[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/b/ - Балачки

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)

File: 1763330612.621591-.jpeg ( 188.51 KB , 1080x1599 )

⋮⋮⋮   No. 398682

Знаю що "не на часі", але чому українська лінгвістика поводиться до русинської мови так само, як руснява колись поводилася до української? Маю на увазі ось цю хуйню з діалектом, що ніби то українська - діалект "великороської" чи як її там, короче це синдром жертви? чи воно справді об'єктивно? Словацький варіант "русинської", тобто лемківський, кодифікований. У Серібії, Хорватії, США та Польщі є наче якісь культурні активності русинів. Хочу про це щось почитати. Сам себе скорше вважаю русином, ніж українцем, але розумію, що у цьому питанні, напевно, ангажована і москва, без цього, гута би їх убила, ніяк, але все одно хочу розібратися

⋮⋮⋮   No. 398687

File: 1763333561.217418-.webp ( 1.36 MB , 500x282 )

>>398682
Ну а звідки взагалі українська мова взялась? Я розумію так, що за часів Київської Русі існувала старослов'янська мова. До певного переломного моменту, коли вона "породила" інші мови, як от українську, москальську, білоруську і хз яку ще, то вже до істориків.

⋮⋮⋮   No. 398692

>>398682
Бо у русинів немає своєї армії і флоту

⋮⋮⋮   No. 398693

>>398692
кацап підгонять, коли буде момент їм вигідний

⋮⋮⋮   No. 398695

>>398687
Мова в часі це континуум постійних мовних змін, а не так що вчора була старослов'янська а сьогодні українська, як тумблер перемкнути. Як назвати і який період це більше соціальне і політичне питання, а не мовознавче. Можна старослов'янську, чи ту на якій розмовляли в Києві тисячу років тому, називати давньоукраїнською

> звідки українська мова взялась
На півдні Запорізької та Донецьких областей, в північному причорномор'ї, жили протоукри племена людей, які розмовляли своєю мовою. Вони приручили коней, а від цивілізації межиріччя знали колесо, і додумались зробити бойову колісницю. Опісля за допомогою цієї чудо-зброї вони посунули в Європу вирізаючи на своєму шляху чоловіків і їбучи всіх жінок яких зустрінуть, приблизно як на відео. Таким чином їх мова поширилась по всій європі і не тільки, а так як мова змінюється з часом, то вона мінялась в різних місцях по різному, і так з неї утворились майже всі європейські мови включаючи українську та англійську.
А якщо ти маєш на увазі звідки взялась нормативна літературна українська - її придумали дядьки, вибираючи слова і граматику які їм сподобалися, створивши так підручники і словники, а потім всі до цього звикли

youtube.com/watch?v=yLK9-p9V_70

⋮⋮⋮   No. 398696

Уе еу лем тото,
Мы руснАкы сомарЯкы,
Еть-кедь гароу оде то,
Чытаві бабраки

Штрімфля вадас контрабас
Мы туйка газдуєм
Шваблыки та й ганджубас,
Вшытко скарідуєм

Ыпен, дрыпен, тамка туйка
Гет за перевал,
На цветмет у нас є чуйка,
Крадиме метал

Галіцаїв мы ганяєм,
Бо не давут жыти,
Хащу пыляєм-валяєм,
Нігде силу діти

Лем-бем-вем, тото-сесе,
Мы мадяри-циганы,
Най-тай ньив, хосен-мосен,
Не ныякі гуканы

Шовдарь-бовдарь, гойта-ішта,
Йоу-боу, руснак-ціганяк,
Євробляха-міліцішта,
Вшитко туй лем так і сяк

⋮⋮⋮   No. 398701

хай квітнуть сотні троянд, хай кодифікуються сотні мов!

⋮⋮⋮   No. 398708

>>398695
> а потім всі до цього звикли
Якось важко звикнути до гедж-фонду, гейту чи гоббі.

⋮⋮⋮   No. 398709

>>398682
Потому что хочешь культуры от провинциальных рогулей лол.

⋮⋮⋮   No. 398711

>>398708
Ніхачу гаваріть па украінскі патамушто я ні прівик

⋮⋮⋮   No. 398751

згадка русинів в інтернеті і жодної пасти про закарбляддя. ви мене розчаровуєте

⋮⋮⋮   No. 398758

Якийсь піздьож. Це писвв онук кєррнеса?

⋮⋮⋮   No. 398761

>>398711
Так справа не в мові, а в деяких тупих правилах, з якими я не згоден.

⋮⋮⋮   No. 398792

>>398761
українська мова багата, тут є совітській варіянт, актуальний з 30-40 рр. 20 ст. до 2019 р, коли мову дещо підбадьорили клясичними нормами, ще є скрипниківка, желехівка, кулішівка, драгоманівка, є кириличний і латинський варіянт, обирай до душі.

