/b/ - Балачки

сон.
Я багато часу проводжу уві сні.
Навіть скажу, що проводжу там життя.
Все цікаве, тривожне і незрозуміле, ніби пошите з різних вирваних шматків тканини.
Мабуть, я сплю прямо зараз, просто під час написання цього послання. Я пишу уві сні.
У цьому сні теж є чимало цікавого, тривожного та пошитого з різних шматків.
Але основна частина так і залишається на задвірках пам'яті.
Але з будь-яких снів рано чи пізно прокидаються, адже так?
Це неминучий процес як і засинання.
І я прокинусь і від цього сну.
Але, як і частина снів, я не швидше за все запам'ятаю його.
Я прокинуся у своїй темній спальні, настільки темній, що в ній не буде жодного фотона.
Я настільки міцно спав що не пам'ятатиму що було до цього засинання, не пам'ятатиму що таке фотон, а всюдисуща темрява цієї спальні буде тільки більше туманити мене.
І ніби в цій спальні немає стін, або ж я буду скований між її стінами.
Може й ця темрява лише сон? Чи засну я знову і який буде наступний сон? Чи я прокинуся знову і побачу ту довгоочікувану дійсність?