⋮⋮⋮
No.
428834
Наприкінці березня 1922 року на віддаленій баварській фермі Гінтеркайфек сталося щось жахливе.
За кілька днів до трагедії господар ферми Андреас Ґрубер помітив дивні сліди на снігу. Вони вели з лісу до будинку, але слідів назад не було.
Потім він почув кроки на горищі.
Невдовзі зник ключ від будинку.
А ще родина знайшла газету, яку ніхто з них не купував.
Ґрубер розповідав про ці дивні події знайомим, але не поспішав звертатися до поліції.
За кілька днів шестеро людей на фермі були мертві.
Серед них — сам Андреас, його дружина, донька, двоє онуків і нова служниця, яка пропрацювала там лише один день.
Коли сусіди нарешті занепокоїлися й перевірили ферму, відкрилася страшна картина.
Чотирьох членів родини знайшли в господарській будівлі. Служницю та маленького Йозефа — у житловій частині будинку.
Слідство встановило, що людей убили мотикою або подібним знаряддям.
Але наймоторошніше з'ясувалося пізніше.
Убивця міг залишатися на фермі й після вбивства.
Сусіди повідомляли, що після ймовірного часу трагедії з димаря йшов дим. Худоба була нагодована, а в будинку, схоже, хтось користувався кухнею.
Тобто людина, яка вбила шістьох, могла спати під тим самим дахом, ходити подвір'ям і годувати тварин, поки мертва родина лежала неподалік.
Поліція допитала підозрюваних, перевіряла можливі мотиви та досліджувала докази. Але злочинця так і не знайшли.
Ферму зрештою знесли, проте справа залишилася нерозкритою.
Хто залишав сліди на снігу?
Хто ходив горищем?
Хто міг сидіти на кухні після вбивства й дивитися на вогонь у печі, знаючи, що в сусідніх кімнатах лежать шість тіл?
Можливо, убивця був знайомий родині.
Можливо, він знав кожен куточок ферми. А можливо, його ніколи навіть не підозрювали.
Найстрашніше в цій справі те, що підозри виникли ще до вбивства — але допомоги ніхто не покликав.
І до сьогодні ім'я людини, яка перетворила віддалену ферму на місце масового вбивства, достеменно невідоме.
