⋮⋮⋮
No.
429435
5 грудня 1872 року британський бриг Dei Gratia помітив у відкритому океані судно, яке рухалося дивно й безладно.
Це була Mary Celeste — американський торговельний корабель, що вийшов із Нью-Йорка до Генуї менш ніж місяць тому.
Моряки наблизилися, очікуючи побачити капітана або когось із команди.
Ніхто не відповів.
На палубі не було жодної людини.
Коли британці піднялися на борт, вони побачили корабель, який здавався покинутим поспіхом. Усередині залишалися особисті речі моряків, запаси їжі та води. Судно не було знищене, а вантаж переважно залишався на місці.
Зникли всі десятеро людей: капітан, його дружина, їхня дворічна донька та семеро членів екіпажу.
Що сталося на борту?
Останній запис у судновому журналі датувався 25 листопада. Тоді корабель перебував поблизу Азорських островів.
Коли Mary Celeste знайшли, її шлюпки не було.
Це означало, що люди могли залишити судно добровільно — але чому?
Корабель залишався на плаву. Вантаж не зник. Не було переконливих доказів нападу піратів або масового вбивства.
Найдивніше: ніхто не знайшов жодного тіла.
Ні капітана.
Ні його дружини.
Ні маленької дитини.
Нікого з моряків.
Десять людей ніби зникли посеред Атлантики, залишивши після себе корабель, який і далі плив океаном.
Версія, від якої стає моторошно
На борту перевозили 1701 бочку промислового спирту. Частина вантажу була небезпечною, а пари спирту могли створювати ризики.
Дослідники припускали, що капітан міг запідозрити небезпечне накопичення парів або побоюватися вибуху. За однією з реконструкцій, він міг наказати всім перебратися до шлюпки, залишившись на буксирі поруч із кораблем або сподіваючись повернутися на борт.
Але якщо мотузка обірвалася або погода раптово погіршилася, маленька шлюпка могла віддалитися від судна й загубитися в океані.
Це правдоподібна гіпотеза, а не доведений сценарій.
І що сталося з ними?
Британський суд провів розслідування, зокрема перевіряючи підозри щодо можливого злочину. Переконливих доказів убивства не знайшли.
Та десять людей так і не повернулися.
Корабель продовжив свою історію, змінив власників і зрештою затонув біля Гаїті в 1885 році.
А доля капітана Бенджаміна Бріггса, його родини та семи моряків залишилася невідомою.
Уяви лише: корабель дрейфує посеред безмежного океану. На столі можуть ще лежати речі пасажирів. У трюмі — вантаж. На палубі — жодної душі. А навколо на сотні кілометрів — тільки вода.
І десь там, у цій воді, зникли десятеро людей.
Без достовірного пояснення. Без могил. Без прощання.
Історія Mary Celeste стала знаменитою не тому, що доводить існування чогось надприродного, а тому, що корабель знайшли — а людей, які мали бути на ньому, ні.