⋮⋮⋮   No. 398802

>>398682
>русинської мови
Є держава. Значить є мова.
Є еліти, які творять певний культурний проект. Значить є мова.
За Закарпутті та околицях немає ні першого, ні другого.
Те що в скажімо Тернопільській області мова відрізняється від літературного варіанту не означає, що місцевий діалект потребує кодифікації і якогось статусу.
Те саме стосується і закарпутського діалекту.
Проблема і різниця лише в тому, що це прикордонний регіон. Словакам, полякам та іншим просто не вигідно визнати, що місцеві, які говорять тим діалектом частина українців, яких мільйони і які мають державу за прикордонним стовпом, а окремий бездержавний народ у кілька тисяч осіб. Також те, що регіон був сотні років відірваним від ніддніпрянського ядра, якщо там можна виразитись. Саме тому русинство зазвичай форсять московити, словаки та інші підари. Дивно було б їм нічого не протиставляти

⋮⋮⋮   No. 398803

>>398792
Мені до душі проект, а не проєкт.
Мені до душі ефір, а не етер.

А ще мені до душі, коли українці розмовляють чистою українською, а не тупим галімим суржиком. Невже я багато прошу?

⋮⋮⋮   No. 398804

> Невже я багато прошу?
Так.

⋮⋮⋮   No. 398839

>>398803
А мені до душі проєкт, а не проект, етер,а не ефір. Мені подобається не вихолощений, зрософікований комуняками варіянт, а живий скрипниківський, і я певен: чим більше розмаїття в мові (зокрема діялектного) тим вона багатіше, що поганого в мовному багатстві, коли можна виразити одну думку -- безліч способами?

⋮⋮⋮   No. 398843

>>398792
Див. >>/u/9009/
Кириличне письмо не годиться для української, бо не розрізняє:
1) [w], [u] — прийменика та префикса значення "всередину, всередині";

2) [u], [w] — прийменника значення "при, коло, біля", та префикса значення "геть, зменшення, видалення";

3) [ɪ], [i], [j] — зйеднувального сполучника;

4) [o], [ɦo], [w] — префикса значення "обіймання, оточення, обмеження";

5) [ɪ], [i], [j], [jɪ], [jɘ], [ɘ], [∅] — на початку слова;

6) [ɲːɜ], [ɲːɛ], [ɲːe], [ɲɛ], [ɲɜ], [ɲe] — суфикса значення імені дії;

7) [y], [ʏ], [ʉ], [ɥ͡i], [ʷi͡β̞], [ʊ̯͡ɶ], [ʊ̯͡o], [ʊ̯͡ɞ] — "гармонизованого" прасл. *о;

8) [e͡i̯], [eʲ], [i], [ʲɪ], [e] — "гармонизованого" прасл. *е перед прасл. редукованим голосним переднього ряду;

9) [ʲi͡e], [ʲe͡i̯], [ʲi], [ʲe] — від прасл. *ē;

10) [ʲy], [ʲi̯͡y], [ʲʏ], [ʲi̯͡ʏ], [ʲɥ͡i], [ʲʉ], [ʲʊ̯͡ɞ], [ʲi̯ʊ͡ɞ] — "гармонизованого" прасл. *e перед редукованим голосним непереднього ряду;

11) [i̯͡e], [i̯͡æ], [ʲa], [a], [e], [ɪ], [i] — від прасл. *EM/EN;

12) [e], [æ], [a], [ʲa] — від прасл. ē після прасл. задньоязикових k, g, x, та після *j;

13) [swi̯], [sʲw], [sʲwi̯], [ɕw], [ɕwi̯], [sʲ], [ɕ], [sʷj], [sj] — сполучення прасл. su перед прасл. EM/EN;

14) [lʲ], [ʎ], [j], [l], [ɫ], [w] — від прасл. *l + редукований голосний переднього ряду;

15) [xt], [kt], [ɸt] — займенника прасл. *ku-to;

16) [ʃt͡ʂ], [ʃʂ], [ʂ], [t͡ʂ], [ʂː], [ʃʈ], [ʂʈ], [ʂt] — займенника прасл. *ky-to;

17) [nʲk], [j̃k], [jk], [ŋk], [ŋg] — від прасл. n + редукований голосний переднього ряду + k;

18) [ʲiʃ], [ʲiʃː], [ʲiʃt͡ʃ], [ʲijʃ], [ji͡ejʃ], [ʲi͡eʃː] — суфикса ступенювання прикметників та прислівників;

19) [nʃ], [nʲʃ], [jʃ], [j̃ʃ], [nt͡ʃ], [nʲt͡ʃ] — від прасл. *n + редукований голосний переднього ряду + /ʃ/;

