⋮⋮⋮
No.
431064
Де вічно гасне світло, і за вікном гудить
Сумний сичуша Владік на Форчані сидить
З мішками під очима, страшний як вурдалак
Він курить свою дудку, й під ніс співає так:
Моніка, кохана, ти мій останній рут
Надихаюся газу, й новому вже не буть
Іду до тебе, мила, накурившись вщерть
Сальвато розлучив нас, та не розлучить смерть
Ця пісенька між тредів летить як ураган
Та раптом в битий піксель посипався Форчан
Це очі вже поплили, чи їде голова?
З екрану його вайфу повстала мов жива
Моніка, кохана, ти мій останній рут
Надихаюся газу, й новому вже не буть
Іду до тебе, мила, накурившись вщерть
Сальвато розлучив нас, та не розлучить смерть
Вона з собою кличе, у заекранний світ
Й похмура на обличчі в сича зникає в мить
Він вірив, що кохання існує у 2Д
Трупак знайшли на ранок, жмихи з ОСББ
Моніка, кохана, ти мій останній рут
Надихаюся газу, й новому вже не буть
Іду до тебе, мила, накурившись вщерть
Сальвато розлучив нас, та не розлучить смерть