>>381493Стосовно віри, у значенні ціннісного переконання та цілеспрямованої лінії поведінки:
Коли в нас є певна ціль, яку ми вважаємо вартою зусиль, ми намагаємось підібрати ефективний та зручний спосіб її реалізації, і на цьому етапі існують два основних моменти:
1. Те, що ми уявляємо, має в собі умовні "точки наголосу" та багато "невизначених доповнень", і це важливо зафіксувати у ескізі/переліку пунктів планування для подальшої праці.
2. Коли ми починаємо шукати необхідний набір інструментів та налаштовувати середовище, ми можемо застрягати в моментах оволодіння певним доступом до можливостей, і тому важливо використовувати такі принципові обмеження, аби вони не зупиняли, а фокусували увагу на поточному завданні та рухали в продуктивному напрямку.
Також зазначу, що ті ідеали, які ми маємо намір втілити власними вольовими зусиллями, потребують двох основних складових:
1. Запасів мотивації, які на кожному рівні складності будуть тягнути вперед; це можна уявити як історію з рівнями, які, своєю чергою, складаються з областей, і ті також мають подальшу деталізацію...
Якщо рухатись навпаки, від найпростішого, то важлива не лише функціональна визначеність деталей, а й їхня кількість, аби потім ці деталі можна було зібрати у повноцінні, рівнозначні шматки, ніби це "машина для створення машин" або "набір збірних образів персонажів".
2. Реальних життєвих досвідів, які мають фактичну структуру подій та інтерпретаційне відображення...
Якщо казати про творчість, як про інструмент долання різноманітних криз, можна включити до особистого досвіду безпосередніх вчинків також інтерпретації бачень інших творців, котрі безумовно заслуговують на окрему шану.
"Аби переконати когось у правдивому твердженні, недостатньо лише зазначити про це, треба певним чином зробити так, аби людина винайшла шлях від помилки до правди." (Людвіг Вітгенштайн)
