/b/ - Балачки

Ви не громадяни. Ви — співучасники власного рабства.Кожного разу, коли у стрічці з’являється черговий пост про те, як система ламає, саджає чи утилізує людину, яка намагалася відкрити вам очі, ви робите три речі: ставите сумний смайлик, пишете «який жах / ну і срака» і щільніше загортаєтесь у ковдру свого уявного комфорту. Ви думаєте, що пересидите. Що репресивна машина поглине «бунтарів» і заспокоїться.Не заспокоїться. Ви наступні в черзі. Просто ваша ферма поки що не пішла під ніж.Історичний конвеєр боягузтва: як ви зливатимете своє майбутнєВи думаєте, ваше мовчання — це якась унікальна стратегія виживання? Ні, це вікова дурість, за яку людство завжди платило ріками крові. Система не сильна — вона просто користується вашим паралічем. Згадайте історію, яку ви так паршиво вчили:Німеччина, 1930-ті роки: Пастор Мартін Німеллер описав це ідеально: «Коли вони прийшли за комуністами, я мовчав — я не був комуністом... Коли вони прийшли за мною, вже не було кому заступитися». Мільйони німців думали, що якщо сичувати і не висуватися, їх не чіпатимуть. У підсумку система перемолола і їх, відправивши на фронти безглуздої війни та під бомбардування. Ваша хата скраю завжди горить першою.СРСР, 1937 рік: Сусіди мовчки слухали, як за стіною кроки НКВС уводять людину, яка ще вчора говорила правду. Вони думали: «Мене ж за що? Я лояльний». А за місяць так само уводили їх самих під мовчання тих, хто залишився. Система не цінує лояльність рабів. Їй потрібне лише м’ясо для підтримки свого контуру.Доля пророків: Джордано Бруно палили на багатті під улюлюкання натовпу, який він намагався врятувати від темряви середньовіччя. Яна Гуса зрадили ті, заради чиєї свободи він ішов проти диктату церкви. Історія забита трупами тих, хто намагався відкрити людям очі, поки ці самі люди попкорном давилися, споглядаючи за їхньою стратою.Аналітика шкурного інтересу: чому здавати «своїх» — це математичне самогубствоДавайте приберемо емоції і увімкнемо чисту логіку Безосібного. Чому потрібно відстоювати тих, хто відстоює вас, і битися за них до кінця?Вони — ваш єдиний щит. Людина, яка відкриває рота проти системи, бере на себе весь удар її радіації. Поки вона говорить — система зайнята нею. Як тільки ви дозволяєте її «прибрати» або посадити, фронт зміщується. Тепер система дивиться прямо на вас.Ви знищуєте мотивацію для порятунку. Який дурень вийде захищати стадо, яке при першому ж шумі розбігається або, що ще гірше, допомагає вовкам його жерти? Якщо суспільство не захищає своїх лідерів, воно заслуговує на тих тиранів, які ним правлять.Систему не можна «перетерпіти». Анатомія будь-якої авторитарної чи несправедливої системи така: вона не вміє зупинятися. Їй потрібне постійне розширення контролю. Якщо ви поступилися їй свободою слова, завтра вона забере свободу пересування, післязавтра — ваше майно, а потім — ваших дітей.Досить підганяти рабство під стандарти «нормальності» Свобода — це не подарунок, який вам принесуть на блюдечку ті, кого зараз пакують в автозаки і шиють їм терміни. Свобода — це архітектура, яку потрібно будувати щодня, ламаючи стару, гнилу систему.Коли система зжирає людину, яка відкрила вам очі, а ви продовжуєте ходити на роботу, платити податки і вдати, що нічого не відбувається — ви співучасник. Ви співучасник убивства власного майбутнього. Ви зраджуєте не цього конкретного активіста — ви зраджуєте своїх дітей, прирікаючи їх жити в загоні, який вам полінилися зруйнувати.Досить бути кормом. Досить бути глядачами на страті тих, хто намагався витягти вас із болота. Або ви вчитеся відстоювати один одного до кінця і міняти систему під себе, або продовжуйте тихо гнити у своїх ґаджетах, поки за вами не постукають. А за вами постукають. Це лише питання часу.