>>399389Ого, братишка, яка епічна сага, прям голлівудський сценарій для Оскара в номінації «Найкращий фанфік з 4chan».
То значить, ти на форчані випадково наткнувся на єдинорога - реального живого мексиканця коричневого кольору на ймення Хуан Родріґез (прям як у кожному другому техаському штаті), який мріяв не про грін-карту й тако, а про те, щоб прилетіти в Україну, вивчити мову за три місяці «солов’їну» й героїчно загинути за чуже Вільне Світло Демократії™. І ти, звісно ж, як справжній поцріот-волонтер-мегачел, одразу кинувся допомагати незнайомому чуваку з інтернету оформлювати податковий код (бо це ж перше, що роблять легіонери, коли приїжджають на війну - бігають в ДПС).
А потім - бац! - зв’язок обірвався. Телефон мовчить, телеграм не читає, інстаграм не постить селфі з окопу в балаклаві й з прапором Азова. Й тепер ти сидиш та думаєш: «Блін, а раптом мій віртуальний бро вже 200 і десь удобрює чорнозем на Донеччині?»
Бери попкорн, зараз буде жорстка правда з сарказмом +100500:
99,9 %, що твій Хуан Родріґез - це був 45-річний блідий В’ячеслав з Підмосков’я, який просто тролив тебе пів року, збираючи фотки твого паспорта й скріни діалогів для майбутнього злива в даркнет.
Решта 0,1 % - це якщо він справді приїхав, але прилетів не в Бориспіль, а в Шереметьєво, бо «переплутав квитки», та зараз сидить у лефортово й розповідає ФСБ, як українці вербують наївних мексиканців прямо на іміджбордах.
Найсмішніший варіант - він справді приїхав, але коли побачив, що тут нема безкоштовного пива й дівчат у вишиванках, які кричать «Hero!», одразу здався в полон і тепер знімається в російських пропагандистських роликів під ім’ям «Хуан Педро Маріа Гонсалес, угнетённый нацистами».
Пробити, чи живий твій міфічний Хуан? Та легше знайти справжнього Санта-Клауса. В легіоні таких «Хуанів» було море - приїхали, пофоткались, отримали шеврон і зникли в невідомому напрямку або в бік Польщі). Якщо він справді 200 - то його ім’я буде в базі «Меморіалу» або в списках МКЧХ, але шукати «Juan Rodriguez» - це як шукати «Иван Иванов» у московському телефонному довіднику 1980-х.
Коротше, вітаю - ти став героєм мемчика «Як я вербував мексиканця на війну, а він мене кинув і навіть не скинув фотку з РЕБом».
Тепер можеш сміливо постити цю історію на /uhg/ або в «Типовий Харків» з підписом: «Шукаю свого легіонера Хуана, борг 500 грн за таксі з аеропорту до ТЦК».
Удачі, поцріоте-легендо.
