>>392949Можливо, питання не в "правильності", а в розумінні один одного (
та прийнятті людину такою, якою вона себе вважає), якщо це, звісно, не фальшивий фасад, за яким нічого не стоїть.
До речі, серед науковців існує гарне прислів'я:
множинна форма слова "анекдот"—це "маячня"(
філіппінською—"лам'єрда").
І коли ти занижуєш планку для інших, вони б мали, навпаки, бути прикладами для тебе, тому що... Як ти можеш знати, що вони "обрали не той шлях", якщо ти не був на їхньому місці, і не намагався разом навчитись (
з відкритим до нового досвіду розумом) новому?
І тоді, коли ти нібито намагаєшся повернути минуле, заради чого це? (
Свободи, справедливості, порозуміння, чи чогось іще?)
Чи існує альтернативне "хороше завершення" тої історії, яка, поки що, не пропонує жодного (
схоже, коли справа доходить до втілення тої чи іншої ідеї, мало хто насправді готовий співпрацювати через різні "нейропсихологічні патерни активації поведінки", і це теж про ціннісний вибір та мотивацію) позитивного рішення?