20) [ɪ], [ɪ͡ɘ̞], [ɪ̯͡ɘ̞], [i], [ʲɪ], [ɪ͡ɘ̞ʲ] — від прасл. *i після приголосного чи між приголоснима;

21) [s], [t͡s], [ʃ], [ʂ] — прасл. *s початку слів, та між голоснима;

22) [z], [d͡z] — прасл. *z початку слів перед голосним чи між голоснима;

23) [d.t͡sʲatʲ], [d.t͡sʲɪtʲ], [d.t͡sʲetʲ], [jt͡sʲatʲ], [jt͡sʲɪtʲ], [t͡sʲatʲ], [t͡sʲɪtʲ], [t͡sʲetʲ], [jt͡sʲec], [jt͡sʲɪc], [t͡ɕec], [jt͡ɕec], [jt͡ɕɪc], [t͡ɕɪc] — числівників "11—30 (40)";

24) [t͡sʲ], [t͡ɕ], [t͡s] — від прасл. *k внаслідок дії ІІІ. палатализації, тобто після голосних переднього ряду;

25) [u], [wu], [ɦu] — прасл. *ou на початку слів під наголосом;

26) [ʊ], [wʊ], [ɦʊ] — прасл. *OM/ON на початку слів під наголосом;

27) [ktɪ], [xtɪ], [ɣ̞̊tɪ], [ɣ̞̊t͡ʃɪ], [kt͡ʃɪ], [xt͡ʃɪ], [t͡ʃɪ], [ʃt͡ʃɪ], [xti], [xt͡ʃi], [ɣ̞̥ti], [ɣ̞̊t͡ʃi] — від прасл. kti/gti в инфинитивах дієслів;

28) [mja], [mjæ], [mjɛ], [mje], [mjɪ], [mi], [me], [mɲa], [mɲe], [mɲɪ] — від прасл. m + EM/EN;

30) [wjɜ], [wʎɜ] — від прасл. /w/ + i перед голосним;

31) [d͡ʒʊ], [ʒʊ], [dʲʊ] — від прасл. dyOM закінчення І. ос. однини теп.ч. дієслів з d кінця кореня;

32) [d͡ʒ], [ʒ] — від прасл. d+y перед голосними;

33) [xw], [xɸ], [hw], [hʍ], [hɸ], [ʍ], [ɸ] — від прасл. xu- перед голосним чи між голоснима;

34) [d.n], [dⁿn], [n.n], [nː], [gn] — від прасл. *dun/dyn;

35) [k], [g] — від прасл. *k (непалатализованого);

36) [ɣ̞], [w] — від прасл. *g після голосного перед приголосним;

37) [w], [ɸ], [x] — від прасл. u та ou ненаголошеним перед приголосним;

38) [pʎʊ], [pjʊ] — від прасл. pyOM закінчення І. ос. однини теп.ч. дієслів з p кінця кореня;

39) [rɒ], [rʌ], [rɘ̞], [rɨ], [ɘ̞r], [ɨr], [r], [∅] — від прасл. *ru;

40) [ow], [ɨw], [ɘ̞w], [ɫɨ], [ɫɘ̞], [ɒɫ], [ʌɫ] — від прасл. ul/lu;

41) [zj], [zʲː], [zʲ], [ʑː], [ʑ] — від прасл. z + u чи *i перед голосним на початку, кінці чи всередині слова;

42) [sɪj], [sʲː], [sʲ] — кореня прасл. *sia-;

43) [od], [wyd], [wʉd], [ʉd], [yd], [wɞd] — прийменника та префикса прасл. *ot, ot-;

44) [wz], [uz], [z], [ws], [us], [s] — прийменника та префикса прасл. uz, uz-;

45) [owɑ], [ɔwɑ], [uwɑ] — від прасл. *-oua-.

⋮⋮⋮   No. 398844

>>398839
Треба думати не за передачу чужих слів, а за повернення свойих, переклад черпаних.

Коли ж хочеш иншомовне слово лишити, то воно не може йти проти правил украйинськойи мови. Ґ в украйинській є лише варийантом "к", а не окремою фонемою, тому все ж ліпше передавати h як х, а g як г, але треба переносити не написання, а звучання черпаного слова, не забувши адаптувати його.
https://en.wikipedia.org/wiki/Phonotactics

"Правило дев'ятки" (де ти з’їси цю чажу жиру) в украйинській не діє, всюди має бути "и".

Також не можуть в украйинській бути поряд дві голосні, напр. radio -> радийо, аерогриль -> аєрогриль, аорта -> аворта, агорта.

А ще циліндр -> цилиндер, ботулізм -> ботулизем.

⋮⋮⋮   No. 398850

>>398844
>>398839
Як я радий що ви, лоботоміти, не займаєте ніяку посаду, а просто рандоми в інтернетиках. Якщо б ви були якимись хуями важливими і могли б на щось впливати я б перейшов на інгліш повністю чи на кацапську навіть.

