемоги.
Автор цієї збірки–письменник, волонтер і засновник видавництва «UA Comix» Богдан Кордоба.

Збірка «3.3.3.» поезій в мальописах названа однією з найкращих поетичних книжок за версіє організації український ПЕН.
Поетичні рядки цієї книжки створювались впродовж 2022-23 років і стосуються вони здебільшого війни, яка є центральним переживання усіх українців в цей час.