>>429379 4.Неживі люди в бетонних коробках: покос як тригер депресії
Більшість містян уже перебувають у граничному психічному стані. Хронічний стрес, бетонний краєвид навколо, сірість. І замість того, щоб берегти єдиний живий острівець під вікном, люди покірно дивляться, як його перетворюють на жовте гниле згарище.
Вигляд випаленої мертвої землі під вікнами на підсвідомому рівні вганяє людину в глибоку депресію. Відсутність ознак життя у дворі транслює мозку сигнал: «Тут небезпечно, тут усе вмирає». Неживі, емоційно вигорілі люди своїм мовчанням дозволяють знищувати живе. Це прихований суїцид міського населення.
5. Єдина аптека для ваших тварин
Для собак, котів та міських птахів цей нещасний клаптик трави — єдина природна їжа та доступні ліки. Тварини інтуїтивно знаходять потрібні види трав, щоб очищати організм і поповнювати вітаміни в штучному міському середовищі. Знищуючи траву, ви прирікаєте домашніх улюбленців та вуличних тварин на хвороби. Це чисте шкуродерство, узаконене ЖЕКом.
Досить бути співучасниками вбивства
Кожного разу, коли під вашим вікном заводиться коса, а ви продовжуєте пити каву — ви співучасник. Ви добровільно погоджуєтеся дихати пилом, чухатися від укусів і задихатися в депресивному пеклі.
Виходьте і вимагайте припинити. Земля двору належить власникам квартир, а не начальнику дільниці ЖЕКу.
Пишіть відмови. Збирайте підписи проти викошування прибудинкової території.
Захищайте свій двір. Якщо ми не відстоїмо ці останні 15 сантиметрів живої зелені, місто остаточно перетвориться на братську могилу з бетону.