⋮⋮⋮   No. 398862

>>398682
Чи є якийсь діалект мовою чи ні це майже суто політичне питання, бо кожен діалект в теорії можна було б представити як окрему мову якщо сильно захотілося б.

З того що я чув русинську мову не вважають окремою через відсутність самостійної літературної традиції. Але деякі зарубіжні лінгвісти її окремою таки вважають.

⋮⋮⋮   No. 398897

>>398844
маєш рацію, і я певен з часом українська внормується за історичним, природним ладом, позбудеться всіх штучностей, нав'язаних пропагандою совка, а тепер ліберального заходу.

⋮⋮⋮   No. 398898

>>398850
врешті мова значіння не має, чоловік мислить образами, тільки близько 5 % думок "промовляються", тому важлива якість думок, а те, якою мовою їх виражати, то вже питання десяте. Просто, чим більше можливоштей в мові, чим розвинутіший цей інструмент, тим простіше і краще (точніше) можна виражати думки, московська говірка неповоротка, негнучка, "квадратова", англійська примітивна, якась дитяча, українська може стати реально годящою, якщо реалізує історичний потенціял, діялектний заряд, додасть до норми латинку.

⋮⋮⋮   No. 398899

>>398850
Повертайся на сосач, бидло їбане. Ґаварі па рюзькі как фсю жізнь ґаваріл. Українській мові все одно скоро настане кінець, нема нічого такого, що б могло цьому запобігти.

⋮⋮⋮   No. 398900

>>398898
Вона могла би, якби люди так не лінилися. Українській треба повна трансформація, а початися вона має, на мою думку, з одвернення від вимови, наближеної до москви, а не з лексики.

Я добре розумію, що нахуй людям мовне питання, коли над головою літає, а в кишені катма. Тому перед тим треба, щоб війна якось завершилася, від України щось лишилося, щоб були проведені економічні реформи і ми фінансово перестали бути відсталими, а лише тоді вже річ може йти о мові, бо люди вже її ненавидять за те, що нею прикриваються політики.

⋮⋮⋮   No. 398901

>>398899
І ніхуя не кінець, ми тут з пустині сад зробимо. Мову зробити і на ній розмовляти три людини можуть, і мова буде логічна і красива. А можуть розмовляти мовою мільйони - і вона буде кострубата й потворна, московський нахрюк тому приклад. Над цим просто потрібно працювати і мати інституції, до чого українці видимо не здатні

⋮⋮⋮   No. 398903

>>398901
В принципі мені байдуже, якби люди, для яких рідною є саме російська, говорили російською.

Так, мені здається, буде краще навіть для української. Я бим обрав стратегію не примусу, а зацікавлення, заманення, для чого й треба зробити українську мову більш "логічною і красивою". А ще діалектну вимову треба зберегти і відновити, а не просто діалектні слова. Я маю на увазі точну вимову (міжнародний фонетичний алфавіт), а не приблизну, яку записують кирилицею.

⋮⋮⋮   No. 398906

Що ж до русинської, то можна її кодифікувати, чого б і ні. Але й не всі жителі закарпаття русини, суть там і українці, що говорять українською (закарпатський діалект), і русини, що говорять русыньсков бисїдов.

Русинська є ніби перехідною між українською і словацькою, хоча й не можна так казати, бо вона має щось узагалі своє.

Я, щоб ви знали, сам центряк, для мене ріден суржик російської і "літературної" української, тобто я не дуже вже відрізняюся від вас знаннями української.

⋮⋮⋮   No. 398911

>>398899
Я хоча б не зйобок як дехто зі словацьким прапором))))

⋮⋮⋮   No. 398912

>>398911
прийде час - кацапчики і тебе змусять поїхати світ за очі

⋮⋮⋮   No. 398913

>>398911
Поплач. Я з'їбався, а ти в обійми до зе.

⋮⋮⋮   No. 398914

>>398913
До речі - який сенс тобі паритися про українську мову? Ти ж повинен асимільовуватися і інтегруватися в нові колективи.

⋮⋮⋮   No. 398915

>>398914
Бо вона мині ніби рідна. Мині не неї небайдуже. А в колективи я інтегровуюся, не переживай.

⋮⋮⋮   No. 398917

>>398915
Чим швидше ти відкинеш минуле (і мову також) тим простіше тобі буде в майбутньому.

⋮⋮⋮   No. 398922

>>398917
Нащо відкидати?

⋮⋮⋮   No. 398939

>>398917
> Чим швидше ти відкинеш минуле (і мову також)
АХ ТИ СКОТИНЯКА ПРОПУТІНСЬКА БЛЯТЬ!!!!!!!



[Return] [Go to top] [Catalog] [Post a Reply]
Delete Post [ ]

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]