>>386704Скажімо так, я народився в 90-х. Тоді була дупа, реально грошей важко було заробити, діти без жартів раділи пачці Артеку чи пепсі колі, але я був піздюком, тому важкості цього часу я не відчув.
Потім був помаранчевий Майдан і ситуація трохи покращилась з 2005-того до 2007-го. На столі була ковбаса, а мандаринки вже не асоціювались з новорічними святами.
Потім у 2008-му Україну накрила світова криза, газові розбірки з москалями, ріст цін на енергоносії і все таке, інфляція.
Потім трішки ситуація покращилася за Януківіча, десь з 2011 по 2013.
Потім Євромайдан, Крим і Даунбас.
Ситуація налагодилась під кінець каденції Порошенка. Скажімо з 2019-го по 2021 поки не сталася нова війна.
До чого це я?! Вся історія сучасної України це пермантна короткочасна стабілізація і відкат, стабілізація і відкат. При чому перехід із здиднів просто у бідність це буквально 6-7 років з 34-х існування цієї країни.
Пургу про реформи, що ось-ось все почне налагоджуватись, впровадять то-то і то, прийде той то міністр, чув по ящику з дитинства, але минули два десятки років і нічого незмінилось.
Але насправді ніхуя не буде, не буде.
Подумай добре, визначся що хочеш, зваж свої вихідні дані, задатки, реалії і постарайся виїхати анончик в країну найоптимальнішу по своїх параметрах.
Тому що якщо тут протупиш то продовжиш страждати на новосу місці.
Якщо не готовий боротися за якісь ідеї, ідеали, нищити екзистенційних ворогів московитів, то не витрачай час на боротьбу з мельницями. Вся ця історія це як боротьба сечі з гівном. Жорстко може, цинічно, але я так і правду думаю. Навіть якщо московитам дадуть пізди, то ніякого навіть середньоєвропейського рівня життя, порядків, благоустрою не буде. По факту люди гинуть, щоб їх їбали з києва, а не з москви.
