>>428299>те що дах може поїхати це базаДах мій уже поїхав, здається. Я коли під обстрілами сидів мені психологічно не так погано було, як коли я тут просто згниваю заживо, займаючись якоюсь нісенітницею. Там ти хоч знаєш, що або живий, або мертвий, очі заплющив і чекаєш. А тут якась нескінченна психологічна тортура, я скоро вже увірую у те, що це мене Сварог так карає. Не буду сперечатися, що повертатися додому - крінж, але у мене іноді стаються такі собі душевні поривання, мовляв рвонуся-но я до армії, проте потім я дивлюся у дзеркало і питання відпадає.
>хуй знає як фіксити крім зайнятості якоїсь А де ж ти ту зайнятість тут знайдеш? Я вже навіть не знаю, у яку країну треба було б їхати, щоб з цим було нормально. Хіба у Чехію, цеглу таскати? У них тут взагалі ринок праці якийсь дивний, я так бачу, що і місцевим європейцям багато коли не щастить хоч як-небудь нормально влаштуватися, зате цих індусів хоч лопатою греби.
>Взагалі я ще будучи в Україні з дайвінчика раз гуляв з якоюсь дивною дівчиноюО, та ти хоч соціально не довбонутий. Я ще в Україні трохи затурканий був, але там всі, так би мовити, свої, тож якось можна було жити, а тут зовсім погано.
>>428300Насправді ОП я написав зі шведського айпі, а чому румунський прапор не знаю. З впн так іноді буває. Взагалі я стараюся не говорити, де я, бо у мене параноя.
>>428318>>428326Мені, власне, закордон не подобається тим, що він мені, м'яко кажучи, не милий. Не беруся казати точно, але мені здається, що я починаю його ненавидіти. Життя я тут жодного будувати не хочу. Люди, які старші, що з сім'ями повиїжджали і уже з України мали досвід (приблизно-)кваліфікованої праці, в принципі живуть. А я, по відчуттям, тут більше сиджу чисто гріхи спокутувати, чи я вже не знаю. Я втратив будь-яке почуття сенсу. Може якби були гроші можна було б десь у якомусь крутому ВНЗ тут вивчитися і хоча б роботу мати нормальну, але я не певний. Я коротше останнім часом уже почав ловити себе на стійкій думці про те, що гроші мені, власне кажучи, ні до чого.
А може то я просто людина така.
